Оцінка дії гербіциду і біологічних препаратів на площу листкової поверхні та урожайність нуту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка дії гербіциду і біологічних препаратів на площу листкової поверхні та урожайність нуту

Коробко Олександр Олександрович

кандидат сільськогосподарських наук, викладач

Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького

Білоножко Володимир Якович доктор сільськогосподарських наук,

професор Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького

Кухнюк Оксана Володимирівна доктор філософії, викладач кафедри природничих дисциплін Черкаська медична академія

Манзій Олена Павлівна кандидат економічних наук, доцент

Уманський державний педагогічний університет імені П. Тичини

Титаренко Лариса Миколаївна кандидат педагогічних наук, доцент Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького

У статті наведено результати з дослідження впливу різних норм гербіциду Панда, регулятора росту рослин Стимпо і мікробного препарату Ризобофіт на формування площі листкової поверхні та урожайності посіву нуту сорту Пам'ять та його врожайності. В результаті проведених досліджень встановлено найбільш ефективне поєднання препаратів, що забезпечує істотне збільшення фотосинтетичної поверхні листків і як наслідок зернової продуктивності посіву нуту.

Ключові слова: нут; площа листкової поверхні; гербіцид; регулятор росту рослин; мікробний препарат.

О.О. Korobko, V.Ya. Bilonozhko, O.V. Kukhnyuk, O.P. Manzii

За результатами проведених досліджень встановлено, що площа листків рослин нуту варіювала як за роками, так і залежно від використання в досліді препаратів (табл. 1). Так, за самостійної дії гербіциду Панда в нормах 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 л/га у фазі п'яти листків у 2015 році площа листків рослин нуту зростала відносно контролю І на 11; 46; 3 і 3% відповідно [18, 20].

За внесення гербіциду в таких же нормах на фоні використання регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) площа листків рослин нуту зростала відносно до контролю І на 16; 51; 24 і 8%, а на фоні використання мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т) - на 18; 43; 22 і 6% відповідно.

За комплексного використання для обробки насіння регулятором росту рослин Стимпо (0,025 л/т) і мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т) та внесення по даному фону гербіциду Панда в нормах 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 л/га площа листків у посівах нуту у фазі п'яти листків зростала відносно варіанту без застосування препаратів (контроль І) на 48; 70; 38 і 10% відповідно.

Аналогічна залежність формування листкового апарату рослин нуту простежувалася і в 2016 та 2017 роках. Так, у 2016 році, за комплексного використання у посівах нуту мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т) та регулятором росту рослин Стимпо (0,025 л/т) площа листкового апарату рослин нуту зросла відносно контролю І на 33%.

За використання по даному фону гербіциду Панда в нормах 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 л/га рівень показника у 2016 році у фазі п'яти листків зріс на 42; 57; 18 і 7% відповідно.

У 2017 році за комплексного використання у посівах нуту мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т) та регулятором росту рослин Стимпо (0,025 л/т) площа листкового апарату рослин нуту зросла відносно контролю І на 44%. За використання по даному фону гербіциду Панда в нормах 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 л/га рівень показника у фазі п'яти листків перевищував контроль І на 63; 76; 30 і 21% відповідно.

Таблиця 1

Площа листкового апарату нуту (тис.м²/га) залежно від дії гербіциду Панда, РРР Стимпо та МПБ Ризобофіт (фаза п'яти листків)

У фазі цвітіння нуту у 2015 році площа листкового апарату за дії мікробного препарату Ризобофіт зросла відносно контролю І на 15%, за дії регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) - на 17%, а у варіанті сумісного застосування мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т) і регулятором росту рослин Стимпо (0,025 л/т) - на 22% [18, 20]. За самостійної дії гербіциду Панда в нормах 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 л/га площа листків посіву нуту зростала відносно контролю І на 14; 38; 23 і 17% відповідно (табл. 1).

За внесення гербіциду в таких же нормах на фоні використання регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) площа листків рослин нуту зростала відносно контролю І на 31; 86; 51 і 33% фоні використання мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т) - на 26; 58; 42 і 25% відповідно.

За комплексного використання для обробки насіння регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) і мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т) та внесення по даному фону гербіциду Панда в нормах 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 л/га площа листків у посівах нуту зростала відносно варіанту без застосування препаратів (контроль І) на 44; 89; 76 і 37% відповідно. Аналогічна залежність формування листкового апарату нуту у фазі цвітіння простежувалася і в 2016 та 2017 роках. Так, у 2016 році, за комплексного використання у посівах нуту мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т) сумісно з мікробним препаратом Стимпо (0,025 л/т) площа листкового апарату рослин нуту зросла відносно контролю І на 11%. За використання по даному фону гербіциду Панда в нормах 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 л/га рівень показника відповідно до контролю І у 2016 році зріс на 29; 67; 53 і 19%.

Таблиця 2

Площа листкового апарату нуту (тис. м²/га) залежно від дії гербіциду Панда, РРР Стимпо та МПБ Ризобофіт (фаза цвітіння)

У 2017 році за комплексного використання у посівах нуту мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т) та регулятору росту рослин Стимпо (0,025 л/т) площа листкового апарату в рослин нуту зросла відносно контролю І на 30%. За використання по даному фону гербіциду Панда в нормах 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 л/га площа листків у відношенні до контролю І збільшилась на 47; 99; 84 і 44% відповідно.

Площа листків рослин нуту у фазі формування бобів у 2015 році (табл. 3.) за дії мікробного препарату Ризобофіт зростала відносно контролю І на 17%, за дії регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) - на 15%, а у варіанті сумісного застосування мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т) і регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) - 28%.

Таблиця 3

Площа листкового апарату нуту (тис.м²/га) залежно від дії гербіциду Панда, РРР Стимпо та МПБ Ризобофіт (фаза формування бобів)

гербіцид листкова поверхня нут

За самостійної дії гербіциду Панда в нормах 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 л/га площа листків посівів нуту зростала відносно контролю І на 14; 50; 40 і 29% відповідно.

За внесення гербіциду у тих же нормах на фоні використання регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) площа листків рослин нуту зростала до контролю І на 40; 77; 43 і 24%, а на фоні використання мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т) - на 43; 71; 47 і 32% відповідно.

За комплексного використання для обробки насіння регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) і мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т) та внесення по даному фону гербіциду Панда в нормах 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 л/га площа листків у посівах нуту зростала відносно контроль І на 73; 89; 75 і 72% відповідно.

Аналогічна залежність формування листкового апарату нуту у фазі формування бобів простежувалася і в 2016 та 2017 роках. Так, у 2016 році за комплексного використання у посівах нуту мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т) та регулятору росту рослин Стимпо (0,025 л/т) площа листкового апарату зростала відносно контролю І на 8%. За використання по даному фону гербіциду Панда в нормах 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 л/га рівень показника у 2016 році зріс на 42; 57; 48 і 40% відповідно [18, 20].

У 2017 році за комплексного використання у посівах нуту мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т) сумісно з регулятором росту рослин Стимпо (0,025 л/т) площа листкового апарату нуту зросла відносно контролю І на 11%, а за використання по даному фону гербіциду Панда в нормах 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 л/га - на 33; 58; 37 і 28% відповідно.

У середньому за три роки досліджень (рис. 1) за самостійної дії мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т) у фазі п'яти листків площа листкового апарату рослин нуту зросла відносно контролю І на 5% та на 3% - відносно контролю ІІ.

За самостійної дії РРР Стимпо (0,025 л/т) відносно контролю І площа збільшилася на 6% і на 5% - відносно контролю ІІ.

У варіантах сумісного застосування МПБ Ризобофіт (1,0 л/т) та РРР Стимпо (0,025 л/т) збільшення площі листків відносно контролів І і ІІ склало 10 і 9% відповідно.

У варіантах, де вносили лише гербіцид Панда в нормах 3,0; 4,0; 5,0 л/га, площа листків у фазі п'яти листків культури зросла відносно контролю І на 6; 37; 2%. За внесення гербіциду в таких же нормах на фоні використання регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) площа листків відносно контролю І збільшилась на 9; 49; 15 і 6%, а на фоні використання мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т) - на 9; 42; 17 і 6%.

За внесення гербіциду Панда в нормах 3,0-4,0 л/га по фону сумісного використання МБП Ризобофіт (1,0 л/т) і РРР Стимпо (0,025 л/т) площа листків нуту зросла відносно до контролю І на 49-66% та на 35-50% - до контролю ІІ, а за норм внесення 5,0 і 6,0 л/га на 28-11% - до контролю І та на 15% - до контролю ІІ за норми 5,0 л/га, за норми 6,0 г/га - була на рівні контролю ІІ.

У фазі цвітіння, в середньому за три роки досліджень, площа листків нуту за дії мікробного препарату Ризобофіт зросла відносно контролю І на 12%, за дії регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) - на 16%, у варіанті сумісного застосування мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т) і регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) - на 19%.

За самостійної дії гербіциду Панда в нормах 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 л/га площа листків посіву нуту зростала відносно контролю І на 10; 33; 20 і 14% відповідно.

За внесення гербіциду в таких же нормах на фоні використання регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) площа листків нуту зростала відносно до контролю І на 28; 80; 46 і 28%, а на фоні використання мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т) - на 23; 53; 34 і 21% відповідно.

За комплексного використання для обробки насіння регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) і мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т) та внесення по даному фону гербіциду Панда в нормах 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 л/га площа листків у посівах нуту зростала відносно варіанту без застосування препаратів (контроль І) на 40; 84; 70 і 31% відповідно.

Рис. 1. Площа листкового апарату нуту залежно від дії гербіциду Панда, РРР Стимпо та МПБ Ризобофіт (середнє за 2015-2017 рр.):

Примітка: 1. Без використання біологічних препаратів і гербіциду (контроль І); 2. Без використання біологічних препаратів і гербіциду + ручні прополювання упродовж вегетації (контроль ІІ); 3. МБП Ризобофіт 1,0 л/т; 4. РРР Стимпо 0,025 л/т; 5. МБП Ризобофіт 1,0 л/т + РРР Стимпо 0,025 л/т; 6. Панда 3,0 л/га; 7. Панда 3,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т; 8. Панда 3,0 л/га, РРР Стимпо 0,025 л/т; 9. Панда 3,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т + РРР Стимпо 0,025 л/т; 10. Панда 4,0 л/га; 11. Панда 4,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т; 12. Панда 4,0 л/га, РРР Стимпо 0,025 л/т; 13. Панда 4,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т+ РРР Стимпо 0,025 л/т; 14. Панда 5,0 л/га; 15. Панда 5,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т; 16. Панда 5,0 л/га, РРР Стимпо 0,025 л/т; 17. Панда 5,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т + РРР Стимпо 0,025 л/т; 18. Панда 6,0 л/га; 19. Панда 6,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т; 20. Панда 6,0 л/га, РРР Стимпо 0,025 л/т; 21. Панда 6,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т + РРР Стимпо 0,025 л/т.

У фазі формування нутом бобів площа листкового апарату рослин в середньому за три роки досліджень за дії мікробного препарату Ризобофіт зростала відносно контролю І на 20%, за дії регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) - на 13%, а у варіанті сумісного застосування мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т) і регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) - на 15%.

За самостійної дії гербіциду Панда в нормах 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 л/га площа листків нуту зростала відносно контролю І на 11; 29; 37 і 9% відповідно.

За внесення гербіциду в таких же нормах на фоні використання регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) площа листків рослин нуту зростала до контролю І на 21; 44; 24 і 12%, а на фоні використання мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т) - на 25; 60; 33 і 15% відповідно.

За комплексного використання для обробки насіння регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) і мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т) та внесення по даному фону гербіциду Панда в нормах 3,0; 4,0; 5,0; 6,0 л/га площа листків у посівах нуту зростала відносно контроль І на 48; 67; 52 і 45% відповідно.

