Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Особливості мезоструктурної організації листка та анатомічної будови стебла тютюну за дії інгібіторів росту

Особливості мезоструктурної організації листка та анатомічної будови стебла тютюну за дії інгібіторів росту

Рослини тютюну сорту Тернопільський 14 обробляли інгібіторами гібереліну 2-ХЕФК, EW-250 та CCC-750. За обробки рослин антигібереліновими препаратами потовщувалися листкові пластинки за рахунок розростання хлоренхіми, а саме клітин стовпчастої паренхіми.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.02.2023
Размер файла 25,0 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості мезоструктурної організації листка та анатомічної будови стебла тютюну за дії інгібіторів росту

В.В. Рогач, О.С. Талалаєва, В.Г. Кур'ята, Т.І. Рогач

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

вул. Острозького, 32, Вінниця, 21100, Україна

Рослини тютюну сорту Тернопільський 14 обробляли інгібіторами гібереліну 2-ХЕФК, EW-250 та CCC-750. Під впливом антигіберелінів потовщувалися листкові пластинки тютюну за рахунок розростання хлоренхіми. Найбільше зростання товщини листків встановлено після застосування 2-ХЕФК та EW-25. Ці самі препарати збільшували об'єм клітин стовпчастої паренхіми. Розміри клітин губчастої паренхіми за дії інгібіторів гібереліну достовірно зменшувалися. Встановлено, що ССС-750 збільшував кількість клітин епідермісу на одиницю абаксіальної поверхні листка, а 2-ХЕФК і EW-250 зменшували. Усі інгібітори росту зменшували кількість продихів та збільшували площу продихів. Усі препарати потоншували шар первинної перидерми, а ретарданти потовщували шар коленхіми. EW-250 збільшував розміри клітин склеренхімних волокон, тоді як інші препарати їх зменшували. Усі антигібереліни потовщували оболонки клітин склеренхіми. Етиленпродуцент збільшував товщину шару вторинної перидерми, а інші препарати цей показник зменшували. EW-250 збільшував, 2-ХЕФК зменшувала, а ССС-750 не змінював товщину шару ксилеми. Діаметр найбільших судин зменшувався за дії 2-ХЕФК та ССС-750 і не змінювався після обробки EW-250.

Ключові слова: Nicotiana tabacum; ретардант; етиленпродуцент; мезоструктура листків; анатомія стебла.

V. V. Rohach, O. S. Talalayeva, V. G. Kuryata, T. I. Rohach

Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University

PECULIARITIES OF THE MESOSTRUCTURAL ORGANIZATION OF THE LEAF AND ANATOMICAL STRUCTURE OF THE TOBACCO STEM UNDER THE ACTION OF GROWTH INHIBITORS

Tobacco plants of Ternopil 14 variety were treated with gibberellin inhibitors 2-CEPA, EW-250 and CCC-750. Under the influence of antigibberellins, the leaf blades of tobacco thickened due to the growth of chlorenchyma. The greatest increase in leaf thickness was found after the use of 2-CEPA and EW-25. These same drugs increased the volume of the cells of the columnar parenchyma. The size of the cells of the spongy parenchyma under the action of gibberellin inhibitors was reduced significantly. CCC-750 was found to increase the number of epidermal cells per unit abaxial leaf surface, while 2-CEPA and EW-250 decreased. All growth inhibitors reduced the number of stomata and increased the area of the stomata. All drugs thickened the layer of the primary periderm, and retardants thickened the layer of the collenchyma. EW-250 increased the size of sclerenchymal fiber cells, while other drugs reduced them. All antigibberellins thickened the membranes of sclerenchyma cells. Ethylene producer increased the thickness of the layer of the secondary periderm, and other drugs reduced this figure. EW-250 increased, 2-CEPA decreased, and CCC-750 did not change the thickness of the xylem layer. The diameter of the largest vessels decreased with 2-CEPA and CCC-750 and did not change after treatment with EW-250.

Key words: Nicotiana tabacum; retardant; ethylene producer; mesostructure of leaves; stem anatomy.

Вступ

Основним фотосинтетичним органом більшості рослин є листок. Від ефективності його функціонування залежать процеси росту, розвитку та біологічної продуктивності. Антигіберелінові препарати це сполуки, що здатні інгібувати лінійний ріст рослин та одночасно посилювати ріст бічних органів, в тому числі й листків. У літературних джерелах зустрічаються поодинокі дані про вплив інгібіторів гібереліну на мезоструктурну організацію листків та будову продихового апарату.

Зокрема, онієвий ретардант хлормекватхлорид потовщував листки сої за рахунок розростання хлоренхіми, збільшував об'єм клітин стовпчастої і практично не змінював розміри клітин губчастої паренхіми. За дії препарату також зростала кількість продихів на одиницю абаксіальної поверхні листка (Kuryata et al., 2019). Хлормекватхлорид також потовщував листки гірчиці білої за рахунок хлоренхіми. При цьому зростав об'єм клітин стовпчастої та розміри клітин губчастої паренхіми (Polyvanyi et al., 2020). Застосування ССС на культурі квасолі збільшувало об'єм клітин стовпчастої та розміри клітин губчастої паренхіми, що сукупно призводило то потовщення листкових пластинок (Shevchuk et al., 2020). Цей самий препарат потовщував листки маку олійного за рахунок розростання клітин хлоренхіми (Kuryata, & Polyvanyi, 2018b). Ретардант із групи триазолів - паклобутразол та етиленпродуцент - декстрел потовщували хлоренхіму в цукрового буряка, збільшували об'єм клітин стовпчастої і не змінювали розміри клітин губчастої паренхіми. Одночасно за дії препаратів зростала кількість продихів на одиницю площі листка та їх площа і зменшувалася площа клітин епідермісу. При цьому продиховий індекс листків не змінився (Shevchuk et al., 2019). Потовщення листкових пластинок спостерігалося за обробки рослин нарциса антигіберелінами - флурпиримідолом, паклобутразолом та есфоном (Demir, & Qelikel, 2019). Інший триазолпохідний ретардант - гексаконазол потовщував на 13-37% листки огірків. Застосування препарату цієї ж групи РР333 на рослинах моринги олійної у дозі 20 мг/л не впливало на товщину кутикули верхнього та нижнього епідермісу та власне самого епідермісу листка. Разом з тим, ретардант потовщував губчасту паренхіму листків, не змінюючи кількості її шарів, та стовпчасту паренхіму, збільшуючи довжину її клітин.

Разом з тим, застосування паклобутразолу у дозах 40, 60 та 80 мг/л і етиленпродуценту дамінозиду в дозах 2000, 4000, 6000 та 8000 мг/л практично не впливало на мезоструктурні показники листка троянди (СагуаіЬо-2апао еі: аі., 2017).

Антигібереліни також впливали на анатомічну будову стебла культур, схильних до вилягання. Обробка рослин твердої озимої пшениці ретардантом модус (тринексапак-етил), збільшувала діаметр соломини за рахунок потовщення її стінки на 12%, зростання товщини хлорофілоносної паренхіми на 10-25%. Також відзначали збільшення кількості провідних пучків у первинній корі з 20 до 23 штук, а у паренхімі з 19 до 21 штук. Обробка препаратом збільшувала механічну міцність соломини за рахунок зростання діаметра склеренхіми на 21% та кількості рядів склеренхіми на 31% (Одинцова, & Дуктов, 2014). Разом з тим, триазол паклобутразол у дозі 20 мг/л не змінював діаметр судин, але збільшував їх кількість у судинно-волокнистому пучку у моринги олійної. Антигіберелін також потовщував стебло за рахунок зростання товщини кори, флоеми, камбіальної області та ксилеми за рахунок збільшення кількості рядів клітин та діаметра корку. Кількість судин ксилеми при застосуванні РР333 не змінювалася, але їхній діаметр зростав (ЛЬои-эЫеП е1 аі., 2017).

Таким чином, вплив антигіберелінових препаратів, що відрізняються за механізмом дії, на мезоструктурну організацію листка та анатомічну будову стебла сільськогосподарських культур потребує подальшого більш глибокого вивчення.

Матеріали та методи

Дослідження проводили на насадженнях тютюну в СФГ «Бержан П.Г.» с. Горбанівка Вінницького району Вінницької області. Рослини сорту Тернопільський 14 обробляли у фазу 5 пар листків за допомогою ранцевого оприскувача СО-12 «Магоіех» інгібіторами гібереліну есфоном, тебуконазолом та хлормекватхлоридом. Рослини контрольного варіанта обприскували водопровідною водою. Забір матеріалу для вивчення мезоструктурної організації листка та анатомічної будови стебла проводили у фазу бутонізації. Для його консервації застосовували суміш рівних частин етилового спирту, гліцерину, води з додаванням 1%-го формаліну (Кур'ята, 1999). Визначення розмірів клітин, окремих тканин, органів, діаметра судин здійснювали за допомогою мікроскопа „Микмед-1” та окулярного мікрометра МОВ-1-15х. Для цього використовували часткову мацерацію тканин листка. Як мацеруючий агент було обрано 5%-й розчин оцтової кислоти в 2 моль/л хлоридної кислоти (Кур'ята, 1999). Для мезоструктурного аналізу відбирали листки одного віку та ярусу. Повторність мезоструктурних досліджень тридцяти п'ятиразова.

Результати обробляли статистично за допомогою комп'ютерної програми Бі^^Иса 6.0. Застосовували однофакторний дисперсійний аналіз (відмінності між середніми значеннями обчислювали за критерієм Стьюдента, їх вважали вірогідними за Р < 0,05).

Результати та їх обговорення

Фотосинтетична та біологічна продуктивність рослинного організму в значній мірі залежить від мезоструктурної організації листка. За літературними даними обробка рослин інгібіторами росту у більшості випадків спричиняє зміни анатомічної будови листків. Зокрема, потовщення листків за рахунок асиміляційної паренхіми нами раніше спостерігалося у рослин томатів (Буйна, & Рогач, 2016), перців (Кур'ята, Рогач, & Кушнір, 2017) та БРРБ та іншими дослідниками на культурах льону олійного (Кур'ята, & Ходаніцька, 2018а), маку олійного (Кигуаіа, & Роіууапуї, 2018Ь), соняшнику (Рогач, & Кур'ята, 2018).

Результати наших досліджень свідчать, що антигіберелінові препарати з різним механізмом дії суттєво впливали на мезоструктурну організацію листків тютюну сорту Тернопільський 14 (табл. 1). Зокрема, ретарданти практично не змінювали товщину клітин верхнього та нижнього епідермісів, а етиленпродуцент есфон їх збільшував. Есфон та тебуконазол потовщували листкові пластинки за рахунок клітин основної асиміляційної паренхіми. Найбільш суттєве зростання товщини хлоренхіми було зафіксовано за дії етиленпродуценту (26%). Ретардант тебуконазол збільшував розміри асиміляційної паренхіми на 4%. Одночасно за дії есфону та тебуконазолу достовірно зростав об'єм клітин стовпчастої паренхіми (20 та 16%). Після застосування хлормекватхлориду цей показник суттєво зменшувався.

інгібітор росту обробка тютюн

Таблиця 1

Вплив інгібіторів росту на мезоструктуру листків тютюну сорту Тернопільський 14

Показники

Контроль

2-ХЕФК

EW-250

CCC-750

Товщина верхнього епідермісу, мкм

22,65

±0,45

*24,18

±0,68

*17,44

±0,28

21,34

±0,52

Товщина хлоренхіми, мкм

172,44

±3,02

*206,55

±2,32

*178,54

±1,01

*155,58

±1,17

Товщина нижнього епідермісу, мкм

16,03

±0,54

*23,76

±0,37

16,38

±0,37

16,72

±0,47

Товщина листкової пластинки, мкм

211,12

±3,01

*254,5

±3,38

212,37

±1,66

*193,62

±2,15

Об'єм клітин стовпчастої паренхіми, мкм3

10322,78 ± 511,61

*12940,07

±85,39

*11990,99

±294,91

*6188,75

±312,36

Довжина клітин губчастої паренхіми, мкм

24,93

±0,49

*14,73

±0,36

*13,68

±0,26

*12,85

±0,21

Ширина клітин губчастої паренхіми, мкм

21,98

±0,44

*11,73

±0,22

*10,63

±0,22

*10,32

±0,17

Кількість клітин епідермісу, шт. / мм2 абаксіаль- ної поверхні листка

2162,45

±22,53

*1551,22

±26,86

*2011,19

±21,32

*2325,29

±28,82

Кількість продихів, шт. / мм2 абаксіальної поверхні листка

1071,97

±15,21

*724,68

±11,14

*787,19

±15,65

*997,88

±18,09

Площа клітин продихів, мкм2

65,95

±0,94

*72,98

±1,34

*76,97

±1,67

*74,81

±1,43

Примітка. * - різниця достовірна при Р<0,05.

Рістстимулятори достовірно зменшували розміри клітин губчастої паренхіми. Нами також встановлено, що есфон та тебуконазол знижували кількість клітин епідермісу та кількість продихів на одиницю абаксіальної поверхні листка, тоді як за дії хлормекватхлориду кількість клітин епідермісу зростала, а кількість продихів зменшувалася. Усі інгібітори росту достовірно збільшували площу продихових клітин.

Таким чином, потовщення листкових пластинок за рахунок розростання шару клітин хлоренхіми та збільшення об'єму клітин стовпчастої паренхіми може створювати передумови для підвищення фотосинтетичної активності рослин і сприяти підвищенню біологічної продуктивності культури тютюну. Зменшення кількості та збільшення площі продихів може бути передумовою зниження випаровування води із рослини, чим підвищити її стійкість до нестачі вологи в посушливих умовах вегетації. Разом з тим, зменшення продихової поверхні є лімітуючим фактором стосовно надходження до листка вуглекислого газу, що може сприяти уповільненню фотосинтетичних процесів у рослині.

Вилягання посівів тютюну є одним із визначальних факторів, що впливає на кількісні та якісні показники урожайності культури. Тому важливим є встановити вплив інгібіторів росту на товщину стебел та їх міцність і стійкість до вилягання. Поодинокі літературні джерела містять інформацію про підвищення стійкості культурних рослин до вилягання за дії ретардантів (Кур'ята, & Ходаніцька, 2018а), (Кур'ята, & Рогач, 2017). За результатами наших досліджень ретарданти тебуконазол та хлормекватхлорид потовщували шар механічної тканини - коленхіми на 44 та 37%, відповідно (табл. 2). Тебуконазол збільшував, хлормекватхлорид та есфон зменшували розміри клітин склеренхімних волокон. Товщина оболонок клітин склеренхіми достовірно зростала за дії усіх трьох інгібіторів гібереліну.

Ретарданти тебуконазол та хлормекватхлорид зменшували товщину шару вторинної перидерми стебла тютюну на 4 та 18%, відповідно, а етиленпродуцент есфон потовщував його на 13%.

Інгібітори гібереліну з різним механізмом дії по-різному впливали на ксилему стебла рослин тютюну. Есфон достовірно зменшував товщину шару ксилеми (23%) та діаметр найбільших судин (4%). Тебуконазол потовщував шар ксилеми (9%) та практично не змінював діаметр найбільших судин. Хлормекватхлорид не змінював товщину шару ксилеми та зменшував діаметр найбільших судин (10%).

Таблиця 2

Вплив стимуляторів росту на анатомічну будову стебла тютюну сорту Тернопільський 14

Варіант досліду

Контроль

2-ХЕФК

EW-250

CCC-750

Товщина епідермісу, мкм

4,55

±0,08

4,68

±0,07

*6,12

±0,10

*3,12

±0,07

Товщина шару первинної перидерми, мкм

42,19

±0,45

*33,54

±0,51

*30,37

±0,52

*30,76

±0,87

Товщина шару коленхіми, мкм

71,32

±1,02

69,40

±0,89

*102,78

±1,89

*97,45

±1,97

Довжина клітин склеренхіми, мкм

31,63

±0,71

*28,49

±0,77

*45,18

±1,67

*23,35

±0,45

Ширина клітин склеренхіми, мкм

19,54

±0,64

17,85

±0,6

*31,72

±1,65

*16,60

±0,37

Товщина оболонки клітин склеренхіми, мкм

1,70

±0,08

*2,35

±0,10

*2,01

±0,08

*3,92

±0,09

Товщина шару вторинної перидерми, мкм

420,64

±4,85

*476,09

±7,40

*403,65

±5,35

*346,21

±6,86

Товщина шару ксилеми, мкм

372,41

±4,15

*287,49

±6,11

*406,91

±6,58

377,67

±7,93

Діаметр найбільших судин ксилеми, мкм

53,43

±0,68

*51,23

±0,75

54,42

1,03

*47,93

±0,51

Примітка. * - різниця достовірна при Р<0,05.

Збільшення товщини шару клітин первинної і вторинної перидерми та ксилеми, зростання розмірів клітин склеренхімних волокон й потовщення їх клітинних оболонок сприятиме підвищенню механічної міцності стебла та стійкості рослин до вилягання.

Висновки

За обробки рослин тютюну антигібереліновими препаратами потовщувалися листкові пластинки за рахунок розростання хлоренхіми, а саме клітин стовпчастої паренхіми, що може бути передумовою підвищення фотосинтетичної активності. За дії препаратів зростала товщина коленхіми, вторинної перидерми та ксилеми, збільшувалися розміри клітин склеренхімних волокон та потовщувалися їх клітинні стінки, що підвищувало стійкість рослин до вилягання.

Список використаної літератури:

Буйна О.І., Рогач В. В. Вплив есфону та хлормекватхлориду на формування фотосинтетичного апарату та урожайність томатів. Збірник наукових праць Подільського державного агротехнічного університету. Сільськогосподарські науки. 2016. Вип. 24 (1). С. 18-25.

Кур'ята В.Г. Фізіолого-біохімічні механізми дії ретардантів і етиленпродуцентів на рослини ягідних культур : дис. ... д-ра біолог. наук : 03.00.12. Київ, 1999. 318 с.

Кур'ята В.Г., Рогач В. В., Кушнір О. В. Морфофізіологічні особливості формування листкового апарату перцю солодкого за дії гібереліну та фолікуру. Вісник аграрної науки Причорномор'я. 2017. Вип. 2 (94). C. 86-92.

Кур'ята В. Г., Ходаніцька О. О. Особливості анатомічної будови і функціонування листкового апарату та продуктивність рослин льону олійного за дії хлормекватхлориду. Ukrainian Journal of Ecology. 2018a. Т. 8, № 1. С. 918-926. DOI: 10.15421/2018_294

Одинцова А. Л., Дуктов В. П. Оценка влияния ретардантов на гистологическую структуру стебля яровой твердой пшеницы. Технологические аспекты возделывания сельскохозяйственных культур : сб. ст. по материалам III студенческой научно-практ. конф. (г. Горки, 19-20 февраля 2014 г.). Горки : Белорусская государственная сельскохозяйственная академия, 2014. C. 112-116.

Рогач Т. І., Кур'ята В. Г. Фізіологічні основи регуляції морфогенезу та продуктивності соняшнику за допомогою хлормек-ватхлориду і трептолему : монографія. Вінниця : ТВОРИ, 2018. 139 с.

Demir S., ^elikel F. G. Effects of plant growth regulators on the plant height and quantitative properties of Narcissus tazetta. Turkish Journal of Agriculture and Forestry. 2019. Vol. 43. P. 105-114. doi:10.3906/tar-1802-106.

Features of leaf mesostructure organization under plant growth regulators treatment on broad bean plants /O. A. Shevchuk et al.

Modern Phytomorphology. 2020. Vol. 14. P 104-106. DOI: 10.5281/zenodo.5077985 Features of leaf photosynthetic apparatus of sugar beet under retardants treatment / O. A. Shevchuk et al. Ukrainian Journal of Ecology. 2019. Vol. 9(1). P. 115-120.

Impact of the foliar spray with benzyl adenine, paclobutrazol, algae extract, some mineral nutrients and lithovit on anatomical features of moringa olifera plant / M. K. Abou-shlell et al. Annals of Agricultural Science, Moshtohor. 2017. Vol. 51(1), P. 49-62.

Kim T.-Y., Hong J.-H. Effects of Hexaconazole on Growth and Antioxidant Potential of Cucumber Seedlings under UV-B Radiation.

Journal of Environmental Science International. 2012. Vol. 21(12). P 1435-1447. doi:10.5322/JES.2012.21.12.1435 Kuryata V. H., Polyvanyi S. V Features of morphogenesis, donor-acceptor system formation and efficiency of crop production under chlormequat chloride treatment on poppy oil. Ukrainian Journal of Ecology. 2018b. Vol. 8(4), P 165-174.

Morphogenesis of mustard white under the action of the antigibberellic preparation chlormequat chloride / S. V Polyvanyi et al.

Modern Phytomorphology. 2020. Vol. 14. P 101-103. DOI: 10.5281/zenodo.5077891 Production and leaf plasticity of rose plants sprayed with paclobutrazol and daminozide / M. P. Carvalho-Zanao et al. Semina: Ciencias Agrarias, Londrina. 2017. Vol. 38, № 6. P 3481-3490. DOI:10.5433/1679-0359.2017v38n6p3481 Symbiotic nitrogen fixation of soybean-rhizobium complexes and productivity of soybean culture as affected by the retardant chlormequat chloride / V. G. Kuriata et al. Ukrainian Journal of Ecology. 2019. Vol. 9(2). P 5-13.

The use of antigibberelins with different mechanisms of action on morphogenesis and production process regulation in the plant Solanum melongena (Solanaceae) / V. G. Kuriata et al. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia. 2016. Vol. 24(1), P. 230-233. DOI: https://doi.org/10.15421/011628

References

Abou-shlell, M. K., Abd el-dayem, H. M., Faten, H. M. Ismaeil, Abd el-aal, M. M., & El-Emary, F. A. (2017). Impact of the foliar spray with benzyl adenine, paclobutrazol, algae extract, some mineral nutrients and lithovit on anatomical features of moringa olifera plant. Annals of Agricultural Science, Moshtohor, 51(1), 49-62.

Buyna, O. I., & Rogach, V V. (2016). Vplyv esfonu ta khlormekvatkhlorydu na formuvannia fotosyntetychnoho aparatu ta urozhainist tomativ [Influence of esphone and chloromequatic chloride on photosynthetic apparatus formation and tomato yield]. Zbirnyk naukovykhprats Podilskoho derzhavnoho ahrotekhnichnoho universytetu. Silskohospodarski nauky [Collection of scientific works of Podolsk State Agrotechnical University. Agricultural sciences, 24(1), 18-25 [in Ukrainian].

Carvalho-Zanao, M. P, Grossi, J. A. S., Junior, L. A. Z., Ventrella, M. C., & Pereira, N. (2017). Production and leaf plasticity of rose plants sprayed with paclobutrazol and daminozide. Semina: Ciencias Agrarias, Londrina, 38, 6, 3481-3490. doi:10.5433/1679- 0359.2017v38n6p3481.

Demir, S., & ^elikel, F. G. (2019). Effects of plant growth regulators on the plant height and quantitative properties of Narcissus tazetta. Turkish Journal of Agriculture and Forestry, 43, 105-114. doi:10.3906/tar-1802-106.

Kim, T.-Y., & Hong, J.-H. (2012). Effects of Hexaconazole on Growth and Antioxidant Potential of Cucumber Seedlings under UV-B Radiation. Journal of Environmental Science International, 21(12), 1435-1447. doi:10.5322/JES.2012.21.12.1435.

Kuriata, V. G., Rohach, V. V., Rohach, T. I., & Khranovska, T. V. (2016). The use of antigibberelins with different mechanisms of action on morphogenesis and production process regulation in the plant Solanum melongena (Solanaceae). Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia, 24(1), 230-233. DOI: https://doi.org/10.15421/011628

Kuryata, V. G., & Khodanitska, O. O. (2018a). Osoblyvosti anatomichnoi budovy i funktsionuvannia lystkovoho aparatu ta produktyvnist roslyn lonu oliinoho za dii khlormekvatkhlorydu [Features of anatomical structure, formation and functioning of leaf apparatus and productivity of linseed under chlormequatchloride treatment]. Ukrainian Journal of Ecology, 8(1), 918926. doi: 10.15421/2018_294 [in Ukrainian].

Kuryata, V G., Golunova, L. A., Poprotska, I. V, & Khodanitska, O. O. (2019). Symbiotic nitrogen fixation of soybean-rhizobium complexes and productivity of soybean culture as affected by the retardant chlormequat chloride. Ukrainian Journal of Ecology, 9(2), 5-13.

Kuryata, V. G., Rogach, V. V, & Kushnir, O. V. (2017). Morfofiziolohichni osoblyvosti formuvannia lystkovoho aparatu pertsiu solodkoho za dii hiberelinu ta folikuru [Morphological features of leaf apparatus formation of sweet pepper under the infl uence of giberelin and folicure]. Ukrainian Black Sea region agrarian science, 2(94), 86-92 [in Ukrainian].

Kuryata, V. H. (1999). Fizioloho-biokhimichni mekhanizmy dii retardantiv i etylenprodutsentiv na roslyny yahidnykh kultur [Physiological and biochemical mechanisms of action of retardants and ethylene producers on berry crops] (Exended abstract of D. dissertation)]. Kyiv [in Ukrainian].

Kuryata, V. H., & Polyvanyi, S. V. (2018b). Features of morphogenesis, donor-acceptor system formation and efficiency of crop production under chlormequat chloride treatment on poppy oil. Ukrainian Journal of Ecology,8(4), 165-174.

Odincova, A. L., & Duktov, V. P. (2014). Ocenka vlijanija retardantov na gistologicheskuju strukturu steblja jarovoj tverdoj pshenicy [Evaluation of the effect of retardants on the histological structure of the spring durum wheat stem]. In Tehnologicheskie aspekty vozdelyvanija sel'skohozjajstvennyh kul'tur [Technological aspects of crop cultivation] : Collection of articles based on the materials of the III Student Scientific and Practical Conference (Gorki, 19-20 February, 2014) (pp. 112-116). Gorki: Belo- russkaja gosudarstvennaja sel'skohozjajstvennaja akademija, 190 [in Russian].

Polyvanyi, S. V., Golunova, L. A., Baiurko, N. V., Khodanitska, O. O., Shevchuk, V. V., Rogach, Т. І., Tkachuk, O. O., Zavalnyuk, O. L., & Shevchuk, O. A. (2020). Morphogenesis of mustard white under the action of the antigibberellic preparation chlormequat chloride. Modern Phytomorphology, 14, 101-103. doi: 10.5281/zenodo.5077891

Rohach, T. I., & Kuryata, V. H. (2018). Fiziologhichni osnovy reghuljaciji morfoghenezu taproduktyvnostisonjashnyku za dopomoghoju khlormekvatkh-lorydu i treptolemu [Physiological bases of adjusting of morphogenesis and productivity of sunflower by chlormequat-chloride and treptolem]. Vinnytsia [in Ukrainian].

Shevchuk, O. A., Tkachuk, O. O., Kuryata, V. G., Khodanitska, O. O., & Polyvanyi, S. V. (2019). Features of leaf photosynthetic apparatus of sugar beet under retardants treatment. Ukrainian Journal of Ecology, 9(1), 115-120.

Shevchuk, O. A., Kravets, O. O., Shevchuk, V. V., Khodanitska, O. O., Tkachuk, O. O., Golunova, L. A., Polyvanyi, S. V., Knyazyuk, O. V., & Zavalnyuk, O. L. (2020). Features of leaf mesostructure organization under plant growth regulators treatment on broad bean plants. Modern Phytomorphology, 14, 104-106. doi: 10.5281/zenodo.5077985

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены