Селекція непсихотропних конопель в Україні у 70-х років ХХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інституту луб'яних культур НААН

Селекція непсихотропних конопель в Україні У 70-х рр. ХХ ст.

Міщенко Сергій, доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, головний науковий співробітник відділу селекції і насінництва конопель

Мохер Юрій, кандидат технічних наук, заступник директора з наукової роботи

м. Глухів, Україна

Анотація

У 70-х рр. XX ст. в Україні (Інститут луб 'яних культур НААН) вперше в світі офіційно розпочато наукові дослідження і роботу над створенням сортів конопель (Cannabis sativa L.) зі зниженим вмістом психотропної (наркотичної) сполуки тетрагідроканабінолу (ТГК), аналогів яким не було у селекційній практиці. У підсумку вміст ТГК вдалося зменшити до 0,000% (повної відсутності), тобто більше, ніж у 1000 разів, завдяки чому у світі радикально змінилося ставлення до конопель, у багатьох країнах зняті заборони на вирощування, вони розглядаються як звичайна сільськогосподарська культура, а коноплярство збереглося як традиційна галузь економіки.

Мета статті - відтворення цілісної картини розвитку наукових досліджень з елімінації психотропності конопель селекційним шляхом на початковому етапі роботи в Україні у 1971-1980рр., аналіз теоретичного і практичного внеску в цей процес вчених Інституту луб 'яних культур НААН.

Завдяки застосуванню загальнонаукових, міждисциплінарних і спеціальних науково-історичних та джерелознавчих методів вдалося встановити наступне. Коло завдань, поставлених перед науковцями, включало дослідження впливу на рівень прояву ознаки вмісту ТГК як чинників навколишнього середовища (еколого-географічних, кліматичних і агротехнічних), так і генетичних (реалізацію спадкової програми у фенотипі), адаптацію методів діагностики канабіноїдних сполук, практичну селекційну роботу. Основним способом ідентифікації канабіноїдних сполук була тонкошарова хроматографія, а методами селекції - сімейно-груповий добір та міжсортова гібридизація з наступним стабілізуючим добором. Першими сортами однодомних конопель зі зниженим вмістом ТГК, створеними в Інституті луб'яних культур НААН, були ЮСО19, ЮСО 28, ЮСО14 і ЮСО 16.

Показано, що найважливіший внесок у зниження психотропних властивостей конопель у 1971-1980 рр. зробили Г. І. Сенченко як науковий керівник завдань досліджень, Л. М. Горшкова, М. М. Сажко, В. П. Сорока, К. І. Бородіна та ін. як дослідники біологічних основ функціонування канабіноїдних сполук у рослинному організмі, методів їхньої ідентифікації в селекційних цілях, В. Г. Вировець, 1.1. Щербань та ін. як селекціонери.

Ключові слова: Інститут луб'яних культур, коноплі, історія селекції, культивування, еволюція наукової думки, тетрагідроканабінол, тонкошарова хроматографія, сорт.

Abstract

NON-PSYCHOTROPIC HEMP BREEDING IN UKRAINE IN THE 70s. XX CENTURY

Research and scientific work on the creation of hemp varieties (Cannabis sativa L.) with a reduced content of the psychotropic (narcotic) compound tetrahydrocannabinol (THC), analogues of which did not exist in breeding practice, was officially started for the first time in the world in the 70s of the 20th century in Ukraine (Institute of Bast Crops of NAAS). As a result, it was possible to reduce the THC content to 0.000% (complete absence), i.e. more than 1000 times, due to which the attitude towards hemp has radically changed in the world, in many countries the prohibitions on cultivation have been lifted, they are considered as a normal agricultural crop, and hemp growing has been preserved as a traditional branch of economy.

Reproduction of a complete picture of the development of scientific research on the elimination of the psychotropic properties of hemp by breeding means at the initial stage of work in Ukraine in 1971-1980 and the analysis of the theoretical and practical contribution of scientists of Institute of Bast Crops of NAAS to this process are the goal of this article.

Due to the application of general scientific, interdisciplinary and special scientific-historical and source studies methods, it was possible to establish the following. The study of the influence of both environmental (ecological-geographical, climatic and agrotechnical) and genetic factors (implementation of the hereditary program in the phenotype), adaptation of methods of identification of cannabinoid compounds, and practical breeding were on the list of tasks for scientists. Thin-layer chromatography was the main method of identification of cannabinoid compounds, and family-group selection and intervarietal hybridization followed by stabilizing selection were main breeding methods. USO 19, USO 28, USO 14 and USO 16 were the first monoecious hemp varieties with reduced THC content created at the Institute of Bast Crops of NAAS.

The most important contribution to reducing the psychotropic properties of hemp in 1971-1980 was made by H. I. Senchenko as the scientific leader of the research tasks, L. M. Horshkova, M. M. Sazhko, V. P. Soroka, K. I. Borodina et al. as researchers of the biological basis of the functioning of cannabinoid compounds in the plant organism and methods of their identification for breeding purposes, V. H. Vyrovets, 1.1. Shcherban et al. as breeders.

Keywords: Institute of Bast Crops, hemp, history of breeding, cultivation, evolution of scientific idea, tetrahydrocannabinol, thin-layer chromatography, variety.

Постановка проблеми

Наша країна має давні традиції як народного, так і наукового коноплярства. В часи, коли Україна намагається відшукати і заповнити свою нішу в загальноєвропейському господарському комплексі, історичний досвід формування сировинної бази на основі конопель засвідчує, що зростання виробництва цієї натуральної сировини може мати значний експортний потенціал [2, с. 6]. Нині експорт конопляної сировини та готової продукції фактично не здійснюється через занепад переробних потужностей. Здебільшого експортується товарне насіння та посівний матеріал на умовах ліцензійних договорів, оскільки закордонні агровиробники зацікавлені у високопродуктивних сортах промислових конопель української селекції, яким притаманні скоростиглість, неперевершений у світі вміст волокна у стеблах, висока насіннєва продуктивність й олійність, відсутність канабіноїдних сполук і стабільна однодомність. Важливим стримуючим фактором розвитку вітчизняного коноплярства є необґрунтованість та розмитість деяких законодавчих норм щодо культивування промислових конопель, які не несуть соціальної небезпеки.

Аналітична оцінка досвіду, явищ і процесів, які відбувалися в сільському господарстві в минулому, може набути практичного значення у процесах формування сучасної ринкової економіки в Україні, а підвищення конкурентоздатності культури конопель можливе лише за умови використання набутого досвіду [2, с. 6-9].

Початком вітчизняної наукової селекції конопель посівних (Cannabis sativa L.) слід вважати 1931 р., що співпадає із заснуванням Інституту конопель (нині - Інститут луб'яних культур Національної академії аграрних наук України) в м. Глухів Сумської обл. Сьогодні це - головна установа в системі НААН із наукового забезпечення галузей льонарства та коноплярства України. Основні напрями наукових досліджень охоплюють селекцію луб'яних культур, вивчення і збереження колекцій генетичних ресурсів, окремі генетичні, біохімічні та біотехнологічні аспекти, розроблення нових та удосконалення існуючих високоефективних технологій вирощування, збирання, первинного та поглибленого переробляння, інструментальну оцінку лубоволокнистої сировини, питання стандартизації продукції льону і конопель, маркетинг і трансфер об'єктів інтелектуальної власності, економіку галузей тощо.

