Етіологічна складова та профілактика шлунково-кишкових захворювань курчат-бройлерів в птахівничих господарствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський державний аграрний університет

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Етіологічна складова та профілактика шлунково-кишкових захворювань курчат-бройлерів в птахівничих господарствах

Р. Дубін

О. Івлева

Анотація

У статті наведені дані щодо виявлення порушення ветеринарно-санітарних вимог утримання та годівлі сприяли занесенню, багаторазовому пасажу та підвищенню вірулентності патогенної та умовно - патогенної мікрофлори, розвитку протозоозів, гельмінтозів та мікотоксикозів. В етіологічній складовій шлунково-кишкових захворювань курчат-бройлерів з птахогосподарств Черкаської області різної форми власності переважали збудники бактеріальних хвороб -52% від випадків шлунково-кишкової патології, 11% - складали збудники протозоозів, 6% - гельмінтозів, 8% випадків було спричинено мікотоксинами грибів в кормах. Решта випадків - 23% - складали незаразні патології. Застосування для годівлі якісних безпечних комбікормів ТМ «Feed&Life» (Україна), проведення аерозольної обробки приміщень у присутності птиці з застосуванням генератора холодного туману розчином пробіотику AKTIN (ФОРСАГРО, Литва), введення в корм суміші сорбентів «ФідСорб ™ Форте плюс М» («Feed&Life», Україна) та випоювання пробіотику AKTIN (ФОРСАГРО, Литва) забезпечують зменшення рівня захворюваності на шлунково-кишкові захворювання на 45%, збільшення показників збереженості на 5,01%, живої ваги на 6,22%, середньодобового приросту на 4,03%, абсолютного приросту за дослідний період на 6,18%.

Ключові слова: курчата-бройлери, пробіотики, захворювання шлунково - кишкового тракту бройлерів.

Abstract

Aetiological components and prevention of gastrointestinal diseases of broiler chickens in poultry farms

R. Dubin, O. Ivleva

Thearticleprovidesdataonthedeleclionofviolationsofveterinaryandsanitaryrequirementsformaintenanceandfeeding, whichcontributedtotheintroduction, multiplepassageandincreasedvirulenceofpathogenicandconditionallypathogenicmicroflora, thedevelopmentofprotozoa, helminthiasis, andmycotoxicosis. IntheetiologicalcomponentofgastrointestinaldiseasesofbroilerchickensfrompoultryfarmsoftheCherkasyregionofdifferentformsofownership, thecausativeagentsofbacterialdiseasesprevailed -52% ofthecasesof gastrointestinalpathology, 11% - causedbyprotozoa, 6% - helminthiasis, 8% ofcaseswerecausedbymycotoxinsofmushroomsinfeedTherestofthecases - 23% - consistedof non-infectiouspathologies. Applicationforfeedingof high-qualitysafecombinedfeeds TM «Feed&Life» (Ukraine), aerosoltreatmentofpremisesinthepresenceofpoultryusing a coldfoggeneratorwith a solutionofprobiotics AKTIN (FORSAGRO, Lithuania), inlroduclionof a mixtureofsorbents «FeedSorb ™ Forteplus M» intothefeed («Feed&Life», Ukraine) anddrinkingtheprobiotic AKTIN (FORSAGRO, Lithuania) provide a 45% reductionintheincidenceofgastrointestinaldiseases, anincreaseinsurvivalratesby 5.01%, liveweightby 6.22%, andaveragedailygainby 4.03%, absolutegrowthovertheexperimentalperiodby 6.18%.

Keywords: broilerchickens, probiotics, diseasesofthegastrointestinaltractofbroilers.

Основна частина

Постановка проблеми. Птахівництво - галузь сільськогосподарського виробництва, основним завданням якої є розведення, вирощування, утримання, годівля птиці, застосування механізації, автоматизації, проведення ветеринарної профілактики з метою одержання продукції птахівництва. В розв'язанні м'ясної проблеми продукти птахівництва, зокрема, виробництво курячого м'яса, за співвідношенням ціни та якості, враховуючи купівельну спроможність населення України, завжди займало провідні позиції. Вітчизняне птахівництво стало одним із найбільш економічно привабливих та конкурентоспроможних видів агробізнесу, про що свідчить стійка динаміка зростання виробництва м'яса птиці і яєць [1].

Аналіз актуальних досліджень. Птахівництво - це традиційна галузь сільського господарства в Україні. Розвиток птахівництва обґрунтований

сприятливими кліматичними умовами та високим рівнем вирощування зернових культур. Зосередження поголів'я птиці у сільськогосподарських підприємствах сприяє ефективному розвитку галузі птахівництва і, за підвищення продуктивності птиці, забезпечує нарощування виробництва продукції. За даними Державної служби статистики, в Україні станом на 2019 р функціонує 424 підприємства, які вирощують птицю. Більше 70% поголів'я птиці зосереджено у 41 підприємствах, де чисельність поголів'я птиці становить понад 500 тис. голів. Широке застосування в птахівництві антибіотиків і дезінфікуючих засобів сприяє зміні вірулентності мікроорганізмів, їх асоціативної дії на організм птиці. Інтенсифікація різних галузей тваринництва в поєднанні з недотриманням зоогігієнічних умов утримання, несприятливою екологічною ситуацією створює навантаження на імунну систему організму птиці. Бройлерне птахівництво ґрунтується на використанні високопродуктивних кросів птиці. Поширення у зовнішньому середовищі умовно-патогенної мікрофлори створює передумови для її циркуляції і рециркуляціі в організмі птиці. Серед числа хвороб бройлерів значну питому вагу мають захворювання шлунково-кишкового тракту, які можуть бути спричинені поліетіологічними чинниками [2-8].

Метою досліджень було вивчити етіологічну складову та удосконалити заходи профілактики шлунково-кишкових захворювань курчат-бройлерів в птахівничих господарствах Черкаської області.

Матеріали та методи досліджень. Дослідження проводились в навчально - науковій лабораторії ветеринарної медицини Одеського державного аграрного університету, Золотоніській районній державній лікарні ветеринарної медицини, а також на базі птахогосподарств та приватних фермерських господарств з розведення птиці Черкаської області.

З метою дослідження етіології захворюваності з шлунково-кишковою патологією курчат-бройлерів в птахогосподарствах Черкаської області різної форми власності протягом 2021-2022 рр були проведені бактеріологічні, паразитологічні та вірусологічні дослідження патологічного матеріалу від 125 трупів курчат-бройлерів кросів Кобб-500 та Росс-308; бактеріологічні, токсикологічні та мікологічні дослідження 30 проб кормів; бактеріологічні дослідження 10 проб повітря та 20 проб змивів з виробничих поверхонь та обладнання птахівничих приміщень.

Бактеріологічні дослідження проводили за загальноприйнятими методиками згідно затверджених методичних вказівок із лабораторної діагностики сальмонельозів, ешерихіозу (колібактеріозу). Чутливість ізолятів бактеріальних культур до антибіотиків встановлювали методом дифузії в агар з використанням стандартних дисків згідно методичних вказівок «Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів» [9-10, 13].

Вивчали загальну токсичність кормів з використанням інфузорій Colpodasteinii за ДСТУ 13496.7-97 [10] та «Настановою по застосуванню культури Colpodasteinii (колпода)». Паралельно проводили мікологічне дослідження на агарі Чапека з метою ідентифікації патогенних грибів [11].

Паразитологічні дослідження з метою виключення протозоозів та гельмінтозів проводили методом Фюллеборна [14].

Виключення вірусних інфекції проводили методами ПЛР та ІФА в ННЦІЕКВМ (м. Харків).

З метою удосконалення профілактики проводили дослідження ефективності превентивної схеми, яка буде забезпечувати якісну безпечну годівлю на основі введення якісних кормів, сумішей сорбентів, комплексних пробіотиків; сприяти зниженню мікробного та пилового забруднення в пташниках шляхом аерозольної обробки у присутності птиці розчинами пробіотиків за умови суворого дотримання санітарно-гігієнічних норм розведення та годівлі птиці [15, 16].

Для вивчення ефективності профілактичної схеми проводили порівняння показників інцидентності захворюваності на шлунково-кишкові захворювання, збереженості та продуктивності (абсолютного та середньо-добового приросту, живої маси на кінець досліду) в контрольній та дослідній групах в приватному дослідному фермерському господарстві Черкаської області.

Було сформовано дослідну та контрольну групу курчат бройлерів кросу Кобб-500 по 1000 гол, яких утримували за однакових параметрів мікроклімату, годівлі та напування, профілактичних схем вакцинації та ветеринарних обробок. Годівлю в обох групах проводили з використанням комбікормів ТМ «Feed&Life», Україна (престарт, старт, гроувер, фініш). В контрольній групі ветеринарний захист птиці проводили згідно встановлених в господарстві схем вакцинації та ветеринарних обробок. В дослідній групі додатково до встановлених в господарстві схем вакцинації та ветеринарних обробок проводили для зменшення мікробного навантаження та пилової забрудненості повітря раз у 7 днів аерозольну обробку приміщень у присутності птиці з використанням генератора холодного туману розчином пробіотику AKTIN (ФОРСАГРО, Литва) та з метою нормалізації кишкової мікрофлори, перетравлювання, засвоювання та сорбції кормів застосовувати суміші сорбентів і пробіотики.

Результати власних досліджень. Моніторингові дослідження проводили в птахівничих господарствах з розведення бройлерів різної форми власності, в яких реєструвались шлунково-кишкові захворювання. Під час епізоотичного обстеження птахогосподарств нами було відмічено, що у всіх обстежених господарствах мали місце порушення норм годівлі і санітарних правил утримання птиці.

Реєстрували порушення норм посадки птиці, обмежений фронт годівлі, низький рівень мінімальної вентиляції. В господарствах не завжди дотримувались принципу «все пусто - все зайнято», до того ж в одному приміщенні одночасно могли розміщувати птицю різного віку та різних видів. Також було встановлено порушення режимів профілактичної та технологічної дезінфекції, інсектицидних і дератизаційних заходів. Відмічено, що корми у дослідних господарствах були не власного виробництва, а закуповувались у різних виробників. Корми часто надходили до господарств без відповідної документації про склад, строки виготовлення та зберігання. До того ж не проводилось попереднє лабораторне бактеріологічне, мікологічне та токсикологічне дослідження проб кормів нових партій для птиці. Виявляли розвиток диспепсій молодняку, які за відсутності корегування умов утримання та годівлі ускладнювались розвитком бактеріальної флори та потребували відповідного лікування.

Під час клінічного обстеження за гострого перебігу у птиці відзначали симптоми: пригнічення, нахохленість, скуйовдженість пір'я, діарею (97% випадків), іноді з домішками слизу та крові (12%), забруднена послідом із злиплим пір'ям клоака (27%), анемічність гребінців та слизових оболонок (25%), стоматити та глоссити (5%). За підгострого та хронічного перебігу окрім симптомів патології шлунково-кишкового тракту відмічали в 3% випадках запалення суглобів кінцівок і крил; інфільтрати шкіри, абсцеси (2%) (Рис. 1).

Рис. 1. Структура клінічних проявів шлунково-кишкових захворювань курчат-бройлерів в птахогосподарствах Черкаської області

Було встановлено зниження приростів і збереженості в 99% випадків захворювань.

При патологоанатомічному дослідженні виявляли катаральні, геморагічні, виразково-некротичні гастрити, кутикуліти (7%); катаральні, геморагічні, виразково-некротичні, фібринозні дуоденіти, ентерити, ентероколіти (60%), а також катаральні та виразкові стоматити, езофагіти (5%); збільшення селезінки, крапчасті крововиливи на епікарді, селезінці, печінці (40%) та ознаки дистрофії печінки (35%), що відображено на рисунку 2.

Рис. 2. Структура патологоанатомічних ознак за шлунково-кишкових захворювань курчат-бройлерів в птахогосподарствах Черкаської області

Для вивчення етіологічної складової шлунково-кишкових захворювань проводили бактеріологічні, паразитологічні, вірусологічні дослідження патматеріалу птиці; бактеріологічні дослідження повітря та змивів з виробничих поверхонь птахівничих приміщень та обладнання; бактеріологічні, токсикологічні, мікологічні дослідження проб кормів.

Для бактеріологічних досліджень регулярно проводили відбір патологічного матеріалу від павшої та вимушено забитої птиці, проб кормів, повітря та змивів з виробничих поверхонь, обладнання птахівничих приміщень.

З внутрішніх органів загиблих і вимушено забитих курчат було ізольовано представників умовно-патогенної мікрофлори: Enterobacterspp (18%), E. coli (17%), Enterococcusspp (15%), P. aeruginosa (13%), Staphylococcusspp (10%), Proteusspp (9%), Streptococcusspp (7,3%), Cl. perfringens (1,4%), Salmonellaspp (0,3%), рештумікрофлори (9%) неідентифікували (Рис. 3).

ветеринарний курча бройлер комбікорм

Рис. 3. Питома вага ізольованої умовно-патогенної мікрофлори з патматеріалу від птиці

Нами було відмічено, що у 45% випадків ізоляції бактеріальні культури виділяли в асоціації (Рис. 4). Найчастіше реєстрували асоційовані ізоляції: E. coli, Enterobacterspp (33%); E. coli, P. aeruginosa (25%); E. coli, Enterococcusspp (15%); E. wli, P. aeruginosa, Proteusspp (9%); E. Coli, Proteusspp (7%); E. coli. Staphylo^^^ spp (5%); Enterobacterspp, Streptococcusspp (4%); E. wli, Cl. Perfringens (2%).

Рис. 4. Питома вага асоційованої ізоляції умовно - патогенної мікрофлори з патматеріалу від птиці

Паразитологічними дослідженнями встановлено, що шлунково-кишкові захворювання курчат-бройлерів в 11% випадків були спричинені протозоозами, а саме збудниками еймеріозу, в 6% випадків виявляли збудників гетеракозу. В пробах посліду, а також при мікроскопічному дослідженню зішкрібів із слизової кишечника під час розтину було виявлено ооцистиеймерій. Ідентифікацію еймерій за видами не проводили. Під час патологоанатомічного розтину виявляли дорослих особин, а за мікроскопії зішкрібів із слизової оболонки кишечника та дослідженнях посліду методом Фюллеборна - яйця Heterakisgallinarum. За бактеріологічного дослідження повітря пташників, змивів з виробничих поверхонь птахівничих приміщень та обладнання було ізольовано Enterobacterspp (5,8%), Enterococcusspp (3,8%), E. coli (3%), P. aeruginosa (2,1%), Staphylococcusspp (1,1%), Proteusspp - 0,8% від кількості досліджених проб. Об'єкти птахівничих приміщень піддавали також мікологічному дослідженню. Так, за мікологічного дослідження повітря пташників, змивів з виробничих поверхонь птахівничих приміщень та обладнання було ізольовано гриби роду Mucorspp (15%), Aspergillusspp (5%), та Penicilliumspp (2%). Під час епізоотологічного дослідження господарств, де реєструвались випадки шлунково-кишкових захворювань курчат-бройлерів, проводили бактеріологічне, токсикологічне та мікологічне дослідження кормів. Бактеріологічним дослідженням з проб комбікормів виділяли E. wli (4%), P. aeruginosa (3,1%), Proteusspp (1,8%), Staphylom^M spp (1,2%), Cl. perfringens (0,5%), Salmonellaspp - 0,2% від кількості досліджених проб кормів. Проводили дослідження загальної токсичності кормів з використанням інфузорій Colpodasteinii. В результаті за ступенем токсичності з 30 проб кормів встановлено 4 випадки токсичності корму (13,33%): 3 проби слаботоксичного та 1 пробу токсичного корму. Слаботоксичний корм дозволено застосовувати у кількості 25% від добової порції після знезараження. Токсичний корм молодняку птиці заборонено використовувати. Мікологічним дослідженням було ізольовано Mucorspp (33, %), Aspergillusspp (6,67%), Penicilliumspp (6,67%) від кількості досліджених проб кормів. Узагальнені результати ізоляції збудників заразних хвороб з патматеріалу від птиці, кормів та об'єктів птахівничих приміщень представлені в таблиці №1.

Таблиця 1. Ізоляція збудників заразних захворювань з патматеріалу від птиці, кормів та об'єктів птахівничих приміщень