Хімічний склад, поживна та енергетична цінність багаторічних злакових трав залежно від удобрення

Размещено на http://www.allbest.ru

Хімічний склад, поживна та енергетична цінність багаторічних злакових трав залежно від удобрення

В.Г. Кургак

У.М. Карбівська

Kurgak V., Karbivska U. Chemical composition, nutritional and energy value of perennial cereal grasses depending on fertilizer

Purpose. To establish changes in the chemical composition, nutritional value and energy intensity of various types of perennial grasses feed under the influence of mineral fertilizers. Methods. General scientific

hypotheses, inductions and deductions, analogies, generalizations, and special - field, laboratory, analytical, mathematical-statistical, calculation-comparative. Results. The results of research on the content of organic and mineral substances in various types of perennial grasses feed, its nutritional value and energy intensity on sod-podzolic soils of the Carpathian region are presented. Conclusions. Nitrogen has the most positive effect on the chemical composition of cereal grass stands. With the fractional application of nitrogen fertilizers in a dose of N90 under each mowing against the background of application of P60K60, the content of crude protein in the dry mass of various types of grasses increased from 10.3-11.5% to 14.5-15.6%, or by 3.1- 4.0%, protein from 7.6-8.0% to 10.0-10.8%, or by 2.2-2.4%, as well as tendentious crude fat, and the content of nitrogen- free extractive substances decreased from 46.8-51.2 to 41.9-45.9%, or by 4.2-4.9%. At the same time, the supply of digestible protein of the feed unit increased from 107-110 g to 142-152 g, or by 35-42 g. With the application of P60K60, compared to the variant without fertilizers application, the phosphorus content in the dry mass of grasses increased by 0.02-0.04% and that of potassium - by 0.20-0.36%. Most of these mineral elements, as well as raw ash, were accumulated by the Dactylis glomerata. Due to the improvement in quality through introduction of N90, perennial grasses are suitable for the production of high-quality grass feed, in particular hay, haylage and green fodder of the 1st class and artificially dried grass feed of the 3rd class.

Key words: cereal grass stand, energy and nutrition value of feeds, mineral composition, organic substances, digestibility, dry weight, crude protein.

Мета. Встановити зміни хімічного складу, поживності та енергоємності корму з різних видів багаторічних злакових трав під впливом мінеральних добрив. Методи. Загальнонаукові - гіпотез, індукції і дедукції, аналогії, узагальнення, та спеціальні - польовий, лабораторний, аналітичний, математико-статистичний, розрахунково-порівняльний. Результати. Наведено результати досліджень з вивчення вмісту у кормі з різних видів багаторічних злакових трав органічних і мінеральних речовин, його поживність і енергоємність на дерново-підзолистих ґрунтах Прикарпаття. Висновки. На хімічний склад злакового травостою найбільш позитивно впливає азот. За роздрібненого внесення під кожний укіс азотних добрив у дозі N90 на фоні внесення Р60К60 вміст сирого протеїну в сухій масі різних видів злакових трав збільшився від 10,3-11,5% до 14,5-15,6%, або на 3,1 -4,0%, білка - від 7,6-8,0% до 10,010,8%, або на 2,2-2,4%, а також тенденційно сирого жиру, та зменшився вміст безазотистих екстрактивних речовин - від 46,8-51,2 до 41,9-45,9%, або на 4,2-4,9%. Одночасно збільшилась забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном - від 107-110 г до 142-152 г, або на 35-42 г. За внесення Р60К60 у порівнянні з варіантом без внесення добрив у сухій масі злакових трав збільшувався вміст фосфору на 0,02-0,04% та на 0,20-0,36% калію. Найбільше цих мінеральних елементів, як і сирої золи, нагромаджувала грястиця збірна. Завдяки поліпшенню якості за внесення N90 багаторічні злакові трави є придатними для виготовлення високоякісних трав'яних кормів, зокрема сіна, сінажу і зелених кормів 1-го класу та штучно висушених трав'яних кормів 3-го класу.

Ключові слова: злаковий травостій, енергоємність і поживність корму, мінеральний склад, органічні речовини, перетравність, суха маса, сирий протеїн.

Вступ

Постановка проблеми. Поряд з підвищенням урожайності сіяних лучних угідь шляхом добору найбільш продуктивних видів і сортів, створення для них оптимальних умов вирощування важливе значення для годівлі худоби має одержання корму високої якості. Як відомо, на поживну цінність трав істотно впливають ґрунтові умови, видовий і сортовий склад травостоїв, режим його використання, внесення добрив та інші агротехнічні заходи [1, 2, 3].

Відомо, що за певних умов добру якість трав'яного корму забезпечують і злакові травостої, на яку, поряд з режимом використання, позитивно впливають азотні добрива [4,5]. Підвищення доз азотних добрив збільшує в травах вміст протеїну і білка та зменшує вміст безазотисто-екстрактивних речовин, зокрема складової частини їх - вуглеводнів, у тому числі розчинних у воді або цукрів [5, 6]. Проте слід мати на увазі, що збільшення вмісту сирого протеїну в травах під дією азотних добрив у різних умовах відбувається різними темпами [7].

Під впливом високих доз азотних добрив на злакових травостоях може у кормі збільшуватись вміст нітратів вище гранично допустимих концентрацій, що негативно впливає на продуктивність і стан здоров'я тварин, може призвести до їх захворювання і навіть загибелі [8, 9].

Концентрація вуглеводнів та азотовмісних речовин є видовою особливістю рослин, і ці показники знаходяться у зворотній кореляційній залежності [6]. Костриця червона і грястиця збірна належать до видів з високим вмістом нітратів і низьким - цукрів. Мітлиця велетенська, костриця лучна і, особливо, пажитниця багаторічна - навпаки.

Уміст сирої клітковини менше залежить від видових особливостей злакових трав, але значною мірою змінюється з фазами вегетації - від 15 до 40%

. Однак, незважаючи на значний обсяг досліджень з удобрення багаторічних злакових трав, до останнього часу на суходолах Прикарпаття хімічний склад різних їх видів на різних агрофонах ще не достатньо вивчений. На це й спрямовані наші дослідження, результати яких викладено у цій статті.

Мета досліджень - встановити зміни хімічного складу, поживності та енергоємності корму з різних видів багаторічних злакових трав під впливом мінеральних добрив.

Матеріали і методи. Дослідження з вивчення реакції злакових трав на мінеральні добрива проведено на дерново-підзолистому поверхнево оглеєному ґрунті у 2010-2013 рр. у дендрологічному парку «Дружба» ДВНЗ «Прикарпатського національного університету» (Тисменецький р -н Івано- Франківської області) за загальноприйнятими у кормовиробництві методиками

Польовий дослід з добору багаторічних злакових трав за різного удобрення проведено за такою схемою (види трав та норми висівання насіння, кг/га (табл. 1):

Таблиця 1

Схема польового досліду

Дослід проведено на трьох фонах удобрення. Розмір посівних ділянок - 10 м2, облікових - 8 м2. Кількість варіантів - 21, ділянок - 84. Дослід закладено влітку 2010 р., а обліки і спостереження проведено протягом 2011-2013 рр.

У досліді використано такі районовані сорти злакових трав: грястиця збірна - Станіславська, костриця східна - Смерічка, пажитниця багаторічна - Коломийська, стоколос безостий - Марс, костриця червона - Говерла, очеретянка звичайна - Сарненська 40, тимофіївка лучна - Карпатська.

В усіх дослідах азотні мінеральні добрива вносили поверхнево у вигляді аміачної селітри, фосфорні - гранульованого суперфосфату і калійні - калімагнезію. Фосфорні і калійні вносили в один строк рано навесні, азотні у дозі N90 - у три терміни рівними частинами під кожний укіс.

Використання травостоїв було триукісним з проведенням 1 -го укосу у фазі колосіння злаків, отав - у міру відростання, через 35-45 днів після попереднього укосу. Скошування проводили диференційовано, в міру настання потрібної фази вегетації у відповідного виду трав. У кожному укосі скошування та обліки урожаю починали на ранньостиглому травостої, потім - на середньостиглих і завершували - на пізньостиглому.

У сухій рослинній масі визначення вмісту сирого протеїну, сирого жиру, сирої клітковини, сирої золи, азоту, фосфору, калію, кальцію, магнію, перетравність сухої речовини корму in vitro проводили методом інфрачервоної спектроскопії за ДСТУ 4117:2007 [11]; вміст безазотистих екстрактивних речовини (БЕР) - розрахунковим шляхом за ДСТУ 8066:2015 [12].

Уміст кормових одиниць, валової та обмінної енергії в кормах визначали розрахунковим методом із використанням коефіцієнтів перетравності сухої маси корму та вмісту у ній сирого протеїну, сирого жиру, сирої клітковини, безазотистих екстрактивних за ДСТУ 8066:2015 [12].

Статистичний аналіз результатів досліджень проводили з використанням дисперсійного методів на персональному комп'ютері з використанням програми Statistica 6 [13].

Результати досліджень і обговорення. Аналіз наших даних з вивчення вмісту органічних речовин та перетравності сухої маси різних видів багаторічних злакових трав залежно від дії мінеральних добрив на дерново-підзолистих ґрунтах показав, що в середньому за перші три роки користування, а саме за 2011-2013 рр., найбільшою мірою змінювався вміст сирого протеїну та білка (табл. 2). хімічний склад корм багаторічний

У цьому випадку вміст сирого протеїну в сухій масі різних видів злакових трав збільшився від 10,3-11,5% до 14,5-15,6%, або на 3,1 -4,0%. Подібна закономірність щодо дії мінерального азоту, але на нижчому рівні, ніж по сирому протеїну, спостерігалась й зі змінами вмісту в сухій масі білка. У досліджуваних злакових травах за внесення N90 на фоні Р60К60 вміст білка в сухій масі збільшився від 7,6-8,0% до 10,0-10,8%, або на 2,2-2,4%.

Одночасно з більшим вмістом сирого протеїну і білка за внесення N90 в сухій масі злакових трав меншим був уміст безазотних екстрактивних речовин. У цьому разі в сухій масі злакових трав вміст БЕР зменшився від 46,8-51,2 до 41,9-45,9%, або на 4,2-4,9%. При внесенні мінералних добрив, особливо N90P60K60, спостерігалась тенденція до збільшення в сухій масі злакових трав сирого жиру й навіть (але в меншій мірі) перетравність сухої маси.

Від внесення Р60К60 вміст органічних речовин, зазначених у таблиці 1, та перетравність сухої маси in vitro суттєво не змінювались.

При аналізі вмісту сирого протеїну в сухій масі кожного виду виявилось, що найбільшим його вмістом на всіх фонах удобрення характеризувались грястиця збірна і пажитниця багаторічна з параметрами на безазотних фонах (варіант без добрив та фон удобрення Р боКбо) 10,3-11,5% та на фоні внесення К9оРбоКбо - 14,5-15,6%, що на 0,9-1,1% більше при НІРо5 0,6 %, ніж нагромаджувала з найменшими показниками очеретянка звичайна.

Таблиця 2

Вміст органічних речовин у кормі та перетравність злакових трав залежно від добрив, середнє за 2011-2013 рр., % в сухій масі

Костриця східна, стоколос безостий, костриця червона, тимофіївка лучна за вмістом сирого протеїну займали проміжне положення й достовірної різниці у порівнянні з видами, які мали найбільші та найменші параметри, не спостерігалось. Подібні до сирого протеїну зміни, залежно від виду трав досліджуваних факторів, як вже відзначалось, відбувались й з вмістом білка.

Найбільшим вмістом білка на всіх фонах удобрення характеризувались грястиця збірна і пажитниця багаторічна, а найменшим - очеретянка звичайна.

Костриця східна, стоколос безостий, костриця червона, тимофіївка лучна за вмістом білка займали проміжне положення й достовірної різниці у порівнянні з видами, які мали найбільші та найменші параметри, не спостерігалось.

Уміст сирого жиру в сухій масі досліджуваних злакових трав на різних фонах добрив коливався в межах 2,8-3,7%. Незалежно від фону добрив, найбільшим його вмістом характеризувалась грястиця збірна, а найменшим - пажитниця багаторічна і тимофіївка лучна. Вміст сирої клітковини в сухій масі різних видів злакових трав коливався в межах 29,0-30,4% і, залежно від виду трав, закономірно не змінювався. Параметри вмісту в сухій масі різних видів злакових трав БЕР були на рівні 41,9 -45,9%. Найменшими показники вмісту БЕР були у грястиці збірної, а найбільшими - у тимофіївки лучної. Перетравність сухої маси корму у досліді коливалась у межах від 55 до 59% і від виду трав закономірно не змінювалась.

При порівнянні показників хімічного складу сухої маси корму із злакових трав із зоотехнічними нормами годівлі великої рогатої худоби виявлено, що більшість показників якості, в основному, відповідали їм, але за умови внесення N90P60K60 з роздрібненим внесенням азоту. При порівнянні хімічного складу корму, згідно діючих в Україні ДСТУ за вмістом сирого протеїну і сирої клітковини на виготовлення сіна, сінажу, силосу, зелених кормів та штучно висушених трав'яних кормів, виявилось, що трава злакових трав, в основному, відповідала вимогам висококласних трав'яних кормів лише при внесенні N90P60K60.

Оцінювання трав'яного корму за узагальненими показниками, якими є поживність та енергоємність, відповідно за вмістом кормових одиниць і обмінної енергії, показало, що вміст їх у сухій масі коливався в межах 68-72% і 7,9-8,3 МДж/кг відповідно (табл. 3). Як уміст кормових одиниць, так і обмінної енергії, від досліджуваних варіантів удобрення закономірно не змінювались. Дещо меншими параметрами поживності за вмістом у сухій масі кормових одиниць та енергоємності за вмістом обмінної енергії характеризувалась очеретянка звичайна. Решта видів злакових трав за цими показниками закономірно не відрізнялись.

При порівнянні вмісту кормових одиниць із зоотехнічними нормами виявилось, що вміст їх, в основному, знаходився у межах зоотехнічних норм. Дещо менше норми в 1 кг сухої маси корму нагромаджувалось обмінної енергії (7,9-8,3 МДж при нормі 9-11 МДж). Проте корм і за цими показниками відповідав вимогам сучасних ДСТУ на виготовлення сіна, сінажу та зелених кормів.

Забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном різних видів багаторічних злакових трав на різних фонах удобрення в цьому досліді коливалась у межах 104-152 г. Найбільшою мірою на зростання цього показника впливав мінеральний азот добрив. Зокрема, при додаванні до Р60К60 азоту у дозі N90 забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном збільшилась від 107-110 г до 142-152 г, або на 35-42 г. Поміж злакових трав дещо кращою забезпеченістю кормової одиниці перетравним протеїном характеризувалися грястиця збірна і пажитниця багаторічна і гіршими показниками, особливо при внесенні N90P60K60 - тимофіївка лучна і костриця червона.

Таблиця 3

Поживність, енергоємність сухої маси та забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном багаторічних злакових трав залежно від добрив, середнє за 2011-2013 рр.

За нашими даними помітні зміни в сухій масі різних видів багаторічних злакових трав на різних фонах добрив відбулись й з мінеральним складом (табл. 4).

На різних фонах добрив різні види злакових трав нагромаджували в сухій масі від 7,4 до 8,7% сирої золи. Найбільше її нагромаджувала грястиця збірна (8,6-8,8%) і найменше - тимофіївка лучна і костриця червона (7,4-7,5%). Внесення Р60К60 або N90P60K60 лише тенденційно збільшувало вміст сирої золи в сухій масі до 0,2%. Вміст фосфору в сухій масі злакових трав коливався в межах 0,25-0,35%. Спостерігалось незначне збільшення його вмісту у більшості видів трав на - 0,02-0,04% при НТР05 0,02% при внесенні Р60К60 у порівнянні з варіантом без внесення добрив. Найбільше на всіх фонах добрив його нагромаджувала грястиця збірна, а найменше, на більшості фонах, - тимофіївка лучна. Калію в сухій масі злакові трави нагромаджували в межах 1,98 -2,53%.

Спостерігалось суттєве збільшення його вмісту в усіх видів трав на 0,20 - 0,36% при НІР05 0,12% за внесення Р60К60 у порівнянні з варіантом без добрив. Найбільше його, як і калію, нагромаджувала грястиця збірна.

Таблиця 4

Вміст сирої золи та макроелементів в сухій масі багаторічних злакових

Вміст кальцію в сухій масі злакових трав коливався в межах 0,35 -0,45%, а магнію - 0,09-0,16%. Поміж варіантів удобрення кальцію в усіх видів трав, а магнію у більшості видів, окрім стоколосу безостого найбільше N90Рб0Кб0 нагромаджувалось при внесенні N90P60K60. Поміж видів трав кальцію дещо більше нагромаджувалось в сухій масі стоколосу безостого і тимофіївки лучної, а магнію - в пажитниці багаторічній і грястиці збірній.

Порівняння вмісту в сухій масі корму з різних злакових трав, зазначених у таблиці 3 макроелементів із зоотехнічними нормами годівлі ВРХ, показало, що він, в основному, їм відповідав [9]. Проте у деяких видів незакономірно спостерігався незначний дефіцит магнію.

Поряд із змінами мінерального складу кормів з багаторічних злакових

трав, у наших дослідженнях спостерігались також незначні зміни й з важливими для годівлі худоби співвідношеннями мінеральних елементів. Так відношення калію до суми кальцію і магнію, яке у різних видів за різного удобрення коливалось у межах 2,9-5,0, найбільшим було на фоні Р60К60, а найменшим - на фоні внесення N90P60K60. Відношення кальцію до фосфору коливалось у межах 1,1-1,7. Поміж видів трав дещо більшим воно було у тимофіївки лучної, а поміж добрив - на фоні внесення N90P60K60.

Однак слід зазначити, що як відношення К:(Са+Мg), так і відношення Са:Р не виходили за межі зоотехнічних норм для великої рогатої худоби. Це свідчить про те, що зелена маса з багаторічних злакових трав, а також як сировина для виготовленя трав'яних кормів, цілком придатна для годівлі великої рогатої худоби.

Висновки

На хімічний склад злакового травостою найбільш позитивно впливає азот. За роздрібненого внесення під кожний укіс азотних добрив у дозі N90 на фоні внесення Р60К60 вміст сирого протеїну в сухій масі різних видів злакових трав збільшився від 10,3-11,5% до 14,5-15,6%, або на 3,1 -4,0%, білка - від 7,6-8,0% до 10,0-10,8%, або на 2,2-2,4%, а також тенденційно сирого жиру та зменшився вміст безазотистих екстрактивних речовин - від 46,8-51,2 до 41,945,9%, або на 4,2-4,9%. Одночасно збільшилась забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном - від 107-110 г до 142-152 г, або на 35-42 г. Найбільшим вмістом сирого протеїну і білка на всіх фонах удобрення характеризувались грястиця збірна і пажитниця багаторічна, а найменшим - очеретянка звичайна.

За внесення Р60К60 у порівнянні з варіантом без внесення добрив в сухій масі злакових трав збільшувався вміст фосфору на 0,02 -0,04% та калію на 0,200,36%. Найбільше цих мінеральних елементів, як і сирої золи, нагромаджувала грястиця збірна.

Завдяки поліпшенню якості за внесення N90 багаторічні злакові трави є придатними для виготовлення високоякісних трав'яних кормів, зокрема сіна, сінажу і зелених кормів 1-го класу та штучно висушених трав'яних кормів 3-го класу.

Список бібліографічних посилань

Кургак В.Г., Карбівська У.М. Хімічний склад, поживність та енергоємність корму бобово- злакових лучних травостоїв Прикарпаття. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». Вип. 3-4. 2019. С. 138-158.

Демидась Г.І., Пророченко С.С., Свистунова І.В. Поживна цінність та енергоємність корму люцерно-злакових травосумішок залежно від технологічних факторів вирощування. Рослинництво та ґрунтознавство. 2019. № 1. С. 13-21. http://dx.doi.org/10.31548/agr2019.02.013.

Ковтун К.П., Чорнолата Л.П., Безвугляк Л.І., Ящук В.А. Вплив способів сівби бінарних

люцерно-злакових сумішок на хімічний склад та якісьть корму в умовах Лісостепу Правобережного. Корми і кормовиробництво. 2017. № 84. С. 187-193. URL: https://fri-

j ournal.com/index.php/j ournal/article/view/201.

Демидась Г.І., Галушко І.В. Мінеральний склад кормової маси різних сортів конюшини лучної залежно від елементів технології вирощування. Корми і кормовиробництво. 2020. № 89. С. 151160. https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202089-15.

Дія азотних добрив на культурних пасовищах західного Лісостепу Української РСР. / Горб

В.Д. та ін. Землеробетво: Респ. міжвід. темат. наук. зб. Київ: Урожай, 1975. Вип. 39. С. 105-109.

Falkowski M., Kozlowski S. Wplyw nawozenia azotowego na zmiany zawartosci cukro w prostych. Postepy Nauk Rolniczych. 1972. T. 19. No 2. S. 118-122.

Боговин А.В., ПташникМ.М. Эколого-биологические и агротехнологические основы повышения продуктивности лугов Украины: монография. Винница: Твори, 2020. 504 с.

Дмитроченко А.П. Минеральное питание сельскохозяйственных животных. Москва: Колос, 1973. 190 с.

Попов В.В. Зоотехнические требования к качеству растительных кормов. Докл. и соообщ. по кормопроизводству: Тр. ВПК. Москва, 1973. Вып. 5. С. 254-263.

Методика проведення дослідів по кормовиробництву; за ред. Бабич А.О. Вінниця, 1994.96 с.

ДСТУ 4117:2007. Зерно та продукти його переробки. Визначення показників якості методом інфрачервоної спектроскопії. Київ: Держспоживстандарт України, 2008. 15 с.

ДСТУ 8066:2015. Корми для сільськогосподарських тварин. Методи визначення енергоємності і поживності. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2017. 13 с.

Ермантраут Е.Р., Присяжнюк О.І., Шевченко І.Л. Статистичний аналіз агрономічних дослідних даних в пакеті Statistica-6. Методичні вказівки. Київ, 2007. 55 с.

References

Kurhak V.H., Karbivska U.M. Khimichnyi sklad, pozhyvnist ta enerhoiemnist kormu bobovo- zlakovykh luchnykh travostoiv Prykarpattia [Chemical composition, nutritional value and energy intensity of fodder of leguminous and cereal meadow grass stands of the Carpathians]. Zbirnyk naukovykh prats NNTs “Instytut zemlerobstva NAAN” [Collection of scientific works of the NSC “Institute of Agriculture of NAAS”], 2019, issue 3-4, pp. 138-158 [in Ukrainian].

Demydas H.I., Prorochenko S.S., Svystunova I.V. Pozhyvna tsinnist ta enerhoiemnist kormu liutserno-zlakovykh travosumishok zalezhno vid tekhnolohichnykh faktoriv vyroshchuvannia [ Nutritive value and energy intensity of fodder of alfalfa-cereal grass mixtures depending on the technological factors of cultivation]. Roslynnytstvo ta gruntoznavstvo [Horticulture and soil science], 2019, no 1, pp. 13-21. http://dx.doi.org/10.31548/agr2019.02.013 [in Ukrainian].

Kovtun K.P., Chornolata L.P., Bezvuhliak L.I., Yashchuk V.A. Vplyv sposobiv sivby binarnykh liutserno-zlakovykh sumishok na khimichnyi sklad ta yakist kormu v umovakh Lisostepu Pravoberezhnoho [The influence of methods of sowing binary alfalfa-cereal mixtures on the chemical composition and feed quality in conditions of the Right-bank Forest Steppe]. Kormy i kormovyrobnytstvo [Feeds and feed production], 2017, no. 84, pp. 187-193. URL: https://fri-journal.com/index.php/journal/article/view/201 [in Ukrainian].

Demydas H.I., Halushko I.V. Mineralnyi sklad kormovoi masy riznykh sortiv koniushyny luchnoi zalezhno vid elementiv tekhnolohii vyroshchuvannia [Mineral composition of feed mass of different varieties of meadow clover depending on the elements of growing technology]. Kormy i kormovyrobnytstvo [Feeds and feed production], 2020, no 89, pp. 151-160. https://doi.org/10.31073/kormovvrobnvtstvo202089-15 [in Ukrainian].

Horb V.D. et al. (1975). Diia azotnykh dobryv na kulturnykh pasovyshchakh zakhidnoho Licocteny Ukrainskoi RSR [The effect of nitrogen fertilizers on the cultivated pastures of the western Forest Steppe of the Ukrainian SSR]. Zemlerobetvo: Resp. mizhvid. temat. nauk. zb. [Agriculture: Rep. interdepartmental scientific coll.] Kyiv, Urozhai, issue 39, pp. 105-109 [in Ukrainian].

Falkowski M., Kozlowski S. Wplyw nawozenia azotowego na zmiany zawartosci cukro w prostych. Postepy Nauk Rolniczych, 1972, vol. 19, no. 2, pp. 118-122.

Bogovin A.V., Ptashnik M.M. (2020). Ekologo-biologicheskiye i agrotekhnologicheskiye osnovy povysheniya produktivnosti lugov Ukrainy: monografiya [Ecological, biological and agrotechnological foundations of increasing the productivity of meadows of Ukraine: monograph]. Vinnytsia, Tvory, 504 p. [in Russian].

Dmitrochenko A.P. (1973). Mineralnoye pitaniye selskokhoziaistvennykh zhivotnykh [Mineral nutrition of agricultural animals]. Moskow, Kolos, 190 p. [in Russian].

Popov V.V. (1973). Zootekhnicheskiye trebovaniya k kachestvu rastitelnykh kormov. Dokl. i sooobshch. po kormoproizvodstvu [Zootechnical requirements for the quality of plant feeds. Report on feed production], Moskow, issue 5, pp. 254-263 [in Russian].

Babych A.O. (1994). Metodyka provedennia doslidiv po kormovyrobnytstvu [Methods of conducting experiments on feed production]. Vinnytsia, 96 p. [in Ukrainian].

DSTU 4117:2007. Zerno ta produkty yoho pererobky. Vyznachennia pokaznykiv yakosti metodom infrachervonoi spektroskopii [State Standard of Ukraine 4117:2007. Grain and products of its processing. Determination of quality indicators by infrared spectroscopy]. Kyiv, Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 2008, 15 p. [in Ukrainian].

DSTU 8066:2015. Kormy dlia silskohospodarskykh tvaryn. Metody vyznachennia enerhoiemnosti i pozhyvnosti [Feeds for farm animals. Methods of determining energy and nutrition value]. Kyiv, DP “UkrNDNTs”, 2017, 13 p. [in Ukrainian].

Ermantraut E.R., Prysiazhniuk O.I., Shevchenko I.L. (2007). Statystychnyi analiz ahronomichnykh doslidnykh danykh v paketi Statistica-6. Metodychni vkazivky [Statistical analysis of agronomic research data in the Statistica-6 package. Methodical instructions]. Kyiv, 55 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru