Вплив ретардантів на морфогенез та анатомічну будову листкового апарату рослин гірчиці білої
Вивчення дії синтетичних регуляторів росту рослин й екзогенних інгібіторів на продиховий апарат листків гірчиці білої. Запобігання виляганню культури й оптимізація продукційного процесу. Використання ретардантів для збільшення кількості та площі продихів.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.02.2023 |
| Размер файла | 104,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
6
1Вінницький державний педагогічний університет
ім. М. Коцюбинського
2Вінницький фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну
Київського національного університету будівництва і архітектури
Вплив ретардантів на морфогенез та анатомічну будову листкового апарату рослин гірчиці білої
С.В. Поливаний1, А.С. Поливана2, О.А. Шевчук1,
О.О. Ткачук1 О.О. Ходаніцька1
Вінниця, Україна
Анотація
Вивчали вплив антигіберелінових препаратів на морфогенез, та анатомічну будову листкового апарату. Встановлено, що обробка рослин гірчиці білої хлормекватхлоридом та фолікуром призводила до зменшення лінійних розмірів, потовщення стебла, збільшення кількості та площі листків.
Вивчено вплив ріст гальмуючих препаратів на мезоструктуру листків рослин гірчиці білої (Sinapis alba L.). Застосування препаратів на насадженнях гірчиці у фазу бутонізації зумовило оптимізацію анатомічної будови листків, відбувалося потовщення асиміляційної паренхіми внаслідок розростання її клітин. За дії препаратів зростав об'єм клітин стовпчастої паренхіми у варіанті із застосуванням хлормекватхлориду становить - *2489,86±120,66 мкм3, фолікуру - 2295,36±116,25 мкм3, проти контролю, де об'єм - 2038±101,92 мкм3. Одночасно збільшуються лінійні розміри клітин губчастої паренхіми в дослідних варіантах. Більш виражений ефект спостерігали за дії хлормекватхлориду.
Вивчення дії синтетичних регуляторів росту рослин на продиховий апарат листків гірчиці білої свідчать що у оброблених рослин збільшувалася кількість та площа продихів. Кількість продихів у варіанті із використанням хлормекватхлориду становить - *377,79±10,78, фолікуру *370,88±12,24 в порівнянні з контролем 341,49±12,23мкм3.
Ключові слова: гірчиця біла (Sinapis alba); регулятори росту рослин; хлормекват- хлорид; фолікур; морфогенез; мезоструктура листків.
Вступ
В багатьох країнах світу екзогенні регулятори росту рослин використовуються в комплексі заходів по обробітку найрізноманітніших сільськогосподарських культур. У ряді регуляторів росту особливу позицію займають ретарданти, для яких характерна антигіберелінова дія. Встановлено, що вони зумовлюють суттєві зміни у морфо- та гістогенезі рослин. рослина гірчиця ретардант інгібітор
Серед ретардантів важливе значення найбільш часто використовується четвертинна амонієва сіль - хлормекватхлорид, яка не виявляє канцерогенних властивостей, не накопичується в організмі, а через дві доби повністю виводиться з нього. Перспективним препаратом для застосування на олійних культурах є триазолпохідний регулятор росту з ретардантними властивостями фолікур (діюча речовина - тебуконазол). Препарат успішно застосовується на культурі ріпаку з метою запобіганню виляганню культури та оптимізації продукційного процесу
Разом з тим наукова література не містить інформації про вплив хлормеватхлориду та фолікуру на фізіологічні процеси рослин гірчиці білої, що гальмує розробку і впровадження технологій із використанням даних ретардантів при вирощуванні різноманітних сортів культури.
В зв'язку з цим метою даного дослідження було з'ясувати вплив екзогенних інгібіторів росту хлормекватхлориду, фолікуру на морфогенез, та анатомічну будову листкового апарату рослин гірчиці білої.
Матеріал та методи. Рослини гірчиці олійної сорту Ослава обробляли в період бутонізації водним 0,5%-м розчином хлормекватхлориду та 0,025%-м розчином фолікуру за допомогою обприскувача ОП-2, контрольні рослини обприскували водопровідною водою. Дослідження проводили в умовах Вінницької області у 2018-2021 рр. Ділянки розміщені рендомізовано, розмір ділянок - 10 м2, повторність - п'ятикратна. Анатомо-морфологічні показники визначали кожен 10-й день, розпочинаючи з дня обробки. Визначення площі листкової поверхні здійснювали ваговим методом (Казаков, 2000). Анатомічну будову листків гірчиці вивчали на зафіксованому матеріалі. Для його фіксації використовували суміш рівних частин етилового спирту, гліцерину, води з додаванням 1%-го формаліну. Вимірювання лінійних розмірів клітин проводили, використовуючи окуляр-мікрометр МОВ- 1-15х. Визначення вмісту хлорофілів проводили у свіжому матеріалі на фотоелектрокало- риметрі КФК-2 (Мокроносов, 1992). Достовірність різниці показників контролю і досліду визначали за 1-критерієм Стьюдента (Доспехов, 2011).
Результати та їх обговорення
Згідно з отриманими результатами, препарати фолікур та хлормекватхлорид проявляли на рослинах гірчиці білої типову рістгальмуючу дію, аналогічні зміни спостерігали і інші дослідники на інших олійних культурах (Поливаний, & Кур'ята, 2014; Кигуаіа & Роіууапуі 2018; Рогач, & Кур'ята В, 2009).
Впродовж вегетації висота рослин гірчиці за ретардантів зменшувалася відносно контролю.
У фазу воскової зрілості рослини гірчиці оброблені хлормекватхлоридом були нижчими контрольних на 3,87%, фолікуру на 7,86%. При цьому відмічалося достовірне потовщення стебла, що підвищувало стійкість рослин до полягання (Табл. 1.).
Таблиця 1
|
Морфометричні показники рослин гі |
рчиці білої за дії ретардантів |
||||
|
Період вегетації |
Показники |
Контроль |
ХМХ 0,5%-й |
Фолікур 0,025%-й |
|
|
цвітіння |
Висота рослин,см |
81,73±1,23 |
*75,57±1,84 |
*59,58±1,23 |
|
|
Діаметр стебла, мм |
5,56±0,19 |
*6,57±0,25 |
*6,42±0,20 |
||
|
Кількість листків, шт |
16,03±0,46 |
*19,11±0,52 |
*18,28±0,47 |
||
|
Площа листків, см2 |
530,894±9,15 |
*678,99±10,33 |
*661,84±9,83 |
||
|
молочна зрілість |
Висота рослин,см |
111,19±1,39 |
*106,2±1,21 |
*101,13±1,19 |
|
|
Діаметр стебла, мм |
6,18±0,26 |
*7,64±0,31 |
*7,19±0,28 |
||
|
Кількість листків, шт |
22,47±0,62 |
*26,42±,56 |
*25,29±,56 |
||
|
Площа листків, см2 |
886,65±17,07 |
*1128,69±18,33 |
*1053,96±17,48 |
||
|
воскова зрілість |
Висота рослин,см |
121,24±1,26 |
*116,55±1,36 |
*111,71±1,25 |
|
|
Діаметр стебла, мм |
6,87±0,22 |
*7,98±0,34 |
*7,72±0,26 |
||
|
Кількість листків, шт |
19,70±0,48 |
*23,34±0,61 |
*22,25±0,56 |
||
|
Площа листків, см2 |
712,08±12,37 |
*906,41±14,33 |
*824,56±13,29 |
Примітки: 1. * - різниця достовірна при Р<0,05; 2. Середні дані за три роки
Основну роль в продукцйному процесі відіграє асиміляційний апарат, який визначається площею листкової поверхні, кількістю листків та мезоструктурною організацією листка (Кур'ята, 2009; Шадчина та ін., 2006). Аналіз отриманих результатів свідчить, що обробка рослин гірчиці розчинами інгібіторів росту призвела до збільшення кількості листків на протязі всього періоду вегетації (Табл. 1).
Визначення сумарної площі листків на одній рослині гірчиці свідчить про її збільшення відносно контролю в обох варіантах дослідження протягом всього періоду спостереження.
Так, зростання кількості листків на одній рослині за дії інігбторів росту зумовило зростання сумарної площі листків.
Такі зміни в рослин дослідного варіанту зумовлені збільшенням кількості пагонів другого порядку в результаті розгалуження стебла в варіанті із застосуванням хлормекватхлориду - 7,41±0,28*, фолікуру 7,17±0,31* в порівнянні з контролем, де їх кількість становить 6,16±0,23 (різниця достовірна при Р<0,001).
Посилення галуження стебла за дії стимуляторів росту є загальною реакцією рослин на дію антигіберелінових препаратів, подібні зміни спостерігали на рослинах льону олійного (Кур'ята, & Ходаніцька, 2018) та маку олійного (Роіууаиуі, 2019).
Фотосинтетичний процес визначається анатомо-морфологічними особливостями листка (Киризий, 2004).
В умовах польового досліду встановлено, що у рослин гірчиці білої вже на 10-й день після обробки розчинами хлормекватхлориду та фолікуру відмічалося достовірне зростання товщини листків, збільшення товщини шару паренхіми, а також розмірів клітин асиміляційної хлоренхіми листка у всіх варіантах досліду (табл. 2).
Таблиця 2 Вплив ретардантів на анатомічні показники листя гірчиці білої
|
Показники |
Контроль |
ХМХ 0,5%-й |
Фолікур 0,025%-й |
|
|
Товщина листка, мкм |
206,34±4,84 |
*286,59±7,06 |
*267,94±5,49 |
|
|
Товщина верхнього епідермісу, мкм |
18,79±0,49 |
*21,85±0,56 |
*20,98±0,55 |
|
|
Товщина хлоренхіми, мкм |
167,31±3,89 |
*245,44±3,99 |
*227,09±3,45 |
|
|
Товщина нижнього епідермісу, мкм |
20,24±0,46 |
19,30±1,31 |
19,78±1,09 |
|
|
Довжина клітин губчастої хлоренхіми, мкм |
23,03±0,81 |
*37,04±0,84 |
*38,05±1,32 |
|
|
Ширина клітин губчастої хлоренхіми, мкм |
16,48±0,39 |
*22,49±0,48 |
*21,78±0,32 |
|
|
Об'єм клітин стовпчастої хлоренхіми, мкм3 |
2038,49±101,92 |
*2489,86±120,66 |
2295,36±116,25 |
Примітки: 1. * - різниця достовірна при Р<0,05; 2. Середні дані за три роки.
Встановлено, що потовщення листкової пластинки за дії екзогенних інгібіторів росту (хлормекватхлориду, фолікуру), відбувається за рахунок фотосинтетичної тканини - хло- ренхіми. Препарати зумовили зростання об'єму клітин стовпчастої і лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми. Більш ефективним було застосування хлормекватхлориду. Під впливом антигіберелінових препаратів за рахунок збільшення розмірів хлоренхіми відбувалося потовщення листків рослин соняшнику (Рогач, & Кур'ята, 2009) льону олійного (Кур'ята, & Ходаніцька, 2018) та маку олійного (Поливаний, 2019), що є типовою реакцією рослин на вплив ретардантів (Ткачук, 2015).
Збільшення парціальної частки хлоренхіми в загальній структурі листків внаслідок формування більших за розмірами асиміляційних клітин за дії препаратів є позитивним чинником, який впливає на вміст пігментів та фотосинтетичні процеси. Аналіз одержаних нами даних свідчить, про істотний вплив ретардантів на вміст суми хлорофілів в листках гірчиці білої (рис 1.).
Рис. 1. Вплив ретардантів на вміст суми хлорофілів (а + b) в листках гірчиці білої (середні дані за три роки). І - 10-та, ІІ - 20-та, ІІІ - 30-та доба після обробки.
Рослинний організм є відкритою системою, метаболізм якої тісно пов'язаний із зовнішнім середовищем. Цей зв'язок здійснюється за допомогою різноманітних утворень у покривних тканинах. Одними з таких є продихи, які відіграють суттєве значення в процесі транспірації.
Відомо, що антигіберелінові препарати здійснюють вплив на продиховий апарат листків (Кур'ята, 2009). Виявлено підвищення кількості і площі продихів також у рослин рису (Yim, Kwon, & Bayer, 1997), картоплі (Ткачук, 2015) за дії паклобутразолу та рослин маку олійного за дії хлормекватхлориду та фолікуру (Polyvanyi, 2019). Разом з тим, хлормекватхлорид на ролинах соняшника збільшував площу продихів і зменшував їх кількість на одиницю абак- сіальної поверхні листка (Рогач, & Кур'ята, 2008).
Вивчення дії антигіберелінових препаратів на формування продихового апарату листків гірчиці свідчить, що у дослідних варінтах зростала кількість і площа продихів (табл. 3.).
Таблиця 3
Вплив ретардантів на формування продихового апарату листків гірчиці білої
|
Показники |
Контроль |
ХМХ 0,5%-й |
Фолікур 0,025%-й |
|
|
Кількість продихів на 1 мм2 абаксіальної поверхні листка, шт. |
328,13±13,89 |
*377,79±10,78 |
*370,88±12,24 |
|
|
Площа одного продиху, мкм2 |
120,76±1,79 |
*158,84±2,72 |
*149,03±2,19 |
|
|
Кількість клітин епідермісу на 1 мм2 абаксіальної поверхні листка шт. |
993,24±18,02 |
*1065,98±16,06 |
*1184,36±14,44 |
Примітки: 1. * - різниця достовірна при Р<0,05; 2. Середні дані за три роки
Відмічено, що істотні зміни проходять за дії регуляторів росту і в епідермісі листків. Обробка листків гірчиці білої інгібіторами росту у фазу бутонізації призводила до потовщення верхнього епідермісу листків у всіх варіантах дослідження відносно контролю, та незначного зменшення товщини нижнього епідермісу. Разом з тим, збільшувалася кількість клітин епідермісу на одиницю абаксіальної поверхні листка, що призводило до зменшення розмірів клітин нижнього епідермісу.
Висновки
Отже, обробка рослин гірчиці білої регуляторами росту хлормекватхлоридом і фолікуром призводила до зменшення висоти рослин, збільшення товщини пагона, зростання кількості та площі листків на одній рослині.
Застосування ретардантів в період бутонізації зумовило зміни у мезоструктурній організації листків. Використання екзогенних інгібіторів росту призвело до збільшення товщини листкових пластинок за рахунок розростання клітин хлоренхіми.
Список використаної літератури
Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Москва : Альянс, 2011. 352 с.
Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин. Київ : Фітосоціоцентр, 2000. 272 с. Киризий Д. А. Фотосинтез и рост растений в аспекте донорно-акцепторных отношений. Киев : Логос, 2004. 191 с.
Кур'ята В. Г. Особливості морфогенезу і продукційного процесу льону-кучерявцю за дії хлормекватхлориду і трептолему.
Физиология и биохимия культурных растений. 2012. Т. 44, № 6. С. 522-528.
Кур'ята В. Г. Ретарданти - модифікатори гормонального статусу рослин. Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку. Київ, 2009. Т. 1. С. 565-589.
Кур'ята В. Г., Ходаніцька О. О. Особливості анатомічної будови і функціонування листкового апарату та продуктивність рослин льону олійного за дії хлормекватхлориду. Ukrainian Journal of Ecology. 2018. Т. 8 (1). С. 918-926.
Мокроносов А. Т. Фотосинтез. Физиолого-биохимические и экологические аспекты. Москва, 1992. 320 с.
Поливаний С. В. Вплив регуляторів росту на особливості перерозподілу елементів мінерального живлення та продуктивність рослин маку олійного. Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Серія Біологія. 2019. № 1 (75). С. 141-147. Поливаний С. В., Кур'ята В. Г. Вплив фолікуру на морфогенез та продуктивність рослин маку олійного. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. 2014. Вип 36. С. 64-67.
Регуляція фотосинтезу і продуктивність рослин: фізіологічні та екологічні аспекти / Т. М. Шадчина та ін. Київ : Укр. фіто- соціоцентр, 2006. 384 с.
Рогач Т. І., Кур'ята В. Г. Вплив хлормекватхлориду на анатомічну будову і продуктивність рослин соняшнику (HELIANTHUS ANNUUS L.). Основи формування продуктивності сільськогосподарських культур за інтенсивних технологій вирощування. Умань, 2008. С. 71-77.
Рогач Т І., Кур'ята В. Г. Морфофізіологічні зміни в рослин Helianthus annuus під впливом хлормекватхлориду. Вісник Запорізького національного університету. Біологічні науки. 2009. № 2. С. 151-155.
Ткачук О. О. Вплив паклобутразолу на анатомо-морфологічні показники рослин картоплі. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Біологічні науки. 2015. № 2. С. 47-51.
Kumar S., Guha A. Paclobutrazol treatment as a potential strategy for higher seed and oil yield in field-grown Camelina sativa L. Crantz. BSKResearch Notes. 2012. № 5(1). P 1-13.
Kuryata V. H., Polyvanyi S. V. Features of morphogenesis, donor-acceptor system formation and efficiency of crop production under chlormequat chloride treatment on poppy oil. Ukrainian Journal of Ecology. 2018. № 8(4). P. 165-174.
Polyvanyi S. V Influence of growth inhibitors on a leaf aparatus of poppy oil. Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences. 2019. № 8 (381). Р 11-16.
Yim K., Kwon Y., Bayer D. Growth-responses and allocation of assimilates of rice seedlings by paclobutrazol and gibberellin treatment. Plant Growth Regulation. 1997. Vol. 16 (1). Р 35-44.
Abstract
Influence of retardants on morphogenesis and anatomical structure of a leaf apparatus of white mustard plants
S.V. Polyvanyi1, A.S. Polivana2, O. A. Shevchuk1, O. O. Tkahuk1, O. O.Khodanitska1
1Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University
2yinnytsia Professional College of Construction, Architecture and Design
Kyiv National University of Civil Engineering and Architecture
The influence of antigiberrelic preparations on morphogenesis and anatomical structure of a leaf apparatus was studied.
It is found that treatment of white mustard plants with chlormequat chloride and follicle caused a decrease in linear size, stem thickening, increase in the number and area of leaves.
The influence of growth inhibitors on the mesostructure of white mustard plant leaves (Sinapis alba L.) was investigated.
The application of preparations on mustard plantations in the budding phase led to optimization of the leaf anatomical structure, a thickening of the assimilation parenchyma due to the growth of its cells was observed.
Under the action of the preparations, the cell volume of the columnar parenchyma in the sample with chlormequat chloride application increased and now is * 2489.86 ± 120.66 pm3, with follicle - 2295.36 ± 116.25 pm3, compared to the control sample, where the volume is 2038 ± 101, 92 pm3.
At the same time, the cell linear sizes of spongy parenchyma in experimental variants increase.
A more expressible effect was observed under the action of chlormequat chloride.
Investigation of the effect of synthetic plant growth regulators on the respiratory tract of white mustard leaves reveals that the number of stomata increased in the number of treated plants.
The number of stomata in the variant with chlormequat chloride is - 377.79 ± 10.78 pm3, using follicle is * 370.88 ± 12.24 pm3 compared to the control sample of341.49 ± 12.23 pm3.
Key words: mustard white (Sinapis alba); retardant; chlormequat chloride; folikyr; morphogenesis; leaf mesostructure.
References
Dospekhov, B. A. (2011). Metodika polevogo opyta (s osnovami statisticheskoi obrabotki rezultatov issledovanii) [Methods of field experience (with the basics of statistical processing of research results)]. Moskva: Alians [in Russian].
Kazakov, Ye. O. (2000). Metodolohichni osnovy postanovky eksperymentu z fiziolohii roslyn [Methodological bases of the experimentation on plant physiology]. Kyiv: Fitosotsiotsentr [in Ukrainian].
Kirizii, D. A. (2004). Fotosintez i rost rastenii v aspekte donorno-aktceptornykh otnoshenii [Photosynthesis and plant growth in the aspect of donor-acceptor relations]. Kiev: Logos [in Russian].
Kumar, S., & Guha, A. (2012). Paclobutrazol treatment as a potential strategy for higher seed and oil yield in field-grown Camelina sativa L. Crantz. BSK Research Notes, 5(1), 1-13.
Kuryata, V. H. (2009). Retardanty - modyfikatory hormonalnoho statusu roslyn [Retardants are modifiers of the hormonal status of plants]. In V. V. Morhun (Ed.), Fiziolohiia roslyn: problemy ta perspektyvy rozvytku [Plant physiology: problems and prospects of development] (Vol. 1, pp. 565-589). Kyev [in Ukrainian].
Kuryata, V. H. (2012). Osoblyvosti morfohenezu i produktsiinoho protsesu lonu-kucheriavtsiu za dii khlormekvatkhlorydu i treptolemu [Features of morphogenesis and production process of flax-curler under the action of chlormequat chloride and treptolem]. Physiology and Biochemistry of Cultivated Plants, 44(6), 522-528 [in Ukrainian].
Kuryata, V. H., & Khodanitska, O. O. (2018). Osoblyvosti anatomichnoi budovy i funktsionuvannia lystkovoho aparatu ta pro- duktyvnist roslyn lonu oliinoho za dii khlormekvatkhlorydu [Peculiarities of anatomical structure and functioning of leaf apparatus and productivity of oil flax plants under the action of chlormequat chloride]. Ukrainian Journal of Ecology, 8(1), 918-926 [in Ukrainian].
Kuryata, V. H., & Polyvanyi, S. V. (2018). Features of morphogenesis, donor-acceptor system formation and efficiency of crop production under chlormequat chloride treatment on poppy oil. Ukrainian Journal of Ecology, 8(4), 165-174.
Mokronosov, A. T. (1992). Fotosintez. Fiziologo-biokhimicheskie i ekologicheskie aspekty [Photosynthesis. Physiological, biochemical and ecological aspects]. Moskva [in Russian].
Polyvanyi, S. V (2019). Influence of growth inhibitors on a leaf aparatus of poppy oil. Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, 8(381), 1-16.
Polyvanyi, S. V. (2019). Vplyv rehuliatoriv rostu na osoblyvosti pererozpodilu elementiv mineralnoho zhyvlennia ta produktyvnist roslyn maku oliinoho [Influence of growth regulators on features of redistribution of elements of mineral nutrients and productivity of plants of oil poppy]. Scientific Issue Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Biology, 1(75), 141-147 [in Ukrainian].
Polyvanyi, S. V, & Kuryata, V H. (2014). Vplyv folikuru na morfohenez ta produktyvnist roslyn maku oliinoho [Influence of folikur on morphogenesis and productivity of oil poppy plants]. Scientific Bulletin of the Uzhhorod University. Series Biology, 36, 64-67 [in Ukrainian].
Rohach, T. I., & Kuryata, V H. (2008). Vplyv khlormekvatkhlorydu na anatomichnu budovu i produktyvnist roslyn soniashnyku (NELIANTHUS ANNUUS L.) [Influence of chlormequat chloride on the anatomical structure and productivity of sunflower plants HELIANTHUS ANNUUS L.]. In Osnovy formuvannia produktyvnosti silskohospodarskykh kultur za intensyvnykh tekhnolohii vyroshchuvannia [Fundamentals of crop productivity formation with intensive cultivation technologies] (pp. 7177). Uman [in Ukrainian].
Rohach, T. I., & Kuryata, V. H. (2009). Morfofiziolohichni zminy v roslyn Helianthus annuus pid vplyvom khlormekvatkhlorydu [Morphophysiological changes in Helianthus annuus plants under the influence of chlormequat chloride]. Visnyk of Zaporizhzhya National University. Biological Sciences, 2, 151-155 [in Ukrainian].
Shadchyna, T. M., Huliaiev, B. I., & Kyrizii, D. A. (2006). Rehuliatsiia fotosyntezu i produktyvnist roslyn: fiziolohichni ta ekolohichni aspekty [Regulation of photosynthesis and plant productivity: physiological and environmental aspects]. Kyiv: Ukr. Fitosotsio- tsentr [in Ukrainian].
Tkachuk, O. O. (2015). Vplyv paklobutrazolu na anatomo-morfolohichni pokaznyky roslyn kartopli [Influence of paclobutrazol on anatomical and morphological parameters of potato plants]. Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, 2, 47-51 [in Ukrainian].
Yim, K., Kwon, Y., & Bayer, D. (1997). Growth-responses and allocation of assimilates of rice seedlings by paclobutrazol and gibberellin treatment. Plant Growth Regulation, 16(1), 35-44.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вплив регуляторів росту на продуктивність, структуру врожаю озимої пшениці, врожайність і якість зерна. Вплив регуляторів росту на польову схожість насіння і коефіцієнт кущення озимої пшениці. Економічна ефективність застосування регуляторів росту рослин.
научная работа [2,8 M], добавлен 29.12.2007Стан галузі рослинництва в господарстві і ґрунтово-кліматичні умови. Аналіз науково-виробничої інформації по біології та технології вирощування гірчиці. Застосування програмування врожайності. Поопераційна карта вирощування гірчиці, її особливості.
курсовая работа [101,2 K], добавлен 15.11.2014Віруси у захисті рослин. Використання бакуловірусів для захисту рослин. Бактерії, що спричинюють хвороби комах, та препарати для захисту рослин. Препарати на основі Bacillus thuringiensis. Безпечність мікробіологічних препаратів захисту рослин.
контрольная работа [633,4 K], добавлен 25.10.2013Історія створення і місце розташування Берегометського лісомисливського господарства. Морфологічні та біологічні особливості ялиці білої та бука лісового. Оцінка якості природного поновлення на невкритих лісовою рослинністю землях Українських Карпат.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 14.10.2016Загальна характеристика родини маслинових. Способи розмноження Ligustrum vulgare. Особливості живлення рослин. Залежність коренеутворення від типу живця та метамерності пагона. Вплив регуляторів росту на процес укорінення живців бирючини звичайної.
дипломная работа [2,5 M], добавлен 23.10.2014Оцінка товарного асортименту засобів захисту рослин та методів їх продажу на ринку України. Підвищення ефективності використання засобів захисту рослин з урахуванням позиціонування та маркетингу. Вивчення рекомендованих норм внесення кожного пестициду.
дипломная работа [962,2 K], добавлен 18.01.2013Надходження поживних речовин в рослини і їх винос з врожаєм сільськогосподарських культур. Ставлення рослин до умов живлення в різні періоди росту. Фізіологічні основи визначення потреби в добривах. Складання системи добрив під культури в сівозміні.
дипломная работа [73,6 K], добавлен 20.11.2013Екологічні проблеми використання пестицидів. Історія розвитку біологічного захисту рослин. Методи біоконтролю патогенних мікроорганізмів та комах-шкідників. Використання біотехнологічних препаратів у комплексному захисті сільськогосподарських рослин.
контрольная работа [38,1 K], добавлен 25.10.2013Строки цвітіння рослин та їх медпродуктивність. Медовий запас місцевості. Конвеєр цвітіння медоносних рослин. Спеціальні медоносні культури. Обробка рослин пестицидами. Прогнозування строків і величини медозбору, планування розміщення пасік біля посівів.
контрольная работа [50,0 K], добавлен 10.12.2014Основні органи рослин і їх взаємодія. Необхідні умови розвитку рослини, вбирання води і мінеральних поживних речовин з грунту, живлення. Біологічні особливості росту та розвитку найважливіших сільськогосподарських культур: зернових, соняшника, буряків.
реферат [27,2 K], добавлен 13.08.2009Дослідження формованих живоплотів та рослин в Дарницькому районі та парку "Слави" м. Києва. Характеристика основних видів рослин, які використовують для живих стін. Вивчення методів формувальної обрізки, посадки, розмноження та догляду за рослинами.
реферат [17,6 K], добавлен 12.10.2011Пестициди - хімічні засоби боротьби з бур'янами, шкідниками, хворобами рослин. Пошук альтернативних щадних засобів боротьби. Хімічний захист рослин. Особливості обробки рослин системними фунгіцидами та гербіцидами. Заходи безпеки при зберіганні пестицидів
курсовая работа [29,1 K], добавлен 17.06.2013Цілі та етапи трансформації рослин. Основні методи та напрями створення генетично модифікованих сільськогосподарських культур. Основні етапи агробактеріальної трансформації рослин. Гени-маркери для відбору трансформантів та регенерація трансформантів.
контрольная работа [3,3 M], добавлен 25.10.2013Виборче поглинання елементів живлення рослинами: з повітря та через кореневу систему. Гідропонний спосіб вирощування. Найважливіші періоди в живленні рослин. Пошарове внесення добрив. Використання сирих калієвих добрив, нитрофоськи та бобів сидератів.
реферат [25,8 K], добавлен 15.06.2009Багатоїдні комахи-фітофаги, що живуть у ґрунті та поселяються на кореневій системі. Ковалики як родина ряду жуків, завдавання серйозної шкоди сільському господарству – пошкодження великої кількості кормових рослин. Розробка заходів захисту культури.
презентация [430,4 K], добавлен 19.03.2011Ботанічна характеристика та біологічні особливості ячменю ярого, історія селекції та сучасний стан в Україні. Вивчення сортів ячменю, що вирощуються в господарстві. Дослідження росту і розвитку рослин селекції МІП. Оцінка ґрунтово-кліматичних умов.
курсовая работа [131,4 K], добавлен 16.07.2015Оптимізація системи удобрення озимих та ярих зернових культур в степовій зоні України. Комплексне використання мікроелементного живлення і хімічних засобів захисту рослин в технології вирощування озимої пшениці та ячменю. Ґрунтово-кліматичні умови.
дипломная работа [749,3 K], добавлен 13.12.2014Досліди з вивченням впливу ширини міжрядь та густоти посіву на продуктивність кукурудзи на зерно у віддалених грунтово-кліматичних умовах, ріст, розвиток і формування продуктивності рослин кукурудзи. Фенологічні спостереження за ходом росту кукурудзи.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 17.01.2008Форми надходження живильних речовин у рослину. Агрохімічна характеристика основних підтипів чорноземів (вилужених, типових, звичайних, південних), ефективність добрив на цих ґрунтах. Джерела фосфору для рослин. Роль бору, молібдену, марганцю для рослин.
контрольная работа [18,8 K], добавлен 16.02.2011Спеціалізація сільського господарства по зонах України. Фактори, що впливають на життя рослин, та їх взаємодія. Головні теоретичні положення землеробства як науки та його принципи як галузі виробництва. Суть докорінних змін в аграрній політиці.
реферат [23,8 K], добавлен 01.07.2009
