Вплив засобів на основі інгібітору ароматази на відтворну здатність корів
Характеристика дії одноразового застосування препаратів на основі інгібіторів ароматази на основні біохімічних та гормональних показників крові корів. Встановлення їх ефективності за спонтанного прояву охоти та при застосуванні схем синхронізації.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 22.01.2024 |
Размер файла | 31,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Сумський національний аграрний університет
Вплив засобів на основі інгібітору ароматази на відтворну здатність корів
О.М. Чекан, канд. вет. наук, доцент
Анотація
Мікотоксин зеараленон є фітоестрогеновою речовиною, яка здатна порушувати функціонування органів статевої системи корів. При цьому виникає гіперестрогеновий стан, що веде до перегулів, багаторазових безрезультатних осіменінь та неплідності корів.
Метою роботи було дослідити вплив одноразового застосування препаратів на основі інгібіторів ароматази на основні біохімічні та гормональні показники крові корів, а також встановити їх ефективність за спонтанного прояву охоти та при застосуванні схем синхронізації.
Досліджено вплив одноразової дози інгібіторів ароматази на динаміку статевих гормонів корів, що безпосередньо впливають на формування домінантного фолікула та його овуляції. При цьому встановлено зниження естрадіолу у 1,56 раза, підвищення прогестерону у 1,67 раза, лютеїнізуючого гормону - у 1,29 раза, фолікулостимулюючого гормону - у 1,76 раза. При цьому встановлено дозрівання домінуючого фолікула та його овуляції при розмірі від 22 до 24 мм. Виявлено зміну біохімічних показників сироватки крові корів після застосування засобів на основі інгібітору ароматази. Встановлено тенденцію до відновлення рівня кальцію до 2,01±0,27 ммоль/л, фосфору - 1,1±0,41 ммоль/л, магнію - 0,87±0,11 ммоль/л, селену -1,0±0,1 ммоль/л. В той же час рівень креатиніну знизився у 1,2 раза, порівняно із хворими тваринами, показники печінкових трансфераз також мали тенденцію до зниження. Встановлено достовірне зниження показника сечовини крові у 1,69 раза, що вказує на відновлення білкового та ліпідного обміну. Досліджено показники запліднення корів за спонтанного прояву статевої охоти при застосуванні засобів на основі інгібіторів ароматази. При цьому заплідненість склала від 69,39 % у корів старше 5-ти років до 80,39 % - у корів після 1-го отелу. Встановлено позитивний вплив інгібіторів ароматази, введених перед застосуванням схем синхронізації охоти у корів, на розвиток домінантного фолікула, лютеогенез і появу нової хвилі розвитку фолікулів. Запліднення в середньому склало від 68,1 % до 76,42 %.
Ключові слова: КОРОВИ, ЗАПЛІДНЕННЯ, ІНГІБІТОРИ АРОМАТАЗИ, БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ, ЕСТРАДІОЛ, СИНХРОНІЗАЦІЯ ОХОТИ.
Abstract
THE EFFECT OF AROMATASES INHIBITOR-BASED PRODUCTS ON COW REPRODUCTIVE ABILITY
O. M. Chekan
Sumy National Agrarian University
Mycotoxin zearalenone is a phytoestrogenic substance that can disrupt the functioning of the organs of the reproductive system of cows. At the same time, a hyperestrogenic state occurs, which leads to overeating, multiple unsuccessful inseminations and infertility of cows.
The purpose of the research is to investigate the effect of a single application of drugs based on aromatase inhibitors on the main biochemical and hormonal parameters of the blood of cows, as well as to establish their effectiveness during spontaneous expression of desire and when applying synchronization schemes.
The effect of a single dose of aromatase inhibitors on the dynamics of sex hormones in cows, which directly affect the formation of the dominant follicle and its ovulation, was investigated. At the same time, a 1.56-fold decrease in estradiol, a 1.67-fold increase in progesterone, a 1.29-fold increase in luteinizing hormone, and a 1.76-fold increase in follicle-stimulating hormone were found. At the same time, the maturation of the dominant follicle and its ovulation at a size of 22 to 24 mm have been established. A change in the biochemical parameters of the blood serum of cows after the use of products based on an aromatase inhibitor was revealed. A tendency was established to restore the level of calcium to 2.01±0.27 mmol/l, phosphorus - 1.1±0.41 mmol/l, magnesium - 0.87±0.11 mmol/l, selenium -1.0± 0.1 mmol/l. At the same time, the level of creatinine decreased by 1.2 times compared to sick animals, the indicators of liver transferases also tended to decrease. A significant decrease in the blood urea index by 1.69 times was established, which indicates the restoration of protein and lipid metabolism.
The indicators of fertilization of cows with spontaneous manifestation of sexual desire when using agents based on aromatase inhibitors were studied. At the same time, the fertility rate ranged from 69.39% in cows older than 5 years to 80.39% in cows after the 1st calving.
A positive effect of aromatase inhibitors, introduced before the use of estrus synchronization schemes in cows, was established on the development of the dominant follicle, luteogenesis and the appearance of a new wave of follicle development. Fertilization averaged from 68.1% to 76.42%.
Keywords: COWS, FERTILIZATION, AROMATASE INHIBITORS, BIOCHEMICAL INDICATORS, ESTRADIOL, SYNCHRONIZATION OF HUNTING.
Традиційна модель фолікулогенезу протягом статевого циклу корів передбачає, що одна когорта антральних фолікулів в яєчнику починає рости на початку циклу, а домінантний фолікул фізіологічно утворюється в середній фолікулярній фазі: овуляція домінантного фолікула відбувається приблизно через 2 тижні після початку циклу. Проте більш сучасна модель розвинулася завдяки використанню серійної трансвагінальної ультрасонографії, яка дозволила детально охарактеризувати фолікулярну та лютеїнову динаміку шляхом ідентифікації остаточних опорних точок яєчників; тобто настання овуляції та виникнення фолікулярних хвиль (Baerwald et al., 2003).
Нестероїдний інгібітор ароматази летрозол інактивує фермент ароматазу (Yapura et al., 2011).
Летрозол є найчастіше використовуваним штучним інгібітором для індукції овуляції, і він успішно використовується при введенні між 3 і 7 днями фолікулярної фази у вигляді малих денних доз (2,5 або 5,0 мг/день) і великих одноразових доз (30 мг) (Badawy et al., 2007).
При дослідженні яєчників великої рогатої худоби одноразове застосування інгібітору ароматази не індукував регресію домінантного фолікула і не викликав збільшення вивільнення фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) (Yapura et al., 2018).
Повідомляється про подовжене фолікулярне домінування та підвищення секреції лютеїнізуючого гормону (ЛГ) при одноразовому та 3 -денному застосуванні інгібітору ароматази. Одноденне та багатоденне дозування продемонструвало подібні результати, тому використання одноденного протоколу слід розглядати як найбільш прийнятне. Краще розуміння ролі естрогену в контролі фолікулогенезу та впливу інгібіторів ароматази на функцію яєчників може призвести до розробки кращих протоколів для відновлення статевої функції у корів.
Мета дослідження - встановити вплив одноразового застосування препаратів на основі інгібіторів ароматази на основні біохімічні та гормональні показники крові корів, а також встановити їх ефективність за спонтанного прояву охоти та при застосуванні схем синхронізації..
Матеріали і методи. Об'єктом досліджень були корови, хворі на мікотоксикоз, спричинений зеараленоном.
Було відібрано 45 корів, хворих на хронічний мікотоксикоз (переважно зеараленон та деокисніваленол), поділено на три групи. Дозу 30 мг летрозолу застосовували один раз перорально в 1-й дослідній групі, коли домінантний фолікул досягав діаметра 18 мм, 30 мг анастролу застосовували у 2-й дослідній групі, у 3-й групі засіб не застосовувався (контроль).
Розвиток фолікулів і ендометрію яєчників оцінювали за допомогою ультразвукового дослідження з використанням датчика з опуклою матрицею 6-9 МГц (Ultrasonix RP). інгібітор ароматаза гормональний кров
До досліду брали тварин, у яких за даними УЗД не відмічали наявності домінантних фолікулів (фолікули були величиною менше 10 мм у діаметрі)
Далі всім тваринам застосували схеми синхронізації статевої охоти «Овсінг», тобто в 0 день застосували сурфагон у дозі 10 мл.
У першій дослідній групі на 7-у добу застосували аналог простагландину f2a ензапрост у дозі 3 мл на 1 тварину та летрізол у дозі 30 мг (внутрішньо, одноразово).
У другій дослідній групі на 7-у добу застосували аналог простагландину f2a ензапрост у дозі 3 мл на 1 тварину та анастрозол у дозі 30 мг (внутрішньо, одноразово).
Далі схему синхронізації у всіх 3-х груп продовжили за загальноприйнятою методикою: на 15-у добу внутрішньом'язово застосовували сурфагон у дозі 5 мл, а через 14 годин проводили осіменіння.
Ультразвукові дослідження проводилися щодня протягом 7 днів або доки не було визначено долю домінантного фолікула (тобто регресія, утворення ановуляторної фолікулярної кісти, геморагічного ановуляторного фолікула, лютеїнізованого нерозривного фолікула або овуляція.
Домінантний фолікул визначався як фолікул> 18 мм, який перевищував діаметр усіх інших фолікулів у когорті на >4 мм у діаметрі.
Овуляція визначалася як зникнення фолікула >22 мм у діаметрі, виявленого за допомогою УЗД попереднього дня, з наступною візуалізацією жовтого тіла.
Товщину ендометрія вимірювали як відстань від переднього з'єднання базально- міометріального шару до заднього з'єднання базально-міометріального шару в середньо- сагітальній площині. Для всіх вимірювань використовували поперечну та сагітальну площини розрізу, які представляли найбільші розміри донної частини ендометрія.
У дослідних групах зразки крові брали щодня протягом 5 днів, починаючи з дня застосування інгібітору ароматази. Інтервал був визначений як інтервал спостереження. У контрольній групі зразки крові брали в час, еквівалентний дню лікування в інших групах.
Зразки крові збирали в пробірки на 7 мл і залишали для коагуляції протягом 3045 хвилин при кімнатній температурі перед центрифугуванням протягом 30 хвилин при 700 х g. Зразки сироватки зберігалися при - 20 °C, поки не завершили дослідження.
Флуоресцентні імунологічні набори (ImmuliteTM, Siemens Healthcare Diagnostics Inc., Таррітаун, Нью-Йорк, США) використовували для вимірювання концентрації ФСГ і ЛГ у сироватці крові, а валідовані радіоімунні аналізи використовували для вимірювання концентрацій естрогену і прогестерону у сироватці.
Мінімальні межі виявлення: ФСГ: 0,1 мМО/мл; ЛГ: 0,1 мМО/мл; естрадіолу: 1,4 пг/мл; і прогестерону4: 0,02 нг/мл. Коефіцієнти варіації в межах аналізу для низьких, середніх і високих контрольних концентрацій відповідно становили 3,0, 2,9 і 1,6 % для ФСГ, 2,6, 2,4 і 1,6 % для ЛГ і 3,9, 6,3 і 7,6 % для прогестерону. Коефіцієнти варіації в межах аналізу для низьких і високих контрольних концентрацій відповідно становили 2,4 і 10,9 % для естрадіолу. Коефіцієнти варіації між аналізами становили 4,7 і 13,2 % (низький, високий) для естрадіолу і 3,9, 6,3 і 7,6 (низький, середній, високий) для прогестерону.
Результати й обговорення. Коливання рівня статевих гормонів у корів зумовлено достатньо широким колом причин. Так, більшість авторів вказує на фізіологічні коливання протягом статевого циклу (Lamy et al., 2016), вагітності (Hydbring et al., 2016), післяродового періоду (Devkota et al., 2015). В той же час велика кількість авторів вказують на патологічні стани, що спричинюють порушення утворення гормонів, зокрема при хронічному отруєнні корів зеараленоном (Becker-Algeri et al., 2016; Kemboi et al., 2020; Vandicke et al., 2021). Також є повідомлення про велику кількість засобів для профілактики та лікування мікотоксикозів корів (Brodzki et al., 2023).
Застосування інгібіторів ароматази істотно впливає на рівень статевих гормонів (Forrest et al., 2022) і, відповідно, може стимулювати або пригнічувати фолікулогенез та овуляцію.
Динаміка статевих гормонів у корів в порівняльному аспекті дає можливість використовували такі засоби як інгібітори ароматази для лікування при анафродизії у корів (табл. 1)
Таблиця 1 Коливання рівня статевих гормонів при застосуванні інгібіторів ароматази
Гормони |
Здорові тварини |
Контрольна група |
1-а дослідна група |
2-а дослідна група |
|
до застосування інгібіторів ароматази |
|||||
Естроген, нг/мл |
5,49±0,29 |
9,98±0,62 |
6,73±0,53 |
6,69±0,32 |
|
Прогестерон, нг/мл |
1,12±0,09 |
0,55±0,05 |
0,65±0,04 |
0,62±0,09 |
|
Лютеїнізуючий гормон, нг/мл |
6,35±0,24 |
5,65±0,11 |
5,62±0,53 |
5,64±0,62 |
|
Фолікулостимулюючий гормон, нг/мл |
4,25±0,33 |
4,36±0,39 |
4,41±0,28 |
4,46±0,34 |
|
через 24 години після застосування інгібіторів ароматази |
|||||
Естроген, нг/мл |
5,35±0,16 |
9,27±0,98 |
5,92±0,67 |
5,62±0,74 |
|
Прогестерон, нг/мл |
1,17±0,07 |
0,61±0,04 |
0,98±0,06 |
1,02±0,05 |
|
Лютеїнізуючий гормон, нг/мл |
6,98±0,33 |
5,12±0,63 |
6,67±0,15 |
6,59±0,19 |
|
Фолікулостимулюючий гормон, нг/мл |
9,75±0,63 |
5,21±0,73 |
9,12±0,14 |
9,22±0,27 |
|
через 4 доби після застосування інгібіторів ароматази |
|||||
Естроген, нг/мл |
7,25±0,37 |
12,63±0,55 |
8,31±0,36 |
8,53±0,41 |
|
Прогестерон, нг/мл |
11,3±0,03 |
4,1±0,09 |
9,8±0,04 |
9,3±0,03 |
|
Лютеїнізуючий гормон, нг/мл |
9,22±0,31 |
4,11±0,17 |
9,31±0,16 |
9,47±0,15 |
|
Фолікулостимулюючий гормон, нг/мл |
8,75±0,63 |
5,12±0,53 |
8,22±0,16 |
8,24±0,21 |
Домінантні фолікули, що існували на момент лікування в усіх дослідних групах, овулювали. Овуляція була підтверджена ультразвуковим дослідженням жовтого тіла та подальшим підвищенням прогестерону на 5-9 дні.
Концентрація прогестерону в сироватці крові на 5 день була вищою за клінічно визначену мінімальну концентрацію прогестерону, необхідну для овуляції.
Зміни сироваткових концентрацій естрадіолу, ФСГ і ЛГ у дослідних групах. Після застосування інгібітору ароматази концентрації естрадіолу знизилися в усіх дослідних групах (P<0,001).
Концентрації ФСГ у плазмі збільшувалися, а згодом знижувалися до концентрацій перед застосуванням інгібітору протягом 5-денного інтервалу спостереження в усіх дослідних групах (P = 0,0014).
Після використання летрізолу та анастрозолу концентрації ЛГ у плазмі в усіх дослідних групах спочатку зросли (P = 0,0013), а потім знизилися до рівнів перед лікуванням до кінця інтервалу спостереження. Середні концентрації ЛГ у плазмі протягом інтервалу спостереження були вищими в 1-й дослідній групі порівняно із 2-ю дослідною групою (Р<0,05) та контрольною (P < 0,001).
Домінантний фолікул, який спостерігався в усіх дослідних групах, овулював, і між експериментальними групами не було відмінностей щодо максимального діаметра фолікула, швидкості росту фолікула та товщини ендометрію під час овуляції. Концентрація естрадіолу знизилася, тоді як концентрації ФСГ і ЛГ зросли після введення однієї дози 30 мг інгібітору ароматази у всіх дослідних групах. Відмінностей між концентраціями прогестерону у дослідних групах в не спостерігалося, отже, ми дійшли висновку, що лікування не мало впливу на лютеогенез.
Концентрації естрадіолу, ФСГ і ЛГ у сироватці крові за день до застосування інгібітору ароматази в кожній групі не перевищували діапазони для визначених фізіологічних часових точок, а також не відрізнялися від контрольної групи в той самий момент часу. Зниження естрадіолу спостерігалося протягом 24 годин після введення інгібітору ароматази у всіх корів, що підтверджує нашу гіпотезу про те, що застосування інгібітору ароматази призведе до тимчасового зниження естрадіолу. Проте, підвищення концентрації естрадіолу у плазмі крові спостерігалося через 4 дні після введення штучного інгібітору ароматази. Збільшення естрадіолу було пов'язане з одночасним збільшенням діаметра фолікула. Компенсаторний механізм для збереження росту фолікула та овуляції після різкого падіння естрадіолу після введення інгібітору ароматази можна пояснити підвищенням концентрації ФСГ і ЛГ.
Корови всіх дослідних груп продемонстрували підвищення рівня ФСГ після застосування інгібітору ароматази. В дослідних групах спостерігалося типове підвищення ФСГ протягом 4 днів одразу після застосування інгібітору ароматази. 4-денне підвищення рівня ФСГ після лікування інгібітором ароматази пізніше у фолікулярній фазі (12-й і 18-й день) подовжує підвищення рівня ФСГ, таким чином потенційно сприяючи розвитку кількох домінантних фолікулів.
Концентрації циркулюючого ЛГ досягали максимальних концентрацій протягом 24 годин лікування та поверталися до початкових концентрацій до кінця інтервалу спостереження в усіх групах.
Лікування інгібіторами ароматази асоціювалося з тимчасовим зниженням концентрації естрадіолу і підвищенням концентрації циркулюючого ФСГ і ЛГ протягом 4 днів після застосування. Зниження концентрації естрадіолу не пригнічувало ріст домінантного фолікула або ранній розвиток жовтого тіла.
Наступним етапом досліджень було встановлено вплив інгібіторів ароматази на біохімічні показники крові корів (табл. 2).
Таблиця 2 Порівняння біохімічних показників крові у корів при застосуванні інгібіторів ароматази
Показники |
Контрольна (n=15) |
1-а дослідна група (n=15) |
2-а дослідна група (n=15) |
Здорові корови (n=15) |
|
Кальцій, ммоль/л |
1,75±0,64 |
2,01±0,27 |
2,01±0,27 |
2,41±0,39 |
|
Фосфор, ммоль/л |
1,03±0,27 |
1,1±0,41 |
1,1±0,41 |
1,61±0,33 |
|
Магній, ммоль/л |
1,12±0,19 |
0,87±0,11 |
0,87±0,11 |
0,73±0,097 |
|
Селен, мкмоль /л |
0,95±0,21 |
1,0±0,1 |
1,0±0,1 |
1,65±0,27 |
|
Креатинін, нмоль/д |
91,53±5,76 |
75,41±5,49 |
75,41±5,49 |
69,36±3,42 |
|
АСТ |
154,26±5,57 |
112,36±3,22 |
112,36±3,22 |
98,39±6,64 |
|
АЛТ |
58,88±3,68 |
42,22±2,23 |
42,22±2,23 |
40,83±5,92 |
|
Показник Дерітіса |
2,62 |
2,19 |
2,19 |
2,41 |
|
Сечовина крові, ммоль/л |
6,49±0,63 |
3,84±0,26* |
3,84±0,26* |
2,85±0,22 |
|
Загальний білірубін мкмоль/л |
11,05±0,61 |
10,25±3,23 |
10,25±3,23 |
9,82±1,32 |
|
Малоновий альдегід, мкмоль/л |
6,85±0,29 |
6,22±0,37 |
6,22±0,37 |
4,95±0,16 |
|
Церулоплазмін, мкмоль/л |
2,02±0,14 |
1,98±0,38 |
1,98±0,38 |
1,67±0,23 |
Примітка * - р<0,01
Беручи до уваги важливий вплив макроелементів на гомеостаз організму корів (Wojcik et al., 2023), проведено дослідження вмісту Кальцію, Фосфору та Селену, які після застосування інгібіторів ароматази (дослідні групи) мали тенденцію до підвищення, проте були достовірно нижчими за аналогічні показники у групі здорових тварин, що, на нашу думку, може вказувати на відновлення засвоєння цих речовин у організму корів та відновленні окислювано-відновних реакцій (Kim et al., 2021, Kohrle, 2021).
Встановлено, відновлення рівня креатиніну, який відображає роботу клубочкового апарату нирок та білкового обміну в організмі корів, що може вказувати на позитивну корекцію білкового, вуглеводного та ліпідного обмінів (Herman et al., 2019).
Встановлено достовірне зниження в дослідних групах печінкових трансфераз (АСТ, АЛТ) порівняно із показниками корів контрольної групи, що може вказувати на зниження токсичного впливу мікотоксину зеараленону на організм корів та відновлення білок синтезуючої функції печінки (Fu et al., 2022).
Досліджено позитивний вплив інгібіторів ароматази на обмін білків в організмі, на що вказує достовірне зниження (більш, як у 2 рази) сечовини крові.
Малоновий альдегід та церулоплазмін після застосування інгібіторів ароматази також мали тенденцію до зниження, що вказує на відновлення окиснювально-відновних реакцій в організмі корів.
Аналіз заплідненості вказує на ефективність застосованих методів лікування корів, хворих на мікотоксикоз (табл. 3). Запліднення від першого осіменіння мають тенденцію до зменшення із збільшенням віку тварин (Reed et al., 2022). Так, запліднення у корів після 1-го отелення склали 12,96 %, серед корів, віком 3-4 роки -11,54 %, корови старшої вікової групи - 10,0 %. В той же час у дослідних групах після 1-го отелення - 17,63 %, що у 1,36 раза вище за аналогічну контрольну, серед корів, віком 3-4 роки - 12,73 %, що у 1,1 раза більше, серед корів старшої вікової групи - у 1,22 раза.
Таблиця 3 Заплідненість до 120-го дня при використанні інгібіторів ароматази за спонтанного прояву охоти
Показники |
Без лікування |
З використанням летразолу |
|||||||||||
Корови, 1-ше отелення |
Корови 3-4 р |
Корови 5-7 р |
Корови, 1-ше отелення |
Корови 3-4 р |
Корови 5-7 р |
||||||||
к-ть |
% |
к-ть |
% |
к-ть |
% |
к-ть |
% |
к-ть |
% |
к-ть |
% |
||
Кількість тварин |
54 |
52 |
50 |
51 |
55 |
49 |
|||||||
Запліднення від 1-го осіменіння |
7 |
12,96 |
6 |
11,54 |
5 |
10,0 |
9 |
17,63 |
7 |
12,73 |
6 |
12,24 |
|
Запліднення від 2-го осіменіння |
9 |
16,67 |
7 |
13,46 |
6 |
12,0 |
10 |
19,61 |
8 |
14,55 |
7 |
14,28 |
|
Запліднення від 3-го осіменіння і більше |
3 |
5,56 |
1 |
1,92 |
0 |
0 |
4 |
7,84 |
3 |
5,45 |
1 |
2,04 |
|
Всього запліднилось |
34 |
62,96 |
25 |
48,08 |
14 |
28,00 |
41 |
80,39 |
45 |
81,82 |
34 |
69,39 |
|
Не запліднилось |
20 |
37,04 |
27 |
51,92 |
36 |
72,00 |
10 |
19,61 |
10 |
18,18 |
15 |
30,61 |
Аналогічна тенденція зберігається після 2-го осіменіння. Запліднення у групах, де застосовували летразол, була вищою у 1,18 раза після 1-го отелу, 1,1 раза серед корів, віком 3-5 років та 1,2 раза серед корів, віком 5-7 років, відповідно.
Загалом за три осіменіння (дослідження тривало до 120-ї доби після родів) серед корів, у яких діагностували мікотоксикоз, викликаний зеараленоном, запліднилось 62,96 % корів після 1-го отелення, що у 1,28 раза нижче за аналогічний показник корів, яким застосовували інгібітор ароматази. Подібні результати були отримані і у корів старших тварин: у 1,7 раза - 3-4 віку та у 2,49 раза - 5-7 років, відповідно. На нашу думку, такі результати зумовлені зниженням рівня естрогеноподібних речовин. Ці речовини утворюються не тільки через переокисне окиснення тестостерону (відбувається фізіологічно у здорових корів), але й при порушенні ліпідних обмінних процесів під дією ароматази (Lei et al., 2023). В той час, коли під дією ароматази вивільняється велика кількість ендогенних естрогеноподібних речовин із кормом корови отримують велику кількість зеараленону, який за хімічною будовою подібний до естрадіолу-17Р (екзогенний шлях надходження естрогеноподібних речовин) (Danicke et al., 2014; Liu & Applegate, 2020; Falkauskas et al., 2023). При цьому знижується інгібуючий вплив зеараленону на релізинг-гормон (Kadokawa, 2020).
Застосування схем синхронізації може частково нівелювати вплив зеараленону, оскільки при застосуванні схем використовується синтетичний релізинг-гормон (Kereilwe et al., 2018).
Для удосконалення схем синхронізації досліджено показники запліднення при застосуванні інгібіторів ароматази (табл. 4.).
Таблиця 4 Запліднення корів при застосуванні інгібіторів у комплексі із схемами синхронізації статевої охоти
7-ми денна схема |
|||||||
Показники |
1-й отел |
3-5 отел |
5-7 отел |
||||
кількість |
% |
кількість |
% |
кількість |
% |
||
Кількість тварин |
30 |
32 |
29 |
||||
Запліднилось |
21 |
70,0 |
19 |
59,38 |
17 |
58,62 |
|
Пресінг |
|||||||
Кількість тварин |
25 |
27 |
20 |
||||
Запліднилось |
19 |
76,0 |
20 |
74,1 |
15 |
75,0 |
|
Овсінг |
|||||||
Кількість тварин |
24 |
20 |
20 |
||||
Запліднилось |
17 |
70,83 |
14 |
70,0 |
13 |
65,0 |
|
Удосконалений овсінг |
|||||||
Кількість тварин |
27 |
25 |
25 |
||||
Запліднилось |
24 |
88,88 |
20 |
80,0 |
19 |
76,0 |
|
Кількість тварин, всього |
106 |
100 |
104 |
100 |
94 |
100 |
|
Запліднилось всього |
81 |
76,42 |
73 |
70,19 |
64 |
68,1 |
|
Не запліднилось |
15 |
23,58 |
31 |
29,81 |
30 |
31,9 |
Так, загалом при застосуванні схем синхронізації запліднилось 76,42 % корів після 1го отелу, що у 1,2 раза більше, ніж після 3-х осіменінь при спонтанному прояві охоти, серед корів, віком 3-4 роки - у 1,46 раза та серед корів, віком 5 років і старше - у 2,43 раза, відповідно.
Висновки
Застосування інгібіторів ароматази сприяє зниженню естрадіолу, підвищенню рівня прогестерону, фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів, що створює передумови для дозрівання домінантного фолікула та овуляції.
Динаміка біохімічних показників крові хворих тварин при застосуванні інгібітору ароматази вказує на тенденцію відновлення гомеостазу у хворих на мікотоксикоз корів.
Заплідненість корів при застосуванні летразолу та анестролу за спонтанного прояву охоти у 1,7 рази вище за аналогічний показник у контролі.
Використання інгібіторів ароматази у комплексі із схемами синхронізації підвищує їх ефективність на 20-30 %, залежно від віку тварин.
Перспективи досліджень. В наступних дослідженнях планується дослідити вплив інгібіторів ароматази на відтворну здатність корів при комплексному застосуванні сорбентів на основі цеоліту та підкислювачів на основі органічних кислот.
References
1. Badawy, A., Metwally, M., & Fawzy, M. (2007). Randomized controlled trial of three doses of letrozole for ovulation induction in patients with unexplained infertility. Reproductive biomedicine online, 14(5), 559-562.
2. Baerwald, A.R., Adams, G.P., & Pierson, R.A. (2003). A new model for ovarian follicular development during the human menstrual cycle. Fertility and sterility, $0(1), 116-122.
3. Becker-Algeri, T.A., Castagnaro, D., de Bortoli, K., de Souza, C., Drunkler, D. A., & Badiale- Furlong, E. (2016). Mycotoxins in Bovine Milk and Dairy Products: A Review. Journal of food science, 81(3), R544-R552.
4. Brodzki, P., Marczuk, J., Lisiecka, U., Krakowski, L., Szczubial, M., Dabrowski, R., Bochniarz, M., Kulpa, K., Brodzki, N., & Wolniaczyk, K. (2023). Assessment of Selected Immunological Parameters in Dairy Cows with Naturally Occurring Mycotoxicosis before and after the Application of a Mycotoxin Deactivator. Journal of veterinary research, 67(1), 105-113.
5. Danicke, S., Keese, C., Meyer, U., Starke, A., Kinoshita, A., & Rehage, J. (2014). Zearalenone (ZEN) metabolism and residue concentrations in physiological specimens of dairy cows exposed long-term to ZEN-contaminated diets differing in concentrate feed proportions. Archives of animal nutrition, 68(6), 492-506.
6. Devkota, B., Takahashi, M., Sato, S., Sasaki, K., Ueki, A., Osawa, T., Takahashi, M., & Yamagishi, N. (2015). Plasma fluctuation in estradiol-17P and bone resorption markers around parturition in dairy cows. The Journal of veterinary medical science, 77(7), 875-878.
7. Falkauskas, R., Bakutis, B., Jovaisiene, J., Vaiciuliene, G., Gerulis, G., Kerziene, S., Jaceviciene, I., Jacevicius, E., & Baliukoniene, V. (2022). Zearalenone and Its Metabolites in Blood Serum, Urine, and Milk of Dairy Cows. Animals : an open access journal from MDPI, 12(13), 1651.
8. Forrest, K.K., Flores, V.V., Gurule, S.C., Soto-Navarro, S., Shuster, C.B., Gifford, C.A., & Gifford, J.A.H. (2022). Effects of lipopolysaccharide on follicular estrogen production and developmental competence in bovine oocytes. Animal reproduction science, 237, 106927.
9. Fu, Y., Jin, Y., Tian, Y., Yu, H., Wang, R., Qi, H., Feng, B., & Zhang, J. (2022). Zearalenone Promotes LPS-Induced Oxidative Stress, Endoplasmic Reticulum Stress, and Accelerates Bovine Mammary Epithelial Cell Apoptosis. International journal of molecular sciences, 23(18), 10925.
10. Herman, N., Bourges-Abella, N., Braun, J. P., Ancel, C., Schelcher, F., & Trumel, C. (2019). Urinalysis and determination of the urine protein-to-creatinine ratio reference interval in healthy cows. Journal of veterinary internal medicine, 33(2), 999-1008.
11. Hydbring, E., Madej, A., MacDonald, E., Drugge-Boholm, G., Berglund, B., & Olsson, K. (1999). Hormonal changes during parturition in heifers and goats are related to the phases and severity of labour. The Journal of endocrinology, 160(1), 75-85.
12. Kadokawa, H. (2020). Discovery of new receptors regulating luteinizing hormone and follicle-stimulating hormone secretion by bovine gonadotrophs to explore a new paradigm for mechanisms regulating reproduction. The Journal of reproduction and development, 66(4), 291-297.
13. Kemboi, D.C., Antonissen, G., Ochieng, P.E., Croubels, S., Okoth, S., Kangethe, E.K., Faas, J., Lindahl, J.F., & Gathumbi, J.K. (2020). A Review of the Impact of Mycotoxins on Dairy Cattle Health: Challenges for Food Safety and Dairy Production in Sub-Saharan Africa. Toxins, 12(4), 222.
14. Kereilwe, O., Pandey, K., Borromeo, V., & Kadokawa, H. (2018). Anti-Mullerian hormone receptor type 2 is expressed in gonadotrophs of postpubertal heifers to control gonadotrophin secretion. Reproduction, fertility, and development, 30(9), 1192-1203.
15. Kim, J.G., Kim, H.B., Jeong, W.G., & Baek, K. (2021). Enhanced-oxidation of sulfanilamide in groundwater using combination of calcium peroxide and pyrite. Journal of hazardous materials, 419, 126514.
16. Kohrle, J. (2021). Selenium in Endocrinology-Selenoprotein-Related Diseases, Population Studies, and Epidemiological Evidence. Endocrinology, 162(2)
17. Lamy, J., Liere, P., Pianos, A., Aprahamian, F., Mermillod, P., & Saint-Dizier, M. (2016). Steroid hormones in bovine oviductal fluid during the estrous cycle. Theriogenology, 86(6)
18. Lei, Z., Ali, I., Yang, M., Yang, C., Li, Y., & Li, L. (2023). Non-Esterified Fatty Acid-Induced Apoptosis in Bovine Granulosa Cells via ROS-Activated PI3K/AKT/FoxO1 Pathway. Antioxidants (Basel, Switzerland), 12(2), 434.
19. Liu, J., & Applegate, T. (2020). Zearalenone (ZEN) in Livestock and Poultry: Dose, Toxicokinetics, Toxicity and Estrogenicity. Toxins, 12(6), 377.
20. Reed, H., Mueller, B., Groves, C.L., & Smith, D.L. (2022). Presence and Correlation of Fusarium graminearum and Deoxynivalenol Accumulation in Silage Corn Plant Parts. Plant disease, 106(1), 87-92.
21. Vandicke, J., De Visschere, K., Ameye, M., Croubels, S., De Saeger, S., Audenaert, K., & Haesaert, G. (2021). Multi-Mycotoxin Contamination of Maize Silages in Flanders, Belgium: Monitoring Mycotoxin Levels from Seed to Feed. Toxins, 13(3), 202.
22. Wojcik, E., Kepka, K., & Skup, M. (2023). Effect of Selected Micro- and Macroelements and Vitamins on the Genome Stability of Bovine Embryo Transfer Recipients following In Vitro Fertilization. Animals : an open access journal from MDPI, 13(6), 1056.
23. Yapura, J., Mapletoft, R.J., Pierson, R., Singh, J., Naile, J., Giesy, J. P., & Adams, G.P. (2011). A bovine model for examining the effects of an aromatase inhibitor on ovarian function in women. Fertility and sterility, 96(2), 434-438.e3.
24. Yapura, M.J., Zwiefelhofer, E.M., Pierson, R.A., & Adams, G.P. (2018). Aromatase inhibitors: A new approach for controlling ovarian function in cattle. Theriogenology, 112, 18-25.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Система підвищення ефективності виробництва і використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів на основі застосування найбільш врожайних кормових культур, економії енергії і кошт на прикладі молочного комплексу "Кутузівка".
автореферат [281,8 K], добавлен 11.04.2009Характеристика ПАТ "Племзавод "Червоний Велетень". Поширеність, сезонність та вікова залежність прояву ендометритів корів. Розробка та впровадження способу лікування корів з післяродовими ендометритами, його терапевтична та економічна ефективність.
дипломная работа [496,1 K], добавлен 22.06.2012Поняття повноцінної годівлі тільних корів у сухостійний період, вплив цього фактору на їх фізіологічний стан та продуктивність. Зоотехнічні вимоги до якості кормів. Симптоми та профілактика отруєнь корів. Технологія заготівлі кормів, аналіз раціону.
курсовая работа [75,3 K], добавлен 23.11.2014Основи ведення господарства та охорона праці. Молочна продуктивність корів. Фактори, які впливають на неї: тривалість сухостійного та сервіс-періоду у корів; морфологічні та функціональні властивості вим'я; вплив віку та живої маси при першому осіменінні.
курсовая работа [234,8 K], добавлен 01.12.2013Продуктивні якості корів української чорно-рябої молочної породи. Характеристика господарсько-корисних ознак корів української чорно-рябої молочної породи. Технологічні особливості вим’я корів. Оцінка корів за придатністю їх до машинного доїння.
дипломная работа [68,5 K], добавлен 28.11.2010Опис практичного досвіду селекції молочного скотарства. Аналіз основних показників ознак молочної продуктивності корів голштинської породи залежно від типу інтенсивності формування організму. Вплив прискорених процесів під час росту на продуктивність.
статья [25,9 K], добавлен 07.11.2017Забезпечення високої репродуктивної здатності корів і тривалого продуктивного використання як проблеми молочного скотарства. Зв’язок між продуктивністю, репродуктивною функцією, підвищення резистентності тварин до акушерських, гінекологічних захворювань.
статья [39,5 K], добавлен 18.08.2013Організація годівлі корів, корми, їх підготовка до згодовування, засоби роздавання. Водопостачання і поїння тварин. Доїння корів та обробка молока. Видалення гною на фермі. Вирощування ремонтного молодняку. Розрахунок потреби в кормах для поголів’я.
курсовая работа [69,8 K], добавлен 18.03.2014Годівля корів у перші дні після отелення. Організація повноцінної годівлі дійних корів з використанням преміксів та балансуючих кормових добавок. Норми введення преміксів протягом виробничого циклу. Спосіб приготування комбікорму для молочних корів.
реферат [29,2 K], добавлен 03.11.2014Система показників статистики тваринництва. Оцінка індексів продукції тваринництва та чинників, що на неї впливають. Ряди розподілу, їх графічне зображення. Кореляційний аналіз продуктивності корів і чинників, що її формують. Поняття рангової кореляції.
курсовая работа [321,4 K], добавлен 15.03.2014Організаційні форми штучного осіменіння корів і телиць. Годівля великої рогатої худоби та свиней, добовий раціон для дійних корів. Вирощування ремонтного молодняку худоби та птиці. Економічні показники ефективності тваринництва. Утримання коней.
учебное пособие [351,0 K], добавлен 20.07.2011Фізіологічні основи машинного доїння. Адаптивні реакції корів до доїння та при доїнні в доїльних установках. Характеристики процесу молоковиведення. Безумовні і умовні рефлекси молоковіддачі як пристосувальні реакції корів при машинному доїнні.
реферат [15,4 K], добавлен 27.04.2011Розробка параметрів дискового подрібнювача кормів для молочної ферми з поголів'ям у 400 корів. Заходи з охорони праці при приготуванні кормів на фермі. Аналіз економічної ефективності проектних рішень. Річний план-графік технічного обслуговування машин.
курсовая работа [324,7 K], добавлен 12.01.2012Напрями розвитку світового біотехнологічного бізнесу. Біологічні агенти для виробництва мікробіологічних препаратів проти шкідників і хвороб на овочевих культурах. Моделювання процесу оздоровлення агроценозу посівної цибулі при застосуванні біопрепаратів.
дипломная работа [278,9 K], добавлен 19.05.2011Класифікації молочної худоби. Будова та структура вимені. Вимоги до екстер’єру корів бажаного (модельного) типу. Оцінка корів-первісток української чорно-рябої молочної породи за екстер’єром у ТОВ "Владана" та ТОВ АФ "Косівщинська" Сумського району.
статья [30,1 K], добавлен 02.07.2016Характеристика тваринницької галузі. Вдосконалення технології виробництва молока та стану відтворення поголів’я. Вплив якості годівлі на заплідненість, отелення та розвиток плода. Визначення ефективності організації штучного осіменіння корів і телиць.
дипломная работа [164,4 K], добавлен 08.11.2010Вивчення впливу годівлі корів на їх молочну продуктивність. Утворення молока і молоковіддача. Характеристика молочної продуктивності. Хімічний склад молока. Дози і правила годівлі корів коренеплодами. Вимоги ГОСТ, які пред'являються до молочної продукції.
реферат [20,7 K], добавлен 26.04.2011Використання мікробіологічних препаратів на основі корисних бактерій при клональному розмноженні оздоровленого біотехнологічним способом матеріалу картоплі. Оцінка позитивної дії біопрепаратів Клепс, Штам №7, Штам №9, Байкал при культивуванні живців.
статья [20,1 K], добавлен 28.04.2014Характеристика молочних порід корів. Особливості відтворення поголів'я. Технологія виробництва молока у спеціалізованих господарствах. Складання раціонів годівлі корів на зимовий та літній періоди. Визначення потреби в кормах на періоди годівлі.
курсовая работа [74,8 K], добавлен 25.11.2015Якість і поживна цінність зерна. Зерна злаків і бобових у годівлі корів. Підготовка зерна до згодовування та потреба в ньому тварин: плющення, флакування, підсмажування, осолоджування, мікронізація, екструзія, гранулювання цілого зерна, дріжджування.
курсовая работа [39,9 K], добавлен 06.02.2008