Швидкість вологовіддачі люцерни посівної та її сумішок із злаковими травами при динамічному плющені в потоці

Размещено на http://www.allbest.ru

Швидкість вологовіддачі люцерни посівної та її сумішок із злаковими травами при динамічному плющені в потоці

В.П. Жуков

Л.О. Гончар

Zhukov V., Honchar L., Kuzmenko V., Kholodiuk O. The rate of moisture release of alfalfa and its mixtures with cereal grasses under dynamic flow flattering

Purpose. To experimentally substantiate the effectiveness of the processes of mowing alfalfa and alfalfa-cereal mixtures with mower-conditioners with a roller and hammer types working bodies. Methods. The research was carried out in the technological process of intensive harvesting of pressed hay into rolls with the use of a trailed mower-conditioner with side traction, equipped with chevron ribbed rollers and metal v- shaped hammers. Raw material: freshly cut green mass of alfalfa in the phase of budding-the beginning of flowering; alfalfa-cereal mixture (perennial ryegrass - at the beginning of earing), the share of cereal grasses - 22.4-36.8% of dry matter. Results. It was established that the indicators of the intensity of dehydration for alfalfa in pure crops were 1.66-1.81%/h; alfalfa-perennial fenugreek mixture - 1.24-1.48%/h (I and II mowers), drying time in optimal weather conditions - 3 days. The technology of active field drying of leguminous grasses with the use of a disc mower-tender with roller and bitter working bodies involving wideband stacking of the mass for drying, significantly accelerated the rate of moisture release of le guminous grasses and mixtures. Harvesting technology involves: mowing with a disc mower with flattening and stacking of the mass in a wide-band roll; one-time turning at 60-65% humidity; introduction of preservatives. The capacity of the rolls when mowing according to the technology variants was: for the Sinyuha variety alfalfa - 12.9 kg/running m, for the alfalfa-cereal mixture (with perennial fenugreek of the Ruslana variety) - 15.3 kg/running m. Conclusions. To intensively increase the rate of field moisture transfer of the green mass of alfalfa and its mixtures with perennial fenugreek, it is advisable to use the process of the stream dynamic flattening (under favorable weather conditions) and combine it with wide-band stacking. The prepared pressed bean hay is suitable for long-term storage and can be used in feeding all sex and age groups of ruminants.

Key words: alfalfa, hay, mower, bale, conditioner, humidity, moisture transfer, losses, threshing, protein.

Мета. Експериментально обґрунтувати ефективність процесів скошування люцерни посівної та люцерново-злакових сумішок косарками-кондиціонерами з робочими органами вальцевого та молоткового типів. Методи. Дослідження проводились у технологічному процесі інтенсивної заготівлі пресованого сіна в рулони із включенням косарки -плющилки причіпної з бічною тягою, укомплектованої шевронними ребристими вальцями та металевими v-подібними молотками. Сировина: свіжоскошена зелена маса люцерни посівної у фазі бутонізації -початку цвітіння; люцерно- злакова сумішка (райграс багаторічний - на початку колосіння); вміст злакових трав - 22,4 -36,8% сухої речовини. Результати. Встановлено, що показники інтенсивності зневоднення максимальної вологовіддачі для люцерни посівної в чистих посівах склали 1,66-1,81%/год.; люцерни посівної в суміші із пажитницею багаторічною - 1,24-1,48%/год. (І і ІІ укоси), термін сушіння в оптимальних погодних умовах - 3 доби. Технологія активного польового пров'ялювання бобових трав при застосуванні дискової косарки-плющилки з вальцевим та біттерними робочими органами із широкосмуговим укладанням маси на пров'ялювання, істотно прискорили швидкість вологовіддачі бобових трав та сумішок. Технологія заготівлі передбачає: скошування дисковою косаркою із плющенням та укладанням маси в широкосмуговий валок; одноразове ворушіння при вологості 60 - 65%; внесення консервантів. Потужність валків при скошуванні за варіантами технологій становила: для люцерни сорту Синюха - 12,9 кг/пог.м, для люцерново -злакової суміші (з пажитницею багаторічною сорт Руслана) - 15,3 кг/пог.м. Висновки. Для інтенсивного підвищення швидкості польової вологовіддачі зеленої маси люцерни посівної та її сумішок із пажитницею багаторічною доцільно застосовувати процес динамічного плющення в потоці (за сприятливих погодних умов) та поєднувати з широкосмуговим укладанням. Заготовлене пресоване бобове сіно придатне для довготермінового зберігання і може бути використане в годівлі всіх статево-вікових груп жуйних тварин.

