Вплив позакореневих підживлень на тривалість міжфазних періодів ячменю ярого в умовах правобережного лісостепу України

Актуальність

ячмінь ярий позакореневе підживлення біопрепаратами

Збільшення виробництва зерна на сьогодні є однією з найважливіших задач для забезпечення подальшого розвитку сільського господарства України в усіх її природно-кліматичних зонах.

Від її вирішення напряму залежить задоволення зростаючих потреб населення в продуктах харчування і розвитку галузі тваринництва [1].

Для підвищення рівня біологічного потенціалу культури важливе значення має впровадження у виробництво сучасних ефективних конкуренто - спроможних технологій вирощування, які повинні базуватися на доборі адаптованих до умов України висопродуктивних сортів та застосуванні сучасних біопрепаратів [2].

Провідними виробниками за валовим збором зерна є Франція, Німеччина, Австралія та Україна [2]. Близько 94% світового виробництва ячменю в основному використовується для виробництва пива, згідно із ''статистикою Євросолоду'', і лише 2% використовується для інших сфер споживання людини [3, 4]. Існують численні позитивні характеристики ячменю, що робить цю культуру цікавою для її застосування в різних сферах людської діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ячмінь - високоврожайна культура. Врожайність визначається як продуктивністю колоса, так і густотою стеблостою.

В формуванні останнього великого значення набуває продуктивне кущення, що відрізняє ячмінь від ярої пшениці [9].

Встановлено, що ефективність позакореневого підживлення рослин ячменю ярого мікродобривами залежить від технологічної схеми застосування, а саме від кількості прийомів проведеного агрозаходу за відповідних фенофаз розвитку. Під час вирощування ячменю на фоні мінерального живлення N₃₀P₄₅K₄₅ кращими виявилися варіанти дворазового застосування мікродобрив - Вуксал Р Мах 1,5 л/га під час кущення та Вуксал Grain 1,5 л/га на початку цвітіння; Вуксал Grain 1,5 л/га під час виходу в трубку та Вуксал Grain 1,5 л/га на початку цвітіння; а також варіант триразового позакореневого підживлення рослин мікродобривами - Вуксал Р Мах 1,5 л/га під час кущення, Вуксал Grain

1,5 л/ га під час виходу в трубку та Вуксал Grain 1,5 л/га на початку цвітіння, де отримано найбільше значення числа Кольбаха - 47,7; 47,5 та 48,0 %, відповідно. На фоні мінерального живлення N₆©–P₉©–K₉©– найвищі параметри показника було встановлено за триразового обприскування рослин мікродобривами Вуксал Р Мах 2,0 л/га під час кущення, Вуксал Grain 2,0 л/га під час виходу в трубку та Вуксал Grain 2,0 л/га на початку цвітіння - 46,9 % [5, 6].

Літературні джерела містять багато інформації щодо способів підвищення врожайності зерна шляхом застосування біопрепаратів, до складу яких входять форми добрив, їх різні композиції та поєднання, концентрація поживних елементів та їх розчинність, строки та норми внесення, вологість і т. д.

Нині на світовому ринку існує ціла низка нових зареєстрованих біопрепаратів рістрегулюючих речовин, органо-мінеральних добрив та біопрепаратів позитивний вплив на рослини і ґрунти яких вже доведено [7, 8].

Мета дослідження. полягає в удосконалення технології вирощування ячменю ярого та вплив на вегетаційний період культури залежно від сорту та фону живлення.

Матеріали і методи. Дослідження проводили в умовах дослідного поля «Агрономічне». «Облікова площа ділянки - 50 м , загальна - 80 м .

Повторність у досліді чотириразова. Фенологічні спостереження проводили відповідно до «Методики державного сортовипробування сільськогосподарських культур» [10].

Схема досліду: Фактор А - сорти: 1 - Армакс і 2 - Сварог; Фактор В - удобрення: 1. без добрив (контроль); 2. позакореневе підживлення у фазу виходу рослин у трубку на фоні Кі5Рі5Кі5; 3. дворазове позакореневе підживлення (у фазу кущення та у фазу виходу рослин у трубку) на фоні №5Рі5Кі5.

Виклад експериментального матеріалу

За результатами наших досліджень впродовж трьох років, відмічено, що в умовах Лісостепу правобережного тривалість вегетаційного періоду і фенологічних фаз росту и розвитку рослин ячменю ярого сортів Армакс та Сварог в значній мірі залежали від удобрення, позакореневих підживлень та гідротермічного режиму.

У 2017 році сівба культури відбулася 10 квітня при середньодобовій температурі 10,2°С, що призвело до порівняно швидких сходів ячменю ярого, які з'явилися 22 квітня (Табл. 1). Фаза кущення та вихід у трубку продовжувалася, оскільки середньодобова температура травня сягнула до 16,6°С, що призвело до незначного пониження вологості в ґрунту. Кущення ячменю ярого розпочалося через 9 діб після появи повних сходів.

Таблиця 1. Середньодобова температура, °С повітря за період квітень - липень за період досліджень

Джерело: сформовано авторами на основі власних досліджень

Отже фаза вихід у трубку настала пізніше на 3 дні, через 27 діб після появи повних сходів. Причиною цього виявилась оптимальна температура для виходу у трубку та внесення біопрепаратів.

Наступна фаза (цвітіння) з'явилась після попередньої фази через 28 діб із середньодобовою температурою 18,3°С. Через 9 діб з'явилась молочна стиглість зерна, при середньомісячній температурі 18,8 С. На 7 добу молочної стиглості ярий ячмінь перейшов до воскової стиглості зерна при температурі 22°С, яка стала оптимальною для даної фази розвитку культури 3 липня на 3 добу після завершення воскової стиглості з'явилась повна стиглість зерна культури. Цій фазі повної стиглості ячменю ярого сприяла середньодобова температура липня. Отже, 2017 рік став сприятливим для росту та розвитку ячменю ярого по середньомісячній температурі повітря, проте за вологозабезпеченням нажаль задовільним. У квітні випало лише 15 мм опадів, а у травні практично така сама кількість - 14 мм. Ця кількість опадів виявилася занадто низькою для забезпечення потреб рослин у волозі у цей період, Такі умови були не досить сприятливими для формування продуктивного стеблостою та вторинної кореневої системи рослин ячменю ярого. У червні випало 186 мм, що значно перевищило середні багаторічні показники. Тобто, контрастність за вологозабезпеченням, а саме дефіцит вологи у критичні періоди росту й розвитку та надлишок вологи призвели до погіршення процесів росту й розвитку рослин ячменю ярого.

У 2018 році сівба ячменю ярого проводилася 2 квітня, оскільки місяць був холодним з середньодобовою температурою 8,2°С, в результаті чого перші сходи з'явилися через 11 діб, а повні через 13 діб після сівби. Через 6 діб після перших сходів настала фаза кущення, та появилися 3 пари листків при середньодобовій температурі 12,6°С, яка є порівняно сприятливою для розвитку даної фази культури. Для нормальної продуктивності ячменю, що призвело до збільшенню продуктивних стебел у одній рослині. Фаза вихід в трубку настала вчасно при оптимальній середньодобовій температурі 19,2°С та при оптимальній кількості опадів проходила стабільна вегетація ячменю ярого. Так у квітні місяці випало 31 мм, а у травні 133 мм опадів, ця кількість виявилася досить сприятливою для росту й розвитку рослин ячменю ярого, що відобразилося на послідуючому рівні урожайності. Вчасне внесення біопрепаратів та оптимальних гідротермічних умов 2018 році призвело до подовження вегетації та високої продуктивності культури. Тобто, найбільш сприятливим за вологозабезпеченням та температурним режимом був 2018 рік.

2019 рік для вегетації культури став оптимальним. Середньодобова температура квітня сягала 13,5°С, що дало змогу провести сівбу ячменю ярого. Сходи з'явилися 19 квітня на 5 днів раніше ніж 2017 році, оскільки температура повітря була вищою на 3,2°С ніж у 2017 році.

Фаза кущення та поява 3 пар листків з'явилися на два дні пізніше ніж у 2017 та на 1 добу ніж у 2018 роках. Підчас фази кущення було проведено позакореневе підживлення, що забезпечило настання фази виходу в трубку.

На появу сходів впливає цілий ряд чинників: забезпеченість ґрунту вологою, середньодобова температура повітряЈ¬а також механічний склад і якість його обробітку, глибина загортання насіння та звичайно посівні якості насіння. За результатами досліджень відміченоЈ¬що тривалість періоду сівба- повні сходи була майже однаковою і складала від 12 до 13 діб. Більш тривалою впродовж періоду досліджень була ця фаза на контрольному варіанті і становила у сортів Армакс і Сварог - 13 діб. Слід відмітитиЈ¬що за умов 2017 року у квітні випало 15 мм опадівЈ¬у 2018 році - 36 ммЈ¬а у 2019 році - 19 мм. Що стосується температурного режимуЈ¬ то він був сприятливим для проростання насіння ячменю ярого, зокрема вищим він був у 2017 році - 10,2°СЈ¬нижчим в умовах 2018 року - 8,2 °С та 13,5°С у 2019 році. За внесення мінеральних добрив у дозі N15P15K15 тривалість періоду сівба-сходи скоротилася на 1 добу і склала 12 діб. Це стосується всіх варіантів досліджень.

Таблиця 2Залежність тривалість міжфазних періодів сортів ячменю ярого від удобрення та позакореневих підживлень, діб