Призначення та оптимізація придорожніх захисних насаджень території Луцького національного технічного університету

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луцький національний технічний університет

Призначення та оптимізація придорожніх захисних насаджень території Луцького національного технічного університету

Редькович Д.В.

здобувач групи ЛГ-41

Волянський В.О.

кандидат сільськогосподарських культур, доцент

Редькович Д.В., Волянський В.О.

Призначення та оптимізація придорожніх захисних насаджень території Луцького національного технічного університету

Анотація

зелений насадження газозахисний

Проведена оцінка виконуваних функцій придорожніх захисних насаджень території Луцького національного технічного університету. Визначено призначення та розроблено заходи по оптимізації цих захисних насаджень.

Redkovych D.V., Volyanskyi V.O.

Appointment and optimization of roadside protective plantings on the territory of Lutsk National Technical University

Abstract

The assessment of the performed functions of roadside protective plantings of the territory of Lutsk National Technical University is carried out. The purpose and measures to optimize these protective plantations have been determined.

Луцький національний технічний університет знаходиться на вулиці Львівська, котра є однією із транспортних магістралей міста. За рахунок інтенсивного руху автотранспорту тут створюються додаткові викиди шкідливих газів, спостерігається підвищений рівень шуму, запилення прилеглої території.

Актуальним є питання дослідження основних негативних видів зовнішнього впливу, що відображаються на умовах роботи і навчання в корпусах університету. Важливим є дослідження стану існуючих зелених насаджень на території Луцького національного технічного університету, повноти виконання покладених на них функцій.

Науковими дослідженнями встановлено, що газозахисні властивості зелених насаджень багато в чому визначаються їх стійкістю до впливу різних газів. Більш стійкими до газів є листяні породи, котрі щорічно відновлюють листяну поверхню.

Під впливом кислих газів у рослинах зміщується катіонно-аніонна рівновага, що приводить до порушення структури клітин і тканин, а також зміни фізіологічних процесів. Стійкість видів до токсикантів полягає в здатності тканин і клітин нейтралізувати аніони кислот, що надходять до них, за допомогою вільних неорганічних катіонів: калію, магнію, натрію, особливо кальцію. До таких видів належать рослини, які протягом тривалої еволюції пристосувалися до життя на ґрунтах багатих катіонами, наприклад лужних, слабозасолених, карбонатних, які поширені в посушливих рівнинних і передгірських районах, а також рослини з широкою амплітудою пристосованості до ґрунтових умов [1].

Зелені насадження поглинають з повітря вуглекислоту і виділяють кисень. У різних видів дерев і чагарників ця функція проявляється по-різному. На основі вивчення газообміну багатьох видів рослин визначається асортимент насаджень для озеленення з цією властивістю.

Зниження запиленості повітря зеленими насадженнями відбувається внаслідок уповільнення швидкості руху забрудненого потоку в зеленому масиві і випадання пилу на поверхню листя, хвої, гілок і стовбурів. Під деревами в результаті різниці температур виникають спадні потоки повітря, що сприяють осіданню пилу. Осаджений пил змиває дощ. Здатність різних порід дерев і чагарників затримувати пил не однакова. Вона залежить від будови листка. Найкраще затримують пил шорсткі, покриті ворсинками листки. Враховуючи пилозахисні властивості рослин, застосовуючи правильне їх розміщення і підбір порід, досягається найбільший пилозахисний ефект.

Доведено вплив рослин на зниження рівня шумів, яке полягає в послабленні звукових коливань у момент проходження їх крізь гілки, листя і хвою. Різні породи дерев характеризується різною здатністю захисту від шуму. Володіючи значно більшим, ніж повітря, акустичним опором, вони відбивають і розсіюють близько 74% звукової енергії і до 26% її поглинають [2]. Хвойні породи у порівнянні з листяними краще регулюють шумовий режим.

Зниження шуму залежить від щільності крони, густоти листя, розміщення насаджень стосовно джерела шуму і пропорційне ширині захисної смуги.

Густі насадження або групи дерев поглинають більше шуму, ніж рідкі. Кращі екранувальні властивості мають змішані насадження, які складаються з дерев і чагарників з горизонтальною і вертикальною зімкнутістю.

Рядові посадки дерев з відкритим підкроновим простором шум не поглинають, оскільки між поверхнею землі і низом крон створюється своєрідний звуковий коридор, в якому багаторазово відбиваються і складаються звукові хвилі.

За конструкцією і шумозахисними властивостями смуги поділяють на чотири основні групи: щільні з дерев та чагарників (фронтальна проекція становить 100 %); дифузні (з рівномірними невеликими просвітами до 0,3 м, фронтальна проекція становить 80- 100 %); дрібнодірчасті (з просвітами 0,3-1,0 м, більш або менш рівномірно розміщеними, фронтальна проекція становить 50-70 %); конструкції, фронтальна проекція яких становить менше 50 % неефективні для стримування і поглинання шумів [3, 4].

На основі аналізу функцій і властивостей придорожніх захисних насаджень, важливим є правильний вибір їх конструкції, асортименту деревних і чагарникових порід, а також схеми змішування під час посадки. Оптимальна конструкція і структура придорожніх захисних насаджень забезпечать найбільш ефективне виконання ними санітарно-гігієнічних функцій.

Метою даного дослідження є обґрунтування призначення та оптимізація придорожніх захисних насаджень території Луцького національного технічного університету.

За геоботанічним районуванням територія розташування міста Луцька належить до Європейської широколистяно-лісової області, Східноєвропейської провінції, Поліської підпровінції, Луцько- Рівненського (Волинського лесового) округу [5]. Лісорослинні умови території розташування міста Луцька є сприятливими для вирощування лісових насаджень. Виходячи з цього, тут можливе проектування і здійснення лісомеліоративних заходів шляхом створення захисних насаджень.

Територія Луцького національного технічного університету межує з вулицями Львівська і Станіславського, котрі відносяться до категорії магістральних вулиць з регульованим рухом, що мають дві смуги руху проїжджої частини в обох напрямах. Рівень шуму, що створюється під час руху автотранспорту по прилеглих до території університету вулиць становить 73 дБА. Згідно з нормативами еквівалентні рівні шуму на території Луцького національного технічного університету не повинні перевищувати 55 дБА, максимальні рівні шуму - 70 дБА.

Порівнюючи встановлений рівень шуму з допустимими рівнями, робимо висновок, що він перевищує еквівалентні рівні шуму на 18 дБА і максимальні рівні шуму - на 3 дБА.

Таким чином, виникає необхідність у зниженні рівня поширення шумового потоку, що створюється автотранспортом, у напрямку навчальних корпусів університету.

Аналіз стану придорожніх захисних насаджень вздовж вулиці Львівська показав, що вони не являють собою єдиної завершеної системи. Конструкція цих насаджень в різних місцях ажурна або ажурно-продувна, не ефективна для стримування і поглинання шумів. Ці насадження мають бути доповнені деревними і чагарниковими породами для досягнення конструкції з рівномірними невеликими просвітами до 0,3 м, фронтальна проекція якої становить 80-100 %.

Придорожні захисні насадження вздовж вулиці Станіславського відсутні. На цій ділянці необхідно створити смугу захисного насадження, котра б виконувала санітарно-гігієнічні функції.

Основою лісовирощування є лісова типологія. Правильне визначення типу умов місцезростання і підбір відповідних йому деревних і чагарникових порід дає можливість створити стійкі до дії зовнішніх несприятливих факторів насадження, котрі мають високу продуктивність і ефективно виконують покладені на них функції.

Досліджувана територія характеризується як свіжа діброва. Виходячи із цього, вибираємо у якості деревних порід для створення придорожніх захисних насаджень дуб звичайний і граб звичайний.

Вздовж вулиці Львівська в місцях відсутності асфальтового покриття і можливості посадки деревних порід проектуємо доповнення існуючих придорожніх захисних насаджень грабом звичайним. Посадку здійснюємо вручну в попередньо підготовлені ямки чотирьохрічними саджанцями у два ряди за схемою 0,5x1,0 м. Ряди граба звичайного розміщуємо на відстані 1,5 м від огорожі вздовж вулиці. Це дасть можливість в подальшому сформувати щільний живопліт за допомогою регулярного підстригання граба звичайного.

Протягом 5 років проектується догляд за висадженими культурами за схемою: 1 рік - 3 рази, 2 рік - 2 рази, 3 рік - 2 рази, 4 рік - 2 рази, 5 рік - 1 раз. Догляд проводиться вручну.

Територія вздовж вулиці Станіславського, як лісокультурна площа, є пустище. Ця ділянка не покрита деревною та чагарниковою рослинністю. Поверхня ґрунту задерніла. Тут проектуємо створення суцільного придорожнього захисного насадження щільної конструкції. Головну деревну породу вибираємо дуб звичайний, супутню - граб звичайний.

Для досягнення щільної конструкції захисного насадження і для забезпечення оптимальних умов росту для головної породи створюємо насадження із п'яти рядів. Першим рядом на відстані 1,5 м від огорожі території університету є ряд із граба звичайного, наступні - із дуба звичайного - граба звичайного - дуба звичайного - граба звичайного. Відстань між внутрішніми рядами становить 2,5 м, відстань між висадженими саджанцями в ряду - 0,5 м. Загальна ширина захисного насадження - 12,5 м.

На задернілих пустищах для підготовки лісокультурної площі восени проводять суцільний або смуговий обробіток ґрунту плугами загального або спеціального призначення з подальшим обробітком весною дисковими боронами або культиваторами [6]. Ми проектуємо осінню оранку на глибину гумусового горизонту (25 см), а також весняний обробіток площі дисковими боронами перед посадкою культур.

Посадку здійснюємо вручну чотирьохрічними саджанцями. До того, як відбудеться змикання в рядах висаджених деревних порід, проектуємо ручний догляд, котрий полягає у прополюванні в рядах і викошуванні трав'яної рослинності в міжряддях. Догляд проводиться протягом 5 років за схемою: 1 рік - 3 рази, 2 рік - 2 рази, 3 рік - 2 рази, 4 рік - 2 рази, 5 рік - 1 раз.

В подальшому, в процесі росту захисного насадження важливим є формування щільної конструкції і забезпечення оптимальних умов росту для головної деревної породи - дуба звичайного. За своїми біологічними властивостями граб звичайний у молодому віці є більш швидкоростучою деревною породою, ніж дуб звичайний. Враховуючи те, що дуб звичайний - світлолюбива порода, а граб звичайний - тіневитривала, необхідно, щоб не відбувалося верхове затінення дуба грабом. Цього можна досягти вчасно і правильно проводячи рубки догляду у створюваному насадженні, а також виконуючи підстригання граба, що додатково сприятиме формуванню щільної конструкції і боковому затіненню дуба.

Розроблені заходи по оптимізації придорожніх захисних насаджень території Луцького національного технічного університету забезпечать більш ефективне виконання ними санітарно-гігієнічних і естетичних функцій.

В умовах інтенсивного антропогенного навантаження, що спостерігається в міському середовищі, для захисних насаджень важливим є вчасне проведення в них рубок догляду і санітарних рубок.

Перелік джерел посилання

1. Кучерявий В.П. Фітомеліорація: Навч. посібник. - Львів: Світ, 2003. -540с.

2. Державні будівельні норми України. Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. - К.: Держбуд України, 2002. - 126 с.

3. Пастернак П.С., Молотков П.И., Патлай И.Н. Справочник лесовода. - К.: Урожай, 1990. -296 с.

4. Пастернак П.С., Коптєв В.І. Довідник з агролісомеліорації. - К: Урожай, 1988.-288 с.

5. Геоботанічне районування Української PCP. - К: Наукова думка, 1977. - 304 с.

6. Дебринюк Ю.М., М'якуш І.І. Лісові культури рівнинної частини західного регіону України. - Львів: Світ, 1993. - 296 с.

Размещено на Allbest.ru