Harmonia axyridis (Pallas, 1773) в агроценозах Правобережного Лісостепу України

Medvid Ya.А.

The objective of the research is to specify species composition of beetles of Coccinellidae family (Latreille, 1807) in the agrocoenoses of Ukrainian Right-Bank Forest Steppe, to establish the dominant species, to determine the percentage of Harmonia axyridis Pall. The research methods are the following: field recording of ladybirds on crops in accordance with the generally accepted methodology; laboratory method that means identification of species composition of coccinellids. Research conducted in 2017-2019 on thefields of National scientific center Institute of Agriculture of NAAS of Ukraine at the department ofplant protection from pests and diseases (Kyiv region, Kyiv-Sviatoshynskyi district, town of Chabany) and Separated Subdivision of The National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine «Agronomic Research Station» (Kyiv region, Vasylkivskyi district, v Pshenychne). Research results. During the years of research, 15 species of coccinellids from 12 genera were found in the agrocoenoses. Seven spot ladybird (Coccinella septempunctata Linnaeus, 1758) and variegated lady beetle (Hippodamia variegata Goeze, 1777) were the dominant species, the mass species were also marked as fourteen spot ladybird (Propylea quatuordecimpunctata Linnaeus, 1758) on winter wheat, clover, alfalfa, spring barley, oats, spring vetch, Scymnus frontalis Fabricius, 1787 and 22-spot ladybird (Psyllobora vigintiduopunctata Linnaeus, 1758) (clover), Harmonia axyridis Pall. (spring barley, alfalfa, winter rape, garden carrot, sugar beet, spring vetch). Conclusions. Percentage of H. axyridis Pall. in agrocoenoses amounted to: on winter wheat -1.9-5.1 %, spring wheat - 0. 5 %, spring barley - 8.9 %o, oats - 3.6-4.0 %, clover - 3.1 %o, alfalfa - 4.9-8.6 %o, spring vetch - 13.3 %o, garden carrot - 9.2 %, sugar beet - 14.0 %, white mustard - 0.8 %, winter rape - 10.8 %.

Key words: species composition, Asian lady beetle, Coccinellidae, cereals, technical crops, forage legumes.

Постановка проблеми

Кокцинеліди (Coleoptera: Coccinellidae Latreille, 1807) є важливим складником біотопів у різноманітних кліматичних зонах. Більшість представників родини належить до хижаків і відіграють значну роль у контролі чисельності попелиць та інших фітофагів [1, c. 58].

Серед хижих комах саме кокцинеліди принесли найбільші досягнення біометоду. Із 225 випадків біологічного пригнічення шкідників, відомих у світовій практиці захисту рослин за допомогою інтродукованих ентомофагів, у 51 з них були застосовані сонечка [2, с. 192]. Яскравий приклад акліматизації кокцинелід - Harmonia axyridis Pallas, 1773 (сонечко азійське, гармонія мінлива, сонечко дев'ятнадцятиплямисте, або сонечко-арлекін). Оскільки гармонія є ефективним хижаком (попелиць, трипсів, кліщів, білокрилок, листоблішок), її активно інтродукували в агроценози Європи, Південної і Північної Америки [3, с. 65]. В Україні випускання H. axyridis Pall. проводились у 60-х роках ХХ століття, проте спроби її інтродукції у Чернівецькій області виявилися невдалими [4, с. 238].

Окрім корисної ролі сонечка азійського як біологічного агента під час захисту рослин, її поширення має і негативні наслідки. Гармонія знищує нешкідливих комах в агроценозах і природних угрупованнях, зокрема і кокцинелід. У деяких країнах Європи відбувається стрімке зниження чисельності місцевих сонечок, а деякі види взагалі зникли. Установлено, що через високу плодючість і ненажерливість H. axyridis Pall. підриває кормову базу, вона живиться яйцями та личинками інших видів кокцинелід [5, c. 78-79]. Личинки гармонії продукують захисні видоспецифічні алкалоїдні речовини, у такий спосіб зменшуючи міжвидове хижацтво. Ці речовини теж містяться на поверхні яєць, що є стримуючим фактором їх знищення, та виділяються імаго на рослини, перешкоджаючи яйцекладці кокцинелід інших видів [6]. Harmonia axyridis Pall. - вид сонечок, схильний до масових скупчень у житлових будинках в осінньо-зимовий період. Жуки здатні кусати людей і зумовлювати алергічні реакції. Гармонія визнана у США новим шкідником бджільництва; вона завдає збитків плодівництву, виноградарству і виноробству [7, с. 25].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

За літературними джерелами, з 2002 року розпочалося масове розселення H. axyridis Pall. усією Європою [5, с. 74]. Інвазію та поширення сонечка азійського зареєстровано у Німеччині (2002 р.) [8], Австрії (2006 р.) [9], на Піренейському півострові (2007 р.) [10], у Швеції, Данії, Чехії, Італії (2008 р.) [11], Угорщині, Румунії (2009 р.) [12], Норвегії (2010 р.) [13], Молдові [7], європейській частині Росії [14] (2013 р.), Словаччині (2014 р.) [15], на Кримському півострові (2017 р.) [16], у Великій Британії та Ірландії (2018 р.) [17].

В Україні перші природні популяції гармонії відмічені у 2009 році на Закарпатті [18] та в Києві [19, с.538]. Відтоді сонечко азійське швидко поширюється територіями; адвентивний вид виявили в Івано-Франківській і Чернігівській (2011 р.) [20, с. 286], Сумській (2013 р.) [21], Житомирській (2015 р.) [22], Чернівецькій (2016 р.) [23] областях. Розповсюдження, фенологічний облік і сезонні особливості Harmonia axyridis Pall. у різних регіонах України висвітлено у публікаціях О.Д. Некрасової, В.М. Титара [24], П.М. Шешурака та інших [25]; багаторічну та сезонну динаміку чисельності, прогноз акліматизації - у роботах І.В. Веріжнікової, Е.А. Шилової [3, 26], О.Д. Некрасової, В.М. Титара [27]. Досліджено вплив знижених температур на H. axyridis Pall. задля розроблення і вдосконалення способів зберігання і транспортування перед розселенням в агроценози [1]. Слід зазначити праці, в яких представлений фенотипічний поліморфізм [28, 29], розвиток в агроценозах Лівобережного Лісостепу [30], порівняльні особливості біології H. axyridis Pall. та аборигенних видів кокцинелід [31].

Аналіз огляду літератури показує, що видовий склад сонечка азійського в агроценозах є не досить вивченим, оскільки дослідження присвячені переважно його морфо-біологічним особливостям і поширенню. Визначення рівня домінування цього інвазивного виду у різних агроценозах є актуальним у сучасних умовах.

Мета дослідження - уточнення видового складу жуків родини Coccinellidae Latr. в агроценозах Правобережного Лісостепу України, встановлення домінуючих видів, визначення частки Harmonia axyridis Pall.

Матеріал і методи

Дослідження проведені у 2017-2019 рр. на полях Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН України» відділу захисту рослин від шкідників і хвороб (Київська область, Києво-Святошинський район, смт Чабани) та відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Агрономічна дослідна станція» (Київська область, Васильківський район, с. Пшеничне).

Протягом вегетаційного сезону (через кожні 10 днів) обстежувалися посіви пшениці озимої та ярої, вівса, ячменю ярого, конюшини, люцерни, ріпаку озимого, гірчиці білої, вики ярої. Чисельність кокцинелід установлювали методом косіння ентомологічним сачком (за одиницю обліку прийнято 100 помахів) у чотирикратній повторності із визначенням середньої чисельності. На моркві столовій і буряку цукровому (2-го року життя) сонечок обліковували методом огляду рослин [32, 33].

Видову приналежність кокцинелід визначали у лабораторних умовах за допомогою апробованих визначників комах [34, 35].

Виклад основного матеріалу дослідження

За роки проведення дослідження на посівах сільськогосподарських культур виявлено 15 видів кокцинелід 12 родів: сонечко семикрапкове (Coccinella septempunctata Linnaeus, 1758), сонечко п'яти- крапкове (Coccinella quinquepunctata Linnaeus, 1758), сонечко мінливе (Hippodamia variegata Goeze, 1777), сонечко тринадцятикрапкове (Hippodamia tredecimpunctata Linnaeus, 1758), пропілея чотирнадцятикрапкова (Propylea quatuordecimpunctata Linnaeus, 1758), сонечко жовтолобе (Scymnus frontalis Fabricius, 1787), сонечко степове (Scymnus apetzi Mulsant, 1846), сонечко азійське (Harmonia axyridis Pall.) (рис. 1-3), псіллобора двадцятидвохкрапкова (Psyllobora vigintiduopunctata Linnaeus, 1758), сонечко шістнадцятикрапкове (Tytthaspis sedecimpunctata Linnaeus, 1761), сонечко двокрапкове (Adalia bipunctata Linnaeus, 1758), сонечко чотирнадцятипля- мисте (Coccinula quatuordecimpustulata Linnaeus, 1758), галіція шістнадцятиплямиста (Halyzia sedecimguttata Linnaeus, 1758), сонечко люцернове двадцятичотирьохкра- пкове (Subcoccinella vigintiquatuorpunctata Linnaeus, 1758), сонечко дев'ятнадцяти- крапкове (Anisosticta novemdecimpunctata Linnaeus, 1758). Частота виявлення сонечок в агроценозах представлена на табл. 1.

Рис. 1. H. axyridis Pall. var. Succinea на ріпаку озимому

Рис. 2. H. axyridis Pall. var. Spectabilis на буряку цукровому

Рис. 3. H. axyridis Pall. var. novemdecimsignata на виці ярій

Таблиця 1. Розподіл кокцинелід в агроценозах Правобережного Лісостепу України

Примітка: частота виявлення:+++ (дуже часто), ++ (звичайно), + (рідко)

Частота поширення H. axyridis Pall. на полях ННЦ «Інститут землеробства НААН України» коливалася від 0,5 до 14,0%. Перші імаго сонечка азійського з'являлись у першій-другій декадах травня (на люцерні, конюшині), із третьої декади травня зафіксована їхня поява на вівсі, буряку цукровому; у першій-другій декадах червня - на пшениці озимій та ярій, моркві столовій, виці ярій; у третій декаді червня - на гірчиці білій.

В агроценозі пшениці озимої відмічено 9 видів кокцинелід, співвідношення яких становило: сонечко семикрапкове - 59,3%, мінливе - 21,1%, пропілея чотирнад- цятикрапкова - 10,4%, сонечко п'ятикрапкове - 3,4%, азійське - 1,9%, жовтолобе - 1,3 %, тринадцятикрапкове - 0,5 %, галіція шістнадцятиплямиста - 0,8 %, псіл- лобора двадцятидвохкрапкова - 1,3 %. Середня чисельність H. axyridis Pall. становила 0,3-0,5 екземплярів на 100 погонних сантиметрів.

Видовий склад кокцинелід пшениці ярої нараховував 8 видів, їхній відсоток розподілився так: сонечко семикрапкове - 55,8 %, мінливе - 37,7 %, пропілея чотирнадцятикрапкова - 1.8 %, сонечко п'ятикрапкове - 1,6 %, жовтолобе - 1,7 %, шістнадцятикрапкове - 0,3 %, тринадцятикрапкове - 0,6 %, азійське - 0,5 % (за середньої чисельності 0,5 екз./100 п.с.).

На вівсі зареєстровано 7 видів сонечок, частка яких була суттєвою: сонечко семикрапкове - 49,8 %, мінливе - 43,9 %, азійське - 3,6 %, пропілея чотирнадцятикрапкова - 1.9 %, сонечко п'ятикрапкове - 0,4 %, двокрапкове - 0,2 %, тринадцятикрапкове - 0,2 %. Упродовж сезону H. axyridis Pall. зустрічалася з третьої декади травня по другу декаду липня, середня чисельність її була у межах 0,3-2,3 екз./100 п.с., зростання - до 1,52,3 екз./100 п.с. (перша декада липня).

Співвідносна частка 9 видів кокцинелід, виявлених на конюшині, становила: псіллобора двадцятидвохкрапкова - 27,0 %, сонечко семикрапкове - 18,0 %, мінливе -- 17,3 %, пропілея чотирнадцятикрапкова - 24,7 %, сонечко жовтолобе - 8,1 %, азійське - 3,1 %, шістнадцятикрапкове - 0,6 %, тринадцятикрапкове - 0,2 %, чотирнадцятиплямисте - 1,0 %. Середня чисельність сонечка азійського за час проведених обліків варіювала від 0,3 до 2,0 екз./100 п.с.

