Урожайність гороху, пшениці озимої та технологічні показники якості буряків цукрових залежно від заходів основного обробітку грунту

Размещено на http://allbest.ru

Урожайність гороху, пшениці озимої та технологічні показники якості буряків цукрових залежно від заходів основного обробітку грунту

В.Г. Крижанівський

Анотація

Мета. Вивчити на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому ефективність різних систем основного обробітку у ланці сівозміни горох-пшениця озима-буряк цукровий в Правобережному Лісостепу України.

Методи. Так, за результатами нашого дослідження застосовували загальнонауковий та спеціальний методи: математично-статистичний - щоб визначити достовірність отриманих результатів. польовий, який доповнювався лабораторним, щоб встановити взаємозв'язки об'єктів дослідження із системами впливу на нього.

Результати. Використання у короткоротаційній сівозміні способів основного обробітку ґрунту (проведення культивації - пшениця озима на 5-7 см, полицевої оранки - горох на 20-22 см та буряки цукрові на 28-30 см) сприяє підвищенню стабільних етапів їх родючості та одержання високих урожаїв з позитивними показниками технологічної якості.

Висновки. На чорноземі опідзоленому без істотного зниження продуктивності посівів гороху є можливість використовуючи дані способи обробітку культивації та нульовий обробіток змінити на оранку, далі оранку і нульовий обробіток під колосову культуру змінити на культивації, а під буряки цукрові культивацію замінити на оранку.

За вирощування бобової культури та колосової замінюючи оранку культиваціями і нульовим обробітком і оранки культивацією за вирощування буряків цукрових призводить до підвищення бур'янової рослинності унаслідок таких замін.

Зазначаючи, що особливості сучасних етапів розвитку землеробства полягає в тому, що обробіток ґрунту лише у незначній мірі має безпосередній вплив на рівень врожайності польових культур. Необхідно також і зазначити, що і обробіток ґрунту впродовж багатьох десятиріч в Україні був досить інтенсивним, причому ця інтенсивність завжди обумовлювалас ь потребою створювати для сільськогосподарських культур оптимальні умови для росту та розвитку. Частково підвищує врожай культур інтенсивний обробіток ґрунту за нестачі мінеральних добрив та забезпечує високі темпи мінералізації органічних речовин ґрунту.

Ключові слова: урожайність, горох, пшениця озима, буряк цукровий, культивація, основний обробіток, цукристість, технологічні показники якості.

Вступ

Постановка проблеми. Обробіток ґрунту суттєво змінює його біологічні, агрофізичні, агрохімічні та гідрологічні властивості, тому механічний обробіток впливає і на формування врожаю сільськогосподарських культур. Підвищення культури землеробства можливе, зокрема, через запровадження в сприятливих погодних умовах диференційованої системи обробітку, яка враховувала б різноманітність ґрунтів і їх властивості, реакцію культур на них, особливості кліматичних і погодних умов та ін. В останні роки дуже знизились якісні показники буряків цукрових.

Основою високорентабельного виробництва продукції сільськогосподарських культур є підвищення врожайності та зменшення витрат на їх вирощування. Останнє можливе за рахунок впровадження мінімізації основного обробітку ґрунту заміною трудомісткої полицевої оранки менш енергоємними заходами обробітку або ж завдяки зменшенню глибини його проведення. Вплив різних заходів основного обробітку ґрунту достатньо досліджений в усіх зонах України, але різні напрями мінімізації основного обробітку ґрунту вивчено недостатньо, а в Правобережному Лісостепу такі дослідження не проводилися [1-5].

Мета. Дослідити та обгрунтувати ефективність різних систем основного обробітку на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому у ланці сівозміни горох-пшениця озима-буряк цукровий в Правобережному Лісостепу України.

Матеріали і методи

Результати досліджень вивчали у п'ятипільній сівозміні (горох, пшениця озима, буряки цукрові, ячмінь, кукурудза на зерно). В даному досліді використовували таку схему: застосування оранки під горохом і пшеницею озимою (глибина 20-22 см); глибока оранка під буряки цукрові (глибина 28-30 см); проведення культивацій під інші культури (5-7 см) та культивації під інші культури, а під буряки цукрові оранка.

Нульовий обробіток під більшість культур, а під буряки цукрові оранка. У свою чергу дана ж повторність досліду - триразова. Також і дана ж загальна посівна площа ділянок складала 577 м², облікова - 100 м². Тому і розміщені варіанти в досліді рендомізовані. Визначення обліку врожайності проводились методом суцільного поділяночного збирання з паралельним відбором пробних снопів зернових культур і коренеплодів буряків цукрових для визначення структури врожаю та якості коренеплодів. Показники технологічної якості коренеплодів та вміст цукру визначали в лабораторії ФІЦБ на автоматичній лінії «Venema» [9].

Результати та їх обговорення

Ефективність того чи іншого агрозаходу за традицією оцінюється виробничниками за рівнем продуктивності вирощуваних на його фоні рослин. Але, на наш погляд, таку оцінку слід вважати однобокою, яка не враховує багатьох інших сторін цього агрозаходу. Заходи обробітку ґрунту певним чином впливають на урожайність сільськогосподарських культур.

В.С. Цвігун [1] дослідив, що за роки проведення дослідження урожайність буряку цукрового за оранки на 30-32 см була на 39 ц/га вищою порівняно з обробітком культиватором на глибину 14-16 см, а врожайність пшениці озимої була меншою на фоні оранки та мілкого обробітку відповідно на 9-10 ц/га ніж з варіантами нульового обробітку ґрунту. Аналогічні дані отримали й інші вчені [2-7]. М.А. Івач [3] встановив, що врожайність пшениці після оранки була вищою на 1,4-3,9 ц/га, ніж після поверхневого обробітку на 8-10 см, дещо кращою для отримання вищої врожайності буряків цукрових є оранка, адже після неї було отримано 468 ц/га коренеплодів, що на 14 ц/га більше, ніж після плоскорізного розпушування, а цукристість навпаки була вищою на 0,6-0,9% за плоскорізного розпушування. Аналогічні результати в своїх дослідженнях отримали й інші вчені [10-14].

Дослід, проведений на Іванівській дослідно-селекційній станції на чорноземі звичайному легкосуглинковому, показав, що на фоні дискування на 10-12 см врожайність гороху була нижчою на 2,8 ц/га ніж за оранки на 23-25 см, а при заміні оранки на глибину 28-30 см плоскорізним розпушуванням на 28-30 см відбулося зниження врожайності буряків цукрових на 50 ц/га, а цукристість коренеплодів була майже однаковою [5]. Аналогічні результати в своїх дослідженнях отримали й інші вчені [6-9]. Як свідчать результати наших досліджень, вплив систем обробітку ґрунту на урожайність гороху мав певні особливості (табл.1).

Таблиця 1

Урожайність гороху порівняно з системами обробітку ґрунту, т/га

Згідно наших досліджень, урожайність зерна гороху за оранки у 2019 році становила 0,57 т/га, а при заміні її на культивацію та без основного обробітку урожайність була вищою на 0,34 і 0,36 та 0,24 т/га, що свідчить про істотність підвищення врожайності при культиваціях та нульового обробітку. У 2020 та 2021 роках умови були в більшій мірі позитивними для ростових процесів рослини та формування урожаю гороху. У ці роки на фоні оранки урожайність насіння становила відповідно 2,63 і 2,07 т/га, а за культивацій та нульового обробітку вона істотно знижувалась. За роки дослідження найвищою врожайність гороху була на фоні оранки і становила 1,76 т/га, що більше на 0,7 та 1,8 т/га ніж за культивацій та нульового обробітку ґрунту. Вплив систем основного обробітку на урожайність колосової культури також мав свою особливість (табл. 2).

Згідно даних урожайність пшениці в 2019 році була найвищою на фоні культивацій і становила 2,79-2,82 т/га, що на 0,46-0,49 і 0,24 та 0,27 т/га істотно більше, ніж за оранки та нульового обробітку. Вищою врожайність колосової культури була протягом 2020-2021 років порівняно з 2019 роком. Це можна пояснити кращими умовами зволоження протягом вегетації. У 2020 році найвищою врожайність колосової культури була на фоні оранки і становили 5,20 т/га, що істотно більше на 0,22-0,25 і 0,36 т/га , ніж за культивацій та нульового обробітку. Найвищою врожайність у 2021 році була на фоні культивацій і становила 5,54-5,5,9 т/га, що на 0,21-0,26 і 0,40 та 0,45 т/га істотно більше, ніж за оранки та нульового обробітку.

Таблиця 2

Урожайність пшениці озимої порівняно з системами обробітку ґрунту, т/га

За роки досліджень найвищою урожайність пшениці була на фоні культивацій і становила 4,43-4,45 т/га, що більше на 0,15-0,17 та 0,28 т/га, ніж за оранки та нульового обробітку. У середньому за три роки досліджень найвищою урожайність пшениці озимої була на фоні культивації і становила 4,43-4,45 т/га, що більше на 0,15-0,17 та 0,28 т/га, ніж за оранки та у варіанті без проведення основного обробітку. Як свідчать результати наших досліджень, системи основного обробітку ґрунту вплинули на урожайність буряків цукрових (табл. 3).

Таблиця 3

Урожайність буряків цукрових залежно від заходів основного обробітку ґрунту, т/га

Так, у 2019 році більшою врожайність буряків цукрових була за всіх трьох варіантів оранки і становила 23,2-24,1 т/га, що істотно більше, ніж за культивації. Вищою врожайність буряків цукрових на фоні оранки була і в 2020 і 2021 роках. За роки досліджень урожайність коренеплодів на фоні оранки була вищою порівняно з культивацією на 4,7-5,2 т/га за ШР₀,₉₅=1,78 т/га. Системи основного обробітку ґрунту під буряки цукрові значним чином впливають на цукристість та імовірний збір цукру (табл. 4).

Так, протягом усіх трьох років досліджень застосування культивації сприяло підвищенню цукристості коренеплодів на 0,4-0,6% у порівнянні з оранкою. На нашу думку, це підвищення зумовлено декількома причинами. Зокрема, сповільнення інтенсивності наростання маси листків і коренеплоду на фоні культивації у другій половині вегетації сприяло тому, що значна частина асимілянтів, утворених при фотосинтезі, транспортувалась у коренеплід, де відкладалась в запас. У варіантах з глибокою оранкою ці асимілянти значною мірою витрачались на ростові процеси. Основним показником продуктивності буряків цукрових є імовірний збір цукру. В наших дослідженнях імовірний вихід цукру знижувався при застосуванні обробітку на глибину 5-7 см. При цьому незначне зниження урожайності коренеплодів повністю не компенсувалось підвищенням цукристості коренеплодів. пшениця культивація грунт лісостеп

Імовірною причиною підвищення цукристості у варіанті з культивацією є прискорине технічне дозрівання коренеплодів, про що свідчить, зокрема, розрахунок МБ-фактору (кількість меляси, що буде отримана на заводі з розрахунку на 100 частин цукру). Цей показник достатньо повно характеризує фізіологічний стан рослин, оскільки одночасно беруться до уваги нагромадження цукру і сумарний вміст катіонів та аніонів. Крім того він також відображає технічну стиглість коренеплодів (вважаються технічно стиглими, коли значення МБ-фактору досягає 18-30%).

Таблиця 4

Технологічні показники якості буряків цукрових порівняно з системами основного обробітку

Тому, чим нижче значення цього показника, тим якіснішою вважається продукція. У наших дослідженнях значення МБ-фактору 2020 році значно виходили за межі оптимальних показників. Цьому сприяла значна кількість опадів у другій половині вегетації цукрових буряків.

В результаті цього на період збирання буряки цукрові ще не досягли своєї технічної стиглості, що могло негативно позначитись на цукристості коренеплодів. При цьому необхідно відмітити, що значення МБ-фактору у варіанті з культивацією все ж було нижчим. Цей показник і свідчить про вищу якість коренеплодів на вказаних варіантах. Ця тенденція спостерігалась протягом наступних років, де відмічалось більш раннє настання фізіологічної спілості коренеплодів та їх вищу якість у варіанті з культивацією.

Висновки

Найвищою врожайність гороху була на контролі і становила 1,76 т/га, що більше на 0,7 та 1,8 т/га ніж за культивацій та нульового обробітку, а колосової культури була на фоні культивації і становила 4,43-4,45 т/га, що більше на 0,15-0,17 та 0,28 т/га, ніж за оранки та нульового обробітку. Замінюючи оранку культиваціями та нульовим обробітком за вирощування гороху та пшениці та оранки культивацією при вирощуванні буряків цукрових призводить до збільшення їх забур'яненості внаслідок такої заміни. Урожайність буряків цукрових була найвищою за оранки на 28-30 см і становила 34,4; 34,2 та 33,9 т/га, що більше на 5,2; 5,0 та 4,7 т/га, ніж за культивації. Упродовж років досліджень застосування культивації сприяло підвищенню цукристості коренеплодів на 0,4-0,6 % у порівнянні з основним обробітком.

Однак, на нашу думку, це підвищення зумовлено декількома причинами. На фоні культивацій сповільнення інтенсивності наростання маси листків і коренеплоду у другій половині вегетації сприяло тому, що значна частина асимілянтів, утворених при фотосинтезі, транспортувалась у коренеплід, де відкладалась в запас. У варіантах з глибокою оранкою ці асимілянти значною мірою витрачались на ростові процеси.

Отже, застосування культивацій під буряки цукрові сприяє зростанню цукристості коренеплодів. Однак за рахунок зниження врожайності буряків цукрових збір цукру тут був нижчий в порівнянні з глибокою оранкою.

Список бібліографічних посилань

1. Цвігун В.С. Бур'яни: шкодочинність і система захисту. Дніпропетровськ: ТОВ Енем, 2017. 88 с.

2. ИвачМ.А. Уход за посевами и экологическая оценка гербицидов. Кукурудза и сорго. 2018. № 2. С. 7-9.

3. Шмалій М.С. Бур'яни та гербіциди в сучасному землеробстві степової зони. Хранение и переработка зерна. 2019. № 4. С. 20-24.

4. Шиндир М.С. Якого обробітку вимагає чорнозем. Хранение и переработка зерна. 2017. № 7. С. 29-32.

5. Шевчук М.С. Технологічні засоби підвищення продуктивності сільськогосподарських культур на основі регулювання забур'яненості. Бюлетень Інституту зернового господарства. 2019. № 35.С. 63-68.

6. Коник Г. М. Роль агротехнічних заходів у контролюванні чисельності бур'янів в умовах Полісся. Карантин і захист рослин. 2017. № 7. С. 28-31.

7. Єщенко В. О., Каричковський Д.Л. Легшее запобігти - ніж регулювати. Захист рослин. 2002. № 5. С. 12-18.

8. Крижанівський В.Г. та ін. Наукові, методологічні та практичні підходи до проблем сучасної агрономії: монографія; за ред. О. І. Улянич. Умань. Видавничо-поліграфічний центр "Візаві", 2021. 452 с.

9. Адамчук І. Ю. Інтенсивний обробіток ґрунту під пшеницю. Карантин і захист рослин. 2019. № 5. С. 23-34.

10. Івич А. Е. Урожайність гороху у Лісостепу України. Цукрові буряки. 2019. № 3. С. 123-134.

11. Бартко І. А. Цукристість буряків цукрових. Цукрові буряки. 2017. № 1. С. 18-27.

12. Патріман В. О. Основний обробіток ґрунту за вирощування буряків цукрових . Захист рослин. 2018. № 2. С. 10-18.

13. Вовк М. С. Поверхневий обробіток ґрунту під пшеницю озиму. Захист рослин. 2016. № 4. С.110-118.

14. Білик М. Г. Забур'яненість посівів гороху та його урожайність. Захист рослин. 2019. № 3. С. 48-55.

References

1. Tsvigun, V.S. Weeds: harmfulness and system protection. Dnipropetrovsk: TOV Enem, 2017. 86 p. (in Ukrainian). [in Ukrainian].

2. Ivatsh M .A. Leaving behind posevamy and environmental evaluation of herbytsydov. Maize and sorghum, 2018, no. 2, pp. 7-8. [in Russian].

3. Shmaliy M.S. Weeds and herbicides in modern agriculture steppe zone. Storage and rev. grain, 2019, no. 4, pp. 20-23. [in Ukrainian].

4. Shunder M.S. What cultivation requires black soil. Storage and rev. grain, 2017, no. 7, pp. 29-31. [in Ukrainian].

5. Shevchuk M.S. Technological productivity tools crops from weed-infested regulation. Bulletin of the Institute of Grain Farming. - 2019, no. 35, pp. 63-69. [in Ukrainian].

6. Konuk G.M. Role of farming practices in controlling weed population in conditions of Polissya. Quarantine and plant protection, 2017, no. 7, pp. 28-30. [in Ukrainian].

7. Eshchenko V.O., Opryshko V.P., Karychkovskyy D.L. Lehshee prevent - than regulate. Plant protection, 2002, no. 5, pp. 12-18. [in Ukrainian].

8. Scientific, methodological and practical approaches to the problems of modern agronomy: a monograph / V.G. Kryzhanivsky and others; for ed. OI Ulyanich. Uman. Publishing and Printing Center "Vizavi", 2021. 452 p. [in Ukrainian].

9. Adamchuk I.Y. Intensive tillage for wheat. Quarantine and plant protection. 2019. no. 5. pp. 23 -34. [in Ukrainian].

10. Ivych A. E. Yield of peas in the forest-steppe of Ukraine. Sugar beets. 2019. no. 3. pp. 123-134. [in Ukrainian].

11. Bartko I. A. Sugar content of sugar beets. Sugar beets. 2017. no. 1. pp. 18 -27. [in Ukrainian].

12. Patriman V. O. The main tillage for growing sugar beets. Plant protection. 2018. no. 2. pp. 10-18. [in Ukrainian].

13. Vovk M. S. Surface tillage for winter wheat. Plant protection. 2016. no. 4. pp. 110-118. [in Ukrainian].

14. Bilyk M. G. Weediness of pea crops and its yield. Plant protection. 2019. no. 3. pp. 48 -55. [in Ukrainian].

Abstract

Productivity of peas, winter wheat and technological indicators of the quality of sugar beet, depending on the activities of the main tillage

Kyzhanjvskiy V.G.

Purpose. To establish the efficiency of different systems of basic tillage of podzolic heavy loam chernozem in the crop rotation link peas-winter wheat-sugar beet in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine.

Methods. In the process of conducting research, general scientific and special methods were used: field research, which was supplemented by laboratory methods, to establish the relationship between the research object and measures to influence it; mathematical and statistical - to determine the reliability of the results.

Replacement of plowing with cultivation and without the main cultivation in the cultivation of peas and winter wheat and arable cultivation in the cultivation of sugar beet leads to an increase in its weediness due to such a replacement. It has been established that the highest yield of peas was obtained by plowing, winter wheat by cultivation, and sugar beet by plowing.

Results. The use of the system of basic tillage in the crop rotation chain (cultivation for winter wheat after peas by 5-7 cm, plowing under peas by 20-22 cm and sugar beet by 28-30 cm) increases the level of its fertility to obtain stable yields with high technological indicators quality.

Conclusions. On podzolic chernozem without a significant reduction in the productivity of pea crops, it is possible to replace cultivation with various measures of basic tillage and the option without cultivation to replace plowing, for winter plowing for wheat and without basic cultivation for cultivation, and for sugar beet cultivation to be replaced by plowing.

It should also be noted that tillage for many decades in Ukraine has been quite intensive, and this intensity has always been due to the need to create optimal conditions for crops for growth and development. Intensive tillage due to the lack of mineral fertilizers partially increases the crop yield and ensures high rates of mineralization of soil organic matter and humus. High energy consumption and cost of production, as well as the consequence of this, among other reasons (imbalance of organic matter, reduction of organic and mineral fertilizers, etc.).

Key words: yield, peas, winter wheat, sugar beet, cultivation, basic processing, sugar content, technological quality indicators.

Размещено на Allbest.ru