Ранньостиглі сорти сої в умовах інтенсивного землеробства та зміни клімату

Размещено на http://allbest.ru

РАННЬОСТИГЛІ СОРТИ СОЇ В УМОВАХ ІНТЕНСИВНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА ТА ЗМІНИ КЛІМАТУ

В.А. Мазур, канд. с.-г. наук, професор

О.П. Ткачук, доктор с.-г. наук, доцент

В.І. Вергеліс, асистент

Вінницький національний аграрний університет

До Державного реєстру сортів рослин України станом на 2022 рік внесено 72 ранньостиглих сорти сої, що становить 25% від загальної кількості усіх груп сортів за стиглістю. Тривалість вегетаційного періоду усіх ранньостиглих сортів сої становить 86-105 діб. У групі ранньостиглих сортів сої найкоротший вегетаційний період мають Єлена - 87 діб, Дені - 89, Авантюрин та Спритна - по 94 доби. Найтриваліший вегетаційний період встановлений у сортів Знахідка, ЕС Ментор, Опус, Максус, ЕС Фавор, Паллада, ЕС Директор, ААЦ Інвест 1605, Оріана - по 105 діб.

Серед ранньостиглих сортів сої, що внесені до Державного реєстру сортів рослин України на 2022 рік, найвищою урожайністю насіння відзначаються Естафета, Спритна - по 3,70 т/га, Паллада - 3,67 т/га, Хвиля, Єлена - по 3,40 т/га. Найвищий вміст білка у насінні виявлений у сортів Опус - 46,0%, ААЦ Інвест - 44,5%, Султана - 43,5%, ЕС Гладіатор - 43,0%, жиру - у сортів Алмаз - 25,5%, Антрацит - 25,0%. Найбільш посухостійкими сортами є Писанка, Бісер, Естафета, Алінда, Авантюрин, Балатон, Альгіз, ЕС Фавор. Переважна більшість сортів сої є високо стійкими до хвороб, крім сортів Галлек, Опус, Вільшанка. Найбільш стійкими до осипання насіння виявилися сорти СВХ16Т00С2, Писанка, Бісер, Симфонія, Анжеліка, Естафета, Спритна, Фенікс, Алігатор, Тріада, Алінда, Муза, Ариадна, Авантюрин, Фуріо, Етюд, Паллада. Стійкість до вилягання була найвищою у сортів Писанка, Бісер, Знахідка, Анжеліка, Говерла, Естафета, Спритна, ЕС Ментор, Алігатор, Максус, Султана, Тріада, Алінда, Авантюрин, Фуріо, ЕС Гладіатор, ЕС Альбатор, ЕС Говернор, ЕС Директор, ГЛ Мелані, Адесса, Амбелла, Райдо. Найбільша висота прикріплення нижніх бобів була у сортів НС Максимус - 22 см, Знахідка, Максус, Султана, Перлина, Оріана - по 16 см. Саме зазначені сорти відзначаються вищою продуктивністю, якістю урожаю, технологічністю при збиранні та агроекологічною стійкістю при вирощуванні.

Ключові слова: соя, сорти, характеристика, інтенсивне землеробство, стійкість.

Постановка проблеми. Шляхами подальшого підвищення продуктивності посівів сої в Україні, поряд із зниженням затрат на її вирощування, є підбір оптимальних сортів для певних ґрунтово-кліматичних умов, з урахуванням наявної техніки, використовуваної технології та інших чинників. Серед п'яти груп сої за тривалістю вегетаційного періоду, які вирощуються в Україні та гарантовано достигають, пріоритетними мають бути ранньостиглі сорти, що формують урожай незалежно від вологості ґрунту, є добрими попередниками для пшениці озимої, здатні рівномірно достигати та за короткі терміни втрачати надлишкову вологу у насінні для високоякісного обмолоту [1].

Проте серед великої кількості ранньостиглих сортів сої, що офіційно занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні, важливо чітко визначитися із тими сортами сої, що відзначаються комплексом цінних господарських, технологічних та екологічних ознак, що можуть забезпечити максимальний прибуток [2].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. При виборі сортів сої в першу чергу необхідно звертати увагу на природно-кліматичні особливості регіону вирощування. Соя належить до теплолюбивих культур та водночас помірно вологолюбивих. Проте такі потреби можна компенсувати підбором посухостійких та відносно холодостійких сортів сої [3].

Найзагальнішими показниками при виборі сортів сої є їх висока урожайність (понад 4 т/га), білковитість (понад 45%) з одночасною стійкістю до посухи, понижених температур та хвороб [4].

Сучасні умови зміни клімату в Україні щодо особливостей вирощування сої відзначаються нестачею вологи у ґрунті як у період сівби, так і на час достигання насіння. Урахування волого забезпечення ґрунту особливо важливе на період сівби сої для отримання повноцінних і достатніх сходів за густотою рослин. Вирішити дану проблему можна підбором посухостійких та відносно холодостійких сортів сої, що дозволяє проводити посів у менш зволожений ґрунт або у більш ранні терміни. Щоб убезпечити посіви сої від нестачі вологи в період наливу насіння в кінці літа - на початку осені, рекомендовано вирощувати ранньостиглі сорти з вегетаційним періодом 80 - 110 діб [5].

Сучасні технології вирощування сільськогосподарських культур відзначаються інтенсивністю, що передбачають не лише широке застосування засобів механізації, але й часте повернення посівів однієї культури на попереднє місце за використання високих норм синтетичних добрив та хімічного захисту рослин від щкодочинних об'єктів. Такі умови вирощування також повинні бути відображені у сучасних сортах сої, що визначаються показниками технологічності їх вирощування, зокрема висотою рослин та прикріплення нижніх бобів, стійкістю до вилягання стебла і осипання насіння і інших [6].

Мета статті - оцінка ранньостиглих сортів сої за показниками продуктивності, якості урожаю, вегетаційної стійкості до несприятливих умов та чинників інтенсивного землеробства за даними Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2022 році.

Матеріали і методи досліджень. Дослідження проводилися на основі матеріалів Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2022 рік [7], Офіційних описів сортів рослин та показників господарської придатності, поданих у Бюлетенях «Охорона прав на сорти рослин» у Інформаційно-довідковій системі «Сорт» [8].

Оцінювали ранньостиглі сорти сої за показниками урожайності зерна, вмістом у ньому білка і жиру, стійкістю рослин до основних хвороб (пероноспороз Peronospora manshurica Sydow, аскохітоз Ascochytaso jaecola Abramov, бактеріоз Pseudomonas savastonoipv. glycinea, септоріоз Septoria glycines T. Hemmi, фузаріоз Fusarium Link, посухостійкістю. Аналізували тривалість вегетаційного періоду сортів, висоту рослин та прикріплення нижніх бобів, стійкість рослин до вилягання стебла і осипання насіння.

При бальній оцінці стійкості сортів сої до посухи, хвороб, вилягання рослин і осипання насіння дев'ятибальну шкалу, відповідно до якої 9 балів - це найвища стійкість, 7 балів - добра стійкість; 5 балів - задовільна стійкість; 3 бали - нестійка рослина; 1 бал - дуже уразлива рослина [9].

Усі дослідження проводилися відповідно до Методики проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп'яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні [10].

Методами математично-статистичного кореляційно-регресійного аналізу здійснювали порівняння досліджуваних параметрів.

Виклад основного матеріалу. Тривалість вегетаційного періоду усіх ранньостиглих сортів сої становить 86-105 діб. До Державного реєстру сортів рослин України станом на 2022 рік внесено 72 ранньостиглих сорти сої, що становить 25% від загальної кількості усіх груп сортів за стиглістю. У групі ранньостиглих сортів сої найкоротший вегетаційний період мають Єлена - 87 діб, Дені - 89, Авантюрин та Спритна - по 94 доби. Найтриваліший вегетаційний період встановлений у сортів Знахідка, ЕС Ментор, Опус, Максус, ЕС Фавор, Паллада, ЕС Директор, ААЦ Інвест 1605, Оріана - по 105 діб. Проте показник тривалості вегетаційного періоду є відносною величиною, адже він може істотно змінюватись залежно від погодно-кліматичних умов тієї чи іншої території.

