Світові тенденції та перспективи розвитку ринку засобів захисту рослин

B. Gechbaia, Eu. Konchakovskiy, Batumi Shota Rustaveli State University, Georgia

Practical value / implications. The results of the study have important practical value for manufacturers and exporters in shaping the market for chemical products in the world. The calculations of the forecast levels of pesticide use were carried out and it was possible to identify the current and future problems of pesticide use at the level of the world. The main indicators of the world market of pesticides and the structure of their use are important, which are considerable components in determining the state policy in the field of pesticides and agrochemicals.

Key words: plant protection products, agriculture, forecast, pesticide market, import and export of pesticides.

Постановка проблеми

На засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук України (НААН) у грудні 2021 р. зазначено, що реалізація програми Європейського Союзу (ЄС) European Green Deal (Європейський зелений курс) зумовлює потребу перегляду наявних підходів до організації й ведення сільського господарства, зокрема й у частині агрохімічних практик захисту рослин [1]. Як наголосив президент НААН Я. Гадзало, «необхідність застосування наукових підходів для формування бачення майбутнього галузі, яка здатна успішно конкурувати у світі, вимагає від науковців проводити дослідження щодо розвитку ринку засобів захисту рослин з урахуванням світових тенденцій. Також важливо запропонувати технологічні рішення, які запобігатимуть економічним та екологічним втратам і сприятимуть розвитку українського сільського господарства» [1].

За останні десятиліття світове виробництво сільськогосподарських товарів і послуг значно збільшилося. Засоби захисту рослин відіграли важливу роль у стимулюванні цього зростання, як й інші технологічні інновації. Однак, надмірне використання таких ресурсів, як хімічні засоби захисту рослин, має супутній вплив на навколишнє середовище [2] та здоров'я людей. Пестициди є токсичними хімічними агентами (переважно органічними сполуками), які застосовують у навколишньому середовищі для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур і переносниками збудників хвороб [3]. Токсичність пестицидів для людини коливається в дуже широкому діапазоні й може бути гострою, субхронічною або хронічною [ 4; 5]. Актуальність цього питання посилюється у зв'язку з тим, що у світі загрозливих масштабів набуває ситуація зі збільшенням обсягів поширення неякісної та фальсифікованої продукції засобів захисту рослин.

Країни, що розвиваються, зазвичай залежать від розвитку сільського господарства, тому часто стають місцем призначення заборонених та суворо обмежених хімічних речовин [6]. У країнах, що розвиваються, залишки пестицидів часто трапляються в овочевих культурах, загалом їх значно більше, ніж у промислово розвинених країнах [7]. Безумовно, зазначені організаційні та еколого-економічні проблеми ринку засобів захисту рослин є особливо актуальними для України, сучасний стан розвитку економіки якої істотно залежить від рівня розвитку агропромислового сектора.

Наявність особливостей діяльності аграрних товаровиробників і підвищення соціально-економічної значущості аграрного сектора економіки зумовлюють необхідність розробки та обґрунтування методичних умов, спрямованих на вирішення багатовимірних і різнобічних проблем забезпечення сталого розвитку агропромислового виробництва [8]. У сільському господарстві України відбулися глибокі зрушення у виробничій структурі підприємств та в структурі виробленої продукції. При цьому проблеми формування міжгалузевих економічних відносин на всіх етапах розвитку агропромислового виробництва є надзвичайно актуальними [9], особливо в теперішніх умовах. Починаючи з 2014 р. агрохімічна промисловість переживає період спаду, зокрема, через низькі ціни на врожай і низьку рентабельність фермерських господарств [10]. Отже, забезпечення ефективного розвитку всіх сфер агропродовольчого комплексу потребує залучення інвестицій, зокрема іноземних, з урахуванням Європейського зеленого курсу, що передбачає посилення процесів переходу до зеленої економіки [11]. Однією із причин незначного надходження іноземних інвестицій в економіку країни є недосконале регулювання нормативно-правової бази у сфері інвестиційних правовідносин, тому є потреба в розробці чіткої стратегії і тактики щодо залучення іноземних інвестицій [12]. Залучення інвестицій в екологічно орієнтовані інвестиційні проекти та програми має базуватися на посиленні екологічних аспектів інвестиційної політики як частини стимулюючої підсистеми економічного механізму сталого розвитку сільських територій [13].

У рамках Європейського зеленого курсу передбачається скорочення використання пестицидів на 50% до 2030 р. Тому, на думку вчених НААН, нині зберігається висока ймовірність заборони на українському ринку окремих діючих речовин засобів захисту рослин, серед яких широко вживані препаративні форми гліфосату, інсектициди неонікотиноїдної групи та ін. [1]. Водночас частина із зазначених діючих речовин є важливими для сталого розвитку сільського господарства й перегляд їхніх реєстрацій з можливою дальшою забороною за відсутності рівнозначних альтернатив нині може мати негативні наслідки, зокрема: зростання частки фальсифікованих засобів захисту рослин у зв'язку з відсутністю дозволених альтернатив; погіршення якості врожаю; підвищення цін на кінцеву продукцію; втрати експортних позицій української агропродукції на світових ринках; зменшення валютної виручки; втрата статусу України як надійного партнера на міжнародній продовольчій арені [1]. Крім того, зниження прибутковості аграрних підприємств послабить їхню спроможність щодо розширеного відтворення виробництва та розвитку сільських територій, що може мати негативні мікро- та макроекономічні ефекти уже тепер та віддалені соціально-економічні наслідки в середньостроковій перспективі. Тому особливого значення набуває необхідність установлення реальних екологічних ризиків і загроз застосування вказаних діючих речовин, визначення потенційних економічних наслідків за одночасного пошуку ефективних альтернатив [1]. Таким чином, дослідження питання формування та розвитку світового ринку хімічних засобів захисту рослин у сільському господарстві є актуальним і необхідним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідники в статті [14] доводять, що потреба в захисті від шкідників сягає корінням у глибоку давнину, коли в якості пестицидів використовували як органічні, так і хімічні речовини. У статті [15] авторами доведено, що пестициди - це отрутохімікати, які застосовують на сільськогосподарських угіддях, міських зелених насадженнях із метою захисту рослин від різних хвороб. Автори робіт [16; 17] відзначають, що пестициди - це речовини або суміші речовин, які в основному використовують у сільському господарстві або в програмах охорони здоров'я, щоб захистити рослини від шкідників, бур'янів або хвороб, а людей - від хвороб, що передаються переносниками, таких як малярія, лихоманка денге та шистосомоз. Типовими представниками пестицидів є інсектициди, фунгіциди, гербіциди, родентициди, регулятори росту рослин та ін.

Окремі дослідники також наголошують на тому, що пестициди класифікують на основі способу їх дії з метою досягти бажаного ефекту, тобто ділять на пестициди контактної та системної дії [18]. Засоби захисту рослин є активними речовинами, які дозволяють фермерам контролювати різних шкідників, і, таким чином, є одним із найважливіших ресурсів у сільськогосподарському виробництві [19]. Отже, засоби захисту рослин відіграють важливу роль у забезпеченні виробництва продукції рослинництва.

Так, J. Cooper і H. Dobson у своїх дослідженнях посилаються на низку переваг від використання хімічних засобів захисту рослин, серед яких: покращений термін зберігання продукції; менша трудомісткість прополювання; зменшення кількості пального; підвищення врожайності; захист садових рослин [20]. Багато фермерів у країнах, що розвиваються, вважають використання пестицидів найкращим засобом захистити свої посіви від шкідників [21].

На переконання таких вітчизняних учених як Л.В. Василенко та О.А. Корчинська, «...ринок пестицидів має перебувати під жорстким контролем держави для запобігання використання застарілих, екологічно небезпечних хімічних засобів захисту рослин» [22]. Наприклад, наразі в Китаї режим контролю виробництва пестицидів підлягає серйозним реформам [23].

За даними Міжнародної організації з питань продовольства та сільського господарства при ООН (Food and Agricultural Organization) (ФАО), лібералізація ринків сировини, яку часто називають успішною ринковою реформою, може призвести до неефективного використання пестицидів із високими зовнішніми витратами [24].

При купівлі й використанні неякісних пестицидів й агрохімікатів згідно зі стандартом ISO 1750:1981 (зі змінами) сільськогосподарські товаровиробники не тільки втрачають урожай сільськогосподарських культур, а й завдають шкоду здоров'ю людини через споживання продукції рослинного походження. Отже, основною характеристикою пестицидів як небезпечних речовин є їхня токсичність, яка залежить від хімічних і фізичних властивостей їх діючих речовин. Тому питання додержання чинного законодавства щодо використання інсектицидів, фунгіцидів, гербіцидів, родентицидів та регуляторів росту рослин в аграрному секторі економіки має перебувати під контролем держави.

Пестициди широко використовують у сучасному сільському господарстві, оскільки вони є ефективним й економічним способом підвищення якості та кількості врожаю, що формує продовольчу безпеку населення, чисельність якого у світі постійно зростає. Хоча пестициди корисні з погляду рослинництва, широке їх використання може мати серйозні наслідки для екосистеми, оскільки пестициди прямо чи опосередковано забруднюють повітря, воду, ґрунт і загалом екосистему, що загрожує здоров'ю живих істот [25]. Разом із цим, питання, які пов'язані з охороною ґрунтів та забрудненням підземних вод залишками пестицидів [26], залишаються поза належною увагою.

Незважаючи на опрацювання тематики сучасного стану ринку засобів захисту рослин в аграрному секторі економіки, визначення перспектив формування та розвитку ринку хімічних засобів захисту рослин у сільському господарстві залишається ще недостатньо дослідженим.

Мета статті. Метою дослідження є визначення перспектив формування та розвитку ринку засобів захисту рослин у сільському господарстві на глобальному та національному рівнях, аналіз структури використання пестицидів і виявлення країн, що лідирують за обсягами застосування, експорту та імпорту пестицидів у світі.

Виклад основного матеріалу дослідження

У нинішніх ринкових умовах соціально-економічного й фінансово-економічного розвитку держави базовою метою формування майбутньої моделі економіки України є активна та цілеспрямована політика щодо стану ринку сільськогосподарської продукції, організаційно-функціональних зв'язків між суб'єктами господарювання ринку, цінової політики на сільськогосподарську продукцію, стану світового ринку засобів захисту рослин у сільському господарстві.

За оцінками зарубіжних спеціалістів, одна третина обсягів сільськогосподарської продукції у світі виробляється завдяки застосуванню засобів захисту рослин [27]. Інші дослідники також наголошують на тому, що без використання засобів захисту рослин втрати плодів, овочів і зернових від шкідників, хвороб і бур'янів досягли б 78%, 54 і 32% відповідно [28]. Науковці також звертають увагу на те, що відмова від хімічних засобів захисту рослин призведе не тільки до різкого скорочення обсягів виробництва продуктів харчування, а й до їх здорожчання. У такій ситуації експорт бавовни, пшениці та соєвих бобів зі США знизився б на 27% і було б втрачено 132 тис. робочих місць [29]. Згідно з розрахунками вчених НААН, у зв'язку з можливою забороною на українському ринку окремих діючих речовин засобів захисту рослин сумарні втрати аграрного сектора через недобір урожаю, зниження якості продукції та додаткові витрати на внесення інсектицидів-замінників можуть збільшитися на 36,8-74,9 млрд грн, що в доларовому еквіваленті дорівнює 1,3-2,7 млрд дол. США [1]. Екологічні втрати, які проявляються у збільшенні витрат прісної води на обробку посівів, зростуть у діапазоні від 4,9 до 6,8 млн м³, викидів СО₂ - від 89,4 до 92,4 млн кг щорічно [1]. У разі заборони гліфосату за відсутності рівноцінних альтернатив втрати аграрного сектора можуть сягнути 31,0-55,2 млрд грн або 1,25-2,23 млрд дол. США; водночас додаткові викиди СО₂ становитимуть 23,7-47,4 млн кг щорічно [1]. Зазначені екологічні наслідки є особливо важливими в умовах глобальних змін клімату в напрямі потепління й необхідності адаптації до них [30].

Основні показники, що свідчать про глобальні тренди використання пестицидів у світі й окремих континентах протягом 1990-2019 рр., нами представлено в табл. 1. Отже, як видно з наведених даних, у загальносвітовому масштабі в період 1990-2019 рр. простежується тенденція до збільшення обсягів застосування пестицидів у сільському господарстві.

Незважаючи на відносно стабільні показники, досягнуті в останнє десятиліття, загальне використання пестицидів у 2010-х рр. зросло більш ніж на 50% порівняно з 1990-ми роками. Регіонами, які демонструють найвищі темпи зростання стосовно загального обсягу використання пестицидів, є країни Америки та Океанії - обсяги використання в яких збільшилися у 2,2 та 3,2 рази відповідно. Єдиним регіоном, країни якого зменшили використання пестицидів, є Європа, де загальне зменшення становило 12106 т, або 2,5%. В Україні за період 1992-2019 рр. застосування пестицидів у сільському господарстві зазнало істотного скорочення - на 42447 т (63,6%). Також тенденцію до зростання в загальносвітовому масштабі демонструє показник використання пестицидів з розрахунку на 1 га посівної площі (табл. 2).

Найвищі темпи зростання інтенсивності використання пестицидів з розрахунку на 1 га демонструють країни Північної та Південної Америки й Океанії. Для України ж характерне зменшення цього показника, особливо в період після 2014 р., що пояснюється, зокрема, зниженням курсу національної валюти і, як наслідок, збільшенням вартості пестицидів для вітчизняних виробників.

Основні тенденції зміни показників світового ринку пестицидів протягом досліджуваного періоду представлено на рис. 1. Наведені дані свідчать, що найбільшими експортерами та імпортерами пестицидів є країни Європи.

У 1990 р. у США та Європі функціонувало більше десяти великих агрохімічних компаній, але до 2009 р. кількість цих суб'єктів господарювання скоротилася до шести великих через злиття та поглинання (M&A), а саме Syngenta, Bayer, BASF, Dow Chemical, DuPont і Monsanto [32]. У 2015 р. відбулося злиття Dow і DuPont, а у 2016 р. - купівля китайською національною компанією ChemChina корпорації Syngenta (найбільшого світового виробника засобів для захисту рослин і насіння), а також укладення угоди між німецьким концерном Bayer й американським виробником генно-модифікованого насіння та гербіцидів Monsanto [33].

Таблиця 1

Використання пестицидів у 1990-2019 рр., т

Примітка. * До показника 1992 р. Джерело: сформовано авторами на основі [31].

Китай належить до країн, де першими почали застосовувати хімічні засоби захисту рослин. У 1950 р. Китай почав виробляти інсектицид гексахлорциклогексан, а у 1957 р. у Китаї збудовано перший завод із виробництва пестицидів на основі фосфатоорганічних сполук [34].

Таблиця 2

Використання пестицидів з розрахунку на 1 га у 1990-2019 рр., кг

Примітка. * До показника 1992 р. Джерело: сформовано авторами на основі [31]

У сільськогосподарському виробництві застосовують багато пестицидів, які вважають занадто небезпечними для використання в розвинених країнах, тим не менш, вільно експортують до країн, що розвиваються [35]. Є загальний ризик імпортних пестицидів, які входять до складу нових продуктів й експортуються в інші країни [36]. Як лідер у світових справах, США повинні допомагати контролювати й виявляти на світовому ринку пестициди, експорт яких заборонений, та ті, які незареєстровані для використання [35].

Підхід Китаю до безпечності експорту харчових продуктів акцентує увагу на створенні мережі закритого постачання елітними експортно-орієнтованими компаніями та фермами, які можуть продемонструвати, що вони запровадили відповідний контроль безпеки та мають високі санітарні стандарти, кваліфікований персонал і контроль над сировиною для гарантування безпеки своєї продукції [37]. Різні рівні залишків пестицидів у різних країнах можуть істотно порушити торгівлю у світі [38]. Тому вплив на навколишнє середовище агроекспортного виробництва у світі залишається важливим питанням [39].

Рис. 1. Основні показники світового ринку пестицидів у 1990-2019 рр.

Джерело: побудовано авторами на основі [31]

На загальносвітовому рівні загальне використання пестицидів у сільському господарстві у 2019 р. залишалося стабільним, дорівнюючи 4,2 млн т активних інгредієнтів. Середній світовий рівень застосування пестицидів з розрахунку на площу посівних угідь становив 2,69 кг/га, коливаючись у розрізі континентів від 0,39 кг/га в Африці до 3,70 кг/га в Америці.

Світові обсяги торгівлі пестицидами у 2019 р. досягли приблизно 5,6 млн т готової продукції на суму 35,5 млрд дол. США, при цьому використання пестицидів на площу посівних угідь зросло з 1,55 кг/га у 1990 р. до 2,69 кг/га у 2019 р. У структурі застосування пестицидів (рис. 2) зростає частка гербіцидів з 38,7 до 53,3% від загального обсягу, що зумовлено збільшенням обсягу їх використання на 1330530 т або у 2,5 рази.

захист рослина безпека пестицид сільський господарство

Рис. 2. Структура використання пестицидів у 1990-2019 рр., %

Джерело: побудовано авторами на основі [31].

За загальним обсягом використанням пестицидів у 2019 р. Україна перебувала на 22-му місці серед країн світу, при цьому мала майже потрійне відставання від Індії, яка перебувала на 10-му місці (рис. 3). Це можна пояснити різницею площ сільськогосподарських земель. Якщо ж брати до уваги показник внесення пестицидів на одиницю площі, то Україна (0,72 кг/га) також не входить до ТОП-10, що, своєю чергою, можна пояснити більш тривалим операційним циклом вітчизняних сільськогосподарських підприємств. У світі до числа лідерів за інтенсивністю використання пестицидів (кг/га) у 2019 р. належали такі країни: Трінідад і Тобаго (24,96), Сент-Люсія (19,60), Еквадор (14,03), Гонконг (13,75), Тайвань (13,35), Китай (13,07), Ізраїль (12,74), Беліз (11,34), Південна Корея (10,59) та Колумбія (7,08).

Аналізуючи динаміку інтенсивності використання пестицидів у світі, слід звернути увагу на їх ефективність. Для вимірювання виробничої ефективності використання пестицидів учені запропонували індекс співвідношення витрат/вигід, який відображає обсяг використання пестицидів для виробництва певної кількості врожаю за рік [40].

Рис. 3. Країни-лідери за використанням пестицидів, 2020 р.

Згідно із цим індексом, на глобальному рівні ефективність використання пестицидів зростала протягом 1990-2007 рр., проте починаючи з 2007 р. знижувалася. Серед основних країн найбільші обсяги використання пестицидів (г/кг урожаю) протягом 2010-2014 рр. були в Бразилії (1,883), за якою слідували Японія (1,846), Мексика (1,678), Китай (1,243), Канада (0,979), США (0,873), Франція (0,708), Німеччина (0,673), Великобританія (0,550) та Індія (0,089) [40]. Отже, не завжди більший обсяг застосування пестицидів з розрахунку на 1 га площі забезпечував вищу виробничу ефективність. Для оцінки зміни обсягів використання пестицидів у світі нами розраховано три можливі сценарії розвитку показників у динаміці: песимістичний, очікуваний та оптимістичний.

Для розрахунку прогнозних значень показників за умов песимістичного сценарію розвитку економічних явищ і процесів ми використовували рівняння тренду вигляду: y = a0 + logai.

Прогнозування показників за очікуваного сценарію розраховано з використання лінійного тренду: y = a₀ + a₁.

Оптимістичний сценарій розвитку нами розглядався у вигляді рівняння тренду: y = a0 + expai.

Здобуті рівняння тренду мають такі параметри:

- очікуваний сценарій: Y = 2271744 + 64309,1 (середня відносна помилка - 3,66 %);

- оптимістичний сценарій: Y = 2315482 + exp^0,99024 (1,13%);

- песимістичний сценарій: Y = 1982360 + _log 643091 (1,69%).

Як свідчать прогнозні розрахунки, у 2025 р., очікуваний обсяг загальносвітового використання пестицидів становитиме 4879,3 тис. т, за оптимістичного сценарію - 5233,1 тис. т, за песимістичного - 3802,8 тис. т. У 2030 р. очікуваний рівень загальносвітового використання пестицидів становитиме 5232,0 тис. т, за оптимістичного сценарію - 5917,2 тис. т, за песимістичного - 3802,8 тис. т. Як свідчать показники надійності, найбільш стійким є оптимістичний прогноз. Основні прогнози за масивом даних (табл. 1) про використання пестицидів у світі наведено нами на рис. 4. Параметри рівнянь підтверджують тенденції до збільшення застосування пестицидів у світовому масштабі. Слід розуміти, що на прогнозні показники істотно можуть вплинути різні чинники, зокрема пандемія Covid-19. Разом із тим, розраховані сценарії доцільно враховувати при формуванні державної політики у сфері сільського господарства.

Аналогічним чином розраховано прогнози використання пестицидів в Україні. Рівняння тренду мають такі параметри:

- очікуваний сценарій: Y = 67524,7 - 1505,4 (5,17%);

- оптимістичний сценарій: Y = 69381,9 + exp^0,926182 (4,27%);

- песимістичний сценарій Y = 74298,8 - log15054(4,6%)

Рис. 4. Прогнозний загальний обсяг використання пестицидів у світі на період до 2030 р., т

Основні прогнози за масивом даних про використання пестицидів в Україні (табл. 1) представлено на рис. 5. Як свідчать прогнозні розрахунки, у 2025 р. очікуваний обсяг використання пестицидів в Україні становитиме 41,4 тис. т, за оптимістичного сценарію - 55,3 тис. т, за песимістичного - 46,7 тис. т. У 2030 р. очікуваний загальний обсяг використання пестицидів в Україні становитиме 41,9 тис. т, за оптимістичного сценарію - 61,9 тис. т, за песимістичного - 46,7 тис. т. Як свідчать визначені показники статистичної надійності, найбільш стійким є оптимістичний сценарій прогнозу.

На відміну від загальносвітових тенденцій, для України характерні періоди істотного зниження використання пестицидів, зокрема протягом 1990-х та 2010-х років. Якщо для першого періоду зниження використання пестицидів в Україні можна пояснити загальним зменшенням сільськогосподарського виробництва, то для останнього десятиліття зниження загального обсягу використання хімічних засобів захисту рослин, на наш погляд, відбувається як за рахунок покращення технологій застосування препаратів, використання засобів захисту рослин в оптимальних дозах, здійснення постійного контролю за якістю (що зумовлює використання меншої кількості більш якісних пестицидів), ...