Сучасний стан та ефективність використання постійної лісонасіннєвої бази Вінниччини
Породи дерев, занесених до державного реєстру у Вінницькій області. Огляд потенційного збору насіння дуба звичайного та північного. Площа та середній вік насаджень. Загальна кількість постійних лісонасіннєвих ділянок. Селекційна структура та стан сосни.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.12.2023 |
| Размер файла | 39,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Сучасний стан та ефективність використання постійної лісонасіннєвої бази Вінниччини
В.І. Блистів, канд. с.-г. наук, директор державної організації «Український лісовий селекційний центр»
З.М. Юрків, член-кореспондент Лісівничої академії наук України, канд. с.-г. наук, начальник «Вінницької лісонасіннєвої лабораторії»
І.С. Нейко, доктор с.-г. наук, старший науковий співробітник, заступник директора «Вінницької лісовоі-науково-дослідної станції»; М.В. МАТУСЯК, канд. с. -г. наук, доцент, Вінницький національний аграрний університет
У результаті проведених досліджень встановлено, що станом на 2021-й рік до державного реєстру у Вінницькій області занесено 126 дерев дуба звичайного, 5 дерев модрини європейської, 2 дерева ялини європейської. Визначено, що в середньому по ПЛНД потенціальний збір насіння для дуба звичайного та північного становить: 400-700 кг/га, горіха чорного - 600-800 кг/га, липи широколистої - 80-160 кг/га, каштана їстівного - 400-700 кг/га. Встановлено, що загальна кількість ЛГР, занесених до Реєстру становить 46 ділянок загальною площею 1286 га. Згідно отриманих результатів за 2020 р. та за 2021 р. у насадженнях ЛГР заготовлено близько 8000 кг насіння, що становить 6 % від загальної заготівлі жолудя по області. У 2021-му році проведена інвентаризація 133-ти плюсових дерев, які відібрані у Вінницькій області. У розрізі основних деревних порід це: дерева дуба звичайного - 126 шт., модрини європейської - 5 шт., ялини європейської - 2 шт. Середній вік плюсових дерев становить 88-131 рік. Визначено, що площа ПН дуба звичайного у Вінницькій області становить 530,3 га. Середній вік насаджень - 77 років.
Згідно отриманих табличних даних встановлено, що найбільші площі ЛНП представлені дубом звичайним - 57,6 га із 63,1 га. Слід зазначити, що у даному випадку наведено кількість та площа ЛНП, які вступили у період плодоношення та атестовані. В умовах Вінниччини до складу ПЛНБ входять також плантація сосни звичайної та три плантації модрини європейської площа яких відповідно становить 1,0 га та 3,0 га відповідно.
В результаті проведеної останньої інвентаризації встановлено, що загальна кількість постійних лісонасіннєвих ділянок становить 116, площа яких складає 1225,2 га. Найбільша кількість та відповідна площа зайнята ПЛНД дуба звичайного становить відповідно 87 шт. та ?5,5 га. В результаті проведених наукових досліджень не використовуються для збору насіння ПЛНД сосни звичайної, сосни Палласа, дуба скельного, модрини європейської, псевдотсуги Мензиса, сосни веймутової, дуба каштанолистого. 21 % від загальної кількості ПЛНД дуба звичайного, 15 % дуба червоного, 8 % горіха чорного потребують проведення селекційних доглядів та інших доглядів. Проаналізувавши селекційну структуру та стан дерев сосни веймутової (ДП «Вінницьке ЛГ», Іванівське л-во, паспорт №q 4 , кв. 30, вид. 16, площа 1,0 га, вік 113 років, атестована в 1965 році) на ПЛНД було встановлено незадовільну селекційну структуру та стан зазначених дерев.
Ключові слова: селекція, лісонасінна база, селекційна інвентаризація, постійна лісонасіннєва база, плюсові дерева, лісонасінні плантації, постійні лісонасінні ділянки.
Annotation
насіння дерево порода насадження
CURRENT STA TE AND EFFICIENCY OF USING THE PERMANENT FOREST SEED BASE OF VINNYTSIA REGION
As a result of the research, it was established that as of 2021, 126 oak trees, 5 European larch trees, and 2 European spruce trees have been entered into the state register in the Vinnytsia region.
It was determined that, on average, the potential seed collection for common and northern oak is: 400-700 kg/ha, black walnut - 600-800 kg/ha, broad-leaved linden - 80-160 kg/ha, edible chestnut - 400-700 kg/ha.
It was established that the total number of LGR entered in the Register is 46 plots with a total area of1,286 hectares. According to the results obtained in 2020 and 2021, about 8,000 kg of seeds were harvested in the plantations of the LHR, which is 6 % of the total harvest of acorns in the region. In 2021, an inventory of 133 positive trees selected in the Vinnytsia region was carried out. In terms of the main tree species, these are: oak trees - 126 pcs., European larch - 5 pcs., European spruce - 2 pcs. The average age of plus trees is 88-131 years. It was determined that the area of LPN of common oak in Vinnytsia region is 530.3 ha. The average age of the plantations is 77 years. According to the received tabular data, it was established that the largest areas of LNP are represented by common oak - 57.6 hectares out of 63.1 hectares. It should be noted that in this case, the number and area of LNP, which entered the fruiting period and were certified, are given. In the conditions of Vinnytsia, the PLNB also includes a pine plantation and three European larch plantations, the area of which is 1.0 ha and 3.0 ha, respectively.
As a result of the last inventory, it was established that the total number of permanent forest seed plots is 116, the area of which is 1225.2 ha. The largest number and the corresponding area occupied by the PLAND of ordinary oak is, respectively, 87 pcs. and 1115.5 ha.
As a result of the conducted scientific research, Scots pine, Pallas pine, rock oak, European larch, Menzies pseudotsuga, Weymouth pine, and chestnut oak are not used for the collection of PLND seeds. 21 % of the total number of PLNDs of common oak, 15 % of red oak, 8 % of black walnut require selective care and other care.
After analyzing the selection structure and condition of the Weymouth pine trees (SE «Vinnytske LG», Ivanivsk L-vo, passport No. 4, square 30, view 16, area 1.0 ha, age 113 years, certified in 1965) on the PLND was an unsatisfactory selection structure and condition of the specified treeswas established.
Key words: selection, forest seed base, selection inventory, permanent forest seed base, plus trees, forest seed plantations, permanent forest seed plots.
