Принципи та підходи до формування сталого землекористування міських територій: зарубіжний досвід

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

ПРИНЦИПИ ТА ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ СТАЛОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

Новаковська Ірина Олексіївна доктор економічних наук,

професор, чл.-кор. НААН, професор кафедри земельного кадастру

Береза Олександр Васильович аспірант кафедри земельного кадастру

Коляда Ігор Володимирович здобувач вищої освіти магістратури

м. Київ



Анотація

З 1990 року Україна почала переживати швидке зростання міського населення. Проте, цей процес був послідовно знижуваний, особливо в невеликих містах та селищах міського типу. Ця тенденція виникла на фоні зменшення сільського населення, яке пізніше мігрувало до міст, а також через активну трудову міграцію за кордон. Серед країн Європи Україна характеризується порівняно високою густиною населення. Цей показник по країні складає 70,5 чол./км², тоді як середньоєвропейський показник становить 67 осіб/км². [1]

Швидкий процес урбанізації призвів до розвитку ряду соціально-економічних, демографічних та екологічних протиріч у межах існуючих промислових комплексів. Міста з їхньою могутньою соціально-економічною та інженерною інфраструктурою рахуються одним з головних чинників регресу навколишнього середовища, є основою 80% усіх викидів, третини світового забруднення навколишнього середовища, виготовляють близько 3 млрд. тонн твердих побутових відходів щорічно. Тому серед основаних актуальних питань розвитку міського середовища залишається проблема забруднення повітря та води, а також змінами клімату.

Формування сталого землекористування в міському середовищі є важливим завданням для забезпечення екологічної стійкості, раціонального використання земельних ресурсів та покращення якості життя мешканців міст.

Зростання міського населення вимагає планування для побудови житла та інфраструктури, що відповідає потребам мешканців та забезпечує комфортне життя. Пандемія COVID-19 показала важливість більш гнучкого планування міських територій, яке враховує зміни в робочих практиках та вимогах до міських просторів. Ефективне планування землекористування може допомогти створити більш доступні громадському транспорту та простори для пішоходів та велосипедистів тощо.

Урбанізація, яка включає в себе розвиток та розширення міст, суттєво впливає на навколишнє середовище і спосіб життя людей. Цей процес супроводжується інтенсивним використанням природних ресурсів та має негативний вплив на атмосферу, земельні ресурси, водні екосистеми та здоров'я мешканців міста. У результаті урбанізації виникають нові антропогенні системи, які характеризуються низькою стійкістю, оскільки стабільність цих систем порушується під впливом постійного навантаження з боку людей, що призводить до активних змін у їх природних характеристиках. міський земля сталий розвиток

Для вирішення вищевказаних проблем в Україні може бути корисним дослідження зарубіжного досвіду принципів та підходів щодо формування сталого землекористування у міському середовищі на основі.

В статті розглянуто різні концепції та методології, які використовуються в інших країнах для забезпечення ефективного використання міської землі з урахуванням сталого розвитку та екологічних аспектів. Висвітлено ключові аспекти таких підходів, включаючи принципи зонування, планування міст, управління міською землею.

Ключові слова: агломерація, міське землекористування, міський простір, мегаполіс, сталий розвиток, ефективність, раціональне використання, просторове планування, територія



Annotation

Novakovska Iryna Oleksiivna Doctor of Economic Sciences, professor., Chlen korespondent NAAN, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv

Bereza Oleksandr Vasyliovych Graduate student of the Department of Land Cadastre, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv

Kolyada Igor Volodymyrovych Master's Degree Student, Land Cadastre Department, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv

PRINCIPLES AND APPROACHES TO THE FORMATION OF SUSTAINABLE LAND USE OF URBAN AREAS: FOREIGN EXPERIENCE

Since 1990, Ukraine has been experiencing rapid urban population growth. However, this process has been consistently decreasing, especially in small towns and urban-type settlements. This trend has emerged against the backdrop of declining rural populations, which later migrated to cities, as well as due to active labor migration abroad. Among European countries, Ukraine is characterized by a relatively high population density. This indicator in the country stands at 70.5 people per square kilometer, whereas the average European indicator is 67 people per square kilometer.

The rapid process of urbanization has led to the development of various socioeconomic, demographic, and ecological contradictions within existing industrial complexes. Cities, with their powerful socio-economic and engineering infrastructure, are considered one of the main contributors to environmental degradation, accounting for 80% of all emissions, one-third of global environmental pollution, and producing approximately 3 billion tons of solid waste annually. Therefore, among the pressing issues in urban development, the problems of air and water pollution, as well as climate change, remain prominent.

The establishment of sustainable land use in urban environments is a crucial task for ensuring ecological stability, rational land resource utilization, and improving the quality of life for city residents. The growth of urban populations necessitates planning for housing and infrastructure that meets the needs of the residents and provides a comfortable living environment. The COVID-19 pandemic has highlighted the importance of more flexible urban planning that takes into account changes in work practices and requirements for urban spaces. Effective land use planning can help create more accessible public transportation and spaces for pedestrians and cyclists, among other things.

Urbanization, which encompasses the development and expansion of cities, significantly impacts the environment and people's way of life. This process involves the intensive use of natural resources and has a negative impact on the atmosphere, land resources, aquatic ecosystems, and the health of urban residents. As a result of urbanization, new anthropogenic systems emerge, characterized by low resilience, as the stability of these systems is disrupted by constant human pressures, leading to active changes in their natural characteristics.

To address the aforementioned issues in Ukraine, it can be beneficial to research foreign experiences regarding the principles and approaches to sustainable land use in urban environments. This article explores various concepts and methodologies used in other countries to ensure the efficient use of urban land while considering sustainable development and environmental aspects. It highlights key aspects of such approaches, including zoning principles, urban planning, and land management.

Keywords: pension agency, mechanisms of social protection of citizens, accumulative pension funds, social insurance of the population



Постановка проблеми

У сучасному світі міські регіони стають все більш привабливими для населення, із зростанням кількості міського населення і розвитком інфраструктури міст. В той же час, цей тенденційний процес створює різноманітні виклики та проблеми, пов'язані зі збереженням природних ресурсів, забезпеченням якості життя громадян і збалансованим розвитком міст.

Однією з ключових проблем є забезпечення сталого землекористування у міському середовищі. Стале землекористування передбачає раціональне використання земельних ресурсів таким чином, щоб задовольняти потреби сучасного покоління, не позбавляючи можливість задоволення потреб майбутніх поколінь. Ця проблема стає надзвичайно актуальною у міських областях, де під тиском зростання населення та розвитку інфраструктури виникає конфлікт між потребами у новому житлі, інфраструктурі та збереженні природних резервів.

Отже, основною проблемою, яка буде досліджуватися в цій статті, є розгляд різних теорій та підходів до формування сталого землекористування у міському середовищі зарубіжних країн. Аналіз зарубіжного досвіду у цій сфері дозволить виділити ключові принципи та стратегії, які можуть бути корисними для розробки ефективних політик сталого розвитку та землекористування в містах України та інших країнах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання планування міської території досліджували в своїх працях як зарубіжні, так і вітчизняні вчені: E. G. Andrew, Б. Бюттнер, К. Морено, Д.І. Бабміндра, І.К. Бистряков, В.А. Голян, Ібатуллін, А.Г. Мартин, Л.Я. Новаковський, П.Т. Саблук, А.Я. Сохнич, М.Г. Ступень, М.А. Хвесик, О.І. Драпіковський, І.Б. Іванова, Ю.М. Палеха, Л.М. Перович та інші.

Однак проблема формування ефективного землекористування в контексті сталого розвитку міського середовища залишається актуальною.

Мета статті полягає в аналізі та узагальненні зарубіжного досвіду в сфері формування сталого землекористування міського середовища. У статті розглянуто різні теорії та підходи до управління землекористуванням в містах, а також принципи, методи та інструменти, які застосовуються за кордоном для досягнення сталості у цій сфері.

Аналіз зарубіжного досвіду дозволить виявити ключові тенденції та передові практики у сфері управління землекористуванням у міському середовищі. Відомості, накопичені у результатах дослідження, можуть бути корисними для вдосконалення практики управління землекористуванням в Україні та інших країнах, де існують виклики щодо сталості розвитку міст.

Виклад основного матеріалу

Міста по всьому світу зростають дедалі швидшими темпами, а разом із ними - і проблеми, пов'язані з поганим плануванням. Серед них соціальні нерівності та витіснення певних груп населення, перевантажена транспортна мережа, смог, а від того і шкода для здоров'я та довкілля. [2]

Основною ідеєю «міста 15 хвилин» є поліпшення якості життя мешканців міст і забезпечення їхніх основних потреб у найближчому оточенні. У цьому концепті передбачається можливість мешканців отримати все необхідне протягом 15 хвилин, пройшовши цю відстань пішки або на велосипеді. Для багатьох жителів великих міст це лише мрія через пробки на дорогах та незадовільно організований громадський транспорт, які вбирають багато часу та нервів.

Концепція «міста 15 хвилин» враховує потреби мешканців у доступі до роботи, магазинів, шкіл, медичних закладів, спортивних майданчиків, парків, ресторанів та культурних закладів у будь-який зручний час (Рис.1). Карлос Морено з Паризького університету вперше сформулював цю ідею у 2016 році, підкреслюючи важливість ставлення до потреб людей на першому плані при плануванні міста, і назвав її «людиноцентричним дизайном» [2].

Рис. 1 Приклад вигляду «міста 15 хвилин»

Джерело [2]

На думку Беньяміна Бюттнера, спеціаліста з мобільності з Технічного університету Мюнхена, «щоб зробити міста більш екологічно сприятливими та придатними для проживання, планувальники міст повинні переглянути свій підхід: зелені зони, спортмайданчики, кінотеатри та магазини повинні розташовуватися більше в районах, де проживають люди, а не навпаки». «Для досягнення цієї мети не обов'язково знімати і будувати все з нуля - він стверджує - що досить просто перепланувати існуючі громадські простори» [3]. З іншого боку, «місто 15 хвилин» означає реалізацію зовсім іншого підходу до мобільності, який включає в себе менший обсяг автомобільного транспорту, більше простору для велосипедистів та пішоходів, створення безпечних доріг для дітей, осіб з інвалідністю та літніх громадян, а також місця для зустрічей та соціального взаємодії. За словами Бюттнера, «автомобілі стають однією з основних проблем, особливо в центральних частинах міста. Вони великою мірою займають доступний простір і можуть перешкоджати активній мобільності». [2]

У сучасному світі питання сталого землекористування у міському середовищі набуває все більшого значення, оскільки швидкий розвиток міст та невідповідний вплив на довкілля можуть призвести до серйозних проблем, таких як забруднення повітря та води, деградація ґрунтів, втрата біорізноманіття та інші. Тому багато країн та міжнародні організації розробляють теорії та підходи до формування сталого землекористування у міських середовищах. (рис.2)

Рис. 2 Підходи до формування сталого землекористування Джерело: складено авторами

Принципи сталого розвитку. Засновані на ідеї сталого розвитку, ці принципи наголошують на тому, що землекористування має забезпечувати потреби сучасних генерацій, не позбавляючи можливостей майбутніх поколінь. Це означає збалансоване поєднання економічних, соціальних та екологічних аспектів у плануванні міських територій.

Екологічне планування. Цей підхід передбачає інтеграцію екологічних аспектів у процеси забудови та розвитку міст. Зокрема, це може включати створення зелених зон, збереження природних екосистем, використання стічних вод та відходів у стічну обробку тощо.

Наприклад, Нідерланди відомі своєю передовою екологічною політикою та інноваціями у галузі міського планування. Однією з ключових особливостей їх підходу є концепція «середовища для життя», яка сприяє створенню міст, де люди можуть жити, працювати і відпочивати у гармонії з природою.

Один із прикладів екологічного планування у Нідерландах - це Амстердам. Місто активно впроваджує концепцію «зелених коридорів», які з'єднують парки, ліси, водойми та інші зелені зони. Це сприяє покращенню якості повітря, зниженню шуму та забезпеченню більш здорового середовища для мешканців.

Нідерланди, також, прагнуть зменшити використання автомобілів і сприяють використанню велосипедів та громадського транспорту. Це не тільки сприяє зменшенню забруднення повітря, а й покращує якість життя мешканців.

Ще одним прикладом є Роттердам, який розвиває концепцію "водного міста". Місто використовує свої водні ресурси для реалізації стійкого розвитку. Вони будують плавучі будинки, використовують джерела води для охолодження споруд та інші інновації для зменшення впливу на довкілля.

Узагалі, екологічне планування міських територій у Нідерландах ґрунтується на ідеї сталого розвитку, забезпеченні збалансованого співвідношення між людьми та природою, а також на використанні інноваційних технологій для зниження негативного впливу на довкілля.

У Фінляндії забудовано житловий район Eco-Viikki (рис. 3) на 13 тис. жителів площею в 1 132 га. [4]



Рис. 3 Житловий район Eco-Viikki, Фінляндія Джерело: [4]

Житловим район становить наукове міні-містечко з університетським кампусом і дослідницьким центром біотехнологій, бібліотекою та парком науки. Він став експериментальною площадкою для створення енергозберігаючих, екологічно безпечних та теплозахисних будинків з використанням ефективної зовнішній теплоізоляції і утеплення підлог.

Під час розроблення проекту врахували вплив життєдіяльності району на екологію навколишнього середовища на основі розрахунків із енергоспоживання на найближчі 50 років. Забудовники принципово відмовилися від джерел енергії, що забруднюють природу, збільшили обсяги поновлюваних джерел енергії й застосували системи утилізації тепла та повторного використання води. Самі будинки орієнтовані на південь, вікна розташовані так, щоб максимально вловлювати сонячне тепло. [5]

Планування зон територій (зонінг). Цей підхід спрямований на створення різноманітних зон у місті, де поєднуються житлові, комерційні та промислові функції, а також зелені простори. Це допомагає зменшити потребу в транспорті та сприяє більшій доступності послуг для мешканців.[6]

Зонінг є основоположним інструментом раціонального управління використання міських земельних ресурсів. У розвинених країнах це поняття вживається протягом останніх ста років. (рис.4)



Рис. 4 Схема функціонального зонування території міста Ґаскелл (округ Канзас)

Джерело: [6]

Ідея функціонального зонування в містобудуванні базувалась на засадничих принципах Афінської Хартії (якою визначались базові функції міста та способи їхнього поєднання) базові функції міста:

©e проживання мешканців (резиденційна);

/ робота (виробництво та індустрія/промисловість);

©e дозвілля (спорт, відпочинок);

©e комунікація (транспорт).

Вони мали бути скомпоновані у територіальні ланки, відокремлені одна від одної (тобто був залучений жорсткий принцип функціонального зонування). [6] Одним з найвідоміших зразків зонування є планування міста Чикаго, штат Іллінойс. Чикаго відомий своєю зонованою структурою, яка вперше була впроваджена у 1923 році та переглянута в 1957 році. Ця система зонування регулює розташування різних видів використання землі в місті, таких як житлові, комерційні, промислові та інші.

Ця система зонування допомагає забезпечити ефективне використання міської території та збереження різних аспектів якості життя мешканців міста, зокрема шляхом відокремлення житлових районів від промислових та комерційних зон, забезпечення доступу до громадських об'єктів тощо. Цей приклад показує, як зонування може допомогти управляти розвитком міст та створити зручне та функціональне середовище для життя та роботи. [8,9]

Смарт-міста. Ця концепція базується на використанні технологій та зборі інформації для ефективного управління міськими ресурсами, такими як енергія, вода, транспортна система. Це дозволяє зменшити енергоспоживання та покращити якість життя мешканців.

Сьогодні понад 4 млрд людей живуть у містах. Вчені припускають, що до 2050 року це число збільшиться до 7 млрд. Тому протягом останніх кількох років стали актуальними питання організації простору в мегаполісі, а також покращення якості життя. Це стало головною причиною появи високотехнологічних розумних міст.[7]

Основна мета проектів розвитку смарт-міста - створити таке середовище для жителів мегаполісу, в якому їм було б комфортно працювати і відпочивати. Реалізувати цю місію допомагають технології, які застосовують для вирішення проблем, пов'язаних з автомобільними пробками, очищенням води та повітря тощо. Населення таких міст не повинно страждати від забруднення середовища. Тому там налагоджено систему раціонального використання ресурсів, переваги віддаються альтернативним джерелам енергії, всіляко усуваються проблеми сміття. [7]

Є багато концепцій абсолютно нових смарт-міст, які планують збудувати з нуля. Передбачається, що в основу цих мегаполісів майбутнього спочатку буде закладено систему рециркуляції води, налагоджено інфраструктуру електротранспорту тощо. Серед таких проектів - місто Масдар в ОАЕ, перше у світі підводне місто «Океанська спіраль» у Японії, «Велике місто» поблизу Ченду (Китай), Тяньцзінь Еко Сіті - спільний проект Китаю та Сінгапуру. [10, 11]

Зелене будівництво та дизайн. Цей підхід передбачає використання екологічних матеріалів, енергоефективних технологій та принципів ергономіки при будівництві та проектуванні міських просторів.

Приклад реалізованої Стратегії сталого розвитку - житловий квартал Вобан (Vauban) у Фрайбурзі (Німеччина). Його часто називають лабораторією еко-революції і столицею «зеленого» будівництва. Район також часто наводять як приклад «особливої моделі сталого проживання та спільного планування».

До 1992 року квартал Вобан був військовою базою. Коли військові покинули територію, спорожнілі казарми привернули увагу громадськості. Студенти, випускники та викладачі університету Фрайбурга об'єдналися і заявили про своє бажання брати участь у розвитку району. Вони запропонували концепцію створення екологічного та соціально-справедливого міського кварталу.

Експеримент Вобана вдався і його ось уже 25 років вивчають урбаністи з усього світу. Архітектура кварталу досить стримана. Тут немає дзеркальних фасадів і футуристичних висоток. [12]

Проте вулиці Вобана, навіть за німецькими стандартами, виключно безпечні. Тут безліч дитячих майданчиків, громадських просторів, сімейних кафе і квітів на вулицях. У процесі будівництва вдалося зберегти всі дорослі дерева, а в подальшому - зробити район максимально зеленим.



Висновки

Велика частина зарубіжних підходів до сталого землекористування у міському середовищі ґрунтується на інтегрованому підході. Це означає, що планування розвитку міст включає в себе не лише аспекти землекористування, але й транспорту, житлового будівництва, охорони навколишнього середовища та інші важливі фактори.

Багато країн вдосконалюють свої міські плани, щоб забезпечити наявність зелених зон, парків та ділянок для відпочинку у містах. Це сприяє поліпшенню якості життя мешканців та збереженню природного середовища.

Використання сучасних технологій, таких як смарт-міста та цифрові рішення для управління землекористуванням, стає все більш поширеним явищем. Деякі країни вдосконалюють землекористування через стратегії відновлення занедбаних або індустріалізованих земель, щоб перетворити їх на сталі та динамічні міські простори.

Проаналізовані підходи щодо формування сталого землекористування у міському середовищі можуть бути використані в столиці України для досягнення сталого землекористування та створення більш життєздатного та екологічно чистого міського середовища. Для успішної реалізації таких заходів важлива співпраця місцевих влад, громадських організацій, бізнесу та мешканців міста.

Ці підходи можуть варіювати залежно від конкретної країни, міста та їхніх особливостей. Міжнародні організації, такі як ООН та Всесвітня організація зі збереження природи (IUCN), активно сприяють поширенню цих підходів та впровадженню сталого землекористування в міських середовищах.



Література

1. Новаковська І.О. Управління міським землекористуванням: монографія. К.: Аграр. наука, 2016. 304 с.

2. «Місто 15 хвилин». Утопія чи досяжна мета? URL:, https://www.dw.com/uk/misto-15hvilin-utopia-ci-dosazna-meta/a-65053518

3. Новаковська І.О., Гунько Л.А., Долинський І.М. Наукові засади сталого розвитку міського землекористування: монографія - К.: Видавничий центр НУБіП України. 2023.243 с.

4. Проектування міських територій: підручник: [у 2 ч.] / [за ред. І. Е. Линник, О.В. Завального] ; Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. Харків: ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2019. Ч. 2. 544 с. (Серія «Міське будівництво та господарство»)

5. Табунщиков Ю. А., Бродач М. М., Шилкин Н.В. Знергоефективньїе здания: монографія. М.: АВОК-ПРЕСС, 2003. 200 с.

6. Glossary of Zoning Terms. URL: https://www.nyc.gov/site/planning/zoning/ glossary.page

7. Планування і благоустрій міст: навч. посібник. для студентів усіх форм навчання та слухачів другої вищої освіти за напрямом підготовки 0921 (6.060101) - «Будівництво» / О. С. Безлюбченко, О. В. Завальний, Т. О. Черноносова; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва.Х.: ХНАМГ, 2011. 191 с.