За період 1931-2022 рр. селекціонерам завдяки напруженій праці вдалося досягти вагомих успіхів: 1) підвищити вміст волокна у стеблах у 3,5-4,0 рази, порівняно з вихідними місцевими сортами чи дикими формами, що й досі не перевершено закордонними колегами; 2) створити з дводомної, еволюційно сформованої, однодомну форму конопель та стабілізувати сортопопуляції за цією ознакою; 3) істотно підвищити урожай стебел (біомаси) та насіння, що ставить коноплі в один ряд відповідно з біоенергетичними і харчовими культурами; 4) вирішити важливу науково-технічну і соціальну проблему елімінації психотропності (наркотичності) конопель, зокрема вміст психотропної сполуки тетрагідроканабінолу (ТГК) вдалося зменшити до 0,000% (повної відсутності), або більше, ніж у 1000 разів, завдяки чому в світі радикально змінилося ставлення до них, у багатьох країнах зняті заборони на вирощування, вони розглядаються як звичайна сільськогосподарська культура, а коноплярство збереглося як традиційна галузь економіки; 5) вивести сорти української селекції на світовий ринок.

В Інституті луб'яних культур НААН розроблено наукові засади і методологію створення сортів непсихотропних конопель на основі проведених вперше у світовій практиці фундаментальних і прикладних досліджень, спрямованих на встановлення генетичних, фізіологічних, біохімічних закономірностей накопичення та перетворення канабіноїдних сполук, здійснено удосконалення (розробку) методів якісної та кількісної їх діагностики, обґрунтування методів селекції та збереження даної властивості в процесі вирощування. Відсутність ТГК у сортах інституту підтверджено численними висновками експертів Державних науково-дослідних експертно- криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, фахівців Служби безпеки України та відповідними сертифікованими лабораторіями закордонних установ. Низка сортів конопель (ЮСО 14, ЮСО 31, Гляна, Глесія, Глухівські 51) зареєстровані та культивуються у країнах Європи, Азії, Америки. конопля психотропний селекційний

Коноплі в усі часи вважалися стратегічною культурою, а успіхи селекціонерів-коноплярів відзначались державою, зокрема за створення сорту одночасно достигаючих конопель М. М. Гришко нагороджений орденом, йому без захисту присуджено науковий ступінь доктора наук і вчене звання професора, за створення і впровадження високоволокнистих сортів Г. І. Сенченко удостоєний Державної премії. Важливий етап розвитку коноплярства - створення непсихотропних сортів - залишився поза увагою історичної науки, у зв'язку з цим виникає необхідність встановлення історії розвитку наукових досліджень з елімінації психотропності конопель селекційним шляхом і провідної ролі в цьому процесі вчених Інституту луб'яних культур НААН.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Початок розповсюдження вживання культурних конопель як психотропної (наркотичної) речовини окремими прошарками населення припадає на кінець 60-х рр. ХХ ст. На виконання Єдиної конвенції про наркотичні засоби 1961 р. ООН (з поправками 1972 р.), Конвенції про психотропні речовини 1971 р. ООН, що набула чинності у 1976 р., розпорядчими документами тогочасної влади (Постановою Ради Міністрів СРСР від 02.04.1974 р. № 238-93) як один зі шляхів вирішення даної проблеми передбачалось створення сортів з відсутністю психотропних властивостей. Така робота була розпочата на початку 70-х рр. ХХ ст. [5, с. 3-4].

У звіті про науково-дослідну роботу лабораторії селекції Інституту луб'яних культур НААН за 1973 р. [17, арк. 2] зазначається, що новий напрям на зниження наркотичної активності започаткований протягом останніх 23 років, тобто починаючи з 1971 р. вчені інституту почали освоювати методику тонкошарової хроматографії канабіноїдних сполук, вивчати природу канабіноїдів, виділяти сортозразки, які більш придатні для зниження психотропних властивостей. Затвердження теми досліджень і оформлення звіту відбулось у 1973 р. [17], який, на нашу думку, офіційно слід вважати початковою точкою відліку селекції на зниження вмісту ТГК в Україні загалом та інституті зокрема. Відтак у 2023 р. виповнюється 50 років від початку вітчизняної селекції на зниження психотропності у конопель.

Історія селекції на непсихотропність конопель не була детально описаною і узагальненою з позиції комплексного підходу до проблеми, що й визначило вибір теми нашого наукового пошуку.

Джерелами інформації слугували, насамперед, звіти лабораторії селекції Інституту луб'яних культур НААН за 1971-1980 рр.; біобібліографічні покажчики наукових праць В. Г. Вировця [7; 26], Л. М. Горшкової [14], Г. М. Сенченка [33]; основні наукові публікації виконавців програми наукових досліджень [4; 8-10; 27-32]; автореферати дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук основних виконавців даної роботи: В. Г. Вировця «Створення високопродуктивних сортів конопель, які не мають наркотичної активності» [5], Л. М. Горшкової «Біологічні основи формування каннабіноїдних сполук конопель та розробка методів визначення їх вмісту в селекційних цілях» [11], І. М. Лайко «Теоретичні і практичні основи селекції закріплення однодомності, елімінації канабіноїдів та підвищення продуктивності конопель» [15]; монографії, у яких узагальнено результати теорії та практики селекції на зниження вмісту канабіноїдних речовин, зокрема Л. М. Горшкової «Каннабіс» у 2-х частинах [12, 13], В. Г. Вировця «Селекція ненаркотичних посівних конопель» [6], М. Д. Мигаля, І. Л. Кмець, І. М. Лайко «Трихоми і канабіноїди конопель. До теорії селекції ненаркотичних сортів» [16].

Оглядово період створення непсихотропних конопель описано у таких власне історіографічних джерелах: монографія В. А. Вергунова, С. Б. Скорченка «Коноплярство в Україні: Історичні аспекти розвитку. Погляд у минуле. Проблеми сьогодення. Перспективи» [2]; стаття В. А. Вергунова «Від ненаркотичних посівних до нових медичних конопель торують шлях українські селекціонери» [3], присвячена характеристиці новітнього напряму зі створення сортів конопель медичного напряму використання; дисертація С. М. Базиль «Науково-технічний потенціал виробництва та первинної переробки луб'яних культур в УРСР у другій половині 1940-х - 1980-х роках» [1].

На основі аналізу вищезазначених джерел вважаємо за доцільне у періодизації історії розвитку селекції непсихотропних конопель виділити три етапи:

початковий - вивчення природи канабіноїдних сполук,

започаткування селекційного добору та гібридизації задля зниження вмісту ТГК, створення перших сортів конопель зі зниженими психотропними властивостями (1971-1980 рр.);

основний - розробка й удосконалення методів діагностики канабіноїдів, обґрунтування методик селекції, створення нового покоління високопродуктивних сортів аж до повної відсутності основних канабіноїдних сполук, світове визнання наукового і селекційного доробку (1981-2011 рр.);

сучасний - стабілізація ознаки відсутності канабіноїдних сполук і початок роботи над створенням сортів промислових конопель медичного напряму використання з підвищеним вмістом непсихотропних канабіноїдів - канабідіолу (КБД) та канабігеролу (2012-2022 рр.).

Мета статті - відтворення цілісної картини розвитку наукових досліджень з елімінації психотропності конопель селекційним шляхом на початковому етапі роботи в Україні у 1971-1980 рр., аналіз теоретичного і практичного внеску в цей процес вчених Інституту луб'яних культур НААН.

Дослідження ґрунтується на загальнонаукових принципах, що забезпечують цілісне охоплення саме селекційної проблеми. Використано загальнонаукові (узагальнення, аналіз, синтез, порівняння, систематизація), міждисциплінарні та спеціальні методи - науково-історичні та джерелознавчого аналізу. Основними джерелами інформації слугували звіти про науково - дослідну роботу лабораторії селекції з відомчого архіву Інституту луб'яних культур НААН.

Виклад основного матеріалу

У результаті проведених досліджень в Інституті луб'яних культур НААН за темою «Вивчення вмісту канабіноїдних сполук в рослинах конопель з метою створення сортів, які не містять тетрагідроканабінолу» вченими вже у 1973 р. отримано досить значний обсяг емпіричних даних і зроблені попередні висновки [17]. Науковим керівником завдань наукових досліджень був Г. І. Сенченко, д. с.-г. н., проф., відповідальними виконавцями - Л. М. Горшкова, к. б. н., М. М. Сажко та В. П. Сорока [17, арк. 44], завідувачем лабораторії селекції на той час був к. с.- г. н.В. Г. Вировець, який здійснював організаційно-наукове керівництво співробітниками.

Коло завдань, на вирішення яких спрямовувалась увага дослідників, умовно розділимо на дві групи: 1) дослідження впливу чинників навколишнього середовища на рівень прояву ознаки вмісту ТГК (залежно від екологічних умов вирощування й агротехніки); 2) дослідження впливу генетичних чинників на реалізацію спадкової програми у фенотипі (визначення динаміки накопичення ТГК, співвідношення його у різних органах, успадкування ознаки вмісту ТГК у гібридів, мінливість ознаки в індивідуальних рослин, селекційних сім'ях і сортопопуляціях) [17].

Серед найважливіших отриманих результатів, на нашу думку, слід відмітити наступні: 1) ТГК здебільшого концентрується в жіночих квітках, у зв'язку з чим для його оптимального визначення слід добирати суцвіття конопель у фазу дозрівання насіння; 2) рівень прояву канабіноїдів залежить від географічної широти і довготи культивування, кліматичних умов зони вирощування, але визначальним фактором при цьому є генотип рослин - сорт; 3) більшість агротехнічних прийомів (попередники у сівозмінах, способи сівби, норми висіву насіння, застосування гербіцидів та інших засобів захисту рослин, внесення різних доз, форм неорганічних і органічних добрив, строки їх внесення) не мають істотного впливу на вміст ТГК; 4) серед великого різноманіття селекційного матеріалу різного за генетичним походженням можна виявити сорти, окремі сім'ї й окремі рослини, які не містять ТГК (або містять у мінорних кількостях), тобто навіть ті сортопопуляції, що характеризуються високим вмістом ТГК, неоднорідні за канабіноїдним профілем і можуть піддаватися добору [17].

Остання закономірність стала основою для подолання психотропності (вмісту ТГК менше 0,2%, як на той час вимагало законодавство). Частка елітних рослин дводомної форми з відсутністю ТГК (0 балів) за даними тонкошарової хроматографії у 1973 р. склала від 0 (сорти ЮС 8, ЮС 12) до 58,2% (ЮС 7) [17, арк. 27], частка елітних рослин однодомної форми з відсутністю ТГК - від 0,9 (сорт ЮСО 4) до 6,1% (ЮСО 16) [17, арк. 26], частка сімей розсадника оцінки з цією ж характеристикою склала від 0 (11 сортів дводомної й однодомної форми) до 24,8% (гібрид Сегеді 9 / ЮСО 14 // ЮСО 14) [17, арк. 25], а у гібридів відсутність ТГК виявлено ще у більшої кількості рослин (до 46,4%) [17, арк. 28].

На нашу думку, основні інновації у початковій стратегії селекції конопель зі зниженим вмістом ТГК дозволили докорінно переорієнтувати наукову роботу і в майбутньому створити нове покоління сортів з повною відсутністю психотропності. Вони полягали у наступному:

вдале застосування на перших етапах селекції методу тонкошарової хроматографії канабіноїдів, що дозволяє розрізняти різні сполуки і давати орієнтовну оцінку їх кількості (більше/менше) у сукупності з вищепленням рослин з порівняно низьким вмістом (чи відсутністю) ТГК;

використання саме методу селекційного добору, оскільки в гібридних поколіннях спостерігається значне розщеплення за кількісними ознаками вмісту сполук;

обрання у ролі об'єкту однодомної форми (у дводомної контроль за вмістом ТГК необхідно здійснювати як на материнських рослинах, так і батьківських).

Серед цікавих моментів досліджень, які не завжди відомі коноплярам, можна відмітити наступний: на початку досліджень канабіноїдів і селекційної роботи оцінку рослинних зразків проводили лише за вмістом сполуки - ТГК. Її здійснювали за так званою 5-ти бальною шкалою у порівнянні з еталоном- свідком залежно від інтенсивності забарвлення відповідної плями на пластині: 0 - повна відсутність, сліди, 1, 2 і 3 бали [17, арк. 3].

У різних сортів кількісний вміст КБД у листках складав від 0,1 до 1,2%, ТГК - від 0,2 до 0,6%, а у оцвітинах - від 0,1 до 4,9% і від 0,9 до 5,0% відповідно [17, арк. 11]. Можна лише уявити, яке складне завдання було поставлено перед селекціонерами-коноплярами - створити не лише матеріал, який не може використовуватися як джерело психотропної (наркотичної) речовини, а сорт, що буде затребуваним у виробництві, тобто з високою продуктивністю, якісною волокно продукцією, стійкістю до хвороб і шкідників. У зв'язку з цим змінився вектор досліджень - ознака вмісту ТГК стала прерогативнішою за інші цінні господарські ознаки, що значно ускладнювало селекційний процес. Науковим керівником зазначеної теми був Г. І. Сенченко, відповідальними виконавцями - Г. А. Хреннікова, Г. С. Степанов, В. Г. Вировець, М. І. Таракан, І. І. Щербань [17].

У 1974-1976 рр. [18; 19; 20] дослідження канабіноїдів продовжувались за тими ж напрямами, що і в попередньому році. Основні відмінності полягали у тому, що оцінку канабіноїдів проводили вже за трьома сполуками - КБД, ТГК і канабінолом (КБН) (Г. І. Сенченко, Л. М. Горшкова, М. М. Сажко, В. П. Сорока) [18]. Це було правильним шляхом, оскільки пізніше виявиться, що КБД і ТГК тісно пов'язані кореляційними зв'язками і селекцію потрібно вести одночасно на зниження обох сполук. КБН - кінцевий продукт синтезу (розпаду) ТГК, а тому наявність КБН свідчить або про високу інтенсивність накопичення ТГК, або про те, що мало місце синтезування психотропної сполуки на певному етапі онтогенезу. Багато уваги приділено методичним аспектам підготовки рослинного зразка до проведення тонкошарової хроматографії, зокрема режиму його прогрівання [18, арк. 10-19], що у подальшому склало підґрунтя для розробки валідної та репрезентативної методики ідентифікації канабіноїдних сполук. В окремих дослідах оцінку канабіноїдних сполук здійснювали за шкалою до 10 балів, в інших - до 6 балів і більше, інколи - до 21 балу і більше [18, арк. 7, 24, 36]. Такі градації дали змогу виявити розмах варіації даних ознак і добирати матеріал, який найбільше цікавить селекціонера.

У 1975 р. у лабораторії селекції розгорнуто широке вивчення особливостей локалізації залозистих волосків і їх ролі у накопиченні канабіноїдних сполук та встановлення можливості діагностики канабіноїдних сполук на ранніх стадіях росту і розвитку рослин конопель [19].

Окрім сімейно-групового добору та гібридизації, з 1977 р. розпочато використання самозапилення індивідуальних рослин конопель різноманітних сортів і популяцій гібридного походження (В. Г. Вировець, І. І. Щербань, В. П. Ситник, О. С. Буніна) як з метою стабілізації зниженого вмісту ТГК [21, арк. 25-26], так і для дослідження генетичної природи успадкування канабіноїдних сполук (Л. М. Горшкова, К. І. Бородіна) [21, арк. 171-177]. Вчені прийшли до висновку, що за умови проведення ретельного добору рослин з мінімальним вмістом канабіноїдів, ретельного аналізу селекційного матеріалу, яким здійснюється сівба, і обов'язково за суворого дотримання норм просторової ізоляції можна отримати сорти з мінімальним вмістом ТГК та інших компонентів.

Першою важливою віхою у розвитку селекції на відсутність психотропності стала передача в державне сортовипробування перших двох сортів однодомних конопель зі зниженим вмістом ТГК - ЮСО 19 (автори - Л. М. Горшкова, Г. І. Сенченко, В. Г. Вировець, В. П. Ситник, Г. С. Степанов) і ЮСО 28 (автори - В. Г. Вировець, Г. І. Сенченко, І. І . Щербань, Л. М. Горшкова, К. І. Бородіна), який за даними 1977 р. становив 0,079 і 0,175% (КБД - 2,716 і 2,950% відповідно) [21, арк. 183]. Окрім цього, сорт ЮСО 19 перевищував сорт-стандарт ЮСО 1 за урожайністю волокна на 0,24 т/га за вирощування на зеленець, не поступався за урожайністю стебел за випробовування на двобічне використання, був пізньостиглішим на 8-10 діб; сорт ЮСО 28 перевищував сорт-стандарт на 0,32 т/га за волокном за умови вирощування на зеленець і на 0,09 т/га за вирощування на двобічне використання за рахунок вищого вмісту волокна в стеблах [21, арк. 106-107]. Зазначені сорти так і не були районовані (внесені до відповідних реєстрів), але їх створення є важливим етапом зниження психотропності конопель. Дані генотипи були включені у подальшу гібридизацію і слугували вихідним матеріалом для створення нового покоління конкурентоздатних сортів.

У 1977 р. групою дослідників, куратором яких була Л. М. Горшкова, остаточно встановлено: якщо у ранніх фазах розвитку виявлено значну кількість даних сполук або їх відсутність, зокрема і ТГК, то і в період дозрівання насіння ця закономірність зберігається [24]. З цього ж року розпочато експеримент зі створення синтетичних сортів конопель: кращі сім'ї різних сортів зі зниженим вмістом ТГК висівалися у так званому розсаднику спрямованого перезапилення з суворим контролем за вмістом ТГК до цвітіння (В. Г. Вировець, М. П. Мигун, І. І. Щербань, Т. І. Ситник) [24, арк. 25-28].

Знаковою подією стало придбання газорідинного хроматографа у 1978 р., який дозволяв проводити не якісну чи напівкількісну (в балах) оцінку вмісту канабіноїдних речовин, а точно визначати їх кількісне співвідношення у відсотках до сухої маси. Після введення в експлуатацію, підготовку фахівців і освоєння методики роботи на ньому, вже у звіті 1980 р. знаходимо згадку про залучення цього приладу до селекційного процесу [24, арк. 11].

Слід зазначити, що в цей час за результатами випробувань виділився сортозразок, який у майбутньому буде зареєстрований як ЮСО 31 (автори - В. Г. Вировець, Л. М. Горшкова, Г. І. Сенченко, І. І. Щербань) і стане дуже відомим і затребуваним серед аграріїв. Нині він є найпоширенішим за кордоном серед сортів конопель вітчизняного походження і тримається найдовше у виробництві - з 1987 р. по теперішній час. Сорт ЮСО 31 - це своєрідна візитівка і справжній бренд Інституту луб'яних культур НААН, еталонний зразок за шістьма ознаками у європейській методиці на відмінність, однорідність і стабільність. Необхідно зазначити, що в інформаційних джерелах існує певна плутанина щодо його походження. Детальний аналіз дозволив встановити, що походить він із сорту ЮСО 23, який створений у результаті гібридизації сорту дводомної форми Глухівські 10 і сорту однодомної форми ЮСО 1 з подальшим селекційним добором. В авторефераті дисертації В. Г. Вировця знаходимо запис «ЮСО-23 (ЮСО-31)» [5, с. 20], що дає підстави стверджувати про перейменування сортозразка на певному етапі, окрім того, в тексті рукопису самої дисертації вказано походження сорту ЮСО 31, ідентичне з ЮСО 23. Також на той час саме сорт ЮСО 23 виділявся за ознакою зниженого вмісту ТГК - 0,12% (КБД - 2,91%), [22, арк. 137], 0,09% ТГК (2,64% КБД) [23, арк. 153], з такими характеристиками і передавався матеріал в державне сортовипробування. Аналіз наукового звіту за 1983 р. дозволяє зробити висновок, що сорт носив і проміжну назву - ВЛК 31 [25, арк. 29-31], яка, очевидно, символізувала рік заснування інституту (1931). Водночас весь цей час існував інший зразок під назвою ЮСО 31, але він не стосується відомого брендованого сорту. Даний матеріал створений методом гібридизації за схемою Сегеді 3 / Краснодарські 56 // ЮСО 28, був переданий у державне сортовипробування [25, арк. 12-14], але подальша його доля невідома.

Підсумком першого етапу історії розвитку селекції непсихотропних конопель стало районування (реєстрація) у 1980 р. перших сортів середньоєвропейського еколого-географічного типу зі зниженим вмістом ТГК - це сорти ЮСО 14 і ЮСО 16 [5, с. 25-29]. Сорт ЮСО 19 отриманий методом гібридизації сорту Сегеді 9 і ЮСО 14 з подальшим сімейно-груповим добором [22, арк. 23]; сорт ЮСО 28 - у результаті складної гібридизації сортів Сегеді 9, Глухівські 10 і ЮСО 1 з подальшим сімейно-груповим добором на зниження вмісту ТГК, покращення вирівняності стеблостою за статевими типами і у напряму підвищення рівня вираження цінних господарських ознак [22, арк. 11].

Хоча ці сорти були передані в державне сортовипробування за високими показниками урожайності, за 5-7-річний період випробувань селекціонери продовжували роботу над зниженням психотропності, тому вміст ТГК у сорту ЮСО 14 за даними конкурсного сортовипробування у 1978 р. склав 0,08% (КБД - 2,43%), а сорту ЮСО 16 - 0,12% (КБД - 3,02%) [22, арк. 137], за даними 1979 р. - 0,08 (2,65) і 0,18% (2,51%) відповідно [23, арк. 153]. На момент реєстрації вміст ТГК становив 0,07 у ЮСО 14 і 0,08% у ЮСО 16 [5, с. 28].

Першим сортом південного еколого-географічного типу зі зниженим вмістом ТГК і збереженням цінних господарських ознак на рівні сорту- стандарта став Дніпровські однодомні 6, створений у Синельниківській селекційно-дослідній станції Інституту кукурудзи (Дніпропетровська обл.) на основі аналізів і за методиками ідентифікації канабіноїдів, відповідно проведеними і розробленими в Інституті луб'яних культур НААН. Сорт був районований з 1980 р. [5, с. 29]. Авторський колектив сорту ЮСО 14 - В. Г. Вировець, Л. М. Горшкова, Г. І. Сенченко, І. І. Щербань; сорту ЮСО 16 - Л. М. Горшкова, В. Г. Вировець, Г. І. Сенченко, Г. А. Хреннікова, Г. С. Степанов, В. П. Ситник, І. І. Щербань; Дніпровські однодомні 6 Г. І. Сенченко, В. Г. Вировець, Л. М. Горшкова, Р. І. Каплунова. Саме ці три сорти слід вважати першими зареєстрованими сортами з істотно зниженим вмістом ТГК.

Завдяки створенню перших сортів конопель зі зниженим вмістом ТГК у світі почало радикально змінюватися ставлення до них, у багатьох країнах зняті заборони на вирощування, коноплі розглядаються як звичайна сільськогосподарська культура, а збережена висока продуктивність сортів сприяла існуванню коноплярства як традиційно прибуткової галузі економіки. Про світовий рівень розробок у подальшому засвідчить реєстрація та вирощування декількох сортів за кордоном, демонстрація досягнень авторського колективу на міжнародних виставках в Австрії, Угорщині, Індії, Республіці Куба, Чехії, Словаччині [5, с. 7], перші інтерв'ю рейтинговим виданням [35] і участь у міжнародних симпозіумах [34].

З плином часу виникли нові проблеми, що потребували негайного вирішення: генетичне закріплення ознаки зниженого вмісту канабіноїдних сполук у потомстві, створення нового покоління сортів конопель через запровадження виконавчими органами влади більш жорстких вимог до рівня ТГК, удосконалення методів ідентифікації специфічних сполук конопель у напрямі зниження собівартості проведення аналізів і, нарешті, на сучасному етапі, - створення непсихотропних сортів з лікарськими властивостями (з підвищеним вмістом КБД, КБГ і одночасно з відсутністю ТГК чи його вмістом нижче 0,08%), але то вже були завдання наступних етапів розвитку селекції непсихотропних конопель в Україні та світі.

Висновки

З 1973 р. в Україні (Інститут луб'яних культур НААН) офіційно розпочато наукові дослідження і роботу над створенням сортів конопель зі зниженим вмістом психотропної сполуки ТГК, аналогів яким не було у світовій селекційній практиці. Вміст ТГК вдалося зменшити до 0,000% (повної відсутності), тобто більше, ніж у 1000 разів, завдяки чому у світі радикально змінилося ставлення до конопель, у багатьох країнах зняті заборони на вирощування, вони розглядаються як звичайна сільськогосподарська культура, а коноплярство збереглося як традиційна галузь економіки.

У періодизації історії розвитку селекції непсихотропних конопель виділяємо три етапи, перший з яких охоплює 1971-1980 рр. (вивчення природи канабіноїдних сполук, започаткування селекційного добору та гібридизації задля зниження вмісту ТГК, створення перших сортів конопель зі зниженими психотропними властивостями).

Коло завдань, поставлених перед науковцями, включало дослідження впливу чинників навколишнього середовища на рівень прояву ознаки вмісту ТГК (залежно від екологічних умов вирощування, агротехніки - попередників у сівозмінах, норм висіву насіння, застосування гербіцидів, різних доз і форм добрив і строків їх внесення); дослідження впливу генетичних чинників на реалізацію спадкової програми у фенотипі (визначення динаміки накопичення ТГК, співвідношення його у різних органах, успадкування ознаки вмісту ТГК у гібридів, мінливість ознаки в індивідуальних рослин, селекційних сім'ях і сортопопуляціях); практичну селекційну роботу.

Основним способом ідентифікації канабіноїдних сполук була тонкошарова хроматографія, а методами селекції - сімейно-груповий добір та міжсортова гібридизація з наступним стабілізуючим добором. Загальний алгоритм роботи передбачав: виявлення колекційних зразків, гібридів чи селекційних сортів зі зниженим вмістом канабіноїдних сполук - аналіз індивідуальних рослин - сімейно-груповий добір.

Перші сорти однодомних конопель зі зниженим вмістом ТГК, створені в Інституті луб'яних культур НААН, - ЮСО 19, ЮСО 28, ЮСО 14 і ЮСО 16.

Найважливіший внесок у зниження психотропних (наркотичних) властивостей конопель у 1971-1980 рр. зробили Г. І. Сенченко як науковий керівник завдань досліджень, Л. М. Горшкова, а також М. М. Сажко, В. П. Сорока, К. І. Бородіна та ін. як дослідники біологічних основ функціонування канабіноїдних сполук у рослинному організмі, методів їх ідентифікації в селекційних цілях, В. Г. Вировець, І. І. Щербань та ін. як селекціонери.

Список використаних джерел та літератури

1. Базиль С. М. Науково-технічний потенціал виробництва та первинної переробки луб'яних культур в УРСР у другій половині 1940-х - 1980-х роках: дис. доктора філософії з галузі знань 03 - Гуманітарні науки за спец. 032 - Історія та археологія. Глухів-Київ, 2020. 390 с.

2. Вергунов В. А., Скорченко С. Б. Коноплярство в Україні: Історичні аспекти розвитку. Погляд у минуле. Проблеми сьогодення. Перспективи: монографія. Київ: Нора-Прінт, 2002. 143 с. (Серія «Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії»; кн. 2).

3. Вергунов В. Від ненаркотичних посівних до нових медичних конопель торують шлях українські селекціонери. Світогляд. 2017. № 5 (67). С. 39-45.

4. Вировец В. Г., Сенченко Г. И., Щербань И. И. Межсортовая гибридизация - основной метод создания сортов однодомной конопли. Биология, возделывание и первичная обработка конопли и кенафа. 1977. Вып. 40. С. 3-12.

5. Вировец В. Г. Создание высокопродуктивных сортов конопли, не обладающих наркотической активностью: автореф. дисс. на соискание учен. степени докт. с.-х. наук: спец. 06.01.05 «Селекция и семеноводство». Киев, 1992. 42 с.

6. Вировец В. Г. Селекция ненаркотической посевной конопли: монография. Сумы: Эллада, 2015. 332 с.

7. Вировець Вячеслав Гаврилович: бібліографічний покажчик / за ред. П. А. Голобородька. Суми: Нота бене, 2007. 27 с. (Бібліографічна серія «Учені Інституту луб'яних культур УААН»; вип. 2).

8. Горшкова Л. М., Бородина Е. И. Характеристика новых сортов конопли по содержанию тетрагидроканнабинола. Биология, возделывание и первичная обработка конопли и кенафа. 1977. Вып. 40. С. 23-28.

9. Горшкова Л. М., Бородина Е. И. Характеристика сортов конопли коллекционного питомника по содержанию тетрагидроканнабинола. Биология, возделывание и первичная обработка конопли и кенафа. 1978. Вып. 41. С. 3541.

10. Горшкова Л. М., Вировец В. Г., Ситник В. П., Щербань И. И. Новые сорта однодомной конопли. Лен и конопля. 1980. № 6. С. 28-29.

11. Горшкова Л. М. Біологічні основи формування каннабіноїдних сполук конопель та розробка методів визначення їх вмісту в селекційних цілях: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. с.-г. наук: спец. 06.01.05 «Селекція і насінництво». Київ, 1994. 49 с.

12. Горшкова Л. М. Каннабіс: монографія: у 2 ч. Глухів: РВВ ГДПУ, 2007. Ч. I. 137 с.

13. Горшкова Л. М. Каннабіс: монографія: у 2 ч. Глухів: РВВ ГДПУ, 2008. Ч. ІІ. 152 с.

14. Горшкова Лідія Михайлівна: бібліографічний покажчик / за ред. П. А. Голобородька. Суми: Нота бене, 2008. 20 с. (Бібліографічна серія «Учені Інституту луб'яних культур УААН»; вип. 5).

15. Лайко І. М. Теоретичні і практичні основи селекції закріплення однодомності, елімінації канабіноїдів та підвищення продуктивності конопель: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. с.-г. наук: спец. 06.01.05 «Селекція і насінництво». Харків, 2012. 52 с.

16. Мигаль М. Д., Кмець І. Л., Лайко І. М. Трихоми і канабіноїди конопель. До теорії селекції ненаркотичних сортів: монографія. Суми: ФОП Щербина І. В., 2017. 228 с.

17. Полный научный отчет лаборатории селекции за 1973 год по теме № 2 «Изучение каннабиноидных соединений в растениях конопли с целью выведения сортов, не содержащих тетрагидроканнабинола». Відомчий архів Інституту луб'яних культур НААН. Глухов, 1974. 44 арк.

18. Полный научный отчет за 1974 год по теме № 2 «Изучение каннабиноидных соединений в растениях конопли с целью выведения сортов, не содержащих тетрагидроканнабинол». Відомчий архів Інституту луб'яних культур НААН. Глухов, 1974. 49 арк.

19. Полный научный отчет за 1975 год по проблеме 0407. Тема 2 «Изучение каннабиноидных соединений в растениях конопли с целью выведения сортов, не содержащих тетрагидроканнабинола». Відомчий архів Інституту луб'яних культур НААН. Глухов, 1976. 49 арк.

20. Полный научный отчет за 1976 год по проблеме 0407. Тема 2 «Изучение каннабиноидных соединений в растениях конопли с целью выведения сортов, не содержащих тетрагидроканнабинола». Відомчий архів Інституту луб'яних культур НААН. Глухов, 1977. 51 арк.

21. Полный научный отчет лаборатории селекции за 1977 год по проблеме 04.11 «Создать высокоурожайные сорта и гибриды однодомной конопли с урожайностью волокна 15-18 ц, семян 10-12 ц с 1 га и содержанием волокна 25-30%, усовершенствовать методы и приемы селекции, семеноводства и семеноведения». Відомчий архів Інституту луб'яних культур НААН. Глухов, 1978. 196 арк.

22. Полный научный отчет лаборатории селекции за 1978 год по проблеме 04.11 «Создать высокоурожайные сорта и гибриды однодомной конопли с урожайностью волокна 15-18 ц, семян 10-12 ц с 1 га и содержанием волокна 25-30%, усовершенствовать методы и приемы селекции, семеноводства и семеноведения». Відомчий архів Інституту луб'яних культур НААН. Глухов, 1979. 158 арк.

23. Полный научный отчет лаборатории селекции за 1979 год по проблеме 04.11 «Создать высокоурожайные сорта и гибриды однодомной конопли с урожайностью волокна 15-18 ц, семян 10-12 ц с 1 га и содержанием волокна 25-30%, усовершенствовать методы и приемы селекции, семеноводства и семеноведения». Відомчий архів Інституту луб'яних культур НААН. Глухов, 1980. 188 арк.

24. Полный научный отчет лаборатории селекции за 1980 год по проблеме 04.11 «Создать высокоурожайные сорта и гибриды однодомной конопли с урожайностью волокна 15-18 ц, семян 10-12 ц с 1 га и содержанием волокна 25-30%, усовершенствовать методы и приемы селекции, семеноводства и семеноведения». Відомчий архів Інституту луб'яних культур НААН. Глухов, 1981. 129 арк.

25. Полный научный отчет лаборатории селекции и генетики за 1984 год по заданию 01 «Усовершенствовать существующие и разработать новые методы селекции и на их основе вывести скороспелые сорта и гибриды однодомной конопли, устойчивые к вредителям и болезням, превышающие по урожаю волокна и семян районированные сорта, с отсутствием или минимальным содержанием тетрагидроканнабинола (ТГК)». Відомчий архів Інституту луб'яних культур НААН. Глухов, 1985. 94 арк.

26. Професор Вировець Вячеслав Гаврилович (Мій шлях в науці): біобібліогр. покажч. наук. пр. за 1969-2018 роки / укл. Вергунов В. А., Коваленко С. Д., Кириленко Л. А., Дудукова С. В.; наук. ред. В. А. Вергунов. Київ, 2019. 326 с. (Серія «Біобібліографія вчених аграріїв України»; кн. 78).

27. Сенченко Г. И., Вировец В. Г., Горшкова Л. М. К методике определения содержания каннабиноидов в конопле. Биология, возделывание и первичная обработка конопли и кенафа. 1975. Вып. 38. С. 39-44.

28. Сенченко Г. И., Горшкова Л. М. Перспективы селекции на снижение наркотических свойств конопли. Биология, возделывание и первичная обработка конопли и кенафа. 1976. Вып. 39. С. 27-33.

29. Сенченко Г. И., Горшкова Л. М. К вопросу изучения наследования каннабиноидных соединений в конопле. Биология, возделывание и первичная обработка конопли и кенафа. 1977. Вып. 40. С. 18-23.

30. Сенченко Г. И., Вировец В. Г. Использование мировой коллекции конопли в целях селекции. Бюллетень Всесоюзного института растениеводства. 1977. С. 19-23.

31. Сенченко Г. И., Вировец В. Г. Основные итоги селекциооной работы по конопле. Биология, возделывание и первичная обработка конопли и кенафа. 1978. Вып. 41. С. 3-12.

32. Сенченко Г. И., Горшкова Л. М. Влияние экологических условий выращивания на содержание тетрагидроканнабинола у конопли. Биология, возделывание и первичная обработка конопли и кенафа. 1978. Вып. 41. С. 1724.

33. Сенченко Григорій Іванович: бібліографічний покажчик / за ред. В. М. Кабанця. Суми: Нота бене, 2010. 30 с. (Бібліографічна серія «Учені Інституту луб'яних культур НААН»; вип. 9).

34. Bioresource hemp: Proceeding of the Symposium (Frankfurt am Main, Germany, Feb 27th - March 2nd, 1997). Frankfurt am Main: N. р., 1997. 300 p.

35. Werf van der H., Clarke R. Interview Dr. V. G. Virovets. Journal of Industrial Hemp Association. 1998. Vol. 5, Iss. 1. P. 32-33.

References

1. Bazyl', S. M. (2020). Naukovo-tekhnichnyy potentsial vyrobnytstva ta pervynnoyi pererobky lub'yanykh kul'tur v URSR u druhiy polovyni 1940-kh - 1980-kh rokakh: dys. doktora filosofiyi z haluzi znan' za spets. 032 - Istoriya ta arkheolohiya [Scientific and technical potential of production and primary processing of bast crops in the Ukrainian SSR in the second half of the 1940s - 1980s: Thesis for a Doctor of Philosophy Degree by specialty 032 - History and archaeology]. Hlukhiv, Kyyiv [in Ukrainian].

2. Verhunov, V. A., & Skorchenko, S. B. (2002). Konoplyarstvo v Ukrayini: Istorychni aspekty rozvytku. Pohlyad u mynule. Problemy s'ohodennya. Perspektyvy [Hemp growing in Ukraine: Historical aspects of development. A look into the past. Today's problems. Perspectives]. Kyiv [in Ukrainian].

3. Verhunov, V. (2017). Vid nenarkotychnykh posivnykh do novykh medychnykh konopel' toruyut' shlyakh ukrayins'ki selektsionery [Ukrainian breeders pave the way from non-narcotic seeds to new medical hemp]. Svitohlyad - Ideology, no. 5 (67), pp. 39-45 [in Ukrainian].

4. Vyrovets, V. H., Senchenko, H. Y., & Shcherban', Y. Y. (1977). Mezhsortovaya hybrydyzatsyya - osnovnoy metod sozdanyya sortov odnodomnoy konoply [Intervarietal hybridization is the main method of creating monoecious hemp varieties]. Byolohyya, vozdelyvanye y pervychnaya obrabotka konoply y kenafa - Biology, Cultivation and Primary Processing of Hemp and Kenaf, issue 40, pp. 3-12 [in Russian].

5. Vyrovets, V. H. (1992). Sozdanye vysokoproduktyvnykh sortov konoply, ne obladaiushchykh narkotycheskoi aktyvnostiu: avtoref. dyss. na soyskanye uchen. stepeny dokt. s.-kh. nauk: spets. 06.01.05 «Selektsyia y semenovodstvo» [Creation of highly productive varieties of hemp that do not possess narcotic activity: Thesis for a Doctor of Agricultural Sciences Degree by specialty 06.01.05 "Plant breeding and Seed Growing"]. Kyev [in Russian].

6. Vyrovets, V. H. (2015). Selektsyia nenarkotycheskoi posevnoi konoply [Breeding of non-narcotic hemp]. Sumy [in Russian].

7. Holoborod'ko, P. A. (Eds.). (2007). Vyrovets' Vyacheslav Havrylovych: bibliohrafichnyy pokazhchyk [Vyrovets Vyacheslav Gavrylovich: bibliographic index]. Sumy [in Ukrainian].

8. Horshkova, L. M., & Borodyna, E. Y. (1977). Kharakterystyka novykh sortov konoply po soderzhanyyu tetrahydrokannabynola [Characteristics of new varieties of hemp according to the content of tetrahydrocannabinol]. Byolohyya, vozdelyvanye y pervychnaya obrabotka konoply y kenafa - Biology, Cultivation and Primary Processing of Hemp and Kenaf, issue 40, pp. 23-28 [in Russian].

9. Horshkova, L. M., & Borodyna, E. Y. (1978). Kharakterystyka sortov konoply kollektsyonnoho pytomnyka po soderzhanyyu tetrahydrokannabynola [Characteristics of hemp varieties of the collection nursery according to the content of tetrahydrocannabinol]. Byolohyya, vozdelyvanye y pervychnaya obrabotka konoply y kenafa - Biology, Cultivation and Primary Processing of Hemp and Kenaf, issue 41, pp. 35-41 [in Russian].

10. Horshkova, L. M., Vyrovets, V. H., Sytnyk, V. P., & Shcherban', Y. Y. (1980). Novye sorta odnodomnoy konoply [New varieties of monoecious hemp]. Len y konoplya - Flax and Hemp, no. 6, pp. 28-29 [in Russian].

11. Horshkova, L. M. (1994). Biolohichni osnovy formuvannya kannabinoyidnykh spoluk konopel' ta rozrobka metodiv vyznachennya yikh vmistu v selektsiynykh tsilyakh: avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya dokt. s.-h. nauk: spets. 06.01.05 «Selektsiya i nasinnytstvo» [Biological bases of the formation of cannabinoid compounds of hemp and development of methods for determining their content for breeding purposes: Thesis for a Doctor of Agricultural Sciences Degree by specialty 06.01.05 "Plant breeding and Seed Growing"]. Kyiv [in Ukrainian].

12. Horshkova, L. M. (2007). Kannabis [Cannabis]. (Vols. I). Hlukhiv [in Ukrainian].

13. Horshkova, L. M. (2008). Kannabis [Cannabis]. (Vols. II). Hlukhiv [in Ukrainian].

14. Holoborod'ko, P. A. (Eds.). (2008). Horshkova Lidiya Mykhaylivna: bibliohrafichnyy pokazhchyk [Horshkova Lidia Mykhailivna: bibliographical index]. Sumy [in Ukrainian].

15. Layko, I. M. (2012). Teoretychni i praktychni osnovy selektsiyi zakriplennya odnodomnosti, eliminatsiyi kanabinoyidiv ta pidvyshchennya produktyvnosti konopel': avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya dokt. s.-h. nauk: spets. 06.01.05 «Selektsiya i nasinnytstvo» [Theoretical and practical basis of breeding for monoeciousness, elimination of cannabinoids and increase in productivity of hemp: Thesis for a Doctor of Agricultural Sciences Degree by specialty 06.01.05 "Plant breeding and Seed Growing"]. Kharkiv [in Ukrainian].

16. Myhal', M. D., Kmets', I. L., & Layko, I. M. (2017). Trykhomy i kanabinoyidy konopel'. Do teoriyi selektsiyi nenarkotychnykh sortiv [Trichomes and cannabinoids of hemp. To the theory of selection of non-narcotic varieties]. Sumy [in Ukrainian].

17. (1974). Polnyi nauchnyi otchet laboratoryy selektsyy za 1973 hod po teme № 2 «Yzuchenye kannabynoydnykh soedynenyi v rastenyiakh konoply s tseliu vyvedenyia sortov, ne soderzhashchykh tetrahydrokannabynola» [Complete scientific report of the selection laboratory for 1973 on topic No. 2 "Study of cannabinoid compounds in hemp plants with the aim of breeding varieties that do not contain tetrahydrocannabinol"]. Vidomchyi arkhiv Instytutu lubianykh kultur NAAN - Departmental Archive of the Institute of Bast Crops of NAAS. Glukhov [in Russian].

18. (1974). Polnyi nauchnyi otchet za 1974 hod po teme № 2 «Yzuchenye kannabynoydnykh soedynenyi v rastenyiakh konoply s tseliu vyvedenyia sortov, ne soderzhashchykh tetrahydrokannabynol» [Complete scientific report for 1974 on topic No. 2 "Study of cannabinoid compounds in hemp plants with the aim of breeding varieties that do not contain tetrahydrocannabinol"]. Vidomchyi arkhiv Instytutu lubianykh kultur NAAN - Departmental Archive of the Institute of Bast Crops of NAAS. Glukhov [in Russian].

19. (1976). Polnyi nauchnyi otchet za 1975 hod po probleme 0407. Tema 2 «Yzuchenye kannabynoydnykh soedynenyi v rastenyiakh konoply s tseliu vyvedenyia sortov, ne soderzhashchykh tetrahydrokannabynola» [Full scientific report for 1975 on problem 0407. Topic 2 "Study of cannabinoid compounds in hemp plants with the aim of breeding varieties that do not contain tetrahydrocannabinol"]. Vidomchyi arkhiv Instytutu lubianykh kultur NAAN - Departmental Archive of the Institute of Bast Crops of NAAS. Glukhov [in Russian]. (1977). Polnyi nauchnyi otchet za 1976 hod po probleme 0407. Tema 2

20. «Yzuchenye kannabynoydnykh soedynenyi v rastenyiakh konoply s tseliu vyvedenyia sortov, ne soderzhashchykh tetrahydrokannabynola» [Full scientific report for 1976 on problem 0407. Topic 2 "Study of cannabinoid compounds in hemp plants with the aim of breeding varieties that do not contain tetrahydrocannabinol"]. Vidomchyi arkhiv Instytutu lubianykh kultur NAAN - Departmental Archive of the Institute of Bast Crops of NAAS. Glukhov [in Russian].

21. (1978). Polnyi nauchnyi otchet laboratoryy selektsyy za 1977 hod po probleme 04.11 «Sozdat vysokourozhainye sorta y hybrydy odnodomnoi konoply s urozhainostiu volokna 15-18 ts, semian 10-12 ts s 1 ha y soderzhanyem volokna 2530%, usovershenstvovat metody y pryemy selektsyy, semenovodstva y semenovedenyia» [Complete scientific report of the breeding laboratory for 1977 on problem 04.11 "Create high-yielding varieties and hybrids of monoecious hemp with a yield of 15-18 tons of fiber, 10-12 tons of seeds per 1 ha and a fiber content of 2530%, improve methods of breeding, seed growing and seed science"]. Vidomchyi arkhiv Instytutu lubianykh kultur NAAN - Departmental Archive of the Institute of Bast Crops of NAAS. Glukhov [in Russian].

22. (1979). Polnyi nauchnyi otchet laboratoryy selektsyy za 1978 hod po probleme 04.11 «Sozdat vysokourozhainbie sorta y hybrydy odnodomnoi konoply s urozhainostiu volokna 15-18 ts, semian 10-12 ts s 1 ha y soderzhanyem volokna 2530%, usovershenstvovat metody y pryemy selektsyy, semenovodstva y semenovedenyia» [Complete scientific report of the breeding laboratory for 1978 on problem 04.11 "Create high-yielding varieties and hybrids of monoecious hemp with a yield of 15-18 tons of fiber, 10-12 tons of seeds per 1 ha and a fiber content of 2530%, improve methods of breeding, seed growing and seed science"]. Vidomchyi arkhiv Instytutu lubianykh kultur NAAN - Departmental Archive of the Institute of Bast Crops of NAAS. Glukhov [in Russian].

23. (1980). Polnyi nauchnyi otchet laboratoryy selektsyy za 1979 hod po probleme 04.11 «Sozdat vysokourozhainye sorta y hybrydy odnodomnoi konoply s urozhainostiu volokna 15-18 ts, semian 10-12 ts s 1 ha y soderzhanyem volokna 2530%, usovershenstvovat metody y pryemy selektsyy, semenovodstva y semenovedenyia» [Complete scientific report of the breeding laboratory for 1979 on problem 04.11 "Create high-yielding varieties and hybrids of monoecious hemp with a yield of 15-18 tons of fiber, 10-12 tons of seeds per 1 ha and a fiber content of 2530%, improve methods of breeding, seed growing and seed science"]. Vidomchyi arkhiv Instytutu lubianykh kultur NAAN - Departmental Archive of the Institute of Bast Crops of NAAS. Glukhov [in Russian].

24. (1981). Polnyi nauchnyi otchet laboratoryy selektsyy za 1980 hod po probleme 04.11 «Sozdat vysokourozhainye sorta y hybrydy odnodomnoi konoply s urozhainostiu volokna 15-18 ts, semian 10-12 ts s 1 ha y soderzhanyem volokna 2530%, usovershenstvovat metody y pryemy selektsyy, semenovodstva y semenovedenyia» [Complete scientific report of the breeding laboratory for 1980 on problem 04.11 "Create high-yielding varieties and hybrids of monoecious hemp with a yield of 15-18 tons of fiber, 10-12 tons of seeds per 1 ha and a fiber content of 2530%, improve methods of breeding, seed growing and seed science"]. Vidomchyi arkhiv Instytutu lubianykh kultur NAAN - Departmental Archive of the Institute of Bast Crops of NAAS. Glukhov [in Russian].