Вплив абіотичних факторів на строки появи основних шкідників ячменю ярого в умовах правобережного лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вплив абіотичних факторів на строки появи основних шкідників ячменю ярого в умовах правобережного лісостепу України

Чухрай Р.В. - викладач кафедри захисту і карантину рослин, Уманський національний університет садівництва

Ключові слова: фітофаги, захист рослин, ячмінь ярий, видовий склад, абіотичні фактори.

Key words: phytophages, plant protection, spring barley, species composition, abioticfactors.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Глобальне потепління загрожує зростанням інтенсивності розмноження і поширенням міграції комах-шкідників сільськогосподарських культур. У тепліших кліматичних умовах комахи-шкід- ники почнуть розвиватися в більш ранні періоди і заселяти рослини, які не встигатимуть зміцніти, що призведе до значних втрат врожаю. Безумовно, така ситуація уже нині впливає на розвиток і збитки від шкідників і хвороб в агробіоценозах України внаслідок появи чужорідних видів, збільшення кількості генерацій та переходу їх у розряд традиційних організмів, які раніше не завдавали економічної шкоди агросектору [3].

Комахи належать до пойкілотермних тварини, а отже, сильно залежать від температури. Певні температурні режими є специфічними для розвитку різних стадій життя комах. Як повідомляє В.І. Осадчий, В.М. Бабіченко (2013) [4], за останнє десятиріччя були перекриті показники найвищої та найнижчої середньомісячної температури повітря за 100-річний період, а середня місячна температура повітря підвищилась порівняно з кліматологічною стандартною нормою (1961-1990 рр.) по всій території України як у зимові, так і в літні місяці. Аналіз публікацій про температурні умови в регіоні досліджень за минулі роки (2014-2016 рр.) [5-7] підтвердив зменшення кількості атмосферних опадів на 105,6-124,3 мм порівняно з багаторічною нормою в регіоні. При цьому середня температура повітря на 1,9-2,6оС перевищувала традиційну середньобагаторічну і характеризувалась значенням 9,3-9,9оС проти 7,4оС. Це явище позначилось на структурі видового складу шкідливого ентомокомплексу сільськогосподарських культур, відбулось збільшення шкідливості та чисельності певних видів шкідників [8]. Поряд із цим, за даними І.В. Гавей, в умовах поступового підвищення температури навколишнього середовища, зменшення зволоження та збільшення обсягів хімічних обробок тренди багаторічної динаміки популяцій усіх досліджених видів шкідливого ентомокомплексу пшениці озимої в Лісостепу України однозначно свідчать про зменшення чисельності шкідників [9].

Постановка завдання. Як бачимо з повідомлень у літературі, зміни в кліматичних умовах України та регіону безпосередньо впливають на розвиток фітофагів в агроценозах зернових культур. Тому нашим завданням було продовження попередньої роботи [10], а також уточнення впливу цих змін на шкідників на посівах ячменю ярого в умовах Правобережного Лісостепу України з метою визначення оптимальних строків застосування засобів захисту рослин.

Виклад основного матеріалу досліджень

За період проведення досліджень (2017-2020 рр.) під час обліків та спостережень було виявлено 22 небезпечних види із шести рядів.

Більшість фітофагів належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), що становить 43% від загального шкідливого ентомокомплексу (рис. 3.1.), або дев'ять шкідливих видів. Нами були виявлені: мідляк піщаний (Opatrum sabulosum L.), смугаста хлібна блішка (Phyllotreta vittula Redt.), звичайна стеблова блішка (Chaetocnema hortensis Geoffr.), жужелиця хлібна мала (Zabrus tenebrioides Goeze.), п'явиця синя (Oulema lichenis Voet.), п'явиця червоногруда (звичайна) (Oulema melanopus L.), сірий південний довгоносик (Tanymecus dilaticollis Gyll.), ковалик посівний (Agriotes sputator L.), хлібний жук-кузька (Anisoplia austriaca Herbst.).

Дещо менше 27% - представники ряду рівнокрилих (Homoptera). У період досліджень нами було ідентифіковано звичайну злакову попелицю (Schizaphis graminum Rond.), ячмінну попелицю (Brachycolus noxius Mord.), велику злакову попелицю (Sitobion avenae F.), пильщика чорного (Trachelus tabidus F.), цикадку шестикрапкову (Macrosteles laevis Rib.), цикадку смугасту (Psammotettis striatus L.).

Серед напівтвердокрилих (Hemiptera) у посівах ячменю зустрічались лігус шкідливий (Lygus rugulipennis Popp.), злаковий клопик (Trigonotylus ruficornis Geoff.), клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.), елія гостроголова (Aelia acuminata L.), що становить 18% від загального видового складу.

Інші ж ряди були представлені найчастіше одним шкідливим видом. Так, серед прямокрилих (Orthoptera) був виявлений коник зелений (Tettigonia viridissima L.), серед двокрилих (Diptera) - пшенична муха (Phorbia secures Tiensum.), а серед ряду трипсів (Thysanoptera) - трипс пшеничний (Haplothrips tritici Kurd.).

За метеорологічними даними (температура повітря, кількість опадів, вологість) у період досліджень був проведений розрахунок гідротермічного коефіцієнта в період вегетації ячменю та порівняння його з багаторічними показниками, а також вплив ГТК на кількість та строки появи в посівах культури основних шкідників.

ГТК певного регіону розраховується для трьох літніх місяців зі стабільною середньодобовою температурою вище 10оС. Проте зміни клімату призвели до того, що стабільна температура вище 10оС спостерігається нині і в травні, а в 2018 році також і у квітні, тому до уваги були взяті показники ГТК і за ці місяці. Як бачимо з рисунку 3.2, гідротермічний коефіцієнт в усі роки досліджень був нижчим за багаторічні показники.

Так, у 2017 році ГТК у травні становив 0,6, коли середній багаторічний показник - 1,3, що вдвічі менше від норми. У червні цей показник становив 0,7 проти 1,6 середньобагаторічного показника, в липні 1,0 проти 1,5. Виключення склав лише травень 2020 року, коли випало більше 100 мм опадів, проте в наступні літні місяці показник ГТК знову був менший за багаторічний. Загалом коефіцієнт ГТК весь період досліджень був нижчим за багаторічні дані, що видно з рисунку 1.

Рис. 1. ГТК у період досліджень(2017-2020 рр.)

Відповідно до показників температури та коефіцієнту ГТК нами були зіставлені строки появи шкідників (табл. 1, 2, 3, 4) в посівах ячменю ярого з даними, наведеними в літературі [13-15].

сільськогосподарський агроценоз ячмінь

Таблиця 1. Строки появи основних фітофагів ячменю в умовах НВВ Уманського НУС, 2017 р.

У 2018 році середня добова температура в квітні була більшою за 10С, тому ГТК вираховувався і для цього місяця. Розрахунок показав, що у квітні він становив 0,4, що означає недостаню кількість опадів та посушливу погоду. Температура цього місяця перевищувала температурні показники на 6,8С за середні багаторічні, що вплинуло на біологію розвитку шкідників ячменю. Так, сходи ярого ячменю в І-ІІ декаді квітня пошкоджували смугаста хлібна блішка (Phyllotreta vittula Т.), звичайна стеблова блішка (Chaetocnema hortensis Geoffr.), мідляк піщаний (Opatrum sabulosum L.), звичайна злакова попелиця (Schizaphis graminum Rond), лігус шкідливий (Lygus rugulipennis Poppius), п'явиця синя (Oulema lichenis Voet.), п'явиця червоногруда (звичайна) (Oulema melanopus L.), клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.) [10].

Таблиця 2. Строки появи основних фітофагів ячменю в умовах НВВ Уманського НУС, 2018 р.

Аналіз показників температури 2019 року та значення гідротермічного коефіцієнта Селянінова (рис. 1) підтверджує попередні дані за минулі роки.

Спостерігається чітке зниження цього показника порівняно з багаторічно фіксованими даними. Уже сформована закономірність відмінних значень від багаторічних в сторону більш високих температур та посушливого клімату. При проведенні обліків та спостережень на ячмені ярому впродовж вегетації ми виявили певні види фітофагів (табл. 3). У І декаді квітня було виявлено поодинокі особини сірого південного довгоносика, смугасту хлібну блішку, звичайну стеблову блішку, мідляка піщаного, жужелицю хлібну малу (звичайну), котрі були активні впродовж всього місяця.

Таблиця 3. Строки появи основних фітофагів ячменю в умовах НВВ Уманського НУС, 2019 р.

У травні, починаючи з І декади, були виявлені пшенична муха, клоп шкідлива черепашка, а в ІІ декаді - п'явиці синя та червоногруда, цикадки смугаста та шестикрапкова, злаковий клопик та лігус шкідливий, трипс пшеничний. Обліки та спостереження в ІІІ декаді травня до цього переліку додали чорного пильщика. Із червня на посівах ячменю були виявлені в значній кількості клоп шкідлива черепашка, трав'яні клопи (лігус та злаковий клопик), пшенична муха, цикадки (смугаста та шестикрапкова), трипси, злакові попелиці, імаго коваликів, хлібні блішки (смугаста та звичайна).

Досить прохолодна весна 2020 року та велика кількість опадів в травні дещо нормалізували строки появи шкідників у посівах ячменю ярого.

Таблиця 4. Строки появи основних фітофагів ячменю в умовах НВВ Уманського НУС, 2020 р.

Список використаної літератури

1. Жук В.М., Сичевський М.П. Розвиток зернового ринку. Наукове обґрунтування інтенсифікації виробництва зерна в Україні: виступи науковців на засіданні Президії Національної академії аграрних наук України, м. Київ, 27 липня 2011 р. Київ, 2011. С. 92-101.

2. Козак Г.П., Сядриста О.Б., Чайка В.М. Шкодочинність фітофагів на озимій пшениці в Лісостепу України в умовах глобального потепління клімату. Захист і карантин рослин. 2004. Вип. 50. С. 21-28.

3. Писаренко В.М., Німець О.М. Проблеми захисту рослин за умов змін клімату. Сучасні аспекти і технології у захисті рослин: матеріали міжнар. наук.-практ. інтернет-конференції, м. Полтава, 26 листопада 2021 р. Полтава, 2021. С. 7-10.

4. Осадчий В.І., Бабіченко В.М. Температура повітря на території України в сучасних умовах клімату. Український географічний журнал. 2013. № 4. С. 32-39.

5. Новак А.В. Агрометеорологічні умови 2014-2015 сільськогосподарського року за даними метеостанції Умань. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2016. № 1. С. 24-26.

6. Новак А.В. Агрометеорологічні умови 2015-2016 сільськогосподарського року за даними метеостанції Умань. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2017. № 1. С. 26-28.

7. Новак В.Г., Новак А.В. Агрометеорологічні умови 2018-2019 сільськогосподарського року за даними метеостанції Умань. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2020. № 1. С. 47-49.

8. Федоренко В.П. Песпективи ентомологічних досліджень в Україні. Захист і карантин рослин. 2014. № 60. С. 415-425.

9. Гавей І.В. Реакція популяцій домінантів ентомокомплексу пшениці озимої на вплив природних та антропогенних екологічних чинників: дис. ... канд. с.-г. наук: 03.00.16. Київ, 2019. 199 с.

10. Чухрай РВ. Екологічні чинники впливу на чисельність основних шкідників ячменю в Правобережному Лісостепу України. Таврійський науковий вісник. 2018. № 101. С. 226-231.

11. Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур / Омелюта В.П. та ін.; за ред. В.П. Омелюти. Київ: Урожай, 1986. 294 с

12. Станкевич С.В., Забродіна І.В. Моніторинг шкідників сільськогосподарських культур. Харків, 2016. 216 с.

13. Васильев В.П. Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений: в 3-х т. / Под общ. ред. В.П. Васильева. 2-е изд., испр. и доп. Т. 1. Вредные нематоды, моллюски, членистоногие / Ред. тома В.Г. Долин. Киев: Урожай, 1987. 440 с.: ил.

14. Дудник А.В. Сільськогосподарська ентомологія: навчальний посібник. Миколаїв: МДАУ, 2011. 389 с.

15. Ентомологія: підручник / В.П. Федоренко та ін.; за ред. В.П. Федоренка. Київ: Колобіг, 2013. 380 с.