Вплив елементів технологій вирощування на площу асиміляційної поверхні посівів ліній - батьківських компонентів гібридів кукурудзи в умовах зрошення

Вплив обробки рослин кукурудзи рістрегулювальними біопрепаратами на формування асиміляційної поверхні рослини для оптимізації елементів технології вирощування. Методика польових і лабораторних досліджень на зрошуваних землях. Проблема регуляторів росту.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 11.05.2022
Размер файла 224,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯ НА ПЛОЩУ АСИМІЛЯЦІЙНОЇ ПОВЕРХНІ ПОСІВІВ ЛІНІЙ -- БАТЬКІВСЬКИХ КОМПОНЕНТІВ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ В УМОВАХ ЗРОШЕННЯ

Р.А. Вожегова, Ю.О. Лавриненко, Т.Ю. Марченко, О.О. Пілярська, П.П. Забара

доктори сільськогосподарських наук, професори, академіки НААН

доктор сільськогосподарських наук

кандидат сільськогосподарських наук

Інститут зрошуваного землеробства НААН смт Наддніпрянське, м. Херсон, 73483, Україна

Мета. Порівняти вплив обробки рослин кукурудзи рістрегулювальними біопрепаратами на формування асиміляційної поверхні рослини для оптимізації елементів технології вирощування. Методи. 3-факторний польовий дослід (фактор А -- група стиглості ліній кукурудзи, В -- густота рослин у посіві, С -- обробка рослин біологічно активними препаратами) -- для визначення впливу елементів технології вирощування на формування площі асиміляційної поверхні; вимірювально-ваговий -- для визначення структури врожаю; методи математичної статистики (дисперсійний аналіз, прямолінійна та криволінійна кореляція і регресія) -- для визначення істотності впливу досліджуваних факторів та взаємозв'язку ознак площі асиміляційної поверхні з продуктивністю.

Результати. Максимальні значення площі листкової поверхні -- 0,499 м2/рослину спостерігали у середньопізньої лінії ДК 445 за густоти 70 тис. рослин/га та використання препарату Хелафіт комбі.

Обробка рослин біопрепаратом Біо-гель (у середньому по досліду) забезпечила прибавку площі асиміляційного апарату 0,022, Хелафіт комбі -- 0,031 м2/рослину. Встановлено, що листковий індекс посіву залежав від густоти ценозу, групи ФАО та дії біопрепаратів. Максимальні величини листкового індексу посівів у фазі цвітіння качанів для стиглості спостерігали за густоти 90 тис. рослин/га (3,12 - 4,04), у ліній з ФАО 420 (від 3,52- 3,80) та за дії біопрепаратів (у середньому, під впливом препарату Біо-гель -- на 5,3%, Хелафіт комбі -- на 7,2%). Установлено наявність прямолінійного кореляційного зв'язку (r=0,65±0,13) між урожайністю насіння батьківських ліній кукурудзи з площею листків однієї рослини та криволінійного (П=0,50±0,15) -- з листковим індексом посіву. З'ясовано, що оптимальний індекс листкової поверхні посівів кукурудзи у фазі цвітіння качанів для досліджених ліній не має перевищувати 3,5 м2 зелених листків на 1 м2 ґрунту. Висновки. Встановлено ефективність обробки рослин кукурудзи рістре- гулювальними біопрепаратами Біо-гель та Хелафіт комбі на формування асиміляційної поверхні посівів ранньо- та середньостиглих ліній, що може бути використано для оптимізації елементів технології їх вирощування.

Ключові слова: Zea mays, площа листків, листковий індекс, густота посіву, групи ФАО, Біо-гель, Хелафіт комбі.

Провідну роль у харчовому забезпеченні людства відіграють зернові злаки і значне місце в цьому займає кукурудза. Її поширення майже у всіх країнах світу пов'язане з високою екологічною пластичністю і здатністю рослин давати високі врожаї за різних кліматичних умов [1, 2].

Згідно із сучасним теоретичним уявленням про механізми функціонування і взаємозв'язки донорно-акцепторної системи у рослині, забезпечити інтенсифікацію продукційного процесу можна завдяки модифікації морфофізіологічних показників, а саме -- формування потужної фото- синтезуючої поверхні, швидкого змикання міжрядь та подовження функціонування фотосинтетичного апарату в репродуктивний період [3]. Встановлено також, що прискорений розвиток листкового апарату на початку вегетаційного періоду сприяє більш повному використанню фотосинтетично активної радіації [4, 5].

Для оптимізації продукційного процесу і формування максимально можливого врожаю кукурудзи важливу роль відіграє розмір листкового апарату рослин, який акумулює сонячну радіацію у процесі фотосинтезу та забезпечує створення органічних речовин. Продуктивність фотосинтезу залежить від площі листкової поверхні рослин, яка зокрема пов'язана зі скоростиглістю рослин та густотою рослин у посіві.

Врожайність значною мірою визначається площею листкової поверхні посіву, а також скоростиглістю рослин, густотою посіву, рівнем мінерального живлення, умовами водозабезпечення, обробкою стимуляторами та мікроелементами та ін. [6, 7]. Вважають, що густота посіву значно впливає на формування площі поверхні, що фотосинтезує. Надмірне загущення призводить до посилення конкуренції між рослинами за світло, воду та живлення, тоді як у зрідженому посіві продуктивність окремої рослини може бути максимальною, проте загальна врожайність може зменшуватися [8, 9]. Водночас на розмір асиміляційної поверхні посіву можна впливати застосуванням різних препаратів, наприклад рістрегулювальних біопрепаратів [10 - 12]. Біологічно активні сполуки здатні зумовлювати рістрегулювальний, імуностимулю- вальний та адаптогенний вплив на рослини [13, 14]. Фізіологічно активні речовини можуть сприяти мобілізації генетичних можливостей рослинного організму сільськогосподарських культур [15]. Також установлено, що за дії таких препаратів відбувалося посилення ростових процесів, формувалася більша кількість листків, збільшувалася їхня маса та площа листкової поверхні, зростали листковий та хлорофільний індекси [16, 17].

Участь у найрізноманітніших метаболічних процесах (первинному та вторинному метаболізмі, енергетичному обміні, захисті клітин від окиснення, передачі сигналів і гормональній регуляції та регуляції генів) беруть мікроелементи [18]. Крім цього, завдяки невеликим нормам внесення та відносно низькій вартості сучасні мікродобрива можуть значно підвищити рівень окупності витрат, забезпечити істотний приріст урожайності та поліпшити якість отриманої продукції [19].

Мета досліджень -- порівняти вплив обробки рослин кукурудзи рістрегулюваль- ними біопрепаратами на формування асиміляційної поверхні рослини для оптимізації елементів технології вирощування.

Матеріали та методи досліджень. Дослідження проводили протягом 2018 - 2020 рр. на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства НААН на темно- каштанових середньосуглинкових ґрунтах з глибоким заляганням ґрунтових вод (зона Інгулецького зрошуваного масиву). 3-факторний дослід (фактор А -- група стиглості ліній, В -- густота рослин у посіві, С -- обробка рослин біологічно активними препаратами) закладали методом рендомізованих розщеплених блоків. Посівна площа ділянок -- 30 м2, облікова -- 20 м2. Дослідження проводили у 4-разовій повторності.

Матеріалом для досліджень були різні за групами стиглості лінії -- батьківські форми: ДК 445 (батьківський компонент гібридів Арабат, Віра, Гілея); ДК 411 (батьківський компонент гібридів Чонгар, Ламасан); ДК 281 (батьківський компонент гібрида Степовий); ДК 247 (батьківський компонент гібридів Скадовський, Олешківський). Щільність посіву всіх батьківських форм -- 70, 80, 90 тис. рослин/га. Обробку батьківських компонентів кукурудзи проведено двома біологічними препаратами: Хелафіт комбі та Біо-гель, що внесені до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Препаратом Хелафіт комбі рослини обробляли двічі: у фазі 7 - 8 листків і викидання волоті (норма застосування -- 1 л/га), препаратом Біо- гель обробляли насіння (з розрахунку 2 л/т) та обприскували рослини (1,5 л/га) у фазі 7 - 8 листків.

До складу Хелафіт комбі входять: мікроелементи, іони біогенних металів, кислота амінна вільна, гумати, жирні кислоти, ефіри жирних кислот, полісахариди, стероїдні глюкозиди, вітаміни, кислота 3-індолілоцтова, епібрассинолід, зеатин, кислота альгінова, гідроксикоричнева кислота. Основні діючі речовини органічного добрива Біо-гель: азот, амінокислоти, треонін, оксид фосфору, оксид калію, марганець, цинк, молібден, мідь, кобальт, сапрофітні мікроорганізми.

Площу листкової пластинки розраховували за формулою: S=q-0,7, де Д -- довжина, Ш -- найбільша ширина. Площу асиміляційної поверхні рослини розраховано як суму площі всіх її листків. Повторність визначень -- по 10 рослин у 4-х повтореннях. Листковий індекс, який характеризує площу асиміляційної поверхні ценозу, -- обчислювали як добуток площі листків рослин і густоти посіву.

Агротехніка вирощування та методика досліджень -- загальноприйняті для умов зрошення, крім факторів, що вивчалися. Застосовували краплинне зрошення, рівень передполивної вологості ґрунту -- 80% НВ у шарі ґрунту 0 - 50 см [20].

Математичну обробку результатів досліджень здійснювали методом дисперсійного аналізу з використанням пакета комп'ютерних програм Agrostat [21, 22].

Результати досліджень та їх обговорення. Одним з основних морфологічних показників, що характеризують потенціал продуктивності рослини і визначають ефективність її фотосинтетичного процесу, є площа листкової поверхні.

Установлено, що площа листкової поверхні однієї рослини була досить мінливою і залежала від генотипу лінії, густоти рослин і обробки препаратами. Максимальні значення площі листкової поверхні у фазі цвітіння качанів у всіх варіантах досліду спостерігали у середньопізньої лінії ДК 445 за густоти 70 тис. рослин/га -- 0,499 м2/рос- лину (таблиця).

Площа асиміляційної поверхні однієї рослини ліній -- батьківських компонентів гібридів кукурудзи у фазі цвітіння залежно від факторів досліду (середнє за 2018-2020 рр.), м2/рослину

Батьківський

Густота

Обробка препаратами (фактор С)

У середньому за фактором

компонент (фактор А)

тис. рослин/га (фактор В)

Контроль, без обробки

Біо-гель

Хелафіт комбі

A

B

ДК 281

70

0,349

0,371

0,382

0,357

0,367

(ФАО 190)

80

0,333

0,365

0,378

0,358

90

0,325

0,351

0,362

0,346

Середнє

0,336

0,362

0,374

ДК 247

70

0,375

0,409

0,417

0,389

0,400

(ФАО 290)

80

0,367

0,394

0,406

0,389

90

0,356

0,386

0,388

0,377

Середнє

0,366

0,396

0,404

ДК 411

70

0,463

0,471

0,479

0,454

0,471

(ФАО 420)

80

0,442

0,452

0,468

0,454

90

0,421

0,438

0,449

0,436

Середнє

0,442

0,454

0,465

ДК 445

70

0,475

0,488

0,499

0,468

0,487

(ФАО 420)

80

0,459

0,471

0,474

0,468

90

0,432

0,455

0,458

0,448

Середнє

0,455

0,471

0,477

Середнє за фактором С

0,399

0,421

0,430

Оцінка істотності часткових відмінностей

НІР05, м2/рослину

А=0,031 - 0,034; В=0,028 - 0,030; С=0,019 - 0,021

Найбільша площа асиміляційної поверхні рослин батьківських компонентів усіх груп стиглості була за густоти 70 тис. рослин/га (від 0,367 до 0,487 м2/рослину), найменша -- за густоти 90 тис. рослин/га (0,346 - 0,448 м2/рослину). Отже, загущення посівів призвело до зменшення площі асиміляційної поверхні на 0,9 - 3,9%, залежно від генотипу батьківського компонента.

Установлено, що обробка рослин обома препаратами позитивно вплинула на площу листків рослин, при цьому її збільшення з ФАО 190 та 290 при обробці біопрепаратами було вище (на 0,026- 0,038 м2/рослину), ніж з ФАО 420 (на 0,012 - 0,023 м2/рослину). У середньому по досліду, застосування препарату Біо-гель сприяло збільшенню площі асиміляційного апарату рослини на 0,022 м2/ рослину, Хелафіт комбі -- на 0,031 м2/рос- лину.

Проте підвищення площі листкової поверхні у ценозі не завжди є позитивним, оскільки у разі загущення посівів можливе затінення нижніх листків верхніми і, як наслідок, -- погіршення радіаційних умов та зменшення інтенсивності фотосинтезу посіву. Тому нами було досліджено зміни листкового індексу, який характеризує фотосинтетичну активність посіву. Його значення коливалися від 2,44 до 4,12 і залежали від дії біопрепаратів, групи ФАО та густоти ценозу.

Максимальні значення листкового індексу у фазі цвітіння качанів спостерігали у лінії ДК 411 та 445 (від 3,52 -3,63 у контрольному варіанті до 3,62 - 3,80 -- у варіантах з обробкою). Це підтверджує відомі дані щодо більшої площі асиміляційної поверхні більш пізньостиглих сортів.

