Характеристика молочної продуктивності та годівлі корів швіцької породи осінньо-зимового отелення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський державний аграрно-економічний університет

Характеристика молочної продуктивності та годівлі корів швіцької породи осінньо-зимового отелення

Піщан С.Г. - д.с.-г.н., професор,

декан біотехнологічного факультету

Силиченко К.А. - аспірант кафедри

технології виробництва продукції тваринництва

У статті наведено результати досліджень щодо вивчення молочної продуктивності та годівлі корів швіцької породи осінньо-зимового отелення. Дослідження проводилося на промисловому комплексі «Єкатеринославський» де продуктивні якості худоби та особливості годівлі досліджувалися у 216 швіцьких корів осінньо-зимового отелення. Установлено, що фенотипові особливості корів швіцької породи осінньо-зимового отелення з достатньою здатністю до молочної продуктивності та споживання кормів характеризувалися поступовим збільшення живої маси з віком від 403,1 ± 6,36 кг за першою до 748,1 ± 4,61 кг - за четвертою і старше лактаціями. Найвищий удій за другою лактацією тривалістю 329,2 ± 7,01 діб становив 10650,7 ± 285,40 кг, а за 305 діб стандартизованої третьої лактації - 10035,2 ± 168,10 кг. Масова частка жиру в молоці була найбільшою за другою лактацію (3,80 ± 0,045%), білку - за першу та другу лактації (3,41 ± 0,014% і 3,40 ± 0,009%). З'ясовано, що в добовому раціоні дійних і новотільних швіцьких корів частка соковитих кормів становила 62,16 %о, а в добовому раціоні сухостійних - лише 29,88 %. Грубі корми з більшою часткою переважали в добовому раціоні сухостійних корів (42,76%), аніж у дійних і новотільних швіців (14,48%о). Змішаний раціон годівлі швіцьких корів, які утримувалися на великому промисловому комплексі, забезпечував продукцію молочного жиру та білку на рівні співвідношення від 1,10 ± 0,020 за І лактацією до 1,15 ± 0,019 - за IVі старше лактацією, проте справжнє енергетичне значення повноцінного раціону дійних та новотільних корів відрізнялося від нормативного на 4,9 %о, що потребувало подальшого вдосконалення раціонів та вивчення особливостей обмінних процесів у корів швіцької породи з урахуванням сучасних досягнень у галузі сільського господарства.

Ключові слова: швіцька порода, жива маса, лактація, удій, жир, білок, добовий раціон, осінньо-зимове отелення.

Pishchan S.H., Sylychenko KA.

The article presents the results of research on the study of milk productivity and feeding of cows of the Brown Swiss breed of autumn-winter calving. The study was conducted at the industrial complex “Ekaterinoslavsky” where the productive qualities of livestock and feeding characteristics were studied in 216 Swiss cows of autumn-winter calving. It was found that the phenotypic features of cows of the Brown Swiss breed of autumn-winter calving with sufficient ability to milk productivity and feed consumption were characterized by a gradual increase in live weight with age from 403.1 ± 6.36 kg for the first to 748.1 ± 4.61 kg -- for fourth andfurther lactations. The highest milkyieldfor the second lactation lasting 329.2 ± 7.01 days was 10650.7 kg, andfor 305 days of the standardized third lactation -- 10035.2 ± 168.10 kg.

The mass fraction of fat in milk was the largest after the second lactation (3.80 ± 0.045 %), protein -- during the first and second lactation (3.41 ± 0.014 % and 3.40 ± 0.009 %). It was found that the share of succulent feed in the daily diet of dairy and first-calf Swiss cows was 62.16 %o, and in the daily diet of dry cows -- only 29.88 %>. Coarse feed with a larger share prevailed in the daily diet of dry cows (42.76 %o) than in dairy and new cows (14.48 %o). The mixed diet of Swiss cows kept on a large industrial complex provided the production of milk fat and protein at a ratio of 1.10 ± 0.020for I lactation to 1.15 ± 0.019 -- for IVand older lactation, but the true energy value of a complete diet of dairy andfirst-calf cows differed from the norm by 4.9 %o, which required further improvement of rations and study of the peculiarities of metabolic processes in cows of the Swiss breed, taking into account modern advances in agriculture.

Key words: Brown Swiss cattle, live weight, lactation, milk yield, fat, protein, daily ration, autumn-winter calving.

Вступ

Постановка проблеми. Сьогодні основним завданням молочного скотарства як в Україні, так і в усьому світі є підвищення молочної продуктивності корів [1, с. 118]. Ученими вже встановлено, що кращі показники молочної продуктивності, або найвищі надої і кількість молочного жиру, відзначено у тварин, які народилися в осінньо-зимовий період, а ефективність довічного використання корів молочної продуктивності залежить від рівня їх надою за першу та кращу лактації [2, с. 301; 3, c. 17; 4, с. 677; 5, с. 451]. Проте продуктивність корів може бути реалізована тільки за сприятливих умов їх утримання та годівлі [6, с. 223]. Нині як із погляду виробничої доцільності, так і конкурентоспроможності особливої уваги заслуговує швіцька порода корів, яка за технологічними властивостями молока перевершує інші породи [7, с. 112].

Отже, вивчення особливостей формування молочної продуктивності корів швіцької породи, що утримуються в умовах великого промислового комплексу, має науково-практичне значення для подальшого розвитку конкурентоспроможної молочної промисловості в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сучасному етапі серед основних завдань розвитку молочного скотарства є збільшення обсягу виробництва та підвищення надоїв та якості молока [8, с. 140]. Проте існує певна низка чинників, що впливають на довголіття та продуктивні якості корів. Одним із багатьох чинників, що істотно впливають на виробництво молока як основного харчового продукту, є порода тварин. І саме швіцька порода корів повною мірою проявляє свій біологічний потенціал за утримання в умовах великого промислового комплексу, за підвищеної їх концентрації на обмеженому просторі та мінімальних можливостей для відновлення та відпочинку, а їх перевага за рівнем молочної продуктивності над голштинами становить 11,1-17,8 % (P < 0,001), а за 4 % молоком - 14,6 % (P < 0,001) [7, с. 116]. Однією з основних характеристик, за якими продовжують розводити буру швейцарську велику рогату худобу є надій молока, збільшення якого спостерігалося за найкращого періоду отелення взимку з оптимальним періодом лактації - 305-307 днів [4, с. 677; 5, с. 451]. Під час подальшого дослідження впливу сезону отелення на молочну продуктивність корів інших порід, наприклад голштино-фризьської породи, які народилися у Бельгії та Нідерландах у період із 2000 по 2015 р., було встановлено, що найбільша продуктивність за перший період лактації реєструвалася у корів, які отелилися восени (із жовтня по грудень) [9, с. 11515]. Під час дослідження корів інших порід та вивчення взаємозв'язку між сезоном їх отелення і молочною продуктивністю було встановлено, що у корів сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи найвищі надої та кількість молочного жиру за І лактацію відзначено у корів, які отелилися взимку. У корів, які отелилися в осінні місяці, найвищі надої відзначено за ІІІ лактацію. Також корови, які отелилися в осінньо-зимовий період, мали найвищий середній вік досягнення найкращих надоїв (2,34-2,39 лактації) [10, с. 300]. У корів голштинської породи, отелення яких відбувалося взимку і восени, надої також були найвищими. Надої корів української чорно-рябої молочної породи зимового отелення перевищували показники удою тварин, які отелилися навесні, на 4,7 %, улітку - на 6,1 %, восени - на 1,1 % [11, с. 124]. Т акож продуктивне довголіття корів молочних порід залежить від рівня їх надою за першу та кращу лактації. Так, у корів голштинської, української чорної-рябої та української червоно-рябої порід надій за першу лактацію до 5 500 кг сприяв подовженню тривалості життя, продуктивного довголіття та збільшенню кількості лактацій за життя, а надій понад 8 500 кг - підвищенню довічних надоїв та довічної кількості молочного жиру. Про кращі показники продуктивного довголіття свідчили рівні надою за кращу лактацію, що були більшими, ніж 10 500 кг - у голштинської худоби та 9 500 кг - української червоно-рябої породи корів [3, с. 17]. Проведений аналіз надоїв корів української чорно-рябої породи підтвердив установлену тенденцію щодо підвищення продуктивності корів із віком [12, с. 19]. Водночас установлено, що корови незалежно від породності здатні роздоюватися і підвищувати рівень молочної продуктивності до 5--7-ї лактацій [13, с. 32]. Багаторічні науково-практичні дослідження продуктивності корів високопродуктивних молочних порід показали, що якісна повноцінна годівля тварин - це основний чинник, який необхідно враховувати під час утримання і використання корів [6, с. 223]. Доведено, що стабільна годівля корів швіцької породи, які отелилися взимку, у перший важливий період лактації призводить до підвищення надоїв у подальшому, а кращого догляду потребують корови, що отелилися восени, тому що вони отримують високий температурний стрес під час лактації [5, с. 451]. А енергетичне збагачення жиро-білковими харчовими добавками раціонів корів, що складалися із сінажу та кукурудзяного силосу, дало змогу отримати більш високі надої молока [14, с. 202]. Представлені літературні дані продемонстрували сучасні науково-практичні напрями розвитку молочної промисловості. Проте дослідження, присвячені підвищенню продуктивних якостей такої перспективної породи корів, як швіцька, не численні, що і зумовлює актуальність та своєчасність їх проведення для подальшого позитивного розвитку аграрної галузі в Україні.

Постановка завдання

Метою даної роботи є дослідження молочної продуктивності та особливостей годівлі корів швіцької породи осінньо-зимового отелення на підставі вивчення динаміки живої маси, продуктивних якостей та добового раціону в умовах великого промислового комплексу.

Представлене дослідження проводилось на промисловому комплексі «Єкатеринославський». Цей велике підприємство з виробництва молока, розташоване у Дніпропетровській області, Дніпровському районі, сільраді Чумаківська, де за інтенсивною технологією експлуатації утримувалися корови швіцької породи. Продуктивні якості худоби та особливості годівлі досліджувалися у 216 швіцьких корів осінньо-зимового отелення. За показниками продуктивного довголіття швіцьких корів з урахуванням порядкового номеру їх лактації було визначено, що за І лактацією було 47 (21,76 %) дійних корів, які і становили І групу спостереження, ІІ лактацію мала 61 (28,24 %) швіцька корова, це ІІ група спостереження; а ІІІ та ГУ групи сформували порівну по 54 корови, які становили по 25 % швіців за ІІІ та за ІУ і старше лактацією відповідно.

Корів швіцької породи на великому промисловому комплексі утримували у стандартних приміщеннях, які були представлені технологічними павільйонами, які були затишними взимку, а влітку провітрювалися. Доїння корів відбувалося три рази на добу, при цьому у кожній групі корів використовувалася автоматизована доїльна установка типу «Паралель». Режим годівлі великої рогатої худоби був дворазовим за попередньо розрахованим раціоном. Були проаналізовані як його структура, так і склад, а в сам раціон були включені харчові добавки, що містили вітаміни, мінеральні речовини, комбікорми. Щоб харчовий раціон був повноцінним, необхідно було визначити вид та поживність корму, а енергетична, мінеральна, вітамінна та протеїнова поживність забезпечувалася збалансованим умістом певної хімічної та органічної сухої речовини. Протягом двох діб проводилося зважування виданих та залишених кормів, тобто була визначена їх з'їдаємість коровами, які утримувалися на великому промисловому комплексі. Усі корми мали роботизовану роздачу поміж усіх швіцьких корів, які утримувалися за інтенсивно технологією.

Традиційно розрахунок харчового раціону проводився з дотриманням певних послідовних етапів, а саме: визначення кількості поживних речовин для забезпечення здоров'я, життєдіяльності, планованої продуктивності корів за нормами годівлі відповідно до їхньої живої маси, продуктивності та фізіологічного стану; складання харчового раціону відповідно до загальної потреби в кормових одиницях; вибір кормів, призначених для годівлі худоби за інтенсивною технологією їх експлуатації; розподіл кормових одиниць на кожну групу кормів з урахуванням їх виду та оптимальної структури раціону (9,6*(15 - 20 %/100) + 9,6*(50 - 70 %/100) + 9,6*(40 %/100) = 9,6 к.од); визначення поживності кормів за нормативними даними щодо кількості кормових одиниць в одному кілограмі корму, включеного до раціону та фізичної маси натурального корму в раціоні (кг), як відношення кількості кормових одиниць на кожен вид корму до кількості кормових одиниць в одному кілограмі цього ж корму; розрахунок кількості поживності речовин як добуток кількості корму на кількість відповідних поживних речових в одному кілограмі корму (за загальноприйнятими нормативними даними) та суми цих поживних речовин із збалансуванням раціону відповідно до норми.

Аналіз повноцінної годівлі худоби проводили з використанням фізіологічних та біохімічних методів, для чого визначали її живу масу та тривалість кожної лактації. Якісний склад молока з визначенням масової частки жиру і білку в молоці досліджували на аналітичних приладах АКМ-98 і Ekomilk 120 - KAM 98-2A із середніх проб молока. Білок визначали рефрактометричним методом на апараті ИРФ - 454Б 2М, а жирність - кислотним методом Гербера. Проводилися контрольні доїння для реєстрації удоїв за добу за перші 100 днів лактації, або за перший лактаційний період; у наступні 101-200 днів, або за другий період лактації; за останні 201-300 днів, або за третій лактаційний період; за 305 днів з урахуванням міжотільного періоду (відповідно до «Правил оцінки молочної продуктивності корів молочно-м'ясних порід СНПплем Р-23-97»). Досліджували інтенсивність секреції молока, тобто кількість молока за 1 добу лактації, 1 добу міжотільного періоду (МОП), коефіцієнт молочності, індекс адаптації та відтворної функції корів, тривалість сухостійного періоду [15, с. 292; 16, с. 46; 17, с. 25 ].

Статистичний аналіз результатів дослідження проводився за допомогою програмного забезпечення MSExcel (2010) із використанням загальноприйнятих параметричних методів статистики за умови нормального розподілу даних, із розрахунком середньої арифметичної величини (М) та похибки середньої арифметичної (m). Результати дослідження були статистично достовірними, якщо показники в групах спостереження за порівняння мали розбіжність Р < 0,05, Р < 0,01, Р < 0,001.

Виклад основного матеріалу дослідження

Одним з основних показників, що характеризують продуктивне довголіття корів, є кількість лактацій та показники надоїв. Так, у представленому дослідженні середня кількість лактацій у корів швіцької породи осінньо-зимового отелення становила 2,69 ± 0,092, тобто майже три лактації. Аналізуючи динаміку продуктивного використання великої рогатої худоби швіцької породи осінньо-зимового отелення, встановлено, що за кількістю корів у групах, тобто за наявністю І, ІІ, ІІІ або!V і старше лактацій, групи порівняння не відрізнялися. Проте продуктивне використання тривалістю п'ять та шість лактацій мали тільки 9,7 % та 2,3 % корів, тому за своєю малочисельністю, вони разом зі швіцами за четвертою лактацією (12,69 %) й увійшли до W групи спостереження. Також проведене подальше дослідження продемонструвало, що за інтенсивної технології експлуатації кількість обстежених корів, як правило, зберігалася незмінною переважно протягом трьох послідовних лактацій, а вже після третьої лактації відбувалося вибуття корів.

Проведений аналіз фізіологічного стану корів швіцької породи показав, що велика рогата худоба швіцької породи має досить кремезну статуру, проте середні показники живої маси швіцьких корів осінньо-зимового отелення за першою лактацією були найменшими і становили 403,1 ± 6,36 кг, за порівняння з даними маси за ІІ (598,5 ± 5,85 кг), ІІІ (654,0 ± 3,95 кг) та за IV і старше (748,1 ± 4,61) лактаціями, причому у швіців з IV групи спостереження маса тіла була найбільшою - Р < 0,001 відповідно (табл. 1). Тобто після кожної наступної лактації жива маса корів швіцької породи достовірно збільшувалася, а саме (по відношенню до першої): після другої - на 48,5 %, після третьої - на 62,24 %, після четвертої і старше лактації - на 85,59 % (Р < 0,001). Водночас у корів швіцької породи в Туреччині максимальна жива маса становила 521,20 кг і на 29,3 % перевищувала показники маси швіцьких корів у нашому дослідженні за І лактацією та на 14,83 % була меншою за ІІ лактацією [18, с. 171].

Така ж сама закономірність зростання живої маси корів залежно від їхнього віку спостерігалася і в української чорно-рябої породи (від 531 кг за першу лактацію до 642 кг - за четверту лактацію), проте маса цієї худоби збільшувалася значно повільніше, ніж у швіців (на 10,3 %; 5,6 %, 1,8 %, 1,9 % відповідно за другу, третю та четверту лактації). Але у цілому жива маса швіців у віці першої лактації була меншою на 31,73 %, а за четвертою, навпаки, - була більшою на 16,53 % [19, с. 96]. Так само і в дослідженні В.В. Федоровича було встановлено, що жива маса корів симентальської породи вже за першого отелення, тобто за першої лактації, становила 514,7 кг, тобто на 27,69 % перевищувала живу масу корів швіцької породи за першою лактацією [20, с. 95]. Порівнюючи живу масу корів голштинської породи, слід відзначити, що вона характеризувалася високими показниками, які коливалися в межах 635,7-652,1 кг, проте найвищою жива маса реєструвалася у голштинів за третьою лактацією (652,1 кг). У наших дослідженнях жива маса у корів-первісток швіцької породи та швіців за другою лактацією були меншими за показники голштинів на 58,84 %, а вже за другою - тільки на 6,2 %. Середні показники живої маси як швіців, так і голштинів були майже однаковими. Але вже за четвертою лактацією середні показники живої маси корів швіцької породи перевищували показники живої маси корів голштинської породи на 107,1 кг [13, с. 32].

Перша лактація у корів швіцької породи осінньо-зимового отелення тривала найдовше і становила 352,0 ± 9,91 діб, тобто наближалася до тривалості стандартизованої лактації, але достовірної різниці за її тривалістю з іншими групами спостереження не реєструвалося, хоча найкоротшою була друга лактація, яка тривала в середньому на 22,8 доби менше, тоді як третя та четверта і старше лактації були коротшими на 8 та 14,2 доби. Відповідно, І та ІІІ лактації були найдовшими. На відміну від наших досліджень у корів швіцької породи з Туреччини в середньому тривалість лактації була меншою, ніж показники наших досліджень, і становила 334 ± 4 доби, а саме менше на 5,39 % - за І, на 2,99 % - за ІІІ, на 1,14 % - за IV і старше лактації. І тільки тривалість ІІ лактації за нашими результатами була меншою на 1,46 % [5, с. 448]. У корів голштинської породи, які утримуються в Україні, найбільш тривалою була третя лактація (500,1 доби), а найкоротшою - четверта лактація (429,7 доби), тобто середні показники тривалості найдовшої і найкоротшої лактацій корів швіцької породи порівняно з голштинами були меншими на 42,05-30,53 % [13, с. 32]. У голштино-фрізьких корів із Польщі, тривалість лактаційного періоду залежно від віку першого отелення тривала від 358 до 364 діб, тобто теж довше, ніж у корів швіцької породи [21, с. 192]. Але всупереч цим даним, за результатами інших дослідників, лактаційний період у корів голштинської породи осіннього отелення був 313,2 ± 2,8 доби, зимового отелення - 322,4 ± 3,9 доби, тобто, навпаки, був коротшим на 5,1-9,18 %, ніж у швіців у нашому дослідженні [22, с. 315].

Проте саме за другою лактацією у швіцьких корів був найвищий удій, який сягав до 10650,7 ± 285,40 кг та найбільша масова частка жиру в молоці із середніми показниками 3,80 ± 0,045 %, і ці дані перевищували показники за І лактацію - на 0,9 % та 1,06 %, за ІІІ - на 1,97 % та 2,37 %, IV і старше лактацій - на 4,41 % та 0,26 %. Отже, найменші показники удою в межах 10200,9 ± 381,58 кг реєструвалися в!V групі спостереження, а найменші показники масової частки жиру в молоці в межах 3,71 ± 0,046 % - у ІІІ групі спостереження, але достовірної різниці за порівняння цих показників з іншими групами тварин не реєструвалося. Показники удою корів швіцької породи в Туреччині осіннього і зимового отелення становили 5035 кг та 5597 кг і були майже в два рази меншими, ніж у нашому дослідженні [5, с. 449]. Італійські вчені навели дані, що вміст жиру в молоці корів швіцької породи становив лише 3,05 г в 100 г молока і був значно меншим, аніж у нашому дослідженні [23, с. 5].

Слід відзначити, що молочна продуктивність, а саме показники удою корів швіцької породи, незалежно від її порядкового номеру були майже в три рази вищими за показники удою корів симентальської породи, які залежно від лактації знаходилися у межах 3026,4-3685,8 кг, причому на відміну від наших досліджень ці показники зростали з кожною наступною лактацією. Водночас уміст жиру в молоці симентальських корів коливався у межах 3,76-3,80 %, тобто ці показники збігалися з показниками швіцьких корів. Проте найвищі показники вмісту жиру у корів симентальської породи були за третьою лактацією, а в нашому дослідженні - за другою [20, с. 95]. Результати інших досліджень показали, що в української чорно-рябої молочної породи корів найбільша продуктивність спостерігалася, як і в нашому дослідженні, у віці II лактації, але удій молока теж майже в два рази був меншим і становив 5 634 кг [19, с. 94].

Водночас надій корів айрширської породи підвищувався зі збільшенням лактацій, але у корів швіцької породи надої були більшими за І лактацію на 4 469 кг, за ІІ лактацію - на 4 133,7 кг, за ІІІ лактацію - на 3 627,6 кг [8, с. 141].

Удій корів голштино-фризької породи в дослідженні польських учених був у межах 6504-7364 залежності від віку першого отелення і був на 60,59-44,63 % меншим, аніж у корів швіцької породи в нашому дослідженні [21, с. 192].

У роботі Durhasan Mundan та співавторів продемонстровано, що удій у корів голштинської породи осіннього отелення був 8968,4 ± 237,5 кг, зимового отелення - 9290,2 ± 248,9 кг, тобто на 1232,5-1360,5 кг менше порівняно з показниками найменшого та найбільшого удою швіцькими коровами, представленими в нашій роботі [22, с. 315].

Масова частка жиру у швіців і голштинів майже не відрізнялася, проте найбільші показники були у корів швіцької породи осінньо-зимового отелення за другою лактацією, а у корів голштинської породи - за першою лактацією (3,88 ± 0,022 %) [13, с. 33]. Уміст молочного жиру у молоці айрширської породи перевищував показники у корів швіцької породи тільки на 2,4 % - за І, на 0,53 % - за ІІ, на 2,96 % - за ІІІ лактацією [8, с. 141].

У корів швіцької породи осінньо-зимового отелення з І та ІІ груп спостереження реєструвалися найбільші середні показники масової частки білка в молоці і становили 3,41 ± 0,014 % і 3,40 ± 0,009 % відповідно. Ці показники перевищували на 2,7 % і 3,3 % та на 2,4 % і 3,0 % показники масових часток білка у корів ІІІ і IV груп, Р < 0,001. Тобто масова частка білка в молоці становила 3,32 ± 0,009 % і 3,30 ± 0,011 % за третьою та четвертою та старше лактаціями. Масова частка білку у корів швіцької породи в нашому дослідженні за всіма лактаціями перевищувала показники голштинської породи [13, с. 33].

молочна продуктивність корова швіцький

Таблиця 1

Динаміка молочної продуктивності швіцьких корів різного віку за інтенсивної технології експлуатації (осінньо-зимове отелення) М ± m