Настриг немитої вовни та показники продуктивності баранів-плідників таврійського типу асканійської тонкорунної породи різного походження
Аналіз основних показників м’ясної та вовнової продуктивності баранів-плідників таврійського типу асканійської тонкорунної породи. Закономірності взаємозв’язку між настригом немитої вовни та показниками продуктивності з урахуванням походження тварин.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 19.12.2023 |
Размер файла | 19,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Настриг немитої вовни та показники продуктивності баранів-плідників таврійського типу асканійської тонкорунної породи різного походження
Корбич Н.М. - к.с.-г.н.,
доцент кафедри технології виробництва продукції тваринництва,
Херсонський державний аграрно-економічний університет
Комплексним показником загального рівня вовнової продуктивності овець є настриг немитої вовни (маса руна), настриг митої вовни і співвідношення між ними у відсотках - вихід чистого волокна. Ці три характеристики складають основу кількісного рівня продуктивності овець.
Метою роботи було проведення аналізу основних показників м'ясної та вовнової продуктивності баранів-плідників таврійського типу асканійської тонкорунної породи для встановлення закономірностей взаємозв'язку між настригом немитої вовни та показниками продуктивності з урахуванням походження тварин.
Встановлено, що барани-плідники лінії 100 мали найнижчі показники живої маси у розрізі трьох груп, вищими показниками характеризувалися барани-плідники лінії 0517. Так різниця між тваринами з настригом немитої вовни до 9,0 кг склала 3,1 кг, або 3,29%, настригом немитої вовни 9,1-10,0 кг - 4,0 кг, або 3,76% та з настригом немитої вовни 10,1 кг і більше- 1,5 кг, або 12,5%.
Найнижчі показники виходу митого волокна відмічено в баранів-плідників різного походження з настригом немитої вовни до 9,0 кг, які коливалися від 51,0%у баранів-плідників лінії 0517 до 58,8% у баранів-плідників лінії 375. У розрізі всіх дослідних груп вищі показники виходу митого волокна відмічено в баранів-плідників лінії 100 з настригом немитої вовни 10,1 кг і більше, які склали 65,2%.
У баранів-плідників 100 лінії різниця між мінімальним та максимальним значенням настригу митої вовни склала 1,2 кг, або 18,1%, у баранів-плідників лінії 375 відповідно 1,3 кг, що становить 20,3% та у групі баранів-плідників лінії 0517 різниця відповідно склала 1,6 кг, або 24,2%.
Пропонується направити селекційно-племінну роботу з баранами-плідниками таврійського типу різного походження на покращення показників живої маси та виходу митого волокна, що вплине також на фізико-механічні властивості тонкої вовни, збільшення економічних показників та загальний стан вівчарства.
Ключові слова: барани-плідники, настриг немитої вовни, походження, таврійський тип, фізико-механічні властивості вовни.
Korbych N.M. Shearing of unwashed wool and productivity indicators of feeding rams of the Tavrian type of the Askaniya thin-corned breed of different origin
A comprehensive indicator of the general level of wool productivity of sheep is the shearing of unwashed wool (fleece weight), the shearing of washed wool and the ratio between them in percentages - the yield of pure fiber. These three characteristics form the basis of the quantitative level of productivity of sheep
The purpose of the work was to conduct an analysis of the main indicators of meat and wool productivity of breeding rams of the Taurian type of the Askanian fine-wool breed in order to establish the regularities of the relationship between unwashed wool shearing and productivity indicators, taking into account the origin of the animals.
It was established that breeder rams of line 100 had the lowest indicators of live weight in the section of three groups, higher indicators were characterized by breeder rams of line 0517. Thus, the difference between animals with unwashed wool sheared up to 9.0 kg was 3.1 kg, or 3.29%, unwashed wool shearing 9.1-10.0 kg - 4.0 kg, or 3.76% and with unwashed wool shearing 10.1 kg and more - 1.5 kg, or 12.5%.
The lowest rates of washed fiber yield were noted in breeder rams of various origins with unwashed wool sheared up to 9.0 kg, which ranged from 51.0% in breeder rams of line 0517 to 58.8% in breeder rams of line 375. In terms of all research groups, the highest indicators of the yield of washedfiber were noted in breeder rams of the 100 line with unwashed wool shears of 10.1 kg and more, which amounted to 65.2%.
In breeder rams of the 100 line, the difference between the minimum and maximum value of shearing ofwashed wool was 1.2 kg, or 18.1%, in breeder rams of the 375 line, respectively, 1.3 kg, which is 20.3%, and in the group of rams of breeders of the 0517 line, the difference was 1.6 kg, or 24.2%, respectively.
It is proposed to direct selection and breeding work with breeder rams of the Tauri type of different origins to improve live weight indicators and the yield of washed fiber, which will also affect the physical and mechanical properties of fine wool, increase economic indicators and the general state of sheep breeding.
Key words: breeding rams, shearing of unwashed wool, origin, Taurian type, physical and mechanical properties of wool.
Постанова проблеми
настриг немитої вовни показник продуктивності баран
Основною серед галузей сільського господарства в Україні - є галузь тваринництва, яка формує близько 35% від загальної кількості валового продукту. Дана галузь забезпечує населення високоякісними, натуральними, дієтичними або калорійними продуктами харчування та є постачальником сировини для м'ясо-молочного виробництва і добрив для аграрних підприємств [1, с. 133; 2. с. 20].
Виробництво вовни високої якості - є головною метою та специфічною особливістю галузі вівчарства. Комплексним показником загального рівня вовнової продуктивності овець є настриг немитої вовни (маса руна), настриг митої вовни і співвідношення між ними у відсотках - вихід чистого волокна. Ці три характеристики складають основу кількісного рівня продуктивності овець [3, с. 1].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вівчарство є невід'ємною частиною світового сільськогосподарського виробництва, що спричинено широкою різноманітністю продуктивних можливостей і адаптивною здатністю овець. Степову зону України можна вважати зоною вівчарства, оскільки тут зосереджено понад 75% овець від загальної їх кількості. Цьому сприяє наявність великих площ сільськогосподарських угідь, тривалий період пасовищного утримання, дешеві концентровані корми та велика кількість відходів від переробки продукції рослинництва. Слід відмітити, що вівці серед інших сільськогосподарських тварин, найменше потребують спеціального догляду, споживають практично всі види рослинності, перетворюючи її на корисні для людини продукти - молоко і молочні продукти, м'ясо, вовну, жир тощо [4, с. 186].
Вівці таврійського типу асканійської тонкорунної породи характеризуються доброю пристосованістю до природних умов Півдня України, мають міцну конституцію, Середні показники живої маси баранів-плідників становлять 115-135 кг (мах. 183 кг), вівцематок 55-65 кг (мах. 105 кг), Настриг митої вовни баранів-плідників становить - 7-9 кг (найвищі показники 12-13 кг), у вівцематок - 3,5-3,8 кг [5, с. 29].
Встановлено, що розведення овець з тониною вовни 21-22 та 23-24 мкм є оптимальним у відношенні рівня вовнової продуктивності, забезпечує більш високий відсоток збереження ягнят до відлучення з бажаною живою масою, що, у результаті, впливає на економічну ефективність розведення мериносів [6, с. 92].
Порівнюючи показники довжини вовни з урахуванням настригу митої вовни встановлено, що тварини всіх дослідних груп які мали більший настриг митого волокна характеризувалися і більшою довжиною вовни. Так, у групі баранів-плід- ників та вівцематок вона становила 10,0 см, у баранчиків 12,6 та ярок - 11,5 см. Різниця з мінімальним значенням відповідно склала, 0,4, 0,6, 0,8 та 0,9 см [7, с. 87].
Постановка завдання. Метою роботи було проведення аналізу основних показників м'ясної та вовнової продуктивності баранів-плідників таврійського типу асканійської тонкорунної породи для встановлення закономірностей взаємозв'язку між настригом немитої вовни та показниками продуктивності з урахуванням походження тварин. Групи формувалися на основі розподілу баранів-плідників за настригом немитої вовни з урахуванням походження. Дослідні групи було сформовано наступним чином: І група - настриг немитої вовни до 9,0 кг; ІІ група - 9,1-10,0 кг та ІІІ група - 10,1 і більше кг.
Для досліджень використано показники продуктивності одержані під час проведення бонітування баранів-плідників дослідного господарства «Асканія-Нова» наступних заводських ліній:
Лінія барана 0517об'єднує баранів-плідників і вівцематок, одержаних від використання баранів породи австралійський меринос з племінного стада «Анама». Специфіка лінії барана № 0517 за продуктивністю: великі показники за живою масою і відмінна якість вовни. Лінія має значну перспективу в зв'язку з селекційною роботою з створення нового продуктивного типу овець за унікальним поєднанням високих показників живої маси тварин та видатного рівня вовнової продуктивності.
Лінія барана 375 об'єднує баранів-плідників і вівцематок, пов'язаних за походженням з австралійськими племінними стадами «Воллінар» і «Поркс». Продуктивна специфіка лінії: крупна величина, підвищена складчастість шкіри і густота вовни, велика довжина штапелю, білий жиропіт, відмінна звивистість вовни і оброслість тулуба тварин.
Лінія барана 100. вихідне поголів'я цієї лінії було представлено вівцями аска- нійської породи традиційного типу. У даний час вона включає нащадків, одержаних від поєднання овець різного походження з племінних стад Австралії та лінійними групами таврійського типу овець племзаводу «Червоний чабан». Продуктивна специфіка сучасної лінії така: крупна величина тварин, великі показники довжини вовни, підвищена щільність руна, відмінні якості вовни. У роботі використано наступні заводські лінії овець:
Лінія барана 0517об'єднує баранів-плідників і вівцематок, одержаних від використання баранів породи австралійський меринос з племінного стада «Анама». Специфіка лінії барана № 0517 за продуктивністю: великі показники за живою масою і відмінна якість вовни. Лінія має значну перспективу в зв'язку з селекційною роботою з створення нового продуктивного типу овець за унікальним поєднанням високих показників живої маси тварин та видатного рівня вовнової продуктивності.
Лінія барана 375 об'єднує баранів-плідників і вівцематок, пов'язаних за походженням з австралійськими племінними стадами «Воллінар» і «Поркс». Продуктивна специфіка лінії: крупна величина, підвищена складчастість шкіри і густота вовни, велика довжина штапелю, білий жиропіт, відмінна звивистість вовни і оброслість тулуба тварин.
Лінія барана 100. вихідне поголів'я цієї лінії було представлено вівцями аска- нійської породи традиційного типу. У даний час вона включає нащадків, одержаних від поєднання овець різного походження з племінних стад Австралії та лінійними групами таврійського типу овець племзаводу «Червоний чабан». Продуктивна специфіка сучасної лінії така: крупна величина тварин, великі показники довжини вовни, підвищена щільність руна, відмінні якості вовни [8].
Виклад основного матеріалу дослідження
Встановлено, що барани-плід- ники лінії 100 мали найнижчі показники живої маси у розрізі трьох груп, вищими показниками характеризувалися барани-плідники лінії 0517. Так різниця між тваринами з настригом немитої вовни до 9,0 кг склала 3,1 кг, або 3,29%, настригом немитої вовни 9,1-10,0 кг - 4,0 кг, або 3,76% та з настригом немитої вовни 10,1 кг і більше - 1,5 кг, або 12,5%.
Таблиця 1Середні показники живої маси баранів-плідників
Лінія |
Показники |
Настриг немитої вовни, кг |
|||
настриг немитої вовни до 9,0 кг |
настриг немитої вовни 9,1-10,0 кг |
настриг немитої вовни 10,1 кг і більше |
|||
100 |
X ± У |
91,3±4,89 |
102,3±1,11 |
118,5±3,50 |
|
S |
6,43 |
1,53 |
4,95 |
||
Cv,% |
7,04 |
1,49 |
4,18 |
||
375 |
X ± У |
92,7±4,89 |
105,3±0,89 |
123,3±6,22 |
|
S |
6,43 |
1,15 |
9,02 |
||
Cv,% |
6,94 |
1,10 |
7,31 |
||
0517 |
X ± У |
94,0±4,00 |
106,3±3,56 |
120,0±2,67 |
|
S |
5,66 |
4,73 |
3,46 |
||
Cv,% |
6,02 |
4,44 |
2,89 |
Аналіз показників настригу немитої вовни у розрізі поділу груп з урахуванням походження наведено в таблиці 2.
Встановлено, що вищі показники настригу немитої вовни за всіма групами відмічено у баранів-плідників лінії 0517. Їх перевага над баранами-плідниками лінії 100 (першої групи) становила 0,6 кг, або 6,0%. Незначна різниця виявлена між тваринами другої групи відповідних ліній, яка склала 0,2 кг, або 2,0%. Значну перевагу відмічено між баранами-плідниками з настригом немитої вовни 10,1 кг і більше. Так, різниця за настригом немитої вовни між баранами-плідниками лінії 0517 та 100 склала 1,3 кг, що становить 11,4%. Барани-плідники лінії 375 займали проміжне значення за настригом немитої вовни, яке коливалося від 8,7 до 10,9 кг з урахуванням поділу на групи.
Одним із основних показників, що характеризує вовнову продуктивність є вихід митого волокна. Це відношення митої вовни до немитої виражене у відсотках. Аналіз даної ознаки у баранів-плідників дослідних груп наведено в таблиці 3.
Таблиця 2Показники настригу немитої вовни баранів-плідників
Лінія |
Показники |
Настриг немитої вовни, кг |
|||
настриг немитої вовни до 9,0 кг |
настриг немитої вовни 9,1-10,0 кг |
настриг немитої вовни 10,1 кг і більше |
|||
100 |
X ± &. |
8,3±0,60 |
9,8±0,76 |
10,1±0,10 |
|
S |
0,85 |
1,03 |
0,14 |
||
Cv,% |
9,19 |
10,51 |
1,40 |
||
375 |
X ± &. |
8,7±0,80 |
9,7±0,82 |
10,9±1,93 |
|
S |
1,08 |
1,16 |
2,52 |
||
Cv,% |
12,43 |
11,99 |
23,15 |
||
0517 |
X ± &. |
8,9±0,30 |
10,0±0,64 |
11,4±1,36 |
|
S |
0,42 |
0,84 |
1,76 |
||
cv,% |
4,29 |
8,41 |
15,50 |
Таблиця 3Показники виходу митого волокна баранів-плідників
Лінія |
Показники |
Вихід митого волокна,% |
|||
настриг немитої вовни до 9,0 кг |
настриг немитої вовни 9,1-10,0 кг |
настриг немитої вовни 10,1 кг і більше |
|||
100 |
X ± S. |
58,4±6,71 |
61,2±0,36 |
65,2±0,90 |
|
S |
8,73 |
0,50 |
1,27 |
||
Cv,% |
14,96 |
0,82 |
1,95 |
||
375 |
X ± S. |
58,8±2,29 |
58,2±1,71 |
58,0±2,29 |
|
S |
3,09 |
2,25 |
3,04 |
||
Cv,% |
5,26 |
3,86 |
5,25 |
||
0517 |
X ± S. |
51,0±1,35 |
63,3±0,44 |
58,9±5,82 |
|
S |
1,91 |
0,58 |
8,21 |
||
Cv,% |
3,75 |
0,91 |
13,94 |
Встановлено, що вищі показники настригу немитої вовни за всіма групами відмічено у баранів-плідників лінії 0517. Їх перевага над баранами-плідниками лінії 100 (першої групи) становила 0,6 кг, або 6,0%. Незначна різниця виявлена між тваринами другої групи відповідних ліній, яка склала 0,2 кг, або 2,0%. Значну перевагу відмічено між баранами-плідниками з настригом немитої вовни 10,1 кг і більше. Так, різниця за настригом немитої вовни між баранами-плідниками лінії 0517 та 100 склала 1,3 кг, що становить 11,4%. Барани-плідники лінії 375 займали проміжне значення за настригом немитої вовни, яке коливалося від 8,7 до 10,9 кг з урахуванням поділу на групи.
Основним та об'єктивним показником, що характеризує вовнову продуктивність є настриг митої вовни, розмір якого визначають за результатами зважування немитої та митої вовни до та після миття в мильно-содовому розчині. Аналіз показників настригу митої вовни баранів-плідників наведено в таблиці 4.
Таблиця 4Показники настригу митої вовни баранів-плідників
Лінія |
Показники |
Настриг митої вовни, кг |
|||
настриг немитої вовни до 9,0 кг |
настриг немитої вовни 9,1-10,0 кг |
настриг немитої вовни 10,1 кг і більше |
|||
100 |
X ± У |
5,4±0,33 |
6,0±0,43 |
6,6±0,13 |
|
S |
0,48 |
0,60 |
0,04 |
||
Cv,% |
8,85 |
10,01 |
0,64 |
||
375 |
X ± У |
5,1±0,53 |
5,6±0,46 |
6,4±1,40 |
|
S |
0,69 |
0,63 |
1,83 |
||
Cv,% |
13,55 |
11,29 |
28,70 |
||
0517 |
X ± У |
5,0±0,29 |
6,3±0,43 |
6,6±0,28 |
|
S |
0,40 |
0,56 |
0,37 |
||
Cv,% |
7,99 |
8,93 |
5,65 |
Аналіз таблиці показав, що в баранів-плідників з вищими показниками настригу немитої вовни відмічено і вищі показники настригу митої вовни не зважаючи на різне походження. Так, у баранів-плідників 100 лінії різниця між мінімальним та максимальним значенням настригу митої вовни склала
1.2 кг, або 18,1%, у баранів-плідників лінії 375 відповідно 1,3 кг, що становить 20,3% та у групі баранів-плідників лінії 0517 різниця відповідно склала 1,6 кг, або 24,2%.
У межах поділу груп за настригом немитої вовни певної закономірності не виявлено, та мінімальне значення настригу митої вовни склало 5,0 кг (лінія 0517) та максимальне - 6,6 кг (ІІІ група -лінія 100 та 0517).
У роботі проведено оцінку основних фізико-механічних властивостей вовни, зокрема природної довжини вовни. Встановлено, що в групі баранів-плідників з настригом немитої вовни до 9,0 кг різниці за довжиною вовни не виявлено і вона склала 12,8 см. У групі баранів-плідників з настригом немитої вовни до 9,1-10,0 кг коливалася від 12,8 до 13,5 см, з настригом немитої вовни 10, 1 кг відповідно від
12.2 до 14,3 см.
У розрізі груп за походженням встановлено, що вищі показники довжини вовни відмічено у баранів-плідників лінії 100, яка коливалася від 12,8 до 14,3 см. Різниця між максимальним та мінімальним значення довжини вовни у розрізі всіх груп склала 2,1 см, що становить 14,68%, дані показники характерні для баранів-плідників з настригом немитої вовни10,1 кг і більше.
Одним із завдань роботи було проведення аналізу тонини вовни баранів-плідників. Тонина вовни - це поперечний діаметр вовни. Згідно градації тонини вовни виділяють 13 якостей від 32 до 80. Тонка вовна характеризується від 60 до 80 якості, що відповідає 23,1-14,5 мкм.
Дослідні барани-плідники мали тонину вовни від 21,7 до 24,5 мкм, що характерно 60 та 64 якості, яка відповідає нормативним вимогам до породи.
Аналіз тонини вовни у розрізі поділу груп за настригом немитої вовни показав, що барани-плідники з настригом немитої вовни до 9,0 кг мали лише тонину вовни 60 якості, барани-плідники двох інших груп 64 та 60 якості.
Висновки і пропозиції
Направити селекційно-племінну роботу з барана- ми-плідниками таврійського типу різного походження на покращення показників живої маси та виходу митого волокна, що вплине також на фізико-механічні властивості тонкої вовни, збільшення економічних показників та загальний стан вівчарства.
Список використаної літератури
1. Канівець Х.О., Коробченко А.О., Проценко С.В., Работинський А.М., Левченко М.В. Тенденції розвитку галузі тваринництва в умовах цифрової трансформації Таврійський науковий вісник 2021. Вип. 121. С. 133-139.
2. Ведмеденко О.В. Тваринництво, як життєва позиція здорової нації матеріалами Філософські обрії сьогодення: матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції. Херсон : ХДАЕУ, 2021. С. 20-21.
3. Нежлукченко Н.В., Носкова А.М., Нежлукченко Т.І. Показники жиропоту та селекційних ознак продуктивності овець асканійської тонкорунної породи таврійського типу. Науковий вісник «Асканія-Нова». URL: http://ascaniansc.in.ua/ images/122020
4. Нежлукченко Т.І., Нежлукченко Н.В., Заруба К.В., . Рубцов І. О. Формування продуктивних якостей овець асканійської тонкорунної породи таврійського типу залежно від походження Вісник Сумського національного аграрного університет. Серія «Тваринництво». 2021. Вип. 4 (47), с. 186-190.
5. Яковчук В.С., Яковчук Г.О. Продуктивність та показники крові ярок асканійської тонкорунної породи Theoretical aspects of education development : the 3th International scientific and practical conference January 24-27, 2023. Warsaw, Poland. International Science Group. 2023. с. 29-35.
6. Заруба, К. В. Результативність різних варіантів підбору овець асканійської тонкорунної породи. Науковий вісник «Асканія-Нова. 2021. С. 88-99.
7. Буркат В.П. Вівчарство України / за ред. В.П. Бурката. Київ: Аграрна наука, 2016. 614 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вивчення впливу раннього використання 8-12 місячних ярок породи прекос у відтворенні стада на їх подальшу пожиттєву продуктивність у порівнянні з вівцематками інших строків першого запліднення. Ретроспективний аналіз вовнової продуктивності маток.
статья [28,3 K], добавлен 20.02.2014Опис практичного досвіду селекції молочного скотарства. Аналіз основних показників ознак молочної продуктивності корів голштинської породи залежно від типу інтенсивності формування організму. Вплив прискорених процесів під час росту на продуктивність.
статья [25,9 K], добавлен 07.11.2017Породи молочного напряму продуктивності України. Характеристика господарства "Полтаваплемсервіс", економічні показники діяльності. Організація відтворення та підвищення продуктивності стада. Селекційно-племінна робота в господарстві, її вдосконалення.
дипломная работа [2,9 M], добавлен 10.05.2013Аналіз рівня факторів продуктивності корів і валового виробництва молока методами аналітичного групування. Динаміка показників продуктивності молодняку методом укрупнення періодів, ковзної середньої, абсолютному приросту і способом найменших квадратів.
курсовая работа [633,5 K], добавлен 18.04.2011Характеристика червоної степової породи корів як породи молочної продуктивності. Основні характерні ознаки і якості тварин, фактори поширення. Жирність молока і продуктивність його виробництва. Оцінка витрат на утримання худоби, рентабельності розведення.
презентация [167,3 K], добавлен 26.12.2013Наукові основи підвищення продуктивності праці в рослинництві. Показники продуктивності праці в рослинництві та методика їх визначення. Шляхи підвищення продуктивності праці в рослинництві. Природн-економічні умови сільськогосподарського виробництва.
курсовая работа [70,6 K], добавлен 08.12.2008Поняття про види продуктивності лісу, аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів. Система заходів по підвищенню продуктивності лісів. Заходи щодо підвищення продуктивності лісів, які впливають на деревостан. Доцільний напрямок коридорів цінних порід.
лекция [20,8 K], добавлен 22.09.2011Аналіз ефективності схрещування сучасних генотипів свиней зарубіжної та вітчизняної селекції, для підвищення м’ясної продуктивності молодняку. Аналіз енергії росту, основних відгодівельних, забійних і м’ясних якостей чистопородних та помісних тварин.
статья [25,4 K], добавлен 27.08.2017Аналіз рівня інтенсивності молочного скотарства, поголів’я, продуктивності тварин, забезпеченості корів кормами, продуктивності праці, собівартості молока і приплоду, прибутків і рентабельності. Резерви здешевлення виробництва продукції скотарства.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 28.05.2012Роль нормованої годівлі жеребців-плідників у забезпеченні їх відтворної здатності та якості потомства. Потреба жеребця в поживних речовинах. Калорійність раціонів і розмір сім’япродукції. Раціони для жеребців-плідників верхових і рисистих порід.
курсовая работа [66,1 K], добавлен 10.05.2011Характеристика навчального стада за селекційними ознаками. Шляхи і методи удосконалення м'ясної та молочної продуктивності стада худоби симентальської породи. Вибір оптимального способу утримання корів. Розрахунок потоково-цехового виробництва молока.
курсовая работа [90,0 K], добавлен 01.04.2014Типоутворююча роль породи; класифікація та діагностичний аналіз типів лісу. Характеристика травостою та ґрунту смериково–ялицевої субучини. Визначення фактичної і потенціальної продуктивності насаджень, їх розподіл на корінні і похідні деревостани.
курсовая работа [349,3 K], добавлен 31.01.2014Система показників статистики тваринництва. Оцінка індексів продукції тваринництва та чинників, що на неї впливають. Ряди розподілу, їх графічне зображення. Кореляційний аналіз продуктивності корів і чинників, що її формують. Поняття рангової кореляції.
курсовая работа [321,4 K], добавлен 15.03.2014Економічна суть продуктивності праці і її роль в підвищенні ефективності сільськогосподарського виробництва. Основні показники та фактори, кореляційний аналіз залежності продуктивності праці від енергоозброєності та фондоозброєності підприємства.
курсовая работа [201,4 K], добавлен 02.02.2010Статеві органи баранів і цапів. Будова сім’яникового мішка, сім’яника і його придатка. Кривавий і безкровний методи кастрації. Показання до неї. Техніка виконання операції. Підготовка тварини до неї, способи фіксації. Профілактика кастраційний ускладнень.
реферат [565,4 K], добавлен 18.10.2014Види і породи забійних тварин Велика рогата худоба. Історія одомашнення. Створення порід. Основні породи корів, свиней. Вівці, кози, коні, кролі, свійська птиця, кури, качки, гуски, індики. Характеристика м’яса забійних тварин.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 04.06.2008Класифікації молочної худоби. Будова та структура вимені. Вимоги до екстер’єру корів бажаного (модельного) типу. Оцінка корів-первісток української чорно-рябої молочної породи за екстер’єром у ТОВ "Владана" та ТОВ АФ "Косівщинська" Сумського району.
статья [30,1 K], добавлен 02.07.2016Велика рогата худоба на домашній фермі. Особливості порід молочного, м'ясного та комбінованого напряму продуктивності. Отримання молочної продукції. Свинарство в особистому господарстві. Породи свиней, їх м'ясна, беконна, напівсальна, сальна відгодівля.
реферат [7,4 M], добавлен 14.10.2010Загальні відомості про походження свиней, класифікація їх сучасних порід за напрямом продуктивності. Визначення валового виробництва м'яса і необхідної кількості молодняку для постановки в цех дорощування. Розрахунок поголів'я свиноматок, кнурів, поросят.
курсовая работа [39,5 K], добавлен 16.03.2013Організаційно-економічна характеристика сільськогосподарського підприємства. Виявлення резервів покращення екстенсивного використання його ресурсів. Аналіз рівня та динаміки продуктивності праці у галузі рослинництва. Обґрунтування шляхів її підвищення.
курсовая работа [89,6 K], добавлен 08.10.2014