Особливості взаємодії інгібіторів сукцинатдегідрогенази з мікроелементами для підвищення продуктивності пшениці озимої
Збудники хвороб рослин, які призводять до захворювань. Особливості взаємодії фунгіцидів та добрив, важливих для вирощування культурних рослин за дефіциту добрив, пестицидів. Аналіз ураження хворобами та визначення вмісту хлорофілу у прапорцевому листку.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.07.2023 |
| Размер файла | 40,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Особливості взаємодії інгібіторів сукцинатдегідрогенази з мікроелементами для підвищення продуктивності пшениці озимої
Л.М. Михальська, О.Л. Зозуля, В.В. Твартау
Институт фізіології рослин і генетики Національної академії наук України ТОВ «Сингента Україна»
Features of the interaction of succinate dehydrogenase inhibitors with microelements to increase the winter wheat productivity
L.M. Mykhalska, O.L. Zozulya, V.V. Schwartau
Effective disease control integrated with nutrition systems is important for increasing the productivity of winter wheat and other crops. The use of fungicides of the SDHI class with triazoles and strobilurins is today the basis of controlling harmful pathogens in crops. Adepidine of the SDHI class is effective in integrated disease control systems, primarily against Fusarium, Alternaria, powdery mildew, Helminthosporium, spotting, etc. It is shown that the addition of fertilizers containing redox trace elements to the spraying solutions of fungicides is important for prolonging the period of photosynthetic activity, increasing the chlorophyll content in plants, and forming crops that are more resistant to moisture deficit. The latter is important for the formation of productivity in the second half of the growing season of the crop. It is worth applying fungicides with fertilizers in the vegetative period of development to preserve the photosynthetic activity of all wheat leaves lovels, which significantly increases the efficiency of the use of nutrients and prolongs the period of transport of assimilates to the reproductive organ. It is proposed to consider the composition of fungicides with fertilizers, for example, adepidin, 75 g/1 + propiconazole, 120 g/1 + azoxystrobin, 100 g/1 + Brexyl mix, 2.0 kg/ha, as a factor for increasing the efficiency of nitrogen use. It should be noted that it is advisable to control the harmful factor, in particular Fusarium graminearum, etc., with the introduction of integrated protection systems. At the same time, the role of redox trace elements (iron, zinc, manganese, copper) is important both for ensuring high levels of control of the pathogen under the action of fungicides, and for the formation of crops resistant to the effects of stress factors. It was established that the compositions of SDHI + triazole + strobilurin (Miravis Neo) + magnesium + redox-TE (Brexyl Mix) increase resistance to stresses, cause reduction of the peduncle, redistribution of assimilates to the ear (increase in ear length), significant increase in the content of chlorophyll in the lower leaves lovels with a pronounced lengthening of the growing season, which is an important component of increasing the productivity of winter wheat. The established features of the interaction of fungicides and fertilizers are important for the cultivation of crops under the absence of resources, fertilizers, pesticides, etc.
Key words: succinate dehydrogenase inhibitors, disease control, nutrition, resistance, grain spike crops, winter wheat.
Ефективний контроль хвороб, інтегрований із системами живлення, важливий для нарощування продуктивності пшениці озимої та інших культурних рослин. Застосування фунгіцидів класу SDHI з триазолами та стробілуринами сьогодні є основою контролювання шкодочинних збудників хвороб у рослинництві. Адепідин класу SDHI ефективний в інтегрованих системах контролю хвороб, насамперед проти фузаріозів, альтернаріозів, борошнистої роси, гельмінтоспоріозів, плямистостей тощо. Показано, що додавання до робочих розчинів фунгіцидів добрив з вмістом редокс-мікроелементів важливо для подовження періоду фотосинтетичної активності, підвищення вмісту хлорофілу у рослинах і формування посіву, більш резистентного до нестачі вологи. Останнє важливо для формування продуктивності у другій половині вегетації культури. Застосовувати фунгіциди з добривами варто у вегетативний період розвитку для збереження фотосинтетичної активності усіх ярусів культурної рослини, що істотно підвищує ефективність використання елементів живлення та подовжує період транспорту асимілятів до генеративного органу. Запропоновано розглядати композиції фунгіцидів з добривами на прикладі адепідин, 75 г/л + пропіконазол, 120 г/л + азоксистробін, 100 г/л; 1,0 л/га + брексил мікс, 2,0 кг/га, як фактор підвищення ефективності використання азоту. Зазначимо, що контролювати шкодочинний фактор, зокрема Fusarium graminearum тощо, необхідно за впровадження інтегрованих систем захисту. При цьому роль редокс-мікроелементів (залізо, цинк, марганець, мідь) є важливою як для забезпечення високих рівнів контролю збудника за дії фунгіцидів, так і для формування резистентного до дії стресових чинників посіву культури. Встановлено, що композиції SDHI + триазол + стробілурин (міравіс нео) + магній + редокс-мікроелементи (брексил мікс) підвищують резистентність до стресів, викликають скорочення підколосового міжвузля, перерозподіл асимілятів до колоса (зростання довжини колоса), істотне зростання вмісту хлорофілу у нижчих ярусах за вираженого подовження вегетації, що є важливими складовими підвищення продуктивності пшениці озимої. Встановлені особливості взаємодії фунгіцидів та добрив важливі для вирощування культурних рослин за дефіциту ресурсів, добрив, пестицидів тощо.
Ключові слова: інгібітори сукцинатдегідрогенази, контроль хвороб, живлення, резистентність, зернові колосові, пшениця озима.
Основними складовими формування продуктивності культурних рослин є впровадження сучасних сортів та гібридів й відповідні до потреб культури технології вирощування [1, 2]. Використання пестицидів у світі та в Україні збільшується, проте втрати врожаю за останні 40 років істотно не зменшилися. Велика роль у втратах врожаю серед біотичних обмежень продуктивності [3] належить хворобам, а також шкідникам і бур'янам. Тільки на посівах пшениці ідентифіковано 31 шкодочинний об'єкт, це насамперед фузаріози, септоріози, іржа, борошниста роса, плямистості тощо. Результати авторів роботи документально підтверджують втрати, що їх спричинили 137 патогенів і шкідників пшениці, рису, кукурудзи, картоплі та сої в усьому світі. На глобальному рівні діапазон збитків для пшениці становить 21,5% (10,1--28,1 %), рису -- ЗО % (24,6--40,9 %), кукурудзи -- 22,5 % (19,5-41,1 %), картоплі - 17,2 % (8,1-21,0 %), сої - 21,4 % (11,0--32,4 %). Хвороби рослин призводять також до зниження якості врожаю й накопичення мікотоксинів [4].
Традиційно вважають, що хворобу рослин викликає один вид збудника або навіть конкретний штам. Тим часом хвороби існують переважно у складі комплексу збудників. Більшість лабораторних досліджень зосереджується на окремих штамах мікроорганізмів, вирощених у чистій культурі. Тому насправді ми сьогодні мало знаємо про можливі міжвидові взаємодії або взаємодії між різними таксонами патогенних мікроорганізмів у природі. У рослин багато захворювань -- це результат багатовидових, часто синергічних взаємодій. Внаслідок цього підвищується рівень шкодочинності захворювань, і це слід брати до уваги при розробці ефективних заходів контролю. З іншого боку, є лише обмежені відомості щодо синергічних патогенних взаємодій при хворобах рослин, механізми яких на сьогодні невідомі. Наприклад, важкі ураження пшениці кореневими гнилями викликають F. gramineamm, F. culmorum, F. роае та F. sporotrichioides, a фузаріозом колоса -- комплекс видів Fusarium graminearum. Кореневі гнилі кукурудзи викликано F. meridionale і F. boothii, а корені й качани уражуються гнилями Trichoderma spp., Penicillium spp., Pyrenochaeta indica, F. moniliforme, F. graminearum, F. oxysporum [4]. Таких прикладів взаємодії збудників хвороб рослин, які призводять до комплексних захворювань, може виявитися набагато більше, а розуміння основних механізмів їхньої взаємодії має важливе значення для вивчення епідеміології рослин та боротьби з хворобами. Тим часом, переважна більшість зареєстрованих у світі фунгіцидів позиціонується на ринку для контролю або вибраних хвороб рослин, або для невеликого їх переліку.
Сучасні стратегії контролю хвороб рослин ґрунтуються в основному на застосуванні фунгіцидів. Досягненню високої продуктивності зернових культур за впровадження резистентних сортів/гібридів та забезпечення належної сівозміни сприяє й формування умов прояву максимальної ефективності фунгіцидів.
У рослинництві України з економічних причин застосування фунгіцидів є обмеженим. Використання окремих діючих речовин і більшості фунгіцидів слід розглядати не як елемент контролю широкого спектра збудників хвороб, а радше як чинник зміни балансу мікрофлори в агрофітоценозі. Тому одночасно з ефективним контролем збудників найшкодочинніших хвороб варто також належно контролювати збудників інших небезпечних для регіону хвороб. Цього можна досягти, впроваджуючи композиційні фунгіциди й системи контролю.
Значна кількість сучасних фунгіцидів у виробництві має обмежену ефективність [5], тому вимоги до контролю хвороб для забезпечення продовольчої безпеки у світі й в Україні реалізувати складно. Застосування препаратів з одним механізмом дії формує резистентні штами. Складнощі з моніторингом розвитку хвороб зумовлюють пізнє застосування фунгіцидів або невідповідність обраних діючих речовин потребам захисту культурної рослини. Також, розвиток шкодочинних хвороб в агрофітоценозі активує й ураження факультативними патогенами, зокрема сапрофітами. Раніше нами було показано, що на посівах культурних рослин в Україні домінують види Altemaria [6, 7].
Проблему інфікування посівів збудниками шкодочинних хвороб вирішити непросто. Кожні 2--4 роки 5--15 % посівів озимих колосових культур «випадають» унаслідок ураження кореневими гнилями, передусім фузаріозними. Майже щороку істотна частка зерна українського виробництва втрачає в класності через ураження посівів фузаріозами, альтернаріозами та інфікування збіжжя мікотоксинами. Гостро стоїть проблема ураження сажковими хворобами, потенційно небезпечні офіобольоз та іржа тощо.
Схожа ситуація спостерігалася майже 120 років тому в східному й центральному районах «кукурудзяного поясу» США. Дослідники проаналізували зниження рентабельності вирощування ячменю та зростання рівня ураження фузаріозом колосу на початку 1900-х років при відповідному збільшенні площ посівів кукурудзи. При цьому ураження фузаріозом ячменю було таким потужним, що виробництво культури було майже припинено [4].
Отже, застосування в агрофітоценозах ефективних фунгіцидів надзвичайно важливе для їх продуктивності, відновлення рентабельності культур та отримання неураженого мікотоксинами збіжжя зернових.
Багаторічні дані про ефективність no-till технологій здебільшого свідчать про небезпеку підвищення ураження зерна мікотоксинами. Економічні умови ведення рослинництва формують невпинну тенденцію до скорочення елементів технологій вирощування з обробітку ґрунту, а це вимагає вдосконалених рішень у контролі хвороб шляхом застосування ефективних фунгіцидів.
Відомо, що зниження рівнів інфікування рослин фузаріозом колоса після застосування фунгіцидів не обов'язково викликає відповідне зниження накопичення мікотоксинів у зерні. У класичних працях [10, 11] встановлено, що застосування фунгіцидів, неселективних проти збудників хвороб -- мікотоксинпродуцентів, призводить до зростання накопичення мікотоксинів у збіжжі. Низка стробілуринів і триазолів виявилися малоефективними проти Fusarium spp., Alternaria altemata, Arthrinium spp., Aspergillus niger, Epicoccum spp., Microdochium spp., Rhizopus oryzae та Trichoderma spp. [4].
Чимала кількість фунгіцидів у сублетальних концентраціях стимулює накопичення мікотоксинів in vitro. Це свідчить про недопустимість зниження регламентованих доз фунгіцидів та використання неселективних до збудників цієї хвороби або малоефективних препаратів.
З огляду на помірні рівні контролю хвороб переважною більшістю сучасних фунгіцидів та на високі вимоги до контролю хвороб для забезпечення продовольчої безпеки у світі й в Україні важко переоцінити значення впровадження в сучасне світове виробництво рослинницької продукції композицій останнього покоління SDHI з азолами для істотного підвищення ефективності контролю хвороб та зниження вмісту мікотоксинів у врожаях.
Фунгіциди SDHI було відкрито понад сорок років тому. Через обмежений спектр контрольованих захворювань карбоксаміди першого покоління застосовували у виробничих умовах лише на кількох культурах/патосистемах (в основному для контролю базидіоміцетів). Перший фунгіцид класу SDHI створений у 1966 році (карбоксин); сьогодні SDHI займають чільне місце у технологіях захисту культурних рослин [4, 12, 13]. Провідні пестицидні компанії активно розробляють похідні SDHI, наприклад Сингента з 2012 року вивела на ринок 3 похідних цього класу. Сьогодні більше 15 фунгіцидів-похідних SDHI застосовуються на численних культурних рослинах з високою ефективністю контролю патогенів Ascomycetes, Deuteromycetes, Basidiomycetes. Проте за скорочених сівозмін залишаються патогени, контроль яких до останнюю часу винятково за допомогою фунгіцидів залишається проблемним.
Згодом, у 2003 році, було створено SDHI з розширеним спектром дії та підвищеною ефективністю, нові препарати випускають до сьогодні. Ці SDHI сучасного покоління швидко завойовують ринок багатьох культур.
Цільовий фермент інгібіторів SDH -- сукцинатдегідрогеназа (SDH, комплекс II в ланцюзі мітохондріального дихання), яка є функціональною частиною циклу трикарбонових кислот і пов'язана з мітохондріальним електротранспортним ланцюгом [13]. SDH складається з чотирьох субодиниць (А, В, С і D), а сайт зв'язування SDHI (сайт зв'язування убіхінону) формується субодиницями В, С і D. Мутації цільового сайту, які призводять до зниження чутливості, можуть розвиватися в усіх трьох субодиницях.
Молекулу адепідину створено з використанням компонентів, важливих для її високої активності в цільових об'єктах / системах [14]. Потрібно також відзначити фрагмент «N-метокси», який формує потужну активність із широким спектром контролю видів Fusarium та ін. Ліпофільно-етиловий лінкер і феніл забезпечують швидке надходження молекули в кутикулярний віск із наступним перерозподілом у клітинні ліофільні структури (мембрани). Це надходження через воски забезпечує тривалий ефект фунгіцидної активності. Для подовження періоду контролю хвороб помірне інгібування в монооксигеназних системах може забезпечувати фрагмент «С13-феніл», що, відповідно, може зумовлювати характерну повільну метаболізацію молекули.
Інгібування сукцинатдегідрогенази впливає на всі стадії життя патогену. Спектр дії адепідину охоплює велику кількість збудників і поєднує високу активність щодо багатьох шкодочинних патогенів, серед них Z. tritici, Blumeria graminis, Pyrenophora (Drechslera) tritici- repentis, Uncinula (Erysiphe) necator та A. solani. Адепідин зберігає високу активність проти важкоконтрольованих патогенів, таких як В. cinerea, Sclerotinia sclerotiorum та, що особливо важливо, проти висо- кошкодочинних в Україні Fusarium spp. Адепідин демонструє високу ефективність щодо контролю F. graminearum і F. сиїтогит у концентраціях до 20 мг/л. Раніше нами було показано можливість підвищення рівнів контролю збудників шкодочинних хвороб застосуванням композицій фунгіцидів з добривами, насамперед з редокс-мікроеле- ментами (залізо, цинк, марганець, мідь) [4, 15].
Зважаючи на викладене, метою роботи було визначити ефективність похідного SDHI на прикладі адепідину у композиції з триазолом й стробілурином та редокс-мікроелементами на посівах високопродуктивного сорту пшениці озимої за обмеженого застосування азотних добрив.
Методика
Польові дослідження проводили у дослідному сільськогосподарському виробництві Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (смт Глеваха, Київська обл.) на пшениці озимій (Friticum aestivum L.) сорту Новосмуглянка (високоінтенсивного типу) у вегетаційних сезонах 2019--2021 років.
Рослини вирощували на дерновому слабо- та середньопідзолистому неоглеєному й глеюватому супіщаному ґрунті. Ґрунти типові для зони Полісся та характеризуються низьким рівнем родючості [15]. Облікова площа кожної ділянки -- 10 м2, повторність -- 6-разова.
Посіви пшениці озимої обробляли фунгіцидом(ами) одноразово навесні у фазу ВВСН 37--39. В якості композиції редокс-мікроеле- ментів використовували добриво брексил мікс (Valagro, Італія) (Mg 6 %, В 1,2 %, Fe 0,6 %, Мп 0,7 %, Zn 5 %, Си 0,8 %, Mo 1,0 %) - 2,0 кг/га.
Досліди з визначення ефективності фунгіцидів у регіонах України проводили на дослідних станціях ТОВ «Сингента» у Київській та Хмельницькій областях, а також на виробничих посівах ТОВ «Хмільницьке» агропромхолдингу «Астарта-Київ» і ТОВ «ПоділляЛатІнвест» Вінницької області у 2019 та 2019--2021 роках, відповідно.
Аналіз ураження хворобами та визначення вмісту хлорофілу у прапорцевому листку здійснювали у фазу ВВСН 61 [4, 15].
Вимірювання вмісту хлорофілу в листках пшениці озимої проводили за допомогою польового хлорофіломіру SPAD-502 (Копіса Minolta, Японія) [4, 15]. Реальний квантовий вихід електронного транспорту (Y(II)), який оцінює ефективний квантовий вихід фотохімічного перетворення енергії у ФС II, визначали за допомогою польового флуориметра Y(II) meter & Plant Stress Kit (Opti-Sciences Inc., СІЛА) та розраховували за формулою (F'm -- Fs)/F'm [16].
Морфологічні й фізіологічні показники рослин визначали у фазу ВВСН 61. Якість зерна визначали на ІЧ-аналізаторі Perten Instruments (Швеція) у лабораторії ТОВ «Сингента Україна»; ефективність використання азоту (NUE), % = (N винесений з урожаєм, Kr/ra)/(N внесений з добривами, кг/га) * 100, %.
Результати оброблено статистично з використанням програми Microsoft Exel 2019 з StatPlus від AnalystSoft Inc. Version v. 7 (https://www.analystsoft.com/en/).
Результати та обговорення
Показано (табл. 1, 2), що застосування композицій похідних SDHI з триазолами та стробілуринами дозволяє з високою ефективністю контролювати ураженість рослин зернових колосових культур хворобами. Відзначимо високі рівні контролю фузаріозу колоса та плямистостей, що важливо не тільки для отримання високих та якісних врожаїв пшениці, але й має значення для зниження ураження хворобами для наступних культур у сівозміні: кукурудзи, соняшнику, сої тощо.
Таблиця 1. Ефективність композицій сучасних SDHI фунгіцидів з триазолами та стробілуринами щодо контролю збудників шкодочинних хвороб на пшениці озимій, середні рівні контролю у дослідах 2019--2021 років, %
|
Цільовий об'єкт |
Адепідин, 75 г/л + пропіконазол, 120 г/л + азоксистробін, 100 г/л; 1,0 л/га |
Прогіоконазол, 150 г/л, біксафен, 75 г/л; 1,0 л/га |
Піраклостробін, 150 г/л + біксафен, 75 г/л; 0,6 л/га |
|
|
Фузаріоз колоса |
95±4а |
80±76 |
85±56 |
|
|
Септоріоз |
95±5а |
80±56 |
85±76 |
|
|
Піренофороз |
91±7а |
70±76 |
75±56 |
Примітка: тут і далі середні значення показника, позначені однаковими літерами, свідчать про недостовірну різницю за Р < 0,05.
Таблиця 2. Ефективність композицій сучасних SDHI фунгіцидів з триазолами та стробілуринами щодо контролю збудників шкодочинних хвороб на ячмені озимому, середні рівні контролю у дослідах 2019--2021 років, %
|
Цільовий об'єкт |
Адепідин, 75 г/л + пропіконазол, 120 г/л + азоксистробін, 100 г/л; 1,0 л/га |
Прогіоконазол, 150 г/л + біксафен, 75 г/л; 1,0 л/га |
Піраклостробін, 150 г/л + біксафен, 75 г/л; 0,6 л/га |
Піраклостробін, г/л + епоксиконазол, 41.6 г/л + флуксапіроксад, 41,6 г/л; 1,0 л/га |
|
|
Септоріоз |
98±2а |
85±56 |
85±56 |
88±56 |
|
|
Г ельмінтоспоріоз |
95±5а |
90±5а |
70±76 |
70±86 |
Складовою дії фунгіцидів є, окрім контролю захворюваності, й збереження фотосинтетично активних органів (листки, стебла), та, відповідно, фотосинтетичного потенціалу культурних рослин. Роль фотосинтетичного потенціалу у формуванні продуктивності зернових колосових культур активно дискутується. Встановлено, що активність антиоксидантних ферментів хлоропластів прапорцевого листка істотно зростає за позакореневого підживлення азотом, що пов'язано із підвищенням рівнів фотосинтетичної активності [17]. Передчасна втрата фотосинтетичного потенціалу посіву зернових культур за ураження листків хворобами -- одна з головних проблем, які обмежують генетичний потенціал продуктивності сортів/гібридів у виробництві. У наших дослідах 2019--2021 років застосування міравіс нео (адепідин) у ВВСН 39 пшениці озимої сприяло збереженню прапорцевого листка та листків нижчих ярусів. При цьому позакореневі обробки добривами, зокрема магнієм з азотом, можна було проводити не тільки у період вегетативного розвитку, але й у пізні, ближче до жнив, фази розвитку з відповідним додатковим впливом на зростання продуктивності. У 2021 році в Київській області було зафіксовано велику кількість опадів та суттєві ураження хворобами (на контролі перевищували 50 %). За внесення у ВВСН 39 фунгіциду міравіс нео у дозі 0,75 л/га вдалося знизити ураження хворобами рослин сортів Софія київська, Городниця та Київська 19, продуктивність при цьому залежно від сорту досягала 10,5--13,6 т/га [18].
Рівень азотного живлення є визначальним фактором формування продуктивності зернових колосових культур. В Україні внесення високих доз, більше 120 кг/га N, обмежено економічними чинниками. Також, зазначимо, що внесення високих доз мінеральних добрив -- солей сильних кислот призводить до мінералізації органічної речовини ґрунтів й втрати родючості. Завищені дози мінерального азоту зумовлюють не тільки втрати добрив, але й ушкоджують численні організми в екоценозах, забруднюють водоносні горизонти та ведуть до різкого зростання викидів парникових газів (N20 тощо). Тому, сучасні технології вирощування культурних рослин формуються не за принципом нарощування доз внесення мінеральних добрив, а шляхом підвищення ефективності використання елементів живлення та узгодження систем живлення та захисту посівів. При цьому забезпечення високих рівнів ефективності використання азоту є ключом до нарощування продуктивності культурних рослин.
Варто зазначити, що реутилізація пластичних речовин (вуглець/азот) у колос посилюється у разі внесення фунгіциду, що подовжує період фотосинтетичної активності та дає змогу досягти вищих рівнів продуктивності посіву. У перших роботах з досліджень впливу рівнів азотного живлення щодо захворюваності рослин у посівах зернових колосових культур показано зростання ураження кореневими гнилями та факультативними патогенами за зростання рівнів азотного живлення [4]. За позакореневого застосування азотних добрив з фунгіцидами показано можливість істотно знизити наслідки ураження хворобами [19--21]. Варто також відзначити численні дані щодо подовження вегетації культурних рослин за внесення фунгіцидів, особливо за дії композицій SDHI + триазоли/стробілурини [20, 21]. Раніше показано, що внесення редокс-мікроелементів позакоренево, протягом вегетації культури, може приводити до оптимізації прояву захисної дії фунгіцидів та зростання якості зерна: зниження накопичення мікотоксинів у зерні пшениці озимої [22].
У дослідах на пшениці озимій сорту Новосмуглянка у 2021--2022 роках застосування фунгіцидів адепідин, 75 г/л + пропіконазол, 120 г/л + азоксистробін, 100 г/л; 1,0 л/га зумовлювало статистично достовірне підвищення врожаю. Істотних змін у якості зерна при цьому не встановлено (табл. 3). За внесення композиції добрива з фунгіцидами: брексил мікс, 2,0 кг/га + адепідин, 75 г/л + пропіконазол, 120 г/л + азоксистробін, 100 г/л; 1,0 л/га спостерігали тенденцію щодо нарощування продуктивності. За внесення фунгіцидів стан stay- green подовжувався на 3--4 доби, а за додавання добрива до розчину для обприскування -- до 7--9 діб. Подовження періоду фотосинтетичної активності може мати значення для підвищення ефективності використання азоту добрив. У дослідах найвищий показник ефективності використання азоту (NUE) встановлено за дії композиції фунгіциди + добриво. Таким чином, внесення композицій адепідин, 75 г/л + пропіконазол, 120 г/л + азоксистробін, 100 г/л; 1,0 л/га окремо та разом з брексил мікс, 2,0 кг/га є важливим для підвищення ефективності використання азоту з добрив чи з ґрунту. При цьому композиції фунгіцидів з редокс-мікроелементами сприяють подовженню періоду фотосинтетичної активності та досягненню максимальних у дослідах показників ефективності використання азоту рослинами у посіві.
За впливу композиції брексил мікс + адепідин, 75 г/л + пропіконазол, 120 г/л + азоксистробін, 100 г/л спостерігали тенденцію до зниження висоти рослин за зростання довжини колоса (табл. 4). Довжина підколосового міжвузля знижувалася, що може свідчити про підвищення резистентності рослин до посухи та вилягання. Зниження стресу рослин за обробки добривом з фунгіцидами може бути фактором подовження фотосинтетичної активності. Збільшення вмісту хлорофілу у листках нижніх ярусів за обробки рослин добривом з фунгіцидами, порівняно з контролем, свідчить про подовження функціонування фотосинтетичного апарату, а реального квантового виходу електронного транспорту ФС II (Y(II)) -- про вищу функціональну активність прапорцевих листків (табл. 4). Також, важливим є зростання вмісту хлорофілу у нижчих, під прапорцевим листком, ярусах.
