Вплив величини угрупування курей на їх життєздатність та репродуктивну функцію

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кафедра біології тварин

Вплив величини угрупування курей на їх життєздатність та репродуктивну функцію

Осадча Ю.В., к. с.-г. н., доцент

Анотація

Ключові слова: збереженість, репродуктивна функція, несучість, кури, величина угрупування

Annotation

The parameters of group size of laying hens in the industrial flock in cages are not provided by current domestic standards, and according to the recommendations of the cross developer they should be at least 7 hens, although in practice groups reach 100 hens; therefore, it needs clarification when using 12-tier cell batteries of classical design.

The aim of the research was to study the influence of group size of hens on their viability and reproductive function at the same stocking density of laying hens in cages-analogues by design. To do this, in a modern complex for eggs production there were formed 4 groups of hens, each of which was kept in a separate poultry house-analogue in area and equipment, equipped with 12-tier cage batteries, the size of the cages in which differed.

The group size ofhens in each cage of the 1st group was 93 hens, the 2nd group - 52 hens, the 3rd -17 hens and 4th-9 hens. Every day, during the 34 weeks of the productive period, the number of eggs laid by the laying hens of each group was determined, the number of hatched hens (due to death and culling) was counted and the flock number was preserved. It was found that the maximum realization of viability and reproductive function of laying hens of modern white-egg crosses during their housing in the cages of 12-tier cage batteries was observed for the size group of52-93 hens.

It was shown that the decrease in the group size from 93 to 52 hens for keeping them in cages of multilevel cage batteries was accompanied by a decrease in body weight by 1.8% within the physiological norm, hen housed egg production - by 2.2% and the average laying - by 0.75%. Further reduction in the group size to 17 hens was accompanied by a decrease in viability by 2.3%, body weight - by 3.6%, hen housed egg production - by 6.4% and the average laying - by 1.1%, and reducing feed consumption by 1.3%. It was proved that the reduction of group size to 9 hens caused a decrease in viability by 5.7%, body weight - by 8.6%, hen housed egg production - by 9.1% and the average laying - by 3.9%, as well as a decrease in feed consumption by 2.8%.

Key words: viability, reproductive function, egg laying, hens, group size

Постановка проблеми

Параметри величини угрупування курей-несучок промислового стада в клітках не передбачені діючими вітчизняними нормами, а за рекомендаціями розробника кросу мають становити не менше 7 гол [1], хоча на практиці досягають 100 гол, тому потребують уточнення під час використання 12-ярусних кліткових батарей класичних конструкцій. До цього вплив величини угрупування курей на їх продуктивність за кліткового утримання з однаковою забезпеченістю площею вивчався в основному на невеликих угрупуваннях птиці, розміром до 10 голів [2,3,4] або ж в дослідах використовували клітки різних конструкцій та виробників, що унеможливлює їх адекватне порівняння [5]. Таким чином, існує необхідність вивчення впливу величини угрупування курей на їх продуктивність, за однакової щільності посадки несучок у клітках-аналогах за конструкцією.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вважається, що розмір групи чинить тиск на основні структури мозку, це корелює із підвищеними вимогами до птиці, яка живе у відносно великих, складних та динамічних соціальних організаціях [6]. Ці вимоги стосуються здебільшого конкуренції за їжу або доступ до інших цінних ресурсів. Варіації розміру угрупування в природних популяціях саморегулюються, однак в умовах промислового утримання курей - відсутні. Птиця не має можливості покинути групову обстановку, в результаті чого утворюються посилені агресивні взаємодії, які можуть сприяти деспотичній поведінці [7]. Останні дослідження показують [8], що соціальна поведінка птиці не обмежується лише формуванням ієрархії, і вона набагато пластичніша та динамічніша, ніж вважалося раніше. Ця поведінкова пластичність дозволяє птиці змінювати стратегії та легше пристосовуватися до різних технологічних (соціальних та фізичних) умов у межах обмеженого угрупування.

Збільшення величини угрупування курей (більше 10 голів) за їх утримання в клітках багатоярусних батарей дослідники асоціюють із зниженням збереженості поголів'я та погіршенням продуктивності [9; 10; 11]. Також є повідомлення про те, що утримання курей середніми за величиною угрупуваннями (близько 30 голів) може провокувати у них соціальний стрес, який супроводжується зниженням продуктивності, оскільки розмір такої групи занадто великий, щоб скласти стабільну ієрархію, але замалий для толерантної соціальної системи [12; 13].

Як об'єкт досліджень використовували яєчних курей промислового стада «Hy-Line W-36». Досліди з експериментальними тваринами проводили відповідно до правил Європейської конвенції про захист хребетних тварин (Офіційний вісник Європейського Союзу L276/33, 2010).

В умовах сучасного комплексу з виробництва харчових яєць сформували 4 групи курей, кожну з яких утримували в окремому пташнику-аналогу за площею (2915 м²), обладнаному 12-ярусними клітковими батареями “Big Dutchman” (Німеччина), розмір кліток в яких різнився. Залежно від розміру кліток, за однакової щільності посадки (23,0 гол./м²), поголів'я курей у них було різним. Величина угрупування курей у кожній клітці 1-ї групи (клітка 362*112,0 см) складала 93 гол., 2-ї групи (клітка 360*62,55 см) - 52 гол., 3-ї (клітка 120*62,55 см) - 17 гол. та 4-ї (клітка 70*56 см) - 9 гол. (табл. 1).

Упродовж досліду курей забезпечували питною водою, повнораціонними комбікормами однакового складу та утримували згідно з вимогами (ВНТП-АПК-04.05.). Щодня, упродовж 34 тижнів продуктивного періоду (до віку 52 тижні), визначали кількість яєць, знесених несучками кожної групи, та інтенсивність їх несучості. Здійснювали також щодня облік кількості курей, що вибули (через падіж і вибракування), та визначали збереженість поголів'я. Раз на тиждень вимірювали масу яєць та живу масу несучок з певних маркованих кліток за вибіркою, яка становила не менше ніж 100 (n>100).

Отримані цифрові результати опрацьовували методами варіаційної статистики. Достовірність відмінностей між середніми величинами визначали за t-критерієм Ст'юдента, різниці вважали достовірними за p<0,05.

Збереженість поголів'я у всіх групах була нижчою рівня (97,4%), рекомендованого фірмою розробником кросу “Hy-Line W-36”, що може бути пов'язано з особливостями утримання великих масивів птиці (337-361 тис. гол.) в багатоярусних кліткових батареях нових конструкцій. За цього простежувалось зниження збереженості поголів'я із зменшенням величини угрупування курей (табл. 2).

Збереженість, маса тіла та продуктивність курей у різновеликих угрупуваннях

Рис. 1. Відхилення збереженості та живої маси несучок від нормативного рівня

Найвища несучість на початкову несучку спостерігалась у курей 1-ї групи - 193,1±0,24 шт. з відхиленням від нормативу на 5,4%, що вище на 4,2 шт., або 2,2% (р<0,001), порівняно з 2-ю групою, яка не досягала нормативу на 7,4%, та на 4,7 шт., або 6,4% (р<0,001), і 16,1 шт., або 9,1% (р<0,001) порівняно з 3-ю і 4-ю групами відповідно. Водночас несучість курей 3-ї групи не досягала нормативу на 11,1% та була нижчою на 7,5 шт., або 4,0% (р<0,001), порівняно з 2-ю групою, а 4-ї групи - на 11,9 шт., або 6,3% (р<0,001), та 4,4 шт., або 2,4% (р<0,001), порівняно з 2-ю та 3-ю групами відповідно та відхиленням від нормативу на 13,3%.

У той же час за несучістю на середню несучку нормативного рівня також не було досягнуто жодною групою. Найвища несучість на середню несучку спостерігалась у курей 1-ї групи з відхиленням від нормативу на 2,7%, однак була вищою на 1,5 шт., або 0,75% (р<0,001), порівняно з 2-ю групою, яка не досягала нормативу на 3,3%, та на 2,2 шт., або 1,1% (р<0,001), і 7,6 шт., або 3,9% (р<0,001), порівняно з 3-ю та 4-ю групами відповідно. Несучість курей 3-ї групи не досягала нормативу на 3,6% та була нижчою на 0,7 шт., або 0,3% (р<0,001), порівняно з 2-ю групою, 2-ї групи - на 6,1 шт. або 3,0% (р<0,001) та 5,4 шт. або 2,7% (р<0,001) порівняно з 2-ю та 3-ю відповідно та не досягала нормативу на 6,2%.

Маса яєць несучок кросу “Hy-Line W-36” у 52-тижневому віці повинна становити 62,9 г, а споживання корму - 97-103 г/добу на 1 голову. Як видно з дослідних даних (табл. 2), маса яєць несучок всіх груп відповідала, а витрати корму були вище нормативного рівня. Зокрема, нижча маса яєць відмічена у курей 3-ї групи на 0,3 г або 0,5% (р<0,01), а у курей 4-ї групи - на 0,2 г або 0,3% (р<0,05) порівняно з 1-ю групою. Однак різниця за масою яєць між групами була незначною і не відображала зменшення величини угрупування курей.

Що стосується витрат корму, то найвище його споживання спостерігалось у курей 1-ї та 2-ї груп, з перевищенням нормативних показників на 14,0 та 13,8% відповідно. Зокрема, у курей 1-ї групи споживання корму було вищим на 1,5 або 1,3% (р<0,001) і 3,2 г або 2,8% (р<0,001), а у 2-ї - на 1,3 або 1,1% (р<0,001) і 3,0 г або 2,6% (р<0,001) порівняно з 3-ю та 4-ю групами відповідно. Кури 3-ї групи перевищували норматив на 12,5% та характеризувались вищим споживанням корму на 1,7 г, або 1,5% (р<0,001), порівняно з 4-ю групою, у якої відхилення від нормативних показників було на рівні 10,9%.

Висновки і пропозиції

Максимальна реалізація життєздатності та репродуктивної функції курей-несучок сучасних білояєчних кросів під час їх утримання у клітках 12-ярусних кліткових батарей спостерігалась за величини угрупувань 52 та 93 гол. Зменшення розміру групи курей від 93 до 52 голів за утримання їх у клітках багатоярусних кліткових батарей супроводжувалось зниженням маси тіла на 1,8% у межах фізіологічної норми, несучості на початкову - на 2,2% (7,4% < норми) та на середню несучку - на 0,75% (3,3% < норми). Подальше зменшення розміру групи курей до 17 голів супроводжувалось зниженням збереженості на 2,3% (6,4% > норми), маси тіла - на 3,6% (1,7% < норми), несучості на початкову - на 6,4% (11,1% < норми) та на середню несучку - на 1,1% (3,6% < норми), а також зниженням витрат корму на 1,3% (12,5% > норми). Тоді як зменшення розміру групи до 9 голів спричинило зниження збереженості на 5,7% (9,8% > норми), маси тіла - на 8,6% (5,6% < норми), несучості на початкову - на 9,1% (13,3% < норми) та на середню несучку - на 3,9% (6,2% < норми), а також зниження витрат корму на 2,8% (10,9% > норми).

Список використаної літератури

1. Руководство по содержанию финального гибрида Hy-Line W-36, 2019. 32 с.

2. Abrahamsson P., Tauson R. Effects of group size on performance, health and birds' use of facilities in furnished cages for laying hens. Acta Agriculturae Scandinavica - Section A: Animal Science. 1997. Vol. 47. P. 254-260.

3. Appleby M.C. The Edinburgh modified cage: effects of group size andspace allowance on brown laying hens. Journal of Applied Poultry Research. 1998. Vol. 7. P. 152-161.

4. Shimmura T., Azuma T., Eguchi Y, Uetake K., Tanaka T. Effects ofseparation of resources on behaviour, physical condition and production oflaying hens in furnished cages. British Poultry Science. 2009.Vol. 50. P. 39-46.

5. Vits A., Weitzenburger D., Hamann H., Distl O. Production, egg quality,bone strength, claw length, and keel bone deformities of laying hens housed infurnished cages with different group sizes. Poultry Science. 2005. Vol. 84. P. 1511-1519.

6. Croney C.C., Newberry R.C. Group size and cognitive processes. Applied Animal Behaviour Science. 2007. Vol. 103(3-4). P. 215-228.

7. Bas Rodenburg T., Koene P. The impact of group size on damaging behaviours, aggression, fear and stress in farm animals. Applied Animal Behaviour Science. 2007. Vol. 103(3-4). P. 205-214.

8. Estevez I., Andersen I.-L., Nrevdal E. Group size, density and social dynamics in farm animals. Applied Animal Behaviour Science. 2007. Vol. 103. P. 185-204.

9. Appleby M.C. Modification of laying hen cages to improve behavior. Poultry Science. 1998. Vol. 77. P. 1828-1832.

10. Appleby M.C., Walker A.W., Nicol C.J., Lindberg A.C., Freire R., Hughes B.O., Elson H.A. Development of furnished cages for laying hens. British Poultry Science. 2002. Vol. 43. P. 489-500.

11. Hetland H., Moe R.O., Tauson R., Lervik S., Svihus B. Effect of includingwhole oats into pellets on performance and plumage condition in laying henshoused in conventional and furnished cages. Acta Agriculturae Scandinavica - Section A: Animal Science. 2004. Vol. 54. P. 206-212.

12. Guo YY, Song Z.G., Jiao H.C., Song Q.Q., Lin H. The effect of group size and stocking density on the welfare and performance of hens housed in furnished cages during summer. Animal Welfare. 2012. Vol. 21. P. 41-49.

13. Keeling L.J., Estevez I., Newberry R.C., Correia M.G. Production-relatedtraits of layers reared in different sized flocks: The concept of problematicintermediate group sizes. Poultry Science. 2003. Vol. 82. P. 1393-1396.

Размещено на allbest.ru