Екотоксикологічні параметри застосування біопестицидів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська науково-дослідна станція карантину рослин

Інституту захисту рослин НААН

Екотоксикологічні параметри застосування біопестицидів

О.І. Борзих, доктор сільськогосподарських наук

О.В. Шевчук, кандидат сільськогосподарських наук

О.Г. Власова, кандидат сільськогосподарських наук



Мета. Екотоксикологічне та економічне обґрунтування біологічної системи захисту яблуні від шкідників та хвороб, її оптимізація та адаптація до погодних умов і фітосанітарного стану яблуневого агроценозу в Передкарпатській провінції Карпатської гірської зони України задля зменшення втрат урожаю та покращення його якості. Методи. Фітосанітарний моніторинг проводили візуально та за допомогою феромонних пасток. Ступінь небезпечності застосування пестицидів оцінювали за інтегральною 7-ступенєвою шкалою, ризик за агроекотоксикологічним індексом (АЕТ1). Результати. За даними моніторингу фітосанітарного стану яблуневого агроценозу в 2015--2017 рр. розроблено науково-методологічні параметри екологічно безпечних і економічно ефективних систем захисту яблуні біологічної та біолого-хімічної, адаптованих до ґрунтово-кліматичних умов Передкарпатської провінції Карпатської гірської зони України. Системи базуються на 7-ми обробках біологічними або хімічними й біологічними препаратами у критичні для розвитку шкідливих організмів фенофази культури. Ефективність біологічної системи проти шкідливих організмів становила 65,7--72,8%% біолого-хімічної -- 66,4--96,5%. Показано, що заміна низки хімічних обробок на біологічні дає можливість мінімізувати негативний вплив пестицидів на яблуневий агроценоз. Висновки. Розроблено модель екологічно-безпечного захисту яблуневого саду від комплексу шкідливих організмів. Показано, що сучасний асортимент біологічних засобів захисту дає змогу розробити систему, яка забезпечує ефективний захист яблуневого саду від комплексу хвороб та шкідників. Розрахунки показали, що більш ефективною за рівнем рентабельності за роки досліджень була система біолого-хімічного захисту (71,4--127,23%). Прибуток, отриманий від застосування даної системи, становив від 49 898,9 до 107 586,4 грн/га.

Яблуня; фітосанітарний стан; біопрепарати; пестициди;небезпечність; екотоксикологічні нормативи та регламенти;зональні системи захисту; економічна ефективність

Ecotoxicological parameters of the application of biopesticides, development and adaptation of biological systems of apple protection against pests and diseases to the soil-climatic and phytosanitary conditions of the agrocenose

Goal. Ecotoxicological and economic of the biological system of apple protection against pests and diseases, its optimization and adaptation to the weather and climatic conditions and the apple agrocenosis in the Precarpathian province of the Carpathian mountain zone of Ukraine in order to reduce c^op losses and improving its quali'ty. Methods. Phytosanitary monitoring was pe^fo^med visually and using pheromone traps. The degree of hazard of pesticides was assessed by an integrated 7-point scale, the risk -- by agroecotoxicological index (AETI). Results. Based on the monitoring of the phytosanitary state of the apple agrocenosis in 2015--2017, scientific and methodological parameters of ecologically safe and cost-effective protection systems for apple trees adapted to the soil and climatic conditions of the Precarpathian province of the Carpathian mountain zone of Ukraine were developed: biological and biological-chemical. They are based on 7 treatments with biological or chemical and biological preparations, carried out in the phenophases of culture critical for the development of harmful organisms. The efficiency of the biological system against harmful organisms was in the range of 65.7--72.8%cЃCthe biological-chemical system -- 66.4--96.5%. It is shown that replacing a number of chemical treatments with biological ones allows to minimize the negative impact of pesticides on the apple agrocenosis. Conclusions. A model of ecologically safe protection of an apple orchard against a complex of harmful organisms has been developed. It is shown that the modern assortment of biological protection means makes it possible to develop a system that provides effective protection of the apple orchard against a complex of diseases and pests. Calculations showed that the system of biological and chemical protection was more effective in terms of profitability during the years of research (71.4--127.23%c). The profit obtained from the use of this system was from 49 898.9 to 107 586.4 UAH/ha. apple; phytosanitary conditions; biological preparations; pesticides; hazard; ecotoxicological norms and regulations; zonal protection systems; economic efficiency



Вступ

Садівництво -- важлива галузь національної економіки України, що має велике значення для Передкарпатської провінції Карпатської гірської зони України. У структурі багаторічних насаджень найбільш поширеними є насадження яблуні, частка яких становить понад 70%. За даними Державної служби статистики України площа плодоносних насаджень яблуні в Україні в 2021 р. становила 84,4 тис. га, в тому числі на території Чернівецької області -- 15,4 тис. га із загальним валовим збором 265,4 тис. т за врожайності 17,2 т/га, що значно вище за середні показники по Україні (15,1 т/га) [1]. Плоди за якістю є конкурентоспроможними на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Екологічні проблеми захисту яблуневих насаджень зумовлені особливостями агроекосистеми: монокультурний характер вирощування багаторічних насаджень створює постійно високий інфекційний фон. У ланцюгу живлення «плодові дерева -- фітофаги -- хижаки та паразити» найбільш вразливою ланкою до абіотичних, біотичних та антропічних чинників є рослини.

В умовах стрімких кліматичних змін, особливо в останні роки, основною екологічною і виробничою проблемою в аграрному секторі економіки залишається збереження родючості земельних ресурсів та збільшення їхньої продуктивності. Інтенсивне потепління спостерігається в Україні з 1988 р. і особливо відчутне в зимові місяці. Зміни клімату в Україні проявились через вирівнювання та підвищення середньорічної температури, збільшення суми ефективних температур, подовження вегетаційного періоду, ґрунтові та повітряні посухи в період росту і дозрівання плодів. По всій території зменшились показники гідротермічного коефіцієнта (ГТК) та здатності до самоочищення (Із_ЃZн), особливо в умовах Лісостепу [2]. Цю тенденцію підтверджують результати досліджень у Передкарпатській провінції Карпатської гірської зони України у 2015--2020 рр. Кліматичні умови за роки досліджень відрізняються від середніх багаторічних показників більшою контрастністю. Зими з різкими перепадами температур (від відлиги до морозів) та заморозки в період «цвітіння» впливають на продуктивність садів регіону й погіршують їхній фітосанітарний стан.

