Наслідки антропогенного впливу на популяційні процеси хребетних тварин

Дослідження особливостей динаміки чисельності популяцій шкідників та антропогенного впливу на популяційні процеси хребетних тварин. Визначення циклічності у динаміці чисельності мишовидних гризунів, яка пов’язана з ендогенними регулюючими факторами.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 29.12.2023
Размер файла 21,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний аграрно-економічний університет

Наслідки антропогенного впливу на популяційні процеси хребетних тварин

Семенюк С.К. - к.б.н., доцент,

Козичар М.В. - к.с.-г.н., доцент,

Аграрії Херсонської області стурбовані тим, що в окремі роки чисельність мишовидних гризунів буває надзвичайно високою і до 10 процентів урожаю знищується на полях. Проаналізовано особливості динаміки чисельності популяцій шкідників. Визначено циклічність у динаміці чисельності мишовидних гризунів, яка представлена трирічними циклами, пов'язаними з ендогенними регулюючими факторами. Встановлено пряму популяційну кореляцію динаміки досліджуваних гризунів від середньої температури повітря та зворотну від кількості опадів. Розглянуто методи контролю чисельності гризунів. Профілактичний захист посівів від мишоподібних гризунів заснований на прогнозі фаз динаміки популяцій у кожному регіоні із сезонною завчасністю. Кожна фаза динаміки популяцій характеризується просторовою структурою, типом та щільністю поселень, інтенсивністю розмноження, темпами розвитку молодняку, комплексом морфо-фізіологічних ознак. Є три способи боротьби з гризунами. Перший спосіб - хімічний. Є багато різновидів хімічних отрут, які активно діють та вбивають шкідників. Застосовувати отруту треба дуже обережно, оскільки вона може вбивати інші види тварин. Другий спосіб - механічний. При правильній обробці ґрунту руйнуються нірки гризунів та їх кормові запаси. Пропонується самий надійний метод боротьби зі шкідниками - біологічний. У порівнянні з родентицидами, які представляють певну небезпеку для теплокровних тварин і людини, зараз популярними засобами боротьби з гризунами є біологічні препарати. Вони створені на основі штамів бактерії Salmonella enteritidis var.

В роки досягнення піку чисельності популяційної хвилі мишовидних гризунів тварини мігрують на сусідні території. Якщо це угіддя, безпечні для проведення сільськогосподарських робіт, постають питання боротьби з нашестям гризунів. Із трьох, описаних вище методів боротьби зі шкідниками полів, пропонується найменше застосовувати хімічні методи, а більше уваги приділяти біологічним.

Ключові слова: популяція, регуляція, чисельність, шкідники, методи.

Вступ

Постановка проблеми. Час від часу перед аграріями Херсонської області постає питання: чому на полях в той чи інший рік з'являється багато мишовидних гризунів? Особливу тривогу викликав стан чисельності дрібних шкідників у 2020 році.

Журналісти з обласного телебачення «Суспільне Херсон» поспілкувалися з фермерами, обласним департаментом розвитку сільського господарства та зрошення, науковцями і 16 серпня 2020 року в ефірі вийшов досить показовий сюжет.

У департаменті стверджували, що 10% урожаю 2020 року на полях Херсонщини знищили гризуни. Відповідно було заплановано протягом вересня провести дератизацію на сільськогосподарських землях.

Журналісти розбиралися, чому збільшилася чисельність мишовид- них та як борються із ними аграрії. Керівник фермерського господарства Сергій Кравець, який вирощує зернові культури, стверджував у відеосю- жеті, що тогоріч на полях побачив небувалу кількість гризунів. Востаннє пам'ятав таке років 12 тому. Борються із ними механічними способами. Більша частина гризунів, які були на полі, під час обробки ґрунту була знищена. А ще фермер звернув увагу, що у боротьбі з гризунами їм дуже допомогли птахи.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

антропогенний популяційний мишовидний гризун

В межах Херсонської області на полях здебільшого зустрічаються такі види гризунів як полівка звичайна (Microtus arvalis), полівка гуртова або степова, або соціальна (Microtus socialis), миша польова (Apodemus agrarius), миша курганцева (Musspicilegus) та інші.

Полівка звичайна (Microtus arvalis). Шкодить різним сільськогосподарським культурам: зерновим, зернобобовим, овочевим. У ґрунті звичайні полівки риють довгі і складні нори. Їх площа, глибина і конфігурація залежать від багатьох факторів, зокрема, від типу ґрунту, рослинного покрову, сезону і віку нори. Нори представляють собою систему підземних переплетених ходів з декількома продовольчими камерами і 1-2 гніздами. Гніздова камера звичайно розташована на глибинах, які перевищують 25 см, іноді до 50 см.

Статева зрілість настає у 16-22 денному віці. Вид розмножується у теплу пору року, іноді взимку у копицях. Одна самка може дати протягом року 88 особин приплоду. Вагітність триває 19-23 дні. В одному посліді 4-8, максимально до 13 дитинчат. Прибулі тваринки можуть приймати участь у розмноженні. Це залежить від погодних умов та району місцеперебування. Для групи характерні спалахи масового розмноження зі швидким відновленням чисельності після спаду [2].

Полівка гуртова або степова, або соціальна (Microtus socialis). Шкодить на пасовищах, полях і городах. Є переносником небезпечних інфекційних захворювань: чуми, туляремії, лептоспірозу, спірохетозів. Пошкоджує багато сільськогосподарських культур: пшеницю, ячмінь, багаторічні трави та інші види рослин. Поїдає висіяне насіння, зелені сходи, колосся і коріння. Завдає великої шкоди лісовим полезахисним смугам, обгризаючи кору молодих саджанців [7].

Миша польова (Apodemus agrarius). На відміну від полівок, у яких мордочки заокруглені а хвости коротенькі, у мишей мордочки подовжені, загострені. А у миші польової при довжині тіла 10-13 см, довжина хвоста досягає 70% від довжини тіла. Верх тіла забарвлений в рудувато-охристий, рудувато-бурий або рудувато-коричневий кольори. По центру спинки проходить ясна і чітка чорна або коричнева смуга. Животик світлий, білястий.

Польовій миші властива висока екологічна пластичність, яка дозволяє адаптуватися до антропогенно порушеного середовища за допомогою різноманітних популяційних, в тому числі поведінкових, механізмів [1].

Миша курганцева (Musspicilegus). Характерною особливістю курганцевої миші є осінній збір більших запасів корму на зиму (5-10 кг колосків зернових культур, насіння злакових і інших видів бур'янів) і спорудження над ними земляних курганів близько 1 м в діаметрі та 0,5 м заввишки. Такий курганчик будує тільки одна пара мишей, яка згодом «обживає» його всією родиною. Курганчик миші будують тільки тоді, коли для них на полях достатньо їжі. Вони не тільки підбирають колоски з землі, але і підіймаються за ними на рослину [4].

Формулювання цілей. Метою дослідження є аналіз особливостей динаміки чисельності мишовидних гризунів в умовах півдня України, створення своєчасного прогнозу фаз коливання чисельності популяцій гризунів різних видів. До основних завдань можна віднести наступні: дослідження відомих способів боротьби з гризунами; аналіз наслідків антропогенного впливу на популяційні процеси хребетних тварин; пропозиції надійних методів боротьби зі шкідниками.

Методологічною основою дослідження є загальнотеоретичні методи проведення наукових досліджень, завдяки яким стає можливим вирішення проблемних наукових задач та завдань.

Виклад основного матеріалу

Обласна влада зайнялася питаннями дератизації. Для цього розробили спеціальну інструкцію, оскільки нашестя гризунів торкнулося не тільки зернових. Страждали поля із соняшником та кукурудзою. Директор департаменту сільського господарства Олександр Паливода пропонував всім разом протягом вересня провести протруєння полів, інакше в разі розрізнених дій, миші будуть перебігати з одного поля на інше.

Ми висловили свою думку відносно чисельності мишовидних гризунів та засобів боротьби з ними спочатку у відеосюжеті обласного телебачення «Суспільне Херсон», а потім виступили по цьому питанню на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Екологічні проблеми навколишнього середовища та раціонального природокористування в контексті сталого розвитку» до дня пам'яті доктора сільськогосподарських наук, професора Пилипенка Юрія Володимировича [6].

Багаторічний моніторинг динаміки чисельності мишовидних гризунів Чорноморського заповідника показав, що на заповідних територіях відбуваються періодичні коливання чисельності мишовидних гризунів [5].

Залежно від періоду коливань, виділяють 3 цикли: короткочасний, десятирічний та піввіковий. В динаміці чисельності зимових видів помітна циклічність відсутня. Зіставлення наявних метеорологічних даних (з 1936 р.) з даними динаміки чисельності дрібних ссавців (1977-2001 рр.) показало, що у динаміці погодних чинників є циклічність, аналогічна десятилітнім та півстолітнім циклам коливань чисельності дрібних ссавців. Приблизно з десятирічною циклічністю відбуваються зміни річної кількості опадів, тривалості морозного періоду. Через кожні 40-50 років у нашому регіоні спостерігаються багаторічні посухи, які закінчуються бурхливим компенсаційним періодом.

Іншими авторами достовірно визначено циклічність у динаміці чисельності мишовидних гризунів, яка представлена трирічними циклами, пов'язаними з ендогенними регулюючими факторами. Встановлено пряму популяційну кореляцію динаміки досліджуваних гризунів від середньої температури повітря та зворотну від кількості опадів. Кліматичні зміни при цьому служать зовнішніми ритмоводіями, циклічність яких має відносну сталість, що надає стійкості ендогенним згасаючим популяційним циклам гризунів [3].

Крім того, особливість популяційної організації мишовидних гризунів полягає в тому, що коливання їх чисельності підлаштовується до одних і тих же життєво важливих зовнішніх синхронізаторів через значну еколо- го-фізіологічну близькість видів. У зв'язку з чим значення фаз, періодів і потужностей циклів динаміки чисельності цих гризунів розділені в часі.

Дуже важливо скласти своєчасно прогноз фаз динаміки популяції мишоподібних гризунів та небезпеки втрат урожаю. Профілактичний захист посівів від мишоподібних гризунів заснований на прогнозі фаз динаміки популяцій у кожному регіоні із сезонною завчасністю. Кожна фаза динаміки популяцій характеризується просторовою структурою, типом та щільністю поселень, інтенсивністю розмноження, темпами розвитку молодняку, комплексом морфо-фізіологічних ознак.

Складаючи восени прогноз, насамперед встановлюють сформовану фазу динаміки популяцій, потім зіставляють її зі станом популяцій навесні цього року і восени минулого року, а також аналізують агрокліматичну обстановку протягом минулих та поточних сезонів року. Наприклад, якщо порівняно з весною минулого року спостерігається наростання чисельності гризунів, а екологічна ситуація восени поточного року сприятлива для їх розмноження, то наступного року така тенденція збережеться. Однак при цьому треба враховувати, що фактичний стан популяції може змінюватися внаслідок впливу умов перезимівлі та ранньої весни. Тому навесні прогноз, складений восени, необхідно уточнити. Зазвичай використовують таку схему прогнозування:

- Восени минулого року - фаза депресії, восени цього року - депресія; прогноз на наступний рік - вихід із депресії, якщо зимівля та рання весна будуть сприятливими для популяції.

- Восени минулого року - фаза депресії, восени цього року - вихід із депресії; прогноз на наступний рік - фаза розселення, якщо зима та весна будуть оптимальними. При екстремальних умовах перезимівлі та ранньої весни може знову настати фаза депресії (уточнюється навесні).

- Восени минулого року відзначалася фаза виходу з депресії, восени цього року - фаза розселення; на наступний рік прогнозують масове розмноження, якщо це зона стійкої шкідливості. За несприятливих умов зими та ранньої весни може зберегтися фаза розселення.

У зонах помірної та слабкої шкоди зимові періоди та рання весна практично щороку обмежують розмноження гризунів. Пік, а потім спад чисельності, настає після масового розмноження внаслідок посухи літнього періоду, несприятливої зимівлі та інших екстремальних умов [9].

Аграріїв хвилює питання, як протистояти проти навали маленьких шкідників. Є три способи боротьби з гризунами. Перший спосіб - хімічний. Є багато різновидів хімічних отрут, які активно діють та вбивають шкідників. Проте використовувати отруту треба дуже обережно, оскільки вона може вбивати інші види тварин.

Другий спосіб - механічний. При правильній обробці ґрунту руйнуються нірки гризунів та їх кормові запаси. Як приклад можна привести вище згадуваного керівника фермерського господарства Сергія Кравця.

На нашу думку самий надійний метод боротьби зі шкідниками - біологічний. У порівнянні з родентицидами, які представляють певну небезпеку для теплокровних тварин і людини, зараз популярними засобами боротьби з гризунами є біологічні препарати. Вони створені на основі штамів бактерії Salmonella enteritidis var. Issatschenko (названа на честь російського мікробіолога Бориса Ісаченко (1871-1948), який виділив цю бактерію з трупів щурів і надав її опис). Ці бактерії викликають у мишоподібних небезпечне захворювання - черевний мишачий тиф. Найвідоміші бактеріальні препарати - Бактороденцид, Бактероденцид. Бактороденцид можна розсівати по полю з літака, дельтаплана, сівалки, машинами для внесення мінеральних добрив, розкидати вручну тощо.

Не дивлячись на наші пропозиції відносно використання біологічного способу боротьби з нашестям гризунів, в Херсонській області почали фіксувати випадки трагічної загибелі диких тварин у природі. 24 лютого 2021 року на Херсонщині з'ясовують обставини загибелі близько 200 птахів у біосферному заповіднику «Асканія-Нова». Масову загибель птахів, серед них - червонокнижних, зафіксували у вівторок 23 лютого. Про це повідомили у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України. Зокрема, на території заповідника знайшли загиблих 47 червонокнижних огорів та 62 крякви. У дендропарку загинули: канюк, або зимняк - 3 особини, граки - 75 та галки - 42. Про масову загибель птахів повідомив директор заповідника Віктор Гавриленко.

Ймовірною причиною загибелі птахів називають отруєння речовиною із вмістом «Бродіфакуму», що застосовують аграрії під час обробки довколишніх фермерських господарств. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України звернулося до Національної поліції України та доручило Державній екологічній інспекції України вжити заходів щодо з'ясування причин загибелі птахів. Такі випадки вже були в січні 2021 року в «Асканії-Нова». Так, за тиждень загинуло 218 «червонокнижних» сірих журавлів. Однією з версій слідчих є те, що журавлі могли харчуватися зерном, обробленим хімікатами, яке посіяно фермерами на полях для боротьби з гризунами. Як зазначалося, територія, де вони могли б знайти отруту, дуже масштабна. Журавель щодня пролітає кілька десятків кілометрів, кажуть орнітологи.

На п'ятій Міжнародній науково-практичній конференції «Екологічні проблеми навколишнього середовища та раціонального природокористування в контексті сталого розвитку» [8] нами були затронуті питання щодо проблеми функціонування лісомисливського господарства окупованої частини Херсонської області. Наразі відомо, що великі площі лісів та сільськогосподарських угідь усіяні мінами та іншими боєприпасами та шкідливими речами. Людська діяльність на цих небезпечних територіях тепер довгий час буде обмежена. Вплив людини на тваринний світ буде мінімізований.

Висновок

У питаннях боротьби з нашестям гризунів виявлено випадки загибелі птахів внаслідок отруєння зерном, обробленим хімікатами. При хімічному аналізі виявлено речовину із вмістом «Бродіфакуму», що застосовують аграрії під час обробки довколишніх фермерських господарств. На відміну від хімічних методів протистояння, що представляють певну небезпеку для теплокровних тварин і людини, зараз популярними засобами боротьби з гризунами є біологічні препарати. Відомі бактеріальні препарати Бактороденцид та Бактероденцид, що створені на основі штамів бактерії Salmonella enteritidis var. Issatschenko викликають у мишоподібних небезпечне захворювання - черевний мишачий тиф. При цьому препарати безпечні для теплокровних тварин. Окрім біологічного методу боротьби з гризунами дієвим є ще один - механічний. Під час обробки полів руйнуються нірки гризунів та їх кормові запаси. Чисельність популяцій шкідників відчутно знижується.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Видовий склад шкідників цукрових буряків. Вивчення ґрунтово-кліматичних особливостей лісостепу України. Розробка системи захисту цукрових буряків від бурякових блішок, листкової бурякової попелиці. Аналіз впливу інсектицидів на чисельність шкідників.

    дипломная работа [3,0 M], добавлен 19.10.2013

  • Загальна характеристика та видовий склад комах родини короїдів. Характеристика хвойних дерев Плужнянського лісництва. Дослідження видового складу стовбурових та польових комах-шкідників родини Ipidae у лісництві. Заходи боротьби зі шкідниками.

    дипломная работа [4,8 M], добавлен 12.06.2011

  • Кози — представники дрібної рогатої худоби. Одна з найважливіших особливостей цих тварин, що є їхньою головною перевагою, — це невимогливість щодо раціону та умов утримання. Біологічні та продуктивні особливості тварин. Молочні, пухові, вовняні породи.

    реферат [1,9 M], добавлен 09.07.2008

  • Економічний зміст і об’єкт бухгалтерського обліку. Завдання обліку тварин на вирощуванні і відгодівлі. Організація первинного обліку по рахунку 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі". Організація синтетичного і аналітичного обліку тварин. Особливості

    курсовая работа [104,2 K], добавлен 17.11.2005

  • Алгоритм клінічного обстеження сільськогосподарчих тварин на фермі. Основні методики лабораторних досліджень. Опис методів фіксації тварин, проведення їх ветеринарного обстеження та лікування, а також особливості ведення відповідної документації.

    отчет по практике [40,8 K], добавлен 27.05.2015

  • Умови виникнення інфекційних хвороб тварин, залежність сприйнятливості тварин до інфекції від стану імунітету та неспецифічних чинників захисту. Вірусний трансмісивний гастроентерит свиней. Респіраторні кишкові захворювання в промисловому виробництві.

    контрольная работа [218,9 K], добавлен 20.07.2015

  • Економічна діяльність сільськогосподарських підприємств. Виробничо-економічна та природно-економічна характеристика. Облік тварин на вирощіванні та відгодівлі. Сінтетичний та аналітичний облік. Порядок проведення інвентарізації та переоцінки тварин.

    курсовая работа [31,9 K], добавлен 03.01.2009

  • Види і породи забійних тварин Велика рогата худоба. Історія одомашнення. Створення порід. Основні породи корів, свиней. Вівці, кози, коні, кролі, свійська птиця, кури, качки, гуски, індики. Характеристика м’яса забійних тварин.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 04.06.2008

  • Розміщення та зоогігієнічна оцінка господарства. Санітарно-гігієнічна оцінка кормів і умов годівлі тварин у господарстві. Оцінка санітарних умов літнього утримання тварин. Зоогігієнічна оцінка та пропозиції по умовам догляду та експлуатації тварин.

    курсовая работа [39,8 K], добавлен 23.06.2011

  • Потреба у кальцію та фосфору для жуйних, у моногастричних і птиці. Мінеральні кальцієво-фосфорні добавки у раціонах годівлі тварин. Вплив мінеральних речовин на функціональну продуктивність тварин. Балансування раціонів за вмістом фосфору і кальцію.

    курсовая работа [37,5 K], добавлен 24.11.2013

  • Ріпак як найбільш поширена олійна культура з родини капустяних. Характеристика найбільш небезпечних шкідників ярого ріпаку, етапи та особливості їх розвитку. Захисні заходи по знищенню чисельності найбільш небезпечних видів, визначення їх ефективності.

    дипломная работа [1,3 M], добавлен 28.07.2011

  • Підготовка силосних споруд. Регулювання вологості силосу. Технологічні процеси його заготівлі та їх механізація. Бактеріальні препарати у консервуванні кормів. Технології силосування у полімерні мішки. Розрахунок річної потреби в кормах для тварин.

    курсовая работа [44,2 K], добавлен 25.03.2011

  • Попереднє знайомство з твариною. Фізіологічні властивості шкіри. Дослідження серцево-судинної системи, дихання, органів травлення, сечової та нервової систем. Отримання сироватки крові. Визначення каротину в сироватці крові і його клінічне значення.

    курсовая работа [42,9 K], добавлен 11.02.2013

  • Забезпечення високої репродуктивної здатності корів і тривалого продуктивного використання як проблеми молочного скотарства. Зв’язок між продуктивністю, репродуктивною функцією, підвищення резистентності тварин до акушерських, гінекологічних захворювань.

    статья [39,5 K], добавлен 18.08.2013

  • Використання методів генної інженерії і біотехнології в діагностуванні захворювань тварин. Комплексна оцінка діагностики інфекційних захворювань за полімеразно-ланцюговою реакцією та переваги способу. Види патологій тварин та виділення збудника хвороби.

    реферат [31,8 K], добавлен 23.11.2010

  • Значення, перелік і застосування нітратів у сільськогосподарському виробництві. Хімічні властивості отруйних речовин. Шляхи їх надходження в організмі. Клінічні симптоми отруєння тварин різних видів. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів тваринництва.

    курсовая работа [36,9 K], добавлен 23.12.2013

  • Захворювання тварин: хвороба Ньюкасла, туберкульоз, віспа, пастерельоз, рикетсійній кератокон'юктивіт та туляремія. Епізоотична ситуація, патогенез та патологічні зміни, симптоми та інкубаційний період, лабораторна діагностика та диференційний діагноз.

    реферат [430,9 K], добавлен 26.07.2009

  • Основи годівлі сільськогосподарських тварин. Загальна характеристика, класифікація, хімічний склад, види та біологічна цінність кормів, їх значення у годівлі тварин. Особливості підготовки і способи згодовування коренебульбоплодів та баштанних культур.

    курсовая работа [38,1 K], добавлен 07.10.2010

  • Застосування нітратів та нітритів, їх фізичні й хімічні властивості. Умови, що сприяють отруєнню. Шляхи надходження в організм. Патогенез, патолого-анатомічна картина, клінічні симптоми отруєння тварин. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів тваринництва.

    контрольная работа [227,0 K], добавлен 23.03.2017

  • Особливості відтворення молочної худоби. Розвиток розведення порід тварин в Україні. Орієнтовний добовий раціон для дійних корів по періодах року. Організація утримання тварин на підприємстві. Технологічна схема виготовлення сухих молочних продуктів.

    курсовая работа [76,1 K], добавлен 01.04.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.