Перспективи нарощення експортного потенціалу підприємств зернової галузі України

Розкриття сутності перспектив нарощення експортного потенціалу підприємств зернової галузі України, які спеціалізуються на вирощуванні кукурудзи на зерно. Поліпшення конкурентних позицій на ринку, розроблення політики забезпечення продовольчої безпеки.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.09.2022
Размер файла 871,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра маркетингу та міжнародної торгівлі

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Перспективи нарощення експортного потенціалу підприємств зернової галузі України

Василь Збарський, доктор економічних наук, професор

Руслан Буряк, доктор економічних наук, професор

Іван Чернявський, асистент

Розкрито сутність перспектив нарощення експортного потенціалу підприємств зернової галузі України, які спеціалізуються на вирощуванні кукурудзи на зерно. Виходячи з цих позицій, досить актуальним завданням є дослідження проблеми формування експортного потенціалу підприємств зернової галузі з метою поліпшення конкурентних позицій України на світовому ринку зернових та розроблення національної політики щодо участі України в забезпеченні світової продовольчої безпеки. Це зумовило вибір теми статті та вказує на її актуальність.

Ключові слова: експорт, потенціал, формування, продовольча безпека, конкуренція, насінництво.

The essence of prospects for increasing the export potential of cereal crops of Ukraine, which specialize in growing maize for grain, is revealed. Following these positions, a very important task is to study the problem of forming the export potential of cereal industry in order to improve Ukraine's competitive position in the world grain market and developing a national policy on Ukraine's participation in global food security. This led to the choice of the topic of the article and indicates its relevance. It can be argued that Ukraine's production potential is significant. It is proved that stimulating the development of the export potential of the grain industry is possible on the basis of modern structural and transformational conversion in the agricultural sector in order to stabilize and increase the production of competitive products. It is substantiated that the domestic branch of selection and seed production is not experiencing the best of times: the efficiency of the state program of formation and implementation of seed policy is very low, and control in seed production due to constant reform of relevant bodies is extremely insufficient. As a result, there is illicit circulation in seeds of varieties of dubious origin, unrecognized varieties or low quality seeds. However, large international companies consider Ukraine as a center for the production of maize seeds and a country with significant export potential. Therefore, it is crucial to finalize agreements with the European Union on the recognition of Ukrainian certificates and the opening of the EU market for seeds produced in Ukraine. At the same time, growing seeds is first of all a business where the speed of reaction to consumer requests is important. Thus, the main task is to invent a "compromise" between high quality and competitive price. It is proved that due to the introduction of high-yielding hybrids of maize and the intensification of innovative activities in the technology of growing this crop in 2011 for the first time in Ukraine received a record gross harvest of its grain - more than 22 million tons. In particular, in 2013 this index was 30.9 million tons, in 2018 it was more than 35.8 million tons. Such data confirm the real possibilities of increasing the production of this important forage crop in the country. It is noted that in industrial practice in the cultivation of this crop, farmers face a significant number of problems, both agro-technological, organizational and economic nature. The dynamics of development of maize production is characterized by significant variation in sown areas, and as a consequence, in gross yield.

Key words: export, potential, formation, food security, competition, seed production.

Вступ

Актуальність статті. Важливою складовою зернового господарства України є виробництво зерна кукурудзи. Виробництво кукурудзи має не тільки значний вплив на розвиток та стан тваринництва, а й визначає розвиток зернової галузі в цілому. Її народногосподарське значення та, зокрема, забезпечення зернофуражного балансу не має альтернативи. Оскільки зерно цієї культури є високоенергетичною сировиною для промислового виробництва біоетанолу та інших матеріалів, тому в її виробництві також зацікавлені галузі переробної, харчової промисловості та інші.

Стан вивчення досліджуваної проблеми. Проблему формування експортного потенціалу зернових досліджували у своїх працях такі відомі вітчизняні вчені: Р. Буряк [1]; С. Галунка [4]; І. Чернявський [9]; О. Захарчук [5; 6]; Ю. Кернасюк [7] та ін. Питання розвитку експортного потенціалу також досліджували такі провідні зарубіжні вчені: М. Десай, У. Карлін, М. Котабе, М. Матанда, М. Росу, Р. Саломон, С. Солберт та інші.

Мета статті. Метою дослідження є наукове обґрунтування сутності експортного потенціалу як системи, розробка і реалізація головних напрямів забезпечення експортного потенціалу зернових на прикладі аграрних формувань України.

Результати дослідження

Останніми роками кукурудза на світовому ринку зерна займає дедалі більш стійку позицію. Природно-економічні умови України дозволяють не тільки забезпечити внутрішні потреби в зерні кукурудзи, а й значно наростити її експортний потенціал. Проте у виробничій практиці при вирощуванні цієї культури аграрії стикаються із значною кількістю проблем як агротехнологічного, так і організаційно-економічного характеру. Динаміка розвитку виробництва кукурудзи характеризується значними коливаннями посівних площ, і як наслідок, валових зборів.

Завдяки запровадженню у виробництво високопродуктивних гібридів кукурудзи та активізації інноваційної діяльності в технологіях вирощування цієї культури в 2011 р. вперше в Україні одержано рекордний валовий збір її зерна - понад 22 млн т. Зокрема, в 2013 р. цей показник становив 30,9 млн т, у 2018 рр. - понад 35,8 млн т. Такі дані підтверджують реальні можливості нарощування обсягів виробництва цієї важливої зернофуражної культури в країні.

Аналізуючи внутрішню пропозицію на ринку кукурудзи України, для дослідження було взято 4573 господарства, які займаються виробництвом кукурудзи. Для більш детального дослідження ці господарства було поділено за площею посіву на 7 груп (табл. 1).

У першу групу з площею посіву до 250 га ввійшла найбільша кількість господарств - 2532, у другу групу, з площею посіву від 251 до 500 га, ввійшло - 1057 господарств, у третю, з площею посіву 501-750 га - 447 господарств, у четверту, з площею посіву 751-1000га - 213 господарств, в п'яту, з площею посіву 1001-2000га - 306 господарств, у шосту, з площею посіву 2001-5000га - 145 господарств, і в сьому групу з площею посіву від 5000га і більше - 53 господарства.

Таблиця 1

Баланс виробництва кукурудзи в сільськогосподарських підприємствах України, 2018 р.

Групи господарств за площею кукурудзи, га

В середньому

до

250

251

500

501

750

751

1000

1001

2000

2001

5000

більше

5000

Кількість господарств у групі

2532

1057

447

213

306

145

53

4753

Середня площа на господарство, га

116

361

609

868

1362

3027

13235

566

Усього, тис. т

Наявність на початок року

606

711

523

540

1425

521

1681

6006

Надходження,

усього

1780

2455

1917

1597

3353

3851

8213

23167

у т.ч. куплено

110

78

56

265

175

128

2164

2976

Витрати, усього

1609

2078

1490

1314

3192

2994

7052

19729

у т.ч. продано

1322

1827

1293

1208

2184

2747

6749

17330

на годівлю

91

80

47

29

33

50

16

346

на насіння

21

27

13

4

12

8

21

106

передано в переробку

113

99

105

48

192

114

143

813

втрати при зберіганні

1

14

12

9

35

21

54

155

інші витрати

53

32

19

16

735

54

69

978

Наявність на кінець року

777

1088

951

822

1586

1378

2843

9444

Джерело: Розраховано авторами за даними Головного управління статистики України

експортний потенціал зерновий кукурудза

Отже, тільки 53 господарства, які займаються вирощуванням кукурудзи, мають середню площу на одне господарство - 13325 га. Тобто в Україні переважають господарства з невеликою площею посіву, до того ж значна кількість, а саме 2532 господарства, мають площу посіву під цю культуру лише 116 га.

Таблиця 2

Групування господарств України за площею кукурудзи, га

Групи господарств за площею кукурудзи, га

В серед- ньому

до

250

251

500

501

750

751

1000

1001

2000

2001

5000

більше

5000

Кількість господарств у групі

2532

1057

447

213

306

145

53

4753

Середня площа на господарство, га

116

361

609

868

1362

3027

13235

566

% до зернових

17,3

31,2

36,8

40,9

49,5

56,6

66,6

39,7

Вироблено на

1 господарство, ц

6575

22448

41600

62354

103636

255668

1137143

42353

Реалізовано на 1 господарство, ц

5083

17156

28775

43163

71003

188463

948561

32062

Урожайність,

ц/га

56,8

62,2

68,3

71,8

76,1

84,5

85,9

74,9

Виробнича собівартість 1 ц зерна, грн

217

212

202

205

194

193

188

197

Витрати на 1 га, грн

12324

13202

13780

14701

14786

16271

16146

14782

у т.ч. витрати на насіння

1878

1997

2100

2198

2283

2361

2129

2146

Частка витрат на насіння у витратах, %

15,2

15,1

15,2

15,0

15,4

14,5

13,2

14,5

Собівартість

1 ц реалізованої продукції, грн.

240

244

238

245

239

248

235

240

Ціна реалізації, грн. за 1 ц

329

334

339

351

353

369

353

350

Одержано прибутку від реалізації 1 ц зерна,грн

88

90

101

106

114

121

118

110

Рентабельність кукурудзи, %

36,9

37,1

42,4

43,4

47,9

48,7

50,0

45,8

Джерело: Розраховано за даними Головного управління статистики України

Отже, в першій групі господарств з площею посіву до 250 га рівень рентабельності становить 36,9%, що на 8,9% нижче, ніж у середньому по Україні, підприємства цієї групи мають найнижчу урожайність та найвищу частку витрат на насіння. Із зростанням площі посіву кукурудзи відбувається зростання її урожайності та ефективності виробництва. Так, у господарствах, які мають понад 5000 га посіву, урожайність зросла на 51,2% і становила 85,9ц/га, відбулося зниження собівартості та підвищення ціни реалізації на 4% і 7,2% відповідно. Отже, рівень рентабельності в цій групі господарств є найвищим - 50,0%, що більше середнього показника по Україні на 4,2%. Варто відмітити, що в цій групі господарств частка витрат на насіння є найнижчою і становить 13,2%. Це, безумовно, ще раз підтверджує той факт, що збільшення посівних площ позитивно впливає на зменшення витрат на насіння [4].

Зазначимо, що в умовах інтенсивного розвитку насіннєвої галузі відбувається збільшення виробничих витрат на виробництво продукції. При цьому темпи зростання урожайності повинні випереджати темпи збільшення виробничих витрат на 1 га посівної площі.

Неоднозначні результати дає аналіз частки витрат на насіння у загальних виробничих витратах, проведений шляхом групування сільськогосподарських підприємств України за відповідним показником.

Аналіз господарств за часткою витрат на насіння у загальних виробничих витратах (табл. 3) свідчить, що збільшення частки витрат на насіння у загальних витратах приводить до зростання прибутку від реалізації зерна на 1ц і, як наслідок, до зростання рівня рентабельності кукурудзи. Так, найвищий прибуток на 1ц зерна мають господарства, в яких частка витрат на насіння в загальних витратах займає більше 40% - 168 грн, відповідно рівень рентабельності - 64,8%. Дослідження свідчать, що ті господарства, які мають незначну частку витрат на насіння, а саме господарства першої, третьої та четвертої груп, мають відповідно нижчий прибуток у розрахунку на 1ц та нижчий рівень рентабельності - 41,2%, 43,5% та 35, 6% відповідно. Варто також зазначити, що зі збільшенням частки витрат на насіння, зменшуються витрати на 1га посіву. Так, у підприємствах першої групи з часткою витрат на насіння лише - 3,0%, витрати на 1га посіву становлять 13791грн, а у підприємствах сьомої групи з часткою витрат на насіння - 46,9% виробничі витрати на 1га посіву- лише 11216 грн.

Таблиця 3

Групування господарств за часткою витрат на насіння кукурудзи у загальних виробничих витратах, %

Групи господарств за часткою витрат на насіння у загальних виробничих витратах, %

В серед

ньому

до 5

5,01-10

10,01

15

15,01

20

20,01

30

30,1-40

більше 40

Кількість господарств у групі

503

923

1110

1012

891

209

105

4753

Середня площа на господарство, га

288

538

769

667

501

254

180

566

% до зернових

28,0

39,7

44,9

41,5

37,1

28,4

21,5

39,7

Вироблено на 1 господарство, ц

17069

42206

60704

48818

36635

16644

8161

42353

Реалізовано на 1 господарство, ц

13088

34268

47326

35017

26034

11921

4946

32062

Урожайність, ц/га

59,3

78,4

78,9

73,2

73,1

65,5

45,3

74,9

Виробнича собівартість 1 ц зерна, грн

233

200

202

198

177

175

247

197

Витрати на 1 га, грн

13791

15668

15908

14506

12931

11444

11216

14782

у т.ч. витрати на насіння

416

1276

2038

2487

3040

3799

5260

2146

Частка витрат на насіння у витратах, %

3,0

8,1

12,8

17,1

23,5

33,2

46,9

14,5

Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн.

258

221

245

255

231

214

260

240

Ціна реалізації, грн. за 1 ц

365

347

352

345

353

350

428

350

Одержано прибутку від реалізації 1 ц зерна, грн

107

126

107

91

122

136

168

110

Рентабельність кукурудзи, %

41,2

57,0

43,5

35,6

52,7

63,6

64,8

45,8

Джерело: Розраховано за даними Головного управління статистики України

Слід також відмітити, що відбувалося також і збільшення ціни реалізації, що є цілком логічним і пов'язано з тим, що при більш інтенсивному виробництві, як правило, якість продукції (клас кукурудзи) є більш високим. Так, ціна реалізації є найвищою в господарствах 7 групи, що є свідченням того, що ці господарства, витрачаючи значні кошти на насіннєвий матеріал, вирощують якіснішу продукцію, що і дає їм змогу продавати свою продукцію за вищою ціною. В загальному можна констатувати той факт, що серед досліджуваної сукупності господарств у середньому по району частка витрат на насіння займає 14,5%. Також найбільше господарств району мають витрати на насіння в середньому від 10 до 20%, це господарства, які ввійшли до третьої та четвертої груп - їх кількість становить 1110 та 1012 відповідно.

Залежність урожайності кукурудзи від виробничих витрат здійснено з використанням методу регресійного аналізу, який є свого роду логічним продовженням методу статистичних групувань та його поглибленням. У процесі дослідження встановлюється факт наявності зв'язку між факторами, вимірюється ступінь щільності зв'язку та кількісно оцінюється ефект впливу фактору на результативну ознаку.

За допомогою однофакторного кореляційного-регресійного аналізу встановлено коефіцієнти взаємозв'язку між урожайністю кукурудзи (Y) та факторами (поелементними витратами на 1 га за статтями витрат):

Х1 - насіння та посадковий матеріал Х2 - мінеральні добрива Х3 - нафтопродукти

Х4 - оплата послуг і робіт сторонніх організацій

Х5 - решта матеріальних витрат

Х6 - прямі витрати на оплату праці

Х7 - амортизація необоротних активів

Х8 - відрахування на соціальні заходи

Х9 - решта ін. прямих та загальновиробничих витрат

До решти матеріальних витрат належать всі витрати, за винятком витрат на оплату, мінеральні добрива, нафтопродукти, оплату послуг і робіт сторонніх організацій, а саме: вартість послуг внутрішньогосподарських допоміжних підрозділів, вартість пестицидів, засобів протруювання, гербіцидів, дефоліантів та інших хімічних і біологічних засобів, які використані для боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами сільськогосподарських рослин, вартість внесених власних і придбаних органічних добрив і т.д.

Кореляційна матриця розраховувалась методами статистичного аналізу, а саме „Кореляція" в середовищі Microsoft Excel. Кореляційна матриця залежності між факторами має такий вигляд:

Таблиця4

Матриця кореляційного зв'язку між показниками урожайності кукурудзи та поелементними витратами на 1 га

Y

Х

х2

Хз

Х4

Х5

Х7

Y

1

Х!

0,4831

1

X2

0,4565

0,3726

1

Хз

0,2697

0,2247

0,3386

1

х„

0,3203

0,1340

0,1111

-0,0477

1

Х5

0,3844

0,3059

0,2028

0,2081

0,0365

1

Хб

0,2336

0,1450

0,1560

0,3280

-0,0508

0,1850

1

х^

0,2519

0,1878

0,1974

0,1837

-0,0680

0,1806

0,2204

1

0,2125

0,1383

0,1537

0,3199

-0,0536

0,1728

0,9073

0,2063

1

Х^

0,3399

0,1819

0,1096

0,0863

0,0566

0,1186

0,1555

0,1456

0,1646

1

Джерело: авторська розробка

Аналіз кореляційної матриці (табл. 4) свідчить, що найтіснішим є зв'язок між урожайністю кукурудзи та витратами на насіння (Х, мінеральні добрива (Х2), та решту матеріальних витрат (Х5).

