Основні напрямки селекції зернобобових культур в Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основні напрямки селекції зернобобових культур в Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН

Н.В. Коханюк, І.В. Темченко, Т.М. Штуць, А.А. Лехман, С.В. Барвінченко, Т.С. Аралова

Мета. Висвітлити основні напрямки селекції зернобобових культур (соя, боби кормові, квасоля звичайна та горошок посівний) в Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН. Методи. Польовий, візуальний, вимірювальний, ваговий, кількісний, лабораторний, математично - статистичний. Результати. Проаналізовано різноманітний селекційний матеріал зернобобових культур, створений в Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН. Встановлено, що основним методом створення вихідного селекційного матеріалу є гібридизація з використанням простого схрещування, насичуючого, діалельного та інших. Створені скоростиглі високопродуктивні технологічні сорти зернобобових культур з високими показниками якості насіння внесено до Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні: сої ранньостиглі з середньою за роки досліджень тривалістю періоду вегетації 100-110 діб, середньою урожайністю до 3,13 т/га, високим умістом протеїну (39,71%) і жиру (23,9%) в насінні; бобів кормових - з періодом вегетації 87-103 доби, середньою урожайністю до 3,59 т/га, умістом протеїну до 30,37%; квасолі - з періодом вегетації 84-90 діб, середньою урожайністю до 2,8 т/га, умістом протеїну до 26,38%; горошку посівного - з періодом вегетації 87-93 доби, середньою урожайністю насіння до 3,0 т/га, умістом протеїну в насінні до 32,1%. Висновки. Важливу роль у підвищенні адаптивного потенціалу сої, бобів кормових, квасолі звичайної та горошку посівного відіграє селекція за конкретним напрямом. Дослідження з селекції зернобобових культур в Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН проводяться за напрямками: продуктивність, скоростиглість, адаптивність до несприятливих факторів довкілля, стійкість до основних хвороб, технологічність та покращення показників якості насіння. В основу селекційної роботи слід покласти як традиційні методи гібридизації та мутагенезу, так і сучасні методи біотехнології для отримання різноманітного вихідного матеріалу для селекції цих культур.

Ключові слова: зернобобові, соя, квасоля звичайна, боби кормові, горошок посівний, сорти, урожайність, вегетаційний період, вміст протеїну.

Main directions of pulse crops selection in the Institute of Feed Research and Agriculture of Podillia of NAAS

Kokhaniuk N.V., Temchenko I.V., Shtuts T.M., Lehman A.A., Barvinchenko S.V., Aralova T.S.

Purpose. To highlight the main trends in the selection of pulse crops (soybeans, faba beans, common beans and field peas) at the Institute of Feed Research and Agriculture of Podillia of NAAS. Methods. Field, visual, measuring, weighing, quantitative, laboratory, mathematical and statistical. Results. A variety of breeding material of leguminous crops, created at the Institute of Feed Research and Agriculture of Podillia of NAAS, was analyzed. It was established that the main method for creating the original breeding material is hybridization with the use of the simple crossing, saturating, diallel and other ones. The created early ripening high-yielding technological varieties of leguminous crops with high seed quality indicators entered into the Register of plant varieties suitable for distribution in Ukraine: soybeans - quickly ripening with an average 100-110 days over the years of research duration of the vegetation period, an average yield of up to 3.13 t/ha, high content of protein (39.71%) and fat (23.9%) in seeds; faba beans - with a 87-103 days vegetation period, average yield - up to 3.59 t/ha, protein content - up to 30.37%; beans - with a 84-90 days vegetation period, average yield - up to 2.8 t/ha, protein content - up to 26.38%; field peas - with a 87-93 days vegetation period, average seed yield - up to 3.0 t/ha, protein content in seeds - up to 32.1%.

Conclusions. An important role in increasing the adaptive potential of soybeans, faba beans, common beans, and field peas plays the specific direction selection. Research on the breeding leguminous crops at the Institute of Feed Research and Agriculture of Podillia of NAAS is conducted in the following directions: productivity, early maturity, adaptability to adverse environmental factors, resistance to major diseases, manufacturability and improvement of seed quality indicators. Both traditional methods of hybridization and mutagenesis, as well as modern methods of biotechnology to obtain a variety of starting material for the selection of these cultures, should be the basis of breeding work.

Key words: legumes, soybeans, common beans, faba beans, field peas, varieties, yield, growing season, crude protein and fat content.

Вступ

За посівними площами та валовими зборами товарного насіння група зернобобових культур у світовому землеробстві займає друге місце після зернових. Така їхня позиція зумовлена тим, що вони є найдешевшим джерелом високоякісного білка для харчування людей і годівлі тварин та птиці. Крім цього, насіння бобових вирізняється позитивним впливом на здоров'я людей та тварин завдяки оптимально поєднаному у ньому амінокислотному складу, комплексу вітамінів, мінеральних елементів, інших біологічно активних сполук.

Розширення вирощування цієї групи культур дозволяє суттєво підвищити родючість ґрунтів без значних матеріальних затрат. Сьогодні це надто важлива глобальна проблема більшості країн світу. Адже впровадження інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур створило можливість різкого нарощування валових зборів продукції [1].

Проблема білкового дефіциту в продуктах харчування населення для багатьох регіонів земної кулі стає все гострішою. Поряд з цим, високі світові ціни на енергоносії, залежність багатьох країн від їх імпорту та зростаюче усвідомлення наслідків глобального потепління поставили біопаливо на одне з перших місць на порядку денному в багатьох країнах світу, в тому числі й в Україні [2].

Для вирішення цих проблем важливим є вирощування зернобобових культур, серед яких соя, боби кормові, квасоля звичайна та горошок посівний є провідними.

Особливою цінністю і великими масштабами виробництва характеризується соя. Завдяки багатому й різноманітному хімічному складу вона здавна широко використовується як універсальна продовольча, кормова і олійна культура, що не має аналогів в арсеналі рослинних ресурсів за продуктивністю і показниками якості насіння та продуктів його переробки [3].

Світова кон'юнктура ринку на соєві продукти є досить сприятливою. Посівні площі цієї культури у світі перевищують 103 млн га. Найбільші площі під соєю - в США (29,8 млн га), Бразилії (24,0 млн га), Аргентині (18,8 млн га), Індії (10,0 млн га), Китаї (біля 8 млн га) [4]. Не винятком є і Україна, яка має достатній соєвий підкомплекс для її виробництва.

В Україні соя набула значного поширення на початку ХХІ ст. Внаслідок зростання посівних площ ця сільськогосподарська культура стала однією із найбільш важливих у галузі рослинництва та економіці багатьох аграрних підприємств, подекуди не поступаючись навіть соняшнику. Не останню роль в цьому відіграли також кліматичні зміни і поява на ринку нових високоврожайних сортів вітчизняної та зарубіжної селекції, більш адаптованих до наших умов вирощування.

Хоч останніми роками площі посіву цієї культури збільшуються, її виробництво далеко не відповідає зрослим потребам, а сучасний рівень урожайності сортів сої - їх потенційній продуктивності. Для збільшення виробництва сої в країні необхідно розширити і поглибити наукові дослідження із створення сортів інтенсивного типу, які б забезпечували формування максимально можливих урожаїв насіння в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах поряд з високими показниками якісного складу насіння, що є важливим при впровадженні політики біопалива з використанням значних сільськогосподарських угідь для отримання аграрної продукції у вигляді біодизелю та біоетанолу [5, 6].

Одним із ресурсів для цього є соя, у насінні якої міститься 18-23% жиру (а в деяких сортах - до 28,6%) із значним складом високоенергетичних жирних кислот. Поряд з цим, соя є високобілковою культурою, в насінні якої вміст білка знаходиться у високій оберненій залежності від вмісту жиру. За останні роки селекція сої за показниками якості була направлена на отримання сортів з високим вмістом протеїну (до 45%).

