Забезпечення продовольчої безпеки України: повоєнний контекст

Крім того, слід ураховувати, що суттєвих втрат надходжень від експорту внаслідок зменшення посівів зернових і технічних культур можна уникнути, забезпечивши розвиток відповідних переробних потужностей. Це цілком узгоджується з необхідністю пришвидшення переходу від сировинного експорту до експорту переробленої продукції, задекларованого урядом у проєкті Національного плану відновлення економіки України. Значні обсяги сої та соняшнику вже експортуються в переробленому вигляді, однак для підвищення вартості експорту доцільно передбачити нарощування потужностей з переробки зернових культур, сої та ріпака. Варто також сприяти розвитку переробки гороху, виробництво якого, за оцінками, теж має зрости. Горох і сам по собі є надзвичайно перспективною експортною культурою, але він також становить цінність як сировина для виробництва штучного м'яса, яке характеризується зростаючим споживчим попитом у розвинутих країнах.

За розрахунками, очікується й збільшення виробництва картоплі, яка нині визнається третьою за значенням продовольчою культурою у світі. Водночас картопля є й стратегічною культурою з огляду на вимоги сталого і екологічного виробництва продовольства, оскільки створює менше викидів парникових газів порівняно з іншими основними культурами і при цьому забезпечує отримання коштів дрібними виробниками. В Україні нарощування обсягів цієї продукції прогнозується за рахунок виробництва в підприємствах, отже, вона буде придатна для промислової переробки і експорту.

Згідно з екологічними нормативами, за проведеною нами оцінкою Площу пасовищ і сіножатей рекомендовано збільшити до 9535 тис. га, а оціночна площа під кормовими культурами при дотриманні оптимальної структури посівів може зрости до 3565 тис. га., загальна площа кормових угідь може досягти 13,1 млн га. Таким чином, українські аграрії, відповідно до вимог ЄС щодо навантаження поголів'я на кормові угіддя (у співвідношенні 1:1,5), зможуть утримувати 19,6 млн умовних голів, а за поки що більш реалістичного для вітчизняного тваринництва співвідношення 1:1 поголів'я в Україні може бути збільшено в 1,5 разу (до 13,1 млн умовних голів). Це підтверджує не лише значний потенціал розвитку тваринництва, але й можливість суттєвої активізації процесу внесення органічних добрив для покращення стану ґрунтів. До того ж, як свідчать розрахунки, нарощування виробництва тваринницької продукції дозволить, поряд із забезпеченням внутрішнього споживання м'яса та яєць згідно з раціональними нормами, збільшити й експорт цієї продукції. Щодо молока і молочної продукції, то навіть розрахункове збільшення виробництва на майже 60% не дозволить забезпечити мінімальних норм споживання.

Вітчизняний аграрний сектор також має значний потенціал розвитку органічного виробництва як системи, що повністю відповідає всім принципам сталого розвитку, сприяє відновленню природного балансу й забезпечує стійкість продовольчої системи. Національною економічною стратегією на період до 2030 року Національна економічна стратегія на період до 2030 року. Постанова Кабінету Міністрів України № 179 від 03.03.2021 р. передбачається збільшення площі земель з органічним статусом не менш як до 3% від загальної площі земель сільськогосподарського призначення Оскільки рекомендована площа таких земель становить 38 322 тис. га, то ймовірна площа земель під органічним виробництвом може дорівнювати 1150 тис. га. (потенціал розширення земель під органічне виробництво в Україні становить 4000 тис. га). Наразі для ведення органічного виробництва сертифіковано 410,6 тис. га, що свідчить про можливість триразового нарощування органічного виробництва з потенціалом його збільшення в 10 разів.

Висновки

Україна протягом усього періоду свого незалежного розвитку перебувала в стані продовольчої безпеки. Проте воєнні дії та завдані ними руйнування у сфері виробництва, зберігання й збуту аграрної продукції, поставок критичних ресурсів агровиробництва здатні суттєво погіршити продовольче забезпечення населення країни. Додатковими ризиками є відчутне звуження внутрішнього ринку внаслідок зниження купівельної спроможності населення і скорочення його кількості на тлі блокування експортних поставок, а також різке збільшення вартості виробничих ресурсів. Усе це, за нашими оцінками, може призвести до втрати в поточному році валової продукції сільського господарства в розмірі від 30% (за оптимістичним сценарієм) до 45% (за песимістичним сценарієм), а також до зростання собівартості вітчизняної аграрної продукції та роздрібних продовольчих цін порівняно з минулим роком, відповідно, у 1,5-2 рази і на 25-50%.

Відновлення і подальше підвищення в повоєнний період рівня продовольчого забезпечення населення України вимагатимуть переходу до реалізації довгострокових цілей забезпечення національної продовольчої безпеки на засадах інноваційної модернізації і структурної трансформації вітчизняного агровиробництва. Здійснені з урахуванням цього й ряду припущень розрахунки очікуваних параметрів післявоєнного відновлення агровиробництва дозволяють говорити про дотримання продовольчої безпеки України відповідно до раціональних норм споживання на 1 особу. Водночас результатом структурної перебудови має стати помітне скорочення сільгосппідприємствами виробництва ряду продукції нинішньої глобальної спеціалізації України, насамперед кукурудзи, пшениці, соняшнику (відповідно, на 40%, близько 10% і понад 50%). Виправданість таких перетворень підтверджується міркуваннями екологічної безпеки агровиробництва і принципами його довгострокового сталого розвитку. Результатом перебудови сільгоспвиробництва має стати формування його екологічно обґрунтованої спеціалізації, що відповідатиме як національно орієнтованим цілям, так і міжнародним вимогам (зокрема, ЄЗК). Це дозволить досягти високого рівня самозабезпечення населення продовольством, диверсифікувати експорт, зменшивши частку сировинної продукції та підвищивши частку переробленої, і вийти на зовнішні ринки з новими видами продукції, а також реалізувати концепцію екологічного ресурсозберігаючого сільського господарства і зберегти національні природні ресурси в довгостроковій перспективі.

Список використаної літератури

1. Kemmerling B., Schetter C., Wirkus L. The logics of war and food (in)security. Global Food Security. 2022. Vol. 33.

2. Martin-Shields C., Stojetz W. Food security and conflict. Empirical challenges and future opportunities for research and policy making on food security and conflict. FAO Agricultural Development Economics. Working Paper. September 2018. 42 p.

3. Caprile A. Russia's war on Ukraine: Impact on food security and EU response. European Parliament.

4. Шубравська О.В. Розвиток агропродовольчого виробництва України: завдання і виклики. Економіка АПК. 2016. № 4. С. 5--12.

5. Herrero M., Thornton P.-K., Mason-D'Croz D. et al. Innovation can accelerate the transition towards a sustainable food system. Natural Food. 2020. Vol. 1. P. 266--272.

6. Lang T., Barling D. Food security and food sustainability: reformulating the debate. The Geographical Journal. 2012. Vol. 178(4), P. 313-326.

7. Cramon-Taubadel von S. The Russian invasion of Ukraine reminds us that agriculture and agricultural policy have global and geostrategic dimensions. Agrar Debatten. 2022. Mar 15.

8. Long J.B. de, Eichengreen B. The Marshall Plan: history's most successful Structural Adjustment Program. NBER working papers series. Working Paper. 1991. November. No. 3899.

9. Tyabji N. Japanese Miracle: Review Article of Chalmers Johnson MITI and the Japanese Miracle: The Growth of Industrial Policy, 1925-75. Munich Personal RePEc Archive. 1984. April.

10. Ciulu R. Secrets of the South-Korean Economic Miracle. SSRN. 2009. Oct 23.

11. Schein A. The economic consequences of wars in the land of Israel in the last hundred years, 1914-2014. Israel Affairs. 2017. Vol. 23. № 4. P. 650-668.

12. Mc Carthy U., Uysal I., Badia-Melis R. et al. Global food security -- Issues, Challenges and Technological Solutions. Trends in Food Science & Technology. 2018. Vol. 77. № 7. P. 11--20.

13. Шубравська О.В., Прокопенко К.О. Формування агропродовольчої спеціалізації України в контексті сучасних інвестиційних процесів. Економіка України. 2021. № 10. С. 35--51.

14. Fanzo J., Covic N., Dobermann A. et al. A research vision for food systems in the 2020s: Defying the status quo. Global Food Security. 2020. Vol. 26.

References

1. Kemmerling B., Schetter C., Wirkus L. The logics of war and food (in)security. Global Food Security, 2022, Vol. 33.

2. Martin-Shields C., Stojetz W. Food security and conflict. Empirical challenges and future opportunities for research and policy making on food security and conflict. FAO Agricultural Development Economics. Working Paper, September 2018

3. Caprile A. Russia's war on Ukraine: Impact on food security and EU response. European Parliament,

4. Shubravska O.V. Development of agroindustrial production of Ukraine: tasks and challenges. Economy of Agro-Industrial Complex, 2016, No. 4, pp. 5-12 [in Ukrainian].

5. Herrero M., Thornton P.-K., Mason-D'Croz D. et al. Innovation can accelerate the transition towards a sustainable food system. Natural Food, 2020, Vol. 1, pp. 266-272.

6. Lang T., Barling D. Food security and food sustainability: reformulating the debate. The Geographical Journal, 2012, Vol. 178(4), pp. 313-326.

7. Cramon-Taubadel von S. The Russian invasion of Ukraine reminds us that agriculture and agricultural policy have global and geostrategic dimensions. Agrar Debatten, 2022, Mar 15,

8. Long J.B. de, Eichengreen B. The Marshall Plan: history's most successful Structural Adjustment Program. NBER working papers series. Working Paper, 1991, November, № 3899,

9. Tyabji N. Japanese Miracle: Review Article of Chalmers Johnson MITI and the Japanese Miracle: The Growth of Industrial Policy, 1925-75. Munich Personal RePEc Archive, 1984,

10. Ciulu R. Secrets of the South-Korean Economic Miracle. SSRN, 2009, Oct. 23,

11. Schein A. The economic consequences of wars in the land of Israel in the last hundred years, 1914--2014. Israel Affairs, 2017, Vol. 23, № 4, pp. 650-668.

12. Mc Carthy U., Uysal I., Badia-Melis R. et al. Global food security -- Issues, Challenges and Technological Solutions. Trends in Food Science & Technology, 2018, Vol. 77, № 7, pp. 11-20,

13. Shubravska O., Prokopenko K. Formation of agro-food specialization of Ukraine in the context of modern investment processes. Economy of Ukraine, 2021, No. 10, pp. 35-51. h [in Ukrainian].

14. Fanzo J., Covic N., Dobermann A. et al. A research vision for food systems in the 2020s: Defying the status quo. Global Food Security, 2020, Vol. 26.

Размещено на Allbest.ru