Тому для подальшого дослідження ми залишили лише ті фактори, які мають найбільший вплив. За допомогою регресійного аналізу ми визначили вплив зазначених факторів на результативну ознаку та оцінили їх значимість за відповідними критеріями. Параметри рівняння та їх оцінки розраховувались методами статистичного аналізу, а саме «Регресія» в середовищі Microsoft Excel. У розрахунках вірогідних границь використовуються значення таблиць розподілу Фішера і Ст'юдента з вірогідною ймовірністю Р = 0,95.

Результати аналізу дають змогу зробити такі висновки. Так, за критерієм Фішера рівняння залежності урожайності кукурудзи від сукупності досліджуваних статей витрат є статистично значимими: розрахункові значення коефіцієнта Фішера F=931,5739 перевищують табличне значення, яке становить 2,65.

З-поміж включених у модель факторів, які безпосередньо впливають на урожайність кукурудзи, найвагоміший вплив мають витрати на насіння та мінеральні добрива.

Враховуючи, що найвагомішими факторами впливу на урожайність кукурудзи є витрати на насіння, мінеральні добрива та інші матеріальні витрати, подальші дослідження полягають у визначенні окупності витрат цих статей (табл.5). За розрахованими коефіцієнтами рівняння обчислимо приріст урожайності та окупність додаткових витрат на виробництво кукурудзи для сільськогосподарських підприємств України.

Аналіз додаткових витрат при вирощуванні кукурудзи в сільськогосподарських підприємствах України (табл. 5) свідчить, що найбільшу окупність мають витрати на насіння. Так, при збільшенні витрат на 1 тис. грн урожайність зростає на 5,3 ц, що у вартісному виразі дає збільшення прибутку на 1864,4 тис. грн.

Таблиця 5

Окупність додаткових витрат при вирощуванні кукурудзи у сільськогосподарських підприємствах України, 2018р.

Статті витрат

Коефіцієнти

рівняння

регресії

Ціна реалізації 1 ц кукурудзи, грн

Приріст

прибутку,

грн

Окупність витрат, %

Насіння

5,327

350

1864,4

186,4

Мінеральні добрива

4,111

350

1438,8

143,9

Інші статті матеріальних витрат

3,549

350

1242,3

124,2

Джерело: Розраховано за даними Головного управління статистики України

Великі міжнародні компанії розглядають Україну як осередок виробництва насіння кукурудзи та країну зі значним експортним потенціалом. Тому надважливою є фіналізація домовленостей з Євросоюзом щодо визнання українських сертифікатів та відкриття ринку ЄС для насіння, виробленого в Україні. При цьому вирощування насіння - це передусім бізнес, де важлива швидкість реакції на запити споживача. Отже, головна задача - знайти «компроміс» між гідною якістю та конкурентоспроможною ціною [7].

Дослідження свідчать, що за окремими насіннєвими напрямами Україна є імпортозалежною. Так, наприклад, по насінню соняшника внутрішня потреба оцінюється на рівні 25-26 тис. т, а в 2018 р. імпортовано вже 25 тис. т, що на 0,2 тис. т більше, ніж у 2017 р. По озимому ріпаку імпортні поставки насіння з Іспанії, Франції, ФРН і Португалії в 2017 р. становили 6,5 тис. т, а за неповний 2018 р. майже 6 тис. т (табл.6).

Таблиця 6 Імпорт насіннєвої кукурудзи

Показник

Роки

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

Обсяг реалізації, тис. т

29,4

43,3

46,8

47,9

54,1

25,2

31,4

35,2

35,9

Вартість, млн. дол

108,8

166,1

203,4

254,4

312,8

107,0

114,7

131,2

141,6

Ціна, дол/т

3701,5

3837,5

4346,9

5306,7

5782,1

4249,7

3649,8

3724,9

3950,2

Джерело: Розраховано за даними Головного управління статистики України

Аналіз імпорту насіннєвої кукурудзи (табл. 6) свідчить, що протягом 2010-2014 років відбулося суттєве зростання імпорту насіннєвої кукурудзи - на 84% - і в 2014 році сягнув 54,1 тис. т. Починаючи з 2015 року ситуація кардинально змінилася, відбулося суттєве зменшення імпорту цього виду продукції. Так, за останні три роки імпорт насіннєвої кукурудзи знаходився практично на одному рівні і в 2018 р. склав 35,9 тис. т, що менше на 33,7% від показника 2014 р. Зниження показника пов'язано з тим, що великі міжнародні компанії (Euralis, Maisadour, Monsanto) відкрили в Україні насіннєві заводи, які націлені в основному на випуск насіння кукурудзи.

Аналіз географічної структури імпорту свідчить, що основними країнами, з яких імпортують кукурудзу, є Румунія - 35% та Угорщина - 24%. Зазначимо, що в 2001 р. більше 50% Україна імпортувала насіння кукурудзи із Франції, в 2018р. частка цієї країни в загальному імпорті становить лише 19%, що ще раз підтверджує попередньо зроблені висновки. Найменшу питому вагу в структурі імпорту займають такі країни, як Туреччина, Австрія та США, питома вага яких становить 2%, 1% та 1% відповідно (рис[1].

Рис.1. Структура імпорту насіннєвої кукурудзи, 2018р.

Джерело: Побудовано за даними Головного управління статистики України

Як зазначають експерти, якщо у країнах ЄС щорічно виробляється більше 200 млн тонн зернових, з яких 3,5%, або близько 6-7 млн т використовується як посівний матеріал, то в Україні, в результаті нижчого врожаю та вищих норм висіву, кількість насіння зернових, що використовується для посіву, майже двічі вища, ніж у ЄС, і становить близько 2,5-3,0 млн тонн, або 5%. Тому теоретично можна припустити, що розмір ринку насіння зернових в Україні відповідає 1/2 ринку ЄС. Потенційно Україна може щорічно експортувати більше мільйона тонн насіння лише зернових культур на сотні мільйонів доларів [5].

У структурі українського експорту насіння домінує кукурудза, яку поставляють на ринок СНД. У 2018р. обсяги поставок зерна кукурудзи на зарубіжні ринки у вартісному вимірі становили 9,4 млн дол., а частка насіння кукурудзи у вітчизняному експорті - близько 85%. У той же час на зовнішніх ринках щодо українського насіння зберігається цінова дискримінація. Зокрема вітчизняна кукурудза йде на експорт по 2113 дол. за 1 тонну, тоді як імпортна закуповується по вдвічі вищій ціні - 3950 дол. Пшеницю Україна продає у 2,5 раза дешевше (450 дол. за 1 т), ніж купує, а ячмінь - у 1,8 раза дешевше (570 дол. за 1 т) [6] (табл.7).

Таблиця 7

Експорт насіннєвої кукурудзи

Показ

ники

Роки

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

Обсяг, тис. т

7,37

10,38

7,61

9,26

10,24

4,78

9,02

7,75

4,44

Вартість, тис. дол

12257,2

18887,1

13764,9

26717,8

27415,4

9536,7

15809,9

14422,6

9381,6

Ціна,

дол/т

1662,3

1820,2

1809,9

2886,8

2678,5

1995,0

1752,7

1862,0

2113,3

Джерело: Розраховано за даними Головного управління статистики України

Дані табл. 7 свідчать про незначний експорт насіння з України. Так, з 2015 р. показники експорту насіння кукурудзи порівняно з 2018 р. значно скоротилися - в 2,3 раза, що пов'язано із закриттям російського ринку та тих ринків, які були з ним пов'язані. В 2018 році Україна експортувала насіння кукурудзи в основному до Білорусі - 58%, Румунії - 17% та Грузії - 8% (рис.2). Вважаємо, що експортний потенціал може суттєво збільшитися після визнання Євросоюзом системи сертифікації насіння України.

Рис.2. Структура експорту насіння кукурудзи, 2018 р.

Вважаємо, що вітчизняним товаровиробникам потрібно орієнтуватися не лише на європейські ринки, а й на ринки інших країн світу, зокрема Єгипту, Індонезії, Саудівської Аравії та Китаю, та намагатися набути прав на поширення сортів у цих країнах.

Забезпеченість вітчизняних аграріїв насінням українського походження є досить високою. Україна могла б щорічно експортувати близько 1,0 млн т насіння зернових культур для сівби. За прогнозами експертів, задо- вільнивши внутрішню потребу в насінні і садивному матеріалі по всіх сільськогосподарських культурах, крім кукурудзи, соняшника та зернобобових, Україна має потенціал нарощування експорту цього виду продукції до 1,5 млрд дол. За кордон щорічно поставляється насіння на суму лише від 10 до 20 млн дол. [6].

Вітчизняна галузь селекції й насінництва нині переживає не найкращі часи: ефективність державної програми формування і здійснення насіннєвої політики дуже низька, а контроль у насінництві через постійне реформування відповідних органів вкрай недостатній. Як наслідок, має місце незаконний обіг насіння сортів сумнівного походження, сортів невизнаних або насіння низької якості. Офіційна статистика сортових насіннєвих та товарних посівів відсутня, через що неможливо простежити за використанням інтелектуальної власності та виплатою роялті, а відповідно й податків до державної скарбниці (остання статистична інформація по сортових посівах була у 2006 р.) [5].

Отже, подальший розвиток вітчизняної селекції та насінництва, просування українських сортів на світові ринки, створення сприятливого інвестиційного клімату для розвитку інфраструктури насінництва, яка б за якісними параметрами відповідала світовим вимогам, можливе лише при запровадженні сортової сертифікації насіння та членства України в Міжнародній організації економічного співробітництва й розвитку.

Подальший розвиток насінництва має бути пов'язаний з упровадженням інноваційних заходів на ринку насіння України, зокрема удосконаленням та оновленням системи сертифікації і стандартизації, адаптованої до світових стандартів у сфері насінництва та селекційних досягнень.

Зазначимо, що, незважаючи на суттєве збільшення виробництва кукурудзи, частка її експорту зменшилася через нижчу ціну реалізації порівняно з попередніми роками (рис. 3).

Рис. 3. Рейтинг країн за часткою експорту зернових з України, 2019 р.

Найбільше зернових культур Україна експортує до таких країн, як Єгипет, Китай, Іспанія і Туреччина - 13,6; 8,9; 7,9; та 7,5% відповідно. Найменшу питому вагу в обсязі експорту займають такі країни, як Іран, Філіппіни, Таїланд та Португалія, частка яких менше 2% (рис. 3).

Висновок

Можна стверджувати, що виробничий потенціал України є значним. Отже, стимулювання розвитку експортного потенціалу зернової галузі можливе на засадах сучасних структурно-трансформаційних перетворень в аграрному секторі з метою стабілізації та нарощування виробництва конкурентоспроможної продукції. Здійснення зовнішньоекономічної діяльності потребує дотримання насамперед національних інтересів. Домогтися обмеження конкуренції з боку зарубіжних фірм та інших партнерів на внутрішньому і зовнішньому ринках можливо за умови становлення власного виробництва та відповідного державного регулювання. Важливим є формування інфраструктури ринку, інформатизація галузі, стимулювання інтеграційних процесів між суб'єктами господарювання, ефективне використання маркетингового інструментарію, розробка довгострокової стратегії розвитку галузі.

Список використаних джерел

1. Буряк Р.І., Чернявський І.Ю. Аналіз наукових підходів до обґрунтування сутності експортного потенціалу підприємств зернової галузі // Вісник Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Серія: Економіка. Том 22. Вип. 10(63). 2017. С. 76-80.

2. Вирощування кукурудзи в Україні, яка перспектива? Агробізнес сьогодні. URL: http://agro-business.com.ua/agro/ahronomna-sohodni/item/11994-

vyroshchuvannia-kukurudzy-v-ukraini-yaka-perspektyva.html)

3. Галузь насінництва в Україні має великі перспективи. URL: https://agronews.ua/ node/81528

4. Галунка С. С. Ринок кукурудзи в Україні: сучасний стан та основні проблеми розвитку // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2013. Вип. 181(6). С. 274-281.

5. Захарчук О.В. Стан та перспективи розвитку галузі насінництва в Україні. URL: http://infoindustria.com.ua/stan-ta-perspektivi-rozvitku-galuzi-nasinnitstva-v- ukrayini-dumka-eksperta/

6. Захарчук О.В. Ринок насіння України у 2018 році. URL: https://infoindustria.com. ua/rinok-nasinnya-ukrayini-u-2018-rotsi/

7. Кернасюк Ю. Ринок кукурудзи: основні тренди. URL: http://agro-business.com. ua/agro/ekonomichnyi-hektar/item/11796-rynok-kukurudzy-osnovni-trendy.html

8. Найчастіше Україна експортує насіння кукурудзи. URL: https://www.unn.com. ua/uk/news/1786312-naychastishe-ukrayina-eksportuye-nasinnya-kukurudzi

9. Чернявський І.Ю. Маркетингові дослідження кон'юнктури ринку зернових // Маркетингова освіта в Україні: тези IV міжнар. наук. - практ. конф., 29-30 березня 2018 р. Київ.: КНЕУ, 2018. С. 59-61.

References

1. Buriak, R.I., Cherniavs'kyj, I.Yu. (2017). Analiz naukovykh pidkhodiv do obgruntu- vannya sutnosti eksportnoho potentsialu pidpryyemstv zernovoyi haluzi [Analysis of scientific approaches to substantiating the essence of the export potential of grain enterprises]. Visnyk Odeskoho natsional'noho universytetu imeni I.I. Mechnykova - Bulletin of Odessa I.I Mechnykova National University..Seriia: Ekonomika, 22, 76-80 [in Ukrainian].

2. Vyroshchuvannya kukurudzy v Ukrayini, yaka perspektyva? Ahrobiznes s'ohodni [Growing corn in Ukraine, what are the prospects?]. agro-business.com.ua. Retrieved from http://agro-business.com.ua/agro/ahronomiia-sohodni/item/11994 [in Ukrainian].

3. Haluz' nasinnytstva v Ukraini maie velyki perspektyvy [The seed industry in Ukraine has great prospects]. agronews.ua. Retrieved from: https://agronews.ua/node/81528. [in Ukrainian].

4. Halunka, S. S. (2013). Rynok kukurudzy v Ukraini: suchasnyj stan ta osnovni prob- lemy rozvytku [The corn market in Ukraine: current status and main development problems]. Naukovyj visnyk Natsional'noho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvan- nia Ukrainy - Scientific Bulletin of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine 181(6), 274-281.

5. Zakharchuk, O.V. Stan ta perspektyvy rozvytku haluzi nasinnytstva v Ukraini [Status and perspectives of seed production development in Ukraine]. Retrieved from: http://infoindu- stria.com.ua/stan-ta-perspektivi-rozvitku-galuzi-nasinnitstva-v-ukrayini-dumka-ek- sperta/ [in Ukrainian].

6. Zakharchuk, O.V. (2018). Rynok nasinnia Ukrainy u 2018 rotsi [Seed market of Ukraine

in 2018]. Retrieved from: https://infoindustria.com.ua/rinok-nasinnya-ukray-

ini-u-2018-rotsi/ [in Ukrainian].

7. Kernasiuk, Yu. Rynok kukurudzy: osnovni trendy [Corn market: main trends]. Retrieved

from: http://agro-business.com.ua/agro/ekonomichnyi-hektar/item/11796-rynok-

kukurudzy-osnovni-trendy.html[in Ukrainian].

8. Najchastishe Ukraina eksportuie nasinnia kukurudzy [Ukraine most often exports corn seeds]. unn.com.ua Retrieved from: https://www.unn.com.ua/uk/news/1786312-nay- chastishe-ukrayina-eksportuye-nasinnya-kukurudzi. [in Ukrainian].

9. Cherniavs'kyj, I.Yu. (2018). Marketynhovi doslidzhennia kon'iunktury rynku zer- novykh [Marketing research of grain market conditions]. Marketynhova osvita v Ukraini: Tezy IV Mizhnar. nauk. - prakt. Konf - Marketing education in Ukraine: abstracts IVinternational. Science. - practice. Conf. (pp. 59-61). Kyiv.: KNEU [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.