Хімічний склад та поживність розсипних і гранульованих комбікормів для молодняку свиней

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хімічний склад та поживність розсипних і гранульованих комбікормів для молодняку свиней

А.В. Гуцол

І.В. Дмитрук

Анотація

Мета. Дослідити хімічний склад та поживність розсипних та гранульованих комбікормів. Виготовити дослідні зразки розсипних та гранульованих комбікормів, зробити хімічний аналіз розсипних та гранульованих комбікормів, порівняти їхній хімічний склад та вміст основних поживних речовин. Методи. У процесі дослідження використано загальнонаукові методи: дедукції, наукової гіпотези та абстрагування. Для визначення хімічного складу комбікормів використані методики зоотехнічного аналізу. Результати. Аналіз хімічного складу розсипного та гранульованого комбікорму у абсолютно сухій речовині свідчить про вищий вміст основних поживних речовин у гранульованому комбікормі, так вміст сирого протеїну у гранульованому комбікормі вищий на 3,52%, сирого жиру - на 1,45%, вміст сирої клітковини та безазотистих екстрактивних речовин - на 1,48% та на 2,79% нижчий, ніж у розсипному комбікормі. Поживність одного кілограма гранульованого комбікорму у абсолютно сухій речовині на 0,04 енергетичної кормової одиниці, або на 0,37 МДж, вища, ніж розсипного комбікорму, а вміст перетравного протеїну на 18 г, або на 14,5%, вищий, ніж у розсипному комбікормі. На одну енергетичну кормову одиницю у розсипному комбікормі припадає 136,8 г сирого протеїну і 107,8 г перетравного протеїну, у гранульованому комбікормі 161,8 г сирого протеїну і 119,3 г перетравного протеїну, або на 25 г та 11,5 г більше. Аналіз вуглеводно-лігнінового складу гранульованого та розсипного комбікорму у абсолютно сухій речовині свідчить про зменшення на 2,8% суми легкорозчинних цукрів, крохмалю - на 1,41%, цукру - на 0,40%, геміцелюлози - на 0,39%, лігніну - на 0,82% у гранульованого комбікорму. Висновки. Використання гранулювання дозволяє підвищити енергетичну та протеїнову поживність комбікорму за рахунок концентрації основних поживних речовин у сухій речовині гранульованого комбікорму.

Ключові слова: гранулювання, комбікорм, зерно, раціон, хімічний склад, поживність, протеїн.

Hutsol A.V., Dmytruk I.V.

Chemical composition and nutrition value of bulk and granular compound feed for young pigs

Abstract

Purpose. To investigate the chemical composition and nutritional value of loose and granular feed. To make samples of loose and granular feed, make chemical analysis of loose and granular feeds, compare their chemical composition and content of essential nutrients. Methods. In the process of research general scientific methods were used: deduction, scientific hypothesis and abstraction. Zootechnical analysis methods were used to determine the chemical composition of compound feeds. Results. Analysis of the chemical composition of loose and granular feed in absolutely dry matter shows a higher content of essential nutrients in granular feed, so the content of crude protein in granular feed is higher by 3.52%, crude fat - by 1.45%, crude fiber and nitrogen-free of extractives - by 1.48% and by 2.79% lower than in bulk feed. Nutritional value of one kilogram of granulated feed in absolutely dry matter is 0.04 energy feed units, or 0.37 MJ, higher than of bulk feed, and content of digestible protein by 18 g, or 14.5%, higher than in bulk compound feed. 136.8 g of crude protein and 107.8 g of digestible protein fall per one energy feed unit in loose feed, 161.8 g of crude protein and 119.3 g of digestible protein in granular feed, or 25g and 11.5 g more. Analysis of the carbohydrate -lignin composition of granular and loose feed in absolutely dry matter shows a decrease of 2.8% in the amount of easily soluble sugars, starch - by 1.41%, sugar - by 0.40%, hemicellulose - by 0.39%, lignin - by 0.82% in granular feed. Conclusions. The use of granulation allows to increase the energy and protein nutritional value of feed due to the concentration of essential nutrients in the dry matter of granulated feed.

Key words: granulation, compoundfeed, grain, diet, chemical composition, nutritional value, protein.

Постановка проблеми

гранульований розсипний комбікорм вуглеводно-лігніновий

Гранулювання комбікормової продукції є вагомим та невід'ємним етапом при виробництві комбікормів.

Гранулювання - це процес термопластичної дифузії дрібнодисперсного сипучого матеріалу в щільні гранули відповідної форми і розмірів. Іншими словами, при фізичному наданні певного тиску преса-гранулятора відбувається зовнішнє ущільнення матеріалу за рахунок зменшення порожнин між частинками. Потім ущільнюються і деформуються самі частинки і між ними виникає молекулярне зчеплення. Високий тиск в кінці процедури пресування призводить до переходу пружних деформацій частинок в пластичні, внаслідок чого структура гранули зміцнюється і зберігається задана їй форма [1, 2, 3].

Грануляція дозволяє забезпечити стабільну однорідність комбікормів, поліпшити санітарні та гігієнічні параметри, підвищити поживну цінність, збільшити термін зберігання; компоненти комбікорму не піддаються самосортуванню; втрати комбікорму зменшуються під час транспортування та зберігання, підвищується ефективність використання зерносховищ, силосів, складів тощо. Крупка, отримана шляхом подрібнення гранул, згодовується молодняку сільськогосподарських тварин. Вона, як правило, не тверда, не травмує шлунок тварин; такий продукт не утворює пилу і тим самим не викликає налипання на органи травлення і дихання, зберігає стабільність і стійкість при транспортуванні [4, 5, 6].

Традиційний процес приготування комбікормів включає такі технологічні процеси, як очищення компонентів зернової і білкової сировини при прийманні сировини, попереднє подрібнення компонентів, зважування та дозування, змішування готової суміші компонентів, отримання розсипного комбікорму. Розсипний комбікорм проходить етап гранулювання з наступним сушінням або охолодженням гранул [1, 7, 8].

Для реалізації завдань комбікормового виробництва дуже важливо, щоб комбікорми були збалансовані за поживністю, амінокислотним складом для безпечної і якісної годівлі молодняку сільськогосподарських тварин [2, 9, 10].

Термічна обробка сировини часто покращує засвоюваність поживних речовин, застосування тепла може призвести до небажаних хімічних реакцій. Кормові інгредієнти з високим вмістом термолабільних амінокислот повинні піддаватися термічній обробці з обережністю. Крім того, відомо, що термічна обробка комбікорму може мати значний вплив на в'язкість через різну кількість водорозчинних полісахаридів в зерні [5, 7, 11].

Виробництво гранульованих комбікормів викликано прагненням одержати більш продуктивні комбікорми, поліпшити їх смакові якості, зробити їх зручнішими для зберігання і транспортування, а також запобігти втратам у вигляді борошна і пилу [3, 6, 12].

У процесі гранулювання відбувається часткове варіння складових частин комбікормів, яке потім прискорює процес травлення у тварини. При гранулюванні відбувається також гідротермічна обробка, в результаті чого крохмаль злакових культур та інших інгредієнтів частково перетворюється в цукор. Оцукровування підвищує кормову цінність гранульованого комбікорму. Деякі фахівці стверджують, що під час гранулювання руйнуються вітаміни. Але численні дослідження, проведені в Англії, США та інших країнах, доводять, що вельми обмежений час дії теплом на інгредієнти в процесі гранулювання не чинить істотного впливу на зниження активності вітамінів. У всякому разі, при зберіганні розсипних борошнистих комбікормів втрата активності вітамінів відбувається у значно більших розмірах, ніж при гранулюванні [1, 3, 13].

У гранулах краще зберігається збалансованість комбікормів, особливо вітамінів, мікроелементів, пробіотиків і пребіотиків та інших мікродобавок. При гранулюванні комбікормів збільшується їх щільність, гранули мають підвищену питому вагу порівняно з борошнистими комбікормами, що дозволяє економніше використання складських приміщень і тари. Гранули мають хорошу сипучість, їх зручно зберігати. Гранули добре транспортуються без порушення гомогенності комбікормів, зручні для навантажування і вивантаження при доставці на тваринницькі ферми безтарним способом [1, 4, 6].

На 1 МДж обмінної енергії в раціонах поросят має припадати 15,48 г сирого і 13,03 г перетравного протеїну, 6,45 г жиру, 1,93 г клітковини, 0,87 г лізину, 0,48 г метіоніну з цистином, 0,77 г кальцію і 0,58 г фосфору. Для забезпечення такої високої концентрації поживних речовин на одиницю обмінної енергії необхідно застосовувати гранулювання комбікормів [9].

