Інноваційні способи агробіологічного контролю технології виробництва насіння багаторічних трав

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інноваційні способи агробіологічного контролю технології виробництва насіння багаторічних трав

С.Ф. Антонів

С.І. Колісник

О.А. Запрута

В.В. Коновальчук

Анотація

кормовий урожай злаковий насіння

Мета. Виробництво продукції рослинництва значною мірою залежить від уміння отримувати доброякісне насіння. Чинниками, які зумовлюють зміну стратегії насінництва кормових культур в умовах ринку України, є потреба подальшої інтенсифікації галузі кормовиробництва, що є передумовою успішного розвитку тваринництва. У зв'язку з цим основна мета насінництва кормових культур - забезпечення достатнього виробництва насіння бобових і злакових трав для поліпшення та розширення площ культурних пасовищ і сіножатей, оптимізації структури посівних площ кормових культур у польовому та лучному кормовиробництві, залуження еродованих земель, створення садово - паркових газонів з високими естетичними показниками, а також для експорту насіння багаторічних трав. Методи. Польовий, лабораторний, візуальний, вимірювальний, ваговий, кількісний, метод пробного снопа, математичний, статистичний. Результати. Висвітлено дані багаторічних досліджень формування високих урожаїв насіння бобових трав і злакових трав. Встановлено, що врожайність насіння значною мірою залежить від технологічних чинників, зокрема від системи удобрення у сівозміні, визначення строків збирання врожаю насіння, його збереження із врахуванням біологічних особливостей насіннєвих рослин цих видів. Виключення хоча б однієї із передбачених технологією операцій веде до суттєвого зниження насіннєвої продуктивності багаторічних трав. Висновки. Для збільшення обсягів виробництва насіння багаторічних бобових та злакових трав з високими посівними та врожайними властивостями сортів нового покоління розроблено інноваційні енергоощадні технології їх вирощування на основі біологізації продукційного процесу, оптимізації системи мінерального живлення, застосування хелатних добрив та рістрегулювальних препаратів у відповідні періоди розвитку насіннєвих травостоїв, що забезпечує збільшення насіннєвої продуктивності багаторічних трав на 18-210%, підвищує посівні властивості насіння (силу росту, схожість, масу 1000 насінин) на 4-12%.

Ключові слова: багаторічні бобові та злакові трави, насіннєві посіви, інноваційні технології вирощування.

Abstract

Antoniv S., Kolisnyk S., Zapruta O., Konovalchuk V. Innovative methods of agrobiological control over perenial grass seed production technology

Purpose. Plant production largely depends on the ability to obtain good quality seeds. Factors that lead to a change in the strategy of forage crop seeding in conditions of the Ukrainian market are the need for further intensification of the feed production industry, which is a prerequisite for the successful development of animal husbandry. In this regard, the main goal of forage crop seeding is to ensure sufficient production of leguminous and cereal grass seeds to improve and expand the areas of cultural pastures and hayfields, to optimize the structure of forage crop sown areas in field and meadow feed production, reclamation of eroded lands, creation of gardens and parks lawns with high aesthetic indicators, as well as for the export of seeds of perennial grasses. Methods. Field, laboratory, visual, measuring, weight, quantitative, test sheaf method, mathematical, statistical. Results. The data of long-term studies on the formation of high yields of leguminous and cereal grasses seeds are highlighted. It has been established that seed yield largely depends on technological factors, in particular, on the fertilization system in crop rotation, harvesting dates, crop preservation, biological characteristics of seed plants of these species. The exclusion of at least one of the operations provided by the technology leads to a significant decrease in the seed productivity of perennial grasses. Conclusions. In order to increase the volume of seed production of perennial leguminous and cereal grasses with high sowing and yield properties of the new generation varieties, innovative energy-saving technologies for their cultivation have been developed based on biologization of the production process, optimization of the mineral nutrition system, the use of chelated fertilizers and growth regulating preparations in the corresponding periods of the development of seed grass stands, which provides a 18-210% increase in seed productivity of perennial grasses, improves the sowing properties of seeds (growth strength, germination ability, weight of 1000 seeds) by 4-12%.

Key words: perennial leguminous and cereal grasses, seed crops, innovative growing technologies.

Основна частина

Вступ. Постановка проблеми. В умовах розвитку ринкової економіки значення сортового насінництва важко переоцінити. Насінництво повинно забезпечити прискорене розмноження нових високопродуктивних сортів та гібридів. Від цього залежить підвищення конкурентоздатності технологій їх вирощування та ефективність сільськогосподарського виробництва. Колективом Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН створено адаптивні сорти кормових культур, розроблені сучасні інноваційні ресурсозберігаючі технології їх вирощування, які забезпечують високий рівень насіннєвої продуктивності [1, 2].

Серед зареєстрованих сортів люцерни посівної слід відзначити сорти: Радослава, Синюха, Родена, Раміра, Амага. Кращими сортами конюшини лучної, придатними для вирощування в Поліссі та лісостепу, є Тіна, Політанка, Анітра та Спарта. При цьому сорт Спарта можна вирощувати в більш посушливих умовах південного лісостепу та північного степу України.

Вкрай незадовільним є стан із виробництвом насіння таких лукопасовищних трав, як конюшина повзуча, конюшина гібридна, лядвенець рогатий, які відіграють провідну роль у створенні культурних пасовищ та сіножатей. Серед сортів цих видів найбільш поширені сорти конюшини повзучої Даная, конюшини гібридної Вілія, лядвенцю рогатого Гелон, Аякс, Динамо. Важливим є вирощування буркуну білого сортів Еней та Троян.

За кормовою цінністю злакові трави займають друге місце після бобових і є більш технологічно придатними для заготівлі сіна. Наявні сортові ресурси забезпечують в умовах оптимальних зон вирощування достатньо високі врожаї насіння злакових трав. Серед них сорти: тимофіївка лучна Витава; пажитниця багаторічна Руслана, Айтера; пажитниця багатоквіткова Коломийська; костриця лучна Піяра, Діброва; очеретяна - Людмила; червона - Агата, Айра; червона мінлива - Касандра; тонколиста - Барва; мітлиця тонка Юнона.

Широкого поширення заслуговують створенні та зареєстровані останніми роками посухостійкі види злакових багаторічних трав: пирію середнього Хорс, Вітас; житняку гребінчастого Глобинський, Петрівський, Кімбурн; регнерії шорсткостеблової (пирію безкореневищного) Колумб.

Мета досліджень. Розроблення ресурсоощадних інноваційних технологій вирощування насіння багаторічних бобових та злакових трав, зокрема раціонального розміщення для максимального використання сприятливих природних агроекологічних умов кожної зони вирощування в Україні, оптимальної системи удобрення насіннєвих посівів мінеральними, вапняковими та мікродобривами на хелатній основі, рістрегулювальних речовин, антистресантів з метою оптимізації живлення рослин протягом їх вегетації з метою отримання стабільних урожаїв насіння з високими посівними та врожайними властивостями.

Матеріали і методи. Досліди проводили у дослідному господарстві Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН у селі Бохоники Вінницького району Вінниччини у сівозміні відділу насінництва та трансферу інновацій протягом 2011-2020 років. Ґрунти - сірі лісові, що характеризуються такими агрохімічними показниками: рН - 4,8-5,2; гідролітична кислотність - 2,73-3,04, сума ввібраних основ 12-13 мг-екв. на 100 г. ґрунту, в орному шарі ґрунту (0-20 см) вміст гумусу становить 1,91-2,40%, легкогідролізованого азоту за Корнфільдом - 7,5-10,0; рухомих форм фосфору (Р2О5) і калію (К2О) за Чиріковим - 15-19; 10,3-12,5 мг на 100 г. повітряно-сухого ґрунту відповідно. Покривною культурою, яка захищає підсіви трав від бур'янів, вітрів, холоду і спеки, був ярий ячмінь сортів Лофант, Сварог, Тівер з нормою висіву 2,5-3,0 млн схожих насінин на 1 гектар та яра пшениця сорту Печерянка з нормою висіву 4, - 5,0 млн схожих насінин на 1 гектар.

Норма висіву багаторічних трав згідно встановлених результатів попередніх досліджень. Площа облікової ділянки - 25 м², кількість повторень - триразова. Фосфорно-калійні добрива у формі гранульованого суперфосфату та хлористого калію і вапнякового добрива у формі CaCO3 (дефекат) та гашеного вапна (Са(ОН) 2) вносили восени під основний обробіток грунту згідно схеми досліджень або як фон. Азотні добрива (аміачну селітру) вносили навесні під покривну культуру у дозі 30 кг/га діючої речовини. Крім цього, у дослідах застосовували борні (H3BO4 - борна кислота) - 1,0 кг/га у фазу стеблування укосу на насіння бобових трав та молібденові добрива [(CNH4) 2 M0O4] - молібденовокислий амоній - 0,3 кг/га - навесні на початку їх відростання. Мікродобрива на хелатній основі, антистресанти, рістрегулювальні речовини вносили у дозах згідно схеми досліджень у фазу стеблування і у фазу бутонізації бобових трав, у фази кущіння, виходу в трубку, колосіння злакових трав. Передпосівне обробляння насіння бобових трав бактеріальними препаратами Ризобофіт для кожного зокрема виду трав, а також бактеризації насіння злакових трав і покривної культури препаратом Мікрогумін з вільноживучих азотфіксувальних мікроорганізмів проводили згідно схеми дослідів.

Агротехніка, крім варіантів, які вивчали у дослідах, загальноприйнята для умов зони вирощування.

Результати досліджень і обговорення. Одним із важливих резервів підвищення ефективності насінництва багаторічних трав є його раціональне розміщення для максимального використання сприятливих природних агроекологічних умов кожної зони вирощування. Шляхом науково обґрунтованого розміщення насіннєвих посівів багаторічних трав можна підвищити виробництво насіння на 40-50% без додаткового збільшення площ за значного зниження затрат на їх виробництво.

Райони гарантованого насінництва тих чи інших видів багаторічних трав, як правило, характеризуються оптимальним поєднанням екологічних факторів, які сприяють формуванню високих і сталих за роками урожаїв насіння. До таких факторів відносяться ґрунтово - кліматичні умови, а для бобових трав, зокрема люцерни і конюшини, окрім цього склад і кількість фауни комах - запилювачів. Важливою умовою є також наявність або відсутність в даному районі посівів сільськогосподарських культур, які за рівнем своєї рентабельності можуть конкурувати з товарним насінництвом цього виду. Зокрема у Франції підраховано, що виробництво товарного насіння люцерни економічно вигідно лише в тому випадку, якщо прибуток від насіннєвих посівів перевищує прибуток від продажу зерна пшениці за врожайності 7,0 т/га. Цього можна досягти тільки при отриманні не менше 0,5 т/га насіння люцерни [2, 3]. Слід враховувати також зміни кліматичних факторів, що проявляються в останні десятиліття.

Враховуючи вище зазначені фактори, вважаємо, що товарне насінництво люцерни необхідно зосередити в степовій зоні (у першу чергу на зрошуваних землях) на ґрунтах середнього і важкого механічного складу, де рівень рН не менше 6,0.

За результатами аналізу фактичного виробництва насіння люцерни в Україні є чотири групи областей, зокрема основного виробництва насіння 0,5 -0,6 т/га - Одеська Херсонська, Дніпропетровська, Запорізька, Донецька; з відносно стійким виробництвом насіння люцерни 0,3-0,5 т/га - АР Крим, Луганська, Миколаївська; Черкаська, Полтавська, Харківська; з нестійким виробництвом насіння на ґрунтах з підвищеною кислотністю (рН 6 і менше) 0,15 -0,3 т/га - Вінницька, Київська, Чернівецька; з несприятливими погодними умовами для насінництва люцерни (10 областей).

Створення і впровадження у виробництво нових високопродуктивних сортів люцерни Синюха і Радослава, більш стійких до кислотності ґрунту, дозволяє одержувати стабільно високі врожаї і в зоні з нестійким виробництвом насіння цієї культури.

Конюшину лучну краще розміщувати в зоні лісостепу та Полісся на опідзолених чорноземах, сірих лісових, окультурених провапнованих дерново - підзолистих ґрунтах з хорошим водно - повітряним режимом. Найбільш сприятливі ґрунтово-кліматичні умови для вирощування конюшини лучної є у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Полтавській, Черкаській областях та окремих районах інших областей, зокрема Волинської, Рівненської, Київської, Чернігівської, Сумської.

Товарне насінництво конюшини гібридної та повзучої доцільно розташувати в лісостеповій зоні західного регіону України, а саме: Тернопільській, Івано-Франківській, Рівненській, Волинській, а також Хмельницькій та Вінницькій областях.

Лядвенець рогатий доцільно розміщувати в Чернівецькій, Закарпатській, Вінницькій, Хмельницькій та інших областях лісостепу України. Насіння еспарцету на товарні цілі найдоцільніше вирощувати в південному лісостепу, північному степу та у Полтавській, Кіровоградській, Дніпропетровській і Черкаській областях.

Насінництво найперспективнішого виду багаторічних злакових трав - стоколосу безостого, а також стоколосу прибережного - необхідно розвивати в центральному лісостепу, зокрема у Вінницькій, Полтавській, Київській, Сумській, Черкаській, областях. Товарне насінництво тимофіївки, костриці лучної, очеретяної, тонколистої; пажитниці багаторічної, багатоквіткової, вестервольдської; тонконогу, грястиці, мітлиці велетенської, бекманії звичайної в основному необхідно зосередити в районах Полісся, західного і північного лісостепу та Прикарпаття, де вони дають найвищі врожаї. Це Івано-Франківська, Львівська, Волинська, Рівненська, Житомирська, Чернігівська, Київська, Сумська області, а також в окремі райони Вінницької, Хмельницької і Тернопільської областей.

Насінництво житняку гребінчастого, райграсу високого, пирію середнього, регнерії шорсткостеблової (пирію безкореневищного), костриці червоної, покісниці розставленої доцільно зосередити в степовій зоні та в південних і східних районах лісостепу - в Полтавській, Кіровоградській, Черкаській і Вінницькій областях.

Значним гальмом для формування насіннєвої продуктивності бобових трав, зокрема люцерни посівної, конюшини лучної, еспарцету, буркуну білого є підвищена кислотність ґрунту.

Так оптимальне значення рН для люцерни - 7-7,5, що сприяє утворенню до 350 кг/га азоту в ґрунті внаслідок азотфіксації бульбочковими бактеріями. При рН 5,0 ця культура накопичує всього 40 кг/га азоту, а при рН 4 -4,5 вона зовсім не росте. Тому на сірих лісових ґрунтах з рН 5,0-5,4 у дослідженнях Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН ефективним було проведення вапнування за два роки до посіву люцерни вапняковими добривами у формі вуглекислого кальцію (CaCO3) чи швидкодіючим добривом (гашене вапно - Ca(OH) 2) у перший рік життя перед посівом люцерни в 0,5 норми за гідролітичною кислотністю, що у поєднанні із застосуванням мінеральних добрив у дозі P120K120 в запас на три роки забезпечило отримання в перший, другий та третій рік використання урожай насіння відповідно 319, 296, 281 кг/га, що в 1,8-2,4 рази вище порівняно з ділянками, де не вносились вапнякові добрива. При цьому, внесення фосфорно-калійних добрив в запас на три роки було більш ефективним порівняно із щорічним їх внесенням у дозі Рб0Кб0 і забезпечило збільшення урожаю насіння на 20-28%.

Конюшина лучна оптимально розвивається при рН 6,0 -6,5, накопичуючи до 300 кг/га азоту в ґрунті, і формує врожай насіння до 0,5 -0,6 т/га за дотримання вимог інших технологічних операцій. При рН 4,0-5,0 ця культура може рости і розвиватись, але при цьому вона накопичує лише 80 -100 кг/га азоту і формує невисокий врожай насіння - 0,15-0,20 т/га.

Фактор підвищеної кислотності ґрунту обмежує позитивну дію інших чинників формування врожаю [1, 4, 6].

Багаторічні бобові трави в симбіозі з бульбочковими бактеріями здатні засвоювати азот атмосфери і накопичують його від 150 до 310 кг/га, внаслідок чого вони не потребують азотних добрив. Тому важливим заходом є передпосівне обробляння насіння бобових трав штамами Rizobium бульбочкових бактерій.

Дослідженнями відділу насінництва та трансферу інновацій Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН встановлено, що передпосівне обробляння насіння препаратом Ризобофіт конюшини лучної сорту Політанка та конюшини гібридної сорту Вілія Rhizobium leguminosarum biovar trifolii, люцерни посівної сорту Синюха Sinorhizobium meliloti, лядвенцю рогатого сортів Аякс і Гелон Mezorhizobium loti в дозі 0,15 л на гектарну норму насіння (14, 10, 10 кг/га відповідно) сприяла формуванню насіння в середньому за 2016-2020 рр. відповідно 474, 288, 304, 445, 453 кг/га, або на 25, 50, 28, 24, 24% більше порівняно з контролем без бактеризації посівного матеріалу.

Передпосівне обробляння насіння бобових трав позитивно впливало на динаміку наростання кількості та маси бульбочкових бактерій на коренях однієї рослини. При підрахунку цих показників найбільша їх загальна маса на одній рослині як у фазу стеблування, так і у фазу початку цвітіння спостерігалась на варіантах із передпосівним оброблянням насіння бактеріальним препаратом Ризобофіт видами ризобій, специфічними для кожної окремої культури, і становила в конюшини лучної 186, 37, люцерни посівної - 105, 21, лядвенцю рогатого - 174, 241 штук, або 103-23, 241-50, 311-1165 мг. Тоді як на контролі ці показники були нижчими на 26-20, 57-10, 64-52 шт. та 19-14, 57-25, 174-442 мг.

Взаємовідносини між бобовою рослиною і бактеріями, які сформували бульбочки на їх коренях, є взаємовигідними і є симбіотичними за типом позитивного метаболізму. Бактерії забезпечують рослину зв'язаними формами азоту, а рослини забезпечують бактерії енергетичними сполуками у вигляді продуктів фотосинтезу, які необхідні ризобіям для зв'язування азоту [1, 7, 8].

Для підвищення стійкості рослин бобових трав до стресових факторів протягом вегетації є обробляння насіння препаратом Ризобофіт у поєднанні із антистресантом Агрінос А 0,15 л на тону насіння на фоні мінерального живлення N3oP6oK6o та швидкодіючим вапняковим добривом Ca(OH) 2 (гашене вапно - пушонка) - 0,5 норми за гідролітичною кислотністю під покривну культуру (ярий ячмінь) в умовах 2019-2020 років забезпечило максимальну врожайність конюшини лучної сорту Політанка - 597, конюшини гібридної сорту Вілія - 436, лядвенцю рогатого сорту Аякс - 428 кг/га, або на 123, 90, 93 кг/га, чи 26 -28% більше порівняно з контролем без обробляння насіння.

Нашими дослідженнями виявлено, що застосування на фоні основного удобрення під покривну культуру мінеральними (під конюшину лучну, гібридну; лядвенець рогатий - N30P60K60, люцерну посівну - N30P120K120 в запас на три роки) та вапняковими добривами (Ca(OH) 2) - гашене вапно 0,5 норми за гідролітичною кислотністю ґрунту, антистресанту Агрогумат (0,4 л/га) у фази стеблування та бутонізації сприяло формуванню врожаю насіння цих культур у середньому за 2016-2018 рр. відповідно 491, 314, 467, 301 кг/га, що на 40, 32, 28, 57% більше порівняно з контролем без підживлення. Посівні якості насіння, зокрема схожість, сила росту при цьому становили відповідно 94-98, 65-75%, або на 10-18% вище порівняно з контролем.

Ефективною виявилась передпосівна бактеризація насіння злакових трав препаратами з вільноживучих мікроорганізмів, зокрема застосування під пажитницю багаторічну сорту Айтера препарату Мікрогумін (0,2 кг на гектарну норму насіння) у поєднанні з оброблянням ярого ячменю як покривної культури в такій же нормі та внесенням N30 і гашеного вапна (Са(ОН) 2 - пушонка) 0,5 норми за гідролітичною кислотністю. Це сприяло одержанню в середньому за 2017-2019 рр. урожаю 788 кг/га, що на 404 кг/га, або 110% більше порівняно з контролем.

Ефективною була також передпосівна бактеризація насіння стоколосу безостого сорту Всеслав біопрепаратом Діазофіт у поєднанні з біофунгіцидом Екобацил (0,1 л на гектарну норму насіння), що забезпечило урожай насіння на другий та третій рік життя (1 та 2 рік використання) 141 та 484 кг/га, що на 35 та 29% вище порівняно з контролем без оброблення насіння.

Злакові трави позитивно реагують на мінеральний азот. На бідних ґрунтах урожай насіння при внесенні високих доз азоту збільшується в 1,5 -3,0 рази порівняно з неудобреними ділянками. Їх вплив підсилюється на фоні фосфорних і калійних добрив [7, 8, 9, 10, 11].

У роки використання насіннєвих травостоїв злакових трав основна роль азотних підживлень полягає у створенні сприятливих умов для рослин у літньо-осінній період кущіння, особливо інтенсивному їх розвитку навесні наступного року та початку відростання рослин, а на деяких культурах - у два прийоми. При цьому для трав озимого типу розвитку, в яких восени закладаються генеративні органи, азотні добрива необхідно вносити в серпні - на початку вересня, що сприяє максимальному формуванню генеративних пагонів. Восени доцільно вносити азотні добрива в аміачній чи амідній (карбамід) формах, а рано навесні - у нітратній формі [1, 8, 9].

Найбільш вимогливими до азотного удобрення є кореневищні трави озимого типу розвитку, зокрема тонконіг лучний, костриця червона, червона мінлива, тонколиста, очеретяна; стоколос безостий; із нещільнокущових - грястиця збірна [8, 10, 11].

Злакові трави формують кращий врожай у кількісному і якісному виразі, якщо мінеральні добрива, особливо азотні, крім основного удобрення, восени вносять ще у рік формування врожаю в декілька прийомів, починаючи з ранньовесняного відростання і закінчуючи формуванням насіння, тому ефективним агротехнічним прийомом є позакореневе внесення водорозчинних добрив. Можна вносити широковідомі добрива, такі, як карбамід, але краще - хелатні види водорозчинних добрив, які крім основних елементів живлення містять значний асортимент мікроелементів.

При вирощуванні стоколосу безостого найбільш ефективним у наших дослідженнях (2012-2015 рр.) було поєднання внесення водорозчинних добрив Мастер (N18P18K18) у фазу кущіння (5,0 кг/га) із основним удобренням (N60P45K45), що забезпечило формування найвищого врожаю насіння сортів Марс, Всеслав - 386, 467 кг/га відповідно, що на 261, 284 кг/га, або 209 і 155% більше порівняно з контролем - без добрив. Оцінка економічної ефективності за цією моделлю технології забезпечила отримання максимального умовно-чистого прибутку - 5104 грн/га і найбільшого рівня рентабельності.

Польовими дослідженнями, проведеними в Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН на сірих лісових ґрунтах, встановлено: при вирощуванні низових злакових трав пасовищного використання, зокрема сортів костриці червоної мінливої Касандра і тонколистої Барва, найбільш ефективною системою удобрення є позакореневе підживлення у фазу виходу в трубку мікродобривом Аміно Вікс (0,5 кг/га) у поєднанні з карбамідом (5,0 кг/га) чи Плантафолом (2,0 кг/га) на фоні основного удобрення (N60P45K45), що сприяло в середньому за 2016-2018 рр. формуванню насіннєвої продуктивності 429, 444 кг/га, або на 24 та 21% вище порівняно з контролем без підживлення.

Збирання - завершальний етап у технології вирощування насіння багаторічних трав. Головну увагу тут приділяють запобіганню можливих втрат насіння. При оптимальних термінах і способах збирання, ретельній підготовці і налаштуванні техніки, проведення збирання в стислі терміни можна зменшити втрати вирощеного врожаю до 5-10% [1, 8, 13, 14].

Дозрівання насіння у більшості видів кормових трав проходить нерівномірно, тому неправильне визначення строків збирання призводить до значних втрат. У всіх бобових трав перестиглі боби легко розтріскуються і насіння осипається, а у конюшини обламуються головки. Строки збирання бобових трав визначають за ступенем побуріння плодових органів. Так збиральна стиглість наступає при побурінні головок у конюшини лучної - 55-60, повзучої - 60-70, гібридної - 40-50%; бобів люцерни - 60-70, лядвенцю рогатого - 50-60, буркуну - 35, еспарцету - 40-45% [1, 6, 9].

Польовими дослідженнями відділу насінництва та трансферу інновацій ІКСГП НААН (2016-2018 рр.) розроблена технологія збереження сформованого врожаю насіння лядвенцю рогатого, який можна втратити внаслідок масового розтріскування бобів при низькій відносній вологості повітря та високих температурах повітря під час їх дозрівання. Найвищу урожайність насіння лядвенцю рогатого в середньому за роки досліджень (2016-2018 рр.) 482 та 468 кг/га забезпечує склеювання бобів ад'ювантами (склеювачами) Агролип (2,0 л/га) чи Ксаладан (1,5 л/га) у фазу побуріння 40% та повторно при побурінні 60% бобів одночасно із проведенням десикації посівів препаратом Регістан (3,0 л/га), або на 192 та 178 кг/га, чи 66 та 61% вище порівняно з контролем за рахунок зниження кількості розтріскування бобів (7 та 40%).

У злакових трав розрізняють три фази стиглості: молочна, воскова та повна. Збирання розпочинають тоді, коли 70% посівів матимуть воскову та повну стиглість [8, 9, 13].

У деяких видів злакових трав збиральна стиглість наступає так швидко, що при запізнені із визначенням на 2-3 дні можна втратити від 30 до 60% врожаю насіння. За допомогою Тільки візуальна оцінка не дає можливості точно визначити терміни проведення збирання врожаю і зібрати насіння без втрат, адже відомо, що більшість видів злакових трав мають здатність осипатись у період молочно-воскової та воскової стиглості насіння.

Дослідженнями відділу насінництва та трансферу інновацій Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН (2014-2018 рр.) визначення строків збиральної стиглості насіння злакових трав базувалось на моніторингу вмісту вологи в процесі дозрівання насіння.

Вивчення впливу строків збирання врожаю насіння злакових трав шляхом прямого комбайнування за рівнем вологості насіння від 45 до 20% показали, що при вологості 45-40% насіннєва продуктивність костриці червоної мінливої, мітлиці тонкої, пажитниці вестервольдської, багаторічної, стоколосу безостого, житняку гребінчастого була меншою на 53-42, 49-42, 37-35, 35-30, 32-19 та 28¬20% порівняно із збиранням злакових трав при вологості насіння 30 -35%, що забезпечувало найвищий врожай насіння в середньому за 2016-2018 рр. - 331, 372, 1108, 725, 351 та 393 кг/га відповідно. При збиранні врожаю насіння злакових трав за вологості 25-20% спостерігалось зниження врожайності насіння відповідно на 7-18%. Причиною зниження врожаю насіння злакових трав при вологості більше 30% був його недомолот, а при вологості менше 30% - осипання насіння.

Кострицю тонколисту найкраще збирати при вологості насіння 35%, це забезпечувало насіннєву продуктивність на рівні 373 кг/га, що було на 19 -44% та на 18-34% більше порівняно із збиранням врожаю при вологості відповідно 45¬40 і 25-20%.

Збиральна вологість насіння суттєво впливала на його посівні якості, зокрема силу росту. Найвищий її показник спостерігався при збиранні насіння за вологості від 30 до 20% і становив у пажитниці вестервольдської 59-61, пажитниці багаторічної - 52-54, стоколосу безостого - 43-45, житняку гребінчастого - 58-61, костриці червоної мінливої - 56-57, костриці тонколистої - 83-84, мітлиці тонкої - 50-48%, а при вологості насіння 35-40% сила росту насіння знижувалась відповідно до 44-48, 49-53, 41-43, 49-52, 46-49, 36-38, 36¬40%.

Висновки. За результатами досліджень Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН:

1. Розроблено способи агробіологічного контролю формування врожаю насіння багаторічних трав з високими посівними та врожайними властивостями на основі інноваційних методів управління продукційним процесом, що передбачають основне удобрення мінеральними та швидкодіючими вапняковими добривами, проведення передпосівної інокуляції насіння бобових та бактеризації злакових трав, позакореневих підживлень бобових трав баковою сумішшю хелатних добрив, ранньовесняне підживлення азотними добривами злакових трав. Це сприяло формуванню максимального врожаю насіння сортів: люцерни посівної Синюха, Радослава - 319, 412, конюшини лучної Політанка, Тіна - 597, 491, конюшини гібридної Вілія - 436, лядвенцю рогатого Аякс, Гелон - 482, 468, стоколосу безостого Всеслав, Марс - 467, 386, пажитниці: багаторічної Руслана, Айтера - 725, 788, вестервольдської Тиверська - 1108, костриці: червоної мінливої Касандра - 429, тонколистої Барва - 444, мітлиці тонкої Юнона - 372, житняку гребінчастого Петрівський - 393 кг/га, що в порівнянні з контролем більше на 34-63% у бобових трав та на 110-204% у злакових трав.

2. Розроблено способи поліпшення посівних якостей насіння, зокрема сили росту, схожості, маси 1000 зернівок багаторічних злакових трав та насіння бобових трав на 5-10, 5-8 та 3-10%.

Список бібліографічних посилань

1. Антонів С.Ф., Корнійчук О.В., Колісник С.І., Олянюк В.А., Запрута О.А. Насінництво й основи насіннєзнавства кормових культур: монографія; за ред. С.Ф. Антоніва. Вінниця: ТОВ «Твори», 2022. 292 с.

2. Бугайов В.Д., Антонів С.Ф. Сучасні технології виробництва насіння багаторічних трав. Посібник українського хлібороба. T. 1. С. 156-161.

3. МакрушинМ.М. Насінництво польових культур. К.: Урожай. 1994. 204 с.

4. Бабич А.О. Кормові і лікарські рослини в XX-XXI століттях. К.: Аграрна наука. 1996. 822 с.

5. Антонів С.Ф., Колісник С.І., Когут В.Ф., Коновальчук В.В. Шляхи підвищення насіннєвої продуктивності конюшини лучної в умовах Лісостепу і Полісся. Вісник аграрної науки. 2003. №3. С. 43-46.

6. Вожегова Р.А., Голобородько С.П., Тищенко О.Д., Гальченко Н.М. та ін. Агробіологічні основи вирощування насіння багаторічних трав в умовах регіональної зміни клімату в Південному Степу України. Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС. 2008. 150 с.

7. Antoniv S.F., Kolisnyk S.I., Zapruta O.A. Formation of seed productivity and sowing qualities of red clover seed depending on the effect of lime, mineral and water-soluble fertilizers. Agricultural Science and Practice. 2018. Vol. 5. №3. P. 27-32.

8. DancikJ. Pestovanie dateliny lucnej. Praha: Ustav vedeckotechnikych intormacii pro zemectelstvi. 1981. 141 s.

9. Настенко В.Ф., Микитенко А.П. Семеноводство кормовых культур. К.: Урожай. 1974. 88 с.

10. Черняускас Г.М., Жемайтис В.Е., Пиворюнас Ю.А. Выращивание многолетних кормовых трав на семена. Л.: Колос, 1977. 272 с.

11.Зінченко Б.С., Дробець П.Т., Мацьків Й.І. та ін. Довідник по виробництву насіння багаторічних трав. Київ: Урожай, 1990. 232 с.

12. Погоржельская Л.Б., Мышко Р.А., Демиденко Д.М. и др. Промышленная технология возделывания семян многолетних трав. Минск: Ураджай. 1988. 152 с.

13.Зінченко Б.С., Дробець П.Т., Мацьків Й.І. та ін. Багаторічні трави в інтенсивному кормо виробництві. Київ: Урожай, 1991. 190 с.

14. Varba P. Producerea semintelor de plante furajere. Cereale Plante Tehn., 1984., 36,1 s. 40-46 (Виробництво насіння кормових трав в Румунії).

15. Walton, P.D. Production and Management of Cultivated Forages. Front Cover. Reston Publishing Company. 1983. Forage plants. 336 p.

References

1. Antoniv S.F., Korniichuk O.V., Kolisnyk S.I., Olianiuk V.A., Zapruta O.A. (2022). Nasinnytstvo y osnovy nasinnieznavstva kormovykh kultur: monohrafiia [Seed breeding and the basics of seed science of forage crops: monograph]. Vinnytsia, TOV «Tvory», 292 p. [in Ukrainian].

2. Buhaiov V.D., Antoniv S.F. Suchasni tekhnolohii vyrobnytstva nasinnia bahatorichnykh trav [Modern technologies of seed production of perennial grasses]. Posibnyk ukrainskoho khliboroba [Ukrainian farmer's guide], vol.1, pp. 156-161 [in Ukrainian].

3. Makrushyn M.M. (1994). Nasinnytstvo poliovykh kultur [Seed production of field crops]. Kyiv, Urozhai, 204 p. [in Ukrainian].

4. Babych A.O. (1996). Kormovi i likarski roslyny v XX-XXI stolittiakh [Fodder and medicinal plants in XX-XXI centuries]. Kyiv, Ahrarna nauka, 822 p. [in Ukrainian].

5. Antoniv S.F., Kolisnyk S.I., Kohut V.F., Konovalchuk V.V. Shliakhy pidvyshchennia nasinnievoi produktyvnosti koniushyny luchnoi v umovakh Lisostepu i Polissia [Ways of increasing the seed productivity of meadow clover in the conditions of the Forest-Steppe and Polissia]. Visnyk ahrarnoi nauky [Herald of Agrarian Science], 2003, no. 3, pp. 43-46 [in Ukrainian].

6. Vozhehova R.A., Holoborodko S.P., Tyshchenko O.D., Halchenko N.M. et al. (2008). Ahrobiolohichni osnovy vyroshchuvannia nasinnia bahatorichnykh trav v umovakh rehionalnoi zminy klimatu v Pivdennomu Stepu Ukrainy [Agrobiological basics of growing seeds of perennial grasses in conditions of regional climate change in the Southern Steppe of Ukraine]. Kherson, OLDI-PLIuS, 150 p. [in Ukrainian].

7. Antoniv S.F., Kolisnyk S.I., Zapruta O.A. Formation of seed productivity and sowing qualities of red clover seed depending on the effect of lime, mineral and water-soluble fertilizers. Agricultural Science and Practice, 2018, vol. 5, no. 3, pp. 27-32.

8. Dancik J. (1981). Pestovanie dateliny lucnej. Praha, Ustav vedeckotechnikych intormacii pro zemectelstvi, 141 s. [in Czech].

9. Nastenko V.F., Mykytenko A.P. (1974). Semenovodstvo kormovykh kultur [Seed production of fodder crops]. Kyiv, Urozhai, 88 p. [in Russian].

10. Cherniauskas H.M., Zhemaitis V.E., Pyvoriunas Yu.A. (1977). Vyrashchivaniye mnogoletnikh kormovykh trav na semena [Growing perennial fodder grasses for seeds]. Leningrad, Kolos, 272 s. [in Russian].

11. Zinchenko B.S., Drobets P.T., Matskiv Y.I. et al. (1990). Dovidnyk po vyrobnytstvu nasinnia bahatorichnykh trav [1990]. Kyiv, Urozhai, 232 p. [in Ukrainian].

12. Pogorzhelskaia L.B., Myshko R.A., Demidenko D.M. et al. (1988). Promyshlennaya tekhnologiya vozdelyvaniya semian mnogoletnikh trav [Industrial technology of growing seeds of perennial grasses]. Minsk, Uradzhai, 152 p. [in Russian].

13. Zinchenko B.S., Drobets P.T., Matskiv Y.I. et al. (1991). Bahatorichni travy v intensyvnomu kormo vyrobnytstvi [Perennial grasses in intensive feed production]. Kyiv, Urozhai, 190 p. [in Ukrainian].

14. Varba P. Producerea semintelor de plante furajere. Cereale Plante Tehn., 1984, vol. 36, no., pp. 40¬46 [in Romanian].

15. Walton, P.D. Production and Management of Cultivated Forages. Front Cover. Reston Publishing Company, 1983, 336 p.

Размещено на Allbest.ru