Формування продуктивності однорічних кормових травосумішок залежно від технологічних заходів вирощування

Размещено на http://www.allbest.ru

Формування продуктивності однорічних кормових травосумішок залежно від технологічних заходів вирощування

Ю.А. Векленко

І.І. Сеник

Г.П. Сидорук

Veklenko Yu.A., Senyk I.I., Sydoruk H.P., Pyrih H.I. Formation of productivity of annual feed grass mixtures depending on technological measures of cultivation

Purpose. To establish the influence of sowing norms and pre-sowing seed treatment on the formation of yield of grass mixtures of peas (spring) with oats in the western Forest-Steppe and to develop technological measures for growing annual legume-cereal agrophytocenoses. Methods. Field (phenological observations, accounting), laboratory (determination of green mass yield and dry matter), synthesis and analysis, mathematical and statistical. Results. Effectiveness of sowing of grass mixture, which includes spring peas of Tsvitan variety - 1.88 million seeds/ha (75% of the total sowing rate in single-species crops) and oats of Ant variety - 1.25 million seeds/ha (25% of the total sowing rate in single-species crops) for the formation of highly productive stands, which provides 26.5 t/ha of green mass and 5.7 t/ha of dry matter was proven. The high effectiveness of pre-sowing treatment of seeds of legume component with Humifild, and cereals - with Polimiksobacterin, which provides a 3.30-4.10 t/ha green mass yield and 1.09-1.25 t/ha dry matter increase compared to the control (without processing). Conclusions. In conditions of natural humidification of the western Forest-Steppe, the most productive technological method of growing annual fodder mixtures is the option with pea seeds (1.88 million seeds/ha, or 75% of the total sowing rate in single-species crops) treatment with growth stimulator Humifild and oat seeds (1.25 million seedlings/ha, or 25% of the total sowing rate in single-species crops) - with microbiological preparation Polymyxobacterin where 32.1 t/ha of leaf and stem mass and 7.26 t/ha of dry matter were on average for the three years obtained.

Key words: yield, dry matter, vegetative mass, sowing peas, sowing oats, grass mixtures, sowing rate.

Мета. Встановити вплив норм висіву та передпосівної обробки насіння на формування урожайності травосумішок горошку посівного (ярого) із вівсом посівним в умовах Лісостепу західного та розробити технологічні заходи вирощування однорічних бобово-злакових агрофітоценозів. Методи. Польовий (проведення фенологічних спостережень, обліків), лабораторний (визначення врожаю зеленої маси та сухої речовини), синтезу та аналізу, математично-статистичний. Результати. Доведена ефективність висівання травосумішки, до складу якої входить горошок посівний (ярий) сорту Цвітана - 1,88 млн схожих насінин/га (75% від повної норми висіву у одновидовому посіві) та овес посівний сорту Ант - 1,25 млн схожих насінин/га (25% від повної норми висіву в одновидовому посіві) для формування високопродуктивних посівів, яка забезпечує одержання 26,5 т/га зеленої маси та 5,7 т/га сухої речовини. Встановлена висока ефективність проведення передпосівної обробки насіння бобового компонента Гуміфілдом, а злакового - Поліміксобактерином, що забезпечує прибавку врожаю зеленої маси у 3,30-4,10 т/га, сухої речовини - 1,09-1,25 т/га у порівнянні з контролем без обробки. Висновки. В умовах природного зволоження Лісостепу західного найбільш продуктивним технологічним прийомом вирощування однорічних кормових сумішок є варіант з обробкою стимулятором росту Гуміфілд насіння горошку посівного (1,88 млн сх. нас./га, або 75% від повної норми висіву у одновидовому посіві) та мікробіологічним препаратом Поліміксобактерин насіння вівса посівного (1,25 млн сх. нас./га, або 25% від повної норми висіву у одновидовому посіві), де одержано в середньому за три роки досліджень 32,1 т/га листостеблової маси та 7,26 т/га сухої речовини.

Ключові слова: урожайність, суха речовина, вегетативна маса, горошок посівний, овес посівний, травосумішки, норма висіву.

Вступ

продуктивність травосуміш горошок

Постановка проблеми. Одним із найважливіших факторів успішного ведення галузі тваринництва є науково-обґрунтоване виробництво кормів високої якості. Вирішення даної проблеми не можливе без польового кормовиробництва [1]. Вирощування однорічних сумішок дає змогу отримати врожай у рік сівби, їх можна висівати в різні терміни та отримувати зелену масу впродовж усього вегетаційного періоду Крім цього, однорічні трави можна використовувати також для приготування сіна, сінажу. Завдяки включенню в сумішки бобового і злакового компонентів такий травостій краще росте і має вищу стійкість до вилягання, порівняно з вирощуванням однієї культури [7].

Завдяки добору оптимального видового складу кормових культур та їх травосумішок можна підвищити збір високобілкової продукції для тваринництва, поліпшити організацію зеленого конвеєра в літній період, покращити родючість ґрунтів та оптимізувати структуру посівних площ [3,4,9].

На сьогоднішній день проведено багато досліджень із вивчення компонентного складу однорічних бобово -злакових сумішок та оптимізації технологій їх вирощування [4, 8, 9]. Проте постійне створення нових сортів однорічних кормових культур вимагає подальшого вивчення зазначеного питання для максимального розкриття їхнього генетичного потенціалу.

Здійснюючи правильне конструювання сумішок на основі кормових культур для сумісного вирощування, можна краще використати фактори життя у підвищенні продуктивності однорічного агрофітоценозу [5, 6].

Поряд із оптимізацією компонентного складу однорічних травосумішок у підвищенні їх урожайності значна роль приділяється передпосівній обробці насіння, яка в комплексі з іншими технологічними заходами сприяє підвищенню урожайності зеленої маси, сухої речовини та виходу сирого протеїну у бобово- злакових агрофітоценозах [6].

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження полягала у розробці технологічних заходів вирощування однорічних бобово-злакових

агрофітоценозів.

Матеріали та методи

Дослідження із вивчення технологічних заходів вирощування агрофітоценозів горошку посівного ярого з вівсом посівним проводилися впродовж 2016 -2018 рр. Тернопільською державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН.

Згідно програми досліджень був закладений двофакторний польовий дослід, де вивчалась дія та взаємодія організованих факторів за такою схемою:

Фактор A - норми висіву компонентів:

Горошок посівний (ярий) Цвітана 75% (1,88 млн сх. нас./га) + овес посівний Ант 25% від повної норми висіву у одновидовому посіві (1,25 млн сх. нас./га);

Горошок посівний (ярий) Цвітана 50% (1,25 млн сх. нас./га) + овес посівний Ант 50% від повної норми висіву у одновидовому посіві (2,5 млн сх. нас./га);

Горошок посівний (ярий) Цвітана 25% (0,625 млн сх. нас./га) + овес посівний Ант 75% від повної норми висіву у одновидовому посіві (3,75 млн сх. нас./га).

Фактор В - передпосівна обробка насіння:

Без обробки (контроль);

Обробка насіння горошку посівного (ярого) Гуміфілдом;

Обробка насіння вівса посівного Поліміксобактерином;

Обробка насіння горошку посівного Гуміфілдом + вівса посівного Поліміксо бактерином.

Площа облікової ділянки 30 м2. Повторність триразова. Дослідження проводилися відповідно до загальноприйнятої методики [2].

Результати та обговорення. Нашими дослідженнями встановлено, що елементи технології вирощування, які вивчалися в досліді, впливали на урожайність однорічних бобово-злакових сумішок. Результати вказують на те, що, незважаючи на складні погодні умови, які склалися в період 2016 року, біопрепарати Гуміфілд та Поліміксобактерин забезпечили високу ефективність при вирощуванні сумішки горошку посівного з вівсом посівним (табл. 1).

Таблиця 1

Урожайність агроценозів ярих ранніх травосумішок залежно від норм

висіву компонентів та обробки насіння, т/га

Урожайність зеленої маси знаходилась в межах 24,5-30,6 т/га, a сухої речовини - 5,44-6,95 т/га. Обробка насіння горошку посівного перед сівбою Гуміфілдом позитивно позначилась на продуктивності однорічних агроценозів, забезпечивши достовірне зростання урожаю до рівня 26,0 -28,1 т/га зеленої маси та 5,88-6,15 т/га сухої речовини. Прибавка урожаю зеленої маси, порівняно із контролем без обробки, складала 1,5-1,7 т/га, а сухої речовини - 0,44-0,59 т/га, залежно від співвідношення компонентів.

Застосування Поліміксобактерину для обробки насіння вівса посівного, який входив до складу травосумішки, забезпечило урожайність зеленої маси кормового агроценозу на рівні 27,0 -26,8 т/га та 6,10-6,26 т/га сухої речовини. Прибавка урожаю за рахунок застосування фосфоромобілізуючих бактерій

становила 1,3-1,8 т/га, а за сухою речовиною - 0,56-0,66 т/га, залежно від співвідношення компонентів у суміші.

Найбільшої продуктивності за зеленою масою та сухою речовиною було досягнуто на варіантах із обробкою горошку посівного Гуміфілдом, a вівса посівного - Поліміксобактерином. Залежно від варіанта досліду урожайність зеленої маси становила 27,8-30,6 т/га, а сухої речовини - 6,53-6,95 т/га. Порівняно із контролем без обробки, прибавка урожаю зеленої маси становила 3,30-4,10 т/га, а сухої речовини - 1,09-1,25 т/га.

Серед досліджуваних агроценозів найбільшою урожайністю зеленої маси та сухої речовини відзначився варіант, на якому висівалося 75% від повної норми висіву горошку посівного та 25% вівса посівного, відповідно 26,5 та 5,70 т/га. Порівняно із абсолютним контролем без обробки, прибавка урожаю зеленої маси становила 4,10 т/га, а сухої речовини - 1,25 т/га.

Погодні умови першої половини 2017 року відзначилися більшою кількістю опадів, порівняно із 2016 роком, що зумовило вищий рівень урожайності листостеблової маси та сухої речовини. Серед варіантів досліду урожайність зеленої маси знаходилася в межах 25,3-30,6 т/га, а сухої речовини - 5,82-7,29 т/га. Обробка насіння горошку посівного стимулятором росту Гуміфілд забезпечила урожайність листостеблової маси на рівні 28,1 -30,3 т/га, а сухої речовини - 6,43-6,73 т/га, залежно від дольової участі компонентів агрофітоценозу. На варіантах із застосуванням передпосівної обробки насіння вівса Поліміксобактерином урожайність листостеблової маси становила 27,6 - 29,4 т/га, а сухої речовини - 6,40-6,62 т/га, залежно від співвідношення компонентів травостою.

Найвищу урожайність зеленої маси - 28,5-32,1 т/га та сухої речовини - 6,70-7,29 т/га, відзначено на варіанті із висіванням насіння горошку посівного, яке було оброблене Гуміфілдом та вівса посівного, обробленого Поліміксо бактерином.

Аналізуючи продуктивність досліджуваних агрофітоценозів, слід зазначити, що найвищою продуктивністю за зеленою масою та сухою речовиною відзначилися травостої, в яких містилося 75% горошку посівного та 25% вівса від повної норми висіву насіння, відповідно - 27,8-32,1 т/га та 6,21-7,29 т/га, а найменш продуктивним - варіант із висіванням 25% горошку посівного та 75% вівса посівного - 25,3-28,5 та 5,82-6,70 т/га.

У цілому, серед варіантів досліду найвищою продуктивністю відзначився варіант із висіванням однорічної кормової суміші, до складу якої входили 75% горошку посівного від повної норми висіву насіння в чистому вигляді, оброблене Гуміфілдом, та 25% вівса посівного від повної норми висіву насіння у чистому вигляді, оброблене Поліміксобактерином - 32,1 т/га зеленої маси та 7,29 т/га сухої речовини.

Погодні умови першої половини 2018 року відзначилися кращими гідротермічними показниками, порівняно із 2017 та 2016 роками, що створило сприятливі умови для росту, розвитку та формування кормової продуктивності ярих ранніх кормових культур - урожайність зеленої маси знаходилася в межах 26,1-33,6 т/га, a сухої речовини - 5,89-7,53 т/га.

Серед варіантів спільного вирощування вівса посівного та горошку посівного найвища продуктивність зафіксована на варіанті, де висівалося 75% від повної норми висіву насіння горошку посівного та вівса посівного - 25% від норми висіву у чистому вигляді - 38,6-33,6 т/га листостеблової маси та 6,31-7,53 т/га сухої речовини, залежно від передпосівної обробки насіння компонентів агрофітоценозів.

Обробка насіння горошку посівного стимулятором росту Гуміфілд забезпечила урожайність листостеблової маси на рівні 29,1 -31,2 т/га, а сухої речовини - 6,54-6,81 т/га, залежно від частки компонентів агрофітоценозу.

На варіантах із застосуванням передпосівної обробки насіння вівса Поліміксобактерином урожайність листостеблової маси становила 28,0-31,9 т/га, a сухої речовини - 6,44-6,98 т/га, залежно від співвідношення компонентів травостою.

Найбільш ефективним виявилося висівання насіння горошку посівного, яке було оброблене Гуміфілдом та вівса посівного, обробленого Поліміксобактерином. На зазначеному варіанті досліду урожайність зеленої маси становила 29,9-33,6 т/га, а сухої речовини - 6,90-7,53 т/га.

Аналізуючи продуктивність досліджуваних агрофітоценозів, слід зазначити, що найвищою продуктивністю за зеленою масою та сухою речовиною відзначилися травостої, в яких містилося 75% горошку посівного та 25% вівса від повної норми висіву насіння, відповідно - 28,6-33,6 т/га та 6,31-7,53 т/га, а найменш продуктивним - варіант із висіванням 25% горошку посівного та 75% вівса посівного - 26,1-29,9 та 5,89-6,90 т/га.

У цілому ж, серед варіантів досліду найвищою продуктивністю відзначився варіант із висіванням однорічної кормової суміші, до складу якої входили 75% горошку посівного від повної норми висіву насіння в чистому вигляді, оброблене Гуміфілдом, та 25% вівса посівного від повної норми висіву насіння у чистому вигляді, оброблене Поліміксобактерином - 33,6 т/га зеленої маси та 7,53 т/га сухої речовини.

В середньому за три роки досліджень урожайність листостеблової маси на варіантах без обробки насіння становила 25,3-27,6 т/га а сухої речовини - 5,726,07 т/га. Обробка насіння горошку посівного стимулятором росту Гуміфілд сприяла зростанню урожайності до рівня 27,7-29,9 та 6,28-6,56 т/га. Мікробіологічний препарат Поліміксобактерин забезпечив зростання продуктивності одного гектара посіву на рівні 27,3 -29,7 т зеленої маси та 6,316,62 т сухої речовини.

Найвищою урожайністю за листостебловою масою та сухою речовиною відзначилися варіанти досліду, на яких висівалося оброблене стимулятором росту Гуміфілд насіння горошку посівного та мікробіологічним препаратом Поліміксобактерин насіння вівса посівного, відповідно - 28,7-32,1 та 6,71-7,26 т/га.

Висновки

В умовах природного зволоження Лісостепу західного найбільшу ефективність забезпечує варіант обробки насіння горошку посівного стимулятором росту Гуміфілд та насіння вівса посівного мікробіологічним препаратом Поліміксобактерин, що дозволяє одержати 32,1 т/га листостеблової маси та 7,26 т/га сухої речовини. При цьому рекомендована норма висіву насіння горошку посівного сорту Цвітана має становити 1,88 млн сх. нас./га, або 75% від повної норми висіву у одновидовому посіві, а вівса посівного сорту Ант - 1,25 млн сх. нас./га, або 25% від повної норми висіву у одновидовому посіві.

Список бібліографічний посилань

Амонс С.Е., Мельник В.Я. Перспективи розвитку та підвищення ефективності кормовиробництва у господарствах Вінницької області. Зб. наук. працьВНАУ. Серія: Економічні науки. 2011. № 2(53). Т. 3. С. 75-84.

Бабич А.О. Методика проведення дослідів по кормовиробництву. Вінниця., 1998. 79 с.

Воронько-Невіднича Т.В. Стан та особливості функціонування кормовиробництва як основа забезпечення розвитку в аграрному менеджменті. Наук. пр. Полтавської державної аграрної академії. Серія: Економічні науки. 2013. Вип. 2(7). Т. 2. С. 79-83.

Гетман Н.Я. Комплексна оцінка змішаних агроценозів однорічних культур при конвеєрному виробництві кормів у центральному Лісостепу України. Корми і кормовиробництво. 2003. Вип. 50. С. 21-27.

Гетман Н.Я. Наукове обґрунтування і розробка технологічних заходів підвищення продуктивності та кормові цінності сумішок однорічних культур у системі зеленого конвеєру центрального Лісостепу. Вісник аграрної науки. 2003. Спецвипуск. С. 27-29.

Гетман Н.Я., Кифорук В.В. Формування кормової продуктивності агрофітоценозів

однорічних культур для виробництва високобілкових кормів у Лісостепу правобережному. Корми і кормовиробництво. 2010. Вип. 66. С. 73-77. URL: https://fri-

joumal.com/index.php/joumal/issue/view/20/66-pdf.

Мойсеєнко В.В., Панчишин В.З., Стоцька С.В. Урожайність сумішок вівса з капустяними культурами залежно від удобрення в умовах полісся. Наукові горизонти. 2018. № 1(64). С. 3-9. URL: https ://sciencehorizon.com .ua/uk/j oumals/1 -64-2018.

Петриченко В.Ф., Гетман Н.Я. Ефективність використання агрометеорологічних ресурсів різночасно достигаючими сумішками ранніх ярих культур при конвеєрному виробництві зелених кормів в Лісостепу. Корми і кормовиробництво. 2006. Вип. 56. С. 3-7. URL: https://fri- joumal.com/index.php/joumal/issue/view/10/56-pdf.

Петриченко В.Ф., Корнійчук О.В., ВекленкоЮ.А. Наукові основи інтенсифікації виробництва кормів на луках та пасовищах України. Корми і кормовиробництво. 2020. № 89. С. 10-22. DOI: https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202089-01.

References

Amons S.E., Melnyk V.Ia. Perspektyvy rozvytku ta pidvyshchennia efektyvnosti kormovyrobnytstva u hospodarstvakh Vinnytskoi oblasti [Prospects for the development and increase of efficiency of fodder production in farms of Vinnytsia region]. Zb. nauk. prats VNAU. Seriia : Ekonomichni nauky [Collection of the scientific works of VNAU. Series: Economic Sciences], 2011, no. 2(53), vol. 3, pp. 75-84 [in Ukrainian].

Babych A.O. (1998). Metodyka provedennia doslidiv po kormovyrobnytstvu. [Methods of conducting experiments on feed production]. Vinnytsia, 79 p. [in Ukrainian].

Voronko-Nevidnycha T.V. Stan ta osoblyvosti funktsionuvannia kormovyrobnytstva yak osnova zabezpechennia rozvytku v ahrarnomu menedzhmenti [The state and features of the functioning of feed production as a basis for ensuring development in agricultural management]. Nauk. pr. Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii. Seriia: Ekonomichni nauky [Scientific bulletin of the Poltava State Agrarian Academy. Series: Economic Sciences], 2013, issue 2(7), vol. 2, pp. 79-83 [in Ukrainian].

Hetman N.Ia. Kompleksna otsinka zmishanykh ahrotsenoziv odnorichnykh kultur pry konveiemomu vyrobnytstvi kormiv u tsentralnomu Lisostepu Ukrainy [Comprehensive assessment of mixed agrocenoses of annual crops in conveyor feed production in the central forest-steppe of Ukraine]. Kormy i kormovyrobnytstvo [Feed and feed production], 2003, issue 50, pp. 21-27 [in Ukrainian].

Hetman N.Ia. Naukove obgruntuvannia i rozrobka tekhnolohichnykh zakhodiv pidvyshchennia produktyvnosti ta kormovi tsinnosti sumishok odnorichnykh kultur u systemi zelenoho konveieru tsentralnoho Lisostepu [Scientific substantiation and development of technological measures to increase productivity and fodder values of mixtures of annual crops in the system of the green conveyor of the central Forest-Steppe]. Visnyk ahrarnoi nauky [Bulletin of Agricultural Science], 2003, special issue, pp. 27-29 [in Ukrainian].

Hetman N.Ia., Kyforuk V.V. Formuvannia kormovoi produktyvnosti ahrofitotsenoziv odnorichnykh kultur dlia vyrobnytstva vysokobilkovykh kormiv u Lisostepu pravoberezhnomu [Formation of forage productivity of agrophytocenoses of annual crops for production of high -protein forages in the right bank Forest-steppe]. Kormy i kormovyrobnytstvo [Feed and feed production], 2010, issue 66, pp. 73-77. Available at: URL: https://fri-j ournal.com/index.php/j ournal/issue/view/20/66-pdf [in Ukrainian].

Moiseienko V.V., Panchyshyn V.Z., Stotska S.V. Urozhainist sumishok vivsa z kapustianymy kulturamy zalezhno vid udobrennia v umovakh polissia [Yields of mixtures of oats with cabbage crops depending on the fertilizing system in Polissia]. Naukovi horyzonty [Scientific horizons], 2018, no. 1(64), pp. 3-9. Available at: URL: https://sciencehorizon.com.ua/uk/iournals/1-64-2018 [in Ukrainian].

Petrychenko V.F., Hetman N.Ia. Efektyvnist vykorystannia ahrometeorolohichnykh resursiv

riznochasno dostyhaiuchymy sumishkamy rannikh yarykh kultur pry konveiernomu vyrobnytstvi zelenykh kormiv v Lisostepu [Efficiency of the use of agrometeorological resources by variously maturing mixtures of early spring crops in conveyor production of green fodder in the Forest-Steppe]. Kormy i kormovyrobnytstvo [Feed and feed production], 2006, issue 56, pp. 3-7. Available at: URL: https://fri-

i ournal.com/index.php/i ournal/issue/view/10/56 -pdf [in Ukrainian].

Petrychenko V.F., Korniichuk O.V., Veklenko Yu.A. Naukovi osnovy intensyfikatsii vyrobnytstva kormiv na lukakh ta pasovyshchakh Ukrainy [Scientific bases of intensification of fodder production on meadows and pastures of Ukraine]. Kormy i kormovyrobnytstvo [Feed and feed production], 2020, no. 89, pp. 10-22, https://doi.om/10.31073/kormovvrobnvtstvo202089-01 [in Ukrainian].Размещено на Allbest.ru