Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛІСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Кафедра внутрішньої патології, акушерства, хірургії та фізіології

ІСТОРІЯ ХВОРОБИ

з навчальної дисципліни

«ЗАГАЛЬНА І СПЕЦІАЛЬНА ХІРУРГІЯ»

Житомир 2022



Зміст

1. Registratio

2. Anamnesis vitae et anamnesis morbi

2.1 Anamnesis vitae

2.2 Anamnesis morbi

3. Status praesens communis

3.1 Загальні дослідження

3.2 Дослідження окремих систем

4. Status praesens localis

5. Лабораторні дослідження

6. Diagnosis et diagnosis differentialis

7. Prognosis qvo ad vitam et valetudinem completam

8. Decursus исиха et therapia

9. Epicrisis

Додатки

Використана література



1. Registratio

1. Вид: велика рогата худоба; стать: корова; інвентарний номер:1425; кличка: Ласунка;вік: 6 років; масть і прикмети: чорно-ряба; вага тварини:410 кг;

2. Належність: ТОВ «Злагода»;

3. Адреса: Житомирська область, Народицький район, село Базар;

4. № запису в амбулаторному журналі:167;

5. Дата амбулаторного прийому: 18 квітня 2021року;

6. Діагноз при надходженні на амбулаторний прийом (первинний діагноз): запалення яремної вени;

7. Дата початку стаціонарного лікування: 18.04.2022р;

8. Діагноз при надходженні на стаціонарне лікування: флебіт яремної вени;

9. Дата вибуття тварини із стаціонару: 23.04.2022р;

10. Діагноз заключний: асептичний тромбофлебіт;

11. Кількість лікувальних днів на амбулаторному лікуванні:; на стаціонарному лікуванні: 6;

12. Спеціальні дослідження: дослідження крові показало збільшення кількості лейкоцитів;

13. Результати лікування: тварина одужала;

14. Операція: консервативне лікування;

15. Підпис куратора: _________________



2. Anamnesis vitae et anamnesis morbi

2.1 Anamnesis vitae

В фермерському господарстві, де утримувалась тварина налічувалось 260 корів. На період клінічного огляду корова знаходилась у післяродовому блоці. Приміщення (корівник), в якому утримуються тварини цегляне, з бетонною підлогою, для кожної корови облаштований станок, з невеликою кількістю підстилки (в якості підстилки використовується тирса). Утримання тварин в даному господарстві безприв'язне. Освітлення комбіноване. Прибирання гною автоматизоване, із застосуванням скреперної установки. Корову годували дворазово протягом доби, вранці та ввечері, раціон складається з сінажу, силосу та комбікормів. Доступ до води вільний, водопостачання автоматизоване. Продуктивність даної тварини середня, при дворазовому доїнні надій становив 15 літрів молока на добу. Корова була тільна 4 рази, останні пологи відбулись 11 квітня 2021 року. Через декілька годин після отелення у тварини спостерігали ознаки післяродового парезу, після підтвердження діагнозу тварині було надано лікувальну допомогу двічі, з інтервалом 8 годин (внутрішньовенне введення 20% розчину глюкози, 10% кальцію хлориду та інших препаратів).

2.2 Anamnesis morbi

Клінічний огляд тварин, які знаходяться в блоці післяродового утримування проводився щоденно. Зі слів доярки у корови спостерігали пригнічення, припухлість в ділянці яремної вени шиї. При огляді лікар виявив порівняно велике болюче та гаряче припухання, набряк тканин навколо даної ділянки. З даних анамнезу, лікар встановив первинний діагноз - запалення яремної вени, внаслідок неправильного введення кальцію хлористого при лікуванні парезу після отелення.

3. Status praesens communis

3.1 Загальні дослідження

Дата: 18.04.2021р.

Температура: 38,6?С;

Частота пульсу: 68 ударів/хв.;

Частота дихання: 32 дихальні рухи за хвилину;

Частота скорочень рубця: 4 скорочення за 2 хвилини;

1. Габітус. Положення тіла тварини у просторі фізіологічно нормальне, природне - стояче, склад тіла - міцна, кістяк і м'язи добре розвинені. Тілобудова тварини пропорційна, вгодованість - добра, конституція - ніжна.

2. Шкіра. Уході дослідження патологічних станів та запальних явищ не було виявлено. Вона рухлива, тургор шкіри фізіологічно нормальний, вологість помірна, ушкоджень не виявлено, рожевого кольору з ділянками пігментації. На шиї в ділянці проходження яремної вени виявлено припухлість діаметром 3 сантиметри.

3.Шкірний покрив. При огляді шкірного покриву тварини на шиї в місці припухлості виявлено ділянки облисіння. В інших місцях безволосих ділянок не помічено, при легкому потягуванні за шерсть вона міцно тримається, не випадає. Густота та прилягання до шкіри у нормі, присутній нормальний блиск.

4. Видимі слизові оболонки:

а) кон'юнктива - при дослідженні змін в кольорі не виявлено - світло рожева, цілісність не порушена, вона помірно зволожена, виділень з внутрішнього ока не зареєстровано;

б) слизові оболонки носа - провівши дослідження даних слизових оболонок було виявлено, що їх колір, цілісність, характер поверхні, вологість та секреція не змінені. При пальпації болючість не реєстрували;

в) слизова оболонка ротової порожнини - пошкоджень та запальних явищ не виявлено, вологість помірна, колір блідо-рожевий;

г) слизова оболонка піхви - помірно зволожена, світло рожева, пошкоджень та запальних вогнищ при огляді не виявлено, виділення прозорі без домішок.

5.Поверхневі лімфатичні вузли:

а) підщелепні - пальпація не болюча, рухливі, не збільшені, овальної форми, поверхня гладка, місцева температура в ділянці топографічного розміщення не відрізняється від температури тіла;

б) перед лопаткові - збільшені, мають щільну консистенцію, малорухомі, пальпація болюча, поверхня гладенька і рівна, місцева температура підвищена;

в) колінної складки - під час пальпації больової чутливості не виявлено, форма не змінена - мають витягнуту форму, рухливість у межах фізіологічної норми;

г) надвим'яні - щільні, зміна розміру та місцевої температури не виявлена, продовгуватої форми, рухливі, анатомічне розміщення правильне.

3.2 Дослідження окремих систем

Дослідження серцево-судинної системи

При дослідженні серцевого поштовху у 3-4 міжребер'ї, патологічних змін не виявлено. Поштовх помірний зі збереженням нормального ритму, боковий, при прослуховуванні фонендоскопом тони серці прослуховуються чітко. Вони ритмічні, дзвінкі та чіткі, добре відрізняються. Шуми в ділянці топографічного розміщення серця не прослуховуються. Артеріальний пульс ритмічний, становить 68 ударів за хвилину. Спираючись на дані, які отримали в ході дослідження серцево-судинної системи можна сказати що відхилень які могли б призвести до захворювань не виявлено.

Дослідження дихальної системи

У ході дослідження дихальних шляхів тварини, а саме носової порожнини та носового дзеркала пошкоджень їх цілісності та запальних явищ не виявлено, набряк та виділення не спостерігаються, шляхи вільні без забруднень, фізіологічно відкриті, носові отвори не деформовані. Дихання типове для даного виду тварин - реберно-черевне. Видихуване повітря рівномірне, запах характерний даному виду тварин. Частота дихальних рухів становить 32 за хвилину. Прояви кашлю під час дослідження не спостерігалися. Під час проведення аускультації та перкусії сторонніх звуків не спостерігалося.

Дослідження травної системи

Корова проявляє інтерес до їжі та води, апетит незначно знижений, спрага не відмічається.

Прийом корму та води нормальний, тварина жує жуйку, періодичність приймання корму на добу 5 разів, кормовий ком вільно проходить по стравоходу, топографічне положення язика правильне, він цілісний, рухливий, не збільшений, без нальоту.

Через кожні 30-35 хвилин у тварини спостерігається відрижка та пережовування корму (жуйка), тривалість процесу 40-45 хв. Час витрачений на пережовування одної кормової грудки становить 1-2 хвилини. Відрижка характеризується звуком та відсутністю сторонніх запахів.

Форма черева не збільшена, округла, бочкоподібна. Живіт симетричний, безболісний. Тонус м'язів черевної стінки збережений, помірний. Місцева температура при пальпації не підвищена.

Степінь наповнення рубця помірний, характер наповнення тістуватий, при пальпації рубця у ділянці голодної ямки скорочення рубця помірні, за 2 хвилини рубець скоротився 4 рази, що є нормою. Черевна стінка біля маклока в ділянці голодної ямки не болюча, м'яка. Анатомічне положення правильне.

Акт дефекації відбувається 3-4 рази на добу, процес виведення калу проходить у фізіологічній позі, властивій даному виду тварин. Фекалії характерні даному виду тварин, з специфічним запахом та кольором, консистенція не змінена.

Дослідження нервової системи

Загальний стан тварини дещо апатичний, на оклик реагує, рефлекси збережені.

Ділянка черепа і хребетного стовпа без температурних змін, болючості та деформацій не виявлено.

Координація рухів не порушена, тварина здатна до активних рухів, вони чіткі. Хоча при повертанні голови у бік спостерігається деяка обережність тварини.

При дослідженні чутливості спостерігали, що поверхнева і глибока больові чутливості збережені. Тактильна чутливість не порушена - у відповідь на подразнення корова обмахується хвостом, оглядається та робить рухи шкірою у ділянці подразнення.

Органи чуття (зір, слух та нюх) без функціональних змін.

Дослідження молочної залози

Огляд вимені проводили ззаду і з боків, воно добре розвинене, ванно подібної форми, дійки розміщені паралельно на однаковій відстані. Запальні явища та набряки не було відмічено. Цілісність шкіри на дійках та вимені не порушена, пігментація та чутливість фізіологічно нормальні. При пальпації дійок та вимені ущільнення та новоутворення не відмічаються. Долі молочної залози дещо збільшені, так як корова після отелу. Болючість не виражена, хоча чутливість вимені незначно підвищена. Під час пробного доїння, молоко з отвору дійки виділяється рівномірно однією цівкою, звуженість каналів не відмічається..

Дослідження тазу та сечостатевої системи

Таз у корови має форму зрізаного конуса, клубові та сідничні кістки, що утворюють тазову порожнину симетричні деформації кісток не спостерігається. Вісь таза нагадує ламану лінію. Западання чи надмірного напруження зв'язок тазу не спостерігається.

Діурез проходить в природній позі: тварина вигинає спину, розставляє задні (тазові) кінцівки та піднімає хвіст. Відхилень у процесі виділення сечі не виявлено, акт сечовипускання в даної корови триває приблизно 2 хвилини. Колір і запах сечі специфічний для даного виду тварин.

Зовнішні статеві органи. Вульва утягнута, пошкоджень та больової реакції не спостерігали, новоутворень також немає. Піхва - помірно зволожена, слизова оболонка блідо-рожевого кольору, поверхня гладенька, секрет який виділяється - прозорий, без домішок та в'язкий. Больова реакція відсутня.



4. Status praesens localis

запалення яремний вена тварина

Патологічний процес локалізується у вентральній ділянці шиї в ділянці проходження яремної вени. Відмічають помірно виражену припухлість, набряк тканин по ходу вени, вона болюча та гаряча. При пальпації виявили підвищення місцевої температури, тканини навколо припухлості дещо набряклі та щільні.



5. Лабораторні дослідження

Дослідження крові

Для проведення даного дослідження відбирали кров з яремної вени і робили мазок.

Тромбоцити	650 Г/л
Лейкоцити	13,2 Г/л
Еритроцити	7,4 Т/л
Гемоглобін	9,3 г/100мл

Картина крові при даному запальному процесі характеризується скупченням значної кількості лейкоцитів у стінці вени та підвищенням їх кількості у крові. Спостерігається збільшення кількості протромбіну в крові.



6. Diagnosis et diagnosis differentialis

Постановка діагнозу відбувається на підставі зібраних анамнестичних даних, виявлених клінічних ознак.

Первинний діагноз - запалення яремної вени.

При первинному огляді відмічали припухлість в ділянці проходження яремної вени. Також при зборі анамнестичних даних стало відомо що декілька днів тому проводили внутрішньовенне вливання 10% хлористого кальцію.

Заключний діагноз - асептичний тромбофлебіт яремної вени.

При гострому перебігу реєстрували болючу, гарячу припухлість та набряк походу вени та тканин, які її оточують.

Дане запалення варто диференціювати від флегмони підшкірної клітковини та запального набряку в області яремного жолоба.

· Запальний набряк характеризується тим що він виникає внаслідок введення камфорної олії поблизу яремного жолоба.

· Флегмона підшкірної клітковини буде виникати внаслідок ударів в ділянку проходження вени або внаслідок ран, які ускладнені рановою інфекцією.



7. Prognosis qvo ad vitam et valetudinem completam

Прогноз при асептичних запаленнях яремної вени (флебіті, исихаючин та тромбофлебіті) зазвичай сприятливий; а при гнійних запальних процесах вени - обережний.



8. Decursus исиха et therapia

Дата	Температура	Пульс	Дихання	Перебіг хвороби	Лікування, режим
	Р	В	Р	В	Р	В
18.04.2021	38,6	38,5	68	66	32	34	Загальний стан тварини пригнічений, спостерігається зниження апетиту. Тварина з обережністю повертає голову в бік. Припухлість у ділянці яремного жолоба гаряча, при пальпації болюча. По ходу вени відмічається набряк.	Тварину поміщають окремо на стаціонарне утримання, призначають повноцінну годівлю, догляд та моціон. # Для початку хворій тварині місцево застосовують холод - свинцеві примочки. Потім вводимо в навколо венну клітковину 0,9% розчин NaCl # Rp.: Solutio Natrii chloride - 0,9% D.S. Підшкірно одноразово 100 мл.
19.04.2021	38,8	38,6	64	67	31	33	Стан тварини пригнічений, рухи головою обережні, корм споживає неохотно. Пальпація по ходу набряку болюча.	Застосовуємо зігріваючі компреси та мазі - іхтіолову; в/в в уражену вену вводимо Гепарин 4 рази на день та Гентамокс # Rp.: Unguentum Ichthyoli - 10% D.S. Зовнішньо, 2 рази на день # Rp.: Geparini - 5000, 5ml D.S. Внутрішньовенно, 4 рази на добу, по 30 000 ОД на одне введення # Rp.: Gentamox - 30 ml D.S. Внутрішньом'язово1 раз на добу
20.04.2021	38,3	38,3	63	68	32	31	Набряклі тканини навколо припухлості стали м'якші. Сама ж припухлість зменшилась в розмірах.	Лікування проводимо аналогічно 19.04
21.04.2021	38,5	38,7	66	66	35	33	Припухлість в ділянці вени відсутня, пальпація викликає деяке занепокоєння тварини. Місцева температура майже не відрізняється від загальної.	Використовуємо зігріваючі компреси та мазі - іхтіолову або камфорну, також застосовуємо антибіотик # Rp.: Unguentum Ichthyoli - 10% D.S. Зовнішньо, 2 рази на день # Rp.: Gentamox - 30 ml D.S. Внутрішньом'язово, 1 раз на добу
22.04.2021	38,6	38,4	68	64	34	31	Загальний стан тварини покращився, набряк тканин в ділянці яремного жолоба відсутній. Апетит хороший.	Місцево застосовуємо іхтіолову або камфорну мазь.
23.04.2021	38,6	38,3	62	64	33	32	Тварина одужала	Тварину переводимо в загальне стадо.



9. Epicrisis

Запалення яремної вени - це захворювання, що виникає в результаті погрішності при проведенні деяких лікувальних маніпуляцій (кровопускання, нехтування правилами асептики та антисептики при заборі крові, а також потрапляння подразнюючих лікарських речовин на стінку судини) та внаслідок переходу запального процесу з навколишніх тканин (при ранах, гематомах та флегмоні)

Етіологія. Причиною виникнення флебіту та тромбофлебіту є допускання помилок під час забору крові, кровопусканні та при погрішностях під час проведення внутрішньовенних вливань (потрапляння подразнювальних розчинів у исихаючину клітковину - хлоралгідрату, кальцію хлориду, флавакридину, скипидару та інших), зокрема нехтування правилами асептики та антисептики, при частих та множинних проколах вени в одному місці, використанні для маніпуляцій тупих голок.

Також дані патології можуть розвиватися внаслідок переходу запального процесу з навколишніх тканин на яремну вену.

Патогенез. При травмуванні вени, що поєднується з супутніми чинниками запалення зазвичай починається з периваскулярної клітковини (periphlebitis), рідше запальний процес починається з внутрішнього шару стінки судини (endophlebitis). Запальний процес, що виникає в вені згодом охоплює повністю її стінку (phlebitis), що призводить до утворення в просвіті вени тромбу (trombophlebitis), який повністю або частково закриває просвіт ураженої судини. Внутрішній шар стінки вени набухає, а просвіт звужується. На значному протязі вени утворюється тромб, що захоплює гілки судин, що підходять до вени. Стінка вени інфільтрується клітинними елементами. Судини (вени та артеріоли), які пов'язані з ураженою ділянкою рефлекторно звужуються. Проникність стінки капілярів підвищується. Порушення обміну речовин та кровообігу в ураженій ділянці вени сприяє розвитку інфекційного процесу. В такому випадку інфікування відбувається через периваскулярні лімфатичні судини та стінки судин. В стінці вени і навколишніх тканинах розвивається лейкоцитарна інфільтрація, а в стінці вени одночасно з руйнуванням інтими утворюється тромб, що охоплює значну частину судини. Тромб, що знаходиться в просвіті вени згодом інфільтрується та гнійно розплавляється, стінка судини некротизується. Гнійний ексудат що утворився просочується в тканини, які оточують вену, внаслідок цього в периваскулярній клітковині розвивається флегмона або абсцес. В осередку вогнища нагноєння і прилеглих тканинах вени розростається сполучна тканина. Згодом стінка ураженої вени перетворюється на щільний фіброзний тяж з осередками нагноєнь у вигляді свищів. При повільному утворенні тромбу і посиленому його розплавленні збудниками гнильної або гнійної інфекції можливе виникнення раптової кровотечі з периферичної ділянки вени. Частинки розпаду тромбу разом з током крові можуть розноситись по організму, що в подальшому стане причиною виникнення пневмонії, сепсису чи гангрени легень. При асептичному тромбофлебіті тромби каналізуються або розмоктуються; можлива організація тромбу з подальшою исихаючи просвіту вени.

Клінічна картина. При запаленні яремної вени клінічна картина різноманітна та залежить від характеру запалення, ступеня ураження стінки судини, перебігу хвороби та наявності тромбу. При асептичному флебіті припухлість та запальний набряк по ходу вени в ділянці яремного жолоба помірно виражені. Пальпація даної ділянки болюча. За асептичного тромбофлебіту в ділянці яремного жолоба виявляють щільний тяж, контури жолоба згладжені. При пальпації даної ділянки вени відзначають хворобливість та підвищення місцевої температури.

При гнійному тромбофлебіті спостерігається пригнічення загального стану тварини, підвищення температури тіла та втрату апетиту. Рухливість голови і шиї обмежена, обережна. Уражену ділянку вени пропульпувати не вдається. В нижній частині шиї в ділянці яремного жолоба виявляють гарячий, болючий, дифузний запальний набряк. При спробі здавити пальцями центральну ділянку вени наповнення ураженої ділянки і периферичного кінця кров'ю не відбувається. В місці ураження утворюються абсцеси, а після розкриття їх утворюються свищі.

При хронічному перебігу флебіту ущільнення стінки вени та периваскулярної клітковини чітко виражена. По ходу яремної вени виявляють щільний безболісний тяж. Прохідність крові по вені збережена. При хронічному перебігу тромбофлебіту по ходу вени прощупується щільний безболісний тяж. Якщо тромб повністю закриває просвіт вени, то її призводить до розширення периферичної ділянки вени.

Обгрунтування діагнозу. Захворювання яремної вени встановлюють на основі клінічних ознак. Також необхідно приділяти увагу анамнестичним даним. Діагностується тромбофлебіт на підставі порушення функції відповідної частини тіла та набряків в ділянці ураженої вени.

Прогноз. За асептичного перебігу захворювання - сприятливий; при гнійних і флегмонозних тромбофлебітах - обережний.

Лікування. Хворій тварині надають спокій.

При асептичних флебітах і тромбофлебітах лікування направлене на прискорення розсмоктування тромбу та попередження розвитку інфекційного процесу. Шкіру в ділянці яремного жолоба змащують спиртовим розчином йоду. В перші дні на уражену вену застосовують холод, потім застосовують різні теплові процедури: спиртові висихаючи пов'язки, припарки, зігріваючі компреси, лампи солюкс, парафінові аплікації. Разом з цим призначають парентеральне введення плазміну. Також рекомендовано застосовувати короткі новокаїнові блокади.

З метою профілактики утворення тромбів та прискоренні розсмоктування сформованих тромбів призначають Гепарин, в дозі 150000 Од (150 мг), діє 4..6 годин.

При гнійних тромбофлебітах, що супроводжуються флегмонозним запаленням виконують лінійні розрізи шкіри з метою зниження напруження тканин та покращення кровообігу, а також для видалення токсинів та продуктів обміну речовин. Виявлені вогнища абсцедування негайно розкривають.

За гнійно-некротичного запального процесу рекомендовано проведення резекції ураженої ділянки вени. Оперативний доступ до ураженої вени надають через декілька розрізів та через розширення отворів свищів. Після видалення ураженої ділянки вени, порожнину рани дренують пухким марлевим тампоном просоченим антисептиками, кінці якого виводять через розрізи назовні. На 4 - 6 добу дренаж видаляють з рани і лікують відкритим способом. Разом з цим проводять курс лікування для попередження розвитку сепсису.



Додатки

Графік температури, пульсу та дихання тварини в період лікування

Тромбофлебіт яремної вени УЗД



Ділянка шиї ВРХ при запаленні яремної вени

Руйнування яремної вени внаслідок потрапляння Кальцію хлориду в навколо венну клітковину та не наданні лікувальної допомоги



Використана література

1. Борисевич В.Б., Панько І.С., Іздепський В.Й. Спеціальна ветеринарна хірургія. К: Вид-во УДАУ, 1993, 495 с.

2. Диспансеризация крупного рогатого скота по ветеринарной хирургии: практическое пособие / Квочко А. Н. и др. Ставропольский ГАУ, Ставрополь: АҐРУС, 2008, 113 с.

3. Загальна і спеціальна хірургія: практикум / Д.В. Сарбаш та ін. Харків, 2020, 265 с.

4. Калашник І.О., Панько І.С., Передера Б.Я. Практикум із загальної і спеціальної хірургії /За редакцією І.О.Калашніка. К: Урожай 1995, 252 с.

5. Клінічна діагностика хвороб тварин / В.І. Левченко, В.В. Влізло, І.П. Кондрахін та ін., за ред.. В.І. Левченка і В.М. Безуха. Біла Церква, 2017. 544 с.

6. Спеціальна ветеринарна хірургія / Панько І.С. та ін. Біла Церква, 2003, 496 с.

Размещено на Allbest.ru

...