З вищенаведеного експериментального матеріалу можна узагальнити, що площа листкового апарату рослин нуту варіювала як за роками, так і залежно від використання в посівах різних норм гербіциду Панда, внесених як окремо так і на фоні обробки перед сівбою насіння біологічними препаратами, водночас можна констатувати певні закономірності у формуванні площі листкового апарату: у фазі п'яти листків культури більшу плошу формували рослини у варіантах досліду за дії регулятора росту рослин Стимпо, що можна пояснити стимулюючим впливом препарату на проростання насіння та швидшою адаптацією рослин до умов середовища; починаючи з фази цвітіння, площа листкового апарату за дії мікробного препарату Ризобофіт і регулятора росту рослин Стимпо мали майже рівні показники, а у фазі формування бобів відмічалося збільшення площі за дії мікробного препарату Ризобофіт, що, очевидно, пов'язано з покращенням азотного живлення рослин [20].

У результаті дисперсійного аналізу встановлено, що у фазах п'яти листків та цвітіння культури на формування листків переважаючий вплив виявляв гербіцид Панда (54-56%), а регулятор росту рослин Стимпо і мікробного препарату Ризобофіт -1819%. У фазі утворення бобів дія досліджуваних факторів урівноважувалась і була в межах 33-34% кожного. Відчутною була взаємодія досліджуваних факторів -28-25%.

Аналогічна залежність спостерігалася і в рівнях показників урожайності нуту. Найвища врожайність у варіантах досліду була відмічена у 2016 р. Так, у варіанті без застосування препаратів (контроль І) урожайність нуту у 2016 р. склала 1,0 т/га, у той же час у 2015 і 2017 рр. урожайність нуту була нижчою і становила 0,91 і 0,88 т/га відповідно. Ці дані урожайності зерна за роками узгоджуються з показниками погодних умов, які найоптимальнішими для посівів нуту були в 2015 і 2016 рр [18, 20].

У середньому за три роки досліджень у варіантах без використання препаратів (контроль І) врожайність нуту становила 0,93 т/га. у варіанті з ручними прополюваннями (контроль ІІ) - 1,0 т/га.

За самостійної дії мікробного препарату Ризобофіт відносно контролю І спостерігалось зростання врожайності культури на 9% та на 1% - відносно контролю ІІ. За дії регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) зростання врожайності зерна нуту відносно контролів І і ІІ складало 15% і 7%.

У варіантах з сумісним застосуванням мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т) і регулятора росту рослин Стимпо (0,025 л/т) врожайність зерна нуту відносно контролів І і ІІ зростала на 23% і 13% відповідно.

За дії гербіциду Панда 3,0 і 4,0 л/га врожайність нуту в середньому за роки досліджень зростала відносно контролю І на 10 і 24%.

За внесення 5,0 і 6,0 л/га врожайність зерна нуту зростала відносно контролю І на 10 і 16%. Деяке зниження урожайності, очевидно, пов'язане з пригнічуюючим впливом на рослини нуту підвищених концентрацій ксенобіотика, про що в своїх дослідженнях констатують й інші вчені [12, 207]. За поєднання використання гербіциду Панда в нормах 3,0; 4,0; 5,0 і 6,0 л/га на фоні застосування мікробного препарату Ризобофіт урожайність нуту зростала до контролю І на 14; 53; 13 і 17%; на фоні регулятора росту рослин Стимпо - 13; 58; 23 і 27%; на фоні дії регулятора росту рослин Стимпо та мікробного препарату Ризобофіт - 15; 69; 25 і 28%.

Рис. 2. Урожайність зерна нуту сорту Пам'ять залежно від дії гербіциду Панда, РРР Стимпо і МБП Ризобофіт, т/га. (ШР₀₅ 2015=0,08; 2016=0,07; 2017=0,10).

