Оцінка зразків сафлору красильного (Carthamus tinctorius L.) за елементами продуктивності

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національна академія аграрних наук України

Інститут олійних культур

Оцінка зразків сафлору красильного (Carthamus tinctorius L.) за елементами продуктивності

Т.В. Махова,

О.В. Якубенко,

Л.О. Макаренко,

А.І. Сорока

Анотація

Представлені результати дослідження кількісних показників зразків сафлору красильного за елементами продуктивності. В умовах Запоріжжя досліджувані зразки за елементами продуктивності показали кращі результати за такими показниками як кількість бічних гілок - 11,67 шт., кількість кошиків на рослині - 18,80 шт., діаметр кошику - 27,20 мм, кількість листків на рослині - 33,00 шт. За результатами досліджень виділено зразки сафлору красильного, які мають врожайність з однієї рослини від 4,42 до 38,47 г, вміст олії в насінні від 12,86 до 34,38%. За величиною насіння виділено зразок 157/1 UE0900046 з масою 1000 насінин - 56,14 г та сорт Лагідний UE0900052 - 56,37 г. Зразки 129/к UE0900045 та 157/1 UE0900046 мали найбільший врожай насіння з однієї рослини - 27,10 та 38,47 г.

Ключові слова: зразок, сафлор красильний, врожайність, елемент продуктивності, олійність.

Annotation

Evaluation of carthamus tinctorius (Carthamus tinctorius L.) Samples by elements of productivity

T.V. Makhova, O.V. Yakubenko, L.O. Makarenko, A.I. Soroka, Institute of oilseed crops of the National academy of agrarian sciences of Ukraine

Safflower (Carthamus tinctorius) is a rare oil crop that originated in the "fertile crescent" region, which includes Mesopotamia and Lebanon. One only species of the Carthamus genus, known as Carthamus palaestinus, is commonly used for agricultural purposes. The study of safflower genetics is currently focused on molecular technologies. Researchers have developed sets of molecular markers to identify specific traits such as flower color caused by flavonoids, oil content, drought and salinity resistance, and their location in the genome was revealed. Safflower is a resilient and promising crop for southern Ukraine, as it can withstand drought, high summer temperatures, and cool spring temperatures. It is also resistant to salinity. In fact, experiments have been conducted in the semi-deserts of Turkey, where safflower was cultivated using saline wastewater. Surprisingly, the use of these saline waters did not negatively affect the oil content or other plant traits.

This technology shows promise for growing safflower for biodiesel production. To ensure future success in safflower breeding, it is important to study the promising genetic material in collections. Researchers analyze safflower collections for variability and donor properties of various traits, including color, fruit and seed production, head diameter, 1000 seed weight, petal yield, oil content, oleic acid content, and growing season length. Significant phenotypic diversity has been observed for important agronomic traits, such as plant height (60.08-121.48 cm), number of heads per plant plant (8.7-80.4), seeds per head (15-42.05), and seed yield per plant (4.8551.02 g). Selection varieties with high oil percentages up to 45%, such as Montola 2001, have shown promising results, as well as varieties with high levels of oleic acid (e.g., Morlin), linoleic acid, alpha-tocopherols, and phenolic glucosides. The composition of safflower oil varies among samples, with up to 13 fatty acids detected. Linoleic acid is the most abundant (58.8% to 82.6%), followed by oleic (7.3% to 22.8%) and palmitic acids (4.8% to 8.8%). The cultivation technology greatly influences safflower yields. Research has developed a yield model that demonstrates an average maximum residue amplitude of only 0.27 tons per hectare. In Romania, foliar feeding techniques were employed to determine safflower's production potential and develop cultivation elements. The study found that the use of non-fertilized options, regardless of the tillage system or genotype, did not significantly impact productivity. However, when three technological factors of production were combined, significant differences in yields were observed. In Kazakhstan, a biologized technology of organic farming has been developed, which increases safflower yields by 26.6635.38% compared to traditional methods. This approach also results in high oil content, ranging from 30.0% to 39.95%. Phytomeliorative role of safflower in improving agrophysical, agrochemical and biological indicators of dark chestnut soils has been proven. These studies provide evidence of the potential of safflower cultivation.

Additionally, qualitative indicators such as plant height, seed oiliness, and oil composition were also studied. Sample 157/1 UE0900046 and variety Lagidnyi UE0900052 in 2012 and 2013 had the largest mass of 1000 seeds - 50.44 g and 55.00 g in 2012, and 50.44 g and 55.24 g in 2013, respectively. In 2016, sample 157/1 UE0900046 again had the largest mass of 1000 seeds, 41.50 g. In 2022, the weight of 1000 seeds of Sonachny UE0900017 and 157/1 UE0900046 samples was 55.17 g and 56.14 g, respectively. Summarizing observations on the weight of 1000 seeds, it turned out that the consistently large seed has the 157/1 UE0900046 sample. Productivity was calculated as the yield from one plant. In 2012 - 2013, sample 129/k UE0900045 showed the highest yield from one plant: 27.10 g and 9.90 g, respectively. In 2016, sample 157/1 UE0900046 stood out with the highest yield - 11.78 g. Also, this sample had the highest yield from one plant in 2016 - 38.47 g. The highest oil content in 2012 and 2016 was in sample 129/k UE0900045 - 34.38% and 32.65%, respectively; in 2013 the Soniachnyi variety UE0900017 - 26.66%; in 2016 sample 157/1 UE0900046 - 31.98%. Summarizing the results of four years of research in the conditions of Zaporizhzhia, sample 157/1 UE0900046 was the best, which had high productivity components: the weight of 1000 seeds was 47.2g, the yield per plant was 17.98g. However, the highest number of branches, heads and head diameter indicate a high yield potential for sample 129/k UE0900045. Comparing the obtained actual results of safflower yield elements in the Zaporizhzhia zone with world indicators from other studies, it was determined that the studied material in the conditions of Zaporizhzhia was inferior in oil content to that in foreign studies, where up to 45% oil in the seeds was observed. In other world studies, higher productivity components were found in individual samples of safflower, for example, up to 80 branches and up to 50 g of seeds per plant. However, these studies were not conducted for several years like ours and therefore they may have exceptional results. The research indicated that the weather conditions in 2016 were unfavorable for safflower cultivation. In other years, the weather conditions were more or less favorable for cultivation, with 2022 being the best year. In particular, the conditions of 2016 were too wet for a dry crop, and there was a significant incidence of Septoria disease, which significantly affected the yield potential. Based on the results of research, it was found that samples of safflower have a yield per plant from 27.10 to 38.47 g, the seed oil content from 26.66 to 34.38%. Samples 129/k UE0900045 and 157/1 UE0900046 were selected with a seed yield of 27.10 g and 38.47 g, respectively. The oil content of these samples was also high, 129/k UE0900045 - 34.38%, 157/1 UE0900046 - 31.98%.

Вступ

Сафлор (Carthamus tinctorius L.) малопоширена олійна культура походженням з «родючого місяця» (Месопотамія та Ліван) (Hassani SMR et al. 2020). На сільськогосподарські цілі зазвичай використовують лише цей вид роду, який походить від Carthamus palaestinus (Chapman M.A., Burke J.M. 2007). Для вивчення генетики та у якості донорів окремих ознак залучають і інші види роду Carthamus (Kuyuk F et al. 2021). Вивчення генетики сафлору відбувається зараз в основному з застосуванням молекулярних технологій (Pearl S.A., Burke J.M., 2014; Yue B., et al. 2008). Було знайдено набори молекулярних маркерів до окремих ознак: забарвлення квіток, обумовлених флавоноїдами (Tu Y. 2018), вміст олії в насінні (Xiang N. 2019), стійкість проти посухи і засолення (Hussain M. 2016) та встановлено їх розташування у геномі.

Сафлор дуже витривала і перспективна культура для півдня України. Вона добре переносить посуху, високі літні, прохолодні, весняні температури, стійкий проти засолення. Проведено досліди щодо вирощування сафлору з застосуванням стічної засоленої води в умовах напівпустель Туреччини. З'ясувалось, що використання цих засолених вод не має негативного впливу на олійність та інші показники рослин (Falizi N. 2020). Використання цієї технології для вирощування сафлору на біодизель визнано перспективним.

Для майбутнього успіху селекції культури необхідно мати вивчений і перспективний вихідний матеріал колекцій. Колекції сафлору вивчають на мінливість та донорські властивості окремих ознак: забарвлення квітки, кількість кошиків на рослині, кількість насіння з рослини, діаметр кошика, маса 1000 насінин, врожайність з рослини та врожайність пелюсток з рослини (Wang P. 2018); вміст олії в насінні, олеїнової кислоти, лушпинність та вегетаційний період (Rampure N. 2014); висота рослини, олійність, маса насіння з однієї рослини (Jia D. 2020). В колекціях встановлено фенотипове різноманіття важливих агрономічних ознак, таких як висота рослини (60,08-121,48 см), кількість кошиків на рослині (8,7-80,4 шт.), кількість насіння у кошику (15,0042,05 г) і врожайність насіння з рослини (4,85-51,02 г) (Ali F. 2021). Найвищі селекційні показники встановлено у селекційних сортів за відсотком олії 45%, високим вмістом олеїнової кислоти (сорт Montola 2001), з високим вмістом лінолевої кислоти (сорт Morlin) та альфа-токоферолів і фенольних глюкозидів (Johnson R. 1999). У більшості зразків визначають до 13 жирних кислот, головним чином лінолеву (58,8-82,6%), олеїнову (7,3-22,8%) і пальмітинову кислоти (4,8-8.8%) (Arslan Y., Hacioglu B. 2018).

Для селекції сафлору залучають класичні традиційні методи та біотехнологічні інструменти (Golkar P., Karimi S. 2019; Pahlavani M.H. et al. 2007). Широко використовують інтрогресію від диких родичів з прямим та непрямим відбором у нащадків, причому непрямий відбір за компонентами цвітіння та врожайності насіння в умовах дефіциту води був найбільш ефективним для підвищення врожайності насіння (Shafiei-Koij F. 2019).

Отримання високих врожаїв сафлору у значній частині залежить від технології вирощування. Так, при вивченні технологій вирощування сафлору була розроблена модель врожайності, яка показала максимальну амплітуду залишків у середньому - 0,27 т/га (Vozhehova R. et al. 2019). Для визначення виробничого потенціалу сафлору, культивованого в умовах Румунії та розробку елементів технології, було залучено та вивчено позакореневе підживлення. Встановлено, що при використанні неудобрених варіантів, незалежно від системи обробітку ґрунту та вирощуваного генотипу, різниця продуктивності несуттєва, тоді як при поєднанні трьох технологічних факторів виробництва відмінності були достовірними та дуже суттєвими (Dobrinoiu R. et al. 2011). В умовах Казахстану було розроблено біологізовану технологію органічного землеробства, яка підвищує врожайність сафлору в порівнянні з традиційною технологією на 26,66-35,38%, при високому вмісті олії 30,0-39,95%. Доведено фітомеліоративну роль сафлору в поліпшенні агрофізичних, агрохімічних і біологічних показників темно-каштанових ґрунтів (Nasiyev B. et al. 2022).

Усі ці дослідження показують можливості культури сафлору красильного. В Україні селекцією сафлору займаються лише в Інституті олійних культур Національної академії аграрних наук України (далі - ІОК НААН). Так, зокрема, вивчається наявна колекція сафлору та поповнюється база даних за важливими ознаками. Вирощування зразків в погодних умовах різних років дає матеріал для виділення найкращих джерел господарських ознак.

Метою нашого дослідження була оцінка в умовах Запоріжжя перспективних зразків сафлору красильного з колекції ІОК НААН та виділення ознак, які впливають на продуктивність.

Матеріали та методи досліджень. Матеріалом дослідження слугували зразки з колекції сафлору красильного ІОК НААН. Досліди проводили на дослідному полі ІОК НААН у 2012, 2013, 2016 та 2022 рр. Посів сафлору розміщували по пару. Передпосівну культивацію проводили на глибину 6-8 см. За період вегетації провели три ручних прополювання рослин сафлору красильного. Зразки висівали рядковим способом з міжряддям 35 см на дворядкових ділянках 2 м в довжину.

Протягом вегетаційного періоду на всіх ділянках проводили біометричні вимірювання кожного зразка. Їх проводили з п'яти рослин з середини ділянки. Оцінку насіння, якостей насіння здійснювали згідно ДСТУ (DSTU 7577:2014 Nasinnya olijne. Vyznachennya vmistu oliyi metodom ekstrakciyi v aparati Soksleta, 2014; DSTU 30418-96 Masla rastytelnn. Metod opredelenya zhyrnokyslotnogo sostava, 2014). Проведено фенологічні спостереження зразків сафлору красильного. Статистичну обробку даних проводили за методикою Б.А. Доспехова (Dospehov 1979).

продуктивність насіння олія сафлор красильний

Результати досліджень та їхнє обговорення

У 2012 р. було проаналізовано зразки сафлору красильного (Carthamus tinctorius L.) і виділено п'ять зразків, які показали кращі результати серед інших. Ці зразки були задіяні в подальшому дослідженні.

За допомогою кількісних показників можна оцінити потенціал врожайності культури. Під кількісними показниками ми розуміємо наступні елементи продуктивності: висота рослини, кількість бічних гілок, кількість кошиків на рослині, кількість листків на рослині, врожайність насіння з однієї рослини, діаметр кошику та маса 1000 насінин. Також було проаналізовано такий важливий для промислового використання показник як вміст олії в насінні. Досліджені показники елементів продуктивності сафлору красильного представлені у таблиці 1.

У 2012 р. за отриманими результатами відмічено, що зразок 129/к UE0900045 характеризувався в середньому найвищими складовими продуктивності: кількість бічних гілок - 9,33 шт., кількість кошиків на рослині - 17,11 шт., діаметр кошику - 25,20 мм, кількість листків на рослині - 31,00 шт. Найменшими показниками характеризувався зразок 157/1 UE0900046: кількість бічних гілок - 6,33 шт., кількість кошиків на рослині - 16,33 шт., діаметр кошику - 25,60 см, кількість листків на рослині -21,33 шт. Висота рослин цього зразка становила 59,33 см.

Інші зразки сафлору красильного, які вивчалися, були майже на одному рівні: висота рослин - 70,00-73,00 см, кількість бічних гілок - 4,67-7,17 шт., кількість кошиків на рослині - 8,00- 12,33 шт., діаметр кошику - 22,00-27,20 см, кількість листків на рослині - 27,33-29,33 шт. (табл.1, рис. 1).

Найбільша маса 1000 насінин була у сорту Лагідний UE0900052 - 55,00 г та у зразка 157/1 - 50,44 г. Інші дослідні зразки мали масу 1000 насінин - 42,8147,62 г (табл. 1, рис. 2). Діаметр кошику сафлору красильного був більшим у сорту Лагідний UE0900052 і становив 27,20 мм, також не поганим показником характеризувався зразок Медовый (149/3) UE0900039 - 26,30 мм. Інші зразки мали діаметр кошику від 22,00 до 25,60 мм (рис. 1).

У 2013 р. зразок 129/к UE0900045 також характеризувався кращими результатами. Так, висота рослин цього зразку в середньому становила 84,20 см, кількість бічних гілок - 11,00 шт., кількість кошиків на рослині - 18,80 шт., діаметр кошику - 26,60 мм, кількість листків на рослині - 32,60 шт., у порівнянні з іншими досліджуваними зразками (табл. 1, рис. 1).

Рис. 1. Варіювання ознаки «діаметр кошика» у деяких зразків сафлору красильного у різні роки (2012, 2013, 2016, 2022 рр.)

Сорт Лагідний UE0900052 цього року виявився найменш продуктивним. Так, кількість бічних гілок на рослині становила - 7,00 шт., кількість кошиків на рослині - 9,80 шт., діаметр кошику - 24,80 мм, кількість листків на рослині - 27,80 шт. але маса 1000 насінин була найбільшою - 55,24 г (табл. 1, рис. 1, 2).

Рис. 2. Варіювання ознаки «маса 1000 насінин» у деяких зразків сафлору красильного у різні роки (2012, 2013, 2016, 2022 рр.)

Зразок 157/1 UE0900046 та сорт Лагідний UE0900052 у 2012 р. та 2013 р. мали найбільшу масу 1000 насінин: у 2012 р. - 50,44 г та 55,00 г, відповідно, а у 2013 р. - 50,44 г та 55,24 г, відповідно (рис. 2).

У 2016 р. зразок 129/к UE0900045 виявив високий потенціал продуктивності: висота рослин 79,20 см кількість бічних гілок - 9,20 шт., кількість кошиків на рослині - 15,00 шт., діаметр кошику - 23,00 мм. Зразок 157/1 UE0900046 характеризувався найменшим проявом досліджених ознак: висота рослини - 61,20 см, кількість бічних гілок - 3,80 шт., кількість кошиків на рослині - 8,60 шт., діаметр кошику - 22,80 мм, кількість листків на рослині - 22,10 шт., однак маса 1000 насінин цього зразку була найбільшою - 41,50 г. Всі інші досліджені зразки мали майже однакові показники за діаметром кошику та масою 1000 насінин (табл.1, рис.1, 2).

Таблиця 1

Показники елементів продуктивності сафлору красильного (2012, 2013, 2016, 1022)

У 2022 р. виділено зразки з великим насінням: Солнячний UE0900017 та 157/1 UE0900046, у яких маса 1000 насінин становила 55,17 г та 56,14 г, відповідно. Цього року у зразка 129/к UE0900045 маса 1000 насінин була найменшою - 42,09 г. Узагальнюючі спостереження за масою 1000 насінин виявили, що стабільно велике насіння має зарок 157/1 UE0900046 (табл. 1, рис. 2).

У 2022 р. найвищі показники продуктивності демонстрував зразок Медовый (149/3) UE0900039. Висота рослин цього зразку становила 105,00 см, кількість бічних гілок - 11,67 шт., кількість кошиків на рослині - 16,00 шт., діаметр кошику - 24,47 мм.

Врожайність розраховували у вигляді врожаю з однієї рослини. У 20122013 рр. найбільшу врожайність з однієї рослини отримали у зразку 129/к UE0900045 - 27,10 г та 9,90 г, відповідно. У 2016 р. з найбільшим врожаєм виділився зразок 157/1 UE0900046 - 11,78 г. Також цей зразок мав найбільшу врожайність з однієї рослини і в 2016 р. - 38,47 г.

Найбільша олійність у 2012 р. та у 2016 р. була у зразку 129/к UE0900045 - 34,38% та 32,65%, відповідно; у 2013 р. у сорту Солнечный UE0900017 - 26,66%; у 2016 р. у зразку 157/1 UE0900046 - 31,98% (табл.1).

Узагальнюючи результати досліджень кількісних показників сафлору протягом чотирьох років в умовах Запоріжжя можна сказати, що найкращим виявився зразок 157/1 UE0900046, який мав високі складові продуктивності: масу 1000 насінин - 56,14 г, врожай з рослини - 38,47 г. Однак найбільша кількість бічних гілок, кількість кошиків на рослині та діаметр кошику вказують на високий потенціал врожайності також у зразку 129/к UE0900045.

Проведені дослідження показали, що зразки дещо поступаються іноземним зразкам сафлору красильного за показниками: висота рослин 60,08 - 121,18 см, кількість кошиків на рослині 15-42,05 шт., врожайність насіння з рослини 4,85-51,02 г (Ali F.,2021). Наші зразки за цими показниками мали такі результати: висота рослин 59,33-105,00 см, кількість кошиків на рослині 8,00-18,80 ш. врожайність насіння з рослини 2,62 - 38,41 г.

Зразки вітчизняної селекції також мали нижчі показники олійності, а саме 12,86-34,38%. До 45% олійності мали зразки сафлору красильного іноземної селекції (Johnson R. 1999). Селекційні зразки з Казахстану мали олійність 30,0039,95% (Nasiyev B. et al. 2022).

За результатами досліджень досліджуваних зразків сафлору красильного виділено зразки з підвищеним вмістом олії у насінні: 34,38% - 129/к UE0900045 та 31,98% - 157/1 UE0900046.

Виконані дослідження показали, що погодні умови 2016 р. були не сприятливими для вирощування сафлору красильного, про що свідчать показники продуктивності. У 2012 та 2013 рр. погодні умови виявилися більш сприятливими. Зокрема, занадто велика кількість опадів у 2016 р. сприяла розвитку захворюваності досліджуваних зразків сафлору красильного (септоріоз), що суттєво вплинуло на потенціал врожаю. Найкращими умовами для вирощування сафлору за нашими спостереженнями був 2022 р.

Висновки

За результатами досліджень встановлено, що:

- найбільша висота рослин сафлору красильного за роки досліджень була у зразків Медовый (149/3) UE0900039 та 129/к UE0900045 в 2022 р. і становила 105,00 см;

- найбільша кількість бічних гілок була у зразку Медовый (149/3) UE0900039 - 11,67 шт. у 2022 р. та зразку 129/к UE0900045 - 18,80 шт. у 2013 р.;

- найбільша кількість кошиків на рослині була у зразку 129/к UE0900045 - 18,80 шт. у 2013 р. та зразка Медовый (149/3) UE0900039 - 16,00 шт. у 2022 р.;

- діаметр кошику був найбільшим у сорту Лагідний UE0900052 - 27,20 мм в 2012 р., та у зразку 129/к UE0900045 - 26,60 мм у 2013 р.;

- зразки Сонячний UE0900017 та Медовый (149/3) UE0900039 у 2013 р. мали найбільшу кількість листків на рослині - 33,00 шт.;

- за величиною насіння виділено зразок 157/1 UE0900046 з масою 1000 насінин - 56,14 г у 2022 р. та сорт Лагідний UE0900052 - 56,37 г у 2013 р.;

- виділено зразки 129/к UE0900045 з врожаєм насіння 27,10 г у 2012 р. та зразок 157/1 UE0900046 - 38,47 г у 2022 р.;

- найбільшим вмістом олії в насінні характеризувалися зразки 129/к UE0900045 - 34,38% у 2012 р. та зразок 157/1 UE0900046 - 31,98% у 2022 р.

References

1. Ali F., Nadeem M.A., Habyarimana E., Altaf M.T., Barut M., Kurt C., Chaudhary H.J., Khalil I.H., Yildiz M., Comertpay G., Shahid M.Q., Baloch F.S. (2021) Identification of genetic basis associated with agronomic traits in a global safflower panel using genome-wide association study. Turkish Journal of Agriculture and Forestry 45 (6): 834-849

2. Arslan Y., Hacioglu B.T. (2018) Seed fatty acid compositions and chemotaxonomy of wild safflower (Carthamus L, Asteraceae) species in Turkey. Turkish Journal of Agriculture and Forestry 42 (1): 45-54

3. Chapman M.A., Burke J.M. (2007) DNA sequence diversity and the origin of cultivated safflower (Carthamus tinctorius L.; Asteraceae). Bmc Plant Biology 7

4. Dobrinoiu R, Jurcoane S, Danaila-Guidea S, Moraru M, Dumbrava M, Rosu A (2011) The impact of new technological approaches upon establishing production components and yield randament in Carthamus tinctorium L culture. Romanian Biotechnological Letters 16 (2): 6125-6134

5. Dospekhov B.A. (1979) Metodyka polevoho oputa.: Kolos

6. DSTU 7577:2014 Nasinnya olijne. vyznachennya vmistu oliyi metodom ekstrakciyi v aparati Soksleta: [Dejstvytelen ot 2014-01-01]. K: Derzhstandart Ukrayiny; 2014. 23

7. Falizi N.J., Madenoglu T.G., Kurttas Y.K., Meric K., Gurgulu H., Ozcakal E., Uremek N.C., Ballice L., Yuksel M., Saglam M., Kabay N. (2021) Production of biodiesel from safflower plant cultivated using membrane bioreactor (MBR) effluent discharged from wastewater treatment plant. Journal of Chemical Technology and Biotechnology 95 (3): 527-534

8. Golkar P., Karimi S. (2019) Safflower (Carthamus tinctorius L.) Breeding. Advances in Plant Breeding Strategies: Industrial and Food Crops 6: 537-575

9. Hassani S.M.R., Talebi R., Pourdad S.S., Naji A.M., Fayaz F. (2020) In-depth genome diversity, population structure and linkage disequilibrium analysis of worldwide diverse safflower (Carthamus tinctorius L.) accessions using NGS data generated by DArTseq technology. Molecular Biology Reports 47 (3): 2123-2135

10. Hussain M.I., Lyra D.A., Farooq M., Nikoloudakis N., Khalid N. (2016) Salt and drought stresses in safflower: a review. Agronomy for Sustainable Development 36

11. Jia D., Wang X., Hou X., Gu Y., Maimaitiyiming S., Liang H., Sun J., Shi B., Miao H., Li Q., Chen Y. (2020) Genetic Diversity of Phenotypic Characters 32 Germplasm Resources of Oil and Medicine Safflower. Xinjiang Agricultural Sciences 57 (10): 1775-1784

12. Johnson R.C., Bergman J.W., Flynn C.R. (1999) Oil and meal characteristics of core and non-core safflower accessions from the USDA collection. Genetic Resources and Crop Evolution 46 (6): 611-618

13. Kuyuk F., Aslan M., Ozbek O. (2021) Characterization of Genetic Diversity in Populations of Cultivated and Wild Safflower Species in the Genus Carthamus L. from Turkey as Revealed by ISSR. Biology Bulletin 48 (6): 693-704

14. Nasiyev B., Bushnev A., Zhanatalapov N., Bekkaliyev A., Zhylkybay A., Vassilina T., Shibaikin V., Tuktarov R. (2022) Initiation of safflower sowings in the organic farming system of Western Kazakhstan. Ocl-Oilseeds and Fats Crops and Lipids 29

15. Pahlavani M.H., Saeidi G., Mirlohi A.F. (2007) Genetic analysis of seed yield and oil content in safflower using F-1 and F-2 progenies of diallel crosses. International Journal of Plant Production 1 (2): 129-140

16. Pearl S.A., Burke J.M. (2014) Genetic diversity in carthamus tinctorius (asteraceae; safflower), an underutilized oilseed crop. American Journal of Botany 101 (10): 1640-1650

17. Rampure N.H., Majumdar P.N., Badere R.S. (2014) Genetic variability for morphological and biochemical characters in safflower (Carthamus tinctorius L.) Indian Journal of Genetics and Plant Breeding 74 (3): 353-361

18. Shafiei-Koij F., Majidi M.M., Mirlohi A., Saeidi G., Barthet V.J., Eskini S. (2019) The Use of Wild Relatives of Safflower to Increase Genetic Diversity for Fatty Acid Composition and Drought Tolerance. Crop Science 59 (5): 2118

19. Tu Y.H., Li D.Q., Fan L.J., Jia X.L., Guo D.D., Xin H.L., Guo M.L. (2018) DOXC-class 2-oxoglutarate-dependent dioxygenase in safflower: Gene characterization, transcript abundance, and correlation with flavonoids. Biochemical Systematics and Ecology 80: 14-20

20. Vozhehova R., Fedorchuk M., Kokovikhin S., Lykhovyd P., Nesterchuk V., Mrynskii I., Markovska O. (2019) Modeling Safflower Seed Productivity in Dependence on Cultivation Technology by the Means of Multiple Linear Regression Model // Journal of Ecological Engineering 20 (4): 8-13

21. Wang P., Hu Z., Hu X., Yang J., Guo L., Liu X. (2018) Cluster Analysis on Color Value and Yield-related Traits of Germplasm Resources in Safflower (Carthamus tinctorius L.). Journal of Plant Genetic Resources 19 (5): 857-864

22. Xiang N., Zhan W., Chen X., Huang W., Qin E., Li G., Yan X., Qin R. (2019) Association Analysis of Oil-related Traits with SSR Molecular Markers in Safflower. Journal of Plant Genetic Resources 20 (6): 1506-1516

23. Yue B., Vick B.A., Yuan W., Hu J. (2008) Mapping one of the 2 genes controlling lemon ray flower color in sunflower (Helianthus annuus L.). Journal of Heredity 99 (5): 564-567

Размещено на Allbest.Ru