8. Вострікова Н. В. (2013) Закордонний досвід управління водними ресурсами на засадах басейнового принципу управління. URL: http://www.confcontact.com/2013 specproekt/ gu2_ vostrikova.htm

9. Novakovska I., Bavrovska N., Tykhenko O., Stetsyuk M., Tsvyakh O. (2023) Implementation of the principles of sustainable development for the formation of environmentally safe land use of transport. [collective monograph]. Mezinarodni Ekonomick^ Institut s.r.o.. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o p. 82-186

10. Смарт-міста, які довели, що майбутнє вже настало. URL: https://psm7.com/uk/ technology/5-gorodov-dokazali-budushhee-nastupilo.html.

11. Habitat iii issue papers - urban and spatial planning and design. URL: http://www.europeanhabitat.com/wp.content/uploads/2016/03/8_Urban-and-Spatial-Planning-andDesign.pdf

12. Міста, в яких хочеться жити: світовий досвід еко-девелопменту та його перспективи в Києві. URL: https://www.rbc.ua/ukr/realty/goroda-kotoryh-hochetsya-zhitmirovoy-opyt-1637072772.html

References

1. Novakovska I.O. (2016) Upravlinnya mis'kym zemlekorystuvannyam [Management of urban land use]: monograph. K.: Agrarian. Science. 304 p. [in Ukrainian].

2. «The city is 15 minutes away». Utopia or an achievable.URL: goal?.https://www.dw.com/uk/ misto-15-hvilin-utopia-ci-dosazna-meta/a-65053518

3. Novakovska I.O., Gunko L.A., Dolynskyi I.M. (2023) Naukovi zasady staloho rozvytku mis'koho zemlekorystuvannya [Scientific principles of sustainable development of urban land use]: monograph - K.: Publishing center NUBiP of Ukraine.256 p. [in Ukrainian].

4. Proektuvannya mis'kykh terytoriy [Design of urban areas]: textbook: in 2 h. Part 1 (2018) [ed. V. T. Semenova, I. E. Linnyk]; Kharkiv. national city university farm named after O. M. Beketova. - Kharkiv: XNUMX named after O. M. Beketova/ 449 p. (Urban construction and economy series[in Ukrainian].

5. Tabunshchikov Yu. A. (2001) Heat and power standards for thermal protection of buildings /Yu. A. Tabunshchikov, M. M. Brodach, N. V. Shilkin // ABOK / No. 4. p. 26-30. [in Ukrainian].

6. Glossary of Zoning Terms. URL: https://www.nyc.gov/site/planning/zoning /glossary.page

7. Bezlyubchenko O.S. (2011) Planuvannya i blahoustriy mist [ Planning and improvement of cities]: Training manual for students of all forms of education and students of the second higher education in the direction of training 0921 (6.060101) - «Construction» / O. S. Bezlyubchenko, O. V. Zavalnyi, T. O. Chernosova; Hark. national Acad. urban farm - Kh.: KhNAMG, 191 p

8. Vostrikova N. V. (2013) Zakordonnyy dosvid upravlinnya vodnymy resursamy na zasadakh baseynovoho pryntsypu upravlinnya [Foreign experience of water resources management based on the basin principle of management]. http://www.confcontact.com/2013specproekt/gu2_vostrikova.htm

9. Novakovska I., Bavrovska N., Tykhenko O., Stetsyuk M., Tsvyakh O. (2023) Implementation of the principles of sustainable development for the formation of environmentally safe land use of transport, [collective monograph]. Mezinarodni EkonomickϦ Institut s.r.o.. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o p. 82-186

10. Smart cities that proved that the future has already arrived. URL: https://psm7.com/ uk/technology/5-gorodov-dokazali-budushhee-nastupilo.html.

11. Habitat iii issue papers - urban and spatial planning and design. URL:http://www. europeanhabitat.com/wp.content/uploads/2016/03/8_Urban-and-Spatial-Planning-and-Design.pdf

12. Cities in which you want to live: world experience of eco-development and its prospects in Kyiv.URL: https://www. rbc.ua/ukr/realty/goroda-kotoryh-hochetsya-zhit-mirovoyopyt-1637072772.html.

Размещено на Allbest.ru

...