Вплив параметрів мікроклімату на інтенсивність росту та збереженість підсисних поросят в зимово-весняний періоди року

Вербич І.В. - к.с.-г.н.,

завідувач сектору сучасних технологій у тваринництві,

Хмельницька державна сільськогосподарська дослідна станція

Інституту кормів та сільського господарства Поділля

Національної академії аграрних наук України

Братковська Г.В. - науковий співробітник сектору сучасних технологій у тваринництві,

Хмельницька державна сільськогосподарська дослідна станція

Інституту кормів та сільського господарства Поділля

Національної академії аграрних наук України

Наведені результати досліджень впливу в зимово-весняний періоди року параметрів мікроклімату, зокрема, температури, відносної вологості та швидкості руху повітря на інтенсивність росту та збереженість підсисних поросят.

За результатами досліджень встановлено, що в усіх піддослідних групах тварин, в зимову пору року, середня температура повітря в зоні знаходження свиноматок була в межах норми (18-22 ЪС), а саме: у контрольній - 18,4 ± 0,23 °С, в дослідних групах -19,2 ± 0,26 та 18,1 ± 0,18 °С. Температура повітря в зоні життєдіяльності поросят коливалася від 22,3 ± 0,26 до 23,9 ± 0,45 °С та температура повітря, безпосередньо, в зоні лігва поросят знаходилася на рівні від 25,1 ± 0,70 до 27,8 ± 0,59 °С, що відповідало параметрам технологічних норм. В весняну пору року середня температура повітря в боксі для утримання свиноматок відповідала нормам і становила, в розрізі груп, 20,2 ± 0,21-21,4 ± 0,28°С. Температура повітря в зоні знаходження свиноматокІІ (дослідноїгрупи) була вищою на 0,8°С (Р<0,05) порівняно з контрольною групою. Температура повітря в зоні життєдіяльності поросят та в зоні лігва була в межах, відповідно, 25,8 ± 0,41-27,1 ± 0,19 °С та 28,6 ± 0,56-30,4 ± 0,16°С. Вища температура повітря вплинула на інтенсивність росту та продуктивність підсисних поросят у зимово-весняний періоди року. Кращий показник отримано в ІІ - дослідній групі, в якій підвищення температури в лігві поросят на 1,3 та 1,2°С посприяло на результати середньомісячних абсолютних та середньодобових приростів живої маси поросят, які дорівнювали в зимову пору року 5,96 ± 0,13 кг та 205,52 ± 2,01 г, що більше на 0,11 кг і 3,8 г і, відповідно, навесні 6,11 ± 0,17 кг та 210,69 ± 2,08 г, що більше на 0,14 кг і 4,83 г порівняно з аналогами контрольної групи (5,85 ± 0,11 кг; 201,72 ± 1,89 г та 5,97 ± 0,14 кг; 205,86 ± 1,94 г).

Відносна вологість і швидкість руху повітря в зимову пору року між групами знаходились в межах від 53,5 ± 0,68 до 56,3 ± 1,13% та від 0,24 ± 0,03 до 0,31 ± 0,09 м/с і, відповідно, в весняний сезон року 47,3 ± 0,79-51,6 ± 1,12% та 0,19 ± 0,02-0,26 ± 0,08 м/с.

Ключові слова: свині, мікроклімат, жива маса, абсолютний приріст, середньодобовий приріст, відносний приріст, збереженість.

Verbuch I. V., Bratkovska G. V. The influence of microclimate parameters on growth intensity and survival of suckling piglets in the winter and spring periods of the year

The results of research in the winter and spring periods of the year on the influence of microclimate parameters, namely: temperature, relative humidity and air movement speed, on the growth intensity and survival of suckling piglets are presented.

According to the results of research in the winter season, it was established that in all experimental groups of animals the average air temperature in the area where sows were located was within the normal range (18-22°С), both in the control (18.4 ± 0.23°С) and in experimental groups (19.2 ± 0.26 and 18.1 ± 0.18°С). The air temperature in the living area of the piglets ranged from 22.3 ± 0.26 to 23.9 ± 0.45°С, and the air temperature directly in the area of the piglets' den ranged from 25.1 ± 0.70 to 27.8 ± 0.59°С, which corresponded to the parameters of technological standards. In the spring season, the average air temperature in the box for keeping sows met the norms and was, by group, 20.2 ± 0.21-21.4 ± 0.28°С. The air temperature in the area of sows II (experimental group) was higher by 0.8°С (Р<0.05) compared to the control group. The temperature of the air in the living area of piglets and in the area of the den was in the range of 25.8 ± 0.41-27.1 ± 0.19°С and 28.6 ± 0.56-30.4 ± 0.16°С, respectively. The higher air temperature clearly affected the intensity of growth and productivity of suckling piglets in the winter and spring periods of the year. The best indicator was obtained in the II - research group, in which the temperature increase in the piglets' den by 1.3 and 1.2°С contributed to the results of the average monthly absolute and average daily increases in live weight of piglets, which were equal to 5.96 ± 0.13 in the winter season kg and 205.52 ± 2.01 g, which is more by 0.11 kg and 3.8 g and, accordingly, in the spring, 6.11 ± 0.17 kg and 210.69 ± 2.08 g, which is more by 0.14 kg and 4.83 g compared to the counterparts of the control group (5.85 ± 0.11 kg; 201.72 ± 1.89 g and 5.97 ± 0.14 kg; 205.86 ± 1.94 g) .

The relative humidity and speed of air movement in the winter season between the groups rangedfrom 53.5± 0.68 to 56.3 ± 1.13% andfrom 0.24± 0.03 to 0.31 ± 0.09m/s and, accordingly, in the spring season of the year 47.3 ± 0.79-51.6 ± 1.12% and 0.19 ± 0.02-0.26 ± 0.08 m/s.

Key words: pigs, microclimate, live weight, absolute growth, average daily growth, relative growth, preservation.

Постановка проблеми

Сучасне виробництво продукції свинарства базується на індустріальних технологіях, що передбачають створення оптимального мікроклімату, ізольованого від природних умов. Оптимізувати мікрокліматичні фактори, такі як температура, вологість, напрямок і швидкість руху повітря у свинарських приміщеннях, що мають суттєве значення на інтенсивність росту, продуктивність та збереження тварин, особливо в холодний осінньо-зимовий та ранньовесняний періоди - досить складна й затратна праця [1; 2, с. 36].

За контролю значної кількості показників макро- та мікроклімату, найбільшу складність представляє підтримання температурних параметрів - окремо для свиноматок та новонароджених поросят, які утримуються в одному боксі, адже температура відіграє ключову роль у збереженості поросят-сисунів та подальшій їх продуктивності [3, с. 80, 4, с. 100].

Саме тому, нашими експериментами передбачається у стадах свиней великої білої породи Хмельниччини дослідити вплив параметрів мікроклімату на інтенсивність росту та збереженість підсисних поросят у зимово-весняний періоди року.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сучасні технології утримання тварин висувають високі вимоги до мікроклімату тваринницьких приміщень. На думку вчених, фахівців тваринництва і технологів, продуктивність тварин на 50-60% визначається кормами, на 15-20% - доглядом і на 10-30% - мікрокліматом у тваринницькому приміщенні [5; 6, с. 132].

Як зазначають М. В. Чорний, О. Б. Шевченко, Б. П. Коваленко та інші дослідники, такі фактори, як температура, відносна вологість та швидкість руху повітря при недоотриманні оптимальних параметрів мікроклімату в приміщеннях для утримання свиноматок з підсисними поросятами можуть сприяти розповсюдженню хвороб, зниженню сили природної резистентності та продуктивності тварин [7, с. 136].

Очевидно, що з усіх показників мікроклімату чи не найбільшою складністю є підтримання заданих параметрів температурного режиму, яке в значній мірі пов'язано, по-перше, з особливостями терморегуляції у свиней і, по-друге, з різними вимогами до температури повітря в приміщеннях з тваринами різних стате- вовікових груп, особливо свиноматок з поросятами [8, с. 34, 9, с. 101].

Утримання лактуючих свиноматок з підсисними поросятами є найбільш важливим, досить складним і відповідальним процесом при відтворенні свинопоголів'я на фермах і комплексах. Саме за підсисний період гине найбільше поросят. Тому однією з першочергових задач промислового свинарства є мінімізація впливу технологічних факторів та сезонності року на відтворювальну здатність поголів'я свиней шляхом поліпшення технологій їхнього вирощування через удосконалення типових умов утримання, впровадження нових систем створення і контролю мікроклімату виробничих приміщень, догляду, годівлі, водонапування, станкового обладнання тощо, що сьогодні інтенсивно впроваджують більшість сучасних свинокомплексів держави [10, с. 90, 11, с. 184].

На сьогодні, в умовах прогресивних технологій вирощування свиней, де високий рівень менеджменту, залишається актуальним питання обігріву поросят-сисунів. У промисловому свинарстві вирощування поросят відбувається без застосування підстилки, й на решітчастій підлозі, а тому локальний обігрів має важливе значення. Це сприяє кращому їх росту та розвитку, виробляється стійкість до респіраторних хвороб. За локального обігріву поросята не затрачають додаткової енергії на самообігрів, не «збиваються в кучі», не вилазять на підсисну свиноматку та не підповзають під неї, що значно запобігає їх травматизму або задушенню. Водночас ІФ-промені частково компенсують дефіцит сонячного світла. Тепловий вплив інфрачервоного випромінювання оснований на тому, що при його поглинанні тканинами відбувається наповнення кровоносних судин, що сприяє нормалізації обміну речовин [12, с. 111; 13, с. 77; 14, с. 218].

Постановка завдання

Виходячи з указаних передумов, на промисловому свинокомплексі фермерського господарства «Кобудь» Хмельницького району Хмельницької області, нами проведено дослідження впливу температури, відносної вологості та швидкості руху повітря на продуктивні ознаки, інтенсивність росту та збереженість підсисних поросят у зимово-весняний періоди року.

Виклад основного матеріалу дослідження

мікроклімат збереженість поросята

Для дослідження, за принципом груп-аналогів, було сформовано 3 групи свиноматок з поросятами, де І група - контрольна, ІІ та ІІІ - дослідні, в яких розміщувалося по 20 свиноматок з новонародженими поросятами, згідно схеми науково-господарського досліду (табл. 1).

Таблиця 1

Схема науково-господарського досліду

За період досліджень лактуючі свиноматки з новонародженими поросятами утримувалися в господарстві в свинарнику-маточнику, який був розділений на бокси. Під час зимово-весняних опоросів вони були розміщені у 3-х боксах. Кожна окрема свиноматка з поросятами в боксах знаходилася в індивідуальному станку. Біля кожного станка була облаштована зона лігва поросят. Для локального обігріву поросят застосовувалися інфрачервоні лампи. Площа підлоги у свинарнику-маточнику для локального обігріву новонароджених поросят інфрачервоними лампами становила 1,0 м2 на станок, а температура поверхні підлоги для тварин піддослідних груп на початку вирощування поросят знаходилася в межах 32-26°С, з наступним зниженням на 2°С у кожен досліджуваний період вирощування, а саме з 1 до 7, з 8 до 15, з 16 до 21 та з 22 до 30 доби. У віці 30 днів при відлученні поросят від свиноматок температура у лігва поросят становила в розрізі груп від 18 до 24 °С.

Умови догляду та утримання новонароджених поросят піддослідних груп були однакові. Підгодівля поросят-сисунів здійснювалась гранульованними предстар- терними кормами (100%).

За підсисний період вирощування поросят (30 днів) визначалася температура, вологість, швидкість руху повітря в боксах, де утримуються підсисні свиноматки та температура в гнізді поросят на рівні підлоги, а також проводилось спостереження за станом здоров'я тварин.

Після відлучення поросят від свиноматок у віці 30 днів визначали абсолютний, середньодобовий та відносний прирости живої маси тварин та збереженість поросят за загальноприйнятими методиками.

В процесі досліджень, відповідно до методичних вказівок, у зимовий та весняний періоди року, нами були проведені заміри наступних параметрів мікроклімату: температури повітря в зоні життєдіяльності свиноматки, в зоні життєдіяльності та в зоні лігва поросят та відносної вологості і швидкості руху повітря в контрольній та дослідних групах тварин. Температуру повітря реєстрували за допомогою спиртового термометра в різний час доби (вранці, вдень і ввечері). Відносну вологість повітря визначали аспіраційним психрометром Ассмана. Швидкість руху повітря вимірювали багатофункціональним анемометром.

Біометричний аналіз одержаних показників проводили за методикою Коваленка В. П. та ін. [15] з використанням програмного комп'ютерного забезпечення.

В результаті проведених досліджень на свинокомплексі «Кобудь», встановлено, що в зимову пору року в усіх піддослідних групах тварин середня температура повітря в зоні знаходження свиноматок була в межах норми (18-22°С) та наближалась до її нижньої границі, як у контрольній (18,4 ± 0,23°С), так і в дослідних групах (19,2 ± 0,26 та 18,1 ± 0,18°С) (табл. 2).

Таблиця 2

Параметри мікроклімату в приміщенні для утримання свиноматок з поросятами, M ± m