Переваги годівлі свиней гранулами полягають у тому, що зникає строкатість раціонів, зводяться до мінімуму витрати праці на обробку кормів і годівлю, полегшується механізація годівлі свиней. Значно підвищується коефіцієнт конверсії при годівлі тварин. Це означає, що витрата гранульованого комбікорму на одиницю приросту ваги тварини значно менша, ніж витрата борошнистого комбікорму, виготовленого за тим же рецептом. Комбікорми у гранулах краще засвоюються тваринами завдяки гарному пережовуванню. При згодовуванні тваринам гранульованих комбікормів стимулюється апетит, не подразнюються слизові оболонки дихальних шляхів [2, 6, 8].

У зв'язку з високою ефективністю гранульованих комбікормів порівняно з борошнистими і грубими, негранульованими кормами, в багатьох країнах їх виробництво зростає. Питома вага гранульованих комбікормів у загальному виробництві становить від 50 до 75% і більше. Таким чином, гранульовані комбікорми в Англії складають близько 85% від їх загального виробництва [1,8].

На основі проведеного літературного і патентного оглядів слід сказати, що здійснення контролю за дотриманням технології гранулювання необхідне не тільки для покращення поживної та санітарної якості комбікормової продукції, але і для підвищення її продуктивної дії.

Мета досліджень полягає у вивченні хімічного складу та поживності розсипних та гранульованих комбікормів, порівнянні отриманих результатів.

Матеріали і методи

У процесі гранулювання проявляються практично всі відомі види фізико-механічних зв'язків між частинками. На частинки в суміші, яка іде на гранулювання, діють адгезійни сили, які виникають в адсорбованих шарах під дією сил зовнішнього стискання, також капілярні та поверхнево - активні сили на межі розділення твердої та рідкої фаз, сили притягування (мономолекулярні сили Ван-дер-Вальса та сили електростатичного притягування), крім того, сили зв'язку, що виникають при хімічних реакціях, при нагріванні парою. Такий вплив на зерносуміш змінює притаманні властивості, хімічний склад та поживність гранульованих комбікормів.

Організація промислової технології виробництва свинини потребує створення належних умов годівлі молодняку свиней, яку контролюють, дотримуючись норм концентрації енергії та інших поживних речовин у комбікормах.

Енергетична поживність та вміст протеїну у комбікормах залежать від якості сировини, складу кормів, що використовують для їх виробництва. При середньодобових приростах молодняку свиней на рівні 650-800 г у раціонах на одиницю обмінної енергії витрачається менше сухої речовини, клітковини, мінеральних елементів і вітамінів. При цьому збільшуються витрати сирого і перетравного протеїну. Чим вищими плануються середньодобові прирости, тим більшою має бути у сухій речовині концентрація енергії, протеїну та амінокислот і меншою -клітковини.

Основою для приготування комбікорму є зерно, яке попередньо подрібнювали. Для досягнення однорідного розсипного комбікорму, який використовували для виробництва гранул, при проведенні процесу подрібнення зернової сировини використовували сито з отворами 1,5-2 мм при швидкості обертання ротора дробарки 26 м/с та 35 м/с. Гранулювання проводили при температурі +60-85°С, продукту на виході +60-75°С. Охолодження гранул здійснювалось до температури +20-30°С.

У виробничих умовах Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН були підготовані експериментальні зразки гранул з комбікорму. Сировину для комбікорму подрібнювали на дробарці кормовій універсальній потужністю 4 кВт/год та діаметром сітки 2-3 мм та подавали до змішувача. Гранулювання проводили в грануляторі з рухливими перфорованими нарізними роликами з пресувальним каналом 6 мм та діаметром матриці 200 мм потужністю 11 кВт/год. На виході отримували гранули діаметром 6 мм. Гранулювання проводили при температурі +60-83°С, продукту на виході +60-75 °С. Отримані гранули спрямовували на охолоджувач для швидкого зниження температури корму, щоб температура гранул була не більше, ніж на 10оС вищою від навколишнього середовища з одночасним відділенням дрібних частин і подальшою розфасовкою в крафт-мішки. Це дало можливість отримати корм вологістю 11-13%. Загальні витрати електроенергії при цьому становили 66 кВт/т.

Хімічний аналіз відібраних середніх проб гранульованих і розсипних комбікормів проводили в лабораторії моніторингу якості, безпеки кормів і сировини Інституту кормів та сільського господарства Поділля.

Результати досліджень та обговорення

До складу комбікорму для молодняку свиней включали зерно ячменю, тритикале, кукурудзи та пшениці, сою екструдовану, пробіотики, а також використовували премікс фірми Nutrimin (лимонна кислота, ферменти, антиоксиданти, амінокислоти, вітаміни, макро та мікроелементи) для балансування комбікорму. Хімічний склад розсипного та гранульованого комбікорму у абсолютно сухій речовині подано в таблиці 1.

Аналіз хімічного складу розсипного та гранульованого комбікорму у абсолютно сухій речовині свідчить про вищий вміст основних поживних речовин у гранульованому комбікормі, так вміст сирого протеїну у гранульованому комбікормові вищий на 3,52 %, сирого жиру - на 1,45%, вміст сирої клітковини та безазотистих екстрактивних речовин - на 1,48% та на 2,79% нижчий, ніж у розсипному комбікормі.

Таблиця 1. Хімічний склад розсипного та гранульованого комбікорму у абсолютно сухій речовині, %

Поживність одного кілограма гранульованого комбікорму у абсолютно сухій речовині на 0,04 енергетичної кормової одиниці, або на 0,37 МДж, вища, ніж розсипного комбікорму (табл. 2).

Таблиця 2. Поживність одного кілограма розсипного та гранульованого комбікорму у абсолютно сухій речовині, %

Вміст перетравного протеїну на 18 г, або на 14,5%, вищий, ніж у розсипному комбікормі. На одну енергетичну кормову одиницю у розсипному комбікормі припадає 136,8 г сирого протеїну і 107,8 г перетравного протеїну, у гранульованому комбікормі - 161,8 г сирого протеїну і 119,3 г перетравного протеїну, або на 25 г та 11,5 г більше.

Використання гранулювання дозволяє підвищити енергетичну та протеїнову поживність комбікорму за рахунок концентрації основних поживних речовин у сухій речовині гранульованого комбікорму.

Аналіз вуглеводно-лігнінового складу у абсолютно сухій речовині гранульованого та розсипного комбікорму свідчить про зменшення на 2,8% суми легкорозчинних цукрів, крохмалю - на 1,41%, цукру - на 0,40%, геміцелюлози - на 0,39%, лігніну - на 0,82% у гранульованому комбікормі (табл. 3).

Таблиця 3. Вуглеводно-лігніновий склад комбікормів у абсолютно сухій речовині, %

Зменшення вмісту крохмалю та цукру було несуттєвими і не вплинуло на поживність гранульованого комбікорму. Некрохмальні полісахариди представляють собою нейтрально-детергентну клітковину, до якої належить лігнін, целюлоза, геміцелюлоза. Ця група речовин не перетравлюється в шлунково-кишковому тракті, оскільки власних ферментів для її перетравлення у молодняку свиней немає. Зменшення вмісту лігніну, целюлози, геміцелюлози в гранульованих комбікормах підвищить перетравність комбікормів.

Отримані результати з визначення хімічного складу та поживності розсипних та гранульованих комбікормів необхідні для розробки рецептів гранульованих комбікормів для різних вікових груп молодняку свиней.

Необхідно гранулювати комбікорм для підвищення концентрації поживних речовин при виготовленні комбікормів для поросят. Оскільки через нерозвинений шлунково-кишковий тракт вони не в змозі споживати значні об'єми кормів. В той же час, потреба у поживних речовинах через інтенсивні обмінні процеси у них висока. Тому для того, щоб інтенсивна технологія вирощування і відгодівлі молодняку свиней була високоефективною необхідно, щоб гранульований комбікормовий продукт мав високу поживність.

Висновки

1. Аналіз хімічного складу розсипного та гранульованого комбікорму у абсолютно сухій речовині свідчить про вищий вміст основних поживних речовин у гранульованому комбікормі, так вміст сирого протеїну у гранульованому комбікормові вищий на 3,52%, сирого жиру - на 1,45%, вміст сирої клітковини та безазотистих екстрактивних речовин - на 1,48% та на 2,79 % нижчий, ніж у розсипному комбікормі.

Поживність одного кілограма гранульованого комбікорму у абсолютно сухій речовині на 0,04 енергетичні кормові одиниці, або на 0,37 МДж, вища, ніж розсипного комбікорму, а вміст перетравного протеїну на 18 г, або на 14,5%, вищий, ніж у розсипному комбікормі.

На одну енергетичну кормову одиницю у розсипному комбікормі припадає 136,8 г сирого протеїну і 107,8 г перетравного протеїну, у гранульованому комбікормі міститься 161,8 г сирого протеїну і 119,3 г перетравного протеїну, або на 25 г та 11,5 г більше.

Аналіз вуглеводно-лігнінового складу гранульованого та розсипного комбікорму у абсолютно сухій речовині свідчить про зменшення на 2,8% суми легкорозчинних цукрів, крохмалю - на 1,41%, цукру - на 0,40%, геміцелюлози - на 0,39%, лігніну - на 0,82 % у гранульованого комбікорму.

Використання гранулювання дозволяє підвищити енергетичну та протеїнову поживність комбікорму за рахунок концентрації основних поживних речовин в сухій речовині гранульованого комбікорму.

Список бібліографічних посилань

1. Єгоров Б., Батієвська Н. Технологічна ефективність удосконалення технології гранулювання комбікормів. Scientific Works. 2019. № 82(2). С. 10-16. https://doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1193.

2. Волкова С.Ф., Щербатова К.О. Розвиток комбікормового виробництва як основа забезпечення продовольчої безпеки України. Економіка харчової промисловості ОНАХТ. Одеса, 2015. № 2(26). С. 5-10.

3. Егоров Б.В. Оценка стабильности технологических процессов в зерноперерабатывающей промышленности. Хранение и переработка зерна. Днепропетровск, 2013. № 10(175). С. 39-43.

4. Мерко І.Т., Моргун В.О. Наукові основи і технологія переробки зерна. Одеса: Друк, 2001. 348 с.

5. Сытько А.А. Гранулирование - залог прибыльного животноводства и птицеводства. Зернові продукти і комбікорми ОнАХТ. Одеса, 2013. № 3(51). С. 39-40.

6. Vukmirovic D., Colovic R., Rakita S. at. el. Importance of feed structure (particle size) and feed form (mash vs. pellets) in pig nutrition - A review. June 2017. Animal Feed Science and Technology. Vol. 233. Pp. 133-144. https://doi.org/10.1016/j.anifeedsci.2017.06.016.

7. Daza A., Latorre M.A., Lopez-Bote C.J. The effect of granulated barley as single major ingredient in the growing or finishing diet on productive performance, carcass, meat and fat quality of heavy pigs. Animal. 2012. Vol. 6, Issue 9. Pp. 1543-1553 https://doi.org/10.1017/S1751731112000110.

8. Єгоров Б.В. Технологія виробництва комбікормів. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. Одеса. Друкарський дім, 2011. 448 с.

9. Ібатуллін І.І., Мельник Ю.Ф., Отченашко В.В.,та ін. Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин: навчальний посібник; під ред. академіка НААН України І.І. Ібатулліна. К.: 2015. 422 с.

10. Yegorov B., Batievskaya N. The development advanced granulation technology of compound feeds. Food Science and Technology ОНАХТ. Одеса, 2019. № 12(2). С. 118-127.

11. Yegorov B.V., Batievskaya N.O. Application of granulation technology in various industries. Зернові продукти і комбікорми. 2017. Вип. 3. С. 33-38.

12. Yegorov B., Batievskaya N. The development granulation technology of compound feeds in the form of mixture crumbs. Зернові продукти і комбікорми ОНАХТ. Одеса, 2019. № 3(75). С. 19-26.

13. Егоров Б.В., Макаринская А.В. Эффективность комбикормов четвертого поколения. Зернові продукти і комбікорми. 2011. № 3(43). С. 33 -34.

14. Петриченко В.Ф., Корнійчук О.В., Векленко Ю.А. Сталий розвиток лукопасовищного кормовиробництва в умовах змін клімату. Вісник аграрної науки. 2018, № 6(783). С. 25-32. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk 201806-045.

15. Петриченко В.Ф., Корнійчук О.В, Векленко Ю.А. Наукові основи інтенсифікації виробництва кормів на луках та пасовищах України. Корми і кормовиробництво. 2020. № 89. C. 1022. https://doi.org/10.31073/kormovvrobnvtstvo202089-01.

References

1. Yehorov B.V., Batiievska N.O. Tekhnolohichna efektyvnist udoskonalennia tekhnolohii hranuliuvannia kombikormiv [Technological efficiency of improvement of feed granulation technology]. Odeska natsionalna akademiia kharchovykh tekhnolohii [Odesa National Academy of Food Technologies], 2018, vol. 82, issue 2, pp. 10-16 [in Ukrainian].

2. Volkova S.F., Shcherbatova K.O. Rozvytok kombikormovoho vyrobnytstva yak osnova zabezpechennia prodovolchoi bezpeky Ukrainy [Development of compound feed production as a basis for ensuring food security of Ukraine]. Ekonomika kharchovoi promyslovosti [Economics of the food industry], 2015, no. 2(26), pp. 5-10 [in Ukrainian].

3. Yegorov B.V. Otsenka stabilnosti tekhnolohycheskikh protsessov v zernopererabatyvaiushchei promyshlennosti [Assessment of the stability of technological processes in the grain processing industry]. Khraneniye i pererabotka zerna [Grain storage and processing], 2013, no. 10(175), pp. 39-43 [in Russian].

4. Merko I.T., Morhun V.O. (2001). Naukovi osnovy i tekhnolohiia pererobky zerna [Scientific bases and technology of grain processing ]. Odesa, Druk, 348 p. [in Ukrainian].

5. Sytko A.A. Granulirovaniye - zalog pribylnogo zhyvotnovodstva i ptitsevodstva [Granulation as the key to profitable livestock and poultry farming]. Zernovi produkty i kombikormy [Grain products and compound feeds], 2013, no. 3(51), pp. 39-40 [in Russian].

6. Vukmirovic D., Colovic R., Rakita S. at. el. Importance of feed structure (particle size) and feed form (mash vs. pellets) in pig nutrition - A review. June 2017. Animal Feed Science and Technology. Vol. 233. Pp. 133-144. https://doi.org/10.1016/j.anifeedsci.2017.06.016.

7. Daza A., Latorre M.A., Lopez-Bote C.J. The effect of granulated barley as single major ingredient in the growing or finishing diet on productive performance, carcass, meat and fat quality of heavy pigs. Animal. 2012. Vol. 6, Issue 9. Pp. 1543-1553 httos://doi.org/10.1017/S1751731112000110.

8. Yegorov B.V. (2011). Tekhnolohiia vyrobnytstva kombikormiv. Pidruchnyk dlia stud. vyshch. navch. zakladiv [Technology of compound feed production. Textbook]. Odesa, Drukarskyi dim, 448 p. [in Ukrainian].

9. Ibatullin I.I., Melnyk Yu.F., Otchenashko V.V et al. (2015). Praktykum z hodivli silskohospodarskykh tvaryn: navchalnyi posibnyk [Practicals on feeding farm animals: a textbook]. Kyiv, 422 p. [in Ukrainian].

10. Yegorov B., Batievskaya N. The development advanced granulation technology of compound feeds. Food Science and Technology, 2019, no. 12(2), pp. 118-127.

11. Yegorov B.V., Batievskaya N.O. Application of granulation technology in various industries. Zernovi produkty i kombikormy [Grin products and animal feed], 2017, issue. 3, pp. 33-38.

12. Yegorov B., Batievskaya N. The development granulation technology of compound feeds in the form of mixture crumbs. Zernovi produkty i kombikormy [Grain products and animal feed], 2019, no. 3(75), pp. 19-26.

13. Yegorov B.V., Makarinskaya A.V. Effektivnost kombikormov chetvertogo pokoleniya [Efficiency of fourth generation compound feeds]. Zernovi produkty i kombikormy [Grain products and animal feed], 2011, no. 3(43), pp. 33-34 [in Russian].

14. Petrychenko V.F., Korniichuk O.V., Veklenko Yu.A. Stalyi rozvytok lukopasovyshchnoho kormovyrobnytstva v umovakh zmin klimatu [Sustainable development of pasture fodder production in conditions of climate change]. Visnyk ahrarnoi nauky [Bulletin of Agricultural Science], 2018, no. 6(783), pp. 25-32, https://doi.org/10.31073/agrovisnyk 201806-045 [in Ukrainian].

15. Petrychenko V.F., Korniichuk O.V., Veklenko Yu.A. Naukovi osnovy intensyfikatsii vyrobnytstva kormiv na lukakh ta pasovyshchakh Ukrainy [Scientific bases of intensification of fodder production on meadows and pastures of Ukraine]. Kormy i kormovyrobnytstvo [Feed and feed production], 2020, no. 89, pp. 10-22, https://doi.org/10.31073/kormovvrobnvtstvo202089-01 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru