Вплив мінеральних добрив та технологічних чинників на ріст і урожайність сортів тритикале озимого
Вивчення впливу сортів та технологічних прийомів на формування врожайності озимого тритикале за вирощування в зоні Лісостепу Правобережного. Вплив удобрення на габітус рослин у фазу колосіння. Вибір норм висіву та систем удобрення, їх ефективність.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 18.12.2023 |
| Размер файла | 358,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вплив мінеральних добрив та технологічних чинників на ріст і урожайність сортів тритикале озимого
О.В. Корнійчук
В.Ю. Мельничук
Анотація
Мета. Вивчення впливу сортів та технологічних прийомів на формування врожайності озимого тритикале за вирощування в зоні Лісостепу Правобережного. Методи. Загальнонаукові методи: гіпотеза, експеримент, спостереження та аналіз даних. Використовувалися польові дослідження, лабораторний аналіз, математико-статистичні методи. Результати. Перезимівля рослин сортів тритикале озимого коливалася від 76,3% до 84,4%, з різницею між сортами 2,9-8,1%. Сорт Божич показав найбільшу виживаність після перезимівлі (82,0 -87,8%), тоді як сорт Десятинне мав найменшу виживаність (72,5-78,9%). Вегетаційний період збільшився за умов внесення мінеральних добрив: від 288 до 294 діб при внесенні N45P45K45+ N60на ІІ-ІУ етапах органогенезу, та до 299 діб при застосуванні системи удобрення N45P45K45+ N90 (N30ІІІ) + N30 (ІУ) + N30 (УІІ). Удобрення позитивно вплинуло на габітус рослин у фазу колосіння: сорт Десятинне показав найбільший приріст висоти (від 19,4 до 32,4 см) і був схильний до вилягання. Найнижчий рівень врожайності (1,69 -4,14 т/га) був отриманий на контрольних варіантах без удобрення. Сорти Богодарське і Божич демонстрували значно вищі рівні середньої урожайності - 5,03-5,59 т/га зерна з незначним переважанням сорту Божич. Сорти Десятинне і Богодарське за найвищої норми висіву насіння (6 млн./га) та відповідно найбільшої густоти стояння рослин сформували найвищу біологічну урожайність зерна. Сорт Божич, завдяки його компенсаторним властивостям, підвищеним показникам індивідуальної продуктивності рослин та кращій кущистості, забезпечив найбільшу біологічну врожайність зерна при найменшій нормі висіву (3,5 млн./га). Висновки. Правильний вибір норм висіву та систем удобрення сприяє підвищенню урожайності зерна різних сортів тритикале озимого. Сорти Божич і Богодарське показали найкращі результати урожайності. Підтверджено важливість оптимізації агротехнічних прийомів для кожного сорту тритикале озимого з метою досягнення найвищої врожайності та ефективного вирощування.
Ключові слова: тритикале озиме, урожайність зерна, перезимівля, вегетаційний період, мінеральні добрива, сорти.
Abstract
Korniychuk O., Melnychuk V. Influence of mineral fertilizers and technological factors on the growth and productivity of winter triticale varieties
Purpose. To study the influence of varieties and technological methods on the winter triticale productivity formation grown in the right-bank forest-steppe of Ukraine. Methods. General scientific methods were used: hypothesis, experiment, 'observation and data analysis, as well as field research, laboratory analysis, mathematical and statistical ones. Results. Overwintering of plants of winter triticale varieties ranged from 76.3 to 84.4% with a 2.9-8.1% difference between varieties. The Bozhich variety showed the highest overwintering rate (82.0-87.8%), while the Desyatynne variety showed the lowest one (72.5-78.9%). The vegetation period increased under the conditions of mineral fertilizers application: from 288 to 294 days when applying N45P45K45 + N60 at the II-IV stages of organogenesis and up to 299 days under application of the N45P45K45 + N90 (N30 III) + N30 (IV) + N30 (VII) fertilization system. Fertilization had a positive effect on the habit of the plants in the earing phase: the Desyatinne variety showed the greatest increase in height (from 19.4 to 32.4 cm) and was prone to lodging. The lowest level of yield (1.69-4.14 t/ha) was obtained on control options without fertilizer. The Bohodarske and Bozhich varieties demonstrated significantly higher levels of average productivity - 5.03-5.59 t/ha of grain with a slight predominance of the Bozhich variety. Desyatynne and Bohodarske varieties under the highest rate of seed sowing (6 million/ha) and, accordingly, the highest plant stand density formed the highest biological yield of grain. The Bozhich variety, thanks to its compensatory properties, increased indicators of individual plant productivity and better bushiness, ensured the highest biological yield of grain at the lowest seeding rate (3.5 million/ha). Conclusions. The correct selection of sowing rates and fertilization systems helps to increase the grain yield of various varieties of winter triticale. Bozhich and Bohodarske varieties showed the best yield results. The importance of agrotechnical methods optimization for each variety of winter triticale aimed at achieving the highest productivity level and thus the efficient cultivation has been confirmed.
Keywords: winter triticale, grain yield, overwintering, growing season, mineral fertilizers, varieties.