Сучасні системи захисту яблуневого саду від шкідників та хвороб базуються на інтенсивному застосуванні хімічних препаратів, включають в середньому 15--18 обробок високотоксичними фунгіцидами та інсектицидами [3]. За використання таких систем захисту знищується корисна ентомофауна та виникає резистентність у шкідливих організмів до пестицидів. Застосування пестицидів призвело до порушення природних біоценозів і зниження процесів саморегуляції, появи нових економічно значущих шкідників. Виникла потенційна загроза здоров'ю людини і непередбачуваних наслідків [4--5]. Внаслідок цього, особливістю стратегії систем захисту має бути екологічне регулювання чисельності шкідливих організмів за максимального використання біологічних засобів, зниження кількості хімічних обробок, вдосконалення асортименту пестицидів [4--7].

Сільськогосподарська наука в усьому світі визнає використання хімічного захисту рослин як одного із методів управління якістю агроценозів, який враховує економічну доцільність та екологічну безпеку. Наукові основи захисту рослин від шкідливих організмів в агроценозах розроблені вченими Інституту захисту рослин у ХХ сторіччі і продовжують удосконалюватися в ХХІ.

Інтегровану систему захисту рослин розглядають як розвиток комплексних заходів з управління агроценозом та популяціями шкідливих та корисних видів з метою зменшення втрат урожаю, покращення його якості, оптимізації застосування хімічних засобів за рахунок доступних методів і заходів профілактичного характеру, а також за рахунок уточнення критеріїв і способів застосування пестицидів [8--9].

Раціональне використання пестицидів може здійснюватися в тих інтегрованих системах захисту рослин, в яких враховуються екологічні особливості шкідливих та корисних організмів, а застосування хімічних засобів проводиться з урахуванням збереження останніх. При цьому важливим є ефективне використання хімічних препаратів з біологічними засобами захисту в конкретних умовах [8, 10].

Проблеми отримання екологічно чистої сільськогосподарської продукції та оздоровлення навколишнього середовища потребують розробки екологічно безпечних систем інтегрованого захисту рослин, які базуються на переважному використанні біологічних засобів, систем спрямованих на активізацію природних захисних сил агробіоценозів, зниження резистентності шкідливих комах до пестицидів. Серед біологічних методів і безпечних засобів захисту рослин велике місце відводиться біораціональним препаратам, створеним на основі біологічно активних речовин, виділених з рослин або комах і їх синтетичним аналогам: препаратам гормональної природи, інгібіторам синтезу хітину (регуляторам росту, розвитку і розмноження комах), феромонам, атрактантам, репелентам, детерентам (регуляторам поведінки комах), стимуляторам росту та стійкості рослин проти хвороб і шкідників, рослинним екстрактам і маслам, уловлювачам з біофізичними атрактантами, натуральним хімічним засобам зі зниженою токсичністю [4--5, 11--15].

Назріла необхідність переходу до адаптивного садівництва та удосконалення всіх елементів технології вирощування яблуні, зокрема зональних системи захисту від шкідливих організмів [8, 16--18].

Мета досліджень полягала в екотоксикологічному та економічному обґрунтуванні біологічної системи захисту яблуні від шкідників та хвороб, її оптимізації та адаптації до погодно-кліматичних умов і фітосанітарного стану яблуневого агроценозу в Передкарпатській провінції Карпатської гірської зони України задля зменшення втрат урожаю та покращення його якості.

Методика досліджень. Роботу виконували впродовж 2015--2017 років в Інституті захисту рослин Національної академії аграрних наук України (ІЗР НААН) в лабораторії аналітичної хімії пестицидів, в Українській науково-дослідній станції карантину рослин ІЗР НААН (УкрНДСКР ІЗР) в лабораторії органічного землеробства та біоенергетичних культур.

Дослідження проводили в плодових садах УкрНДСКР ІЗР (Чернівецька обл., с. Бояни Новоселицького р-ну), Державного підприємства «Дослідного господарства Придністровської дослідної станції садівництва Інституту садівництва НААН» (Чернівецька обл., с. Звенячин Заставнівського р-ну) та на базі господарств (ПП Збіра І.Р. та СФГ «Бояни-Глинниця»), які займаються вирощуванням яблуневої продукції. Досліджували за загальноприйнятими методиками [4, 19].

Фітосанітарний моніторинг проводили візуально та за допомогою феромонних пасток [4]. Класифікацію пестицидів за полярністю і величиною дипольного моменту, визначення залишків, вивчення процесів детоксикації пестицидів у яблуневому агроценозі проводили з використанням фізико-хімічних методів аналізу. Ступінь небезпечності застосування пестицидів оцінювали за інтегральною 7-ступеневою шкалою, ризик -- за агроекотоксикологічним індексом (АЕТІ) [2, 8].



Результати досліджень та обговорення

Сучасна стратегія застосування пестицидів заснована на співвимірюванні їх властивостей та навантаження зі здатністю агроценозів до самоочищення, тобто включення пестицидів у біотичний кругообіг елементів [8]. Прогнозування забруднення яблуневих агроценозів пестицидами та розробка заходів щодо запобігання негативних наслідків (порушення природних біоценозів і зниження саморегуляції, поява нових економічно значущих шкідників, знищення корисної флори й фауни, резистентність у шкідливих організмів, забруднення урожаю та накопичення в ґрунті залишкових кількостей, потенційна загроза здоров'ю людини) можливі лише за глибокого розуміння механізмів токсичної дії на живі організми, взаємодії пестицидів з об'єктами навколишнього середовища, встановлення критеріїв оцінки цих процесів для формування екологічно безпечного асортименту, нормування та регламентів їх застосування.

Оцінку екологічного ризику систем хімічного захисту яблуні від шкідливих організмів проводили за агроекотоксикологічним індексом (АЕТІ) [2, 8]:

де V -- прогнозоване забруднення пестицидами сільськогосподарського ландшафту (умовних кг/га).

За АЕТІ ризик характеризували за 10-баловою шкалою: 0--1 -- малонебезпечний, 1--4 -- середньонебезпечний, 4--8 -- підвищеної небезпечності, 8--10 -- високонебезпечний. Модель відображає хвилеподібну залежність ризику від пестицидного навантаження, їх властивостей та толерантності агроценозу. Спочатку з ростом навантаження крива повільно піднімається до порогового значення -- 4 умовних кг/га. На цьому відрізку масове навантаження пестицидів співвимірюється зі здатністю агроценозу до самоочищення, а АЕТІ має значення від 0 до 1. Далі створюється «хвиля», коли ризик зростає пропорційно збільшенню навантаження. Висота «хвилі» лімітується потенційними можливостями виживання фауни та збереження гігієнічних нормативів якості продукції: максимально допустимий рівень в урожаї, продуктах харчування (МДР, мг/кг); гранично допустима концентрація в ґрунті, воді, повітрі (ГДК, мг/кг, мг/л, мг/м³); строки очікування до збирання урожаю.

Прогнозоване забруднення (V, умовних кг/га) залежить від сезонного навантаження пестицидів на одиницю площі (ЕН, кг/га), середньозваженого ступеня небезпечності застосованого асортименту (Q) і розраховується за формулою:

де Ізон _ зональний індекс здатності території до самоочищення (оцінюється за шкалою від 0 до 1); ѕД Т» коефіцієнт абсорбційної властивості листкової поверхні, який змінюється залежно від типу культури і для польових культур становить 1, для плодового саду -- 3. Відповідно модель набуває вигляду:

Плануючи хімічні заходи слід добирати асортимент пестицидів та норму їх витрати на одиницю орної площі з таким розрахунком, щоб значення АЕТІ були як можна меншими й не перевищували 1. Такому значенню АЕТІ відповідає прогнозована доза в розмірі 4 умовних кг/га, тобто має виконуватись обмеження:



У плодовому саду толерантність агроценозу збільшується втричі за рахунок абсорбційної властивості листкової поверхні, тому рівняння граничного безпечного навантаження пестицидів набуває вигляд:

ЕН = 12.0Із_ЃZн. (5)

Таким чином, сезонна доза залежить від середньозваженого ступеня небезпечності(2) та толерантності території(Із_0Н).

Для оцінки препаратів за нормою витрати використовували середньозважений ступінь небезпеки (Q), який розраховували за формулою:

Q= (Q їх Ні + Сн₂ х Н₂ +…+ Q _п х Н_п) / 2 Н, (6)

де Сн Т» ступінь небезпечності пестициду за інтегральною класифікацією; Н…Т» норма витрати препарату, кг/га; 2 Н -- сумарна норма витрати препаратів, кг/га.

Для оцінювання небезпечності застосування пестицидів краще використовувати інтегральний показник Т» ступінь небезпечності застосування (Сн), який враховує як токсиколого-гігієнічний (1_4 клас,

К_А), так і екотоксикологічний (1--4 клас, К_Б) аспекти застосування пестициду. Інтегральна класифікація пестицидів за ступенем небезпечності їх застосування була розроблена в Інституті захисту рослин [2]. Вона представлена шкалою, що містить сім ступенів, які визначають за рівнянням:

С_н = (Ка + Кб) 1. (7)



Ступінь небезпечності характеризує пестициди таким чином: 1 і 2 -- високонебезпечні, 3 -- небезпечні, 4 і 5 -- помірно небезпечні, 6 і 7 -- мало небезпечні.

Ступінь небезпечності, що характеризує екотоксикологічні властивості сполук, може використовуватися для оновлення їх асортименту за рахунок помірно та малонебезпечних пестицидів, ефективних з малими нормами витрати.

Застосування біологічних препаратів має низку переваг: вибірковість дії та безпечність для ентомофагів і комах-запилювачів; малу вірогідність виникнення резистентності у комах до мікроорганізмів; безпечність для людини та теплокровних тварин; відсутність впливу на смакові якості урожаю; малий термін очікування, можливість застосування у різні фази вегетації рослин; відсутність загрози накопичення токсичних речовин в урожаї, ґрунті та навколишньому середовищі. За токсикологічною оцінкою біопрепарати, як правило, відносяться до малонебезпечних речовин. ЛД5_©– для теплокровних становить 6000--15000 мг/кг, СК5_©– для риб -- 500--600 мг/кг. Термін очікування (час від моменту застосування до збирання урожаю) не перевищує 2--3 дні [8].

Індекс самоочищення території (Із_ЃZн) характеризує інтенсивність розпаду пестицидів залежно від ґрунтово-кліматичних умов. Він вимірюється за допомогою балів від 0,1 до 1: дуже інтенсивна -- понад 0,8; інтенсивна -- 0,8--0,6; помірна -- 0,6--0,4; слабка -- 0,4--0,2; дуже слабка -- менше 0,2. Значення І корелюють із значенням ГТК [2, 8]. ^зон

Толерантність сільськогосподарських угідь до пестицидного навантаження зумовлена інтенсивністю фізико-хімічних і мікробіологічних процесів детоксикації біологічно активних сполук, яка, в свою чергу, залежить від погодно-кліматичних умов [2, 8].

Протягом останніх 10-ти років зміни клімату пришвидшилися, за вегетаційний період на всій території України значення ГТК та Із_ЃZн

У передгірній провінції зони українських Карпат, де ГТК знизилося з 2,1--2,2 до 0,7--1,3, показник здатності території до самоочищення (І_зон) за час досліджень дорівнював 0,45--0,65. Відповідно до наведених показників здатність території до самоочищення характеризується як помірна.

Погодні умови за роки досліджень відрізнялись від середніх багаторічних показників більшою контрастністю. При цьому відновлення весняних процесів відбувалося, як правило, на 1--2 тижні раніше, відзначено збільшення тривалості вегетаційного періоду.

За результатами фітосанітарного моніторингу в роки досліджень найбільш поширеними шкідниками були зелена яблунева попелиця (Aphis pomi Deg.), садовий павутинний кліщ (Schisotetranychus p^^ni Oudms) та яблунева плодожерка (Lasp^^resia pomonella L.). Серед них найшкідливішою була яблунева плодожерка, на частку якої припало 38% усіх пошкоджень. Значну шкідливість проявили кліщі, молі, листоблішки, квіткоїд та інші, питома частка яких у шкідливому комплексі склала 30%. Значної шкоди яблуневим деревам завдала зелена яблунева попелиця -- 19%.

Система біологічного захисту яблуні від шкідливих організмів включала обробки біопрепаратами, проведені у критичні для розвитку шкідливих організмів фенофази культури (табл. 1). Першу обробку проводили у фенофазу «відокремлення бутонів» біоінсектицидом Натургард, в.р. (1 л/га) та біофунгіцидом ^анриз, в.с. (5 л/га). Наступну --у фенофазу «рожевий бутон» біоінсектицидом Лепідоцид, р. за норми витрати 4,0 л/га та біофунгіцидом Бактофіт, з.п. (2,0 кг/га). Ця обробка дозволила знизити чисельність низки шкідників яблуневого саду, зокрема молей, листовійок, попелиць та забезпечила захист насаджень від борошнистої роси.

Третю обробку здійснювали у фенофазу «формування ^одів» біоінсектицидами Гаупсин, р. (6 л/га) й Мітігейт, в.р. (0,4 л/га) та біофунгіцидом ФітоДоктор, п. (2 кг/га), що дозволило контролювати гусениць яблуневої плодожерки, молей, листовійок та кліщів і стримувати розвиток хвороб яблуні.

У фенофазу «ріст плодів» (плід розміром ліщини) четверту обробку здійснювали біоінсектицидом Бітоксибацилін-БТУ, р. (7 л/га), біофунгіцидами Триходермін, п. (5 кг/га) та Планриз, в.с. (5 л/га). Вона стримувала шкідливість яблуневої плодожерки, листовійок, молей, кліщів, попелиць на 68,5% та розвиток борошнистої роси й парші на 67,9%.

П'яту обробку проводили у фенофазу «ріст плодів» (плід розміром грецького горіха) біоінсектицидами Гаупсин, р. (6 л/га), Колорадоцид, п. (3 кг/га) й біофунгіцидом ФітоДоктор, п. (2 кг/га). Технічна ефективність біопрепаратів становила 67,5--75,0%.

У третій декаді липня (шоста обробка) насадження обприскували біоінсектицидом Лепідоцид, р. (4 л/га) та біофунгіцидом Триходермін, р. (5 л/га).

Останню, сьому обробку проводили у фенофазу «дозрівання плодів» (кінець серпня) біопрепаратом Гаупсин, р. (6 л/га) для знищення яблуневої плодожерки та біофунгіцидами Триходермін, р. (5 л/га) і Планриз, в.с. (5 л/га).

Біологічні препарати, які застосовані за ЛД50, здебільшого відносяться до малонебезпечних. Урожайність становила 21,0--22,4 т/га, в т.ч. I сорт -- 57%, II сорт -- 32%, нестандарт -- 11%. Технічна ефективність досліджуваної системи захисту яблуні складала у середньому 65,7--72,8% (табл. 1). Система є екологічно безпечною, не несе пестицидного навантаження на довкілля та дозволила на високому рівні захистити яблуневі насадження від шкідників та хвороб.

Разом з тим, існують певні обмеження, що стосуються погодних умов під час застосування біопрепаратів. Найкраще обробки проводити за температури 22--28°С вранці або ввечері за відсутності сонячної інсоляції. Мінімальні пороги для обробок не нижче +16°С. У зв'язку з цим більш доцільно застосовувати біологічні засоби захисту після цвітіння, коли температура повітря підвищується. На початку вегетації яблуні, коли середньодобова температура нижче +16°С, слід використовувати хімічні засоби захисту, адже активність мікроорганізмів за таких умов низька. Крім того, біологічні препарати можна використовувати під час цвітіння.

Система біолого-хімічного захисту яблуні від шкідливих організмів базується на 7-ми обробках хімічними чи біологічними препаратами, за використання феромонних пасток для моніторингу та контролю яблуневої плодожерки (табл. 2).

Першу обробку проводили у фенофазу «зелений конус» хімічними пестицидами -- інсектицидом Каліпсо 480 SC, КС (0,3 л/га) та фунгіцидом Скор 250 ЕС, КЕ (0,15 л/га)

Наступні обробки з використанням біологічних препаратів здійснювали у фенофази «кінець цвітіння», «ріст плодів» (плід розміром ліщини), «ріст плодів» (плід розміром грецького горіха), «ріст плодів» (друга декада липня), «ріст плодів» (початок першої декади серпня), «дозрівання плодів» (кінець серпня).

Технічна ефективність даної системи захисту яблуні від комплексу шкідників та хвороб становила від 66,4 до 96,5%. За три роки досліджень (2015--2017 рр.) урожайність плодів яблук становила 23,4 т/га, з них 60% -- I сорт, 30% -- II сорт, 10% -- нестандартні плоди.

Суть даної системи захисту полягає в тому, що кількість обробок хімічними засобами захисту зменшується до однієї -- низькотоксичними пестицидами, на початку вегетації для знищення зимуючих стадій шкідників та шкідників, які шкодять яблуні на ранніх стадіях, а далі використовують біологічні препарати. Заміна низки хімічних обробок на обробки біологічними препаратами дає можливість суттєво зменшити обсяги застосування хімічних засобів та мінімізувати негативний вплив пестицидів на яблуневий агроценоз.

екотоксикологічний біопестицид яблуня

1. Екотоксикологічт нормативи і параметри біологічної системи захисту яблуні від шкідників та хвороб (2015-2017рр., яблуневий сад УкрНДСКР ІЗР)