Тому ефективне розв'язання вищевказаних проблем можливе через підвищення врожайності і показників якості насіння сої. Для цього необхідно комплексно використовувати великі можливості сучасних сортів, проводити цілеспрямоване ведення селекції за даними напрямками на основі детального вивчення світової колекції культури та проведення екологічного сортовипробування створених сортів.

Мета й завдання. Висвітлити основні напрямки селекції таких зернобобових культур як соя, боби кормові, квасоля звичайна та горошок посівний в Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН.

Матеріали і методи

Матеріалом досліджень слугували сорти зернобобових культур (сої, бобів кормових, квасолі звичайної та горошку посівного), створені в Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН. Методи - польовий, візуальний, вимірювальний, ваговий, кількісний, лабораторний, математично-статистичний.

Результати досліджень і обговорення

За попередні роки у лабораторії селекції сої та зернобобових культур Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН створено різноманітний вихідний селекційний матеріал. Однак до сортів з кожним роком виставляються нові вимоги, що потребує подальшої роботи із селекції цих культур.

Виходячи з вищесказаного, в Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН розроблена і успішно виконується науково-обґрунтована програма із селекції зернобобових культур за напрямками, що визначаються вимогами сільгосптоваровиробників, рівнем культури землеробства, ґрунтовно-кліматичними умовами та ін., а саме: скоростиглість, продуктивність, стійкість до хвороб, несприятливих факторів довкілля, покращення показників якості насіння, технологічність.

За багато сторіч сформувався великий генофонд сої культурної і дикорослої. До сучасного генофонду сої культурної (Glycine max) входять понад 270 тис. зразків (генотипів), які наявні або яких підтримують у 91 країні. Мобілізація генетичних ресурсів лежить в основі адаптивної системи селекції. Найбільшу у світі добірку ідіоплазми сої має батьківщина цієї культури, Китай - приблизно 26 тис. генотипів, менша кількість у США - 19 тис. (колекція Міністерства сільського господарства США). В Україні колекція зразків становить 18,1 тис. і розміщується в таких установах: Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН, Селекційно-генетичний інститут (Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення (далі СГІ -НЦНС), ННЦ «Інститут землеробства НААН», Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН, Інститут зрошуваного землеробства НААН, Полтавська державна аграрна академія, Кіровоградська ДСГДС та ін. У Росії налічують 16,5 тис. зразків. Колекція Бразилії становить 18,7 тис. зразків, Японії - 15,2; Тайваню - 19,9; Індії - 10,4; Австралії - 4,7; Південної Кореї - 3,7;Філіппін - 3,3; Франції - 3,0; Румунії - 2,7; Мексики - 2,6; Колумбії - 2,4; Зімбабве та Індонезії - 2,2; Сербії - 1,2 тис. зразків та ін. [7, 8].

Що стосується сортового складу цієї культури, то в нашій країні він найбільший серед країн Європи. До Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні (станом на 18.12.2019 р.) [9] внесено 247 сортів сої, придатних для поширення у відповідних ґрунтово-кліматичних зонах, з них 123 сорти української селекції, або 49,8%, які не поступаються іноземним і можуть повністю забезпечити потреби внутрішнього ринку.

На сьогодні селекція сої може запропонувати значну кількість сортів, проте виробничнику необхідно правильно розпорядитись (вибрати) наявним сортовим асортиментом, що є досить важливим у сучасних технологіях виробництва продукції даної культури.

Успішна робота зі створення нових конкурентоздатних сортів неможлива без виявлення, вивчення та оцінки колекційних генотипів різного походження, стійких до факторів зовнішнього середовища.

В Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН успішно ведеться селекція сої, яка розпочата у 1991 році. За роки досліджень самостійно та спільно з вченими інших науково-дослідних установ Національної академії аграрних наук створено 33 сорти, з яких 27 були занесені до Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, та рекомендовані для вирощування в зонах Лісостепу, Степу і Полісся. Станом на 18.12.2019 р. у Реєстрі знаходиться 19 сортів сої нашої селекції, характеристика яких наведена в табл. 1.

Нами відзначено, що найбільш продуктивними були сорти середньо-ранньостиглої групи з середньою урожайністю 2,63-3,13 т/га та тривалістю періоду вегетації 111-120 діб.

За результатами біохімічного аналізу насіння сортів встановлено, що в залежності від умов року вирощування показники якості змінюються. Виділено сорти сої з високим вмістом протеїну і жиру в насінні та з поєднанням високого вмісту обох показників. За вмістом сирого протеїну в середньому за 2016-2019 рр. виділено сорти Омега вінницька (39,71%), Оксана (39,41%), Феміда (39,32%), Вежа (39,31 %), Золотиста (39,22%); за вмістом жиру - сорти Мілленіум (23,90%), Тріада (23,31%), КиВін (23,05%), Омега вінницька (23,00%); за високим вмістом і протеїну і жиру відзначено сорти: Омега вінницька (39,71% і 23,00% відповідно), Феміда (39,32% і 22,63%), Золотиста (39,22% і 22,89%), Вежа (39,31% і 22,43%), Оксана (39,41% і 22,05%), Княжна (39,00% і 22,34%), КиВін (37,76% і 23,05%) та ін. Ці сорти ми рекомендуємо як вихідний матеріал для використання в подальшому селекційному процесі.

Таблиця 1 Характеристика сортів сої (середнє за 2016-2019 рр.)

Боби кормові - цінна кормова і продовольча культура, зерно якої містить 25-35% білка, 50-55% крохмалю, 3-6% клітковини, 2,6-4,1% золи. Це високопоживний концентрований корм. Зерно використовується у виготовленні комбікормів, адже 1 кг його містить 1,29 кормових одиниць і 280 г перетравного протеїну [10, 11].

Використовують боби кормові і на зелену масу, в 100 кг якої міститься 16 к. о., а урожайність може досягати 50-60 т/га. Вона придатна й на зелений корм для силосування з кукурудзою, для цього вирощують культуру бобів в сумісних посівах з кукурудзою. Використання зеленої маси бобів кормових як бобового компонента силосу підвищує в ньому вміст кормових одиниць, перетравного протеїну і обмінної енергії, що дозволяє згодовувати його тваринам. Маючи високу стійкість до вилягання, боби кормові є цінним компонентом однорічних трав [12].

Дослідження із селекції бобів кормових в Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН проводяться з 1992 року в напрямку створення високопродуктивних, скоростиглих, екологічно-пластичних сортів з високими господарськоцінними ознаками, придатних до механізованого вирощування.

Проведена оцінка більше 600 сортозразків різного еколого-географічного походження за господарськоцінними ознаками і на їх основі створена робоча колекція із 100 сортозразків, які є генетичними джерелами, донорами основних господарськоцінних ознак за вищезазначеними напрямками.

Основний метод створення вихідного селекційного матеріалу - це гібридизація з використанням простого схрещування, насичувального, діалельного та реципрокного. Значна гомогенність вихідного матеріалу бобів кормових у більшості не задовольняє цілеспрямоване ведення селекції при створенні нових сортів з комплексом господарськоцінних ознак. У зв'язку з цим, для збільшення спектру полігенності вихідного матеріалу використовується хімічний мутагенез. Створено значний гетерогенний матеріал (мутанти) для наступного використання у селекційному процесі.

За період роботи із селекції бобів кормових створено вихідний матеріал, з якого відібрано ряд високопродуктивних ліній, що проходять оцінку в усіх ланках селекційного процесу. Спільно з Прикарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією ІСГ КР НААН створено 4 сорти - Оріон, Білун, Візир і Переможець та сорти Віват, Пікантні та Сіріус селекції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, які було занесено до Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні (станом на 18.12.2019 р. з них 5 сортів знаходиться у Реєстрі) (табл. 2).

Таблиця 2. Характеристика сортів бобів кормових (середнє за 2016-2019 рр.)

У результаті вивчення колекції бобів кормових виявлено, що донорами та джерелами цінних ознак можуть виступати такі сорти: продуктивності - Віват, Пікантні, Візир; стійкості до хвороб - Переможець, Сіріус. За вмістом сирого протеїну в середньому за 2016-2019 рр. виділено сорт бобів Переможець (30,37%). Ці сорти ми рекомендуємо як вихідний матеріал для використання в селекційному процесі.

Значне зниження виробництва високобілкових продуктів харчування тваринницького походження в Україні та їх високу собівартість значною мірою можна компенсувати наданням належної уваги вирощуванню квасолі. Ця цінна високобілкова культура у світовому землеробстві займає друге місце після сої. Попит на світовому ринку на зерно квасолі дуже високий.

У зерні квасолі міститься білка в середньому 22,3%, вуглеводів - 54,5%, жиру - 1,7%, клітковини - 3,9%, зольних елементів - 3,6%. Вона має високу енергетичну цінність як продукт харчування. В 100 г насіння міститься 309 ккал (1293 кДж). За енергетичною цінністю вона перевищує яловичину більш як у 2 рази, а рибу - в 7 разів [13].

Дослідження із селекції квасолі звичайної в Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН проводяться з 1993 року за такими напрямками: продуктивність, скоростиглість, адаптивність до несприятливих факторів довкілля, стійкість до основних хвороб, технологічність та покращення показників якості насіння.

Проведено оцінку більше 500 сортів різного еколого-географічного походження за господарськоцінними ознаками і на їх основі створено робочу колекцію із 300 зразків, які є генетичними джерелами та донорами цих ознак. Проведене формування колекції відповідно до ВОС-тесту за морфо- анатомічними ознаками дає можливість цілеспрямованого вивчення мінливості та стабільності при створенні вихідного матеріалу.

Основним методом створення вихідного селекційного матеріалу є гібридизація. На основі вивчення генотипового механізму продуктивності та стійкості до несприятливих факторів довкілля, технологічності за морфо- біологічними, біохімічними та технологічними показниками створена значна кількість генотипів, які значною мірою відповідають моделі сорту.

На даний час (станом на 18.12.2019 р.) у Реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, нараховується 19 сортів квасолі, з них 3 - селекції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, а саме: Галактика, Славія і Рось (табл. 3).

Таблиця 3 Характеристика сортів квасолі (середнє за 2016-2019 рр.)

За роки вивчення створено ряд цінних міжсортових гібридів та селекційних ліній, які проходять вивчення в усіх ланках селекційного процесу. На основі вивчення колекційного матеріалу виявлено, що донорами та джерелами цінних ознак можуть виступати такі сорти квасолі: продуктивності - Рось, Бийчанка, Подільська кущова, Мотольська біла, Ока, Білоруська 288, Yulia, Isex та інші; скоростиглості - Галактика, Харківська штамбова, Московська біла, Лехчево 6, К-14998, Krasznokvaita, Vednina та інші.

Горошок посівний (вика яра) - одна з важливих, найбільш розповсюджених однорічних бобових кормових культур, що як бобовий компонент входить до складу багатьох однорічних бобово -злакових сумішок, які використовуються на зелений корм, сіно, силос, сінаж, трав'яне борошно, зернофураж тощо. Кормова маса з високим вмістом білка, каротину та інших поживних речовин характеризується дуже доброю перетравністю і є високоцінним кормом для більшості сільськогосподарських тварин. Горошок також має важливе значення як високоякісний попередник для інших сільськогосподарських культур завдяки здатності кореневої системи в симбіозі з бульбочковими бактеріями накопичувати за вегетацію в ґрунті до 100 кг/га біологічного азоту, а також залишати після себе велику масу органіки.

В умовах різних ґрунтово-кліматичних зон України горошок посівний (ярий) здатний формувати врожай зеленої маси в суміші із злаковим компонентом до 40-45 т/га, сіна - 60-80 т/га, зерна - понад 3 т/га. Але основним недоліком багатьох сортів культури, внесених в Реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні, є недостатня екологічна пластичність та адаптованість до факторів зовнішнього середовища, коли в несприятливих погодних умовах вирощування насіннєва продуктивність не перевищує 1,0 т/га. Тому головним завданням селекційної роботи з горошком є створення середньостиглого типу високопродуктивних по біомасі і зерну сортів з високою адаптивністю та екологічною пластичністю до умов довкілля.

Основним методом селекції горошку є метод внутрішньовидової гібридизації з подальшим одно-, або багаторазовим відбором. Комплексна оцінка вихідного матеріалу проводиться за визначенням спадковості морфобіологічних ознак та елементів продуктивності, які зумовлюють рівень кормової і насіннєвої продуктивності та тип стиглості, кореляційних зв'язків між ними, ступеня варіювання як у вихідних форм, так і у гібридів різних поколінь, частоти і ступеня трансгресивних форм, які з'являються в гібридних популяціях різних поколінь.

За більш як 30 річний період вивчено та оцінено понад 1000 сортів і колекційних зразків різного походження, з яких біля 300 були використані в гібридизації.

Протягом етапів роботи з селекції горошку посівного (ярого) нами встановлено, що перекомбінація генів найбільш повно відбувається в третьому поколінні гібридних популяцій, тому вдається отримати на 10 -15 % трансгресивних нащадків більше при відборах із гібридних популяцій третього покоління в порівнянні з другим за більшістю морфологічних елементів, які визначають продуктивність рослини.

Аналіз створених гібридів горошку посівного (ярого) свідчить про те, що для отримання перспективного селекційного матеріалу вихідні батьківські форми повинні характеризуватись високою насіннєвою продуктивністю. Походження суттєвої ролі не відіграє, причому материнська форма повинна бути більш пристосована до конкретних ґрунтово-кліматичних умов.

При схрещуванні контрастних за продуктивністю вихідних форм прослідковується, в основному, проміжний тип спадковості ознак за незначним виключенням, коли при розщепленні гібридної популяції з'являються окремі трансгресивні генотипи, які перевищують за своїми параметрами ознак продуктивності найкращу батьківську форму, але кількість таких форм незначна, ступінь трансгресії невисока і зумовлена в більшості випадків не генотипом, а впливом випадкових факторів.

Більш суттєвий позитивний ефект ми отримуємо при схрещуванні високопродуктивних і близьких за своїми параметрами батьківських форм, коли з'являється значно більша кількість трансгресивних форм і в процесі селекційної роботи вдається виділити перспективні селекційні номери, в яких насіннєва продуктивність на 2-5 ц/га перевищує батьківські форми і стандарт.

Використовуючи в практичній роботі отримані результати наукових досліджень, в Інституті кормів та сільського господарства Поділля створено 14 високопродуктивних сортів горошку посівного (ярого) середньостиглого типу, 5 з яких внесено до Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні (станом на 18.12.2019 р.): Ліліана, Владіслава, Єлізавета, Надія Поділля та Південнобузька (табл. 4).

Створені сорти характеризуються високою кормовою і насіннєвою продуктивністю: урожайність зеленої маси суміші горошку з вівсом складає від 30 до 50 т/га, сіна суміші - 7-10 т/га, насіння - 2,5-3,2 т/га. Вегетаційний період складає 90-110 діб, період до укісної стиглості - 50-56 діб. Уміст сирого протеїну в сухій речовині 18-20%, в насінні - 24-32%, збір сирого протеїну - 0,8-1,2 т/га. Характеризуються високою стійкістю до хвороб, посухи, осипання (8 -9 балів).

Таблиця 4 Характеристика сортів горошку посівного (ярого) (середнє за 2016-2019 рр.)

соя боб гібридизація селекція

Висновки

Важливу роль у підвищенні адаптивного потенціалу сої, бобів кормових, квасолі звичайної та горошку посівного (ярого) відіграє селекція за конкретним напрямом. В основу селекційної роботи слід покласти як традиційні методи гібридизації та мутагенезу, так і, бажано, сучасні методи біотехнології для отримання більш різноманітного вихідного матеріалу для селекції цих культур.

Список бібліографічних посилань

1. Січкар В.І. Стан і перспективи розвитку виробництва зернобобових культур у світі та Україні. Збірник наукових праць СГІ-НЦНС. 2015. № 26(66). С. 9-20.

2. Петриченко В.Ф., Кобак С.Я., Колісник С.І., Романюк, В.І., Лихочвор В.В. Вплив вологозабезпечення на реалізацію генетичного потенціалу бобів кормових. Корми і кормовиробництво. 2021. 91. С. 8-19.

3. Цицюра Т.В., Темченко І.В., Семцов А.В. Статистична оцінка сортового потенціалу сої за показниками якісного хімічного складу насіння в умовах Лісостепу правобережного. Корми і кормовиробництво. 2019. № 87. С. 19-26.

4. Кернасюк Ю. Ринок сої: розвиток, тенденції і прогнози. Агробізнес сьогодні. 2017.

5. Бабич А.О., Іванюк С.В., Темченко І.В., Семцов А.В., Вільгота М.В., Коханюк Н.В., Задорожна І.С. Сортові ресурси сої Поділля. Посібник Українського хлібороба. 2015. №1. С. 153-156.

6. Цицюра Т.В., Семцов А.В., Цицюра Я.Г. Порівняльна селекційна цінність сортів сої різного еколого-географічного походження. Корми і кормовиробництво. 2017. № 84. С. 18-25.

7. Бабич А.О., Бабич-Побережна А.А. Селекція, виробництво, торгівля і використання сої у світі. Київ, Аграрна наука. 2011. 548 с.

8. Кучеренко Є.Ю. Сучасний стан селекції сої на підвищену урожайність і стійкість до біо - та абіотичних чинників. Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія «Фітопатологія та ентомологія». 2016. № 1-2. С. 37-46.

9. Реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2019 році. Київ, 2019. 451 с.

10. Іванюк С.В., Барвінченко С.В., Бабич А.О., Цицюра Т.В., Вільгота М.В. Екологічно-адаптивна оцінка сортозразків бобів кормових за показниками якості насіння. Корми і кормовиробництво. 2015. № 80. С. 9-16.

11. Барвінченко С.В. Відновити бобові традиції. The Ukrainian Farmer. 2018. № 4. С. 34-38.

12. Іванюк С.В., Барвінченко С.В. Селекция Vicia faba в Украине. «Стратегия и приоритеты развития земледелия и селекции полевых культур в Беларуси». Материалы международной научно-практической конференции, Жодино, 5-6 июля 2017. С. 295-300.

13. Бабич А.О., Іванюк С.В., Бабій С.І., Лехман А.А. Основні результати селекції бобів кормових і квасолі звичайної в Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН. Вісник аграрної науки. 2013. № 9. С. 25-27.

References

1. Sichkar V.I. Stan i perspektyvy rozvytku vyrobnytstva zernobobovykh kultur u sviti ta Ukraini [The state and prospects for the development of the production of legumes in the world and in Ukraine]. Zbirnyk naukovykh prats SHI-NTsNS [Collection of scientific works of the Breeding and Genetic Institute-National Center for Seed Science and Varietal Research], 2015, № 26(66), pp. 9-20 [in Ukrainian].

2. Petrychenko V.F., Kobak S.Ia., Kolisnyk S.I., Romaniuk, V.I., Lykhochvor V.V. Vplyv volohozabezpechennia na realizatsiiu henetychnoho potentsialu bobiv kormovykh [Influence of moisture supply on realization of the genetic potential of faba beans]. Kormy i kormovyrobnytstvo [Feeds and feed production], 2021, № 91, pp. 8-19. [in Ukrainian].

3. Tsytsiura T.V., Temchenko I.V., Semtsov A.V. Statystychna otsinka sortovoho potentsialu soi za pokaznykamy yakisnoho khimichnoho skladu nasinnia v umovakh Lisostepu pravoberezhnoho [ Statistical evaluation of soybean varietal potential based on indicators of qualitative chemical composition of seeds in conditions of the right-bank forest-steppe]. Kormy i kormovyrobnytstvo [Feeds and feed production], 2019, № 87, pp. 19-26. [in Ukrainian].

4. Kernasiuk Yu. Rynok soi: rozvytok, tendentsii i prohnozy [The soybean market: development, trends and forecasts]. Ahrobiznes sohodni [Agribusiness today], 2017. [in Ukrainian].

5. Babych A.O., Ivaniuk S.V., Temchenko I.V., Semtsov A.V., Vilhota M.V., Kokhaniuk N.V., Zadorozhna I.S. Sortovi resursy soi Podillia [Varietal resources of soybeans of Podillia]. Posibnyk Ukrainskoho khliboroba [Handbook of the Ukrainian farmer], 2015, № 1, pp.153-156 [in Ukrainian].

6. Tsytsiura T.V., Semtsov A.V., Tsytsiura Ya.H. Porivnialna selektsiina tsinnist sortiv soi riznoho ekoloho-heohrafichnoho pokhodzhennia [Comparative breeding value of soybean varieties of different ecological and geographical origins]. Kormy i kormovyrobnytstvo [Feeds and feed production], 2017, № 84, pp. 18-25 [in Ukrainian].

7. Babych A.O., Babych-Poberezhna A.A. (2011). Selektsiia, vyrobnytstvo, torhivlia i vykorystannia soi u sviti [Breeding, production, trade and use of soybeans in the world]. Kyiv, Ahrarna nauka, 548 p. [in Ukrainian].

8. Kucherenko Ye.Iu. Suchasnyi stan selektsii soi na pidvyshchenu urozhainist i stiikist do bio- ta abiotychnykh chynnykiv [Current status of soybean selection for increased productivity and resistance to biotic and abiotic factors]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Serna “Fitopatolohiia ta entomolohiia” [Bulletin of Kharkiv National Agrarian University. Series: Phytopathology and Entomology], 2016, № 1-2, pp. 37-46 [in Ukrainian].

9. Reiestr sortiv roslyn, prydatnykh dlia poshyrennia v Ukraini u 2019 rotsi [Register of plant varieties suitable for distribution in Ukraine in 2019]. Kyiv, 2019, 451 p. [in Ukrainian].

10. Ivaniuk S.V., Barvinchenko S.V., Babych A.O., Tsytsiura T.V., Vilhota M.V. Ekolohichno-adaptyvna otsinka sortozrazkiv bobiv kormovykh za pokaznykamy yakosti nasinnia [Ecologically-adaptive evaluation of fodder bean varietal samples based on seed quality indicators]. Kormy i kormovyrobnytstvo [Feeds and feed production], 2015, № 80, pp. 9-16 [in Ukrainian].

11. Barvinchenko S.V. Vidnovyty bobovi tradytsii [To restore bean traditions]. The Ukrainian Farmer, 2018, № 4, pp. 34-38 [in Ukrainian].

12. Ivaniuk S.V., Barvinchenko S.V. Selektsyia Vicia faba v Ukraine. “Strategiya i prioritety razvitiya zemledeliya i selektsii polevykh kultur v Belarusi” [Selection of Vicia faba in Ukraine. “Strategy and priorities for the development of agriculture and selection of field crops in Belarus”]. Materialy mezhdunarodnoi nauchno-prakticheskoi konferentsii [Proceedings of the international scientific and practical conference]. Zhodino, 2017, pp. 295-300 [in Russian].

13. Babych A.O., Ivaniuk S.V., Babii S.I., Lekhman A.A. Osnovni rezultaty selektsii bobiv kormovykh i kvasoli zvychainoi v Instytuti kormiv ta silskoho hospodarstva Podillia NAAN [ The main results of the breeding of faba beans and common beans in the Institute of Feed Research and Agriculture of Podillia of NAAS]. Visnyk ahrarnoi nauky [Herald of Agrarian Science], 2013, № 9, pp. 25-27 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru