Продуктивність нової популяції створюваної буковинської породної групи української червоно-рябої молочної худоби в Карпатському регіоні Буковини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Продуктивність нової популяції створюваної буковинської породної групи української червоно-рябої молочної худоби в Карпатському регіоні Буковини

Калинка А.К. - к.с.-г.н., старший науковий співробітник,

завідувач відділу селекції, розведення, годівлі та технології виробництва тваринницької продукції,

Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України

Саранчук І.І. - к.с.-г.н., старший науковий співробітник,

Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України

У статті наведено результати формування нової популяції буковинської породної групи української червоно-рябої молочної худоби, яка створюється в умовах Карпатського регіону Буковини. За результатами проведеної багаторічної селекційної роботи доведено, що в базових племінних господарствах Буковини роздоєні 557 голів корів із надоєм 6000 кг (20 % від загальної кількості корів), причому роздоєні 81,4 % корів у стаді племзаводу АТЗТ «Мирне», 10,4 % - племінного заводу СВК «Зоря», 5,2 % - племінного заводу ТОВ «Валявське», по 0,6 % - у племінному репродукторі ТОВ і в АФ «Суворова». Дослідженням визначено, що з 557 оцінених молочних корів у базових племінних господарствах 354 з них (63,6 %) мали надій 6000-7000 кг, 158 корів (28,4 %) - 7001-8000 кг, 34 корів (6,1 %) - 8001-9000 кг, 10 корів (1,8 %) - 9001-10000 кг молока за найвищу лактацію.

За результатами проведеного дослідження встановлено, що нова популяція молочної худоби оцінена за 16 лініями. Найчисельнішими за маточним поголів'ям є лінії Хановера - 1467 (1054 корови), Рігела - 1310 (1068 корів), Старбака - 1051 голів (лише 23 корови). Дослідженням установлено, що з 3174 голів телиць 1028 (32,4 %) належать до лінії Старбака, 453 (14,3 %) - лінії Чіфа, 439 (13,8%) - лінії Імпрувера, 413 (13,0 %) - лінії Хановера, в яких помітно різку зміну апробованих у новій буковинській породній групі ліній на голштинські.

Під час селекційної роботи встановлено, що шляхом поглиблення селекційно-племінної роботи та поліпшення умов утримання і годівлі можна значно вдосконалити новий масив буковинської породної групи червоно-рябої молочної породи худоби на Буковині.

Таким чином установлено, що задля підвищення продуктивності нової створеної буковинської породної групи червоно-рябої молочної породи худоби необхідно насамперед спрямувати селекційну роботу на поліпшення конституції жуйних тварин із тим, щоб у найближчі роки укомплектувати молочні ферми добре розвиненими, міцними коровами, здатними перетравлювати значну кількість кормів із високим коефіцієнтом перетравності в умовах Буковини.

Ключові слова: порода, корови, генетичний потенціал, молочна продуктивність, лактація.

Kalynka А.К., Saranchuk І.І., Melenko К.М., Kazmiruk L.V. Productivity of a new population of Bukowina breed group of Ukrainian red - spotted dairy cattle in the Carpathian region of Bukowina

The studies have shown that in the new population of dairy cattle, which is estimated by 16 estimated lines, the most numerous in the mother population are Hanover - 1467 (1054 cows), Rigel - 1310 (1068 cows), Starbuck - 1051 heads (only 23 cows). Studies have shown that out of3174 heads of heifers 1028 (32,4 %) belong to the Starbuck line, 453 (14,3 %) - to the line Chufa, 439 (13,8 %) - Improver lines, 413 (13.0 %) - Hanover lines where you can see a sharp change in the lines tested in the new Bukovina breed group to Holstein lines.

The research shows that by deepening selection and breeding work and improving the conditions of keeping and feeding, it is possible to significantly improve the new population of the Bukovina breed group of red-spotted dairy cattle in Bukovina.

Thus, it is established that when increasing the productivity of the newly created Bukovina breed group of red-spotted dairy cattle, it is necessary to direct selection work to improve the constitution of ruminants in order to supply dairy farms with well-developed, strong animals, capable of digesting a significant amount of feed with a high coefficient of digestibility in the Bukovina region.

Key words: breed, cows, genetic potential, milk productivity, lactation.

Постановка проблеми

В умовах світової кризи та на сучасному етапі входу в український ринок процес інтенсифікації у галузі молочного скотарства зумовив нові важливі та необхідні виробничі вимоги щодо великої рогатої худоби в різних кліматичних умовах Карпатського регіону Буковини.

У зв'язку з цим унаслідок тривалої селекційно-племінної роботи з використанням генетичного молочного потенціалу української червоно-рябої породи двох типів (прикарпатського внутрішньо породного типу української червоно-рябої молочної породи та буковинського заводського типу червоно-рябої породи) сформувалася нова породна група червоно-рябої молочної худоби, що є актуальним для зони українських Карпат [1, с. 95; 2, с. 32].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Під час довготривалої роботи створена нова породна група молочної худоби, яка відзначається досить високими надоями, жирномолочністю, доброю відтворювальною здатністю, задовільними відгодівельними й м'ясними якостями, подовженим віком використання і пристосованістю до умов розведення в різних кліматичних зонах Буковини. Саме завдяки цим вимогам у молочному скотарстві відбулися значні зміни за кількістю та якістю жуйних у регіоні.

У Чернівецькій області проводиться не один рік селекційна робота із створення нової буковинської породної групи червоно-рябої молочної худоби; вона триває за загальною розробленою програмою в цьому регіоні. Однак особливістю цієї програми є те, що за материнську породу раніше в цьому регіоні використовувалися місцеві буковинські симентали, через що вони в порівнянні з худобою інших регіонів (Центральної і Східної України), дещо дрібніші, мають більш виражений молочно-м'ясний тип продуктивності. Крім того, на початкових етапах виведення нової породної молочної групи використовувалися монбільярди, айшири і червоно-рябі бугаї західного німецького походження. Кліматичні умови регіону Буковини є також особливими, відсутніми в інших областях України. Саме цими особливостями зумовлена необхідність виведення в цьому регіоні спорідненої нової групи створюваної буковинської червоно-рябої молочної породи худоби нової популяції [3, с. 25].

Тому в Чернівецькій області створена ефективна система організації і управління селекційно - племінною справою у скотарстві (племінні зводи та племінні репродуктори), яка забезпечує широке запровадження у виробництво сучасних технологій селекції, розведення, годівлі й удосконалення порід жуйних у регіоні за технологічними ознаками [4, с. 61; 5, с. 59].

Аналіз селекційно-генетичного складника в стадах нової генерації молочної худоби показує, що задля виконання раніше запланованих науково-дослідних робіт із виведення створюваної буковинської породної групи молочної червоно-рябої породи наявні всі підстави. Тому реалізація завдань ефективного ведення інтенсивної галузі молочного скотарства Буковини в сучасних умовах господарювання можлива шляхом створення системи селекції худоби, рентабельного виробництва, переробки й реалізації молока відповідно до прийнятих державних законів та діючих програм. Завдяки цьому інтенсивне молочне скотарство області розвивається за рахунок чистопородного розведення буковинської породної групи червоно-рябої молочної худоби нової генерації.

За статистичними даними двох останніх років, поголів'я молочних корів у всіх категоріях господарств Чернівецької області становить 47611 голів, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах - 2200 голів та в населення - 45589 голів. У зв'язку з вищезазначеним спостерігається щорічне зменшення валового виробництва за незначного зростання надою на корову (2-5 %). Це спричинило зниження купівельної спроможності населення, втрату економічної зацікавленості у веденні інтенсивного молочного скотарства, відсутність у більшості суб'єктів господарювання мотивації до нарощування молочного поголів'я худоби та збільшення обсягів виробництва продукції, нестабільний рівень закупівельних цін на продукцію тварин, низьку доходність і збитковість її виробництва в умовах регіону Буковини.

Нині селекційно-племінна база молочного скотарства Буковини представлена переважно худобою буковинського заводського типу української червоно-рябої молочної породи з подальшим створенням буковинської породної групи червоно-рябої молочної худоби, що й визначає перспективи розвитку та особливості ведення селекційно-племінної роботи в господарствах суспільного типу різної форми власності.

Уявлення про племінну базу надає динаміка поголів'я корів за останні три роки (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка поголів'я та продуктивність корів

Створена шляхом проведеної селекційної роботи активна частина поголів'я нової створеної породної групи червоно-рябої молочної породи худоби розводиться нині в трьох племінних заводах та в одному племінному репродукторі (табл. 2).

Таблиця 2

Молочна продуктивність корів в племінних господарствах

Визначений під час дослідження рівень продуктивних і відтворних якостей маточного поголів'я провідних племінних господарств області з розведення нового типу червоно-рябої молочної худоби значно зріс (табл. 1 і 2), що розкриває високі потенційні можливості підвищення генетичного молочного потенціалу, збільшення чисельності поголів'я та розширення ареалу розведення в умовах Буковини.

Результати роздою корів нової породної групи молочної худоби за всіма підконтрольними господарствами представлені в табл. 3.

Результати роздою корів

Таблиця 3

Отже під час проведеного дослідження встановлено, що найбільший надій від корів отриманий у СВК «Зоря» Кіцманського району, що склало 5509 кг; це більше на 10,4 % від надою в ТОВ АТЗТ «Мирне» цього ж району. буковинська порода молочна худоба

Аналіз одержаних даних показує, що у племінних господарствах області роздоєно 557 голів з надоєм 6000 кг і більше (20 % від загальної кількості корів у племінних діючих господарствах). Так, у стаді племзаводу АТЗТ “Мирне» роздоєно 81,4 % корів, племзаводу СВК “Зоря» - 10,4 %, племзаводу ТОВ “Валявське» - 5,2 % , у стаді племрепродуктора ТОВ та агрофірми ім. Суворова - по 0,6 % корів. Із 557 оцінених корів 354 (63,6 %) мали надій 6000-7000 кг, 158 (28,4 %) - 7001-8000 кг, 34 (6,1 %) - 8001-9000 кг, 10 (1,8 %) - 9001-10000 кг молока за найвищу лактацію.

Основним напрямком удосконалення племінних якостей створюваної нової буковинської породної групи червоно-рябої молочної породи худоби є консолідація наявних генетичних можливостей худоби з метою збільшення чисельності поголів'я жуйних та зростання рівня продуктивності корів. Такий напрямок обумовлений генетичним потенціалом кращих молочних корів різних ліній і плідників створюваної буковинської породної групи української молочної породи худоби - визнаних матерів бугаїв (табл. 4).\

Таблиця 4 Молочна продуктивність корів

Задля ефективного функціонування та прогресивного розвитку нами використовується створена генеалогічна структура стада нової популяції української червоно-рябої молочної породи худоби (табл. 5).

Таблиця 5

Генеалогічна структура стада племінних базових господарств

Аналіз генеалогічної структури племінних заводів і репродукторів із розведення нової популяції молочної худоби показав, що з 16 оцінених ліній найчи- сельнішими за маточним поголів'ям є лінії Хановера - 1467 голів (1054 корови), Рігела - 1310 (1068 корів), Старбака - 1051 голів ( лише 23 корови).

Під час дослідження встановлено, що з 3174 голів телиць 1028 (32,4 %) належать до лінії Старбака, 453 (14,3 %) - до лінії Чіфа, 439 (13,8 %) - до лінії Імпру- вера, 413 (13,0 %) - до лінії Хановера, тобто спостерігається різка зміна апробованих у новій буковинській породній групі червоно-рябій молочній породі худоби типі ліній на голштинські в умовах Буковини.

Висновки і пропозиції. Встановлено, що за неоднакових рівнів розвитку кормової бази та селекційно-племінної роботи в різних базових молочних господарствах і районах існують значні відмінності за господарсько-корисними ознаками жуйних тварин. Це свідчить про те, що шляхом поглиблення селекційно-племінної роботи та поліпшення умов утримання й годівлі можна значно вдосконалити новий масив буковинської породної групи червоно-рябої молочної породи худоби на Буковині.

З метою підвищення продуктивності буковинської породної групи червоно- рябої молочної породи необхідно спрямувати селекційну роботу насамперед на поліпшення конституції тварин задля того, щоб у найближчі роки укомплектувати молочні ферми добре розвиненими, міцними коровами, здатними перетравлювати значну кількість кормів із високим коефіцієнтом перетравності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Калинка А. К., Косташ В. Б, Тимофіїшин І. І. Молочна продуктивність в залежності від фенотипової оцінки буковинської нової породної групи червоно-рябої худоби в умовах Буковини. Зоотехнічна наука: Історія, Проблеми, Перспективи : матеріали V науково-міжнародної конференції. (21-22 травня 2015 року) . Кам'янець-Подільський. 2015. С. 94-96.

Калинка А.К., Лесик О.Б., Казьмірук Л.В. Продуктивна нова популяція буковинської молочної породної групи худоби. Die Relevanz und die Neuheit der modernen wissenschaftlichen Studien:der Sammlung wissenschaftlicher Arbeiten «АОГОЕ» zu den Materialien der internationalen wissenschaftlich-praktischen Konferenz, Wien, 23 August, 2019.Wien: NGO «Europдische Wissenschaftsplattform», 2019. B. 3. S. 31-33.

2. Любинський О. І., Пахолок А. А. Молочна продуктивність корів різних генотипів української червоно-рябої молочної породи. Розведення і генетика тварин. 1999. Вип. 30. С. 22-27.

3. Програма розвитку племінного скотарства в господарствах Чернівецької області. Міністерство аграрної політики України. Подільський держ. аграрно-тех. універ. Буковинський інститут АПВ УААН, Головне управління агропром розвитку облдержадм., ВАТ «Буковина племсервіс» / Любинський О. І., Повозні- ков М. Г., Ячник Р В. та ін. Кам'янець-Подільський. 2007. 18 с.

4. Пахолок А. А., Любинський О. І. Ріст, розвиток та біологічні особливості молодняка різних генотипів української червоно-рябої молочної породи. Розведення і генетика тварин. 1998. Вип. 29. С. 57-64.

Размещено на Allbest.ru