Економічна ефективність вирощування ліній, гібридів та сортів соняшнику залежно від регулятора росту рослин

Виклад основного матеріалу досліджень

Для стерильних ліній Сх1012А та Сх1002А підвищення умовно чистого доходу від регуляторів росту становило в межах 28,3-59,1% в середньому за роки у відповідності до необробленого контролю. При середній урожайності за роки від 1,18 т/га до 1,46 т/га (контроль відповідно 0,88 т/га та 1,15 т/га).

Серед представлених ліній відновників фертильності (Х785В та Х06134В) та закріплювачів стерильності пилку (Х1010Б та Х1012Б), найбільшого економічного ефекту досягнуто при застосуванні регуляторів росту Фульвітал Плюс та Екостим. Прибавка умовно чистого доходу на згаданих лініях від регуляторів росту складала в межах від 3,3 % до 26,2 %.

Примітка: * вихід кондиційного насіння розрахований з середнього показника втрат (30 %) під час видалення дрібних фракцій, битого та невиповненого насіння соняшнику.

** витрати на обробіток одного гектару розраховані згідного технологічних карт для ведення насінництва соняшнику розроблених Інститутом рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН України [12]. Витрати на оплату людської праці розраховані за середніми даними фінансової звітності спеціалізованих насінницьких державних підприємств мережі НААН України Східного регіону за 2020 рік. Ціни на паливо, регулятори росту рослин та добрива були розраховані на період 2020 року з урахуванням їх квартальних змін ціни за показниками Держстату та дистриб'юторів. Витрати на обробку не включають затрати на посівний матеріал, орендної плати за землю та роялті. Ціна батьківських ліній складає в середньому 760 тис.грн/т. Материнський компонент 1147000 млн. грн. /т.

Результатами проведених досліджень відмічено, що найбільш економічно вигідно при застосуванні регуляторів росту рослин у кліматичній зоні Лівобережного Лісостепу (Харківської області) України є препарати Фульвітал Плюс та Екостим. Зокрема при застосуванні Фульвітал Плюс вдалося підвищити рівень рентабельності серед досліджуваних експериментальних гібридів в межах 38,5-137,5 % при показниках контрольних ділянок 22,8-107,1 % та підвищення відсотку умовно чистого доходу від застосування Фульвітал Плюс від 7,1 % до 73,0 % залежно від представлених гібридів (табл. 2). Застосування Екостиму дозволило отримати показники рентабельності на посівах соняшнику на рівні 36,6-145,8 % відповідно до вищезгаданого контролю та підвищення умовно чистого доходу від застосування Екостиму від 3,8 % до 62,7 % залежно від гібриду.

Відмічено, що за показником умовно чистого доходу (грн/га) найбільш доцільними були експериментальні гібриди Сх808А/Х1002Б*Х06135В з показником до 23584 грн/га та простого міжлінійного експериментального гібриду Сх1012А*Х06135В до 17787 грн/га.

Застосування регулятора Квадростим залежало від генотипу експериментального гібриду. Зокрема на гібридах Сх808А/Х1002Б*Х06135В та Сх1012А*Х06135В показники економічної доцільності зменшувалися, зокрема відсоток умовно чистого доходу від застосування Квадростиму від -5,0 % до - 7,3 %. Відповідно це призвело до підвищення собівартості виробленої одиниці продукції в межах 539,9562,9 грн/ц у порівнянні з представленим контролем. Тоді як, застосування Квадростиму на гібридах Сх1002А^ХНАУ1133В та Сх808А/Х1002Б*Х785В дозволило отримати додатковий умовно чистий дохід від 4,5 % до 59,1 %.

2. Економічна ефективність та рентабельність застосування регуляторів росту Фульвітал Плюс, Екостим та Квадростим на досліджуваних експериментальних гібридах та сортах соняшнику, середнє за 2018-2020 рр.

1. Відповідно до економічних розрахунків, одним з найбільш ефективних з досліджуваних регуляторів росту рослин є Фульвітал Плюс. Його застосування дозволило підвищити умовно чистий дохід продукції на стерильних аналогах самозапильних ліній в межах 4,7-51,3 % в середньому за роки, а для ліній відновників фертильності та закріплювачів стерильності пилку характерним було збільшення умовно чистого доходу від 3,7 % до 26,2 %.