Ключові слова: люцерна, сіно, валок, косарка, кондиціонер, вологість, вологовіддача, втрати, оббивання, протеїн.

Вступ

Постановка проблеми. Сіно з бобових трав, отримане за сучасними інтенсивними технологіями заготівлі, в багатьох випадках відрізняється низьким (12-16%) вмістом сирого протеїну (15% в сухій речовині для І-го класу, ДСТУ 4674-2006) при біологічній кількості в межах 21 -23% внаслідок значних (до 25%) механічних втрат листової частини врожаю та від автолізу і перебігу процесів самозігрівання. Собівартість такого корму в окремих випадках досягає 600-800 грн/т і більше, що суттєво обмежує його використання в годівлі жуйних тварин. Фізіологічна дія якісного бобового сіна надзвичайно висока, оскільки формує структурність раціону, відновлює лужно-кислотний баланс організму і є джерелом повноцінного протеїну (зокрема незамінних кислот, амідів) та вітамінів [1, 3]. Зокрема в раціонах сухостійних корів якісне бобове сіно може займати до 40% за поживністю і сприяти якісному повноцінному роздоюванню протягом перших 90-120 днів лактації. Іншим важливим аспектом є згодовування якісного бобового сіна телятам - його використання з 7-10 денного віку, сприяє формуванню шлунково-кишкового тракту і зумовлює наступну продуктивність тварин. Такий корм повинен мати високу поживну цінність: при облистяності 25-40% сіно має містити 9,4 і більше Мдж/кг обмінної енергії, не менше 15% сирого протеїну, низький вміст сирої клітковини, зокрема NDF та ADF (сирої клітковини в межах 22 -26%), значну кількість каротину та вітамінів групи D, мати м'яку структуру, зелений колір та приємний запах. Отримати таке сіно можливо лише з бобових трав у фазі бутонізації при польовому сушінні із активним вентилюванням (досушуванням) на стаціонарі.

Мета досліджень. Ціллю зазначених досліджень було удосконалити операції активного польового пров'ялювання люцерни посівної та її сумішок за рахунок кондиціювання, широкосмугового укладання маси та внесення консервантів під час пресування для зменшення механічних і біологічних втрат при заготівлі пресованого сіна підвищеної вологості в рулонах і тюках. Досягнення поставленої мети здійснювалося виконанням таких завдань:

визначенням технологічних та технічних параметрів активного польового пров'ялювання при кондиціюванні та динамічному плющенні зеленої маси бобових трав;

встановленням швидкості вологовіддачі в дослідах на сітчастих решетах протягом 72-80 годин польового сушіння;

пресуванням пров'яленої (до вологості 25%) зеленої маси в рулони та тюки різної щільності в прес-підбирачах з камерами постійного об'єму з одночасним внесенням консервантів;

оцінкою якості корму на підставі збереження сухих речовин, особливо сирого протеїну та його водорозчинних фракцій та легкогідролізованих вуглеводів.

Матеріали і методи. Польові та технологічні досліди проводили впродовж 2021 років на стаціонарних ділянках відділу польових кормових культур, сіножатей і пасовищ Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН та в умовах базового дослідного господарства «Ольвія» Погребищенського району Вінницької області на 32 га посівів люцерни посівної другого року використання. Для досліду використовували: люцерну посівну (Medicago sativa L.) сорту Синюха та її суміші із пажитницею багаторічною (Lolium perenne) сорту Руслана. Фенологічні та морфологічні особливості травостоїв визначали на початку бутонізації для люцерни і на початку колосіння - для злаків. Біохімічний склад та поживність визначали у сертифікованій лабораторії зоотехнічної оцінки кормів Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН.

Висоту скошування трав косаркою-плющилкою, як і втрати від підвищеної висоти скошування і не зрізані рослини, визначали за допомогою спеціальної рамки (0,5 х 1,0 м), внутрішні розміри якої забезпечували обмеження площі в 0,5 м2. Рамку встановлювали по всій довжині захвату ріжучої поверхні МТА трикратно на кожному режимі скошування. Висоту стерні вимірювали у випрямленому стані. Обробку проводили методами математичної статистики при трьох рівнях вірогідної різниці середніх з визначенням коефіцієнту варіації (VV), який характеризував рівномірність висоти скошування.

вологовіддача люцерна скошування

У модельних дослідженнях на решетах [1, 2, 4] використано бобові трави першого та другого укосів. Для визначення швидкості вологовіддачі скошених дослідних варіантів трав, на валках відмічали місце відбору протягом трьох днів через 1 -4 години (незалежно від інтенсивності сушіння) та відбирали проби на вологість, ботанічний і хімічний склад. Із загальної проби відокремлювали точкові зразки масою до 400 грамів, їх подрібнювали і поміщали у попередньо висушені і зважені бюкси, в яких сіно досушували в сушильній шафі при температурі 1000С до постійної маси і визначали вміст вологи у зразках по варіантах. Швидкість вологовіддачі визначали за відношенням:

де dW - швидкість вологовіддачі, %/год.; Wi - вологість маси фактична, dt

%; ti - тривалість сушіння (досушування), год; 11 - ti-i - інтервал між замірами, год.

Технологічні параметри та якість сіна визначали в лабораторії заготівлі кормів та в лабораторії моніторингу якості кормів ІКСГП. Оцінку енергетичної поживності вихідної зеленої маси і кормів в обмінній енергії визначали за рівняннями регресії:

ОЕ = 10,676 + 0,088 х СП + 0,322 х СЖ - 0,075 х СКл + 0,006 х БЕР, (3)

де СП - вміст (%) сирого протеїну, СЖ - сирого жиру, СКл - сирої клітковини та безазотистих екстрактивних речовин в 1 кг сухих речовин.

З метою комплексної оцінки технологій заготівлі пресованого сіна за показниками втрат поживних речовин, морфологічний розбір зразків проводили відразу після скошування і придосягненні сіном стандартної вологості в межах 18-20%. Технологічні схеми заготівлі сіна з люцерни та її сумішок із пажитницею передбачали проведення операції скошування з кондиціюванням і без (з укладанням маси у валки різної потужності і ширини), ворушіння, згрібання і здвоювання валків, підбирання з пресуванням у тюки масою 34 -40 кг (табл. 1).

Таблиця 1

Схема визначення показників якості сіна підвищеної вологості і втрат поживних речовин при кондиціювання бобових трав (лабораторний дослід на решетах*)

* решета (сітчасті піддони) розміром 0,92 х 1,2 м з поліпропіленовою сіткою з вічком 2 мм2, зважування решіт проводили протягом перших 72 годин перебування в полі з інтервалом 2 години

Щільність пресування встановлювали попередньо по контрольних тюках та рулонах, вона знаходилась у межах 114 -122 кг/м3 завдяки регулюванням апарату пресування на підбирачах і зменшенню типорозмірів пакування.

У технологічних варіантах із кондиціюванням і широкосмуговим укладанням маси виключено операції ворушіння (розкидання) маси відразу після скошування. Умови проведення польових досліджень (в період триденної експозиції, моніторинг через 2 години): середньоденна температура (+26,5 0С, вночі до +19,60С), відносна вологість - 72,6-74,8%; швидкість та напрямок вітру -до 1,8 м/с, північно-західний; освітленість від 2430 до 6854 лк, хмарно. Фіксацію метеоумов у місці укладання решет здійснювали метеостанцією MSP.

Результати досліджень і обговорення

Залежно від особливостей технологічного прийому польового пров'ялювання істотно змінювалась швидкість вологовіддачі зеленої маси, а черговість і кількість проведених операцій в одиницю часу пропорційно впливали на втрати сухих речовин, енергетичну і протеїнову повноцінність пресованого сіна (табл. 2).

Серед втрат розрізняли: механічні (від обламування найбільш цінних листових фракцій пров'яленої маси); біологічні (від розкладу поживних речовин в процесі сушіння, дихання і автолізу); гідролітичні (від вимивання поживних речовин під час повторного зволоження від опадів, роси, надмірної вологості повітря). За питомою часткою найбільша частина втрат (60 і більше % від загальних) спостерігалася при виконанні технологічних операцій обертання і згрібання потужних валків (до 6,2 кг/пог.м) в чистих посівах люцерни за вологості від 50-55% до 30-35%.

