Шкідливість прихованохоботників та капустяного стручкового комарика у посівіх ріпаку озимого Степової зони України

Уточнено видовий склад фітофагів та дослідити шкідливість у посівах ріпаку озимого. Дослідження проводили у зоні Степу в 2022 р. (Одеська область, смт. Хлібодарське). Уточнення динаміки чисельності фітофагів здійснювали за загальноприйнятими методиками.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 14.12.2023
Размер файла 547,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Шкідливість прихованохоботників та капустяного стручкового комарика у посівіх ріпаку озимого Степової зони України

М.М. Бащенко, молодший науковий співробітник

О.В. Шита, кандидат сільськогосподарських наук

Т.І. Бондар, кандидат біологічних наук

А.В. Федоренко, кандидат сільськогосподарських наук

А.Ф. Челомбітко, кандидат сільськогосподарських наук Інститут захисту рослин НААН, м. Київ

Мета. Уточнити видовий склад фітофагів та дослідити шкідливість у посівах ріпаку озимого. Методи, Дослідження проводили у зоні Степу в 2022 р. (Одеська обл, Одеський р-н, смт Хлібодарське, «Одеська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту водних проблем і меліорації НААН»). Уточнення видового складу та динаміки чисельності фітофагів здійснювали за загальноприйнятими методиками. Результати. Під час обстежень виявлено комах, які відносилися до 6-ти рядів (Coleoptera, Heteroptera, Hemiptera, Diptera, Hymenoptera та Lepidoptera), з яких 47,3% -- безпосередньо шкідники ріпаку озимого, 10,8% _ шкідники зернових культур (поряд були поля, та дослідні ділянки зернових колосових культур), та 41, 9% --ентомофаги. На момент досліджень, на 1 м2 нараховувалось в середньому 46 рослин ріпаку, з 36,7 ± 2,19 стручками на рослину. За візуальних обстежень перед збиранням врожаю на стеблах ріпаку виявлено характерні пошкодження капустяним стебловим прихованохоботником (Ceutorhynchus quadridens Panz.) _ 31, 0%ЃBросл./м2, а також рослини, зламані біля кореневої шийки. На розтинах стебла виявлено ходи личинок шкідників, які проникли всередину, прогризши черешки листків, потім перемістилися до кореневої шийки, там тривалий час живилися тканинами рослин, спричинивши їхню ламкість. Виявлено також пошкодження стручків _ 21, 9%с на 1 м2. З них насіннєвим прихованохоботником (Ceutorhynchus assimilis Payak.) _ 18,0%, капустяним стручковим комариком (Dasyneura brassicae Winn.) _ 3,9%. Загальні втрата урожаю від шкідників на посівах ріпаку озимого становили 52,9%. Висновки. Встановлено, що в ентомокомплексі ріпакового агроценозу частка шкідників становила 47,3%. Пошкодження посівів ріпаку озимого становили: капустяним насіннєвим прихованохоботником --18,0%, капустяним стручковим комариком --3,9, капустяним стебловим прихованохоботником -- 31%. В сумі втрати врожаю сягали 52,9%.

Ключові слова: ріпак; стручок; Ceutorhynchus assimilis Payak.; Dasyneura brassicae Wiirn.; Ceutorhynchus quadridens Panz.

1Bashchenko M., 2Shyta O., 3Bondar T., 4Fedorenko А., 5Chelombitko A.,

Institute of Plant Protection of NAASKyiv

Harmfulness of cryptid and cabbage pod mosquito of the Steppe zone of Ukraine

GoaL To specify the species composition of phytophages and to investigate their harmfulness in winter rapeseed crops. Methods. The research was conducted in the Steppe zone in 2022 (Odesa region, Odesa dis^ct, Khl^bodarske settlement, «Odesa State Agricultural Research Station of the Institute of Water Problems and Land Reclamation of the National Academy of Sciences»). Clarification of the species composition and the dynamics of the number of phytophages was carried out according to generally accepted methods. Resuts. During the surveys, insects belonging to 6 orders (Coleoptera, He^e^op^e^a, He- miptera, Diptera, Hymenoptera and Lepidoptera) were found, of which 47,3% were direct pests of winter rape, 10.8%c were pests of grain crops (there were fields nearby, and research plots of grain and e^^ crops), and 41.9%c are en^o- mophages. At the time of research, there were an average of 46 rapeseed plants per 1 m2, with 36.7 ± 2.19 pods per plant. During visual inspections before harvesting, characteristic damage by the cabbage stem borer (Ceutorhynchus quadridens Panz.) was noted on the rape stalk _ 31.0%c of plants/m2, and the plants were broken near the root neck. During the growth of the stem, the larval stages of this pest were found, which penetrated into the middle, biting the petiole of the leaf, then moved to the root neck, where they fed on the tissues of the plant for a long time, causing its fragility. It was found that damage to pods per 1 m2 was 21.9%. Of them, the seed gnat (Ceutorhynchus assimilis Payak.) _ 18.0%, the cabbage pod mosquito (Dasyneura brassicae Winn.) _ 3.9%c. Total crop losses from the above-mentioned pests on winter rapeseed crops amounted to _ 52.9%. Conclusions. It was established that the share of pests in the entomocomplex of rape agrocenosis was _ 47.3%. Damage to winter rapeseed crops by cabbage seed borer was _ 18.0%, cabbage pod mosquito _ 3.9%, and cabbage stem borer -- 31.0%, which in total resulted in 52.9% yield loss.

Зміна клімату -- одна з найбільших загроз людству, наслідками якої є небезпечні катаклізми (різкі зміни погоди, паводки, повені, сильні вітри, зливи, град, посухи, та ін.). Неможливість передбачати такі явища часто ставить під загрозу виробництво продовольства в світі та призводить до значних екологічних і економічних збитків. Сучасні дослідження свідчать, що втрати у сільському господарстві, лише за рахунок нехтування заходами щодо його адаптації до постійних кліматичних змін, вже у 2050 р. можуть сягнути 30%. Наслідки цієї глобальної проблеми стають все більш відчутними і в Україні. Вони є основною причиною біотичних та абіотичних стресів, які особливо негативно впливають на сільське господарство південного регіону [1--7].

Серед олійних культур ріпак займає перше місце за вмістом олії в насінні, що є основним продуктом його переробки (51% слабкови- сихаючої, висококалорійної олії з йодним числом 94--112). Побічна продукція -- макуха і шрот (цінний, збалансований за мікрокислотним складом корм для сільськогосподарських тварин, який містить до 37% білка і до 10% олії). Продукти переробки ріпаку також широко вико-ристовують як сировину для хімічної, медичної, парфумерної, військо-вої промисловості та інших галузей, а також для отримання біопалива. Вирощування ріпаку покращує структуру ґрунту, не виснажуючи його, очищає від радіонуклідів, сприяє істотному поліпшенню фітосанітар- ного стану [8--10]. За даними німецьких дослідників Б. Хонермаєра та М. Гаудхау ріпак є ідеальним попередником для посівів озимих і ярих зернових, оскільки мало висушує ґрунт і рано звільняє поле [9].

Важливим етапом технології вирощування ріпаку озимого є до-тримання високоефективної системи захисту від комплексу фітофагів. На території України цю культуру пошкоджують понад 50 видів різ-номанітних комах, що можуть спричиняти недобір урожаю 30--50% і більше, за одночасного погіршення якості насіння. Результатом їхньої шкідливості може також стати і передчасне відмирання листя, бутонів, розтріскування стручків, що обмежує потенційну продуктивність сортів і гібридів. Шкідники, у роки з оптимальними для них (або вищими за багаторічні показники) температурами, розвиваються дуже швидко, тому ріпак є однією з найуразливіших сільськогосподарських культур. Також потрібно обмежувати чисельність бур'янів, які є додатковою кормовою базою для фітофагів та їх схованками. Проте, слід пам5ятати, що у посівах ріпаку є й корисні комахи, які суттєво впливають на формування врожаю [9, 11--19].

Сучасний захист культур від шкідників вимагає застосування прин-ципів інтегрованого підходу, основними і першочерговими елементами якого є система моніторингу та показники економічних порогів шкід-ливості для кожного виду фітофагів (ЕПШ) [1, 12--13, 15, 18, 20--23].

Найбільш поширені -- ріпаковий трач (Athalia colibri Christ.), ріпаковий квідкоїд (Meligethes aen^us Fabricius.), насіннєвий прихово- нохоботник (Ceutorrhynchus assimilis Payak.) та капустяний стручковий комарик (Dasiy^eura brassicae Winn.^, втрати врожаю від яких можуть сягати 50%. Досі не до кінця вивченим залишається вплив капустяного стеблового прихованохоботника (Ceutorrhynchus quadridens Panz.).

Мета роботи -- уточнити видовий склад фітофагів, їх шкідливість та визначити спричинені ними втрати врожаю у посівах ріпаку озимого.

Методика досліджень

шкідник посіви ріпак

Дослідження проводили у 2022 р. в Степовій зоні України (Одеська обл., Одеський р-н., смт Хлібодарське, «Одеська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України» (ОДСДС ІВПіМ НААН)). Уточнення видового складу та визначення динаміки чисельності фітофагів здійснювали за загальноприйнятими методиками (обліки проводили за допомогою рамки 50 х 50 та косіння ентомологічним сачком). Методом рослинних проб (10 рослин з 10-ти місць) за розтину стебла й стручків виявляли прихованих шкідників (личинок капустяного стеблового прихованохоботника, насіннєвого прихованохоботника та капустяного стучкового комарика) [11, 18, 24].

Результати та обговорення

У період вегетації ріпаку озимого (квітень -- липень) температура повітря перевищувала відповідний середньобагаторічний показник на 3,8°C, а сума опадів була меншою за нього на 44,8 мм. Відносна вологість повітря становила 21,2%.

Комах, що були виявлені на полях під час обліків, можна віднести до 6-ти рядів (Coleoptera, Heteroptera, Hemiptera, Diptera, Hymenoptera, Lepidoptera), з яких 47,3% -- безпосередньо шкідники ріпаку озимого, 10,8% -- шкідники зернових культур (поряд були поля та дослідні ділянки зернових колосових культур), 41,9% -- ентомофаги.

З настанням теплих днів, коли ґрунт прогрівся до +6°C на глибину 2--4 см, починали свою активність прихованохоботники (капустяний стебловий і великий ріпаковий). Пізніше з являлися насіннєвий при- хованохоботник, та капустяний стручковий комарик [9].

Капустяний стебловий прихованохоботник (Ceutorhynchus quadridens Panz.). Під час обстеження посівів ріпаку озимого перед збиранням урожаю на полях спостерігали зламані рослини біля кореневої шийки (31,0% росл./м2). За більш детального огляду цих рослин зафіксовано характерні для даного фітофага пошкодження у вигляді темних сму-жок. Під час розтину стебла виявлено ходи личинок, які проникли всередину, прогризши отвір у черешку листка, потім перемістившись по стеблу до кореневої шиики. Тривалим час вони живилися тканинами рослини, спричиняючи її ламкість (рис. 1) [12].