Основна частина
Вступ. Постановка проблеми. Озиме тритикале проявляє високий потенціал урожайності та має підвищені адаптивні властивості, такі як морозостійкість, посухостійкість, невибагливість до ґрунтів [2,3,5,4]. Вміст білка, лізину та інших поживних речовин у зерні тритикале сприяє його поширенню у різних ґрунтово-кліматичних зонах [6]. Збільшення посівних площ тритикале сприяє кращій адаптивності, високій і стабільній врожайності та різноманітному використанню зерна на харчові, технічні й кормові цілі [1,7]. Українські аграрії вже розширили посіви озимих культур, зокрема тритикале. Проте, для досягнення високих і стабільних врожаїв та використання генетичного потенціалу тритикале необхідно вирішити ряд невирішених проблем, пов'язаних з вибором сортів та агротехнікою його вирощування [9,10]. У наукових дослідженнях було виявлено, що вибір оптимальних сортів тритикалета використання адаптивних агротехнологій можуть значно покращити врожайність і стійкість цієї культури в умовах Лісостепу Правобережного [11,12,15]. Деякі дослідження вже показали успішні результати використання певних сортів тритикале та оптимізацію агротехнічних прийомів, що привело до збільшення врожайності і поліпшення якості зерна [13,14]. Проте, ще залишаються невирішеними окремі аспекти вирощування тритикале, зокрема вибір оптимальних попередників, норм висіву та системи удобрення. Тому подальші дослідження у цьому напрямку є важливими для розробки ефективних стратегій вирощування тритикале та досягнення високих врожаїв.
Мета досліджень. Вивчення впливу сортів та агротехнічних прийомів на формування врожайності озимого тритикале за адаптивною технологією вирощування в зоні Лісостепу Правобережного.
Матеріали і методи досліджень. Для виконання досліджень було використано загальнонаукові методи, які включали встановлення робочої гіпотези для вибору напрямків досліджень, проведення експериментів, спостережень та аналізу отриманих даних. Спеціальні методи включали польові дослідження та лабораторний аналіз. Для морфологічного аналізу використовувалися методи, що дозволяли оцінити зовнішні ознаки рослин. Також використовувалися математико-статистичні методи, зокрема кореляційний, варіаційний та дисперсійний аналіз. Обробку даних проводили за допомогою комп'ютерних програм «MicrosoftOfficeExcel» та «Statistica6.0».
Дослідження, присвячені озимому тритикале, проводилися протягом 2020-2022 років у лабораторії технологій вирощування зернових та технічних культур Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН. Агротехніка вирощування озимого тритикале включала такі етапи: використання сої як попередника, обробку ґрунту шляхом лущення стерні в 2 сліди (10-12 см), боронування ґрунту. Сівбу проводили 30 жовтня 2020 року і 29 жовтня 2021 року. Передпосівна обробка насіння включала протруйник КінтоДуо (2,5 л/т) та комплекс мікроелементів МультиМіксХелатин. Навесні, на етапі кущення, застосовували Зерновий Турбо (1 л/га) та гумат калію (0,4 л/га). Для захисту від хворобвикористовували фунгіциди, зокрема Тезис (0,6 л/га) на етапі кущення, Флутривід (0,8 л/га) на етапі прапорцевого листка та РексДуо (0,6 л/га) на етапі початку колосіння. Для боротьби з бур'янами застосовували гербіцид Триатлон (40 г./га) на етапі кущення.
У дослідженні вивчали продуктивність сортів тритикале, занесених до «Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні», установи-оригінатору - Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН. Зокрема, було досліджено сорти Богодарське, Десятинне та Божич.
Схема польового досліду включала наступні чинники: Чинник А: сорти тритикале озимого - 1. Богодарське - контрольний сорт; 2. Десятинне; 3. Божич. Чинник В: норма висіву - 1. 3,5 млн. схожих насінин на 1 га; 2. 4,5 млн./га; 3. 6,0 млн./га. Чинник С: система удобрення - 1. Контроль - без добрив; 2. N45P45K45при посіві + N60на ІІ-IVетапах органогенезу; 3. N45P45K45+ N90 (N30ІІІ) + N30(IV) + N30 (VII).
Дослідження були проведені згідно загальноприйнятих методик науково - дослідної роботи з зерновими культурами. Загальна площа посівної дослідної ділянки становила 70 м2, а облікова площа - 50 м2. Застосовано систематичне розташування варіантів з триразовою повторністю.
Результати досліджень і обговорення. Спостереження показали, що своєчасна поява сходів є критичним моментом у розвитку рослин. Негативний вплив, який рослини відчувають на початку свого розвитку, не може бути повністю скомпенсований сприятливими умовами пізніше. Однорідні та дружні сходи сприяють одночасному розвитку рослин, полегшуючи догляд і збір урожаю, а також підвищують якість продукції. Рівень втрати польової схожості значною мірою залежить від вологості ґрунту. Оптимальною вважається вологість ґрунту на рівні 70% від його повної вологоємності на глибині висіву насіння. Сухий і розпушений ґрунт сприяє підвищенню польової схожості насіння після коткування, оскільки цей процес сприяє надходженню вологи до насіння.
Розвиток сортів тритикале озимого був тісно пов'язаний з контрольованими та неконтрольованими факторами довкілля, які впливали на структуру рослин та посіву в цілому. Погодні умови осінніх місяців були сприятливими для росту і розвитку рослин сортів тритикале озимого. У жовтні місяці температура повітря була вищою, порівняно з багаторічними середніми показниками, а опади знаходилися в межах норми. В кінці листопада спостерігався спад температури до мінусових значень (-1,5°C). У грудні були позитивні температури (в середньому 2,8°C), що перевищувало багаторічні показники (-1,8°C), та менша кількість опадів - 30,2 мм.
Незважаючи на пізні строки сівби, польова схожість рослин тритикале озимого була високою. У середньому, на варіантах досліду, польова схожість насіння сортів тритикале озимого становила від 86,5% до 88,0%. Вплив варіантів удобрення на цей показник не було виявлено (табл. 1).
Таблиця 1. Польова схожість насіння сортів тритикале озимого залежно від нормудобрення, в середньому за 2020-21 рр.
|
Сорт |
Норми удобрення |
Середнє |
|||
|
Контроль - без добрив |
N45P45K45при посіві + N60на ІІ-IVетапах органогенезу |
N45P45K45+ N90 (N30III) + N30 (IV) + N30 (VII) |
|||
|
Богодарське |
86,7 |
88,2 |
85,1 |
86,7 |
|
|
Десятинне |
87,2 |
85,5 |
86,8 |
86,5 |
|
|
Божич |
88,6 |
87,4 |
88,0 |
88,0 |
|
|
Середнє |
87,5 |
87,0 |
86,6 |
87,1 |
Сприятливі погодні умови осінніх місяців та достатній рівень мінерального живлення рослин сприяли активному накопиченню вуглеводів у вузлах кущіння рослин. Вміст вуглеводів в умовах яровизації в осінні місяці коливався від 16,30% у сорту Десятинне до 20,20% у сорту Божич. Різниця між сортами щодо вмісту вуглеводів була достовірною згідно з проведеними аналізами. Найбільший відсоток вуглеводів був спостережений у сорту Божич (18,50-21,70%), тоді як найнижчим показником характеризувався сорт Десятинне (15,20-17,20%).
Зимостійкість рослин тритикале озимого є важливою ознакою, яка забезпечує їх адаптацію до негативних умов вирощування, зокрема до низьких температур. Ця ознака формується на різних етапах розвитку рослин та залежить від комплексу структурних, фізіолого-біохімічних та молекулярно-генетичних змін. У нашому дослідженні встановлено, що перша фаза загартування рослин тритикалеозимого відбулася у третій декаді грудня, коли температура повітря знизилася до -1,5°C. Задовільний розвиток рослин перед зимовим періодом та достатня кількість вуглеводів у вузлах кущіння сприяли високому відсотку перезимівлі рослин (76,3-84,4%).
Виявлено, що є статистично значуща різниця між сортами щодо адаптивного потенціалу до зимостійкості та стійкості до вимерзання. Найбільшу виживаність рослин після перезимівлі спостерігали у сорту Божич (82,0-87,8%), а найнижчу - у сорту Десятинне (72,5-78,9%). Кореляційний аналіз показав сильну пряму залежність між перезимівлею рослин і вмістом накопичених цукрів у вузлах кущіння всіх досліджуваних сортів (г = +0,808…+0,870) (табл. 2).
Таблиця 2. Кореляційна (r) залежність перезимівлі рослин тритикале озимого від вмісту цукрів у вузлах кущіння, в середньому за 2021-2022 рр.
|
Сорт |
Вміст вуглеводів, % |
Перезимівля рослин, % |
г |
|
|
Богодарське |
18,60 |
79,2 |
+0,808 |
|
|
Десятинне |
16,30 |
76,3 |
+0,870 |
|
|
Божич |
20,20 |
84,4 |
+0,823 |
|
|
Середнє |
18,37 |
80,0 |
+0,834 |
Примітка. Від 0 до 0,33 - слабка, 0,33 до 0,66 - середня, 0,66 до 1,00 - сильна, 1,00 - повна, як для прямої, так і зворотної кореляції (г)
Фенологічні спостереження допомагають точно визначити фази розвитку рослин тритикалеозимого, що дозволяє застосовувати ефективні агротехнічні заходи і впливати на формування продуктивності. У нашому дослідженні не було значних розбіжностей в тривалості фенологічних фаз і вегетаційного періоду серед всіх досліджуваних сортів тритикале озимого. Однак, варіанти удобрення мали вплив на тривалість фаз розвитку, зокрема на кущіння-вихід у трубку, вихід у трубку-колосіння та міжфазний період колосіння-цвітіння [8].
Застосування мінеральних добрив збільшило тривалість цих фаз. Вегетаційний період у сорті Богодарське збільшився на 9 -13 діб, у сорту Десятинне - на 5-10 діб, а у сорту Божич - на 4-9 діб. Забезпечення оптимальних умов для функціонування фотосинтетичного апарату є важливим для високої врожайності, оскільки продуктивність залежить від тривалості роботи листкового апарату та трансформації асимілятів. Сучасні сорти тритикале озимого мають потужний фотосинтетичний потенціал, який є результатом мікроеволюційних змін під впливом селекції.
Площа листкової поверхні рослин тритикале озимого варіювала залежно від сорту і рівня удобрення. У фазу виходу в трубку, цей показник коливався від 39,8 до 45,7 тис. м2/га, в фазу колосіння збільшувався в 1,5 рази до 63,1 -70,5 тис. м2/га, а після всихання листків в молочній стиглості зменшувався до 20,1 -27,4 тис. м2/га. Сорт Божич мав найбільші значення площі листкової поверхні, а сорт Десятинне - найменші. Серед варіантів удобрення найбільший вплив на збільшення площі листкової поверхні спостерігався при застосуванні N45P45K45+ N90 (N30ІІІ) + N30 (ІУ) + N30 (УП) (рис. 1).
Рис. 1. Динаміка площі листкової поверхні сортів тритикале озимого за фазами розвитку залежно від удобрення, тис. м2/га, в середньому за 20212022 рр.
Примітка: Контроль - без внесення добрив, Удобрення 1 - N45P45K45при посіві + N60на ІІ-ІУ етапах органогенезу, Удобрення 2 - N45P45K45+ N90 (N30ІІІ) + N30 (ІУ) + N30 (УІІ)
Досліджуючи різні фази розвитку рослин тритикале озимого і вплив мінеральних добрив, було встановлено, що у фазу кущення внесення добрив сприяло збільшенню висоти рослин на 2,1 -5,0 см, залежно від сорту. Подібний ефект виявився і у фазу виходу в трубку, де азотні добрива призвели до приросту висоти рослин на 8,5-22,8 см. Однак, варто зазначити, що такий приріст може знизити стійкість рослин до вилягання. У фазу колосіння, внесення мінеральних добрив також призвело до збільшення висоти рослин, особливо у сорту Десятинне, де показник зростання становив до 32,4 см. Це може мати негативний вплив на стійкість рослин до вилягання.
Під час переходу з вегетативного періоду в генеративний у тритикале озимого відбувається фаза редукції, під час якої формуються продуктивні пагони за рахунок відмирання слаборозвинених бічних пагонів. Цей процес є нормальним фізіологічним явищем і відбувається через конкуренцію між рослинами того ж виду, бур'янами і внутрішньо рослинними факторами. Фаза кущення є важливим періодом для закладки та подальшого розвитку потенційної продуктивності культури. В осінній період тритикале озиме повністю проходить цю фазу, що обумовлює оптимальні строки сівби.
Загальна кущистість досліджуваних сортів тритикале озимого становила 3,0-3,7 стебла на рослину, в той час як продуктивна кущистість становила 1,2 -1,6 стебла на рослину. Виявлено, що збільшення норми висіву тритикале озимого і, відповідно, густоти стояння рослин, призводить до зменшення кущистості рослин. Застосування мінеральних добрив також впливає на кущистість посівів тритикале озимого. Факторіальний аналіз показує, що використання різних рівнів мінерального живлення рослин протягом вегетації призводить до значного підвищення загальної та продуктивної кущистості рослин.
В результаті досліджень встановлено, що сорти тритикале озимого відрізнялися за генеративними ознаками рослин. Наприклад, довжина колосу коливалася від 9,5 до 13,5 см, кількість колосків у колосі становила від 19 до 26 штук, зерен у колоску було від 1,7 до 3,1 штук, а зерен в колосі - від 32 до 80 штук. Маса зерна з колоса становила від 1,33 до 3,62 г., а з рослини - від 1,39 до 5,69 г. Аналіз показав, що норми висіву та рівень мінерального удобрення мали суттєвий вплив на генеративні ознаки рослин тритикале озимого. На контрольних варіантах без удобрення, норма висіву тритикале озимого впливала на довжину колоса рослин. Максимальна довжина колоса була зафіксована при найменшій нормі висіву тритикале озимого - 3,5 млн. зерен на гектар, тоді як найменша довжина колоса спостерігалась за найбільшої норми висіву - 6,0 млн./га.
Внесення мінеральних добрив на різних етапах органогенезу рослин тритикале озимого призводило до збільшення довжини колоса. Найбільші показники довжини колоса були відзначені варіантами з нормою висіву 3,5 мільйонів насінин на гектар за рівня удобрення N45P45K45+ N90 (N30ІІІ) + N30(ІУ) + N30(УІІ), тоді як найменша довжина колоса була у рослин контрольних варіантів з найбільшою нормою висіву тритикалеозимого в досліді. Відповідно, на найбільш зріджених ділянках досліду було зафіксовано найбільшу кількість колосків у колосі, зерен в колоску і загальну кількість зерен у колосі за умов внесення підвищених норм мінеральних добрив на цих ділянках.
Після обмолоту посівних ділянок польового досліду було встановлено фактичний рівень урожайності зерна сортів тритикале озимого на досліджуваних варіантах. Вміст смітної домішки в бункері комбайна становив 5-12%, а вологість зерна коливалася в межах 16,1 -19,2%. Варто зазначити, що більша натуральна вологість зерна після обмолоту спостерігалась на варіантах з використанням різних норм мінеральних добрив, а найнижча вологість була на контрольних неудобрених варіантах. Після перерахунку урожайності зерна на стандартну вологість (14%), виявлено, що врожайність тритикале озимого в умовах 2021-2022 рр. значно вплинула на технологічні аспекти вирощування цієї культури і сортові особливості.
Серед усіх сортів, найнижча зернова урожайність була в сорту Десятинне, який дав 3,55 т/га зерна. Сорти Богодарське і Божич суттєво перевищували цей показник, збираючи на досліджуваних ділянках в середньому від 5,03 до 5,59 т/га зерна, з незначним перевагою урожайності в сорту Божич. Аналіз урожайності зерна з усіх ділянок досліду, де використовували різні норми висіву насіння тритикале озимого, незалежно від сорту або системи удобрення, показав значний вплив початкового формування густоти посіву на кінцеву зернову продуктивність.
Варто зазначити, що існуюча тенденція підвищення індивідуальної продуктивності рослин при зменшенні густоти посіву, лише опосередковано впливала на загальну урожайність зерна тритикалеозимого. Результати показують, що незалежно від сортових особливостей і системи удобрення, найвищі середні показники зернової урожайності в польовому досліді були отримані при висіві 6 млн. схожих насінин на 1 га. У той же час, середні рівні урожаю зерна при висіві 3,5 та 4,5 млн. схожих насінин/га суттєво не відрізнялися між собою, але істотно поступалися на користь більш високої норми висіву насіння.
Результати факторіального аналізу показують, що внесення мінеральних добрив на різних етапах росту і розвитку тритикале озимого суттєво підвищує реалізацію продукційного потенціалу посівів. Найнижчий рівень зернової продуктивності був зафіксований на контрольному варіанті без внесення жодних мінеральних добрив. Використання N45P45K45при посіві + N60на ІІ-ІУ етапах органогенезу або N45P45K45+ N90 (N30ІІІ) + N30 (IV) + N30 (УІІ) суттєво збільшує врожай зерна тритикалеозимого (майже вдвічі). При факторіальному аналізі не виявлено суттєвої різниці на 5% рівні значущості між цими варіантами удобрення, що свідчить про їхню тотожність.
Сукупна дія і взаємодія чинників, які були досліджені, дозволила скласти ранжувальний ряд зернової урожайності варіантів польового досліду в умовах звітного періоду. Найнижчу урожайність зерна тритикале озимого при стандартній вологості 14% отримано на контрольних варіантах без удобрення за всіх норм висіву насіння та на всіх досліджуваних сортах - від 1,69 до 4,14 т/га (рис. 2).
Цей рівень урожайності був нижчим за середню урожайність за всіма досліджуваними варіантами польового досліду (4,72 т/га). Варто відмітити, що навіть за умов використання мінеральних добрив, рівень урожайності сорту Десятинне в умовах вегетації 2021-2022 рр. не досягав цього показника. Найкращим варіантом вирощування сорту Десятинне в польовому досліді виявився варіант з нормою висіву 6 млн. схожих насінин на 1 га та застосуванням системи удобрення, що передбачає внесення N45P45K45+ N90 (N30III) + N30 (IV) + N30(VII), де отримано 4,67 т/га зерна.
Сорти Богодарське та Божич на варіантах удобрення та різних норм висіву насіння при сівбі забезпечили урожайність зерна, яка значно перевищує середній рівень урожайності в досліді. Найвищу суттєву урожайність зерна в польовому досліді - 7,38 т/га, було отримано на варіанті вирощування сорту Божич з нормою висіву 3,5 млн. насінин на 1 га та системою удобрення, що передбачає внесення
врожайність тритикале висів удобрення
Рис. 2. Ранжувальний ряд зернової урожайності тритикале озимого за варіантами польового досліду залежно від дії та взаємодії факторів, поставлених на вивчення, т/га, в середньому за 2021-2022 рр.
Висновки. Посівні якості насіння, температурний режим і вологість ґрунту вплинули на польову схожість рослин тритикале озимого (86,5-88,0%). Рослини накопичили достатню кількість вуглеводів у вузлах кущіння завдяки живленню та сприятливим осіннім умовам, навіть за пізнього строку сівби. Вимірювані показники перезимівлі становили 76,3 -84,4%, з найбільшою виживаністю у сорту Божич і найменшою у сорту Десятинне.
Застосування мінеральних добрив та різних норм висіву вплинуло на тривалість вегетаційного періоду - у сорту Богодарське він збільшився на 9 діб, Десятинне - на 5-10 діб, Божич - на 4-9 діб.
Вирощування сорту Божич з нормою висіву 3,5 млн./га та системою удобрення N45P45K45+ N90 (N30ііі) + N30(IV) + N30 (VII) забезпечив найвищу урожайність в польовому досліді 7,38 т/га. Варіант вирощування сорту Богодарське з нормою висіву 6 млн./га та удобренням N45P45K45+ N60на II-IVетапах органогенезу показав найвищу урожайність 6,64 т/га. Сорт Десятинне досяг найкращої урожайності в варіанті з нормою висіву 6 млн. схожих насінин на 1 га та системою удобрення N45P45K45+ N90 (N30III) + N30 (IV) + N30 (VII) - 4,67 т/га.
Дослідження підтверджують вплив правильного вибору норм висіву та удобрення на підвищення урожайності зерна тритикале озимого та необхідність адаптації технологій вирощування для кожного сорту.
Список бібліографічних посилань
1. Бараболя О.В., Максименко С.В. Ефективність використання зерна тритикале для харчування людини. Сучасні напрями та досягнення селекції і насінництва сільськогосподарських культур. Науково-практична інтернет-конференція 30 березня 2021 р, Полтава, 2021 р.
2. Бондаренко О. Зимостійкістьколекційнихзразківтритикале озимого. Матеріали ХІІІ Міжнародної наукової конференції «Корми і кормовий білок» (06 серпня 2021 року).Інституткормів та сільськогогосподарстваПоділля НААН. Вінниця. 2021. С. 45 -50. https://doi.org/ 10.31073/kormovvrobnvtstvo2021conf
3. Діордієва І.П. Розширення генофонду тритикалеозимого віддаленою гібридизацією. Селекційно-генетична наука і освіта. 2021. С. 69-71. URL:http://surl.li/jgpwv
4. Дробітько А.В., Качанова Т.В. Удосконаленняелементівресурсоощадноїтехнологіївирощуваннятритикале для використання на зернофураж і зелений корм в умовахнестійкогозволоженняПівденного Степу України. Міжнароднийфорум - Food security of Ukraine in the conditions of the war and post-war recovery: global and national dimensions. International forum:доповідіучасниківміжнародноїнауково-практичноїконференції, 01-02 червня 2023 р., м. Миколаїв: МНАУ, 2023. C. 51 - 54. URL: https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/14566
5. Єгупова Т.В., Дібко М. І. Вплив елементів технології вирощування на формування врожайності та якості зерна тритикалеозимого на дерново - підзолистих супіщаних ґрунтах Західного Полісся. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2014. Вип. 21. С. 8084.
6. Єгупова Т., Романюк П. Сучаснітехнологіївирощуваннятритикале озимого в Правобережному Лісостепу. Вісник аграрної науки. 2020. Т. 98, №7. С. 31-37.
7. Любич В.В., Желєзна В.В., Стратуца Я.С. Перспектививикористаннятритикале в хлібопекарськійпромисловості. Таврійський науковий вісник. Серія: Технічнінауки. 2022. Вип. 3. С. 133-143.
8. Мельничук В. Зернова продуктивністьсортівтритикале озимого залежновід норм висіву та удобрення в умовахЛісостепу Правобережного. Матеріали XWМіжнародної наукової конференції «Корми і кормовий білок» (12 жовтня 2022 року).ІКСГП НААН, Вінниця, 2022. С. 84. https://doi.org/ 10.31073/kormovvrobnvtstvo2022conf
9. Bielski, S., Romaneckas, K., Sarauskis, E. (2020). Impact of Nitrogen and Boron Fertilization on Winter Triticale Productivity Parameters. Agronomy, 10 (2), 279. https://doi.org/10.3390/agronomv10020279
10. Gamayunova, V.V., Chaikina, O.B., &Chaikin, Y.D. (2022). Role of winter triticale in the formation of crop rotation and feed production in the southern region of Russia. E3S Web of Conferences, 319, 01002. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202231901002
11. Ijaz, M., Ul-Allah, S., Sher, A., Sattar, A., Mahmood, K., Alamri, S., Ali, Y., Rafiq, F., Shaharyar, S.M., Ijaz, B., Hussain, I. (2023). Boron Fertilization Alleviates the Adverse Effects of Late Sowing in Wheat under Different Tillage Systems. Agriculture, 13, 1229. https://doi.org/ 10.3390/agriculture 13061229
12. Lalevic, D., Miladinovic, B., Biberdzic, M., Vukovic, A., Milenkovic, L. (2022). Differences In Grain Yield And Grain Quality Traits Of Winter Triticale Depending On The Variety, Fertilizer And Weather Conditions. AppliedEcologyandEnvironmentalResearch, 20, 3779-3792
13. Rajicic, V., Popovic, V., Perisic, V., Biberdzic, M., Jovovic, Z., Gudzic, N., Mihailovic, V., Colic, V., Duric, N., Terzic, D. (2020). Impact of Nitrogen and Phosphorus on Grain Yield in Winter Triticale Grown on Degraded Vertisol. Agronomy, 10, 757. https://doi.org/10.3390/agronomv10060757
14. Schnepf A., Taylor B., Watts D. et. al. (2021). Chapter 1 - Triticale: A Unique Genetic Resource for Increased Climate Resilience in a Changing World. In A. Belton (Ed.), Advancing Crops for Food, Feed, Fiber and Fuel: Insightsfromthe U.S. DepartmentofAgriculture ARS CropGermplasmCommittees (pp. 314). Academic Press. https://doi.org/10.1016/b978-0-12-822751-9.00001-0
15. Tromsiuk V.D., Buhaiov V.D., Bondarenko O.V. Inheritance of fodder and seed productivity characteristics by F1 winter triticale hybrids. Селекція і насінництво. 2023. Випуск 123. С. 57-74. https://doi.org/10.30835/2413-7510.2023.283650
References
1. Barabolia O.V., Maksymenko S.V. Efektyvnistvykorystanniazernatrytykaledliakharchuvannialiudyny [Effectiveness of using triticale grain for human nutrition]. Suchasninapriamy ta dosiahnennia selektsiiinasinnytstvasilskohospodarskykhkultur. Naukovo-praktychnaintemet-konferentsiia [Scientific and practical online conference «Modern directions and achievements of selection and seed production of agricultural crops»]. Poltava, 2021 [in Ukrainian].
2. Bondarenko O. Zymostiikistkolektsiinykhzrazkivtrytykaleozymoho [Winter hardiness of collection samples of winter triticale]. Materialy XIII Mizhnarodnoinaukovoikonferentsii «Kormyikormovyibilok» [Proceedings of the XIII International scientific conference «Feeds and feed protein»]. Vinnytsia, Institute of Feed Research and Agriculture of Podillia of NAAS, August 6, 2021, pp. 45-50. https://doi.org/ 10.31073/kormovvrobnvtstvo2021conf [in Ukrainian].
3. Diordiieva I.P. Rozshyrenniahenofondutrytykaleozymohoviddalenoiuhibrydyzatsiieiu [Expansion of the gene pool of winter triticale by distant hybridization]. Selektsiino-henetychnanaukaiosvita [Breeding and genetic science and education], 2021, pp. 69-71. Available at: URL: http://surl.li/jgpwv [in Ukrainian].
4. Drobitko A.V., Kachanova T.V. Udoskonalenniaelementivresursooshchadnoitekhnolohii vyroshchuvanniatrytykaledliavykorystannianazernofurazhizelenyikorm v umovakhnestiikohozvolozhenniaPivdennohoStepuUkrainy [Improvement of the elements of the resource-saving technology of growing triticale for use as grain and green fodder in unstable moisture conditions of the Southern Steppe of Ukraine]. International Forum - Food security of Ukraine in war conditions and post-war recovery: global and national dimensions. Reports of the participants of the international scientific and practical conference. Mykolaiv, MNAU, June 01-02, 2023, pp. 51-54. Available at: URL: https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/handle/123456789/14566 [in Ukrainian].'
5. Yehupova T.V., Dibko M.I. Vplyvelementivtekhnolohiivyroshchuvannianaformuvanniavrozhainosti ta yakostizernatrytykaleozymohonadernovo-pidzolystykhsupishchanykhgruntakhZakhidnohoPolissia [The influence of elements of cultivation technology on the formation of yield and quality of winter triticale grain on sod-podzolic sandy soils of Western Polissia]. NaukovipratsiInstytutubioenerhetychnykhkulturitsukrovykhburiakiv [Scientific works of the Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet], 2014, issue 21, pp. 80-84 [in Ukrainian].
6. Yehupova T., Romaniuk P. Suchasnitekhnolohiivyroshchuvanniatrytykaleozymoho v PravoberezhnomuLisostepu [Modern technologies of growing winter triticale in the Right Bank Forest Steppe]. Visnykahrarnoinauky [Herald of Agrarian Science], 2020, vol. 98, no. 7, pp. 31-37 [in Ukrainian].
7. Liubych V.V., Zheliezna V.V., StratutsaYa.S. Perspektyvyvykorystanniatrytykale v khlibopekarskiipromyslovosti [Prospects for the use of triticale in bakery industry]. Tavriiskyinaukovyivisnyk. Seriia: Tekhnichninauky [Taurian Scientific Bulletin. Series: Technical sciences], 2022, issue 3, pp. 133-143 [in Ukrainian].
8. Melnychuk V. Zernovaproduktyvnistsortivtrytykaleozymohozalezhno vid norm vysivu ta udobrennia v umovakhLisostepuPravoberezhnoho [Grain productivity of winter triticale varieties depending on the rates of sowing and fertilization in conditions of the right-bank Forest Steppe]. Materialy XIV Mizhnarodnoinaukovoikonferentsii «Kormyikormovyibilok» [Proceedings of the XIV International Scientific Conference «Feeds and Feed Protein»]. Vinnytsia, Institute of Feed Research and Agriculture of Podillia of NAAS, October 12, 2022, pp. 84. https://doi.org/10.31073/kormovvrobnvtstvo2022conf [in Ukrainian].
9. Bielski, S., Romaneckas, K., Sarauskis, E. Impact of Nitrogen and Boron Fertilization on Winter Triticale Productivity Parameters. Agronomy, 2020, no. 10 (2), p. 279. https://doi.org/ 10.3390/agronomy 10020279.
10. Gamayunova, V.V., Chaikina, O.B., &Chaikin, Y.D. Role of winter triticale in the formation of crop rotation and feed production in the southern region of Russia. E3S Web of Conferences, 2022, 319, 01002. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202231901002.
11. Ijaz, M., Ul-Allah, S., Sher, A., Sattar, A., Mahmood, K., Alamri, S., Ali, Y., Rafiq, F., Shaharyar, S.M., Ijaz, B., Hussain, I. Boron Fertilization Alleviates the Adverse Effects of Late Sowing in Wheat under Different Tillage Systems. Agriculture, 2023, no. 13, p. 1229. https://doi.org/10.3390/agriculture13061229.
12. Lalevic, D., Miladinovic, B., Biberdzic, M., Vukovic, A., Milenkovic, L. Differences In Grain Yield And Grain Quality Traits Of Winter Triticale Depending On The Variety, Fertilizer And Weather Conditions. Applied Ecology and Environmental Research, 2022, no. 20, pp. 377-3792. https://doi.org/10.15666/aeer/2005_37793792.
13. Rajicic, V., Popovic, V., Perisic, V., Biberdzic, M., Jovovic, Z., Gudzic, N., Mihailovic, V., Colic, V., Buric, N., Terzic, D. Impact of Nitrogen and Phosphorus on Grain Yield in Winter Triticale Grown on Degraded Vertisol. Agronomy, 2020, no. 10, pp. 757. https://doi.org/10.3390/agronomy10060757.
14. Schnepf A., Taylor B., Watts D. et al. Chapter 1 - Triticale: A Unique Genetic Resource for Increased Climate Resilience in a Changing World. In A. Belton (Ed.), Advancing Crops for Food, Feed, Fiber and Fuel: Insights from the U.S. Department of Agriculture ARS Crop Germplasm Committees, 2021, (pp. 314). Academic Press. https://doi.org/10.1016/b978-0-12-822751-9.00001-0.
15. Tromsiuk V.D., Buhaiov V.D., Bondarenko O.V. Inheritance of fodder and seed productivity characteristics by F1 winter triticale hybrids. Selektsiiainasinnytstvo [Breeding and seed production], 2023, issue 123, pp. 57-74. https://doi.org/10.30835/2413-7510.2023.283650.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Продуктивність агрофітоценозів тритикале озимого залежно від агротехнології вирощування. Характеристика сортів тритикале озимого, добрив, мікробних препаратів. Вплив мікробних препаратів на елементи структури і якісні параметри урожаю зерна тритикале.
дипломная работа [596,9 K], добавлен 26.12.2012Біологічні характеристики та морфологічні ознаки тритикале. Погодно-кліматичні та ґрунтові особливості території. Еколого-географічне районування тритикале. Продуктивність агрофітоценозів тритикале озимого залежно від агротехнології вирощування.
дипломная работа [2,0 M], добавлен 26.12.2012Ботанічна характеристика та морфобіологічні особливості тритикале озимого. Характеристика господарства: кліматичні та ґрунтові умови. Проектування біологічної врожайності культури. Обробіток ґрунту, підготовка насіння. Догляд за посівами, збирання врожаю.
курсовая работа [79,1 K], добавлен 11.03.2015Значення та перспектива вирощування тритикале озимого в агроекосистемах України. Дослідження особливостей синергетичної взаємодії автотрофного блоку - сільськогосподарських культур та гетеротрофного - асоціативних мікроорганізмів у агроекосистемі.
дипломная работа [8,8 M], добавлен 26.12.2012Сучасний стан та перспективи вирощування ріпаку озимого в Україні. Ботанічна та морфо-біологічна характеристика культури; вплив природних умов та добрив на її урожайність. Проведення дослідження продуктивності посівів на прикладі ПСГП "Савинецьке".
магистерская работа [487,5 K], добавлен 15.05.2014Сторінки історії, класифікація та коротка характеристика троянд: ботанічні особливості, основні групи садових троянд. Вивчення впливу мінеральних добрив на стан рослин. Рекомендовані форми мінеральних добрив для вирощування троянд в закритому ґрунті.
курсовая работа [49,3 K], добавлен 08.12.2011Господарське значення культури. Біологічні особливості та морфологічні ознаки сої. Вплив органічних і мінеральних добрив на врожайність та якість зерна сої сорту Харківська 80. Економічна оцінка ефективності прийомів технології вирощування сої на зерно.
дипломная работа [163,9 K], добавлен 23.09.2013Здатність до обкорінення зелених стеблових живців досліджуваних сортів ківі та можливість впливу на неї ендогенних чинників. Строки заготівлі та обкорінення живців залежно від фенологічної фази маточних рослин. Регенераційна здатність метамерності пагона.
автореферат [96,0 K], добавлен 11.04.2009Вимоги до підготовки, удобрення та обробки ґрунту для вирощування цибулі ріпчастої із насіння, сіянки та розсади; розміщення рослини на ділянці. Особливості вузькополосного способу сівби. Представлення списку сортів цибулі згідно Держреєстру Росії.
курсовая работа [43,6 K], добавлен 04.03.2011Досліди з вивченням впливу ширини міжрядь та густоти посіву на продуктивність кукурудзи на зерно у віддалених грунтово-кліматичних умовах, ріст, розвиток і формування продуктивності рослин кукурудзи. Фенологічні спостереження за ходом росту кукурудзи.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 17.01.2008Ґрунтово-кліматичні умови господарства. План виробництва та врожайність овочевих рослин. Система обробітку ґрунту та удобрення в сівозміні. Сорти і гібриди овочевих рослин. Потреба в насінні та садівному матеріалі. Підготовка й обробка насіння до сівби.
курсовая работа [44,8 K], добавлен 25.04.2012Загальна характеристика та властивості перцю солодкого як овочевої культури. Прийоми агротехніки вирощування патричних сортів, їх сортотип. Основні способи догляду за культурою, шляхи підвищення врожайності та оцінка ефективності розроблених прийомів.
контрольная работа [1,5 M], добавлен 15.01.2015Особливості вирощування озимого ріпаку. Аналіз інсектицидів та фунгіцидів, які використовуються в Україні для захисту озимого ріпаку від шкідників і хвороб. Ефективність застосування хімічних засобів у захисті озимого ріпаку проти шкідників і хвороб.
дипломная работа [10,9 M], добавлен 12.05.2023Агротехнічне значення нуту, морфо-біологічні особливості. Розрахунок урожайності за вологозабезпеченістю та природною родючістю ґрунту. Визначення норм висіву культури, систем добрив та економічну ефективність вирощування нуту в умовах ПСП "Зоря".
курсовая работа [86,7 K], добавлен 20.10.2015Надходження та виробництво добрив у господарстві. Ґрунтово-кліматичні умови та врожайність сільськогосподарських культур. Виробництво і використання органічних добрив. Розробка системи удобрення в сівозміні господарства та річного плану удобрення культур.
курсовая работа [65,3 K], добавлен 08.04.2014Продовольча цінність, ботанічна характеристика та біологічні властивості озимого жита. Агрокліматичні та господарські умови вирощування зернової культури, визначення її потенційної врожайності. Підготовка насіння, обробка ґрунту і догляд за посівами.
курсовая работа [217,5 K], добавлен 29.03.2012Походження та господарське значення нуту, його класифікація, ботанічна та морфологічна характеристика. Вплив елементів технології вирощування нуту на економічні показники. Особливості формування урожаю нуту. Біоенергетична оцінка вирощування нуту.
дипломная работа [8,5 M], добавлен 10.12.2013Грунтово-екологічне обгрунтування краплинного зрошення. Вплив різних режимів зрошення та систем удобрення на властивості чорнозему опідзоленого. Стан поверхні поля за краплинного зрошення. Урожайність огірка за різних способів зрошення та удобрення.
доклад [7,1 M], добавлен 27.02.2009Морфо-біологічні особливості озимого ячменю. Аналіз фітосанітарного стану озимого ячменю та природоохоронної роботи в СВК "__" Саратського району Одеської області. Шкодочинні хвороби озимого ячменю. Рекомендації щодо вирощування озимого ячменю в СВК.
дипломная работа [487,9 K], добавлен 30.06.2012Накопичення і використання органічних добрив. Оцінка загальної кількості добрив та розподіл їх по полям сівозмін. Розрахунок балансу гумусу. Визначення норм мінеральних добрив і розподіл під сільськогосподарські культури. Баланс поживних речовин в ґрунті.
курсовая работа [122,3 K], добавлен 06.05.2015