Найрізноманітніший видовий склад сонечок представлений на посіві люцерни - 13 видів, їх співвідносна частка була такою: сонечко мінливе - 36,5%, семикрапкове - 36,9 %, пропілея чотирнадцятикрапкова - 15,7 %, сонечко азійське - 4,9 %, жовтолобе - 3,6 %, п'ятикрапкове - 0,1 %, степове - 0,4 %, псіллобора двадцятидвохкрапкова - 0,9 %, сонечко чотирнадцятиплямисте - 0,2 %, люцернове двадцятичотирьохкрапкове - 0,4 %, шістнад- цятикрапкове - 0,2 %, дев'ятнадцятикрапкове - 0,1 %, двокрапкове - 0,1 %. У період із першої декади травня по другу декаду серпня середня чисельність H. axyridis Pall. сягала від 0,3 до 2,8 екз./100 п.с., максимальна чисельність становила 2,0-2,8 екз./100 п.с.

Значна кількість сонечка азійського відзначена в агроценозі вики ярої (13,3%). Усього зареєстровано шість видів, серед яких частка сонечка семикрапкового становила 51,4 %, мінливого - 20,6 %, пропілеї чотирнадцятикрапкової - 12,8 %, сонечка жовтолобого - 1,6 %, псіллобори двадцятидвохкрапкової - 0,3 %. H. axyridis Pall. траплялася із першої декади червня по першу декаду липня (найнижча чисельність - 1,0 екз./100 п.с., найвища - 12,0 екз./100 п.с.).

Процентне співвідношення чисельності виявлених видів кокцинелід в умовах ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» представлено на рис. 4-7.

Рис. 4, 5. Процентне співвідношення видів кокцинелід на посівах пшениці озимої та ячменю ярого

Рис. 6, 7. Процентне співвідношення видів кокцинелід на вівсі та люцерні

В агроценозах ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» частка особин сонечка азійського становила 4,0-10,8 %. У першій-другій декадах травня спостерігалася поява H. axyridis Pall. на посівах пшениці озимої, ячменя ярого та люцерни; у першій декаді червня - на посівах вівса та ріпаку озимого. Мінімальна чисельність сонечка азійського для всіх культур - 0,3-0,5 екз./100 п.с.; в агроценозі пшениці озимої чисельність гармонії досягала 0,8 екз./100 п.с., ячменю ярого - 1,8 екз./100 п.с., вівса та люцерни - 2,0 екз./100 п.с., ріпаку озимого - 1,0 екз./100 п.с. Видовий склад на посівах ріпаку обмежений лише трьома представниками родини: C. septempunctata L. (63,0 %), H. variegata Gz. (26,2 %), H. axyridis Pall. (10,8 %).

жук сонечко агроценоз пшениця

Висновки та пропозиції

Протягом 2017-2019 рр. в агроценозах пшениці озимої та ярої, вівса, ячменю ярого, люцерни, конюшини, ріпаку озимого, вики ярої, гірчиці білої, моркви столової, буряку цукрового виявлено 15 видів кокцинелід 12 родів. Загалом домінантними видами були Coccinella septempunctata L. і Hippodamia variegata Gz.; масовими видами - Propylea quatuordecimpunctata L. (зокрема на посівах пшениці озимої, конюшини, люцерни, ячменю ярого, вівса, вики ярої), Scymnus frontalis F. і Psyllobora vigintiduopunctata L. (на посівах конюшини), Harmonia axyridis Pall. (на посівах ячменю ярого, люцерни, ріпаку озимого, моркви столової, буряку цукрового, вики ярої).

В агроценозах вид H. axyridis Pall. розподілений таким чином: на посівах пшениці озимої його частка становила 1,9-5,1 %, пшениці ярої - 0,5 %, ячменю ярого - 8,9 %, вівсу - 3,6-4,0 %, конюшини - 3,1 %, люцерни - 4,9-8,6 %, вики ярої - 13,3 %, моркви столової - 9,2 %, буряку цукрового - 14,0 %, гірчиці білої - 0,8 %, ріпаку озимого - 10,8 %.

Зважаючи на те, що сонечко азійське є інвазивним видом на території України, його стрімке поширення і підвищення чисельності сприяє пригніченню місцевих видів кокцинелід. Перспективними є подальші дослідження, спрямовані на встановлення рівня домінування H. axyridis Pall. у різноманітних агроценозах для усіх природних зон України.

Список використаної літератури

1. Баркар В.П., Молчанова О.Д. Дослідження процесу зберігання комах родини Coccinellidae - агентів біологічного захисту сільськогосподарських рослин від шкідників. Вісник аграрної науки. 2020. № 10. С. 57-64.

2. Тюмасева З.И. Кокцинеллиды Урала и сопредельных территорий. Челябинск: Изд-во Челяб. гос. пед. ун-та, 2013. 248 с.

3. Верижникова И.В., Шилова Е.А. Последствия интродукции энтомофага Harmonia axyridis Pall. (Coleoptera, Coccinellidae) и прогнозируемый ареал его акклиматизации на Украине. Актуальные проблемы экологии и природопользования. Москва: РУДН, 2013. С. 65-68.

4. Воронин К.Е. Акклиматизация дальневосточного хищника тлей хармонии (Leis axyridis Pall.) в Предкарпатье. Тр. ВНИИ защиты растений. 1968. Вып. 31. С. 234-243.

5. Орлова-Беньковская М.Я. Массовое размножение божьей коровки Harmonia axyridis (Pallas, 1773) (Coleoptera, Coccinellidae) на Кавказе и возможные источники инвазии. Российский журнал биологических инвазий. 2014. № 3. С. 73-82.

6. Pell J.K., Baverstock J., Roy H.E. et al. Intraguild predation involving Harmonia axyridis: a review of current knowledge and future perspectives. BioControl. 2008. Vol. 53, № 1. P. 147-168.

7. Язловецкий И.Г., Суменкова В.В. Инвазия многоцветной азиатской коровки Harmonia axyridis в Республику Молдова: свершившийся факт. Mediul Ambiant. 2013. № 2. P. 19-26.

8. Klausnitzer B. Harmonia axyridis (Pallas, 1773) in Germany (Col., Coccinellidae). Entomologische Nachrichten und Berichte. 2002. Bd. 46, Heft 3. S. 177-183.

9. Rabitsch W., Schuh R. First record of the multicoloured Asian ladybird Harmonia axyridis (Pallas, 1773) in Austria. Beitrдge zur Entomofaunistik. 2006. Bd. 7. S.161-164.

10. Goldarazena A., Calvo D. First record of Harmonia axyridis (Coleoptera: Coccinellidae) from the Iberian Peninsula. Boletin de la Sociedad Entomologica Aragonesa. 2007. № 41. P. 437-439.

11. Brown P.M.J., Adriaens T., Bathon H. et al. Harmonia axyridis in Europe: spread and distribution of a non-native coccinellid. BioControl. 2008. Vol. 53, № 1. P. 5-21.

12. Marko V., Pozsgai G. Spread of harlequin ladybird (Harmonia axyridis Pallas, 1773) (Coleoptera, Coccinellidae) in Hungary, and the first records from Romania and Ukraine. Nцvenyvedelem. 2009. Vol. 45, Part 9. P. 481-490.

13. Sffithre M.-G., Staverl0kk A., Hofsvang T. The history of Harmonia axyridis (Pallas, 1773) in Norway. Proceedings of the first meeting on «Harmonia axyridis and other ladybirds». Engelberg, 2010. Vol. 58. P. 97-104.

14. Ukrainsky A.S., Orlova-Bienkowskaja M.Ja. Expansion of Harmonia axyridis Pallas (Coleoptera: Coccinellidae) to European Russia and adjacent regions. Biological Invasions. 2013. Vol. 16, Issue 5. P. 1003-1008.

15. Zach P., Panigaj E., Honek A. et al. The invasion history, distribution and colour pattern forms of the harlequin ladybird beetle Harmonia axyridis (Pall.) (Coleoptera, Coccinellidae) in Slovakia, Central Europe. ZooKeys. 2014. 412. P. 89-102.

16. Захаров И.А., Романов Д.А. Распространение и некоторые биологические особенности инвазивного вида Harmonia axyridis на Крымском полуострове. Российский журнал биологических инвазий. 2017. № 4. С. 54-56.

17. Brown P., Roy D., Harrower C. et al. Spread of a model invasive alien species, the harlequin ladybird Harmonia axyridis in Britain and Ireland. Scientific Data. 2018. Vol. 5.

18. Мателешко О.Ю. Перша знахідка Harmonia axyridis (Coleoptera, Coccinellidae) на Закарпатті. Биоразнообразие и роль животных в экосистемах. Днепропетровск: Лира, 2009. С. 215-216.

19. Некрасова О.Д., Титар В.М. Обнаружение божьей коровки арлекина Harmonia axyridis (Coleoptera, Coccinellidae) в Киеве. Вестник зоологии. 2009. Т 43, № 6. С. 538.

20. Заморока А.М., Назаренко В.Ю., Сумароков А.М., Шешурак П.Н. Новые находки коровки Harmonia axyridis (Coleoptera, Coccinellidae) в Украине. Вестник зоологии. 2011. Т 45, № 3. С. 286.

21. Мерзликин И.Р. Новые находки азиатской божьей коровки Harmonia axyridis (Coleoptera, Coccinellidae) в Сумской области. Актуальні проблеми дослідження довкілля. Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2013. С. 204-206.

22. Некрасова О.Д., Титар В.М. Находки Harmonia axyridis (Pallas) (Coleoptera: Coccinellidae) в Житомирской области. Актуальні питання біологічної науки. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2015. С. 180-183.

23. Смірнов Н.А. Перша знахідка сонечка Harmonia axyridis (Coleoptera: Coccinellidae) на території Національного природного парку «Черемоський». Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень. Чернівці: Нац. природ. парк «Черемоський» та ін., 2016. С. 220-223.

24. Некрасова О.Д., Титар В.М. Распространение, фенооблик и сезонные особенности инвазивного вида Harmonia axyridis (Pallas, 1773) (Coleoptera: Coccinellidae) на территории Украины. Известия Харьковского энтомологического общества. 2016. Т. 24. Вып. 1. С. 22-30.

25. Шешурак П.Н., Назаров Н.В., Стрелец А.В. Азиатская божья коровка, или хармония изменчивая, Harmonia axyridis (Pallas, 1773) (Coleoptera: Coccinellidae) в Черниговской области (Украина). Актуальні питання біологічної науки. Ніжин: НДУ ім. Миколи Гоголя, 2017. С. 130-134.

26. Веріжнікова І.В. Інвазія Harmonia axyridis (Pall.) (Coleoptera: Coccinellidae): зростання чисельності у Київській області. ВісникХНАУім. В.В. Докучаєва. Серія «Фітопатологія та ентомологія». 2011. № 9. С. 23-26.

27. Некрасова О.Д., Титар В.М. Многолетняя и сезонная динамика численности инвазийного вида Harmonia axyridis (Coleoptera, Coccinellidae) на территории Украины. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Серія: біологія. 2014. Вип. 20, № 1100. С. 159-162.

28. Некрасова О.Д., Титар В.М. О городском полиморфизме у насекомых на примере Harmonia axyridis (Coleoptera: Coccinellidae) Киевского мегаполиса. Экология, эволюция и систематика животных. Рязань: НП «Голос губернии», 2012. С.124-125.

29. Торяник В.М., Міронець Л.П. Фенотипічний поліморфізм Harmonia axiridis Pall. як інвазійного виду на території села Велика Чернеччина Сумського району Сумської області. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2018. Т 22. С. 74-79.

30. Станкевич М.Ю., Станкевич С.В., Маркіна Т.Ю. Азіатське сонечко (Harmonia axyridis pallas, 1773) в агроценозах ННВЦ «Дослідне поле» ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. InterConf. 2020. № (26). Р. 102-104.

31. Fedorenko V, Medvid Ya. The features of biology of Harmonia axyridis Pall. and the most common species of coccinellids in Ukraine agrocoenosis. EUREKA: Life Sciences. 2020. № 5. P. 21-28.

32. Фасулати К.К. Полевое изучение наземных беспозвоночных. Москва: Высшая школа, 1971. 424 с.

33. Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур. За ред. В.П. Оме- люти. Київ: Урожай, 1986. 296 с.

34. Савойская Г.И. Кокцинеллиды: (систематика, применение в борьбе с вредителями сельского хозяйства). Алма-Ата: Наука, 1983. 248 с.

35. Adriaens T., Maes D. Voorlopige verspreidingsatlas van lieveheersbeestjes in Vlaanderen. Jrg. 2, nr. 1 bis. Bertram, 2004. 72 p.

Размещено на Allbest.ru