Більші значення листкового індексу рослин батьківських компонентів усіх груп стиглості, на відміну від площі листків однієї рослини, були за густоти 90 тис. рослин/га (3,12 - 4,04), найменші -- за густоти 70 тис. рослин/га (2,57 - 3,41). Отже, у разі загущення посівів площа їхньої асиміляційної поверхні збільшувалася.

Результати досліджень свідчать, що як і для площі однієї рослини, обробка рослин з ФАО 190 та 290 обома препаратами мала більший ефект на листковий індекс, ніж з ФАО 420 -- відповідно на 0,21- 0,30 та на 0,10 - 0,19. У середньому, під впливом біопрепаратів листковий індекс зростав від дії препарату Біо-гель на 5,3%, Хелафіт комбі -- на 7,2%.

Згідно з раніше отриманими нами даними [23], максимальний врожай у ранньостиглої лінії -- батьківського компонента ДК 281 зафіксовано за густоти 90 тис. рослин/га і обробки препаратом Хелафіт комбі -- 3,65 т/га. Максимальну врожайність у батьківського компонента ДК 247 спостерігали за густоти 80 тис. рослин/га та обробки препаратом Хелафіт комбі -- 4,89 т/га. Середньопізні лінії -- батьківські компоненти ДК 411 та ДК 445 мали максимальну врожайність за густоти 70 тис. рослин/га і обробки препаратом Хелафіт комбі -- відповідно, 4,65 та 6,30 т/га.

Для з'ясування чи пов'язана зернова продуктивність кукурудзи з площею асиміляційної поверхні було розраховано тісноту кореляційного зв'язку з обома дослідженими показниками. Встановлено наявність прямолінійного кореляційного зв'язку (r=0,65±0,13) між врожайністю насіння батьківських ліній кукурудзи з площею листків однієї рослини (рис. 1, а) та криволінійного (п=0,50±0,15) -- з листковим індексом посіву (рис. 1, б). Отже, збільшення площі асиміляційної поверхні рослини, зумовлене як скоростиглістю ліній, так і застосуванням біологічно активних препаратів Біо-гель, Хелафіт комбі, позитивно впливає на врожай. Водночас криволінійна залежність врожаю з листковим індексом посіву свідчить,

Рис. 1. Залежність урожайності зерна ліній -- батьківських компонентів гібридів кукурудзи: а -- від площі листків однієї рослини; б -- від листкового індексу посіву (середнє за 20182020 рр.)

Рис. 2. Дисперсійний аналіз впливу різних факторів та їх взаємодії на врожайність ліній -- батьківських компонентів гібридів кукурудзи, %: А -- скоростиглості; Б -- густоти посіву; С -- обробки рослин біологічно активними препаратами (*залишкове) що таке зростання в умовах нашого експерименту має певні межі: після перевищення величини 3,5 зернова продуктивність знижується (див. рис. 1, б). За літературними даними, оптимальний максимальний індекс листкової поверхні посіву для кукурудзи становить 5 - 6 [24].

Дисперсійний аналіз свідчить, що максимально впливала на врожайність зерна ліній група стиглості, менше -- густота посіву і найменше -- обробка біопрепаратами (рис. 2).

Хоча дія обробки біологічно активними препаратами була найменшою, її позитивний вплив на величину листкового індексу ранньо- та середньостиглих ліній свідчить про можливість збільшення їх врожайності за такої обробки. Відомо, що збільшення листкового індексу сприяє зростанню поглинання та ефективності використання сонячної енергії [25, 26]. Це, в свою чергу, може сприяти накопиченню сухої речовини у період після цвітіння [27]. Позитивна дія фізіологічно активних речовин може бути пов'язаною як з їхнім рістрегулювальним та адаптогенним впливом на рослини [28, 29], так і з дією на генетичний потенціал [30].

Отже, отримані нами результати свідчать, що площа зелених листків може впливати на фотосинтетичні показники рослин та на врожайність кукурудзи.

Установлено, що обробка рослин біопрепаратами Біо-гель і Хелафіт комбі позитивно вплинула на площу листків рослин, при цьому її збільшення з ФАО 190 та 290 при обробці біопрепаратами було вище (на 0,026-0,038 м2/рослину), ніж з ФАО 420 (на 0,012-0,023 м2/рослину). У середньому по досліду, застосування препарату Біо-гель сприяло збільшенню площі асиміляційного апарату рослини на 0,022 м2/ рослину, Хелафіт комбі -- на 0,031 м2/рос- лину.

Виявлено, що загущення посівів призвело до зменшення площі асиміляційної поверхні на 0,9 - 3,9%, залежно від генотипу батьківського компонента. Найбільшу площу асиміляційної поверхні рослин батьківських компонентів усіх груп стиглості виявлено за густоти 70 тис. рослин/га (від 0,367 до 0,487 м2/рослину), найменшу -- за густоти 90 тис. рослин/га (0,346 - 0,448 м2/рослину).

Загущення посівів збільшувало площу асиміляційної поверхні посіву. Вищі значення листкового індексу рослин батьківських компонентів усіх груп стиглості, на відміну від площі листків однієї рослини, були за густоти 90 тис. рослин/га (3,12-4,04), найменші -- за густоти 70 тис. рослин/ га (2,57-3,41).

За результатами кореляційного аналізу встановлено наявність прямолінійної залежності врожайності батьківських ліній кукурудзи з площею листків однієї рослини (r=0,65±0,13) та криволінійної--з листковим індексом посіву (п=0,50±0,15). Отже, збільшення площі асиміляційної поверхні рослини, зумовлене як скоростиглістю ліній, так і застосуванням біологічно активних препаратів Біо-гель і Хелафіт комбі, позитивно впливає на врожай.

Дисперсійний аналіз свідчить, що максимально впливала на врожай ліній група стиглості, менше -- густота посіву і найменше -- обробка біопрепаратами.

З'ясовано більшу ефективність обробки рослин кукурудзи рістрегулювальними біопрепаратами Біо-гель і Хелафіткомбі на формування асиміляційної поверхні що може бути використано для оптиміза- посівів скоростиглих ліній (ФАО 190 та 290), ції елементів технології їх вирощування.

рослина кукурудза біопрепарат вирощування

Література

1. Камінський В.Ф., Сайко В.Ф., Душко М.В. та ін. Наукові основи ефективності використання виробничих ресурсів у різних моделях технологій вирощування зернових культур: монографія. Київ: Видавничий дім «Вініченко», 2017. 580 с.

2. Князюк О.В. Вплив гідротермічних умов на продуктивність гібридів кукурудзи у зв'язку із строками сівби. Вісник БДАУ: зб. наук. праць. Біла Церква, 2000. Вип. 109. С. 113 - 120.

3. Прядкина Г.А., Шадчина Т.М., Стасик О.О., Киризий Д.А. Фотосинтез: Фотосинтез и продуктивность растений. Т. 3. Киев: Логос, 2015. 480 с.

4. Прядкіна Г.О., Зборівська О.В., Оксьом В.П.,

5. Стасик О.О. Формування біомаси на ранніх етапах онтогенезу і врожайність у високопродуктивних сортів озимої пшениці. Вісник Харківського національного аграрного університету. 2017. Вип. 1 (40). С. 119 - 126

6. Sun J., Gao J., Wang Zh. et al. Maize Canopy Photosynthetic Efficiency, Plant Growth, and Yield Responses to Tillage Depth. Agronomy. 2019. V. 9. № 3.

7. Amanullah D.R., Shah S., Shah Z. et al. Effects of variable nitrogen source and rate on leaf area index and total dry matter accumulation in Maize (Zea mays L.) genotypes under calcareous soils. Turkish J. of Field Crops. 2014. № 19. Р. 276- 284.

8. Dodig D., Bozinovic S., Nikolic A. et al. Dynamics of Maize Vegetative Growth and Drought Adaptability Using Image-Based Phenotyping Under Controlled Conditions. Frontiers in Plant Science. 2021. № 12. 571 р.

9. Крамаров С. Урожайність і якість гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від рівня мінерального живлення в Північному Степу України. Вісник ЛНАУ. Агрономія. Львів. 2009. № 13. С. 36 - 39.

10. Єременко Л.С. Особливості фотосинтезу різних за скоростиглістю гібридів. Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. Дніпропетровськ, 2002. № 18 - 19. С. 91-93.

11. Прядкіна Г.О., Швартау В.В., Михальська Л.М. Потужність фотосинтетичного апарату, зернова продуктивність та якість зерна інтенсивних сортів м'якої пшениці за різного рівня мінерального живлення. Физиология и биохимия культурных растений. 2011. Т. 43. № 2. С. 158 - 163.

12. Киризий Д.А. Фотосинтез и рост растений в аспекте донорно-акцепторных отношений. Киев: Логос, 2004. 189 с.

13. Домарацький Є.О. Формування листкової поверхні та фотосинтетична діяльність рослин соняшнику залежно від добрив і рістрегулюючих препаратів. Аграрні інновації. 2021. № 5. С. 22 - 29.

14. Моргун В.В., Яворська В.К., Драговоз І.В. Проблема регуляторів росту у світі та її вирішення в Україні. Физиология и биохимия культурных растений. 2002. Т. 34. № 5. С. 371 - 375.

15. Ni J., Gao C., Chen M.-S. еt al. Gibberellin Promotes Shoot Branching in the Perennial Woody Plant Jatropha curcas. Plant Cell Physiol. 2015. № 56 (8). Р. 1655 - 1666.

16. Шадчина Т.М., Гуляєв Б.І., Кірізій Д.А. Регуляція фотосинтезу і продуктивність рослин. Фізіологічні та екологічні аспекти. Київ: Фітосоціоцентр, 2006. 383 с.

17. Xinping C., Hongyu Y., Rongzhi C. еt al. Isolation and characterization of triacontanol-regu- lated genes in rice (Oryza sativa L.): Possible role of triacontanol as а plant growth stimulator. Plant and Cell Physiology. 2002. V. 43. Is. 8. Р. 869 -876.

18. White C.N., Rivin C.J. Gibberellins and Seed Development in Maize. II. Gibberellin Synthesis Inhibition Enhances Abscisic Acid Signaling in Cultured Embryos. Plant Physiol. 2000. V. 122(4). Р. 1089 - 1098.

19. Marschner P. Marschner's Mineral Nutrition of Higher Plants (3rd Edition). London: Academic Press. 2011. Р. 672.

20. Ткачук О.О. Вплив паклобутразолу на анатомо-морфологічні показники рослин картоплі. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2015. № 2. С. 47 - 50.

21. Вожегова Р.А., Лавриненко Ю.О., Малярчук М.П. та ін. Методика польових і лабораторних досліджень на зрошуваних землях. Херсон: Грінь Д.С., 2014. 268 с.

22. Ушкаренко В.О., Нікішенко В.Л., Голо- бородько С.П., Коковіхін С.В. Дисперсійний і кореляційний аналіз результатів польових дослідів: монографія. Херсон: Айлант, 2009. 372 с.

23. Ушкаренко В.О., Вожегова Р.А., Голо- бородько С.П., Коковіхін С.В. Методика польового досліду (Зрошуване землеробство). Херсон: Грінь Д.С., 2014. 448 с.

24. Marchenko T., Vozhegova R., Lavrynenko Y., Zabara P. Biometric Indicators of lines -- parents of maize hybrids of different FAO groups depending on biological treatment on irrigation. Селекція і насінництво. 2021. № 119. С. 135 - 146.

25. Sun J., Gao J., Wang Zh. et al. Maize Canopy Photosynthetic Efficiency, Plant Growth, and Yield Responses to Tillage Depth. Agronomy. 2019. V. 9. № 3.

26. Guo S.Y., Zhang X., Zhang Q.J. et al. Effects of Straw Mulching and Water-retaining Agent on Ear Leaf Senescence after Anthesis and Yield of Summer Maize. Maize Sci. 2012. № 20. Р.104 - 107.

27. Priadkina G.A., Stasik O.O., Polevoy A.N. et al. Radiation use efficiency of winter wheat canopy during vegetative growth. Физиология растений и генетика. 2020. V. 52. № 3. С. 208 - 223.

28. Song B., Wu S.L., Yu S.H. et al. A Study on Population Quality Indexes of Maize under Different Ecological Condition. Tillage Cultiv. 1998. P. 23 -28.

29. Gong Li-sha, Qu Shu-jie, Huang Guan- min, Guo Yu-ling. Improving maize grain yield by formulating plant growth regulator strategies in North China. J. of Integrative Agriculture. 2021. V. 20. Is. 2. P. 622 -632.

30. Iqbal H., Yaning Ch., Rehman H. et al. Improving heat stress tolerance in late planted spring maize by using different exogenous elici- tors. Chilean journal of agricultural research. Chilian Mar. 2020. V. 80. № 1.

31. Xinping C., Hongyu Y., Rongzhi C. et al. Isolation and characterization of triacontanol-regulated genes in rice (Oryza sativa L.): Possible role of triacontanol as а plant growth stimulator. Plant and Cell Physiology. 2002. V. 43. № 9. Р. 869-876.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.