Харчова цінність окремих сортів фундука при вирощуванні в зоні степу України

Размещено на http://allbest.ru

Дніпровський державний аграрно-економічний університет

Харчова цінність окремих сортів фундука при вирощуванні в зоні степу України

Цилюрик О.І. - д.с.-г.н., професор кафедри рослинництва,

Лядська І.В. - к.с.-г.н., доцент кафедри селекції і насінництва,

Пащенко Н.О. - к.с.-г.н., доцент кафедри селекції і насінництва,

Позняк В.В. - к.с.-г.н., старший викладач

Анотація

Використання та інтродукція до нових зон вирощування горіхоплідних культур для вирішення питання забезпечення більш повноцінним харчуванням населення, перш за все для забезпечення зростаючих потреб в деяких важливих для фізіології людини мікроелементів (селен, цинк, кобальт, тощо) та вітамінів стає все більш вагомим. Польові досліди проводили протягом 2020-2022 рр. у ТОВ «Агромаг» с. Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області. Досліджували чотири сорти фундуку Гетьман, Годилівський, Софіївський 1, Софіївський 2. За комплексним вмістом органогенних елементів кращим був сорт Годилівський, потім Софіївський 1, потім сорт Софіївський 2, найгіршим сорт Гетьман.

Факторний аналіз показав, що фактор генотип статистично значимо обумовлював вміст досліджуваних елементів, крім фосфору. Сорт Гетьман має доволі низький рівень вмісту будь-яких мікроелементів. Сорт Годилівський відзначився високим рівнем цинку, міді, кобальту, марганцю, сорт Софіївський 1 мав кращі показники за всіма параметрами, крім вмісту марганцю та цинку, сорт Софіївський 2 мав гарні показники по всім параметрам крім вмісту міді. У комплексі більш повноцінним є сорт Софіївський 2 з огляду на вміст усіх представлених біологічно-активних речовин.

Після нього сорт Годилівський за двома показниками (харчові волокна, вітаміну А) та сорт Софіївський 1 (за високим вмістом вітаміну А), Гетьман (цікавий високим вмістом вітаміну Е). Фактор сорт вплинув значимо на формування високого рівня насичених жирних кислот, харчових волокон, вітамінів А та Е.

Умови років вирощування значимо вплинули на формування високого рівня лише насичених жирних кислот. У підсумку слід відзбачити, що найменш цікавим для вирощування з огляду на харчову повноцінність отриманого продукту є сорт Гетьман. Єдиним позитивним моментом цього сорту високий вміст вітаміну Е. Найбільш вдалим є поєднання сортів Софіївський 1 та 2. Фактор сорту був значущим в більшості випадків. Умови років вирощування значимо не вплинули.

Ключові слова: фундук, мікроелементи, вітаміни, сорт, степ, харчова повноцінність.

Abstract

Nutritional value of some hazelnut varieties grown in the Steppe area of Ukraine

Tsyliuryk О.І., Liadska I.V., Paschenko N.O., Pozniak V.V.

The use and introduction of nut crops to new growing areas to solve the issue ofproviding more complete nutrition to the population, first of all, to meet the growing needs for some important for human physiology trace elements (selenium, zinc, cobalt, etc.) and vitamins is becoming more and more important. Field experiments were conducted during 2020-2022 at Agromag LLC village Znamenivka of the Novomoskovsk district of the Dnipropetrovsk region. Four hazelnut varieties Hetman, Godylivskyi, Sofiivskyi 1, Sofiivskyi 2 were studied. In terms of the complex content of organic elements, the variety Godilivskyi was the best, then Sofiivskyi 1, then Sofiivskyi 2, and the variety Hetman was the worst.

Factor analysis showed that the factor genotype statistically significantly determined the content of the studied elements, except for phosphorus. The variety Hetman has a fairly low content of any trace elements. The variety Godylivskyi was distinguished by a high level of zinc, copper, cobalt, manganese, the variety Sofiivskyi 1 had better indicators in all parameters, exceptfor the content of manganese and zinc, the variety Sofiivskyi 2 had good indicators in all parameters except the copper content.

In the complex, the variety Sofiivskyi 2 is more complete in view of the content of all presented biologically active substances. After him, the variety Godylivskyi according to two indicators (foodfiber, vitamin A) and the variety Sofiivskyi 1 (high content of vitamin A), Hetman (interesting due to the high content of vitamin E).

The variety factor significantly influenced the formation of a high level of saturated fatty acids, dietary fiber, vitamins A and E. The conditions of the years of cultivation significantly influenced the formation of a high level of saturated fatty acids only. In conclusion, it should be noted that the variety Hetman is the least interesting for growing in view of the nutritional value of the obtained product. The only positive aspect of this variety is the high content of vitamin E. The most successful is the combination of varieties Sofiivskyi 1 and 2. The variety factor was significant in most cases. The conditions of the years of cultivation did not significantly affect.

Key words: hazelnut, microelements, vitamins, variety, Steppe, nutritional value.

Вступ

Постановка проблеми. Використання та інтродукція до нових зон вирощування горіхоплідних культур для вирішення питання забезпечення більш повноцінним харчуванням населення, перш за все для забезпечення зростаючих потреб в деяких важливих для фізіології людини мікроелементів (селен, цинк, кобальт, тощо) та вітамінів стає все більш вагомим. Традиційні, культурні рослини, що характерні для культури землеробства даних регіонів, не забезпечують необхідної кількості у раціоні [1]. Значна частина населення розпочала використовувати фундук не тільки як компонент для кондитерських виробів, але й як повноцінну частину свого раціону, що є обумовою постійного зростання потреби у вирощуванні та розширені ареалу цієї культури, особливо в більш розвинених регіонах світу [2, 3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Фундук європейський (Corylus avellana L.) є важливою культурою в усьому світі серед культивованих видів горіхів. Протягом останніх років збільшилися урожай та площа поширення [4, 5]. Ядра фундука споживають безпосередньо свіжими або смаженими, хоча більша частина використовується в промисловості, наприклад, у кондитерській. Ядра фундука в основному відомі своїм високим вмістом олії (~60%), яка включає високі концентрації олеїнової, лінолевої та пальмітинової кислот. Крім того, ядра фундука містять значну кількість інших поживних речовин, таких як білки (~17%), та біологічно-активних речовин як вітаміни B і E [6, 8]. Білки фундука багаті незамінними амінокислотами, такими як аргінін і лейцин, глутамінова та аспарагінова кислоти. У ядрах міститься також значна кількість K, Mn, Ca, Mg. Таким чином, фундук вважається цінним продуктом харчування, оскільки його споживання пов'язане з кількома перевагами для здоров'я людини завдяки високим концентраціям біологічно активних сполук, включаючи стероли, токофероли, фенольні кислоти та флавоноли. Фактично споживання фундука корисне для профілактики серцево-судинних захворювань [7, 9].

Постановка завдання. Польові досліди проводили протягом 2020-2022 рр., зразки відбирали у трикратній повторності на дослідних ділянках фундука ТОВ «Агромаг» с. Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області. Досліджували чотири сорти фундуку Гетьман, Годилівський, Софіївський 1, Софіївський 2 як частину агроекологічної оцінки придатності для інтродукції сучасних сортів в умовах Степу України для отримання джерела надходження цінних харчових елементів та інтенсифікації розвитку садівництва.

Статистичну обробку даних проводили методом факторного аналізу при порівняні вибірок та виявлені мінливості окремих ознак, дискримінантного аналізу для виявлення значимості окремих ознак (програма Statisica 10.0) [18]. Перед дослідженням зразки попередньо мінералізували з використанням системи мікрохвильового розкладання Multiwave GO Plus виробництва Anton Paar (Австрія), додаючи до наважки зразку 0,5 г 10 мл 65 % азотної кислоти і 1 мл концентрованої соляної кислот (Sigma-Aldrich). Час розкладання (включаючи час охолодження) становив 45 хв за температури 185 °С. Визначення вмісту мінеральних речовин проводилося з використанням атомно-емісійного спектрометра з індуктивно-зв'язаною плазмою Agilent 5110 за інтенсивністю емісії світла з характерними довжинами хвиль. В якості стандартів використовували мультиелементний розчин виробництва Agilent.

Виклад основного матеріалу дослідження

На першому етапі наших досліджень було проведено аналіз вмісту основних органогених елементів в горіхах фундука (таблиця 1). Показано вміст таких важливих елементів, необхідних для раціону людини як кальцій, фосфор, сірка, магній, калій, особливе значення має наявність таких елементів як сірка та калій, доволі часто їх в традиційному раціоні недостатньо, але вони мають суттєве значення, зокрема для сердцево-удинної системи.

Щодо вмісту кальцію, то відзначилися більш високим сорти Годилівський та Софіївський 1, котрі суттєво перевищив по цьому елементу два інших генотипа, котрі приблизно були на одному й тому ж рівні (F = 7,01; = 5,15; P = 0,03).

Таблиця 1

Параметри вмісту основних біологічно-цінних елементів (x ± SD, n = 36), г/кг

Примітка: різниця статистично достовірна за факторним аналізом ANOVA за концентраціями при Р0,05

Таблиця 2

Факторний аналіз за сортом та роками вирощування (2020-2022)

Таким чином, за комплексним вмістом органогенних елементів кращим був сорт Годилівський, потім Софіївський 1, потім сорт Софіївський 2, найгіршим сорт Гетьман. Факторний аналіз (таблиця 2) показав, що фактор генотип статистично значимо обумовлював вміст всіх досліджуваних елементів, крім фосфору за котрим не було ніякої варіативності.

Фактор же рік, тобто кліматичні умови протягом трирічного дослідження мав значення лише для вмісту калію, що підтверджує попередні дослідження. Вміст усіх інших елементів з першої групи був обумовлений лише сортовими параметрами, тобто обумовлений генетично. За результатами аналізу відрізнялися за вмістом цінних речовин сорт Гетьман позитивних якостей не продемонстрував, сорт Годилівський за вмістом калію, сірки, магнію, кальцію (усіх крім фосфору), сорт Софіївський 1 за вмістом кальцію, сірки (найкращий), калію, сорт Софіївський 2 сірки та магнію.

Можна вважати, що найбільш ефективним за композицією цінних речовин є сорт Годилів- ський. Найменш перспективним за вмістом цінних речовин був сорт Гетьман.

Як і вмісту органогенних елементів. Тривали час не досліджували сортові та ґрунтово-кліматичні особливості та залежності формування рівня мікроелементів у рослинницькій продукції, що є необхідними компонентами різних цінних біохімічних сполук (таблиця 3).

Таблиця 3

Вміст цінних мікроелементів горіхоплідних (х ± SD, n = 36), мг/кг

Примітка: різниця статистично достовірна за факторним аналізом ANOVA за концентраціями при Р0,05

За отриманими даними вміст цинку статистично значимо вищий у сортів Годи- лівський та Софіївський 2 (F = 9,98; Т_{критичне} = 5,15; P = 0,01), потім сорт Софі- ївський 1, найнижчий у сорту Гетьман. Щодо вмісту міді, то сорти рангувалися наступним чином - більше всього у сорту Софіївський 1 (F = 6,17; F = 5,01; P = 0,04), потім сорт Годилівський (F = 8,22; F^^, = 5,01; P = 0,02), сорти Гетьман та Софіївський 2 (F = 6,17; F^^, = 5,15; P = 0,04). ПО вмісту молібдену можна ідентифікувати сорти наступним чином - значимо вищий вміст у сортів Софіївський 1 та Софіївський 2 (F = 8,99; F^^ = 5,15; P = 0,01), потім сорти Гетьман та Годилівський на одному рівні.

По наявності кобальту відрізнявся зі статистичною достовірністю сорт Софіївський 1 (F = 7,09; Fj^^ = 5,01; P = 0,03) з поміж усіх сортів, потім сорт Софіїв- ський 2 (проміжне значення між попереднім та Годилівським), найменше у сорту Гетьман (F = 11,67; F = 5,01; P = 0,01). За вмістом марганця можна виділити найкращий сорт Софіївський 2 (F = 10,02; F _итичне = 5,01; P = 0,01), потім сорти Софіївський 1 та Годилівський (F = 8,99; F^^ = 5,15; P = 0,02). Таким чином, з досліджених сортів можна вважати більш комплексно-перспективним сорт Софіївський 1, приблизно на одному рівні з деякою перевагою першого сорти Годилівський та Софіївський 2.

При аналізі впливу чинників сорт та ґрунтово-кліматичні умови років встановлено, що сортові особливості достовірно вплинули за будь-яких умов на формування високого вмісту мікроелементів. Рік вирощування не мав значення в жодному випадку (таблиця 4).

Таблиця 4

Факторний аналіз за сортом та роками вирощування (2020-2022)

Тобто, у комплексі більш повноцінним є сорт Софіївський 2 з огляду на вміст усіх представлених речовин. Після нього сорт Годилівський за двома показниками (харчові волокна, вітаміну А) та сорт Софіївський 1 (за високим вмістом вітаміну А), Гетьман (цікавий високим вмістом вітаміну Е). По впливовості чинників сорт та кліматичні умови за цими параметрами (таблиця 6), то фактор генотип вплинув значимо на формування високого рівня насичених жирних кислот, харчових волокон, вітамінів А та Е.

Таблиця 6

Факторний аналіз за сортом та роками вирощування (2020-2022)

Умови років вирощування значимо вплинули на формування високого рівня лише насичених жирних кислот, тобто не були критично важливими для більшості біологічно-активних речовин.

Висновки і пропозиції

У підсумку слід відзбачити, що найменш цікавим для вирощування з огляду на харчову повноцінність отриманого продукту є сорт Гетьман. Єдиним позитивним моментом цього сорту високий вміст вітаміну Е. Серед інших сортів важко виділити однозначного лідера, але слід зауважити, що в комплексі вирощування цих сортів дозволить задовольнити будь-які потреби за виключенням низьковаріативних по генотипу компонентів (вітамін РР). Сорт Годилівський за вмістом калію, сірки, магнію, кальцію, цинку, міді, кобальту, марганцю, харчових волокон, вітаміну А; сорт Софіївський 1 за вмістом кальцію, сірки, калію, міді, молібдену, кобальту, високий вміст вітаміну А; сорт Софіївський 2 за вмістом сірки та магнію, сірки, калію, молібдену, кобальту, марганцю, цинку, вітаміну А, насичених жирних кислот, вітаміну Е. Не знайдено суттєвої варіативності за вмістом вітамінів С та РР. Жоден сорт не забезпечую харчової повноцінності в комплексі. Найбільш вдалим є поєднання сортів Софіївський 1 та 2.

Фактор сорту був значущим в більшості випадків, особливо для вмісту першої та другої груп речовин. Умови років вирощування значимо не вплинули, за виключенням вмісту калію.

Список використаної літератури

1. Bacchetta L., Rovira M., Tronci C., Aramini M., Drogoudi P., Silva A., Solar A., Avanzato D., Botta R., Valentini N. Boccacci P A multidisciplinary approach to enhance the conservation and use of hazelnut Corylus avellana L. genetic resources. Genetic Resources Crop Evolution. 2015. б2. Р 649-663.

2. Cristofori V., Pica A.L., Silvestri C., Bizzarri S. Phenology and yield evaluation of hazelnut cultivars in Latium region. Acta Horticulturae. 2018. 1226. Р 123-130.

3. Di Lena B., Curci G., Vergni L., Farinelli D. Climatic Suitability of Different Areas in Abruzzo, Central Italy, for the Cultivation of Hazelnut. Horticulturae. 2022. 8. 580.

4. Erba§ N., Qinarer G., Kill? K. Classific. of hazelnuts according to their quality using deep learning algorithms. Czech Jour. Food Science. 2022. 40. Р 240-248.

5. Jenderek M.M., Serimian J.C., Postman J.D., Hummer K.E., Yeater K.M. Yield and nut characteristics of hazelnut genotypes grown in San Joaquin Valley, California. Crop Science. 62(3). 2022. Р 1188-1199.

6. Jha P.K., Materia S., Zizzi G., Costa-Saura J.M., Trabucco A., Evans J., Bregaglio S. Climate change impacts on phenology and yield of hazelnut in Australia. Agricultural Systems. 2021. 186. 102982.

7. Giulia T., Vallauri G., Pavese V., Valentini N., Ruffa P., Botta R., Marinoni D.T. Identificat. of the hazelnut cultivar in raw kernels and in semiprocessed and processed products. Europ. Food Research and Technol. 2022. 248.Р 2431-2440.

8. Kizilkaya R., Dumbadze G., Gulser C., Jgenti L. Impact of NPK fertilization on hazelnut yield and soil chem.-microbiological properties of Hazelnut Orchards in Western Georgia. Eurasian Journal of Soil Science. 11(3). 2022. P 206-215.

9. Mehlenbacher S.A., Molnar T. Hazelnut Breeding. Plant Breeding Reviews. 2021. 62(3). P 9-141.

Размещено на Allbest.ru