1	2	3	4	5	6	7
	Мітігейт, в.р., рослинний алкалощ, 200 г/л (А)	ЃZ,4	4 / листки	Кліщі (400 екз./100 листків)	70,5	4
	ФітоДоктор, п., бактерії Bacillus subtilis IMB В-7100 (26Д), титр життєздатних бактерій -- не менше 5х1ЃZ9 Д препарату (Ф)	2,0	3 / листки	Борошниста роса, парша	68,0	4
4	Ріст плодів (плід розміром ліщини) / III декада травня -- І декада червня
	Бітоксибацилін-БТУ, р., життєздатні клітини бактерії Bacillus thuringiensis, lЃCЃZxlЃZ9 КУЃZ/СМ3(І)	7,0	2 / листки, плоди	Плодожерка (3 метелики/фером. пастку), листовійки (2 гус./100 плодів), попелиці (15 колоній/100 листків)	68,5	3
	Планриз, в.с., бактерії штаму АР-33 Pseudomonas fluorenscens, 3xlЃZ9 КУО/см3(Ф)	5,0	4 / листки	Парша	67,9	4
	Триходермін, п., спори триба Trichoderma viride, штам Т-23, титр спор 5 млрд КУО/см3 (Ф)	5,0	4 / листки	Парша, борошниста роса	67,9	4
5	Ріст плодів (плід розміром грецького горіха) / II--III декада червня
	Гаупсин, р., бактерії Pseudomonas aureofaciens В-111 та В-306, титр життєзд. кл. 1х1ЃZ4/мкг преп. (І)	6,0	4 / листки, плоди	Плодожерка (3 метелики/фером. пастку), листовійки (2 гус./100 плодів), яблунева міль (5 колоній/дерево)	72,8	3
№ п/п	Назва препарату (призначення) вміст діючої речовини	Норма витрати, Г, кг, л/га	Максимальна кількість обробок / назва ураженого органа	Об'єкт (ЕПШ)	Технічна ефектив ність, %	Клас небез печності 3\^
1	2	3	4	5	6	7
1	Відокремлення бутонів / І--II декада квітня
	Натургард, в.р., екстракт матрину, 0,5% (І)*	1ЃC0	4 / бутони	Листовійки (4--6 гус./100 суцвіть), попелиці (5 колоній/100 квіткових розеток), кліщі (300 екз./100 листків)	71,5	3
	Планриз, в.с., бактерії штаму АР-33 Pseudomonas fluorenscens, ЗхЮ9 КУО/ см3 (Ф)	5,0	4 / листки	Парша	68,4	4
2	Рожевий бутон / II--III декада квітня
	Лепідоцид, р., Bacillus thuringiensis var. Kurstaki, 3 серотип, титр 1ЃC5х1ЃZ9 спор/мл (I)	4,0	2 / бутони, суцвіття, листки	Попелиці (5 колоній/100 квіткових розеток), яблунева міль (1 гус./100 листків), листовійки (4--6 гус./ІООсудвіть)	65,7	4
	Бактофіт, з.п., спори бгікто/рЊЬ Bacillus sul>tilis ИПМ-215, титр спор -- не менше 2 млрд/г (Ф)	2,0	4 / листки	Борошниста роса	71,0	4
3	Формування плодів / І--III декада травня
	Гаупсин, р., бактерії Pseudomonas aureofaciens В-111 та В-306, титр життєздатних клітин 1х1ЃZ4 /мкг преп. (І-Ф)	6,0	4 / листки, плоди	Яблунева плодожерка (5 метеликів/ фером. пастку), яблунева міль (5 колоній/ дерево), листовійки (2 гус./100 плодів), попелиці (15 кол./100 листків), кліщі (400 екз./100 листків)	71,2	3
1	2	3	4	5	6	7
	Колорадоцвд, р., бактерії Bacillus thuringiensis, титр не менше 1ХІЃZ9 КУО/ мл (І)	3,0	4 / листки, плоди	Попелиці (15 кол./100 листків), кліщі (700 екз./ІОО листків)	71,7	4
	ФітоДоктор, п., бактерії Bacillus subtilis ІМВ В-7100 (26Д), титр життєзд. бактерій -- не менше 5х1ЃZ9 Д препарату (Ф)	2,0	3 / листки	Борошниста роса, парша	68,0	4
6	Ріст плодів / II--III декада липня
	Лепідоцид, р., Bacillus thuringiensis var. Kurstaki, 3 серотип, титр 1,5х1ЃZ9 спор/мл (І)	4,0	2 / листки, плоди	Плодожерка (3 метелики/фером. пастку), листовійки (2 гус./100 плодів)	66,1	4
	Триходермін, п., спори триба Trichoierma viride, штам Т-23, титр спор 5 млрд КУО/см3 (Ф)	5,0	4 / листки	Парша, моніліоз	69,5	4
7	Дозрівання плодів / III декада серпня -- І декада вересня
	Гаупсин, р., бактерії Pseudomonas aureofaciens В-111 та В-306, титр життєздатних клітин 1х1ЃZ4 /мкг препарату (І)	6,0	4 / листки, плоди	Плодожерка (3 метелики/фером. пастку)	67,5	3
	Планриз, в.с., бактерії штаму АР-33 Pseudomonas fluorenscens, 3xlЃZ9 КУО/см3 (Ф)	5,0	4 / листки	Парша, моніліоз	67,0	4
1	2	3	4	5	6	7
	Триходермін, п., спори тржбгі Trickoderma viride, штам Т-23, титр спор 5 млрд КУО /см3 (Ф)	5,0	4 / листки	Парша, моніліоз	67,0	4
Примітка: І -- інсектицид, Ф -- фунігцид, А -- акарицид

2. Екотоксикологічт нормативи і параметри бюлого-хімічної системи захисту яблуні від шкідників та хвороб, адаптованої до погодно-кліматичних умов Передкарпатської провінції Карпатської гірської зони України в 2015-2017рр. (яблуневий сад УкрНДСКР ІЗР)

№ п/п	Назва препарату (призначення) вміст діючої речовини, r/л, кг	Норма витрати, Г, кг, л/га	Максимальна кількість обробок / назва ураженого органа	Об'єкт (ЕПШ)	Технічна ефектив ність, %	Сн	Клас небезпечності за лд5„(кд,
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Зелений конус / III декада березня -- І декада квітня
	Каліпсо 480 SC, КС тіаклоприд, 480 (І)	0,3	1 / бутони	Попелиці (4--8 яєць/10 см гілок)	96,5	5	3
	Скор 250 ЕС, КЕ дифеноконазол, 250 (Ф)	0Д5	4 / листки	Парша, борошниста роса	95,0	5	3
2	Кінець цвітіння / III декада квітня -- І декада травня
	Актофіт, к.е., (аверсектин С, 0,2%)	2,0	3 / бутони, суцвіття, листки	Попелиці (5 колоній/ 100 квіткових розеток), кліщі (300 екз./100 листків)	80,4	-	3
1	2	3	4	5	6	7	8
	Гаупсин, р., бактерії Pseudomonas aureofaciens В-111 та В-306, титр життєзд. клітин ІХІО4 /мкг преп.	6,0	4 / листки, плоди	Яблунева міль (1 гус./100 листків), листовійки (4--6 гус./ІООсудвіть)	71,0	-	3
	Планриз, в.с.ЃCбактерії штаму АР-33 Pseudomonas fluorenscens, 3xlЃZ9 КУО/см3	5,0	4 / листки	Парша	70,8	-	4
3	Ріст плодів (плід розміром ліщини) / III декада травня -- І декада червня
	Актофіт, к.е., (аверсектин С, 0,2%)	2,0	3 / бутони, суцвіття, листки	Попелиці (15 кол./100 листків), кліщі (400 екз./100 листків)	78,0	-	3
	Лепідоцид, р., Bacillus thuringiensis var. Kurstaki, 3 серотип, титр 1,5х1ЃZ9 спор/мл	4,0	2 / листки, плоди	Плодожерка (3 метелики/фером. пастку), листовійки (2 гус./100 плодів), ябл. міль (5 колоній/ дерево)	73,3	-	4
	ФітоДоктор, п., бактерії Bacillus subtilis ІМВ В-7100 (26Д), титр життєзд. бактерій -- не менше 5х1ЃZ9 Д преп.	2,0	3 / листки	Борошниста роса, парша	68,0	-	4
	Триходермін, п., спори гриба Trichoderma viride, штам Т-23, титр спор 5 млрд КУО/см3	5,0	4 / листки	Парша, борошниста роса	68,0	-	4
4	Кет плодів (плід розміром грецького горіха) / II--III декада червня
	Гаупсин, р., бактерії Pseudomonas aureofaciens В-111 та	6,0	4 / листки, плоди	Плодожерка (3 метелики/фером.	67,5	-	3
	В-306, титр життєзд. клітин ІХІО4 /мкг преп. (І)			пастку), листовійки (2 гус./100 плодів), яблунева міль (5 колоній/дерево)
	Колорадоцид, р., бактерії Bacillus thuringiensis, титр не менше 1ХІЃZ9 КУЃZ/МЛ (І)	3,0	4 / листки, плоди	Попелиці (15 колоній/100 листків), кліщі (700 екз./100 листків)	71,7	-	4
	Планриз, в.с.ЃCбактерії штаму АР-33 Pseudomonas fiuorenscens, 3xlЃZ9 КУО/см3 (Ф)	5,0	4 / листки	Парша	70,2	-	4
	Триходермін, п., спори гриба Trichoderma viride, штам Т-23, титр спор 5 млрд КУО/см3 (Ф)	5,0	4 / листки	Парша, борошниста роса	67,9	-	4
5	Ріст плодів / II--III декада липня
	Лепідоцид, р. Bacillus thuringiensis var. Kurstaki, 3 серотип, титр 1,5х1ЃZ9 спор/мл (і)	4,0	2 / листки, плоди	Плодожерка (3 метелики/фером. пастку), листовійки (2 гус./100 плодів), яблунева міль (5 колоній/дерево)	69,8	-	4
	ФітоДоктор, п., бактерії Bacillus subtilis ІМВ В-7100 (26Д), титр життєздатних бактерій -- не менше 5х1ЃZ9 Д препарату (Ф)	2,0	3 / листки	Борошниста роса, парша	68,9	-	4
6	Ріст плодів / І декада серпня
	Бітоксибацилін-БТУЃCр.ЃC життєзд. клітини бактерії Bacillus thuringiensis, 1,0 х 109 КУО / см3 (І)	7,0	2 / листки, плоди	Плодожерка (3 метелики/фером. пастку), листовійки (2 гус./100 плодів)	67,0	-	3
1	2	3	4	5	6	7	8
	Гаупсин, р., бактерії Pseudomonas aureofaciens B-lll та В-306, титр житгєзда. клітин 1х1ЃZ4 /мкг преп. (Ф)	6,0	4 / листки, плоди	Плодожерка (3 метелики/фером. пастку), листовійки (2 гус./100 плодів)	67,0	-	3
	Триходермін, п., спори гриба Trichoderma viride, штам Т-23, титр спор 5 млрд КУО/см3 (Ф)	5,0	4 / листки	Парша, моніліоз	66,9	-	4
7	Дозрівання плодів / III декада серпня -- І декада вересня
	Гаупсин, р., бактерії Pseudomonas aureofaciens В-111 та В _306, титр життєздатних клітин 1х1ЃZ4 /мкг препарату (І)	6,0	4 / листки, плоди	Плодожерка (3 метелики/фером. пастку)	69,7	-	4
	Триходермін, п., спори гриба Trichoderma viride, штам Т-23, титр спор 5 млрд КУО/см3 (Ф)	5,0	4 / листки	Парша, моніліоз	66,4	-	4

Примітка: І -- інсектицид, Ф -- фунігцид, А -- акарицид

Для того, щоб зберегти сприятливу економічну ситуацію, потрібно нормувати кількість та асортимент пестицидів на рівні, що відповідає інтенсивності самоочищення сільськогосподарських ландшафтів.

З цією метою екотоксикологічний ризик застосування пестицидів встановлено за агроекотоксикологічним індексом (ЛЕТІ), способом аналізу системи: властивості пестицидів -- сезонне навантаження -- толерантність території. Властивості пестицидів характеризували за ступенем небезпечності за інтегральною класифікацією, толерантність екосистеми до пестицидного навантаження -- за зональним індексом самоочищення (Із_ЃZн) [2, 8].

Було розраховано показник ЛЕТІ за різних індексів зональності (від 0,5 до 0,7), оскільки територія знаходиться на кордоні лісостепової і передгірської зони, а межа між ними достатньо умовна. Лгроекотоксикологічний індекс для розглянутої системи становив 4,0 X 10^-4 (рис.). Тож система є малонебезпечною та не призводять до забруднення екосистеми.



Проведено економічну оцінку вирощування яблуні за застосування хімічної системи захисту від шкідливих організмів (шкідників та хвороб) у 2015--2017 рр. Для контролю розраховували показники економічної ефективності вирощування яблуні без застосування захисних заходів (табл. 3).

Дослідження та розрахунки показали, що застосування біологохімічної системи захисту яблуні дозволило отримати прибуток від 49 898,90 до 107 586,40 грн/га, за рівня рентабельності 72,17--127,23%. Середня врожайність становила 23,4 т/га, з них 60% -- I сорт.

За біологічної системи захисту прибуток складав 41 222,60-- 99 035,72 грн/га, рентабельність -- 62,22--119,01%. Середня врожайність становила 22,0 т/га, з них 56,7% -- I сорт.

За вирощування яблуні без застосування захисних заходів отримали прибуток у розмірі 16 512,00--58 245,90 грн/га, за рівня рентабельності --47,78--118,46%. Врожайність становила 12,8--15,50 т/га, з них 1,66--2,33 т/га -- I сорту.

3. Економічна ефективність біологічної та бюлого-хімічної систем захисту яблуні від шкідливих організмів (яблуневий сад, ПП Збіра І.Р., 2015--2017рр.)

Показник	2015 р.	2016 р.	2017 р.
	Контроль	Біолого- хімічна система	Біологічна система	Контроль	Біолого- хімічна система	Біологічна система	Контроль	Біолого- хімічна система	Біологічна система
Вартість системи, грн/га	-	5093Д0	7406,40	-	5377,80	7566,40	-	6432,90	8958,00
ВитратиЃCпов'язані з її застосуванням, грн/га	-	588,00	588,00	-	672,00	672,00	-	784,00	784,00
Урожайність, т	12,80	22,80	21,00	13,40	23,80	22,70	15,50	23,50	22,40
У т.ч.: І сорт	1,66	13,33	11,20	2,82	14,45	12,93	2,33	14,25	13,25
II сорт	5ЃC12	7,10	7,25	5,36	7,12	7,37	6,20	7,00	6,75
нестандарт	6,02	2,37	2,55	5,23	2,23	2,40	6,98	2,25	2,40
ВитратиЃCпов'язані з додатковим врожаємЃCгрн/га	-	1900,00	1558,00	-	2288,00	2046,00	-	2800,00	2415,00
Прибуток, грн/га	16512,00	49898,90	41222,60	21461,44	56426,68	49628,52	58245,90	107586,40	99035,72
Рівень рентабельності, %	47,78	72,17	62,22	53,92	71,40	63,86	118,46	127,23	119,01

Висновки

Розроблено модель екологічно-безпечного захисту яблуневого саду від комплексу шкідливих організмів, яка адаптована до ґрунтово-кліматичних умов та особливостей фітосанітарного стану Передкарпатської провінції Карпатської гірської зони України.

Показано, що сучасний асортимент біологічних засобів захисту дає змогу розробити систему, яка забезпечує ефективний захист яблуневого саду від комплексу хвороб та шкідників.

Дослідження та розрахунки показали, що більш ефективною за рівнем рентабельності за роки досліджень була система біолого-хімічного захисту (71,4--127,23%). Прибуток, отриманий від застосування даної системи, становив від 49 898,9 до 107 586,4 грн/га.

Фінансування: Дослідження виконували в рамках завдань 24.05.02.01.Ф «Еколого-токсикологічні основи оптимізації хімічного захисту сільськогосподарських культур від шкідників для фітосанітарного оздоровлення агроценозів», 24.04.02.02.П «Наукове обґрунтування формування біокомплексів на основі біологічних агентів та речовин стимулюючої природи, а також їх застосування для обмеження розвитку і боротьби з шкідливими організмами», 24.01.02.03.Ф «Наукові основи управління розвитком хвороб грибної етіології в трансформованих агроценозах».



Бібліографічний список

1. Рослинництво України. Статистичний збірник. Київ: Державна служба статистики України, 2022. 183 с.

2. Борзих О.І., Бублик Л.І., Чайка В.М. та ін. Агрокліматичне та агроекотоксикологічне обґрунтування зональних хімічних систем захисту польових культур від шкідливих організмів в умовах змін клімату в Україні. Карантин і захист рослин. 2022, № 4. С. 3-9. https://doi.org/10.36495/23120614.2022.4.3-9

3. Баликіна О.Б., Черній А.М. Системи захисту яблуневих садів різного віку від шкідників у Криму. Захист і карантин рослин, 2016. Вип. 62. С. 31-41.

4. Шевчук І.В., Гриник І.В., Каленич Ф.С. та ін. Агроекологічні системи інтегрованого захисту плодових і ягідних культур від шкідників і хвороб. Рекомендації. Київ: ПП Санспарель, 2021, 188 с.

5. Яновський Ю.П. Програма захисту плодових культур. Київ: Фенікс, 2021. 146 с.

6. Трибель С.О. Хімічний метод: успіхи -- проблеми -- перспективи. Захист і карантин рослин. Київ, 2012. Вип. 58. С. 263-276.

7. Lamichhane J.R. Pesticide use and risk reduction in European farming systems with IPM. Crop Protection, 2017, V. 97, P. 1-6, https://doi.Org/10.1016/j. cropro.2017.01.017

8. Стратегія і тактика захисту рослин. т. 1: Стратегія; за ред. В.П. Федоренка. Київ: Альфа-стевія, 2012. 500 с.

9. Barzman M., Barberi P._y Birch A.N.E. et al. Eight principles of integrated pest management. Agron. Sustain. Dev. 2015, V. 35, P. 1199-1215. https://doi. org/10.1007/s13593-015-0327-9

10. Bommarco R., Vico G., Hallin S. Exploiting ecosystem services in agriculture for increased food security. Global Food Security. 2018, V. 17: P. 57-63. https:// doi.org/10.1016/j.gfs.2018.04.001

11. Шерстобоєва О.В., Крижанівський А.Б., Крижко А.І. Екологічні переваги застосування мікробіометоду в інтегрованій системі захисту рослин. Агроекологічний журнал. 2021, № 3, С. 27-32. https://doi.org/10.33730/20774893.3.2021.240318

12. Alaphilippe A., Simon S., Brun L. et al. Life cycle analysis reveals higher agroecological benefits of organic and low-input apple production. Agron. Sustain. Dev. 2013. V 33, P. 581-592. https://doi.org/10.1007/s13593-012-0124-7

13. Gerwick B.C., Sparks T.C. Natural products for pest control: an analysis of their role, value and future. Pest Manag Sci. 2014. V. 70, N 8. P. 1169-85. https:// doi.org/10.1002/ps.3744

14. Holb I.J., Abonyi F., Buurma J., Heijne B. On-farm and on-station evaluations of three orchard management approaches against apple scab and apple powdery mildew. Crop Protection. 2017. V. 97, P. 109-118. https://doi.org/10.1016/j.

15. Lamichhane J.R., Arendse W., Dachbrodt-Saaydeh S. et al. Challenges and opportunities for integrated pest management in Europe: A telling example of minor uses. Crop Protection. 2015. V 74. P. 42-47. https://doi.org/10.1016/jxropro.2015.04.005

16. Martin E.A., Feit B., Requier F. et al. Assessing the resilience of biodiversity-driven functions in agroecosystems under environmental change. Advances in Ecological Research. 2019, V. 60. P. 59-123. http://dx.doi.org/10.1016/bs.aecr.2019.02.003

17. Pertot I., Caffi T., Rossi K et al. (2016). A critical review of plant protection tools for reducing pesticide use on grapevine and new perspectives for the implementation of IPM in viticulture. Crop Protection, V. 97, P. 70-84. https://doi. org/10.1016/j.cropro.2016.11.025

18. Scortichini M. Sustainable Management of Diseases in Horticulture: Conventional and New Options. Horticulturae 2022, V. 8, 517. https://doi.org/10.3390/ horticulturae8060517

19. Ретьман С.В., Борзих О.І., Кислих Т.М. та ін. Реєстраційні випробування фунгіцидів у сільському господарстві. Т. 2.; за ред. С.В. Ретьмана. Київ: Колобіг, 2014. 352 с.

References

1. Roslynnytstvo Ukrainy. Statystychnyi zbirnyk. [Plant Growing in Ukraine. Statistical publication]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. [State Statistics Service of Ukraine]. 2022. 183. (in Ukrainian).

2. BorzykhO.ЃCBub/ykL.ЃCChaikaV^eta/.(2022).Ahroklimatychnetaahroekotoksykolohichne obgruntuvannia zonalnykh khimichnykh system zakhystu polovykh kultur vid shkidlyvykh orhanizmiv v umovakh zmin klimatu v Ukraini. [Agroclimatic and agroecotoxicological justification of zonal chemical protection systems against harmful organisms for field crops under conditions of climate change in Ukraine]. Karantyn i zakhyst roslyn. [Quarantine and plant protection]. V. 4. 3-9. https://doi.org/10.36495/2312-0614.2022A3-9. (in Ukrainian).

3. Balykina E.B., Cherniy A.M. (2016). Systemy zakhystu yablunevykh sadiv riznoho viku vid shkidnykiv u Krymu. [Systems of protection of apple orchards of different ages against pests in Crimea]. Zakhyst i karantyn roslyn [Plantprotection and quarantine]. V. 62. 31-41 (in Ukrainian).

4. Shevchuk I.V., Hrynyk I.V., Kalenych F.S. et al. (2021) Ahroekolohichni systemy intehrovanoho zakhystu plodovykh i yahidnykh kultur vid shkidnykiv i khvorob. [Agroecological systems of integrated protection of fruit and berry crops from pests and diseases]. Kyiv: PP Sansparel. 188. (in Ukrainian).

5. Yanovskyi Yu.P. (2021). Prohrama zakhystu plodovykh kultur. [Program for the protection of fruit crops]. Kyiv: Feniks. 146. (in Ukrainian).

6. Trybel S.O. (2012). Khimichnyi metod: uspikhy -- problemy -- perspektyvy. [Chemical method: successes -- problems -- prospects]. Zakhyst i karantyn roslyn. [Plantprotection and quarantine]. V. 58. 263-276. (in Ukrainian).

7. Lamichhane J.R. (2017). Pesticide use and risk reduction in European farming systems with IPM. Crop Protection. 97. 1-6, https://doi.org/10.1016/j. cropro.2017.01.017

8. Fedorenko V.P. (Ed). (2012). Stratehiia i taktyka zakhystu roslyn. Т. 1: Stratehiia. [Strategy and tactics of plant protection. Vol. 1: Strategy]. Kyiv: Alfa-steviia. 500 p. (in Ukrainian).

9. Barzman M., Barberi P._y Birch A.N.E. et al. (2015). Eight principles of integrated pest management. Agron. Sustain. Dev. 35, 1199-1215. https://doi. org/10.1007/s13593-015-0327-9

10. Bommarco R., Vico G., Hallin S. (2018). Exploiting ecosystem services in agriculture for increased food security. Global Food Security. 17, 57-63. https:// doi.org/10.1016/j.gfs.2018.04.001

11. Sherstoboieva O.V., Kryzhanivskyi A.B., Kryzhko A.I. (2021). Ekolohichni perevahy zastosuvannia mikrobiometodu v intehrovanii systemi zakhystu roslyn. [Ecological advantages of using the microbiomethod in the integrated system of plant protection]. Ahroekolohichnyi zhurnal. [Agroecological journal]. 3. 27-32. https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2021.240318 (in Ukrainian).

12. Alaphilippe A., Simon S., Brun L. et al. (2013). Life cycle analysis reveals higher agroecological benefits of organic and low-input apple production. Agron. Sustain. Dev. 33, 581-592. https://doi.org/10.1007/s13593-012-0124-7

13. Gerwick B.C., Sparks T.C. (2014) Natural products for pest control: an analysis of their role, value and future. Pest Manag Sci. 70(8). 1169-85. https:// doi.org/10.1002/ps.3744

14. Holb I.J., Abonyi F., Buurma J., Heijne B. (2017). On-farm and on-station evaluations of three orchard management approaches against apple scab and apple powdery mildew. Crop Protection. 97. 109-118. https://doi.org/10.1016/jcropro.2016.11.023

15. Lamichhane J. R., Arendse W., Dachbrodt-Saaydeh S. et al. (2015). Challenges and opportunities for integrated pest management in Europe: A telling example of minor uses. Crop Protection. 74. 42-47. https://doi.org/10.1016/jxropro.2015.04.005

16. Martin E.A., Feit B., Requier F. et al. (2019). Assessing the resilience of biodiversity-driven functions in agroecosystems under environmental change. Advances in Ecological Research. 60. 59-123. http://dx.doi.org/10.1016/ bs.aecr.2019.02.003

17. Pertot I., Caffi T., Rossi ^ et al. (2016). A critical review of plant protection tools for reducing pesticide use on grapevine and new perspectives for the implementation of IPM in viticulture. Crop Protection. 97. 70-84. https://doi. org/10.1016/j.cropro.2016.11.025

18. Scortichini M. (2022) Sustainable Management of Diseases in Horticulture: Conventional and New Options. Horticulturae. V. 8. 517. https://doi.org/10.3390/ horticulturae8060517

19. Retman S.V., Borzykh O.I., Kyslykh T.M. et al. (S.V. Retman Ed.). (2014). Reiestratsiini vyprobuvannia funhitsydiv u silskomu hospodarstvi. V. 2. [Registration tests of fungicides in agriculture. V. 2. Kyiv: Kolobih, 352. (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru

...