2. Встановлено що, за рахунок високої вартості насіння стерильних аналогів самозапильних ліній (1147 грн/кг) та ліній відновників фертильності та закріплювачів стерильності пилку (760 грн/кг) та низької вартості регуляторів росту з розрахунку на один гектар безумовним є факт їх економічної ефективності.

3. Серед вирощуваних ліній за рахунок високих показників валових зборів найбільш економічно вигідною виявилась стерильна лінія Сх808А, де умовно чистий дохід на контрольній ділянці становив 3,42 млн.грн/га та підвищувався до 3,99 млн.грн/га при застосуванні регуляторів росту. У відновників фертильності пилку відмічено лінію Х785В з показниками умовно чистого доходу на рівні 1,22-1,27 млн.грн/га при застосуванні Фульвітал Плюс та Екостим.

4. Для експериментальних гібридів економічний ефект збільшення доходів відмічено при застосуванні Екостиму та Фульвітал Плюс від 3,8 % до 73,0 % залежно від гібриду.

1. Khan, N., Bano, A.M.D., & Babar, A. (2020). Impacts of plant growth promoters and plant growth regulators on rainfed agriculture. PLoS ONE, 15(4), 132.

2. Сендецький, В.М. (2018). Вплив гумінових препаратів на врожайність і якісні показники насіння соняшнику в умовах Лісостепу Західного. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Агрономія, 294, 32-41.

3. Покопцева, Л.А., Єременко, О.А., & Булгаков, Д.В. (2015). Використання регуляторів росту рослин для передпосівної обробки насіння соняшнику гібриду Армада. Вісник аграрної науки Причорномор'я, 4, 127-135.

4. Циганкова, В.А., Андрусевич, Я.В., & Бабаянц, О.В. (2013). Підвищення регуляторами росту імунітету рослин до патогенних грибів, шкідників і нематод. Фізіологія і біохімія культурних рослин, 45(2), 138-147.

5. Gruznova, K.A., Bashmakov, D.I., Miliauskiene, J.,V. Vastakaite Duchovskis, P., Lukatkin, A.S. (2018). The effect of a growth regulator Ribav- Extra on winter wheat seedlings exposed to heavy metals. Zemdirbyste- Agriculture, 105(3), 227-234.

6. Knapowski, T., Szczepanek, M., Wilczewski, E., Poberezny J. (2015). Response of wheat to seed dressing with humus and foliar potassium fertilization. Journal of agricultural science and technology, 17 (6): 1559-1569.

7. Брагін, О.М., Чуйко, Д.В. (2019). Способи підвищення продуктивності ліній соняшника та інших сільськогосподарських культур з використанням регуляторів росту. Вісник ХНАУ. Серія: Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво і зберігання, 1, 107-117.

8. Буряк, Ю.І., Огурцов, Ю.Є., Чернобаб, О.В., Клименко, І.І. (2014). Розробка способів підвищення насіннєвої продуктивності зернових колосових культур та соняшнику в лабораторії насінництва та насіннєзнавства ІР ім. ВЯ Юр'єва НААН. Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області, 17, 77-87.

9. Клименко І.І. (2015). Вплив регуляторів росту рослин і мікродобрива на урожайність насіння ліній та гібридів соняшнику. Селекція і насінництво, (107), 183-188.

10. Доспехов, Б.А. (1985) Методика опытного дела. Агропромиздат. 315.

11. Чуйко, Д.В., Брагін, О.М., Михайленко, В.О., Романова Т.А., Романов, О.В. (2020). Вплив регуляторів росту рослин на продуктивність ліній соняшнику. Селекція і насінництво, 117, 215-226.

12. Кириченко, В.В., Макляк, К.М., Коломацька, В.П. (2016). Каталог гібридів соняшника селекції Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН. Харків. 59.

13. Пономарьова М.С. (2019) Оцінка можливостей та визначення напрямів підвищення економічної ефективності виробництва продукції рослинництва / М.С. Пономарьова, В.Є. Мещеряков, Т.А. Романова // Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Серія «Економічні науки»: зб. наук. пр./ Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. - Харків: ХНАУ, № 4. Т1.- С. 110-119

14. Пономарьова М.С., Кривошея Є.В. (2021) Економічний розвиток та оцінка конкурентоспроможності підприємств агробізнесу в умовах невизначеност і: монографія. Дніпро: Пороги. С. 194-210.

1. Khan, N., Bano, A.M.D., & Babar, A. (2020). Impacts of plant growth promoters and plant growth regulators on rainfed agriculture. PLoS ONE, 15(4), 1-32.

2. Sendets'kyy, V.M. (2018). Vplyv huminovykh preparativ na vrozhaynist' i yakisni pokaznyky nasinnya sonyashnyku v umovakh Lisostep u Zakhidnoho. Naukovyy visnyk Natsional'noho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannya Ukrayiny. Seriya: Ahronomiya, 294, 32-41.

3. Pokoptseva, L.A., Yeremenko, O.A., & Bulhakov, D.V. (2015). Vykorystannya rehulyatoriv rostu roslyn dlya peredposivnoyi obrobky nasinnya sonyashnyku hibrydu Armada. Visnyk ahrarnoyi nauky Prychornomor"ya, 4, 127-135.

4. Tsyhankova, V.A., Andrusevych, YA.V., & Babayants, O.V. (2013). Pidvyshchennya rehulyatoramy rostu imunitetu roslyn do patohennykh hrybiv, shkidnykiv i nematod. Fiziolohiya i biokhimiya kul'turnykh roslyn, 45(2), 138147.

5. Gruznova, K.A., Bashmakov, D.I., Miliauskiene, J.,V. Vastakaite Duchovskis, P., Lukatkin, A.S. (2018). The effect of a growth regulator Ribav- Extra on winter wheat seedlings exposed to heavy metals. Zemdirbyste- Agriculture, 105(3), 227-234.

6. Knapowski, T., Szczepanek, M., Wilczewski, E., Poberezny J. (2015). Response of wheat to seed dressing with humus and foliar potassium fertilization. Journal of agricultural science and technology, 17 (6): 1559-1569.

7. Brahin, O.M., Chuyko, D.V. (2019). Sposoby pidvyshchennya produktyvnosti liniy sonyashnyka ta inshykh sil's'kohospodars'kykh kul'tur z vykorystannyam rehulyatoriv rostu. Visnyk KHNAU. Seriya: Roslynnytstvo, selektsiya i nasinnytstvo, plodoovochivnytstvo i zberihannya, 1, 107-117.

8. Buryak, YU.I., Ohurtsov, YU.YE., Chernobab, O.V., Klymenko, I.I. (2014). Rozrobka sposobiv pidvyshchennya nasinnyevoyi produktyvnosti zernovykh kolosovykh kul'tur ta sonyashnyku v laboratoriyi nasinnytstva ta nasinnyeznavstva IR im. VYA Yur"yeva NAAN. Visnyk Tsentru naukovoho zabezpechennya APV Kharkivs'koyi oblasti, 17, 77-87.

9. Klymenko I.I. (2015). Vplyv rehulyatoriv rostu roslyn i mikrodobryva na urozhaynist' nasinnya liniy ta hibrydiv sonyashnyku. Selektsiya i nasinnytstvo, (107), 183-188.

10. Dospekhov, B.A. (1985) Metodyka opytnoho dela. Ahropromyzdat. 315.

11. Chuyko, D.V., Brahin, O.M., Mykhaylenko, V.O., Romanova T.A., Romanov, O.V. (2020). Vplyv rehulyatoriv rostu roslyn na produktyvnist' liniy sonyashnyku. Selektsiya i nasinnytstvo, 117, 215-226.

12. Kyrychenko, V.V., Maklyak, K.M., Kolomats'ka, V.P. (2016). Kataloh hibrydiv sonyashnyka selektsiyi Instytutu roslynnytstva im. V.YA. Yur'yeva NAAN. Kharkiv. 59.

13. Ponomar'ova M.S. (2019) Otsinka mozhlyvostey ta vyznachennya napryamiv pidvyshchennya ekonomichnoyi efektyvnosti vyrobnytstva produktsiyi roslynnytstva / M.S. Ponomar'ova, V.YE. Meshcheryakov, T.A. Romanova // Visnyk KHNAU im. V.V. Dokuchayeva. Seriya «Ekonomichni nauky»: zb. nauk. pr./ Khark. nats. ahrar. un-t im. V.V. Dokuchayeva. - Kharkiv: KHNAU, № 4. T1.- S. 110-119

14. Ponomar'ova M.S., Kryvosheya YE.V. (2021) Ekonomichnyy rozvytok ta otsinka konkurentospromozhnosti pidpryyemstv ahrobiznesu v umovakh nevyznachenost i: monohrafiya. Dnipro: Porohy. S. 194-210.

Размещено на Allbest.ru