Таблиця 3. Продуктивність пшениці озимої сорту Новосмуглянка за внесення композицій фунгіцидів з адепідином та добривом, середні дані 2021--2022 років
|
Варіант |
Врожай, т/га |
Білок/клейковина, % |
Подовження вегетації, дні |
Ефективність використання азоту, % |
|
|
Контроль |
8,1а |
14,1а/32,2а |
-- |
42 |
|
|
Міравіс нео, 1,0 л/га |
8,56 |
14,3а6/32,4а |
3-4 |
47 |
|
|
Міравіс нео, 1,0 л/га + брексил мікс, 2 кг/га |
8,76 |
14,4а6/33,46 |
7-9 |
52 |
|
|
НІРо,05 |
0,2 |
0,2/0,4 |
-- |
- |
Примітка: тут і далі, рівень азотного живлення у дослідах становив N70 за сезон.
|
ТАБЛИЦЯ 4. Вплив композиції фунгіцидів з адепідином та брексил мікс на розвиток пшениці озимої |
||||
|
Показник |
Контроль |
Адепідин, 75 г/л + пропіконазол, 120 г/л + азок систробін, 100 г/л; 1,0 л/га |
Адепідин, 75 г/л + пропіконазол, 120 г/л + азоксистробін, 100 г/л, 1,0 л/га + брексил мікс, 2 кг/га |
|
|
Висота рослин, см |
104+4а |
101 ± 4а |
9 8+ 3 а |
|
|
Довжина колоса, см |
6,8 + 1,0а |
8,5 ± 0,5б |
9,5 + 0,4В |
|
|
Довжина підколосового міжвузля, см Вміст хлорофілу, відносних одиниць SPAD (Konica-Minolta SPAD-502) |
14,1 + 2,0а |
10,2+1,2® |
8,8 + 2,4“ |
|
|
Прапорцевий листок |
58,0 + 2, Iа |
58,1 + 1,9а |
59,0+2,Iа |
|
|
2-й ярус |
27,4 + 3,1г |
38,0+2,0“ |
44,9 + 1,9® |
|
|
3-й ярус |
сухий |
12,3+4,1* |
27,8+2,1“ |
|
|
4-й ярус |
сухий |
сухий |
27,3+2,8“ |
|
|
5-й ярус Реальний квантовий вихід електронного транспорту ФС II, Y(II) (Opti-Sciences)* |
сухий |
сухий |
19,9 + 3,9* |
|
|
Прапорцевий листок |
0,688+0,005а |
0,698 + 0,004® |
0,712+0,007“ |
Примітка : за 7 діб після обробки; визначення інших показників у ВВСН 61.
Встановлена залежність впливу композиції добрива з фунгіцидами формує «ефект парасольки» щодо захисту нижчих ярусів листків за високих температур і нестачі вологи, що має значення для подовження вегетації й досягнення вищих рівнів використання азоту та інших елементів живлення, особливо у періоди дефіциту вологи.
Високоефективні фунгіциди класу SDHI є порівняно новими на ринку, а їх часте застосування може призвести до формування резистентності у збудників хвороб. Фундаментальними принципами, яких слід дотримуватися при застосуванні стратегій управління резистентністю до фунгіцидів, є наступні:
1) усі фунгіциди з одним сайтом дії класу SDHI можуть формувати крос-резистентність до збудників хвороб;
2) при використанні сумішей для боротьби з резистентністю до SDHI фунгіцидів, які застосовуються у вигляді бакової суміші або спільної суміші, партнер по суміші має забезпечувати задовільну боротьбу з хворобами при окремому застосуванні проти цільового захворювання і повинен мати інший механізм дії;
3) фунгіциди SDHI слід застосовувати профілактично або на ранніх стадіях розвитку хвороби. Не можна використовувати знижені норми та обробляти посіви фунгіцидом з одним механізмом дії багато разів.
Тому застосування композицій SDHI з іншими фунгіцидами за додавання до розчинів для обробки редокс-мікроелементів може бути важливим для посилення контролю ряду шкодочинних хвороб, наприклад факультативних сапрофітів тощо. Композиції, наприклад брексилу мікс з фунгіцидами: адепідин, 75 г/л + пропіконазол, 120 г/л + азоксистробін, 100 г/л можуть бути складовими антирезистентної програми.
Отже, застосування фунгіцидів класу SDHI з триазолами та стробілуринами сьогодні є основою контролювання шкодочинних збудників хвороб у посівах пшениці озимої та інших культурних рослин. Адепідин є похідним нової групи SDHI фунгіцидів ІЧ-метокси-(фенілетил)-піразол-карбоксамідів. У складі молекули фунгіциду є компоненти, які модерують її поліфункціональність: ліпофільний фрагмент, що потенціює подовжену активність, та піразолова амідна структура, яка визначає високий рівень активності щодо широкого спектра збудників хвороб. Фунгіцид ефективно інгібує проростання спор і ріст зародкових трубок та має високу профілактичну активність. Лікувальну активність визначено на збудниках багатьох шкодочинних хвороб. Адепідин доцільно застосовувати профілактично для підвищення ефективності контролю хвороб та боротьби з резистентністю у збудників. Його високу ефективність контролю in vitro та в польових умовах встановлено для таких небезпечних в Україні пато- генів, зокрема й до мікотоксинпродуцентів: Pyrenophora teres, Drechslera graminea, Diplocarpon earlianum, Ramularia collo-cygni, Rhyncosporium secalis, Septoria spp., Drechslera tritici-repentis, Fusarium spp. та інших.
Адепідин ефективний в інтегрованих системах контролю хвороб, насамперед проти фузаріозів, альтернаріозів, борошнистої роси, гельмінтоспоріозів, плямистостей тощо. Додавання до робочих розчинів фунгіцидів добрив з вмістом редокс-мікроелементів важливо для подовження періоду фотосинтетичної активності й підвищення вмісту хлорофілу у рослинах та формування посіву, більш резистентного до нестачі вологи. Останнє важливо для формування продуктивності у другій половині вегетації культури. Застосовувати фунгіциди + добрива варто у вегетативний період розвитку для збереження фотосинтетичної активності усіх ярусів культурної рослини, що істотно підвищує ефективність використання елементів живлення та подовжує транспорт асимілятів до генеративного органу.
Запропоновано розглядати композиції SDHI фунгіцидів на прикладі адепідин, 75 г/л + пропіконазол, 120 г/л + азоксистробін, 100 г/л; 1,0 л/га + брексил мікс, 2,0 кг/га, як фактор підвищення ефективності використання азоту. При цьому встановлене підвищення ефективності використання азоту за дії композиції добриво + фунгіциди важливе не тільки для нарощування продуктивності та якості культурних рослин і забезпечення рентабельності рослинництва, але й скорочення викидів парникових газів (N20). Зазначимо, що контролювати шкодочинний фактор, наприклад Fusarium graminearum тощо доцільно за впровадження інтегрованих систем захисту. При цьому роль редокс-мікроелементів (залізо, цинк, марганець, мідь) є важливою як для забезпечення високих рівнів контролю збудника за дії фунгіцидів, так і для формування резистентного до дії стресових чинників посіву культури.
Таким чином, композиції SDHI + триазол + стробілурин (міравіс нео) + магній + редокс-мікроелементи (брексил мікс) підвищують резистентність до стресів -- вихід електронного транспорту ФС II й функціональну активність прапорцевих листків, викликають скорочення підколосового міжвузля, перерозподіл асимілятів до колоса (зростання довжини колоса), істотне підвищення вмісту хлорофілу у нижчих ярусах за вираженого подовження вегетації, що є важливими складовими нарощування продуктивності пшениці озимої. Встановлені особливості взаємодії фунгіцидів та добрив важливі для вирощування культурних рослин за дефіциту ресурсів, добрив, пестицидів тощо.
хвороба рослина хлорофіл добриво
Цитована література
1. Моргун В.В., Швартау В.В., Коновалов Д.В., Михальська Л.М., Скрипльов В.О. Клуб 100 центнерів. Сучасні сорти та системи живлення і захисту пшениці озимої. Видання XI. Наук, видання. К.: Вістка, 2022. 106 с. ISBN 978-617-7574-70-4.
2. Моргун В.В., Швартау В.В., Киризий Д.А. Физиологические основы формирования высокой продуктивности зерновых злаков. Физиология и биохимия культ, растений. 2010. 42, № 5. С. 371--392.
3. Savary S., Willocquet L., Pethybridge S.J., Esker P., McRoberts N., Nelson A. The global burden of pathogens and pests on major food crops. Nat Ecol Evol. 2019. 3. P. 430-- 439. https://doi.org/10.1038/s41559-018-0793-y
4. Швартау В.В., Зозуля О.Л., Михальська Л.М. Фузаріози: розповсюдження та основи контролювання. Київ: Логос, 2019. 219 с.
5. Oerke Е. Crop losses to pests. The Journal of Agricultural Science. 2006. 144, Is. 1. P. 31-43. https://doi.org/10.1017/S0021859605005708
6. Швартау В.В., Зозуля О.Л., Михальська Л.М., Санін О.Ю. Вплив композицій фунгіцидів на ефективність контролювання видів Fusarium та продуктивність пшениці озимої. Карантин і захист рослин. 2019. № 7--8. С. 23--28.
7. Mykhalska L.M., Zozulia O.L., Hrytsev О.А., Sanin O.Yu., Schwartau V.V. Distribution of species of Fusarium and Alternaria genera on cereals in Ukraine. Biosystems Diversity. 2019. 27, N 2. P. 186-191. https://doi.org/10.15421/011925
8. Li S., Li X., Zhang H., Wang Z., Xu H. The research progress in and perspective of potential fungicides: Succinate dehydrogenase inhibitors. Bioorganic & Medicinal Chemistry. 2021. 50. 116476. https://doi.Org/10.1016/j.bmc.2021.116476
9. Luo B., Ning Y. Comprehensive Overview of Carboxamide Derivatives as Succinate Dehydrogenase Inhibitors. Journal of Agricultural and Food Chemistry. 2022. 70(4). P. 957-- 975. https://doi.org/10.1021/acs.jafc.lc06654
10. Mtillenborn C., Steiner U., Ludwig M., Oerke E.C. Effect of fungicides on the complex of Fusarium species and saprophytic fungi colonizing wheat kernels. Eur J Plant Pathol. 2008. 120. P. 157-166. https://doi.org/10.1007/sl0658-007-9204-y
11. Da Luz S.R., Pazdiora P.S., Dallagnol L.J., Dors G.C., Chaves F.C. Mycotoxin and fungicide residues in wheat grains from fungicide-treated plants measured by a validated LC-MS method. Food Chemistry. 2017. 220. P. 510--516. https://doi.org/10.1016/j.food- chem.2016.09.180
12. Von Schmeling B., Kulka M. Systemic activity of 1,4-oxathiin derivates. Science. 1966. 152. P. 659-660. https://doi.org/10.1126/science.152.3722.659
13. Keon J.P.R., White G.A., Hargreaves J.A. Isolation, characterization and sequence of a gene conferring resistance to the systemic fungicide carboxin from the maize smut pathogen, Ustilago maydis. Curr Genet. 1991. 19. P. 475--481. https://doi.org/10.1007/ BF00312739
14. Sierotzki Н., Haas U-H., Oostendorp М., Stierli D., Nuninger C. Adepidyn Fungicide: A New Broad Spectrum Foliar Fungicide for Multiple Crops. In: Deising H.B., Fraaije , Mehl A., Oerke E.C., Sierotzki H., Stammler G. (Eds), «Modem Fungicides and Antifungal Compounds». 2017. Vol. VIII. P. 77--83. Deutsche Phytomedizinische Gesellschaft, Braunschweig.
15. Швартау В.В., Михальская Л.М., Каменчук О.П. Влияние гидроксида меди и про- квиназида на урожайность и накопление микроэлементов в зерне озимой пшеницы. Физиология и биохимия культ, растений. 2015. 47, № 4. С. 279--286.
16. Genty, В., Harbinson, J. Regulation of Light Utilization for Photosynthetic Electron Transport. In: Baker, N.R. (eds) Photosynthesis and the Environment. Advances in Photosynthesis and Respiration, vol 5. Springer, Dordrecht, 1996. https://doi.org/10.1007/ 0-306-48135-9_3
17. Соколовська-Сергієнко О.Г., Кірізій Д.А., Стасик О.О., Шегеда ЕМ. Фотосинтез і активність антиоксидантних ферментів хлоропластів прапорцевого листка рослин озимої пшениці за позакореневого підживлення карбамідом. Фізіологія рослин і генетика. 2016. 48, № 6, С. 519--529. https://doi.org/10.15407/frg2016.06.519
18. Швартау В., Вакуленко В., Михальська Л. Рекордна пшениця. Зерно. 2021. № 8. 76-78.
19. Ruske R.E., Gooding M.J., Jones, S.A. The effects of adding picoxystrobin, azoxystrobin and nitrogen to a triazole programme on disease control, flag leaf senescence, yield and grain quality of winter wheat. Crop Protection. 2003. 22. C. 975--987. https://doi.org/ 10.1016/S0261-2194(03)00113-3
20. Schierenbeck M., Fleitas M.C., Simyn M.R., Cortese F., Golik S.I. Nitrogen accumulation in grains, remobilization and post-anthesis uptake under tan spot and leaf rust infections on wheat. Field Crops Research. 2019. 235. P. 27--37. https://doi.org/10.1016/ j.fcr.2019.02.016
21. Schierenbeck M., Fleitas M.C., Gerard G.S., Dietz J.I., Simyn M.R. Combinations of fungicide molecules and nitrogen fertilization revert nitrogen yield reductions generated by Pyrenophora tritici-repentis infections in bread wheat. Crop Protection. 2019. 121. P. 173-- 181. https://doi.Org/10.1016/j.cropro.2019.04.004
22. Санін О.Ю., Михальська Л.М., Долгальова Ю.А., Зозуля О.Л., Швартау В.В. Вплив фунгіцидів і добрив на вміст мікотоксинів у зерні високопродуктивних сортів озимої пшениці. Фізіологія рослин і генетика. 2019. 51, № 1. С. 67--75. https://doi.org/10.15407/frg2019.01.067
References
1. Morgun, V.V., Schwartau, V.V., Konovalov, D.V., Mikhalska, L.M. & Skriplev, V.O. Club 100 centners. Modem varieties and systems of nutrition and protection of winter wheat. Edition XI. Scientific edition. K.: Vistka., 2022. 106 p. ISBN 978-617-7574-70-4 [in Ukrainian].
2. Morgun, V.V., Schwartau, V.V. & Kyriziy, D.A. (2010). Physiological bases of formation of high productivity of grain cereals. Physiology and biochemistry cult, plant, 42, No. 5, pp. 371-392 [in Russian].
3. Savary, S., Willocquet, L., Pethybridge, S.J. Esker, P., McRoberts N. & Nelson, A.(2019). The global burden of pathogens and pests on major food crops. Nat Ecol. Evol., 3, pp. 430-439. https://doi.org/10.1038/s41559-018-0793-y
4. Schwartau, V.V., Zozulya, O.L. & Mykhalska, L.M. (2019). Fusarium wilt: distribution and basics of control. Kyiv: Logos [in Ukrainian].
5. Oerke, E. (2006). Crop losses to pests. The Journal of Agricultural Science, 144(1), pp. 31-43. https://doi.org/10.1017/S0021859605005708
6. Schwartau, V.V., Zozulya, O.L., Mikhalska, L.M. & Sanin, O.Yu. (2019). Influence of fungicide compositions on efficiency of Fusarium species control and winter wheat productivity. Quarantine and plant protection, № 7-8, pp. 23-28 [in Ukrainian].
7. Mykhalska, L.M., Zozulia, O.L., Hrytsev, О.А., Sanin, O.Yu. & Schwartau, V.V. (2019). Distribution of species of Fusarium and Altemaria genera on cereals in Ukraine. Biosystems Diversity, 27(2), pp. 186-191. https://doi.org/10.15421/011925
8. Li, S., Li, X., Zhang, H., Wang, Z. & Xu H. (2021). The research progress in and perspective of potential fungicides: Succinate dehydrogenase inhibitors. Bioorganic & Medicinal Chemistry, 50, 116476. https://doi.Org/10.1016/j.bmc.2021.116476.
9. Luo, B. & Ning, Y. (2022). Comprehensive Overview of Carboxamide Derivatives as Succinate Dehydrogenase Inhibitors. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 70(4), pp. 957-975. https://doi.org/10.1021/acs.jafc.lc06654
10. Mtillenborn, C., Steiner, U., Ludwig, M. & Oerke E.C. (2008). Effect of fungicides on the complex of Fusarium species and saprophytic fungi colonizing wheat kernels. Eur J Plant Pathol, 120, pp. 157-166. https://doi.org/10.1007/sl0658-007-9204-y
11. Da Luz, S.R., Pazdiora, P.S., Dallagnol, L.J., Dors, G.C. & Chaves, F.C. (2017). Mycotoxin and fungicide residues in wheat grains from fungicide-treated plants measured by a validated LC-MS method. Food Chemistry, 220, pp. 510-516. https://doi.org/ 10.1016/j.foodchem.2016.09.180
12. Von Schmeling, B. & Kulka, M. (1966). Systemic activity of 1,4-oxathiin derivates. Science, 152, pp. 659-660. https://doi.org/10.1126/science.152.3722.659
13. Keon, J.P.R., White, G.A. & Hargreaves, J.A. (1991). Isolation, characterization and sequence of a gene conferring resistance to the systemic fungicide carboxin from the maize smut pathogen, Ustilago maydis. Curr Genet, 19, pp. 475--481. https://doi.org/ 10.1007/BF00312739
14. Sierotzki, H., Haas, U-H., Oostendorp, M., Stierli, D. & Nuninger, C. Adepidyn Fungicide: A New Broad Spectrum Foliar Fungicide for Multiple Crops. In: Deising, H.B., Fraaije, B., Mehl, A., Oerke, E.C., Sierotzki,H. & Stammler, G. (Eds), «Modem Fungicides and Antifungal Compounds». 2017. Vol. VIII. P. 77-83. Deutsche Phytomedizinische Gesellschaft, Braunschweig.
15. Schwartau, V.V., Mikhalskaya, L.M. & Kamenchuk, O.P. (2015). Influence of copper hydroxide and proquinazide on yield and accumulation of microelements in winter wheat grain. Plant Physiology and Genetics, 47, No. 4, pp. 279-286 [in Russian].
16. Genty, B. & Harbinson, J. (1996). Regulation of Light Utilization for Photosynthetic Electron Transport. In: Baker, N.R. (eds) Photosynthesis and the Environment. Advances in Photosynthesis and Respiration, vol 5. Springer: Dordrecht, https://doi.org/ 10.1007/0-306-48135-9_3
17. Sokolovska-Sergiienko, O.G, Kiriziy, D.A., Stasik O.O. & Sheheda, I.M. (2016). Photosynthesis and flad leaf chloroplasts antioxidant anzymes activity in winter wheat plants under urea foliar fertilization. Fiziol. rast. genet. 48, No. 6, pp. 519-529, https://doi.org/10.15407/frg2016.06.519 [in Ukrainian].
18. Schwartau, V, Vakulenko, V. & Mikhalska, L. Record wheat. Grain. 2021, No. 8, pp. 76-78 [in Ukrainian].
19. Ruske, R.E., Gooding, M.J. & Jones, S.A. (2003). The effects of adding picoxystrobin, azoxystrobin and nitrogen to a triazole programme on disease control, flag leaf senescence, yield and grain quality of winter wheat. Crop Protection, 22, pp. 975-987. https://doi.org/10.1016/S0261-2194(03)00113-3
20. Schierenbeck, M., Fleitas, M.C., Simyn, M.R., Cortese, F. & Golik, S.I. (2019). Nitrogen accumulation in grains, remobilization and post-anthesis uptake under tan spot and leaf mst infections on wheat. Field Crops Research, 235, pp. 27-37. https://doi.org/ 10.1016/j.fcr.2019.02.016
21. Schierenbeck, M., Fleitas, M.C., Gerard, G.S., Dietz, J.I. & Simyn, M.R. (2019). Combinations of fungicide molecules and nitrogen fertilization revert nitrogen yield reductions generated by Pyrenophora tritici-repentis infections in bread wheat. Crop Protection, 121, 173-181. https://doi.Org/10.1016/j.cropro.2019.04.004
22. Sanin, O.Yu., Mikhalska, L.M., Dolhalova, Y.A., Zozulya, O.L. & Schwartau, V.V. (2019). Influence of fungicides and fertilizers on the contents of mycotoxins in grain of highly productive winter wheat varieties. Fiziol. rast. genet, 51, No. 1, pp. 67-75. https://doi.org/10.15407/frg2019.01.067 [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Народногосподарське значення і біологічні особливості м'якої озимої пшениці. Умови і технологія вирощування культури. Характеристика рекомендованих до посіву сортів пшениці; підготовка насіння, догляд за посівами, система добрив. Збирання і облік урожаю.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 08.10.2011Пестициди - хімічні засоби боротьби з бур'янами, шкідниками, хворобами рослин. Пошук альтернативних щадних засобів боротьби. Хімічний захист рослин. Особливості обробки рослин системними фунгіцидами та гербіцидами. Заходи безпеки при зберіганні пестицидів
курсовая работа [29,1 K], добавлен 17.06.2013Загальна характеристика господарства "Великоснітинське". Особливості вирощування озимої пшениці залежно від системи землеробства. Фітосанітарний стан культури. Сучасні методи і прийоми в захисті рослин. Обробіток грунту та догляд за посівами культури.
реферат [59,0 K], добавлен 10.11.2010Сторінки історії, класифікація та коротка характеристика троянд: ботанічні особливості, основні групи садових троянд. Вивчення впливу мінеральних добрив на стан рослин. Рекомендовані форми мінеральних добрив для вирощування троянд в закритому ґрунті.
курсовая работа [49,3 K], добавлен 08.12.2011Виборче поглинання елементів живлення рослинами: з повітря та через кореневу систему. Гідропонний спосіб вирощування. Найважливіші періоди в живленні рослин. Пошарове внесення добрив. Використання сирих калієвих добрив, нитрофоськи та бобів сидератів.
реферат [25,8 K], добавлен 15.06.2009Загальна характеристика епіфітотичних хвороб: іржа злаків, фітофтороз картоплі, мілдью винограду. Інфекційне захворювання рослин як результат взаємодії між патогеном та рослиною. Розгляд основ захисту озимої пшениці від бурої листкової іржи пшениці.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 18.04.2013Надходження поживних речовин в рослини і їх винос з врожаєм сільськогосподарських культур. Ставлення рослин до умов живлення в різні періоди росту. Фізіологічні основи визначення потреби в добривах. Складання системи добрив під культури в сівозміні.
дипломная работа [73,6 K], добавлен 20.11.2013Морфологічні та біохімічні особливості картоплі, характеристика сортів. Технологія вирощування планового врожаю. Система обробки ґрунту, система добрив, розрахунок необхідної кількості добрив на врожай. Догляд за посівом, підвищення якості продукції.
курсовая работа [44,5 K], добавлен 22.11.2010Аналіз показників вирощування та зберігання озимої пшениці в ТОВ агрофірма "Україна". Проектований технологічний проект виробництва озимої пшениці. Конструктивне вдосконалення копновоза-волокуші для збирання і транспортування незернової частини врожаю.
дипломная работа [836,2 K], добавлен 26.01.2010Суть та процеси мінерального живлення рослин та характеристика їх основних класів. Залежність врожайності сільськогосподарських культур та агротехнічних показників родючості ґрунту від використаних добрив. Методика дослідження екологічного стану ґрунту.
курсовая работа [390,9 K], добавлен 21.09.2010Проблеми вирощування продовольчого зерна, особливості адаптації сортів пшениці озимої до зміни агрокліматичних умов півдня України. Фенологічні спостереження за розвитком сортів. Економічна та біоенергетична ефективність вирощування насіннєвого матеріалу.
дипломная работа [725,6 K], добавлен 02.06.2015Екологічні наслідки використання мінеральних добрив на природне середовище, якість та врожайність рослинної продукції. Заходи щодо зниження екологічного навантаження від їх використання. Вплив внесення мінеральних добрив на врожайність озимої пшениці.
курсовая работа [117,2 K], добавлен 21.09.2010Агробіологічні особливості вирощування озимої пшениці на богарних землях. Система основного і передпосівного обробітку ґрунту, розміщення культури в сівозміні. Наукові методи програмування врожайності озимої пшениці сорту "Херсонська-86" в умовах богари.
курсовая работа [100,5 K], добавлен 04.08.2014Види і форми добрив, що вносяться під виноград. Використання органічних добрив при технічному вирощуванні винограду. Приклад удобрення азотними добривами. Особливості застосування добрив у шкілці. Основні поливні та зрошувальні норми виноградників.
контрольная работа [28,6 K], добавлен 26.07.2011Аналіз стану машинно-тракторного парку у ДП "Ера-1", виробничо-технічна характеристика господарства. Використання МТП при виробництві озимої пшениці; експлуатаційні та економічні показники; застосування пристрою жниварки ЖВР-10, безпека життєдіяльності.
дипломная работа [262,1 K], добавлен 18.05.2011Особливості вирощування озимого ріпаку. Аналіз інсектицидів та фунгіцидів, які використовуються в Україні для захисту озимого ріпаку від шкідників і хвороб. Ефективність застосування хімічних засобів у захисті озимого ріпаку проти шкідників і хвороб.
дипломная работа [10,9 M], добавлен 12.05.2023Особливості адаптації сортів пшениці озимої до зміни агрокліматичних умов України. Фенологічні спостереження за розвитком сортів. Дослідження сортової мінливості елементів структури врожаю. Мінливість польової схожості і зимостійкості пшениці озимої.
дипломная работа [905,5 K], добавлен 28.10.2015Біологічні основи вирощування високих урожаїв якісного зерна та насіння озимої м’якої пшениці, її адаптивні властивості (зимостійкість, стійкість проти вилягання і хвороб). Економічна оцінку ефективності застосування різних строків сівби озимої пшениці.
дипломная работа [153,1 K], добавлен 03.02.2014Система інтегрованого захисту озимої пшениці від шкідників, хвороб і бур’янів соняшника. Хімічні та біологічні засоби захисту. Біологічні особливості шкідників, збудників хвороб і бур’янів, заходи боротьби з ними. Робочий план проведення заходів захисту.
курсовая работа [42,1 K], добавлен 12.11.2012Стан та перспективи розвитку АПК країни. Розмірність технологічної операції. План механізованих робіт, графік машиновикористання. Агротехнічні вимоги до оранки після збирання озимої пшениці. Визначення продуктивності машинно-тракторного агрегату.
курсовая работа [159,0 K], добавлен 21.04.2011
