Костенко М.П.,

аспірант кафедри рослинництва

Анотація

Встановлено густоту рослин проса у фазі сходів і перед збиранням культури, вагувегетативно маси рослин, залежно від фази розвитку, масу рослин після збирання просатаврожайністьзернаісоломипроса. Об'єктамидлядослідженнябулитакісортипросаультраскоростиглого:Білаальтанка, ЗолушкаіПолтавськезолотисте.Сівбапросапро-водилася після 4 попередників: чорний пар, багаторічні трави, горох та пшениця озима. Спосіб сівби був звичайний рядковий та широкорядний. Найвища густота рослин післясходів за рядкового способу сівби була у рослин висіяних після гороху, зокрема в даномуваріантінайбільшагустотабулавсортуПолтавськезолотисте-310 шт.нам². Аупосівахширокорядногоспособусівбинайвищагустотарослинбулапіслябагаторічнихтрав, зокрема найкраще себе зарекомендував сорт Полтавське золотисте із густотою147 шт. на м². Найкраще виживання рослин до збирання урожаю було в сортів висіянихпісля багаторічних трав. Серед сортів більшу густоту встановлено в сорту Полтавськезолотисте - 186 шт. на м² за рядкового способу сівби та 90 шт. на м² за широкоряд-ногоспособусівби. Вегетативнамасарослинвизначаласяутрифази: кущення, виходувтрубкутавикиданняволоті. Найбільшавегетативнамасарослинспостерігаєтьсяу сортів висіяних широкорядним способом, а попередником після якого спостерігаласямаксимальна маса рослин був горох. Зокрема, у фазі викидання волоті найбільший показ-ник в даному варіанті був у сорту Золушка - 900 г. з 50 рослин. Після пшениці спостері-галасянайменшамасарослин. Якщовзятидоувагимасурослинпіслязбиранняз1м², то тут найменша маса рослин була також після пшениці озимої, але найбільша масарослин була у сортів висіяних по пару. Зокрема, максимальна маса рослин спостерігаласяу сорту Біла альтанка висіяного по пару - 887 г./м² за рядкового способу, а за широкоряд-ного - 685 г./м². Найвища врожайність була у сортів висіяних по пару, а найнижча післягороху. Найвища врожайність спостерігається у сорту Біла альтанка висіяного по парурядковимспособом-2,6т/газернаі6,3т/гасоломи. Найнижчаврожайністьбулаусорту Золушкависіяногопіслягорохуширокоряднимспособом-0,6т/газернаі3,2т/гасоломи.

Ключовіслова:просо, сорт, спосібсівби, попередник, густота, маса, врожайність.

Abstract

KostenkoM.P. Influenceofagrotechnicalfactorsonmilletyield

Thedensityofmilletplantsinthegerminationphaseandbeforeharvesting, theweightof the vegetative mass of plants, depending on the developmental phase, the weight of plantsafterharvesting, andtheyieldofgrainandstrawofmilletweredetermined. Thefollowingultra-early maturing millet varieties were studied: Bila altyanka, Zolushka, and Poltavske zolotyste. Millet was sown after 4 predecessors: black fallow, perennial grasses, peas and winter wheat. The sowing method was conventional row and wide-row. The highest density of plants aftergermination with the row seeding method was in plants sown after peas, in particular, in thisvariantthehighestdensitywasinthevarietyPoltavskezolotyste-310pcs.perm2. Andinthe crops of the wide-row sowing method, the highest plant density was after perennial grasses, in particular, the Poltavske zolotyste variety proved to be the best with a density of 147 plantsper m2. The best plant survival to harvest was in varieties sown after perennial grasses. Amongthevarieties, Poltavskezolotystehadthehighestdensityof186plantsperm2intherowseedingmethodand90plantsperm2inthewide-rowseedingmethod. Thevegetativemassofplantswasdeterminedinthreephases:tillering, tubeformationandpanicleejection. Thehighestvegetativemass of plants was observed in varieties sown in a wide-row method, and the predecessor afterwhich the maximum plant mass was observed was peas. In particular, in the phase of panicleejection, thehighestindexinthisvariantwasinthevarietyZolushka-900gfrom50plants. Afterwheat, the lowest plant weight was observed. If we take into account the weight of plants afterharvesting per 1 m2, then the lowest plant weight was also after winter wheat, but the highestplant weight was in the varieties sown in pairs. In particular, the maximum plant weight wasobservedinthevarietyBilaaltyankasowninpairs-887g/m2intherowmethod, and685g/m2inthewide-rowmethod. Thehighestyieldwasinthevarietiessowninpairs, andthelowestafter peas. The highest yields were observed in the variety Bila altyanka sown in pairs by the rowmethod - 2.6 t/ha of grain and 6.3 t/ha of straw. The lowest yields were observed in the varietyZolushkasownafterpeasinawide-rowmethod-0.6t/haofgrainand3.2t/haofstraw.

Keywords:millet, variety, sowingmethod, predecessor, density, weight, yield.

Основна частина

Постановка проблеми. Просо - це досить цінна круп'яна культура, яка застосовується в багатьох галузях виробництва: харчова, кормова, мікробіологічна, промислова та фармацевтична. Тому просо це ще й безвідходна культура [1; 2]. Також - це пластична культура, а тому вирощування її в посухостійких районах дає змогу забезпечити людей цінним пшоном, а тварин високоякісним кормом[3]. Просо - це оптимальна культура для вирощування його в пожнивний період, оскільки через скорочений день воно швидше розвивається й тому можна отри-матигарнийврожайвдругійполовиніліта[4].Такожзавдякипожнивнимкульту-рамродючістьґрунтупідвищуєтьсячереззбільшеннярослиннихрештоквґрунті. Рослини довше захищають ґрунт від вітру, опадів та сильних коливань темпера-тури. Чим довше рослини знаходяться на полі, тим довше протікають біологічніпроцесивґрунті, щодобревпливаєнагрунтотвірнийпроцес. Пожнивнікультуривисіваютьнавітьдляочищенняполявідшкідників, хворобтабур'янів. Пожнивнікультури, яківходятьдокормовихсівозмін, забезпечуютьтваринзеленимкормомаж до холодів. Завдяки висіву пожнивних культур в другій половині літа харчовацінність корму збільшується через зміну хімічного складу (підвищується білко-вістькормута зменшуєтьсякількість клітковини) [5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Бельченко С.А. та інші, зазнача-ють, що при нормі висіву 6 млн. схожих насінин на га відмічається висока заги-бель рослин за вегетаційний період, але при нормі висіву 3 млн. схожих насіниннагапідвищуєтьсяповнотасходівна3,2-8,4% тавиживаннярослинна4,1-7,2%[6].Нормависівунасіннямаєкореляційнийзв'язокзгустотоюрослинпіслясходівтапередзбираннямврожаю[7].Чимбільшанормависіву, тимбільшагустотарос-лин [8; 9]. При збільшеній густоті рослин погано розвивається коренева систематапригнічуєтьсярістірозвитокрослинвнаслідокнедостатньогоотриманнясонячного світла [10; 11; 12]. В результаті цього знижується врожайність проса. Але при малій густоті збільшується вегетаційний період проса та кількість бур'я-нів у посівах проса [13]. Критерій, який визначає оптимальну густоту продуктив-ного стеблостою та забезпечує високу врожайність культури - це продуктивнакущистість проса [14]. Рослини проса можуть утворювати паростки не тільки ізвузлакущення, атакожзнадземнихстебловихвузлів. Якщомаловологивґрунті, токущеннярослинможерозтягуватися. Важливоправильнопідбиратисортита норма висіву має бути оптимальна залежно від водо забезпечення, темпера-туритавміступоживнихречовинуґрунті.Ціумовимаютьважливезначеннядляформуванняпродуктивноїгустотирослині, якнаслідоквисокоїврожайності[15].Також здатність збільшувати волоть та гілкуватися визначає спосіб сівби просата його густоту в посівах. Саме від таких біологічних особливостей проса, якздатністькущитися, гілкуватисятазбільшуватисвійплодоноснийорганзалежитьвисока врожайність проса [16]. Драган М. І. зазначає, що під час розвитку проса, припідвищенійтемпературіповітряспостерігаєтьсязбільшеннябіомасизерната волоті, а при зниженій температурі повітря, навпаки, збільшується біомасалистківістебел. Взагалідляпросанайкращатемператураповітря+30°С, оскількивтакомуразіспостерігаєтьсянетількимаксимальненакопиченнябіомасирослин, алейактивністьфотосинтезутакожнайбільша[17].Наливзернапросанайкраще проходитьпритемпературі20-26°С. Сухабіомасапросанайкращенакопичуєтьсяуфазі виходу втрубку [18].

Постановказавдання. Метоюнашихдослідженьбуловстановитивпливпопе-редників, нормивисівунасіннятаспособівсівбинаврожайністьсортівпроса.

Длядосягненняпоставленоїметипередбаченорозв'язатитакізавдання:

- підрахуватигустотурослинпросауфазісходівтапередзбираннямурожаю;

- визначити вегетативну масу рослин у різні фази росту і розвитку та післязборуврожаю;

- встановитибіологічнуврожайністьзернатасоломипроса.

Дослідження проводили на дослідному полі Полтавського державного аграр-ного університету. Біла альтанка, Золушка і Полтавське золотисте - сорти просаультраскоростиглого, якібулиоб'єктамидлядослідження. Польовийдослідбулорозміщено систематичним методом. Повторність триразова. Сівбу проса прово-дили після 4 попередників: чорний пар, багаторічні трави, горох, пшениця озима. Спосіб сівби був звичайний рядковий з шириною міжрядь 15 см і нормою висіву3,5 млн.насіниннагаташирокоряднийзшириноюміжрядь45смінормоювисіву3 млн. насіниннага.

Таблиця1. Густота рослин проса, шт./м²,2022 р.

Викладосновногоматеріалудослідження. Максимальнагустотарос-лин після сходів за рядкового способу сівби спостерігається у рослин висіянихпісля гороху, де найбільша густота була в сорту Полтавське золотисте - 310 шт. на м² (табл. 1). За широкорядного способу сівби найбільша густота рослин булапісля багаторічних трав, із максимальним показником усорту Полтавське золо-тисте - 147 шт. на м². Переважно цей сорт має найбільшу густоту у всіх варіан-тах. Найменшу чисельність рослин у фазі сходів було сформовано в посівах, депопередникомбулапшеницяозима. ВідтакнайнижчийпоказникбувусортуБілаальтанка, якийзарядковогоспособусівбимавгустоту-142 шт.нам², азаширо-корядного - 63 шт. нам².

Передзбираннямурожаюнайвищугустотурослинспостерігалиусортіввисія-нихпіслябагаторічнихтрав, ізмаксимальнимпоказникомусортуПолтавськезоло-тисте-186 шт.нам²зарядкового способу сівби та 90 шт. на м²за широкорядного способу сівби. Найменша густота перед збиранням так само, як і після сходівбула після пшениці озимої, де максимальний показник отримано в сорту Білаальтанка - 72 шт. на м² за рядкового способу сівби та 51 шт. на м² за широкоряд-ногоспособу сівби.

Таблиця2. Вага вегетативної маси рослин за фазами росту і розвитку, (гз 50 рослин), 2022 р.

Найбільшавегетативнамасаспостерігаєтьсяурослинвисіянихшироко-рядним способом після гороху (табл. 2). Найменша вегетативна маса рослинсформована у фазі кущення сортом Золушка у посівах рядкового способу сівбипісля пшениці озимої та сортом Біла альтанка висіяного широкорядним способом, якастановила21гз50рослин.Післягорохунайбільшавегетативнамаса у фазі кущення та виходу в трубку сформована сортом Біла альтанка висіяногоширокорядним способом - 114 та 690 г. з 50 рослин, а в фазі викидання волотінайбільший показник в даному варіанті був у сорту Золушка - 900 г. з 50 рос-лин. Найменша вегетативна маса у фазі виходу в трубку була в сорту Полтав-ськезолотистевисіяногопісляпшениціозимоїширокоряднимспособом-98гз50рослин, авфазівикиданняволотінайменшийпоказниквданомуваріантібувусортуЗолушка-124гз50рослин.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Маса рослин після збирання врожаю зарядкового способу сівби залежно від попередників, г/м²

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Масарослинпіслязбиранняврожаюзаширокорядногоспособусівбизалежновідпопередників, г/м²

Найбільша маса рослин після збирання врожаю з 1 м² сформована у рослинвисіянихпопару, анайменшапісляпшениціозимої (рис. 1).ЗдебільшогосортБілаальтанкамаєнайбільшумасурослинз1м². Максимальнамасарослинзарядкового способу сівби спостерігається у сорту Біла альтанка висіяного по пару - 887 г./м², амінімальнаусортуЗолушкависіяногопісляпшениціозимої-305 г./м²(рис. 2).За широкорядного способу сівби найбільша маса рослин була також у сорту Білаальтанка висіяного по пару - 685 г./м², а найменша у сорту Полтавське золотистевисіяного після пшениці озимої - 207 г./м². У варіантах, де попередником був горохсортБілаальтанкатаПолтавськезолотистекращенакопичуваливегетативнумасузаширокорядногоспособусівби, ніжзарядкового. УсортуЗолушка, депопередни-комбулапшеницяозимаспостерігалианалогічнузалежність.

Таблиця3. Біологічна врожайність проса, 2022 р.

просо рослина сівба агротехнічний

Всісортикращереагувалинатакийпопередник, якпар, анайгіршупродуктив-ністьсформували післягороху (табл. 3).

Найбільшу врожайність за рядкового способу сівби отримали у сорту Білаальтанка висіяного по пару - 2,6 т/га зерна і 6,3 т/га соломи, а найменшу в сортуЗолушкависіяногопіслягороху-0,6т/газернаі3,7т/гасоломи. ЗаширокорядногоспособусівбинайбільшаврожайністьбулатакожусортуБілаальтанкависіяногопо пару - 2,1 т/га зерна і 4,7 т/га соломи, а найменша у сорту Золушка висіяногопіслягороху-0,6т/газернаі3,2т/гасоломи. Усортіввисіянихрядковимспособомпісляпшениціозимоїврожайністьоднакова-0,9т/га.ІвсортуЗолушкависіяногопіслягорохутасортуБілаальтанкависіяногопісляпшениціозимоїпоказникивро - жайностізерназаширокорядноготарядковогоспособусівбиістотноневідрізня-ються. Врожайність зерна сортів Біла альтанка та Полтавське золотисте висіянихпісля гороху та сорту Полтавське золотисте висіяного після багаторічних трав заширокорядногоспособусівбиперевищувалапоказникиваріантівізрядковимспо-собом сівби на 0,3 т/га. А сорт Золушка висіяний після пшениці озимої за широ-корядногоспособусівбиперевищуєврожайністьна0,5т/га, порівнянозрядковимспособом сівби. Врожайність соломи у сортів висіяних широкорядним способомпісля багаторічних трав однакова - 2,2 т/га. Сорт Біла альтанка висіяний післягорохуширокоряднимспособомперевищуєзаврожайністюсоломина0,1т/га, упорівняннізрядковимспособом, асортПолтавськезолотистеажна1тону.

Висновки. За результатами досліджень рекомендуємо в умовах лівобереж-ного Лісостепу України сіяти просо рядковим способом з нормою висіву насіння3,5 млн. насінин/га після Пару. Серед сортів ультраскоростиглої групи надаватиперевагусортуБілаальтанка, якийзацимваріантомсформувавурожайністьзерна2,6 т/га.

Перспективи подальших досліджень полягають у встановлені оптимальноїсистемиудобрення та доглядуза посівами проса.

Список використаної літератури

1. Аверчев, О.В., & Гончарський, І.Л. (2020). Особливості та перспектививирощування круп'яних культур в Україні. Стан та тенденції розвитку еконо-міки, обліку, фінансів і права: збірник тез доповідей міжнародної науково-прак-тичноїконференції (Полтава, 9липня2020 р.):у2 ч. Полтава: ЦФЕНД, 2020.Ч. 1.С. 28-31.

2. Бєлєніхіна А.В., Музафаров, І. М., & Костромітін, В.М. Оптимізація еле-ментів сортової технології вирощування проса в умовах східної частини Лісосте-пуУкраїни. ЗбірникнауковихпрацьІнститутубіоенергетичнихкультуріцукро-вихбуряків. К., 2012. Вип. 14.С. 251-254.

3. РезніченкоВ.П., АндрієнкоО.О., ВасильковськаК.В. Новівикликичасу-пластичнікультуридлязониризикованогоземлеробства. AbstractsofIInternationalScientific and Practical Conference «Topical aspects of modern science and practice», FrankfurtamMain, Germany, 2020.pp.41-44 рр.URL:https://isg-konf.com

4. Полевой А.Н., Дюльгер М.А. Формирование агроэкологических уровнейурожая пожнивного проса в Украине в условиях изменения климата. ВестникБрестскогоуниверситета. 2014. №2.С. 103-109.

5. Дюльгер М.О. Динаміка приростів агроекологічних категорій урожайностіпожнивногопросавумовахцентральноголісостепу.ВісникОдеськогодержавно-гоекологічногоуніверситету.2014. №17. С. 94-100.

6. Бельченко, С.А., Мальцев, В.Ф., & Сорокин, А.Е. (2007). Фотосинтетиче-ская деятельность, структура посевов и урожая проса в зависимости от густотыстояния и фона питания. Вестник Брянской государственной сельскохозяйствен-нойакадемии. 2007. №5. С. 1-5.

7. Голопятов, М.Т., & Костикова, Н.О. Влияние факторов интенсификации иэлементов агротехники на продуктивность сортов и линий проса нового поколе-ния. Вестник аграрной науки. 2007. №7 (4). С. 12-14.

8. МіленкоО.Г. Формуванняфотосинтетичногоапаратусоїзалежновідсорту, нормвисівунасіннятаспособівдоглядузапосівами. Таврійськийнауковийвісник.2015. Вип. 91. С. 49-55.

9. Шевніков М.Я., Міленко О.Г. Польова схожість і виживання рослин сої зарізнихваріантівфітоценотичноїнапруги.ВісникСНАУ. Серія «Агрономіяібіоло-гія», 2015. Вип. 9 (30). С. 148-151.

10. МіленкоО.Г. Оптимізаціянормивисівунасіннясоїзалежновідгру-пи стиглості сорту для умов центрального Лісостепу України. Наукові доповідіНУБіП України: електрон. наук. фахове вид., 2016. №4 (61). URL: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Dopovidi/issue/view/294.

11. ШевніковМ.Я., МіленкоО.Г. Впливсорту, нормвисівуіспособівдоглядуза посівами на індивідуальну продуктивність рослин сої та взаємозв'язок її еле-ментів. Вісник ХНАУ. Серія «Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочів-ництвоі зберігання». 2015. №2. С. 46-55.

12. Міленко О.Г. Урожайність сої залежно від сорту, норм висіву насіння таспособів догляду за посівами. Агробіологія: збірник наукових праць. 2015. №1.С. 85-88.

13. МіленкоО.Г., АнтонецьМ.О., КопаньД.В., ДобровольськийС.О., ЛукінаА.Р. Урожайністьскоростиглихсортівсоїзалежновіднормивисівунасіння.Віс-никПДАА.2021. №4. С. 103-111.doi: 10.31210/visnyk2021.01.05.

14. Омонов, А., & Халилов, Н. Влияние сроков и норм посева проса на уро-жайность и биометрические показатели зерна. Современное состояние, тради-ции и инновационные технологии в развитии АПК: материалы международнойнаучно-практической конференции, посвященной 90-летию Башкирского госу-дарственного аграрного университета (в рамках XXX международной специали-зированной выставки «Агрокомплекс-2020»), 17-20 марта 2020 г. Часть 1. Уфа: БашкирскийГАУ, 2020.С. 273-277.

15. Шевцова, Л.П., Дружкин, А.Ф., Шьюрова, Н.А., Башинская, О.С.,&Щу-кин, С.А. (2018). Биологический потенциал и урожайность сортов проса на чер-ноземахстепного СаратовскогоПравобережья. Аграрныйнаучный журнал. 2018.

№12. С. 50-53.

16. Детюк, О.М. Урожайність сортів проса залежно від норми висіву насіння. Актуальні питання та проблематика у технологіях вирощування продукції рос-линництва: матеріалиІХнауково-практичноїінтернет-конференції, 27листопада2020року. Полтавськадержавнааграрнаакадемія, 2020.С. 187-190.

17. ДраганМ.І. Значенняпогоднихумоввонтогенезікультурипроса. Збірникнаукових праць Національного наукового центру Інститут землеробства НААН, 2008. Спецвипуск. С. 137-143.

18. СирякН.В. Динамика биомассы отдельных органоврастенийпроса. Укра-

їнськийгідрометеорологічнийжурнал.2011. №8.С. 147-154.

Размещено на Allbest.ru