Висота рослин є одним із визначальних показників технологічності сортів сої. Адже більш високорослі сорти краще піддаються механізованому збиранню з мінімальними втратами, тому перспективними для вирощування мають бути сорти сої, що відзначаються більшою висотою. У групі ранньостиглих сортів сої висота рослин становить 59-155 см. Проте висоту понад 100 см мають лише 6 ранньостиглих сортів сої. Найвищими є сорти Ксеня - 155 см, Знахідка - 127 см, Богеміанс - 110 см, Адамос - 101 см, Максус, Медея - по 100 см. Найнижчими, а отже найменш придатними для механізованого збирання є сорти Амбелла - 59 см, Таверна - 60 см, ЕС Говернор, Адесса - по 61 см, Аметист, ЕС Гладіатор, Перлина, Писанка, Алмаз - по 65 см (Табл. 1).

Між висотою рослин ранньостиглих сортів сої та тривалістю їх вегетаційного періоду не виявлено кореляційної залежності. Тобто тривалість вегетаційного періоду не впливає на висоту рослин ранньостиглих сортів сої. Проте у окремих сортів сої між досліджуваними чинниками виявлені залежності. Зокрема сорти Знахідка, Богеміанс та Максус поєднали велику висоту рослин з тривалим періодом вегетації, а сорт Писанка має найкоротший вегетаційний період та найменшу висоту рослин.

Поряд із висотою рослин, одним із важливих показників технологічності сортів сої є висота прикріплення нижніх бобів, адже за низького прикріплення бобів від поверхні ґрунту можливе їх залишення на нескошеній частині стебла, що значно збільшує втрати урожаю. Тому поряд із достатньою висотою для механізованого скошування рослин сої необхідно обирати сорти з високим прикріпленням нижніх бобів від поверхні ґрунту.

Таблиця 1

Технологічність ранньостиглих . сортів сої

Джерело: сформовано авторами на основі [7, 8].

Висота прикріплення нижніх бобів ранньостиглих сортів сої становить 8-22 см. Найвище прикріплення нижніх бобів до поверхні ґрунту, а відповідно вищу технологічність мають сорти НС Максимус - 22 см, Знахідка, Максус, Султана, Перлина, Оріана - по 16 см. Найнижче прикріплені боби у сортів сої Адесса - 8 см, Лія, ЕС Говернор, Віолетта, Альгіз, Педро, Писанка - по 10 см. Між висотою рослин ранньостиглих сортів сої та висотою прикріплення нижніх бобів встановлений середній прямий кореляційний зв'язок (r = 0,377), який показує, що висота прикріплення нижніх бобів сої на 37,7% залежить від висоти рослин. Рівняння регресії (у = 0,0533 х + 8,3506) між досліджуваними показниками та графічне відображення залежності з коефіцієнтом детермінації (R² = 0,1422) показує, що при збільшенні висоти рослин сої на 1 см, висота прикріплення нижніх бобів зростає на 0,14 см і представлене на (Рис. 1).

Рис. 1. Коефіцієнт детермінації (R²) та рівняння регресії між вистою рослин сої (х) та висотою прикріплення нижніх бобів (у) ранньостиглих сортів сої

Джерело: власна розробка

Стійкість до вилягання рослин є також надзвичайно важливим технологічним показником сортів сої. Адже прямостоячі рослини краще піддаються скошуванню з мінімальними втратами. Бал стійкості ранньостиглих сортів сої становить 6-9. Найбільш стійкими до вилягання з балом 9 є сорти Писанка, Бісер, Знахідка, Анжеліка, Говерла, Естафета, Спритна, ЕС Ментор, Алігатор, Максус, Султана, Тріада, Алінда, Авантюрин, Фуріо, ЕС Гладіатор, ЕС Альбатор, ЕС Говернор, ЕС Директор, ГЛ Мелані, Адесса, Амбелла, Райдо. Найбільшою полеглістю відзначаються сорти ААЦ Інвест 1605, Аметист з балом стійкості 6, а також Адсой, Богеміанс, Сілесія, Ариадна, Аляска, Зельда, Майя, Таверна - з балом стійкості 7.

Між висотою рослин ранньостиглих сортів сої та їх балом стійкості до вилягання не виявлено кореляційної залежності. Це вказує на те, що висота рослин сої не впливає на її стійкість до вилягання, тому високорослі сорти сої не будуть володіти низьким балом посухостійкості.

Бал стійкості рослин ранньостиглих сортів сої до осипання насіння з бобів відіграє важливу роль при запізненні із збиранням, а також при неодночасному достиганні бобів на рослині. При низькій стійкості рослин сої до осипання насіння найменші механічні рухи при скошуванні рослин можуть зумовити втрату урожаю. Стійкість сортів сої до осипання насіння становить 6-9 балів. Найвищою стійкістю до осипання насіння з балом 9 володіють сорти СВХ16Т00С2, Писанка, Бісер, Симфонія, Анжеліка, Естафета, Спритна, Фенікс, Алігатор, Тріада, Алінда, Муза, Ариадна, Авантюрин, Фуріо, Етюд, Паллада.

Найменш стійкими до осипання насіння виявилися сорти Мерлін, Говерла, Богеміанс, Вільшанка, Аляска, Майя, Аметист.

Екологічна стійкість сортів сої до несприятливих умов вегетації визначається показниками їх стійкості до посухи та хвороб. Посухостійкість забезпечує високу продуктивність рослин в умовах нестачі вологи. Найбільш посухостійкими є ранньостиглі сорти сої з балом 9: Писанка, Бісер, Естафета, Алінда, Авантюрин, Балатон, Альгіз, ЕС Фавор. Найменшою посухостійкістю володіють сорти Адамос, Лія - по 6 балів, Алмаз, Таверна, Фортеця, ААЦ Інвест 1605 - по 7 балів (Табл. 2).

Таблиця 2

Екологічна стійкість, продуктивність та якість насіння ранньостиглих сортів сої

Джерело: сформовано авторами на основі [7, 8].

Бал стійкості ранньостиглих сортів сої до хвороб має величину 7-9. Найменшою стійкістю до хвороб володіють сорти сої Г аллек, Опус, Вільшанка. Решта сортів сої мають бал стійкості до хвороб 8-9.

Урожайність насіння ранньостиглих сортів сої становить у діапазоні 1,80-- 3,70 т/га. Найбільш продуктивними сортами є Естафета, Спритна - по 3,70 т/га, Паллада - 3,67 т/га, Хвиля, Єлена - по 3,40 т/га, ЕС Директор - 3,34 т/га, ЕС Фавор - 3,30 т/га, Вільшанка, СВХ16Т00С2 - по 3,25 т/га, ЕС Говернор - 3,24 т/га, ЕС Альбатор - 3,22 т/га. Найменшою урожайністю насіння відзначаються сорти Аляска - 1,80 т/га, Перлина, Фенікс - по 1,90 т/га.

Найвищий вміст білка у насінні мали ранньостиглі сорти сої Опус - 46,0%, ААЦ Інвест - 44,5%, Султана - 43,5%, ЕС Гладіатор - 43,0%, а найменший - Педро - 36,0%, Дені - 37,0%, Ксеня - 37,6%.

Між вмістом білка у насінні та тривалістю вегетаційного періоду ранньостиглих сортів сої виявлений середній прямий кореляційний зв'язок (r = 0,351), який показує, що вміст білка у насінні на 35% залежить від тривалості вегетаційного періоду. Рівняння регресії (у = 0,1391 х + 26,274) між досліджуваними показниками та графічне відображення залежності з коефіцієнтом детермінації (R² = 0,1233) показує, що при збільшенні тривалості вегетаційного періоду на 1 добу, вміст білка у насінні сої збільшується на 0,12% і представлене на (Рис. 2).

Рис. 2. Коефіцієнт детермінації (R²) та рівняння регресії між тривалістю вегетаційного періоду сортів рослин сої (Х) та вмістом білка у насінні (У)

Джерело: власна розробка

Вміст жиру у насінні ранньостиглих сортів сої становить 18,0-25,5%. Найвищий вміст жиру мали сорти Алмаз - 25,5%, Антрацит - 25,0%, Говерла, Адамос - по 23,5%, Анжеліка - 23,3%, Етюд - 23,3%. Найменший вміст жиру у насінні містили сорти Галлек - 18,0%, Оріана - 18,2%, Аметист - 19,0%.

Між іншими досліджуваними показниками ранньостиглих сортів сої кореляційних залежностей не виявлено, проте в межах певних сортів, між окремими показниками встановлені певні поєднання. Найбільш високопродуктивні ранньостиглі сорти сої Естафета і Спритна відзначалися найвищими балами стійкості до вилягання і осипання насіння, високопродуктивні сорти Паллада і ЕС Директор мали найбільший період вегетації, сорти Хвиля, ЕС Альбатор і Єлена мали найвищий бал стійкості до хвороб. Найменш урожайний сорт сої Аляска мав найнижчий бал стійкості до вилягання та осипання насіння.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Серед ранньостиглих сортів сої, що внесені до Державного реєстру сортів рослин України на 2022 рік, найвищою урожайністю насіння відзначаються Естафета, Спритна - по 3,70 т/га, Паллада - 3,67 т/га, Хвиля, Єлена - по 3,40 т/га. Найвищий вміст білка у насінні виявлений у сортів Опус - 46,0%, ААЦ Інвест - 44,5%, Султана - 43,5%, ЕС Гладіатор - 43,0%, жиру - у сортів Алмаз - 25,5%, Антрацит - 25,0%. Найбільш посухостійкими сортами є Писанка, Бісер, Естафета, Алінда, Авантюрин, Балатон, Альгіз, ЕС Фавор. Переважна більшість сортів сої є високо стійкими до хвороб, крім сортів Галлек, Опус, Вільшанка. Найбільш стійкими до осипання насіння виявилися сорти СВХ16Т00С2, Писанка, Бісер, Симфонія, Анжеліка, Естафета, Спритна, Фенікс, Алігатор, Тріада, Алінда, Муза, Ариадна, Авантюрин, Фуріо, Етюд, Паллада. Стійкість до вилягання була найвищою у сортів Писанка, Бісер, Знахідка, Анжеліка, Говерла, Естафета, Спритна, ЕС Ментор, Алігатор, Максус, Султана, Тріада, Алінда, Авантюрин, Фуріо, ЕС Гладіатор, ЕС Альбатор, ЕС Говернор, ЕС Директор, ГЛ Мелані, Адесса, Амбелла, Райдо. Найбільша висота прикріплення нижніх бобів була у сортів НС Максимус - 22 см, Знахідка, Максус, Султана, Перлина, Оріана - по 16 см. Саме зазначені сорти відзначаються вищою продуктивністю, якістю урожаю, технологічністю при збиранні та агроекологічною стійкістю при вирощуванні.

соя сорт ранньостиглий продуктивність вегетаційна стійкість

Список використаних джерел

1. Петриченко В.Ф. Наукові основи виробництва і використання сої у тваринництві. Корми і кормовиробництво. 2012. Вип. 71. С. 3 - 11.

2. Григорчук Н.Ф. Использование сои в вопросе совершенствования структуры посевных площадей. Корми і кормовиробництво. 2011. Вип. 69. С.162 - 166.

3. Чернишенко П.В. Характеристика сортів сої за екологічною пластичністю урожайності та якості насіння в умовах східного Лісостепу України. Таврійський науковий вісник. 2014. № 87. С. 96 - 99.

4. Шевніков М.Я. Продуктивність сортів сої в умовах лівобережної частини Лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2009. № 4. С. 37 - 41.

5. Гунтянський Р.А. Конкурентоспроможність сортів сої з різною тривалістю вегетаційного періоду у відношенні до бур'янів. Селекція і насінництво. 2008. Вип. 95. С. 266 - 272.

6. Кірілеско О.Л., Мовчан К.І. Формування врожайності зернобобових культур в умовах Західного Лісостепу України. Корми і кормовиробництво. 2016. Вип. 82. С. 127 - 132.

7. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2021 рік. Київ, 2021. 537 с.

8. Офіційні описи сортів рослин та показники господарської придатності. Охорона прав на сорти рослин. Бюлетень, 2021. URL:

https://agro.me. gov.ua/ storage/app/sites/ 1/bulleteny_prava%20na%20sorty/bull_2019 /byuleten-vipusk-3-2019.pdf (дата звернення 18.01.2022).

9. Михайлов В.Г., Щербина О.З., Романюк Л.С., Стариченко В.М. Характеристика скоростиглих і середньостиглих сортів сої для зони Лісостепу і Полісся України. Селекція і насінництво. 2011. Вип. 100. С. 306-314.

10. Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп'яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні. Київ, 2016. 81 с. URL: https://sops.gov.ua/uploads/page/5a5f4147d3595.pdf (дата звернення 14.01.2022).

ANNOTATION

EARLY MATURE SOYBEAN VARIETIES IN CONDITIONS OF INTENSIVE AGRICULTURE AND CLIMATE CHANGE

As of 2022, 72 early-maturing soybean varieties have been included in the State Register of Plant Varieties of Ukraine, which is 25% of the total number of all groups of varieties by maturity. The duration of the growing season of all early-maturing soybean varieties is 86-105 days. In the group of early-maturing soybean varieties, Elena has the shortest growing season - 87 days, Deni - 89, Aventurine and Sprytna - 94 days each. The longest growing season is established in the varieties Nakhodka, ES Mentor, Opus, Maxus, ES Favor, Pallada, ES Director, AAC Invest 1605, Oriana - 105 days each.

Among the early-ripening soybean varieties included in the State Register of Plant Varieties of Ukraine for 2022, the highest seed yields are Relay, Dexterous - 3.70 t / ha, Pallas - 3.67 t / ha, Wave, Helen - 3.40 t / ha. The highest protein content in seeds was found in Opus varieties - 46.0%, AAC Invest - 44.5%, Sultana - 43.5%, EC Gladiator - 43.0%, fat - in Diamond varieties - 25.5%, Anthracite - 25.0%. The most drought-resistant varieties are Pysanka, Beads, Relay, Alinda, Aventurine, Balaton, Algiz, ES Favor. The vast majority of soybean varieties are highly resistant to disease, except for varieties Halleck, Opus, Vilshanka. Varieties СВХ16Т00С2, Pysanka, Beads, Symphony, Angelica, Relay, Dexterous, Phoenix, Alligator, Triad, Alinda, Muse, Ariadne, Aventurine, Furio, Etude, Pallada were the most resistant to seed shedding. Resistance to lodging was highest in the varieties Pysanka, Beads, Find, Angelica, Hoverla, Relay, Dexterous, EU Mentor, Alligator, Maxus, Sultana, Triad, Alinda, Aventurine, Furio, EU Gladiator, EU Albator, EU Governor, EU Governor, EU GL Melanie, Odessa, Ambella, Raido. The highest height of attachment of the lower beans was in the varieties NS Maximus - 22 cm, Find, Maxus, Sultan, Pearl, Oriana - 16 cm. These varieties are characterized by higher productivity, crop quality, manufacturability during harvesting and agri-environmental stability during cultivation.

Key words: soybean, varieties, characteristics, intensive agriculture, sustainability.

Размещено на Allbest.ru