Таблиця 2

Результати прискорення вологовіддачі і якість сіна з люцерни та її сумішок при кондиціюванні свіжоскошеної зеленої маси

Біологічні процеси автолізу відбувалися на початкових етапах пров'ялювання зеленої маси (за волості від 85-82% до 70-75%), і втрати при цьому складали від 12 до 26%. Встановлено, що листова фракція бобового компоненту більш чутлива до біологічних втрат від вимивання та автолізу поживних речовин. Люцерново-злакові суміші (з рівнем облистяності в межах 42% за сухою речовиною) мали оптимальні фізико -механічні і біологічні властивості, що робило їх більш придатними для інтенсивних технологій польового пров'ялювання і заготівлі пресованого сіна в рулони і тюки.

Технологічні операції формування валків сіна проводили при загальній вологості бобового компоненту (люцерна посівна) не нижче 50%, а для бобово - злакових сумішок цей показник може бути знижений до 40%, для сумішок з перевагою злакових трав - до 30 і навіть до 25%. При цьому належну увагу необхідно приділяти використанню агрегатів з бічним укладанням маси, що в даних дослідженнях виключало наїзд агрегатів на валок і, відповідно, зменшувало додаткові механічні втрати від обламування і забруднення землею. Техногенні витрати енергії зростали при застосуванні процесів динамічного плющення, але й при цьому одночасно скорочувався терміни перебування маси в полі до 56-74 годин (проти 86 годин в кліматичних умовах третьої декади травня). Технологічний ризик попадання пров'яленої сінної маси під опади виправдовувався зменшенням прямих енерговитрат при перевалочній двофазовій технології заготівлі.

Існуючі традиційні технології заготівлі сіна приводять до значних втрат поживних речовин, які перевищують 23-25%, в основному за рахунок втраченого листя, а застосування сучасної техніки (косарки-плющилки з обрифленими гумовими плющильними вальцями, прес-підбирачів з камерами перемінного і постійного об'єму, застосування самохідних потужних підбирачів - подрібнювачів), при дотриманні технологічних вимог, зменшує механічні втрати до 10-12%, що відповідним чином призводить до зростання протеїнової і енергетичної цінності корму. При цьому енергетична ефективність таких технологій зростає з 0,656 до 0,724.

Зміна облистяності після операції скошування становила в середньому по дослідних ділянках 45,46% (при n = 5) до ворушіння і 39,68% (при n = 8) після першого ворушіння. Мінімальні втрати листя спостерігалися у варіантах із бобово-злакових сумішок (ЛП І та ЛП ІІ). За сприятливих погодних умов і недостатній вентиляції валків (кратність повітрообміну не перевищувала 3,22 м3/год.) максимальну швидкість вологовіддачі мали кондиційовані листки люцерни. Оброблені стебла люцерни внаслідок 6-10 надламів втрачали вологість лише в межах 1,82-1,96%/год. Люцерново-райграсова суміш внаслідок підвищеної урожайності зеленої маси (понад 40 т/га) мала відносно нижчі показники вологовіддачі. Проте швидкість зневоднення листя була досить високою і вологості у 69, 72 та 78% маса досягала за 9,5-12,4 години. Причому нічна адсорбція вологи в останньому варіанті досліду була мінімальною.

При виконанні наступних технологічних операцій швидкість вологовіддачі була максимальною у варіанті з використанням двороторної ворушилки із модифікованими граблинами і становила 0,696% за годину, а використання ротаційних граблів істотно не підвищувало швидкості вологовіддачі (лише до 0,666%/год.). Такі показники пояснюються кращою спущеністю валка при одночасному збереженні оптимальних лінійних параметрів. Морфологічний склад сіна після підбирання бобово-злакової маси вологістю від 20 до 30% представлено в таблиці 3.

З метою зменшення польових механічних втрат, валки в паралельних покосах було здвоєно, при цьому маса погонного метра валків зростала з 4,25 до 7,62 кг. Здвоєння валків проводилося навісним валкувачем типу GA 300 GM з шириною захвату 3,22 м (з поворотною голівкою зчіпного пристрою).

Підвищення вологості сіна при підбиранні прес-підбирачами з камерами постійного об'єму супроводжувалось зниженням механічних втрат листової фракції з 35,81% до 12,0% при пресуванні сіна з люцерни посівної, та з 38,5% до 28,6% при пресуванні двокомпонентної сумішки (люцерна+пажитниця). Зазначені варіанти корму підлягали динамічному кондиціюванню при скошуванні в широкий пухкий валок (шириною 2,42 см).

Таблиця 3

Морфологічна характеристика зразків сіна з люцерни посівної та її сумішок із злаками перед підбиранням, М ± m, %

* різниця середніх вірогідна при Р > 0,90

Ощадливе кондиціювання пров'яленої маси чистих посівів люцерни посівної забезпечувало кращу збереженість листової фракції на момент підбирання. Проте люцерново-злакова сумішка із вмістом 22% та 36% пажитниці дозволяла проводити дво-, а в окремих випадках, і триткратне ворушіння маси та формувати потужний валок шириною до 1,22 м. Зазначений факт дозволяв використовувати для підбирання і пресування маси прес -підбирачі із змінним об'ємом камери пресування, тобто проводити компактування маси із одночасним обмотуванням рулонів або паків.

При підбиранні сіна підвищеної вологості внаслідок зменшення механічних втрат спостерігається підвищення вмісту сирого протеїну по двокомпонентних сумішках з 10,79 до 12,98% (+20,3%), по трикомпонентних сумішках - відповідно, з 11,44 до 14,82% (+29,5%). За вмісту бобового компоненту понад 60% за сухими речовинами, рівень сирої клітковини у першому випадку перевищував 34,78% (високий рівень втрати листової фракції), у другому - 26,12% (середній рівень втрат листової фракції корму). Поєднання плющення із широкосмуговим (до 2,0 м) укладанням забезпечувало зменшення терміну перебування маси в полі на 5,7-17,7% (табл. 4).

Широкосмугове укладання пров'яленої маси дозволило підвищити відсоток водорозчинної фракції до 33,7% для суміші та до 36,5% для чистих посівів люцерни посівної. За сприятливих погодних умов загальний термін перебування рулонів та паків сіна в полі не перевищував 72-78 годин.

У другій серії модельних польових дослідів на сітчастих решетах (S = 1,1 м2, 0,92 х 1,2 м) визначалась швидкість вологовіддачі чистих посівів люцерни та бобово-злакових сумішок.

Таблиця 4

Вплив інтенсивних технологічних прийомів польового пров'ялювання люцерни на швидкість вологовіддачі та якість протеїну

*Disco 3050 C з вальцевою плющилкою і широкосмуговим укладанням пров'яленої маси

За сприятливих погодних умов і слабкій вентиляції валків (кратність повітрообміну не перевищувала 3,68 м3/год.) максимальну швидкість вологовіддачі мали кондиційовані листки люцерни, стебла люцерни внаслідок 6 - 10 надламів втрачали вологість лише в межах 1,75-2,04%/год. Люцерново- райграсова суміш внаслідок підвищеної урожайності зеленої маси (при урожайності зеленої маси 430 ц/га, 4,2-4,6 кг/м2) мала на 12,2-18,6% нижчі показники вологовіддачі. Проте швидкість зневоднення листя була досить високою і вологості у 70% маса досягала за 10,6-14,8 години. Найбільш сприятливі показники вологовіддачі мала кондиційована зелена маса трикомпонентної сумішки трав.

Висновки

Удосконалена технологія заготівлі пресованого сіна із бобово- злакових травосумішок забезпечує підвищення швидкості вологовіддачі за рахунок механічного пошкодження епідермісу стебел (96% рівень пошкоджень) у процесі польового кондиціювання рослинної сировини в операціях активного польового пров'ялювання. Застосування косарок-кондиціонерів з біттерним та вальцевим обладнанням при рівномірному укладанні маси забезпечує прискорення вологовіддачі валків люцерни посівної з 1,86 до 2,26%/год., люцерново-райграсової сумішки - з 1,72 до 1,83%/год. При рівні облистяності 42,4% та 43,8% сумарні механічні втрати з активним польовим пров'ялюванням не перевищують 10,2-12,6% за сухими речовинами. Встановлено, що застосування кондиціонерів з порційним, рівномірним укладанням скошеної маси забезпечує підвищення енергетичної цінності люцернового сіна до 8,29 МДж/кг, а сіна із з бобово-злакової сумішки - до 7,78 МДж/кг, при цьому енергетичні коефіцієнти обмінності готового корму після 90 днів зберігання не перевищували 58,5% та 60,7% відповідно.

Список бібліографічних посилань

Кондратюк Д.Г., Комаха В.П. Вплив плющення на швидкість сушіння вегетативних органів люцерни. Матеріали VU конференції «Технічний прогрес у тваринництві та кормовиробництві». 5-28 грудня 2018. С. 49-51.

Гуков Я.С., Адамчук В.В., Молодик М.В. Механізація основних робіт при заготівлі кормів. Рекомендації. Глеваха, 2006. 56 с.

Грицишин М.І., Горобець Р.В., Заборський В.Ф. та інші. Методичні рекомендації по виробничих випробуваннях сільськогосподарської техніки. Київ - Глеваха. 1992. 84 с.

Методика проведення дослідів з кормовиробництва і годівлі тварин, За редакцією А.О.Бабича. Київ, Наукова думка, 1998 р. 80 с.

Галузевий стандарт України. ГСТУ 46.031-2003 «Машини сільськогосподарські. Косарки. Косарки - плющилки. Методи функціональних випробувань», смт Дослідницьке, 25 с.

Техніка сільськогосподарська. Машини та обладнання для приготування кормів. Методи функціональних випробувань: ГСТУ 46.007 - 2000 - [Чинний від 2001 - 01 - 01]. - К.: Мінагрополітики України, 2000. 74 с. (Галузевий стандарт України).

СОУ 15.7-37-711:2008 Корми для тварин. Заготівля сіна. Технологічний процес (Forages for animals. Preparation of hay. Technological process).

Жуков В.П., Лихач С.М., Гончар Л.О. Інтенсивність вологовіддачі та поживна цінність сіна з сумішок вики паннонської з озимими злаковими культурами. Тези міжнародної наукової конференції «2016:Зернобобові культури та соя для сталого розвитку аграрного виробництва України» (м. Вінниця 11-12.08.2016), Вінниця: Діло. С. 24.

KholodiukО., Kuzmenko V., Zhukov V. Preparation features oftechnical means for haymaking. Техніка, енергетика, транспорт АПК. 2022. № 1(116). С. 32-40. https://doi.org/10.37128/2520-6168- 2022-1-4.

Кузьменко В.Ф., Максіменко В.В., Холодюк О.В. Розвиток засобів механізації кормовиробництва. Ж. Механізація та електрифікація сільського господарства. 2020. Випуск № 12(111). C. 91-101. https://doi.org/10.37204/0131-2189-2020-12-11.

Bratishko V., Milko D., Achkevych O. Results of experimental studies of stem raw material chopper. Proceedings of 20 th International Scientific Conference «Engineering for Rural Development». 2021. Vol. 20(26-28). Pp. 797-803. https://doi.org/10.22616/ERDev.2021.20.TF 180.

Kholodiuk O.V. Selection of feeding channel parameters of bitter-knife shredding machine. Colloguium-goumal. № 5(92), 2021, Czesc 1, c. 58-61, Warszava, Polska. https://doi.org/10.24412/2520- 6990-2021-592-58-61.

БогдановГ.О., Кандиба В.М., Ібатуллін І.І. та інші. Норми і раціони повноцінної годівлі високопродуктивної великої рогатої худоби: довідник-посібник. К, Аграрна Наука, 2012. 296 с.

Lozand B., Glatz-Hoppe Y. Norms and rations of feeding. State Research Institute of Agriculture and Fisheries Mecklenburg-Vorpommern. 2020. P. 29-35. URL: https://soft-agro.com/.

Косарки-плющилки дискові серії ALTERNA: Протокол державних приймальних випробувань технічного засобу для АПК № 1681/0710 -02-2013. Магерів: Львівська філія УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, 2013.

References

Kondratiuk D.H., Komakha V.P. Vplyv pliushchennia na shvydkist sushinnia vehetatyvnykh orhaniv liutserny [Effect of flattening on the rate of drying of vegetative organs of alfalfa]. Materialy VII konferentsii “Tekhnichnyi prohres u tvarynnytstvi ta kormovyrobnytstvi” [ Proceedings of the VII conference “Technical progress in animal husbandry and feed production”], 2018, pp. 49-51 [in Ukrainian].

Hukov Ya.S., Adamchuk V.V., Molodyk M.V. (2006). Mekhanizatsiia osnovnykh robit pry zahotivli kormiv. Rekomendatsii [Mechanization of main operations in feed preparation. Recommendations]. Hlevakha, 56 p. [in Ukrainian].

Hrytsyshyn M.I., Horobets R.V., Zaborskyi V.F. et al. (1992). Metodychni rekomendatsii po vyrobnychykh vyprobuvanniakh silskohospodarskoi tekhniky [ Methodical recommendations for production tests of agricultural machinery]. Kyiv-Hlevakha, 84 p. [in Ukrainian].

Babych A.O. (1998). Metodyka provedennia doslidiv z kormovyrobnytstva i hodivli tvaryn [Methods of conducting experiments on feed production and animal feeding]. Kyiv, Naukova dumka, 80 p. [in

Ukrainian].

Haluzevyi standart Ukrainy. HSTU 46.031-2003 “Mashyny silskohospodarski. Kosarky. Kosarky-pliushchylky. Metody funktsionalnykh vyprobuvan” [ Industry standard of Ukraine. ISTU 46.0312003 “Agricultural machines. Mowers. Mowers-threshers. Methods of functional tests”]. Doslidnytske village, 2003, 25 p. [in Ukrainian].

Haluzevyi standart Ukrainy. HSTU 46.007-2000 [Chynnyi vid 2001.01.01] “Tekhnika silskohospodarska. Mashyny ta obladnannia dlia pryhotuvannia kormiv. Metody funktsionalnykh vyprobuvan” [Industry standard of Ukraine. ISTU 46.007-2000 [Effective from 2001.01.01] “Agricultural machinery. Machines and equipment for feed preparation. Methods of functional tests”]. Kyiv, Minahropolityky Ukrainy, 2000, 74 p. [in Ukrainian].

SOU 15.7-37-711:2008 Kormy dlia tvaryn. Zahotivlia sina. Tekhnolohichnyi protses [Feeds for animals. Hay harvesting. Technological process] [in Ukrainian].

Zhukov V.P., Lykhach S.M., Honchar L.O. Intensyvnist volohoviddachi ta pozhyvna tsinnist sina z sumishok vyky pannonskoi z ozymymy zlakovymy kulturamy [ Intensity of moisture transfer and nutritional value of hay from mixtures of Pannonian vetch with winter cereal crops]. Tezy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii “2016: Zernobobovi kultury ta soia dlia staloho rozvytku ahrarnoho vyrobnytstva Ukrainy” [Proceedings of the international scientific conference “2016: Legumes and soy for the sustainable development of agricultural production of Ukraine”]. Vinnytsia, Dilo, 2016, p. 24 [in Ukrainian].

Kholodiuk O., Kuzmenko V., Zhukov V. Preparation features of technical means for haymaking. Tekhnika, enerhetyka, transport APK, 2022, no. 1(116), pp. 32-40. https://doi.org/10.37128/2520- 6168-2022-1-4.

Kuzmenko V.F., Maksimenko V.V., Kholodiuk O.V. Rozvytok zasobiv mekhanizatsii kormovyrobnytstva. Zh. Mekhanizatsiia ta elektryfikatsiia silskoho hospodarstva, 2020, issue 12(111), pp. 91101. https://doi.org/10.37204/0131-2189-2020-12-11.

Bratishko V., Milko D., Achkevych O. Results of experimental studies of stem raw material chopper. Proceedings of the 20th International Scientific Conference “Engineering for Rural Development”, 2021, vol. 20(26-28), pp. 797-803. https://doi.org/10.22616/ERDev.2021.20.TF 180.

Kholodiuk O.V. Selection of feeding channel parameters of bitter-knife shredding machine. Colloguium-gournal, 2021, no. 5(92), part 1, pp. 58-61. Warszava, Polska. https://doi.org/10.24412/2520- 6990-2021-592-58-61.

Bohdanov H.O., Kandyba V.M., Ibatullin I.I. et al. (2012). Normy i ratsiony povnotsinnoi hodivli vysokoproduktyvnoi velykoi rohatoi khudoby: dovidnyk-posibnyk [Norms and rations of complete feeding of highly productive cattle: a reference guide]. Kyiv, Ahrarna Nauka, 296 p. [in Ukrainian].

Lozand B., Glatz-Hoppe Y. Norms and rations of feeding. State Research Institute of Agriculture and Fisheries Mecklenburg-Vorpommern, 2020, pp. 29-35. URL: https://soft-agro.com/.

Kosarky-pliushchylky dyskovi serii ALTERNA: Protokol derzhavnykh pryimalnykh vyprobuvan tekhnichnoho zasobu dlia APK № 1681/0710 -02-2013 [ALTERNA series disk mowers and threshers: Protocol of state acceptance tests of a technical tool for AIC No. 1681/0710-02-2013]. Maheriv, Lvivska filiia UkrNDIPVT im. L. Pohoriloho, 2013 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru