Ефективність використання бакових сумішей фунгіцидів з регуляторами росту та мікродобривом у контролюванні фітопатогенів в агроценозах картоплі

Размещено на http://allbest.ru

Размещено на http://allbest.ru

Ефективність використання бакових сумішей фунгіцидів з регуляторами росту та мікродобривом у контролюванні фітопатогенів в агроценозах картоплі

¹Б.А. Тактаєв, кандидат сільськогосподарських наук

¹І.М. Подберезко

¹М.М. Фурдига, кандидат сільськогосподарських наук

¹Т.М. Олійник, кандидат сільськогосподарських наук

²Д.Д. Сігарьова, доктор біологічних наук

1Інститут картоплярства НААН, вул. Чкалова, 22, смт Немішаєве, Бучанський р-н., Київська обл., 07853, Україна

2Інститут захисту рослин НААН, вул. Васильківська, 33, м. Київ, 03022, Україна

Мета. Оцінити рівень ефективності елементів контролю фітопатогенів в агроценозах картоплі за різних комбінацій пестицидів з біологічно активними речовинами, способів застосування та реакцію на них картоплі сорту Арія. Методи. Польовий -- для моніторингу основних хвороб картоплі в польових дослідах, обліку урожаю, визначення ефективності комбінацій фунгіцидів з регуляторами росту рослин та мікродобривами; лабораторний -- для обліку ураження бульб хворобами. Дослідження проводили відповідно до загальноприйнятих методик. Результати. У 2019--2021 рр. в лабораторії імунітету та захисту рослин Інституту картоплярства НААН проводили дослідження із вдосконалення елементів технології контролю фітопатогенів в агроценозах картоплі за різних схем використання бакових сумішей фунгіцидів, ріст регулюючих речовин (РРР) та мікродобрив. У дослідженнях використовували сорт Арія селекції інституту. Найнижчим рівень розвитку альтернаріозу був у варіанті, де здійснювали обробку бульб (протруювачфунгіцид + мікродобриво + РРР) та дві обробки рослин (Курзат Р + мікродобриво + РРР). Розвиток хвороби становив 14,7% за поширення 66,6%, а технічна ефективність дії елементів захисту -- 68,8%. Для ефективного контролювання розвитку парші звичайної, ризоктоніозу та сухої фузаріозної гнилі доцільно обробляти бульби баковою сумішшю протруювач­фунгіцид + РРР + мікродобриво та обробляти рослини сумішшю Курзат Р + РРР + мікродобриво, що значно знижує рівень розвитку хвороб бульб і обмежує їхнє поширення в порівнянні з контролем і хімічними еталонами. Урожайність картоплі у варіантах була вищою, ніж на контролі (25,4 т/га) -- 29,8--36,8 т/га. Рівень збереженої відносно контролю урожайності знаходився в межах 4,4--11,4 т/га або 17,3--44,9%. Найвищим рівень врожайності (36,8 т/га) був у варіанті обробка бульб (протруювач­фунгіцид + мікродобриво + РРР) та дві обробки рослин (Купроксат + мікродобриво + РРР). Цей показник на 11,4 т/га (44,9%) вище контролю і на 4,7 т/га (14,6%) вище еталону. Висновки. Застосування бакових сумішей фунгіцидів з регулятором росту і мікродобривом значно знижує рівень розвитку хвороб картоплі та сприяє підвищенню рівня врожайності. Встановлено, що застосування для обробки бульб картоплі суміші протруювач­фунгіцид + РРР + мікродобриво та для обробки рослин Курзат P + мікродобриво + РРР значно знижує рівень розвитку парші звичайної, ризоктоніозу та сухої фузаріозної гнилі і обмежує їхнє поширення, в порівнянні з контролем і хімічними еталонами.

картопля; хвороби картоплі; сорт; фунгіциди; протруйник; регулятори росту рослин; ефективність захисту; екологічна безпека

Картопля нині є третьою за значенням продовольчою культурою у світі та стратегічною з точки зору сталого та екологічного виробництва продовольства. Вона створює менше викидів парникових газів, порівняно з іншими основними культурами, і є дохідною для дрібних виробників. Найвищі темпи зростання виробництва картоплі демонструють країни Африки та Азії. Водночас у Європі та Північній Америці обсяги її виробництва зменшуються [1]. В Україні картоплю вирощують у всіх агрокліматичних зонах. Площі під насадженнями культури (станом на 2020 р.) становлять 1325,2 тис. га, 98,2% з яких зосереджені у приватних господарствах. Урожайність картоплі варіює від 8,8 до 19,7 т/га і в середньому становить 15,7 т/га, що значно нижче від урожайності в Нідерландах (46,1), Франції (48,6), Великобританії (41,9), Німеччині (45,6 т/га) [2]. Шкідливість хвороб залежить від умов розвитку рослин картоплі і може бути суттєвою [3-6].

Значного поширення на полях в Україні набув альтернаріоз, збудниками можуть бути гриби роду Alternaria: Alternaria solani (Ell. et. Mart) (син. Macrosporium solani (Ell. et. Mart) та Alternaria alternate Keissler (син. Alternaria solanі Sor). Альтернаріоз уражує листки, стебла і бульби та може викликати зрідження насаджень до 40--60%, зниження врожаю на 15--20%, сприяє ураженню бульб різними видами гнилей, при цьому втрати під час зберігання можуть скласти 10--15%. У роки епіфітотії втрати урожаю від хвороби можуть сягати понад 60%. Шкідливість хвороби визначається ступенем ураження вегетативної маси, зменшенням асиміляційної поверхні листків, змінами у фізіологічно біологічних процесах уражених рослин. Хвороба призводить до передчасного висихання картоплиння, сильно уражує сіянці картоплі, тому є досить шкодочинною для селекційного процесу [7, 8].

Ризоктоніоз (чорна парша бульб) (Rhizoktonia solani Kuhn) уражує бульби, стебла і корені. Хвороба може викликати зрідження насаджень на 20%, втрати врожаю -- до 15--20%, сприяє сильному ураженню бульб фітофторозом і різними видами гнилей, втрати під час зберігання можуть скласти 30--40%. Ризоктоніоз за поширенням і шкідливістю займає друге місце після фітофторозу. В цілому хвороба може стати причиною зрідження сходів до 12--21% [7, 8].

Парша звичайна (Streptomyces scabies Gussow) поширена і шкідлива хвороба картоплі, яка знижує схожість бульб на 10--12%, урожай -- на 25--30%, сприяє сильному ураженню бульб фітофторозом і різними видами гнилей, посилює втрату маси бульб під час зберігання. За середнього ураження бульб паршою втрати врожаю, у порівнянні зі здоровими бульбами, збільшуються від 0,3% на початку зберігання до 1,2% -- наприкінці [7, 8]. Шкідливість парші проявляється і в погіршенні споживчих якостей продовольчої картоплі: знижуються смакові властивості, збільшуються відходи за чищення бульб, зменшується вміст крохмалю. Особливо відчутні збитки, що спричинює хвороба, в роки з сухим і спекотним літом та помірними опадами в період бульбоутворення.

Суху гниль (збудниками можуть бути: Fusarium solani Appl. et Wr., Fusarium oxysporum Schl., Fusarium solani Bilai, Fusarium culmorum Sacc. та ін.) виявляють під час зберігання бульб, зокрема в сирому приміщенні з вологістю повітря понад 90%. Гниль буває вологою, але не перетворюється у слизувату, з неприємним запахом масу, що спостерігається при бактеріальній мокрій гнилі. Проникаючи у м'якоть бульб, гриби викликають руйнування міжклітинників, клітинних стінок і протоплазми. Шкода від сухої гнилі дуже велика. Як правило, втрати становлять 7-11, а за підвищеної температури і вологості -- 30--50% [7, 8]. Уражені бульби втрачають схожість або дають слабкі паростки й формують недорозвинені рослини, що призводить до значного зниження кількості і якості урожаю картоплі.

Шкідливість фітопатогенів нині залишається однією з основних причин суттєвого недобору урожаю картоплі, зниження її якості і лежкості [5]. Високий рівень агротехніки, ведення насінництва, вирощування стійких сортів та належна система заходів із захисту рослин дають змогу ефективно контролювати шкідливість патогенів [6]. Для одержання картоплі належної якості важливим є створення оптимальних умов для розвитку рослин картоплі. Впровадження у виробництво регуляторів росту рослин (РРР) забезпечує суттєве покращення умов для їхнього росту і розвитку. РРР сприяють підвищенню імунітету та стійкості рослин проти несприятливих факторів навколишнього середовища [9]. Для нормального росту, розвитку та отримання стабільних врожаїв бульб, крім азоту, фосфору і калію, рослинам картоплі потрібна достатня кількість заліза, бору, марганцю, молібдену, міді та цинку. Застосування мікродобрив для позакореневого підживлення сприяє прискоренню дозрівання та стимулює відтік накопичених речовин з картоплиння до бульб [4].

В умовах погіршення фітосанітарного стану, накопичення запасу інфекції та появи нових загроз (нових штамів патогенів) в агроценозах картоплі гостро постає питання підвищення якості вирощеної продукції. Важливого значення набуває розробка та удосконалення сучасних ефективних елементів захисту картоплі від хвороб. Препарати, які мають імуностимулюючу та рістрегулюючу дії, зменшують токсичне навантаження як на самі рослини, так і на навколишнє середовище, а мікродобрива забезпечують збалансоване живлення необхідними речовинами, що сприяє підвищенню стійкості картоплі проти хвороб [4-6, 10-12]. Тому вивчення ефективності сумісного застосування фунгіцидів з РРР і мікродобривами для захисту картоплі від хвороб є досить актуальними.

Мета роботи. Оцінити рівень ефективності елементів контролю фітопатогенів в агроценозах картоплі за різних комбінацій пестицидів з біологічно активними речовинами, способів застосування та реакцію на них картоплі сорту Арія.

Матеріали та методи. За проведення досліджень застосовували такі методи: польовий -- моніторинг основних хвороб картоплі в польових дослідах (за 9-баловою шкалою), облік урожаю; визначення ефективності комбінацій фунгіцидів з РРР та мікродобривами [8, 10]; лабораторний -- облік ураження бульб хворобами відповідно до загально-прийнятих методик [8]. Вивчали реакцію сорту Арія на елементи системи захисту картоплі (щодо впливу на прояв і розвиток грибних хвороб). У дослідженнях використовували: протруювач-фунгіцид -- Ровраль Аквафло, КС (іпродіон, 500 г/л) 0,4 л/т; фунгіциди -- Блу Бордо 77 WG, ВГ (сульфат міді, 770 г/кг), 4,0 кг/га; Купроксат, КС (сульфат міді триосновний, 345 г/л, у формі металічної міді, 190 г/л), 3,0 л/га; Курзат Р, ЗП (цимоксанил, 4,2% + оксихлорид міді, 39,75%) 2,5 кг/га; РРР -- «Стимпо», 20 мл/га, в основі дії якої синергетичний ефект взаємодії продуктів біотехнологічного культивування грибів-мікроміцетів з кореневої системи женьшеню і авермектинів; мікродобриво -- «Хелп Рост», 1,0 л/га, у складі якого є мікроелементи Zn -- 0,73, Mn -- 0,5, Cu -- 0,2, В -- 0,36 г/л, амінокислоти, полісахариди, вітаміни групи В, бактерії Bacullus subtilis, Enterococcus sp., які сприяють підвищенню імунітету та стійкості до несприятливих факторів навколишнього середовища. Схема досліду мала 10 варіантів (табл. 1).

Вплив елементів захисту картоплі на ураженість рослин сорту Арія альтернаріозом та технічна ефективність захисту, 2019--2021 рр.

Для контролю чисельності колорадського жука використовували інсектицид Актара 25 WG, ВГ (тіаметоксам, 250 г/кг), з нормою 0,08 кг/га. Опрацювання та узагальнення результатів досліджень проводили методом дисперсійного аналізу з використанням пакету програм «STATISTICA» [13].

Результати та обговорення. Спостереження за розвитком хвороби показали, що початок ураження рослин картоплі альтернаріозом зафіксовано наприкінці третьої декади червня, а з липня ця хвороба набувала особливо стійкого характеру. Її розвиток у варіантах, в порівнянні з контролем, в динаміці був нижчим, а з еталонами -- на рівні або нижче. Перші ознаки ураження на картоплинні з'являлись на прикінці бутонізації -- початку цвітіння картоплі. Саме за появи перших ознак ураження проводили першу обробку рослин. За трирічними даними встановлено, що сорт Арія позитивно реагував на елементи захисту, що забезпечило ефективний контроль розвитку хвороби (табл. 1).

Найбільший розвиток хвороби спостерігали в контролі (від 20,7 до 47,1%, за поширення 58,0 та 93,0%). У варіантах-еталонах хвороба розвивалася в межах 21,2--23,4%, в інших варіантах досліду -- 20,0--14,7%. Ефективний захист від альтернаріозу забезпечувало використання фунгіцидів за схемою: обробка бульб + обробка рослин, в яких розвиток хвороби склав 15,6 (Купроксат, КС) і 14,7 % (Курзат Р, ЗП). Передсадивна обробка бульб (фунгіцид-протруйник + РРР + мікродобриво) у поєднанні з дворазовим обприскуванням насаджень картоплі (фунгіцид + РРР + мікродобриво) ефективно стримували рівень розвитку хвороби і її поширення, в порівнянні з контролем і еталонами. Зміна рівня розвитку захворювання картоплі у досліджуваних варіантах, в порівнянні з контролем, відбувалася повільно.

Всі досліджувані варіанти елементів захисту були ефективними. Eфективність застосування препаратів на початку розвитку рослин на сорті Арія знаходилася в межах 70,5--82,6%, наприкінці вегетації -- 50,3--68,8% (табл. 1). У варіантах із застосуванням сумішей протруювач-фунгіцид + фунгіцид (Блу Бордо 77 WG, ВГ; Купроксат, КС; Курзат Р, ЗП) + РРР + мікродобриво -- обробки рослин, в порівнянні з контролем та хімічними еталонами, ефективність була вищою та наприкінці вегетації становила 57,5--60,7%. Найвищу технічну ефективність (60,7%) відзначено у варіанті 6. Встановлено, що технічна ефективність елементів захисту із комбінованим застосуванням препаратів протруювач-фунгіцид + РРР + мікродобриво, обробка бульб та дві обробки рослин (Блу Бордо 77 WG, ВГ; Купроксат, КС; Курзат Р, ЗП + РРР + мікродобриво) була вищою в порівнянні з контролем, еталонами та аналогічними варіантами, де сумісно не застосовували РРР + мікродобриво для обробки бульб. Технічна ефективність досліджуваних елементів захисту картоплі знаходилася в межах 62,8--68,8%. Найвищу, серед досліджуваних варіантів, технічну ефективність (68,8%) захисту картоплі від альтернаріозу зафіксовано у варіанті 10, за схеми протруювач-фунгіцид + РРР + мікродобриво, обробка бульб та дві обробки рослин -- Курзат Р + РРР + мікродобриво (табл. 1).

В середньому за три роки досліджень розвиток ризоктоніозу на сорті Арія був у межах від 0 до 3,5% (на контролі -- 10,9%). Найвищий рівень ураження фіксували на контролі -- 10,9%, у варіантах-еталонах було 3,5, 1,9 і 1,0%. Найефективнішими для захисту картоплі сорту Арія від хвороби виявилися варіанти 9 і 10, в яких розвиток хвороби не спостерігався (табл. 2).

Рівень ураження бульб картоплі паршою звичайною на контролі становив 10,4, а у варіантах -- 0,2--5,0%. Найкращим для захисту картоплі від хвороби є варіант 10 (рівень ураження становив 0,2%) за використання бакової суміші фунгіциду Курзат Р за схемою: обробка бульб + обробка рослин (табл. 2).

2. Вплив елементів системи захисту картоплі сорту Арія на ураженість бульб хворобами, 2019--2021 рр.

Відзначено, що рівень ураження бульб картоплі сорту Арія сухою гниллю у варіантах досліду знаходився в межах 0,2--5,4%, найбільший розвиток хвороби (9,5%) був на контролі. У варіантах-еталонах рівень ураження становив 4,7--5,4%, в інших варіантах досліду, де застосовували бакові суміші фунгіцид-протруювач + РРР + мікродобриво для обробки бульб та фунгіцид + РРР + мікродобриво для двох обробок рослин, він був нижчим на 19,1--62,0%. Ще нижчим рівень розвитку хвороби (1,7--0,2%, або на 63,8--96,0% нижче еталонів) спостерігали у варіантах 8, 9, 10. Кращим варіантом захисту є варіант 10, в якому рівень розвитку хвороби становив 0,2% (табл. 2).

Елементи захисту картоплі були ефективними у всіх варіантах, щодо хвороб бульб. Технічна ефективність становила: від ризоктоніозу -- 67,9--100%; парші звичайної -- 51,9--98,1%; сухої гнилі -- 50,5--97,9%. Найвищу технічну ефективність встановлено у варіанті 10, де вона становила: для ризоктоніозу -- 100%; парші звичайної -- 98,1%; сухої гнилі -- 97,9% (табл. 2).

Таким чином, для ефективного контролю розвитку парші звичайної, ризоктоніозу та сухої фузаріозної гнилі, доцільно застосовувати бакову суміш фунгіцидів (фунгіцид-протруювач + РРР + мікродобриво -- обробка бульб + (Курзат Р) + РРР + мікродобриво -- обробка рослин), що значно знижує рівень розвитку хвороб бульб і обмежує їх подальше поширення в порівнянні з контролем і хімічними еталонами. Встановлено позитивний вплив елементів захисту на рівень урожаю сорту Арія у всіх досліджуваних варіантах. Порівняно з контролем (25,4 т/га) урожайність картоплі була вищою і знаходилася в межах 29,8--36,8 т/га. При цьому збережена, відносно контролю, урожайність становила 4,4--11,4 т/га або 17,3--44,9% (табл. 3).

У варіантах зі схемою обробка бульб -- протруювач-фунгіцид + РРР + мікродобриво та дві обробки рослин -- фунгіцид + РРР + мікродобриво (зокрема варіант 8) порівняно з контролем збережений урожай складав 10,6 т/га (41,7%). Найвищий рівень врожаю -- 36,8 т/га був у варіанті 9 з аналогічною схемою, що на 11,4 т/га (44,9%) вище контролю і на 4,7 т/га (14,6%) -- еталону, відповідно.

Отже, застосування бакових сумішей фунгіцидів з регуляторами росту і мікродобривом значно знижує рівень розвитку хвороб картоплі і є екологічно безпечним для навколишнього середовища та споживачів.

ВИСНОВКИ

Найнижчий рівень розвитку альтернаріозу (Alternaria ssp.) встановлено у варіанті 10 (обробка бульб -- протруювач-фунгіцид + мікродобриво + РРР, обробка рослин -- Курзат Р + РРР + мікродобриво), розвиток хвороби становив 14,7, поширення -- 66,6, технічна ефективність захисту -- 69,6%.

Встановлено, що суміш препаратів протруювач-фунгіцид + РРР + мікродобриво для обробки бульб та Курзат P + мікродобриво + РРР для обробки рослин доцільно застосовувати з метою контролю розвитку парші звичайної, ризоктоніозу та сухої фузаріозної гнилі. Така комбінація значно знижує рівень розвитку хвороб бульб і обмежує їхнє поширення в порівнянні з контролем і хімічними еталонами.

3. Вплив елементів захисту рослин на продуктивність картоплі сорту Арія, 2019--2021 рр.

Урожайність картоплі у варіантах була вищою, ніж на контролі (25,4 т/га) і знаходилася в межах 29,8--36,8 т/га. При цьому рівень збереженого урожаю порівняно з контролем варіював від 4,4 до 11,4 т/га або від 17,3 до 44,9%. Найвищий рівень врожаю (36,8 т/га) був у варіанті 9 за схеми обробка бульб + дві обробки рослин Купроксат + мікродобриво + РРР. Мали врожай на 11,4 т/га (44,9 %) вище контролю і на 4,7 т/га (14,6 %) вище еталону.

Фінансування: Дослідження проводили в рамках ПНД 12 Наукові основи сучасних технологій прогнозу і управління фітосанітарним станом агроценозі (Захист рослин); номер державної реєстрації № ДР 0119U001198.

Конфлікт інтересів: автори декларують про відсутність конфлікту інтересів.

фітопатогени агроценоз картопля пестициди

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Тенденція розвитку картоплярства в Україні та Світі (Частина 1) URL: https://ipmpotato.com.ua/uk/materials-ukr/1028-tendentsiya-rozvitku-kartoplyarstva-v-ukrajini-ta-sviti-chastina-1.html

2. Статистичний збірник «Рослинництво України» 2020. Київ, 2021. С. 387-388. URL: https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2021/zb/09/zb_ sg_20.pdf

3. Андрійчук Т.О., Скорейко А.М., Маньковський М.В. Ефективність фунгіцидів проти фомозної гнилі картоплі. Захист і карантин рослин. Київ. 2017. Вип. 63. С. 13-18. https://doi.org/10.36495/1606-9773.2017.63.13-18

4. Андрійчук Т.О., Скорейко А.М., Мельник А.Т. Мікроелементи проти фомозу картоплі. Захист і карантин рослин. Київ. 2018. Вип. 64. С. 11-16. https://doi.org/10.36495/1606-9773.2018.64.11-16

5. Борзих О.І., Шита О.В., Сергієнко В.Г., Ткаленко Г.М. Контроль хвороб і шкідників картоплі за використання сучасних інсекто-фунгіцидних протруйників. Захист і карантин рослин. Київ. 2020. Вип. 66. С. 45-57. https:// doi.org/10.36495/ 1606-9773.2020.66.45-57

6. Гаврилюк Л.Л., Круть М.В. Іноваційні розробки із захисту картоплі в Україні. ГРААЛЬ НАУКИ [International scientific journal «Grail of Science»]. 2021. № 2-3. С. 202-206. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.038

7. Тарр С. Основы патологии растений. Пер. с англ. ; под ред. Л.М. Дунина. Москва: Мир, 1975. 587 с.

8. Бондарчук А.А., Колтунов В.А., Олійник Т.М. та ін. Картоплярство: Методика дослідної справи ; за ред. А.А. Бондарчука, В.А. Колтунова. Вінниця: ТОВ «Твори», 2019. 652 с.

9. Гаврись І.А., Циганкова В.А., Пономаренко С.П. Використання регуляторів росту на рослинах помідора у зимових теплицях: Монографія. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2013. 174 с.

10. Трибель С.О., Секун М.П., Іващенко О.О. та ін. Методика випробування і застосування пестицидів ; за ред. С.О. Трибеля. Київ: Світ. 2001. 448 с.

11. Lee YS., Naing KW., Kim KY. Effect of a Bacterial Grass Culture on the Plant Growth and Disease Control in Tomato. Research in Plant Disease. 2017. Vol. 23. No 4: P. 295-305. https://doi.org/10.5423/RPD.2017.23.4.295

12. Trejo-Raya A.B., Rodriguez-Romero V.M., Bautista-Baсos S. etc. Effective in vitro control of two phytopathogens of agricultural interest using cell-free extracts of Pseudomonas fluorescens and chitosan. Molecules. 2021; Vol. 26. Iss. 21. P. 6359. https://doi.org/10.3390/molecules26216359

13. Ермантраут Е.Р., Присяжнюк О.І., Шевченко І.Л. Статистичний аналіз агрономічних дослідних даних у пакеті STATISTICA 6.0. Київ: ПоліграфКонсалтинг, 2007. 55 с.

Efficiency of using tank mixtures of fungicides for the control of phytopathogens in potato agrocenoses

1Taktaiev B., ORCID: 0000-0002-6268-9451

1Podberezko I., ORCID: 0000-0002-4975-2989

1Furdyha M., ORCID: 0000-0002-9398-0487

1Oliinyk T., ORCID: 0000-0002-7235-9413

2Sihariova D., ORCID: 0000-0002-5796-9811

1Institute for Potato Research of NAAS, 22, Chkalova str., Nemishaieve, Buchanskyi district, Kyiv region, 07853, Ukraine

2Institute of Plant Protection of NAAS, 33, Vasylkivska str., Kyiv, 03022, Ukraine

Goal. To evaluate the level of effectiveness of phytopathogen control elements in agrocenoses of potatoes for different combinations of pesticides with biologically active substances, methods of application and the reaction of Aria potatoes to them. Methods. Field -- for monitoring the main diseases of potatoes in field experiments, recording the harvest, determining the effectiveness of combinations of fungicides with plant growth regulators and microfertilizers; laboratory -- for recording damage to tubers by diseases. Research was conducted in accordance with generally accepted methods. Results. In 2019--2021, the Laboratory of Plant Immunity and Protection of the Institute of Potato Breeding of the National Academy of Sciences conducted research on the improvement of elements of phytopathogen control technology in potato agrocenoses under various schemes of using tank mixtures of fungicides, growth regulating substances (RRS) and microfertilizers. The research used the Aria variety selected by the institute. The lowest level of development of Alternaria was in the version where tuber treatment was carried out (fungicide impregnant + microfertilizer + PPR) and two plant treatments (Kurzat R + microfertilizer + PPR). The development of the disease was 14.7% for the spread of 66.6%, and the technical efficiency of the protection elements was 68.8%. To effectively control the development of common scab, rhizoctoniosis and fusarium dry rot, it is advisable to treat tubers with a tank mixture of impurity­fungicide + PPR + microfertilizer and to treat plants with a mixture of Kurzat P + PPR + microfertilizer, which significantly reduces the level of tuber disease control and limits their spread compared to and chemical standards. The yield of potatoes in the variants was higher than in the control (25.4 t/ha) -- 29.8-- 36.8 t/ha. The level of the preserved harvest compared to the control was in the range of 4.4--11.4 t/ha or 17.3--44.9%. The highest level of yield (36.8 t/ha) was in the variant: treatment of tubers -- impregnation­fungicide + micro­fertilizer + PPR and two plant treatments -- Cuproxate + micro­fertilizer + PPR. This indicator is 11.4 t/ha (44.9%) higher than the control and 4.7 t/ha (14.6%) higher than the standard. Conclusions. The use of tank mixtures of fungicides with a growth regulator and microfertilizer significantly reduces the level of potato diseases and increases the yield. It was established that the use of a mixture of impurity­fungicide + PPR + microfertilizer for treating potato tubers and Kurzat P + microfertilizer + PPR for treating plants significantly reduces the level of common scab, rhizoctoniosis and fusarium dry rot and limits their spread, compared to control and chemical standards.

potato; potato diseases; variety; fungicides; mordant; plant growth regulators; protection effectiveness; environmental safety

Размещено на Allbest.ru