Примітка: 1. Без використання препаратів (контроль І); 2. Без використання препаратів + ручні прополювання (контроль ІІ); 3. МБП Ризобофіт 1,0 л/т; 4. РРР Стимпо 0,025 л/т; 5. МБП Ризобофіт 1,0 л/т +РРР Стимпо 0,025 л/т; 6. Панда 3,0 л/га; 7. Панда 3,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т; 8. Панда 3,0 л/га, РРР Стимпо 0,025 л/т; 9. Панда 3,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т +РРР Стимпо 0,025 л/т; 10. Панда 4,0 л/га; 11. Панда 4,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т; 12. Панда 4,0 л/га, РРР Стимпо 0,025 л/т; 13. Панда 4,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т +РРР Стимпо 0,025 л/т; 14. Панда 5,0 л/га; 15. Панда 5,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т; 16. Панда 5,0 л/га, РРР Стимпо 0,025 л/т; 17. Панда 5,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т +РРР Стимпо 0,025 л/т; 18. Панда 6,0 л/га; 19. Панда 6,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т; 20. Панда 6,0 л/га, РРР Стимпо 0,025 л/т; 21. Панда 6,0 л/га, МБП Ризобофіт 1,0 л/т +РРР Стимпо 0,025 л/т.

З одержаних даних видно, найвищу урожайність зерна нуту одержано за комплексного використання біологічних препаратів та внесення по даному фону гербіциду Панда в нормі 4,0 л/га. Ці дані узгоджуються з показниками найвищої фізіолого-біохімічної активності рослин нуту за вищенаведеного поєднання препаратів [17-20]. Розраховуючи коефіцієнт кореляції відмічено тісний зв'язок (коефіцієнт кореляції 0,48) між показниками площі листового апарату і врожайністю посівів нуту.

Висновки

1. Формування площі листкового апарату нуту знаходиться в тісній залежності від погодних умов та норм внесення гербіциду окремо і на фоні використання біологічних препаратів. Найбільша площа листків нуту в досліді формується у варіантах комплексного використання препаратів, зокрема гербіциду Панда в нормі 4,0 л/га з регулятором росту рослин Стимпо (0,025 л/т) і мікробіологічним препаратом Ризобофіт (1,0 л/т), де в середньому за фазами розвитку рослин, площа листків перевищувала контроль І на 66-84%; Деяке зменшення площі листкового апарату простежується за дії гербіциду у нормах 5,0 і 6,0 л/га, що може бути обумовлено пригніченням проходження в рослинах основних фізіолого-біохімічних процесів за високих норм ксенобіотика.

2. Найвищі показники врожайності і якості зерна нуту формуються у варіанті застосування гербіциду Панда в нормі 4,0 л/га на фоні обробки насіння перед сівбою регулятором росту рослин Стимпо (0,025 л/т) і мікробного препарату Ризобофіт (1,0 л/т), де за даного поєднання препаратів врожайність культури зростає на 0,64 т/га.

Список використаної літератури

1. Січкар В. І. Сучасний стан і перспективи вирощування зернобобових культур на нашій планеті. "2016: Зернобобові культури та соя для сталого розвитку аграрного виробництва України". Матеріали Міжнародної наукової конференції. Вінниця: Діло, 2016. С.14-15.

2. Карпенко В. П., Грицаєнко З. М., Притуляк Р. М. Біологічні основи інтегрованої дії гербіцидів і регуляторів росту рослин. Умань, 2012. 357 с.

3. Леонтюк І. Б. Ефективність гербіцидів та їх сумісного застосування з біостимуляторами росту на посівах озимої пшениці Правобережного Лісостепу України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.01.01. Землеробство. К.: 2001. 16 с.

4. Каленська С. М., Єрмакова Л. М., Паламарчук В. Д. та ін. Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві. Вінниця: Рогальська І. О., 2015. 448 с.

5. Рябчинская Т. А., Бобрешова И. Ю., Харченко Г. Л., Саранцева Н. А. Снижение гербицидного стресса на сахарной свекле при использовании биостимулятора Стиммунол ЕФ. Сахарная свекла. 2015. №4. C. 2427.

6. Нецветаев В. П., Правдин И. В., Петренко А. В. Урожайность сортов нута при использовании микробиологических препаратов. Достижения науки и техники АПК. 2016, Т.30. №1. С. 37-39. URL: https://cyberleninka.ru /article /v /urozhaynost -sortov-nuta-pri-ispolzovanii-mikrobiologichneskih-preparatov.

7. Новожилов К. В. Некоторые направления экологизации защиты растений. Защита и карантин растений. 2003. №8. С. 14-17.

8. Карпенко В. П., Івасюк Ю. І., Оратівська С. А. Біологізована технологія вирощування бобових культур (соя, горох) / за ред. В. П. Карпенка. - Умань: Видавничо-поліграфічний центр «Візаві», 2016. 24 с.

9. Ярчук И. И. Булгакова М. П. Физиологически активные вещества гумусовой природы как экологический фактор детоксикации остаточных количеств гербицидов. Биологические науки.1991. № 10. С.75-80.

10. Гербіцид Панда, Каталог компанії UKRAVIT КЕ. URL: https://ukravit.ua /uk/panda/.(дата звернення: 30.11.2021)

11. Стимулятор росту Стимпо. Препарати ДПМНТЦ "Агробіотех": Каталог. URL: http:// www.agrobiotech. com. ua/ ua/ stimpo (дата звернення: 30.11.2021)

12. Добриво Ризобофіт (порошкоподібна форма) Інститут агроекології і природокористування НААН: Каталог. URL: http://www.snpk.com.ua/ua /fertilizers/rizobofitp/ (дата звернення: 30.11.2021)

13. Державний реєстр сортів рослин України. Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України. 2015. URL: http://vet.gov.ua /sites/ default/ files/ReestrEU-2015-01-14a.pdf. (дата звернення: 30.11.2021)

14. Видання Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (СГІ - НЦНС), ЗАТ "Селена". Одеса, 2011. 128 с.

15. Грицаєнко З. М., Грицаєнко А. О., Карпенко В. П. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів. Київ: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2003. 320 с.

16. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта: Москва: Колос, 1973. 335 с.

17. Карпенко В. П., Коробко О. О. Вплив біологічно активних речовин на ростові процеси рослин нуту в умовах Правобережного Лісостепу України. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2018. №29. С. 17-24.

18. Карпенко В. П., Коробко О. О. Продуктивність нуту за впливу гербіциду і біологічних препаратів. Вісник

Уманського національного університету садівництва. Умань. 2018. №2. С. 64-67. DOI: http://lib.udau.edu.ua/handle/123456789/7472

19. Карпенко В. П., Коробко О. О. Вплив гербіциду і біологічних препаратів на фотосинтетичну продуктивність і врожайність нуту. Вісник Миколаївського національного університету. Миколаїв. 2018. №4(100). С. 48-54. DOI: 10.31521/2313-092X/2018-4(100)-7

20. Коробко О.О. Біологічне обґрунтування застосування гербіциду, регулятора росту рослин і мікробного препарату у посівах нуту в умовах Правобережного Лісостепу України: дис. канд. с.-г. наук: 03.00.12. Умань, 2019. 219с.

References

1. Sichkar V.I. (2016). The current state and prospects of growing legumes on our planet. "2016: Legumes and soybeans for sustainable development of agricultural production in Ukraine." [2016: Zernobobovi kul'tury ta soya dlya staloho rozvytku ahrarnoho vyrobnytstva Ukrayiny] Proceedings of the International Scientific Conference. Vinnytsia: Dilo, P.14-15. (in Ukr.)

2. Karpenko V.P., Grytsayenko Z.M., Prytulyak R.M. (2012.) Biological bases of integrated action of herbicides and plant growth regulators. Uman, 357 p. (in Ukr.)

3. Leontyuk I.B. (2001.) The effectiveness of herbicides and their combined use with biostimulators of growth in winter wheat crops of the Right Bank Forest-Steppe of Ukraine: author's ref. dis. for science. degree of Cand. s.- g. Science: special. 01/06/01 Agriculture. K.: 16 s. (in Ukr.)

4. Kalenskaya S.M., Ermakova L.M., Palamarchuk V.D. and others. (2015.) Systems of modern intensive technologies in crop production. Vinnytsia: Rogalska I.O., 448 p. (in Ukr.)

5. Ryabchinskaya T.A., Bobreshova I. Yu., Kharchenko G.L., Sarantseva N.A. (2015.) Reduction of herbicidal stress on sugar beet when using the biostimulator Stimmunol EF. Sugar beet. [ Sakharnaya svekla.] №4. C. 2427. (in Rus).

6. Netsvetaev V.P., Pravdin I.V., Petrenko A.V. (2016.) Yield of chickpea varieties when using microbiological preparations. Achievements of science and technology of agro-industrial complex. [Dostyzhenyya nauky y tekhnyky APK] Vol. 30. №1. Pp. 37-39. URL: https://cyberleninka.ru / article / v / urozhaynost -sortov-nuta-pri- ispolzovanii-mikrobiologichneskih-preparatov. (in Rus).

7. Novozhilov K.V. (2003.) Some directions of greening of plant protection. Plant protection and quarantine. [Zashchyta y karantyn rastenyy.] №8. Pp. 14-17. (in Rus).

8. Karpenko V.P., Ivasyuk Yu.I., Orativskaya S.A. (2016.) Biologized technology for growing legumes (soybeans, peas) / ed. V.P. Karpenko. - Uman: Publishing and Printing Center "Vizavi", 24 p. (in Ukr.)

9. Yarchuk 1.1., Bulgakova M.P. Physiologically active substances of humic nature as an ecological factor of detoxification of residual amounts of herbicides. Biological sciences. [Byolohycheskye nauky] 1991. № 10. P.75-80. (in Ukr.)

10. Herbicide Panda UKRAVIT KE: Catalog. URL: https://ukravit.ua/uk/panda/.(Accessed November 30, 2021). (in Ukr.)

11. Growth stimulator Stimpo: Catalog. URL: http://www. agrobiotech.com.ua/ua/stimpo (Accessed November 30, 2021).

12. Rizobofit: Catalog. URL: http://rhizobofit.com/index.php7product =rhizobofit (Accessed November 30, 2021). (in Ukr.)

13. State Register of Plant Varieties of Ukraine. State Veterinary and Phytosanitary Service of Ukraine. 2015 URL: http://vet.gov.ua/sites/default /files/ResestrEU-2015-01-14a.pdf. (in Ukrainian. Accessed November 30, 2021). (in Ukr.)

14. Publishing of the Selection-Genetic Institute (2011.) National Center for Seed and Graduate Studies (SGI - NTSNS), CJSC "Selena". Odessa, 128 p. (in Ukr.)

15. Grytsaenko Z.M., Grytsaenko A. O., Karpenko V. P. (2003.) Methods of biological and agrochemical studies of plants and soils. K.: ZAO NICHLAVA, 320 p. (in Ukr.)

16. Dospehov B.A. Field experiment technique. M.: Kolos, 1973. 335 p. (in Rus).

17. Karpenko V.P., Korobko O.O. (2018.) Influence of biologically active substances on growth processes of chickpea plants in the conditions of the Right-bank Forest-steppe of Ukraine. Podolsk Bulletin: agriculture, technology, economics. [Podil's'kyy visnyk: sil's'ke hospodarstvo, tekhnika, ekonomika.] №29. Pp. 17-24. (in Ukr.)

18. Karpenko V.P., Korobko O.O. (2018.) Productivity of chickpeas under the influence of herbicide and biological preparations. Bulletin of Uman National University of Horticulture. [Visnyk Umans'koho natsional'noho universytetu sadivnytstva. Uman'] Uman. №2. Pp. 64-67. DOI: http://lib.udau.edu.ua/handle/123456789/7472 (in Ukr.)

19. Karpenko V.P., Korobko O.O. (2018.) Influence of herbicide and biological preparations on photosynthetic productivity and productivity of chickpeas. Bulletin of the Nikolaev national university [Visnyk Mykolayivs'koho natsional'noho universytetu.]. Mykolayiv. №4 (100). Pp. 48-54. DOI:10.31521/2313-092X/2018-4 (100)-7 (in Ukr.)

20. Korobko O.O. (2019.) Biological substantiation of application of herbicide, plant growth regulator and microbial preparation in chickpea crops in the conditions of the Right-bank Forest-steppe of Ukraine: dis. Cand. s.-g. Science: 03.00.12. Uman, 219 p. (in Ukr.)