Постановка проблеми
Інтенсивне використання лісових ресурсів вимагає запровадження заходів щодо збереження та розширеного відтворення цінних у генетико-селекційному відношенні популяцій та дерев. Важливим аспектом є формування постійної лісонасіннєвої бази підприємств (ПЛНБ) на генетико- селекційній основі та її ефективне використання. З метою покращення лісового насінництва і відповідного використання об'єктів ПЛНБ та на виконання Наказу Держлісагентства від 21.01.2021р. №17 «Щодо плану роботи державної організації «Український лісовий селекційний центр» на 2021 рік» проведено інвентаризацію лісових генетичних ресурсів. Інвентаризація об єктів здійснена у 2021-му році комплексною Комісією за участі спеціалістів «Український лісовий селекційний центр, науковців ДП «Вінницька лісова науково-дослідна станція» та представників ОУЛМГ і лісогосподарських підприємств. Комісією обстежено: лісові генетичні резервати (ЛГР), плюсові дерева (ПД), плюсові насадження (ПН), клонові та родинні лісонасінні плантації (ЛП), постійні лісонасінні ділянки (ПЛНД), які входять до ПЛНБ і локалізовані у лісовому фонді державних підприємств Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства (ВОУЛМГ). У результаті роботи здійснено аналіз об`єктів ПЛНБ за їх кількістю, площею та станом а також оцінено обсяги заготівлі із них насіння. Оцінювання проведено відповідно до діючих нормативних документів та планування за потребою атестації і створення нових об'єктів ПЛНБ.
Аналіз останніх публікацій. З метою підвищення продуктивності лісів понад століття тому почали розвиватися генетико-селекційні підходи щодо відбору, збереження та розмноження цінних популяцій лісових деревних порід [1, 2, 10]. Груповий відбір кращих місцевих популяцій вважався основою лісової селекції. Цей вид відбору високоякісних насаджень, популяцій лісових порід Вересін М.М. пропонував називати «популяційним відбором» [10]. Значний внесок у розвиток популяційного відбору лісових деревних порід зробили шведські вчені [3]. Ними вперше запропонована селекційна інвентаризація лісів із виділенням трьох категорій насаджень за селекційною оцінкою: «плюсові», «нормальні», «кращі». У 50-х роках у Швеції вперше був проведений масовий відбір кращих насаджень сосни звичайної та ялини європейської. Поняття «плюсове насадження» та «плюсова селекція» увійшло у практику відбору кращих деревостанів на теренах колишнього Радянського Союзу та у інших країнах Європи [5, 10-13].
Три основні групи відбору у лісовій селекції (масовий, груповий та індивідуальний) було виділено Яблоковим А.С. [10]. Вченим зазначено, що масовий відбір, або відбір кращих кліматичних екотипів за походженням є найпростішим методом селекції. Відмічається, що генетична структура популяцій деревних порід одного виду із різних умов місцезростання навіть у межах одного географічного району буде значно відрізнятися. У зв'язку із цим введено поняття «кліматичного» та «ґрунтового екотопу».
Основні критерії щодо виділення «плюсових», «нормальних» та «мінусових» деревостанів в умовах України були розроблені Вересіним М.М. та П'ятницьким С.С. [10]. Активного розвитку напрям лісової селекції на основі масового відбору набув під керівництвом П'ятницького С.С. та Молоткова П.І. [1, 7, 10]. Завдяки вченим у середині минулого століття були розпочаті роботи щодо відбору лісових генетичних резерватів та плюсових насаджень [1, 2, 5, 6, 11, 12]. Лісові генетичні резервати та плюсові насадження відбиралися з метою збереження та розширеного відтворення цінних у генетико-селекційному відношенні популяцій основних лісотвірних порід у розрізі типів лісу [8]. Впродовж 1970-1985 рр. в Україні було відведено найбільші площі таких деревостанів як у рівнинній так і у гірській частині України [1, 10]. Значний обсяг робіт у Вінницькій, Хмельницькій та Тернопільській областях виконано під керівництвом Білоуса В.І. [1-3].
Наукові роботи щодо створення ПЛНБ основних лісотвірних порід у лісогосподарських підприємствах України активно здійснювалися впродовж 1971-1995 рр. За цей період колективом лабораторії селекції та насінництва УкрНДІЛГА та виконавців на дослідних станціях (Білоус В.І., Волошинова Н.А., Гайда Ю.І., Давидова Н.І., Ільїн В.А., Каплуновський П.С., Лось С.А., Мольченко Л.Л., Свердлова О.І., Яцик Р.М.) були закладені основи постійної лісонасінної бази в усіх регіонах України [1-3, 5, 10, 11, 12, 13].
Детальні комплексні дослідження лісових генетичних резерватів та плюсових насаджень були проведені науковцями УкрНДІЛГА та дослідної мережі впродовж 2001-2005 рр. Роботи виконувалися у рамках міжнародного проекту «Генетичні ресурси широколистяних порід у південно-східній Європі», який здійснювався за підтримки міністерства фінансів Люксембургу та координації IPGRI (Міжнародний інститут генетичних ресурсів рослин). За результатами оцінки об5єктів збереження генофонду in situ встановлено, що близько 5 % об'єктів перебували у незадовільному стані та не виконували своїх функцій [4, 5, 14]. Відмічені негативні тенденції щодо зниження частки основних лісотвірних порід у складі насаджень та їх незадовільного природного відновлення.
Методика досліджень. При інвентаризації лісових генетичних ресурсів застосовували різноманітні підходи, які передбачались оцінювання стану та селекційної цінності як окремих дерев так і насаджень чи плантацій в цілому. Зокрема, застосовували «Санітарні правила в лісах України» [9], методики моніторингу лісів [15], методики оцінювання стану дерев УкрНДІЛГА [4]. Польові дослідження проводили після камерального аналізу інформації, отриманого із «Державного Реєстру», «Паспортів» та матеріалів лісовпорядкування.
Оцінювання стану та селекційної оцінки як окремих дерев так і насаджень проводили під час польових досліджень. З метою оцінювання стану та селекційної структури закладали пробні площі. Кількість пробних площ залежала від віку, складу та продуктивності насаджень. Для закладання пробних площ використовували загальноприйняті у лісовій таксації методики. Для кожного дерева визначали показники стану (категорія стану 1-6), селекційної категорії (селекційна категорія 1 -4), загальної висоти (м), висоти до першої сухої та живої гілки (м), наявних пошкоджень та уражень [4].
Результати досліджень експериментальних досліджень
Станом на 2021-й рік до державного Реєстру у Вінницькій області занесено 126 дерев дуба звичайного, 5 дерев модрини європейської, 2 дерева ялини європейської. Дані щодо заготівлі насіння основних лісотвірних видів з об'єктів ПЛНБ і перевіреного ВП «Вінницька лісонасіннєва лабораторія» у 2021 році з метою аналізу ефективності використання ПЛНБ наведено у таблиці 1.
Таблиця 1Потенціал річного збору насіння та оцінка якості заготовленого насіння із об'єктів ПЛНБ
|
Назва виду |
Потенціал річного збору насіння, за площею з об'єктів у кг на га в середньому між насінними роками по ПЛНД * |
Площа, га |
Показники аналізу |
||||||||
|
їґшш |
Плюсові насадження |
Ф° |
Загото ПЛН |
влено з Б, кг |
Всього перевірено насіння, кг. |
питома вага насіння, зібраного з обєктів ПЛНБ від загальної маси перевіреного насіння даного виду, % |
|||||
|
покращене |
нормальне |
покращене |
нормальне |
о й |
|||||||
|
Дуб звич. |
400-700 |
1115,5 |
530,3 |
43,4 |
500 |
67053 |
500 |
81691 |
82191 |
82,2 |
|
|
Дуб півн. |
400-700 |
32,2 |
- |
- |
- |
1510 |
1510 |
7584 |
9094 |
16,6 |
|
|
Горіх чорний |
600-800 |
18,2 |
- |
- |
- |
9500 |
- |
9500 |
29525 |
32,2 |
|
|
Липа широк. |
80-160 |
0,4 |
- |
- |
- |
12 |
- |
12 |
124 |
9,7 |
|
|
Каштан їст. |
400-700 |
2,1 |
- |
- |
- |
20 |
- |
20 |
20 |
100 |
Джерело: сформовано на основі власних досліджень;
Основними лісотвірними породами, які представлені у об'єктах ПЛНБ є дуб звичайний, дуб північний, горіх чорний, липа дрібнолиста та каштан їстівний. Потенціал річного збору насіння, за площею з об'єктів ПЛНБ у кілограмах із гектара в середньому по ПЛНД становлять: дуба звичайного та північного Т» по 400-700 кг/га, горіха чорного Т» 600-800 кг/га, липи широколистої - 80-160 кг/га, каштана їстівного - 400-700 кг/га. Найбільша кількість лісового насіння (82191 кг) заготовлено із об'єктів ПЛНБ дуба звичайного. Загальний обсяг заготовленого покращеного насіння дуба звичайного становить 500 кг. Найбільша питома вага насіння, зібраного з об'єктів ПЛНБ від загальної маси перевіреного насіння характерна для дуба звичайного - 82,2 %.
Як видно, потенціал бази ПЛНБ для збору насіння по дубу звичайному та горіху чорному використовується задовільно, а по інших породах, в незначній мірі, що потребує зміни концепції та практики її формування, а в подальшому використання.
Аналіз використання ЛГР щодо збереження та відбору цінного генофонду, заготівлі насінної сировини та живців показує незначне їх використання. У врожайні роки, у генетичних резерватах заготовлюється насіння. Дані наведені у таблиці 2.
Таблиця 2Підсумкова таблиця інвентаризації лісових генетичних резерватів по Вінницькому ОУЛМГ
|
Цільова порода |
Кількість у реєстрі, га, шт. |
Площа і кількість за результатами інвентаризаці ї, га. шт. |
Наявність наукового обгрунтув., га, шт. |
Належність до ПЗФ, га, шт. |
Наявність у межах резерватів інших об'єктів ПЛНБ, га, шт. |
|||
|
плюсові насадження |
плюсові дерева |
їґшш |
||||||
|
Дуб звичай ний |
1286 га/ 46 шт. |
1286 га/ 46 шт. |
519,7 га/ 23 шт. |
369 га/ 12 шт. |
54 га/ 3 шт. |
5 |
127,3 га/ 5 шт. |
Джерело: сформовано на основі власних досліджень;
Загальна кількість ЛГР, занесених до Реєстру становить 46 ділянок загальною площею 1286 га. ЛГР представлені дубом звичайним. Переважно це змішані насадження за участю ясена звичайного у першому ярусі, граба звичайного, клена гостролистого, липи широколистої та інших порід у другому ярусі. За результатами інвентаризації, проведеної у 2021-му році зміни кількості та площ ділянок не виявлено.
Ділянки ЛГР частково входять до об'єктів ПЗФ та частково віднесені до ПН, ПЛНД. У них також локалізовані окремі плюсові дерева. Важливе значення має питання співвідношення функціональної сумісності нормативної бази щодо ЛГР та виділення на них об'єктів ПЗФ різного рівня. Це питання потребує вирішення для призначення господарських заходів, адже обєктів подвійного функціонування (ЛГР і ПЗФ) у лісфонді підприємств, які координуються Вінницьким ОУЛМГ значиться на площі 369,0 га.
У резерватах періодично заготовлюється насіння дуба звичайного. Так за 2020 р. та за 2021 р. у насадженнях ЛГР заготовлено близько 8000 кг насіння, що становить 6 % від загальної заготівлі жолудя по області.
У 2021-му році проведена інвентаризація 133-ти плюсових дерев, які відібрані у Вінницькій області.
У розрізі основних деревних порід це: дерева дуба звичайного - 126 шт., модрини європейської - 5 шт., ялини європейської - 2 шт. Середній вік плюсових дерев становить 88-131 рік (табл. 3). Враховуючи те, що більшість дерев характеризується віком понад 100 років відмічаються негативні тенденції щодо подальшого погіршення їх стану та зниження репродуктивних властивостей. Значного погіршення стану та всихання плюсових дерев впродовж 2017-2021 років не виявлено. Дерева за своїми характеристиками та станом відповідають основним положенням «Настанов з лісового насінництва», Харків, 2017.
Таблиця 3Підсумкова таблиця інвентаризації плюсових дерев та аналізу заготівлі репродуктивних органів (насіння, живців) період з 2017 по 2021 роки по Вінницькому ОУЛМГ
|
Порода |
Кількість, шт. |
Середній вік, роки |
Заготівля репродуктив них органів (насіння, живців) шт. |
% потреби догляду за кількістю від загальної кількості |
% доцільності збереження за кількістю від загальної кількості |
|
|
Ялина європейська |
2 |
122 |
- |
0 |
100 |
|
|
Модрина європейська |
5 |
88 |
- |
0 |
100 |
|
|
Дуб звичайний |
126 |
131 |
- |
0 |
97 |
|
|
Разом |
133 |
Джерело: сформовано на основі власних досліджень;
Незважаючи на це заготівля насіння із плюсових дерев у останні 5 років не проводилася.
Обстежені ПД не потребують додаткового догляду. Враховуючи добрий стан дерев доцільно активізувати заходи щодо їх збереження для подальшого використання з метою заготівлі репродуктивного матеріалу.
Плюсові насадження представлені дубовими деревостанами. Загальна кількість ділянок становить - 23 шт. Площа ПН дуба звичайного у Вінницькій області становить 530,3 га.
Середній вік насаджень - 77 років. Зазначені деревостани не використовуються для заготівлі насіння.
Усі насадження (за кількістю та площею) доцільно зберегти у ПЛНБ (табл. 4).
Відсутність заготівлі насіння на ПН пов'язане як із організаційними аспектами та із особливостями репродукції дуба звичайного та значною періодичністю плодоношення зазначеної породи.
Плюсових, насаджень, які б за результатами одночасної інвентаризації по Вінницькому ОУЛМГ рекомендувалися для виключення з обліку, не виявлено.
Таблиця 4. Підсумкова таблиця інвентаризації плюсових насаджень у 2021 році та аналізу заготівлі лісового насіння із них за період з 2017 по 2021 роки по Вінницькому ОУЛМГ
|
Порода |
Площа, га |
Кількість, шт. |
Середній вік, роки |
% заготівлі насіння за масою від загального збору |
% потреби догляду за кількістю від загальної кількості |
% доцільності збереження за кількістю від загальної кількості |
|
|
Дуб звичайний |
530,3 |
23 |
77 |
0 |
0 |
100 |
|
|
Разом |
530,3 |
23 |
77 |
0 |
0 |
100 |
Джерело: сформовано на основі власних досліджень;
Проте, за даними попередніх обстежень, є необхідність у проведенні господарських доглядів на ділянці ПН дуба звичайного, яка локалізована у ДП «Крижопільське ЛГ» (площа 22,0 га). На даній ділянці доцільно провести комплексні заходи стосовно покращення стану плюсових насаджень та стимулювання плодоношення.
Інформація стосовно площ, загальної кількості, віку та заготівлі лісового насіння із ЛНП у розрізі основних лісотвірних порід впродовж 2017-2021 років наведено у таблиці 5.
Таблиця 5Підсумкова таблиця інвентаризації лісонасінних плантацій у 2021 році та аналіз заготівлі лісового насіння із них за період з 2017 по 2021 роки по Вінницькому ОУЛМГ
|
Порода |
Площа, га |
Кількість, шт. |
Середній вік, роки |
% заготівлі насіння за масою від загального збору |
% потреби догляду за кількістю від загальної кількості |
% доцільності збереження за кількістю від загальної кількості |
|
|
Сосна звичайна |
1,5 |
1 |
22 |
0,0 |
0 |
100 |
|
|
Дуб звичайний |
57,6 |
17 |
47 |
0,5 |
0 |
100 |
|
|
Модрина європейська |
4,0 |
3 |
54 |
0,0 |
0 |
100 |
|
|
Разом |
63,1 |
21 |
- |
- |
- |
Джерело: сформовано на основі власних досліджень;
За даними таблиці найбільші площі ЛНП представлені дубом звичайним -57,6 га із 63,1 га. Слід зазначити, що у даному випадку наведено кількість та площа ЛНП, які вступили у період плодоношення та атестовані. В умовах Вінниччини до складу ПЛНБ входять також плантація сосни звичайної та три плантації модрини європейської площа яких відповідно становить 1,0 га та 3,0 га відповідно. Слід зазначити, що використання ЛНП є малоефективним. Лише плантації дуба звичайного частково використовуються для заготівлі насіння підвищеної селекційної якості. Незважаючи на це, частка заготівлі насіння за масою від загального збору становить лише 0,5 %. Є доцільність у збереженні усіх ЛНП у межах Вінницької області.
За результатами комплексного обстеження ЛНП у межах Вінницької області у 2021-му році не виявлено суттєвого їх погіршення стану. Поряд із цим на обстежених плантаціях доцільно провести заходи щодо активізації плодоношення і більш ефективного використання лісонасіннєвої сировини.
Аналіз площ та кількості ПЛНД що вступили в період плодоношення з розподілом за видами та віком наведено в таблиці 6.
Таблиця 6Підсумкова таблиця інвентаризації ПЛНД у 2021 році та аналізу заготівлі лісового насіння з них за період з 2017 по 2021 роки по Вінницькому ОУЛМГ
|
Порода |
Площа, га |
Кіль кість, шт. |
Середній вік, роки |
% заготівлі насіння за масою від загального збору |
% потреби догляду за кількістю від загальної кількості |
% доцільності збереження за кількістю від загальної кількості |
|
|
Сосна звичайна |
4,0 |
1 |
63 |
0 |
0 |
100 |
|
|
Сосна Палласа |
16,0 |
2 |
39 |
0 |
0 |
100 |
|
|
Дуб звичайний |
1115,5 |
87 |
132 |
80 |
21 |
100 |
|
|
Липа широколиста |
0,4 |
1 |
49 |
13 |
0 |
100 |
|
|
Дуб червоний |
32,2 |
12 |
70 |
18 |
15 |
94 |
|
|
Дуб скельний |
32,0 |
2 |
46 |
0 |
0 |
100 |
|
|
Модрина європейська |
2,0 |
1 |
52 |
0 |
0 |
100 |
|
|
Псевдотсуга Мензиса |
1,5 |
1 |
87 |
0 |
0 |
100 |
|
|
Сосна веймутова |
1,0 |
1 |
112 |
0 |
0 |
0 |
|
|
Горіх чорний |
18,2 |
5 |
42 |
28 |
8 |
100 |
|
|
Дуб каштанолистий |
0,3 |
1 |
37 |
0 |
0 |
100 |
|
|
Каштан їстівний |
2,1 |
2 |
35 |
24 |
0 |
100 |
|
|
Разом |
1225,2 |
116 |
- |
- |
- |
- |
Джерело: сформовано на основі власних досліджень;
За результатами проведеної останньої інвентаризації встановлено, що загальна кількість постійних лісонасіннєвих ділянок становить 116, площа яких складає 1225,2 га. Найбільша кількість та відповідна площа зайнята ПЛНД дуба звичайного становить відповідно 87 шт та 1115,5 га. Всього ПЛНД представлені 12-ма видами листяних та хвойних порід, у тому числі такими інтродукованими як: сосна Палласа, псевдотсуга Мензиса, сосна веймутова, горіх чорний, дуб каштанолистий, каштан їстівний. Загальна площа та кількість ПЛНД інтродукованих видів є незначною та знаходиться у межах 0,3-16,0 га (15 одиниць). Середній вік насаджень на ПЛНД коливається у межах 35-132 роки. Максимальним віком відрізняються насадження дуба звичайного. Більшість інтродукованих видів характеризуються віковим діапазоном 35-39 років. Максимальний збір (частка заготівлі насіння за масою від загального збору) на ПЛНД становить 80 % для дуба звичайного. У межах 13-28 % проводиться заготівля насіння для інших, менш поширених деревно-чагарникових видів. Не використовуються для збору насіння ПЛНД сосни звичайної, сосни Палласа, дуба скельного, модрини європейської, псевдотсуги Мензиса, сосни веймутової, дуба каштанолистого. 21 % від загальної кількості ПЛНД дуба звичайного, 15 % дуба червоного, 8 % горіха чорного потребують проведення селекційних доглядів та інших доглядів. Зокрема, по ДП «Вінницьке ЛГ» потребують доглядів ПЛНД дуба звичайного на площі 57,2 га; по ДП «Тульчинське ЛМГ» на площі 63,9 га. Є доцільність збереження практично усіх ділянок основних деревних видів. Окремого перегляду стосовно доцільності збереження потребують ділянки ПЛНД дуба червоного (6 % ділянок від загальної кількості).
Під час проведення інвентаризаційних робіт на ділянці ПЛНД дуба червоного встановлено, що більшість дерев пошкоджено біотичними та насадженні домінують нормальні та мінусові дерева. Частка мінусових дерев становить 66%, що вказує на негативну селекційну оцінку. Згідно встановлених категорій стану дерев відмічена значна частка (76 %) всихаючих та сухих дерев IV-V категорій. Наявність значної кількості свіжого сухостою (V категорія стану) вказує на негативні тенденції щодо прогресуючого всихання дерев. З іншого боку відсутні дерева без ознак пошкодження та всихання (здорові дерева І-ї та відносно здорові ІІ категорії стану) (табл. 7).
Таблиця 7Селекційна структура і санітарний стан дерев ПЛНД дуба червоного
|
Селекційна структура деревостану дуба червоного |
Всього,% |
|||||||
|
Категорії |
Плюсові (кращі) |
Нормальні |
Мінусові |
|||||
|
% |
0 |
34 |
66 |
100 |
||||
|
Санітарний стан дерев дуба червоного |
||||||||
|
Категорії |
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
V |
VI |
||
|
% |
0 |
0 |
24 |
66 |
10 |
0 |
100 |
Джерело: сформовано на основі власних досліджень;
Отже, згідно проведених досліджень встановлено, що деревостан втратив біотичну стійкість до дії чинників середовища та потребує відповідних господарських заходів. За результатами оцінки рекомендовано розглянути питання комісії щодо зняття зазначеного ПЛНД із обліку та провести рівноцінну заміну.
Аналіз селекційної структури та стану дерев сосни веймутової (ДП «Вінницьке ЛГ», Іванівське л-во, паспорт № 4 , кв. 30, вид. 16, площа
1,0 га, вік 113 років, атестована в 1965 році) на ПЛНД вказує на незадовільну селекційну структуру та стан зазначених дерев. Зокрема, за проведеною оцінкою встановлено що усі дерева відносяться до мінусових. Зазначене насадження не відповідає вимогам ТУ «Ділянки постійні лісонасінні основних лісотвірних порід», Харків, 2017 (табл. 8).
Таблиця 8 Селекційна селекційна структура насаджень ПЛНД сосни веймутової та санітарний стан дерев ПЛНД модрини європейської
|
Селекційна структура дерев сосни веймутової |
Всього,% |
|||||||
|
Категорії |
Плюсові (кращі) |
Нормальні |
Мінусові |
|||||
|
% |
0 |
0 |
100 |
100 |
||||
|
Санітарний стан дерев модрини європейської |
||||||||
|
Категорії |
І |
ІІ |
ІІІ |
IV |
V |
VI |
Всього, % |
|
|
% |
0 |
7 |
7 |
0 |
0 |
86 |
100 |
Джерело: сформовано на основі власних досліджень;
Деревостан модрини європейської характеризується незадовільним станом. Найбільша частка дерев представлена старим сухостоєм VI категорії стану (86 %). Відносно здорові дерева (ІІ категорія стану) та пошкоджені дерева (ІІІ категорія стану) складають 14 %. Відповідно до вимог ТУ «Ділянки постійні лісонасінні основних лісотвірних порід», Харків, 2017 зазначене насадження доцільно виключити із ПЛНБ. У той же час необхідно провести заміну на рівноцінне насасдження.
Отже, 2 % за кількістю (2 шт.) ПЛНД підлягають розгляду питання щодо виключення з ПЛНБ, що за площею становить 0,2 % (3,0 га). Слід звернути увагу на зменшення асортименту порід, внаслідок виключення з ПЛНБ постійної лісонасінної ділянки сосни Веймутової.
Насадження ПЛНД дуба червоного, яке запропоновано виключити із ПЛНБ за результатами проведеної інвентариції належить до мінусового насадження. У зв'язку із цим зазначене насадження не доцільно використовувати для потреб насінництва.
За результатами проведеної комплексної польової інвентаризації об'єктів ПЛНБ у Вінницькій області розбіжностей у площах та їх кількості за даними із паспортів не виявлено. Під час проведення інвентаризації, на окремих ділянках рекомендовано проведення лісогосподарських заходів у вигляді доглядів (вирубання підліску, другорядних порід, сухостійних, фаутних дерев та ін.).
Під час проведення господарських заходів за попередні роки у генетичних резерватах у окремих насадженнях повнота знизилася до 0,6-0,5. Насаджень ЛГР, які за результатами одночасної інвентаризації рекомендувалися для виключення із Реєстру не виявлено. Кількість насасджень ЛГР, які потребують селекційного догляду та інших господарських заходів дуба звичайного становить 28 %.
Наукове обґрунтування щодо ведення господарства у ЛГР з відповідним зонуванням території наявне в ЛГР на площі 519,7 га, що становить 40 % від кількості. Для більш досконалого використання потенціалу ЛГР з питань лісового насінництва, збереження цінного генофонду і генетичного різноманіття доцільно надати (розробити) пропозиції щодо прийняття Положення про ЛГР і у випадку напрацювання відповідної нормативної бази, в наукових обґрунтуваннях можливе чіткіше визначення параметрів відповідності та подальшого науково-дослідного використання.
За результатами обстеження 133-х плюсових дерев, занесених до державного Реєстру у Вінницькій області встановлено їх добрий стан та збереженість. Значних негативних тенденцій не виявлено. Поряд із цим окремі плюсові дерева слід виключити із Державного реєстру за їх станом та підібрати відповідні дерева для їх заміни. Зокрема, незадовільним станом відрізняються наступні дерева: ДП «Іллінецьке ЛГ», Іллінецьке лісництво, два дерева ялини європейської за № 6/1 та № 7/2 кв. 63, вид. 5. Дерева пошкоджені стовбуровою гниллю, відпрацьовані короїдами, старий сухостій. Обидва плюсових дерева рекомендується рішенням атестаційної комісії включити до наказу ОУЛМГ на виключення з Державного реєстру плюсових дерев. На заміну підібрано відповідно два інші дерева ялини європейські атестаційною комісією та внесено до державного реєстру за №8/1 та №9/2, кв. 64, вид. 4, Іллінецького лісництва; ДП «Вінницький лісгосп», Прибузьке лісництво, одне плюсове дерево дуба звичайного за №149/16, кв. 18, вид. 14. Свіжий сухостій (категорія санітарного стану - 5). Дерево рекомендується рішенням атестаційної комісії включити до наказу ОУЛМГ на виключення з Державного реєстру плюсових дерев. На заміну підібране інше плюсове дерево з відповідними параметрами у кв. 18, вид. 14, Прибузького лісництва; ДП «Крижопільський лісгосп», Заболотнянське лісництво, три плюсових дерева дуба звичайного за № 41/9, № 77/18 кв. 39 вид. 4; № 84/26 кв. 41 вид. 1 Усі дерева пошкоджені, старий сухостій, є сліди заселення короїда, плодоношення відсутнє. Дерева рекомендується рішенням атестаційної комісії включити до наказу ОУЛМГ на виключення з Державного реєстру плюсових дерев з рівноцінною заміною.
Для успішної селекційної роботи є доцільність у відборі додаткової кількості дерев дуба звичайного та модрини європейської та подальшої їх атестації та використання при створенні додаткових об'єктів ПЛНБ. Враховуючи значний вік плюсових дерев та їх подальше старіння виникає доцільність у відборі екземплярів молодшого віку. Доцільно також замінити всихаючі та сухі дерева у кількості 4 шт.
Доцільно підготувати наукове обґрунтування щодо можливості розширення асортименту відбору плюсових дерев з екологічно пластичних видів, а також відзначити необхідність унормування питання відбору насінних дерев ЛНП. Окремі плюсові дерева потребують повторного натурного оформлення.
З метою підвищення ефективності використання плюсових дерев є доцільність у створенні мережі випробних культур. Випробні культури слід створити у розрізі умов місцезростання (типів лісорослинних умов та типів лісу) із врахуванням фенологічних особливостей, енергії росту та репродукції.
У результаті обробки даних отриманих при інвентаризації ЛНП було встановлено, що більшість плантацій мають добрий санітарний стан та збереженість генотипів. Враховуючи вікові характеристики, ЛНП цілком придатні для задоволення потреб підприємств Вінниччини у лісовому насінні в довгостроковій перспективі. При оцінюванні репродуктивної здатності слід врахувати, що більшість ЛНП дуба звичайного є клоновими, інтенсивність репродукції яких за даними тривалих спостережень не перевищує 1-2 бали за шкалою Каппера. Значна частина ЛНП була створена впродовж 2011-2015 років, вступила у період репродукції і потребує атестації. Зокрема, потребують виготовлення технічної документації наступні ЛНП: ДП «Вінницький лісгосп», Вороновицьке лісництво - кв. 47 вид. 11 пл. 5,1 га (родинна плантація дуба звичайного); ДП «Бершадський лісгосп», Бершадське лісництво кв. 23 вид. 13 -5,0 га (родинна плантація дуба звичайного); ДП «Жмеринський лісгосп, Копайгородське лісництво, кв.1 вид. 14 пл. 5,0 га (родинна плантація псевдотсуги Мензиса).
Основною проблемою створених ЛНП є забезпечення успішного росту та розвитку дерев з метою забезпечення їх максимальних репродуктивних властивостей, у тому числі проведення своєчасних доглядів у міжряддях шляхом видалення підросту та підліску супутніх порід та чагарників; впровадження заходів щодо активізації плодоношення, зокрема, обрізування крон дерев, проведення доглядів у міжряддях, внесення добрив, проведення заходів щодо захисту репродуктивних органів; особлива увага повинна бути приділена регулюванню чисельності дерев на плантаціях старшого віку, видалення та вибракування дерев, які характеризуються незадовільними репродуктивними властивостями, незадовільним станом, ростом та розвитком.
Під час проведення інвентаризації ПЛНД виявлено, що більшість насаджень відповідають основним критеріям. Проте, враховуючи те, що найменша площа для малопоширених видів та інтродуцентів повинна становити не менше 2,0 га доцільно розглянути питання щодо вилучення з ПЛНБ зазначені ПЛНД. При цьому слід врахувати й те, що на зазначених ділянках насіння в основному не заготовлюється. Загалом, спостерігаються негативні тенденції щодо зниження виробничого збору насіннєвого матеріалу та низька ступінь задоволення потреб насінням з ПЛНД потреб державних підприємств Вінницького ОУЛМГ. Найбільш ефективно використовуються ділянки дуба звичайного та горіха чорного. Поряд із цим, при заготівлі насіннєвої сировини слід врахувати періодичність масового плодоношення зазначених видів.
Висновки і перспективи подальших досліджень
1. Станом на 2021-й рік до державного Реєстру у Вінницькій області занесено 126 дерев дуба звичайного, 5 дерев модрини європейської, 2 дерева ялини європейської. Заготівля насіння із плюсових дерев у останні 5 років не проводилася. Загальне представництво генотипів відібраних плюсових дерев дуба звичайного у об5єктах ex situ регіону становить 36-42 %.
2. Загальна кількість ЛГР, занесених до Реєстру становить 46 ділянок (площа - 1286 га). Ділянки ЛГР частково входять до об'єктів ПЗФ що вимагає застосування комплексного підходу стосовно узгодження нормативної бази. У ЛГР періодично заготовлюється насіння дуба звичайного. За період 2020-2021 рр. у насадженнях ЛГР заготовлено близько 8000 кг насіння, що становить 6% від загальної заготівлі жолудя по області.
3. Плюсові насадження представлені дубовими деревостанами. Загальна кількість ділянок становить - 23 шт. Площа ПН дуба звичайного у Вінницькій області становить 530,3 га. Середній вік насаджень - 77 років. Зазначені деревостани не використовуються для заготівлі насіння. Усі насадження (за кількістю та площею) доцільно зберегти у ПЛНБ.
4. Найбільші площі ЛНП представлені дубом звичайним - 57,6 га із 63,1 га. Використання ЛНП є малоефективним. Лише на плантації дуба звичайного частково використовуються для заготівлі насіння підвищеної селекційної якості. Частка заготівлі насіння за масою від загального збору становить лише 0,5 %.
5. Загальна кількість постійних лісонасіннєвих ділянок становить 116, площа яких складає 1225,2 га. Найбільша кількість та відповідна площа зайнята ПЛНД дуба звичайного - 87 шт. та 1115,5 га. Всього ПЛНД представлені 12-ма видами листяних та хвойних порід, у тому числі такими інтродукованим. Максимальний збір (частка заготівлі насіння за масою від загального збору) на ПЛНД становить 80 % для дуба звичайного. У межах 13-28 % проводиться заготівля насіння для інших, менш поширених деревно-чагарникових видів.
6. Під час проведення інвентаризаційних робіт на ділянці ПЛНД дуба червоного встановлено, що більшість дерев пошкоджено біотичними та насадженні домінують нормальні та мінусові дерева 2 % за кількістю (2 шт.) ПЛНД підлягають розгляду питання щодо виключення з ПЛНБ, що за площею становить 0,2 % (3,0 га).
7. Основними заходами, які спрямовані на покращення сучасного стану та підвищення ефективності використання лісових генетичних ресурсів регіону є: запровадження Програми тестування потомства та створення мережі випробних культур; вилучення та заміна об'єктів ПЛНБ, які не відповідають відповідним критеріям; покращення стану та підвищення репродуктивних функцій дерев; збільшення частки заготовленого насіння із об'єктів ПЛНБ.
Список використаної літератури
1. Білоус В.І. Дуб звичайний в лісах України: монографія. Вінниця: Книга-Вега, 2009. 176 с.
2. Білоус В.І. Перспективне лісонасінне господарство дуба на Буковині. Лісівництво і агролісомеліорація. 2008. №. 114. С. 249-253.
3. Білоус В.І. Селекція та насінництво дуба. Черкаси: НІІТЕХІМ, 2004. 200 с.
4. Волосянчук Р.Т., Лось С.А., Торосова Л.О., Терещенко Л.І., Нейко І.С., Григорьєва В.Г. Методичні підходи до оцінки збереження генофонду листяних деревних порід in situ та їх сучасний стан в Лівобережному Лісостепу України. Лісівництво та агролісомеліорація. 2003. № 104. С. 50-58.
5. Гайда Ю.І. та ін. Лісові генетичні ресурси та їх збереження на Тернопільщині. Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. 288 с.
6. Данчук О.Т. Лісонасінна база в Україні: сучасний стан та шляхи розвитку. Наукові праці Лісівничої академії наук України. 2017. № 15. С. 45-53.
7. Молотков П.І., Патлай І.М., Давидова Н.І. Насінництво лісових порід. Київ: Урожай, 1989. 230 с.
8. Остапенко Б.Ф. Типи лісу рівнинної території України. Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. 2003. № 13 (3). С. 27-42.
9. Санітарні правила в лісах України. Київ: Міністерство лісового господарства України, 1995. 20 с.
10. Ткач В.П., Лось С.А., Терещенко Л.І., Торосова Л.О., Висоцька Н.Ю., Волосянчук Р.Т. Сучасний стан та перспективи розвитку лісової селекції в Україні. Лісівництво і агролісомеліорація. 2013. № 123. С. 3-12.
11. Яцик Р.М. та ін. Лісові генетичні ресурси та селекційно-насінницькі об'єкти Львівщини. Івано-Франківськ: УкрНДІгірліс, 2006. 312 с.
12. Яцик Р.М., Парпан В.І., Гайда Ю.І., Феннич В.С. Сучасна парадигма лісової селекції. Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. 2008. № 122. С. 80-90.
13. Яцик Р.М., Ступар В.І., Каплуновський П.С. Рекомендації із збереження, відновлення та використання генетичних ресурсів цінних малопоширених лісових деревних видів у Карпатському регіоні і на прилеглих територіях. Наукові аспекти ведення сталого лісового господарства. 2005. Вип. 2. С. 7-28.
14. Neyko, I. Yurkiv, Z. Matusiak, M. Kolchanova, O. The current state and efficiency use of in situ and ex situ conservation units for seed harvesting in the central part of Ukraine. Folia Forestalia Polonica, Series A - Forestry. 2019. Vol. 61 (2). Р. 146-155
15. Manual on methods and criteria for harmonized sampling, assessment, monitoring and analysis of the effects of air pollution on forests. Hamburg: Forest Research Centre for Forestry and Forest Products (BFH), 1998. 172 p.
Список використаної літератури у транслітерації / References
1. Bilous V.I. (2009). Dub zvychainyi v lisakh Ukrainy [Common oak in the forests of Ukraine]. Monohrafiia. Vinnytsia: Knyha-Veha. 176 s. [in Ukrainian].
2. Bilous V.I. (2008). Perspektyvne lisonasinne hospodarstvo duba na Bukovyni
[Prospective forest seed management of oak in Bukovyna]. Lisivnytstvo I ahrolisomelioratsiia - Forestry and agroforestry. №. 114. 249-253. [in Ukrainian].
3. Bilous V.I. (2004). Selektsiia ta nasinnytstvo duba [Selection and seed production of oak]. Cherkasy: NIITEKHIM. 200 s. [in Ukrainian].
4. Volosianchuk R.T., Los S.A., Torosova L.O., Tereshchenko L.I., Neiko I.S., Hryhorieva V.H. (2003). Metodychni pidkhody do otsinky zberezhennia henofondu lystianykh derevnykh porid in situ ta yikh suchasnyi stan v Livoberezhnomu Lisostepu Ukrainy [Methodical approaches to assessing the conservation of the gene pool of deciduous tree species in situ and their current state in the Left Bank Forest Steppe of Ukraine]. Lisivnytstvo i ahrolisomelioratsiia - Forestry and agroforestry. № 104. 50-58. [in Ukrainian].
5. Haida Yu. I. ta in. (2008). Lisovi henetychni resursy ta yikh zberezhennia na Ternopilshchyni [Forest genetic resources and their preservation in Ternopil region]. Ternopil: Pidruchnyky i posibnyky. 288 s. [in Ukrainian].
6. Danchuk O.T. (2017). Lisonasinna baza v Ukraini: suchasnyi stan ta shliakhy rozvytku [Forest seed base in Ukraine: current state and ways of development]. Naukovi pratsi Lisivnychoi akademii nauk Ukrainy - Scientific works of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine. № 15. S. 45-53. [in Ukrainian].
7. Molotkov P.I., Patlai I.M., Davydova N.I. (1989). Nasinnytstvo lisovykh porid [Seed production of forest species]. Kyiv: Urozhai. 230 s. [in Ukrainian].
8. Ostapenko B.F. (2003). Typy lisu rivnynnoi terytorii Ukrainy [Forest types of the plain territory of Ukraine]. Naukovyi visnyk: Zbirnyk naukovo-tekhnichnykh prats - Scientific bulletin: Collection of scientific and technical works. № 13 (3). 27-42. [in Ukrainian].
9. Sanitarni pravyla v lisakh Ukrainy (1995). [Sanitary regulations in the forests of Ukraine]. Kyiv: Ministerstvo lisovoho hospodarstva Ukrainy. 20 s. [in Ukrainian].
10. Tkach V.P., Los S.A., Tereshchenko L.I., Torosova L.O., Vysotska N.Iu., Volosianchuk R.T. (2013). Suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku lisovoi selektsii v Ukraini [The current state and prospects for the development of forest breeding in Ukraine]. Lisivnytstvo i ahrolisomelioratsiia - Forestry and agroforestry. 2013. № 123. 3-12. [in Ukrainian].
11. Yatsyk R.M. ta in. (2006). Lisovi henetychni resursy ta selektsiino- nasinnytski obiekty Lvivshchyny [Forest genetic resources and breeding and seed facilities of the Lviv region]. Ivano-Frankivsk: UkrNDIhirlis. 312 s. [in Ukrainian].
12. Yatsyk R.M., Parpan V.I., Haida Yu. I., Fennych V.S. (2008). Suchasna paradyhma lisovoi selektsii [Modernparadigm offorestselection].Naukovyivisnyk: Zbirnyk naukovo-tekhnichnykh prats - Scientific bulletin:Collection of scientific and technical works. № 122. S. 80-90. [in Ukrainian].
13. Yatsyk R.M., Stupar V.I., Kaplunovskyi P.S. (2005). Rekomendatsii iz zberezhennia, vidnovlennia ta vykorystannia henetychnykh resursiv tsinnykh maloposhyrenykh lisovykh derevnykh vydiv u Karpatskomu rehioni i na prylehlykh terytoriiakh [Recommendations for the preservation, restoration and use of genetic resources of valuable rare forest tree species in the Carpathian region and adjacent territories]. Naukovi aspekty vedennia staloho lisovoho hospodarstva - Scientific aspects of sustainable forestry management. Issue. 2. 7-28. [in Ukrainian].
14. Neyko I., Yurkiv Z., Matusiak M., Kolchanova O. (2019). The current state and efficiency use of in situ and ex situ conservation units for seed harvesting in the central part of Ukraine. Folia Forestalia Polonica, Series A - Forestry. Vol. 61 (2). Р. 146-155 [in English].
15. Manual on methods and criteria for harmonized sampling, assessment, monitoring and analysis of the effects of air pollution on forests (1998). Hamburg: Forest Research Centre for Forestry and Forest Products (BFH),. 172 p. [in English].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Організаційно–економічна характеристика підприємства. Сучасний стан і тенденції розвитку рослинництва. Значення і роль рослинництва в економіці підприємства. Планування посівних площ, валового збору, використання продукції. Економічні показники роботи.
курсовая работа [60,2 K], добавлен 21.12.2008Вивчення історії та перспектив лісовідновлення і лісорозведення дуба звичайного як головної лісоутворювальної породи Лісостепу України. Аналіз росту та стану культури дуба, створених посівом і посадкою, вимог до проведення рубок головного користування.
магистерская работа [1,6 M], добавлен 07.05.2011Вивчення лісових ландшафтів та зміни лісистості досліджуваної території. Лісові ландшафти і їх динаміка. Шляхи оптимізації використання функціональних можливостей лісових ландшафтів. Сучасний стан лісів Волинської області та їх функціональні особливості.
аттестационная работа [88,9 K], добавлен 19.03.2011Організаційно-економічна характеристика підприємства. Сучасний стан і тенденції розвитку галузі. Значення і роль рослинництва в економіці підприємства. Обґрунтування виробничої програми. Планування посівних площ і валових зборів і використання продукції.
дипломная работа [146,9 K], добавлен 20.11.2008Характер лісовпорядних робіт. Лісорослинна зона і клімат. Характеристика шляхів транспорту. Охорона праці в лісовому господарстві. Схеми змішування порід при створенні лісових насаджень. Сучасний стан і захисні властивості полезахисних лісових смуг.
дипломная работа [66,7 K], добавлен 06.11.2013Місце знаходження, адміністративна приналежність, структура та площа державного лісового підприємства ДП "Новгород-Сіверське л/г". Короткий нарис історії створення і системи лісових культур сосни звичайної. Лісівничо-таксаційна характеристика культур.
дипломная работа [3,8 M], добавлен 07.10.2012Сучасний стан м'ясного скотарства в Україні . М'ясна продуктивність і фактори, що її визначають. Характеристика стада, система утримання і технологічне обладнання ферми. Створення кормової бази. Мікроклімат і зоогігієнічні умови утримання тварин.
дипломная работа [102,3 K], добавлен 28.05.2013Народногосподарське значення соняшнику. Перспективи розвитку соняшнику, його вплив на економіку підприємства. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва насіння соняшнику в господарстві "Кодимський" Первомайського району Миколаївської області.
курсовая работа [55,2 K], добавлен 11.02.2012Коротка морфо-біологічна та екологічна характеристика груші. Сучасний стан позакореневого застосування комплексних мінеральних добрив в садах. Вплив позакореневого підживлення на силу росту дерев груші різних сортів. Особливості плодоношення груші.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 17.07.2014Історичний аспект створення української чорно-рябої молочної породи. Сумський внутрішньопородний тип: створення, сучасний стан та перспектива розвитку. Оцінка ремонтних телиць великої рогатої худоби різних порід за особливостями росту і розвитку.
дипломная работа [169,2 K], добавлен 06.01.2015Визначення та оцінка ефективності використання у комплексній терапії телят, хворих на гастроентерит, збору лікарських трав місцевого походження: кмину звичайного, перстача гусячого, шавлії в умовах агрофірми "Маяк" Біляївського району Одеської області.
дипломная работа [55,4 K], добавлен 13.03.2013Місцезнаходження та площа дендропарку "Олександрія", історія його створення. Інвентаризаційна оцінка дерев і чагарників парку, їх стан та санітарно-гігієнічна оцінка. Підбір асортименту деревних рослин. Рекомендовані лісокультурні і озеленювальні заходи.
курсовая работа [673,9 K], добавлен 25.09.2014Клімат та лісомисливське районування. Рельєф території розміщення мисливського господарства Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство". Представники ряду парнокопитних в біоценозах. Господарське використання парнокопитних.
курсовая работа [769,2 K], добавлен 22.02.2013Організаційно-правові форми та сучасний стан виробництва риби. Методи формування рибопродуктивного підкомплексу, фактори та система показників його інтенсифікації. Загальна характеристика та оптимізація Іркліївського риборозплідника рослиноїдних риб.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 22.10.2010Головні методи захисту рослин. Вплив протруювання насіння на врожайність. Огляд конструкцій машин для навантаження та протруювання насіння. Методи знезаражування насіння сільськогосподарських культур. Охорона праці при роботі з комбінованою машиною.
дипломная работа [4,4 M], добавлен 26.04.2014Методи та нормативно-правове регулювання оцінки земельних ділянок на Україні, порядок накопичення даних землевпорядкування. Механізм розробки інформаційної системи збору даних землевпорядкування для автоматизації процесу оцінки земельних ділянок.
курсовая работа [40,1 K], добавлен 14.11.2009Характеристика лісових ресурсів України, структура їх розподілу. Сучасний стан лісової промисловості. Проблеми забезпечення народного господарства України сировиною, раціонального використання лісових ресурсів. Перспективи розвитку ресурсного потенціалу.
реферат [1,0 M], добавлен 04.05.2011Організація та регулювання промислового рибальства на внутрішніх водоймах України. Ефективність засобів і знарядь рибальства на Каховському водосховищі. Стан запасів промислових риб, вплив любительського і спортивного рибальства на стан рибних запасів.
дипломная работа [317,9 K], добавлен 19.11.2010Сучасний стан лісових ландшафтів та їх функціональні особливості. Оцінка лісового фонду Камінь-Каширського лісового господарства. Основні положення організації лісового фонду. Класи бонітету насаджень. Заходи щодо утримання, відтворення та охорони лісів.
дипломная работа [91,7 K], добавлен 12.09.2012Наявність основних видів техніки у сільськогосподарських підприємствах України, рівень механізації. Умови і необхідність використання лізингу у придбанні нової техніки. Характеристика способів підвищення ефективності використання сільгосптехніки.
реферат [56,5 K], добавлен 22.04.2011