Ріпаковий насіннєвий прихованохоботник (Ceutorhynchus assimilis Payak.) відкладає по одному яИцю в стручок. За цеИ період личинка може пошкодити до 3--4 насінин у цьому стручку, зменшуючи їх масу, вміст в них олії і схожість (рис. 2--4) [9, 12, 25--26].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Пошкодження Ceutorhynchus quadridens PanzЃF а -- зламані рослини ріпаку біля кореневої шийки; б -- характерні пошкодження; в -- ходи личинок всередені стебла (фото автора)

Рис. 2. (Ceutorhynchus assimilis Payak.) на квітках ріпаку

Рис. 3. Пошкодження стручків (Ceutorhynchus assimilis Payak.) (фото автора)

Рис. 4. Пошкодження стручка: а -- личинки капустяного насіннєвого приховонохоботника (Ceutorhynchus assimilis Payak.); б -- личинки капустяного стручкового комарика (Dasyneura brassicae Winn.) (фото автора)

Капустяний стручковий комарик (Dasyneura brassicaeWinn.). Самиці відкладають яйця в молоді стручки через отвори, зроблені іншими шкідниками, зокрема насіннєвим приховонохоботником (рис. 4, б). При цьому, личинки пошкоджують не лише стінки стручка, а й недостигле насіння, внаслідок чого він передчасно жовкне, деформується і розтріскується (рис. 3) [9, 27].

Дослідженнями встановлено, що густота стеблостою ріпаку у фазі стручка -- 46 росл./м2, на кожній рослині в середньому -- 36,7 ± 2,19 стручків, з яких 21,9% пошкоджено комахами (безпосередньо насіннєвим приховано- хоботником -- 18%, капустяним стручковим комариком -- 3,9%) (таблиця).

Пошкодженість ріпаку озимого (ОДСДС ІВПіМ НААН, 2022 р.)

Назва шкідників

Пошкодження стручків на

1 рослину, %

Пошкодження стебел на 1 м2,

%

Капустяний стебловий прихованохоботник (Ceutorhynchus quadridens Panz.)

--

31,0%

Капустяний насіннєвий прихованохоботник (Ceutorhynchus assimilis Payak.)

18,0%

--

Капустяний стручковий комарик (Dasyneura brassicae Winn.)

3,9%

--

ВИСНОВКИ

В ентомокомплексі ріпакового агроценозу частка шкідників становила -- 47,3%. Пошкодження посівів ріпаку озимого капустяним насіннєвим прихованохоботником становило -- 18,0%, капустяним стручковим комариком -- 3,9%, а капустяним стебловим приховано- хоботником -- 31%.

Конфлікт інтересів: автори декларують про відсутність конфлікту інтересів.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. ФедорчукМ.І., ФедорчукВ.Г., Кобелєв М.О. Адаптована до змін клімату інноваційна технологія вирощування ріпаку А28 озимого на півдні України: науково-практичні рекомендації. Миколаїв: МНАУ, 2021. 39 с.

2. Іванюта С.П., Коломієць О.О., Малиновська О.А., ЯкушенкоЛ.М. Зміна клімату: наслідки та заходи адаптації: аналіт. доповідь. Київ: НІСД, 2020. 110 с.

3. Балюка С.А., Медведєва В.В., Носка Б.С. Адаптація агротехнологій до змін клімату: ґрунтово-агрохімічні аспекти. Харків, 2018. 363 с.

4. Писаренко В.М., Писаренко В.В., Писаренко П.В. Управління агротех- нологіями за умов посух. Полтава, 2020. 161 с.

5. Леск С., Ровхані П., Раманкутті Н. Вплив надзвичайних погодних катастроф на світове виробництво сільськогосподарських культур. Природа. 2016. №529 (7584). С. 84-87.

6. Lioubimtseva E., Beurs K.M., Henebry G.M. (2013). Grain Production Trends in Russia, Ukraine, and Kazakhstan in the Context of the Global Climate Variability and Change. : Eds. T. Younos, C.A. Grady. Berlin: Springer, 121-141. DOI: 10.1007/698_2013_2257. Raza A, Razzaq A, Mehmood SS, Zou X, Zhang X, Lv Y, Xu J. Impact of Climate Change on Crops Adaptation and Strategies to Tackle Its Outcome: A Review. Plants (Basel). 2019 Jan 30;8(2):34. DOI: 10.3390/plants8020034

8. Кучер А. Адаптація аграрного землекористування до змін клімату. [Електронний ресурс]. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2017. Vol. 3. No. 1. С. 119-138. URL: www.are-journal.com

9. Пінчук Н.В., Вергелес П.М., Коваленко Т.М. Ефективність захисту посівів озмого ріпаку від шкодочинних організмів. Сільське господарство та лісівництво. 2021. № 22. С. 119-134. DOI:10.37128/2707-5826-2021-3-10

10. Kozina T., Ovcharuk O., Trach I., Levytska V, Ovcharuk O., Hutsol T., Mudryk K., JewiarzM., Wrobel M., Dziedzic K. Spread Mustard and Prospects for Biofuels, Renewable Energy Sources. Engineering, Technology, Innovation: Springer, Cham. 2018. P. 791-799. DOI:10.1007/978-3-319-72371-6_77 URL: https:// link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-319-72371-6_77

11. Письменко В.М., Гордєєва О.Ф. Шкідливість основних видів фітофагів ріпаку ярого та озимого в Лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2009. № 2. С. 5-9.

12. Глива В.В., Случак О.М., Волощук О.П. Підвищення врожайності й посівних якостей насіння ріпаку озимого залежно від застосування інсектицидів в умовах західного Лісостепу України. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2021. Вип. 69 (2). С. 22-40. DOI:10.3263/01308521.2021- (69)-2-2

13. Косилович Г., Венгер І. Використання пестицидів у системі захисту ріпаку озимого від шкідників і хвороб. Агрономія. 2015. Вип. 19. С. 154-160.

14. Влащук А.М., Коковіхін С.В., Донець А.О. Моделювання витрат агро- ресурсів у технічному процесі виробництва насіння ріпаку озимого в умовах Півдня України. Зрошуване землеробство. 2013. Вип. 58. С. 159-163.

15. Волощук О.П., Случак О.М., Распутенко А.О. Продуктивність озимого ріпаку залежно від строків, способів сівби та норм висіву насіння. Агроном. 2019. № 3 (65). С. 142-147.

16. Чехова І.В. Пропозиції щодо підвищення конкурентоспроможності виробництва олійних культур. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. 2016. № 23. С. 193-202.

17. Кирильчук А.М., Солодюк Н.М. Конкурентоздатність та сортовий потенціал ріпаку (Brassica Napus Oleifera Annua Metzger) в Україні. Корми і кормовиробництво: міжвід. темат. наук. зб. 2013. Вип. 76. С. 110-115.

18. Секун М.П., Лапа О.М., Марков І.Л., та ін. Технологія вирощування і захисту ріпаку. Київ: ТОВ «Глобус-Принт», 2008. 115 с.

19. Окрушко С.Є. Безпека сучасних інсектицидів для корисної ентомо- фауни. International independent scientific journal. 2020. № 16. С. 6-12. URL: http://www.iis-journal.com/wp-content/uploads/2020/06/IISJ_16_1.pdf

20. Антоненко О.Ф., СавчукЮ.М. Вплив строків сівби та мікродобрив на розвиток рослин ріпаку озимого в умовах Правобережного Лісостепу України. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. 2016. № 1. (53), т. 1. С. 87-94.

21. Косовська Р.Ю. Підвищення зимостійкості ріпаку озимого в насінницьких посівах. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2014. Вип. 56. (І). С. 99-103.

22. Вожегова Р.А., Василенко Р.М., Войташенко Д.П., Шаталова В.В. Продуктивність сортів і гібридів ріпаку озимого на Півдні України. Зрошуване землеробство. 2013. Вип. 59. С. 55-57. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Zz_2013_59_17

23. Савчук Ю.М., Антоненко О.Ф. Залежність урожайності та посівних якостей насіння ріпаку озимого від сортів та технології вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2019. № 2 (93) С. 20-27. DOI: 10.31210/visnyk2019.02.02

24. Макуха О.В. Система фітосанітарного моніторингу шкідників ріпаку озимого в умовах півдня України. Таврійський науковий вісник 2020. № 114. С. 69-77. D0I:10.32851/2226-0099.2020.114.10

25. Виновець В.Г. Особливості формування генеративних органів жовто- насінєвого ярого ріпаку. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. 2017. № 24. С. 22-28.

26. Косилович Г., Венгер І. Використання пестицидів у системі захисту ріпаку озимого від шкідників і хвороб. Агрономія. 2015. Вип. 19. С. 154-160.

27. Hausmann J. Challenges for integrated pest management of Dasineura brassicae in oilseed rape. Arthropod-Plant Interactions. 2021. № 15. P. 645-656. DOI:10.1007/s11829-021-09861-1

REFERENCES

1. Fedorchuk M.I., Fedorchuk V.H., Kobeliev M.O. (2021). Adaptovana do zmin klimatu innovatsiina tekhnolohiia vyroshchuvannia ripaku A28 ozymo- ho na pivdni Ukrainy: naukovo-praktychni rekomendatsii. [Adapted to climate changes, the innovative technology of growing A28 winter rapeseed in the south of Ukraine: scientific and practical recommendations]. Mykolaiv: MNAU, 2021. 39. (in Ukrainian).

2. Ivaniuta S.P., Kolomiiets O.O., Malynovska O.A., Yakushenko L.M. (2020). Zmina klimatu: naslidky ta zakhody adaptatsii: analit. Dopovid. [Climate Change: Consequences and Adaptation Measures: Analyt. report.] Kyiv. NISD. 110. (in Ukrainian).

3. Baliuka S.A., Medvedieva V^, NoskaB.S. (2018). Adaptatsiia ahrotekhnolo- hii do zmin klimatu: hruntovo-ahrokhimichni aspekty. [Adaptation of agricultural technologies to climate change: soil and agrochemical aspects]. Kharkiv, 363. (in Ukrainian).

4. Pysarenko KM., Pysarenko VK, Pysarenko PV (2020). Upravlinnia ahrotekhnolohiiamy za umov posukh. [Management of agricultural technologies under drought conditions]. Poltava. 161. (in Ukrainian).

5. Lesk S., Rovkhani P., Ramankutti N. (2016). Vplyv nadzvychainykh pohod- nykh katastrof na svitove vyrobnytstvo silskohospodarskykh kultur. [Impact of extreme weather disasters on world production of agricultural crops]. Pryroda [Nature]. 529 (7584). 84-87. (in Ukrainian).

6. Lioubimtseva E., Beurs K.M., Henebry G.M. (T. Younos, C.A. Grady Eds.). (2013). Grain Production Trends in Russia, Ukraine, and Kazakhstan in the Context of the Global Climate Variability and Change. Berlin: Springer, 121-141. DOI: 10.1007/698_2013_225 (in English).

7. Raza A, Razzaq A, Mehmood SS, Zou X, ZhangX, Lv Y, Xu J. (2019) Impact of Climate Change on Crops Adaptation and Strategies to Tackle Its Outcome: A Review. Plants (Basel). Jan 30;8(2):34. DOI: 10.3390/plants8020034. (in English).

8. Kucher A. (2017). Adaptatsiia ahrarnoho zemlekorystuvannia do zmin klimatu. [Adaptation of the agricultural land use to climate change]. Agricultural and Resource Economics: International Scientfic E-Journal. 3(1). 119-138. DOI: 10.51599/are.2017.03.01.10 (in Ukrainian).

9. Pinchuk N.V., Vergeles P.M., Kovalenko T.M. (2021). Efektyvnist zakhystu posiviv ozmoho ripaku vid shkodochynnykh orhanizmiv. [Efficiency of protection of winter rape seeds from permanent organisms]. Silske hospodarstvo ta lisivnytstvo, [Agriculture and forestry]. 22. 119-134. DOI:10.37128/2707-5826-2021-3-10 (in Ukrainian).

10. Kozina T., Ovcharuk O., Trach I., Levytska V, Ovcharuk O., Hutsol T., Mudryk K., Jewiarz M., Wrobel M., Dziedzic K. (2018). Spread Mustard and Prospects for Biofuels, Renewable Energy Sources. Engineering, Technology, Innovation: Springer, Cham. 2018. 791-799. DOI:10.1007/978-3-319-72371-6_77 URL: https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-319-72371-6_77 (in English).

11. Pysmenko V.M., Hordieieva O.F. (2009). Shkidlyvist osnovnykh vydiv fitofahiv ripaku yaroho ta ozymoho v Lisostepu Ukrainy. [Harmfulness of the main phytophagous species of spring and winter rapeseed in the Forest Steppe of Ukraine]. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii. [Bulletin of the Poltava State Agrarian Academy]. 2. 5-9. (in Ukrainian).

12. Hlyva VV, Sluchak O.M., Voloshchuk O.P (2021). Pidvyshchennia vrozhainosti y posivnykh yakostei nasinnia ripaku ozymoho zalezhno vid zasto- suvannia insektytsydiv v umovakh zakhidnoho Lisostepu Ukrainy. [Increasing the yield and sowing qualities of winter rapeseed depending on the use of insecticides in the conditions of the western forest-steppe of Ukraine]. Peredhirne ta hirske zemlerobstvo i tvorynnytstvo. [Foothill and mountain agriculture and creative work]. 69 (2). 22-40. DOI:10.3263/01308521.2021-(69)-2-2 (in Ukrainian).

13. Kosylovych H., Venher I. (2015). Vykorystannia pestytsydiv u systemi zakhystu ripaku ozymoho vid shkidnykiv i khvorob. [The use of pesticides in the system of protecting winter rapeseed from pests and diseases]. Ahronomiia [Agron-omy]. 19. 154-160. (in Ukrainian).

14. Vlaschuk A.M., Kkovikhin S.V., Donets A.O. (2013). Modeliuvannia vytrat ahroresursiv u tekhnichnomu protsesi vyrobnytstva nasinnia ripaku ozymoho v umovakh Pivdnia Ukrainy. [Modeling of consumption of agricultural resources in the technical process of winter rape seed production in Southern Ukraine]. Zroshu- vane zemlerobstvo. [Irrigated agriculture]. 58. 159-163. (in Ukrainian).

15. Voloshchuk O.P., Sluchak O.M., Rasputenko A.O. (2019). Produktyvnist ozymoho ripaku zalezhno vid strokiv, sposobiv sivby ta norm vysivu nasinnia. [Productivity of winter rape depends on the timing, methods of sowing and seed sowing rates]. Ahronom. [Agronomist]. 3(65). 142-147. (in Ukrainian).

16. Chekhova I.V. (2016). Propozytsii shchodo pidvyshchennia konkurento- spromozhnosti vyrobnytstva oliinykh kultur. [Proposals for increasing the competitiveness of the production of oil crops]. Naukovo-tekhnichnyi biuleten Instytutu oliinykh kultur NAAN. [Scientific and technical bulletin of the Institute of Oil Crops of the National Academy of Sciences]. 23. 193-202. (in Ukrainian).

17. Kyrylchuk A.M., Solodiuk N.M. (2013). Konkurentozdatnist ta sortovyi potentsial ripaku (Brassica Napus Oleifera Annua Metzger) v Ukraini. [Competitiveness and variety potential of rape (Brassica Napus Oleifera Annua Metzger) in Ukraine]. Kormy i kormovyrobnytstvo: mizhvid. temat. nauk. zb. [Fodder and fodder production: interdisciplinary]. 76. 110-115. (in Ukrainian).

18. Sekun M.P, Lapa O.M, MarkovI.L., and others. (2018). Tekhnolohiia vyro- shchuvannia i zakhystu ripaku. [Rapeseed cultivation and protection technology]. [book] Kyiv: Globus-Print LLC. 115 p. (in Ukrainian).

19. Okrushko S.Ie. (2020). Bezpeka suchasnykh insektytsydiv dlia korysnoi entomofauny. [Safety of modern insecticides for beneficial entomofauna]. International independent scientific journal. 16. 6-12. URL: http://www.iis-journal.com/ wp-content/uploads/2020/06/IISJ_16_1.pdf (in Ukrainian).

20. Antonenko O.F., Savchuk Yu.M. (2016). Vplyv strokiv sivby ta mikrodo- bryv na rozvytok roslyn ripaku ozymoho v umovakh Pravoberezhnoho Lisostepu

Ukrainy. [The influence of sowing dates and microfertilizers on the development of winter rapeseed plants in the conditions of the Right Bank Forest Steppe of Ukraine]. Visnyk Zhytomyrskoho natsionalnoho ahroekolohichnoho universytetu. [Bulletin of the Zhytomyr National Agroecological National Agroecological University]. 1. (53), V. 1. 87-94. (in Ukrainian).

21. Kosovska R.Iu. (2014). Pidvyshchennia zymostiikosti ripaku ozymoho v nasinnytskykh posivakh. [Increasing the winter hardiness of winter rape in seed crops]. Peredhirne ta hirske zemlerobstvo i tvarynnytstvo. [Foothill and mountain agriculture and animal husbandry]. 56..99-103. (in Ukrainian).

22. Vozhehova R.A., Vasylenko R.M., Voitashenko D.P, Shatalova V.V. (2013). Produktyvnist sortiv i hibrydiv ripaku ozymoho na Pivdni Ukrainy. [Productivity of varieties and hybrids of winter rape in the South of Ukraine]. Zroshuvane zemlerobstvo. [Irrigated agriculture]. 59. 55-57. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Zz_2013_59_17 (in Ukrainian).

23. Savchuk Yu.M., Antonenko O.F. (2019). Zalezhnist urozhainosti ta po- sivnykh yakostei nasinnia ripaku ozymoho vid sortiv ta tekhnolohii vyroshchu- vannia v umovakh Pravoberezhnoho Lisostepu Ukrainy. [Dependence of yield and sowing qualities of winter rape seeds on variety and cultivation technology in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine]. Bulletin of the Poltava State Agrarian Academy. 2 (93). 20-27. DOI: 10.31210/visnyk2019.02.02 (in Ukrainian).

24. Makukha O.V. (2020). Systema fitosanitarnoho monitorynhu shkidnykiv ripaku ozymoho v umovakh pivdnia Ukrainy. [System of phytosanitary monitoring of winter rapeseed pests in southern Ukraine]. Tavriiskyi naukovyi visnyk. [Tauri- an Scientific Bulletin]. №114. P. 69-77. D0I:10.32851/2226-0099.2020.114.10 (in Ukrainian).

25. Vynovets V.H. (2017). Osoblyvosti formuvannia heneratyvnykh orhaniv zhovtonasinievoho yaroho ripaku. [Peculiarities of the formation of generative organs of yellow-seeded spring rape]. Naukovo-tekhnichnyi biuleten Instytutu olii- nykh kultur NAAN. [Scientific and technical bulletin of the Institute of Oil Crops of the National Academy of Sciences]. 24. 22-28. (in Ukrainian).

26. Kosylovych H., Venher I. (2015). Vykorystannia pestytsydiv u systemi zakhystu ripaku ozymoho vid shkidnykiv i khvorob. [The use of pesticides in the system of protecting winter rapeseed from pests and diseases]. Ahronomiia. [Agro-nomy]. 19. 154-160. (in Ukrainian).

27. Hausmann J. (2021). Challenges for integrated pest management of Dasi- neura brassicae in oilseed rape. Arthropod-Plant Interactions. № 15. P. 645-656. D0I:10.17/s11829-021-09861-1 (in English).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.