Інтегроване контролювання бур’янів у посівах сої за різних способів основного обробітку ґрунту та no-till технології в умовах Правобережного Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтегроване контролювання бур'янів у посівах сої за різних способів основного обробітку ґрунту та no-till технології в умовах Правобережного Лісостепу України

В.С. Задорожний, В.В. Карасевич, С.М. Свитко, А.В.Задорожний, А.В. Лабунець, М.А. Сокульський

Мета. Вивчення особливостей формування бур'янового компоненту агроценозів сої, розробка і впровадження інтегрованої системи контролю бур'янів за різних способів основного обробітку сірого лісового ґрунту та no-till технології в короткоротаційній сівозміні в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Польові дослідження проводилися згідно загальноприйнятих методик. Результати. Аналіз особливостей формування забур'яненості агроценозів сої за полицевого, безполицевого основного обробітку ґрунту та no-till технології у короткоротаційній сівозміні показав, що на усіх ділянках досліду переважали (74-89 % від загальної кількості) малорічні дводольні бур'яни: лобода біла (Chenopodium album L.), гірчак шорсткий (Polygonum scabrum Moench ), щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.), галігсога дрібноквіткова (Galinsoga parviflora Cav.). Найвищі показники контролю бур'янів відмічено за внесення гербіциду Галаксі ультра (2,5 л/га) у поєднанні з грамініцидом Міура (1,0 л/га) - 90-92 %. Максимальний рівень врожайності сої встановлено за полицевого обробітку ґрунту та застосування гербіцидів - 2,49-2,53 т/га, на тлі безполицевого обробітку ґрунту та no-till технології цей показник зменшувався відповідно на 14 та 11%. Висновки.

Застосування хімічного захисту за умов полицевого обробітку ґрунту забезпечило контроль бур'янів на рівні 90,4-92,0 %, за безполицевого обробітку - 89,7-90,7 %, а за no-till технології - 90,791,0 %. Перед збиранням врожаю сої волога маса бур'янів на контрольних ділянках становила 1326 - 1690 г/м², найбільшу їх масу відмічено за no-till технології. Застосування гербіцидів призвело до зниження сирої маси бур'янів відносно контролю на 89-92 %. Найвищий рівень врожайності сої відмічений у варіантах за полицевої оранки (20 -22 см) - 2,49-2,53 т/га, що на 45,6-48,0 % більше, ніж на контролі. Внесення гербіцидів на тлі безполицевого обробітку (дискування на 10 -12 см) сприяло формуванню урожаю зерна сої в межах 2,14-2,17 т/га, за no-till технології - 2,22-2,25 т/га, що відповідно на 39,9-41,8% та 40,5-42,4 % більше, ніж на ділянках без хімічного прополювання бур'янів.

Ключові слова: полицева оранка, безполицевий обробіток ґрунту, no-till технологія, соя, бур'яни, гербіциди, врожайність зерна.

Zadorozhny V.S., Karasevich V.V., Svitko S.M., Zadorozhny A.V., Labunets A.V., Sokulsky M.A. Integrated weed control in soybean crops in different methods of main tillage and no-till technologies in the conditions of law.

Goal. Study of the peculiarities of the formation of the weed component of soybean agrocenoses, development and implementation of an integrated weed control system for different methods of basic cultivation of gray forest soil and no-till technology in short-rotation crop rotation in the Right Bank ForestSteppe of Ukraine. Methods. Field studies were conducted according to generally accepted methods. Results. Analysis of the peculiarities of weed formation of soybean agrocenoses with shelf, shelfless main tillage and no-till technology in short-rotation crop rotation showed that in all areas of the experiment dominated (74 -89% of the total) perennial dicotyledonous weeds: white quinoa album L.), rough mustard (Polygonum scabrum Moench), common butterbur (Amaranthus retroflexus L.), small-flowered galigsoga (Gallinsoga parviflora Cav.). The highest weed control rates were observed with the application of Galaxy Ultra (2.5 l / ha) in combination with Miura graminicide (1.0 l / ha) - 90-92%. The maximum level of soybean yield was set for shelf tillage and application of herbicides - 2.49-2.53 t / ha, against the background of shelfless tillage and notill technology, this figure decreased by 14 and 11%, respectively. Conclusions. The application of chemical protection under the conditions of shelf tillage provided weed control at the level of 90.4 -92.0%, for non-shelf tillage - 89.7-90.7%, and for no-till technology - 90.7-91, 0%. Before the soybean harvest, the wet weight of weeds in the control plots was 1326-1690 g / m2, the largest weight of which was observed by no-till technology. The application of herbicides resulted in a 89-92% reduction in raw weed relative to control. The highest level of soybean yield was observed in the options for shelf plowing (20-22 cm) - 2.49-2.53 t / ha, which is 45.6-48.0% more than in the control. Application of herbicides on the background of shelfless cultivation (disking on 10-12 cm) contributed to the formation of soybean grain yield in the range of 2.14-2.17 t / ha, by no-till technology - 2.22-2.25 t / ha, which respectively 39.9-41.8% and 40.5-42.4% more than in areas without chemical weeding.

Key words: shelf plowing, shelfless tillage, no-till technology, soybeans, weeds, herbicides, grain yield.

Задорожный В.С., Карасевич В.В., Свитко С.М., Задорожный А.В., Лабунец А.В., Сокульський Н.А. Интегрированное контролирование сорняков в посевах сои при различных способах основной обработки почвы и no-till технологии в условиях Правобережной Лесостепи Украины

Цель. Изучение особенностей формирования сорнякового компонента агроценозов сои, разработка и внедрение интегрированной системы контроля сорняков при различных способах основного возделывания серой лесной почвы и no-till технологии в короткоротационном севообороте в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Методы. Полевые исследования проводились согласно общепринятым методикам. Результаты. Анализ особенностей формирования засоренности агроценозов сои при отвальной, безотвальной основной обработке почвы и no-till технологии в короткоротационном севообороте показал, что на всех участках опыта преобладали (74-89% от общего количества) малолетние двудольные сорняки: марь белая (Chenopo album L.), горчак шершавый (Polygonum scabrum Moench), щирица обыкновенная (Amaranthus retroflexus L.), галигсога мелкоцветковая (Galinsoga parviflora Cav.). Самые высокие показатели контроля сорняков отмечены при внесении гербицида Галакси ультра (2,5 л/га) в сочетании с грамминицидом Миура (1,0 л/га) - 9092%. Максимальный уровень урожайности сои установлен при отвальной обработке почвы и применении гербицидов - 2,49-2,53 т/га, на фоне безотвальной обработки и no-till технологии этот показатель уменьшался соответственно на 14 и 11%. Выводы. Применение гербицидов при отвальной обработке почвы обеспечило контроль сорняков на уровне 90 -92 %, при безотвальной обработке - 9091 %, а при no-till технологии - 91-92 %. Перед уборкой урожая сои влажная масса сорняков на контрольных участках составляла 1326-1690 г/м2, наибольшая их масса отмечена при no-till

технологии. Применение гербицидов привело к снижению сырой массы сорняков в отношении контроля на 89-92 %. Наивысший уровень урожайности сои отмечен в вариантах при вспашке (20 -22 см) - 2,49-2,53 т/га, что на 45,6-48,0 % больше, чем на контроле. Внесение гербицидов на фоне безотвальной обработки (дискование на 10-12 см) способствовало формированию урожая зерна сои в пределах 2,14-2,17 т/га, при no-till технологии - 2,22-2,25 т/га, что соответственно на 40-41 % и 41-42 % больше, чем на участках без химической прополки сорняков.

Ключевые слова: вспашка, безотвальная обработка почвы, no-till технология, соя, сорняки, гербициды, урожайность зерна.

Вступ

Постановка проблеми. Протягом останніх 3-4 десятиліть вченими були досліджені різні технології та способи вирощування для підвищення потенціалу врожайності сільськогосподарських культур [1;2]. У цьому контексті обробіток ґрунту відіграє вирішальну роль, оскільки визначає як продуктивність системи вирощування сільськогосподарських культур з точки зору врожайності, так і її вплив на навколишнє середовище, такий як ерозія ґрунту або секвестрація вуглецю, забур'яненість посівів [3, 4].

Соя є основною зернобобовою культурою у світовому землеробстві. За останні 50 років її світове виробництво зросло в 9 разів і на сьогоднішній день становить більше 363 млн. т [5]. Україна не відстає від світових тенденцій - за роки незалежності посівні площі, врожайність і, відповідно, валове виробництво зерна сої суттєво зросли. Наприклад, у 2020 році посівні площі під цю культуру в нашій країні становили більше 1,3 млн. га, що дозволило Україні стати найбільшим виробником сої в Європі та зайняти 9 місце в світі [6;7]. На протязі останнього десятиріччя швидкими темпами зростають обсяги застосування нульового обробітку ґрунту. На сьогодні вони перевищують 180 млн. га [8]. Цьому також сприяє постійне збільшення площ посіву ГМ культур, толерантних до гліфосату [9]. Найближчі роки застосування гербіцидів залишатиметься невід'ємною частиною інтегрованих систем захисту сільськогосподарських культур від бур'янів. Застосування no-till технології взагалі виключає можливість знищувальної дії цього методу, тому застосування гербіцидів залишається практично єдиним методом контролю бур'янів. Однак існує небезпека появи резистентних біотипів бур'янів [10;11]. Тому актуальним є вивчення особливостей формування бур'янового компоненту агроценозів сої, розробка і впровадження системи контролю бур'янів за різних способів основного обробітку сірого лісового ґрунту та no-till технології в короткоротаційній сівозміні в умовах Правобережного Лісостепу України.

Фахівцями дослідження проводилися у лабораторії землеробства та захисту сільськогосподарських культур та Держ. підприємстві «Дослідне господарство Бохоницьке» Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, що розміщене у Правобережному Лісостепу України (Вінницький район, Вінницька область), згідно загальноприйнятих методик [12] протягом 2016 -2020 рр. Ґрунт дослідного поля - сірий лісовий, середньосуглинковий за механічним складом і з такими агрохімічними показниками орного шару: вміст гумусу - 2,22,4 %, рН (сольове) - 5,2-5,4; вміст легкогідролізованого азоту (за Корнфілдом) - 9,0-11,2; рухомого фосфору (за Чириковим) - 12,1-14,2; обмінного калію (за Чириковим) - 8,1-11,6 мг на 100 г ґрунту. Гідролітична кислотність та сума ввібраних основ - відповідно 1,75 та 18,4 мг. екв. на 100 г ґрунту.

Гідротермічні умови протягом вегетаційного періоду сої за роки досліджень відрізнялися від середньобагаторічних даних (табл.1).

Таблиця 1Гідротермічні умови вегетаційних періодів, 2016-2019 рр.

Примітка * середня температура за вегетаційний період

Так, протягом травня - вересня 2016 р. випало 184,4 мм опадів, що менше середньобагаторічної норми на 181,6 мм або 50 %. Температура повітря в цьому році за вказаний період була вищою на 3 % від багаторічного показника. Впродовж п'яти місяців 2017 р. також склалась досить тепла та суха погода із значним дефіцитом вологи, оскільки опадів випало 225,5 мм, що менше середньобагаторічної норми на 140,5 мм або 62 %, а температура повітря була вищою на 1,8 °С від норми. У 2018 р. опадів випало 360 мм - за багаторічної норми 366 мм. Проте опади розподілялися по місяцях дуже нерівномірно. Температура повітря в цілому за п'ять місяців була вищою на 3,0°С від норми. У 2019 р. температура повітря у період вегетації сої була вищою на 0,7°С від норми, випало 347 мм опадів, що менше середньобагаторічної норми на 19 мм.

Польові дослідження проводилися в короткоротаційній сівозміні.

Схема сівозміни

1. Кукурудза на зерно

2. Соя

Фактор А: способи основного обробітку ґрунту:

- полицевий (оранка) на глибину 20-22 см;

- мілкий (дисковий) на глибину 10-12 см;

- no-till технологія.

Фактор В: варіанти захисту від бур'янів згідно схеми (табл.2).

Оранку проводили плугом ПЛН-3-35 на глибину 20-22 см після збирання попередньої культури.

Таблиця 2Схема досліду

Мілкий обробіток передбачав осіннє лущення стерні в два сліди дисковою бороною АГ-1,8 на 10-12 см. Навесні після появи сходів на обох обробітках проводили першу культивацію на 10-12 см. Передпосівний обробіток передбачав культивацію на 5-6 см. На ділянках з no-till технологією за 10-14 днів до сівби вносили гербіцид суцільної дії - Раундап макс 45 % в. р. (2,5 л/га) з метою знищення сходів бур'янів.

Площа дослідних ділянок з вивчення різних способів обробітку ґрунту становила 0,7 га., відповідно кожен із способів обробітку застосовували на ділянках площею 0,23 га. На ці ділянки накладали варіанти з хімічним прополюванням, розміщення ділянок - систематичне. Добрива під сою вносили з розрахунку N30P60K60. Сою (сорт Хуторяночка) висівали широкорядним способом - 0,45 м. Площа посівної ділянки 32 м², облікової - 24 м². Повторність чотириразова, розміщення ділянок - систематичне. Система захисту посівів від бур'янів передбачала застосування гербіцидів з різним механізмом дії. Г ербіциди вносили ручним оприскувачем PL2 System agrotop з нормою витрати робочої рідини - 250 л/га. Гербіциди вносилися у фазу 2-3 трійчастих листків сої, спочатку грамініцид Міура, а після цього - інші препарати згідно схеми досліду.

Обліки забур'яненості проведені у такі строки: перед внесенням післясходових гербіцидів; через 30 днів після внесення гербіцидів; перед збиранням урожаю сільськогосподарської культури.

Перший та другий обліки - кількісно-видові: визначалися видовий склад бур'янів та їх кількість. Третій облік - кількісно-ваговий, під час якого визначали кількість бур'янів за видами та їх сиру масу. Кількість бур'янів підраховували за видами на постійно зафіксованих площадках (0,25 м²) в 4-х місцях кожної ділянки. Збирання врожаю сої здійснювали комбайном « Sampo». Дані отриманої врожайності зерна обробляли статистично -математичним методом.

Результати досліджень

Результати досліджень свідчили про значний вплив факторів, що вивчалися на рівень забур'яненості посівів сої. Так, перший облік забур'яненості посівів культури виявив, що на контрольних ділянках кількість бур'янів залежала від різних систем основного обробітку ґрунту та no - till технології. Найвищою вона була на ділянках, де проводили безполицевий (мілкий, на глибину 10-12 см) обробіток ґрунту - 244-250 шт/м², значно нижчою

- на ділянках, де проводили полицеву оранку (на глибину 20 -22 см) - 193-201 шт/м² і найнижчою - за no-till технології - 133-137 шт/м².

Слід зазначити, що у посівах сої був змішаний тип забур'яненості, переважали дводольні бур'яни над злаковими, при цьому співвідношення було таким: полицева оранка - 1:8,1; безполицевий обробіток - 1:3,6; no-till технологія

- 1:2,9. У посівах сої із малорічних дводольних бур'янів домінували: лобода біла (Chenopodium album L.), гірчак шорсткий (Polygonum scabrum Moench ), щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.), галігсога дрібноквіткова (Galinsoga parviflora Cav.), шпергель польовий (Spergula arvensis L.) та ромашка непахуча (Matricaria perforata Merat), а з однодольних - мишій сизий (Setaria glauca (L.) P. Beauv.) і плоскуха звичайна (Echinochloa crus-galli (L.) P. Beauv.).

Крім цього, в посівах зустрічались і багаторічні бур'яни: берізка польова (Convolvulus arvensis L.), осот рожевий (Cirsium arvense L.) та пирій повзучий (Elytrigia repens (L.) Nevski). Через 30 днів після внесення гербіцидів загибель бур'янів становила 89,7-92,0 %, а їх кількість знаходилася у таких межах: полицева оранка - 15,6-17,3 шт/м²; безполицевий обробіток - 22,0-24,1 шт/м²; notill технологія - 11,5-12,8 шт/м². При цьому слід зауважити, що у боротьбі проти дводольних дикорослих рослин більш ефективним виявилося внесення гербіциду Галаксі ультра (2,5 л/га), натомість ділянки варіантів, де вносили Базагран (1,8 л/га) + Хармоні (7 г/га), а також Пульсар (1,0 л/га), мали дещо вищу засміченість. Застосування гербіцидів не змінило загальної закономірності, яка проявлялася до внесення гербіцидів - у посівах сої домінували дводольні бур'яни (табл. 3).

Перед збиранням врожаю сої на контрольних ділянках кількість та волога маса бур'янів були різними: за полицевої оранки - 120,8 шт/м² та 1326 г/м²; за безполицевого обробітку - 117 шт/м² та 1527 г/м²; за no-till технології - 115 шт/м² та 1690 г/м² відповідно. Тобто, найнижчі показники вологої маси бур'янів у посівах спостерігалася на варіанті досліду, де застосовували оранку. На гербіцидних варіантах кількість бур'янів та їх маса були значно нижчими у порівнянні з контролем і варіювали у таких межах: 13 -21 шт/м² та 115-196 г/м² відповідно.

Найнижчий рівень забур'яненості спостерігався на варіантах, де

проводилася оранка: кількість бур'янів становила 13-14 шт/м², маса 115-134 г/м², а зниження їх вологої маси до контролю - 91 %.

Зазначені показники забур'яненості посівів сої були найвищими у досліді на тлі безполицевого обробітку ґрунту: 19 -21 шт/м²; 12-15 г/м²; 88-90 %, а за notill технології - 13-15 шт/м²; 160-196 г/м²; 88-91 % відповідно. Окрім цього, важливо відзначити, що на тлі різних прийомів основного обробітку ґрунту та no-till технології серед усіх гербіцидних варіантів найефективнішим у боротьбі з бур'янами виявилося застосування таких хімічних препаратів: Міура (1,0 л/га) і Галаксі ультра (2,5 л/га).

Таблиця 3Ефективність гербіцидів за різних способів обробітку ґрунту на посівах сої, у середньому за 2016-2019 рр.

Врожайність сої залежала і від способів основного обробітку ґрунту, і від хімічного методу контролю бур'янів, і від погодних умов, що складалися по - різному протягом 4 років експериментів (табл.4).

У середньому за 2016-2019 роки наших досліджень на контрольних варіантах найвищою виявилася врожайність на ділянках із проведенням полицевої оранки - 1,71 т/га, дещо меншою вона була за безполицевого обробітку - 1,53 т/га та за no-till технології - 1,58 т/га.

Таблиця 4Вплив різних способів обробітку ґрунту та заходів боротьби з бур'янами на продуктивність сої, у середньому за 2016-2019 рр.

Застосування гербіцидів призвело до збереження врожаю зерна сої на 0,61 - 0,82 т/га або 40-48 %. Важливо підкреслити, що на тлі внесення гербіцидів найвища врожайність зерна сої спостерігалася за полицевої оранки - 2,49-2,53 т/га, значно нижчою була за безполицевого обробітку - 2,14-2,17 т/га та за no-till технології - 2,22-2,25 т/га, збережена врожайність у порівнянні з контролем відповідно становила: 0,78-0,82 т/га або 46-48 %; 0,61-0,64 т/га або 40-42 % та 0,64-0,67 т/га або 41-42 %.

Серед усіх варіантів із хімічним захистом, що нами вивчалися, найвища врожайність за різних способів основного обробітку ґрунту та no -till технології зафіксована на ділянках із застосуванням грамінециду Міура (1,0 л/га) і препарату Галасі ультра (2,5 л/га).

Показники врожайності сої залежали також і від погодних умов. Так, найбільш сприятливими для вирощування сої видалися 2016 р., 2018 та 2019 р., на гербіцидних варіантах врожайність відповідно варіювала у таких межах: 2,44 - 3,04 т/га, 1,98-2,72 т/га та 2,14-2,53 т/га. Менш врожайним був 2017 р. - 1,30-1,72 т/га. Важливо відмітити, що зазначені вище тенденції та закономірності щодо середньої врожайності зерна сої за 4 роки наших досліджень по кожному із варіантів мали місце протягом кожного року проведених експериментів, а різниця рівнів збереженої врожайності внаслідок застосування гербіцидів була істотною у порівнянні із контролем.

Висновки

Таким чином, дослідження, які проводилися протягом 20162019 рр. у короткоротаційній сівозміні (кукурудза на зерно - соя) на сірих лісових ґрунтах у Правобережному Лісостепу України дають підстави зробити наступні висновки:

1. У посівах сої перед обприскуванням гербіцидами максимальна кількість бур'янів (244-251 шт./м²) зафіксована на тлі безполицевому обробітку (дискування на 10-12 см). За полицевого обробітку (оранка на 20 -22 см) та no-till технології забур'яненість була меншою і відповідно становила 193 -201 шт./м² та 133-137 шт./м².

2. На всіх варіантах досліду переважали малорічні двосім'ядольні види бур'янів: лобода біла (Chenopodium album L.), гірчак шорсткий (Polygonum scabrum Moench), щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.), галігсога дрібноквіткова (Galinsogaparviflora Cav.), шпергель польовий (Spergula arvensis L.) та злакові: мишій сизий (Setaria glauca (L.) P. Beauv.) і плоскуха звичайна (Echinochloa crus-galli (L.) P. Beauv.).

3.Застосування хімічного захисту за умов полицевого обробітку ґрунту забезпечувало контроль бур'янів на рівні 90 - 92 %, за безполицевого обробітку - 90-91 %, а за no-till технології - 91 %. Перед збиранням врожаю сої волога маса бур'янів на контрольних ділянках становила 1326-1690 г/м², найбільша їх маса відмічена за no-till технології. Застосування гербіцидів призвело до зниження сирої маси бур'янів відносно контролю на 89-92 %.

4. Найвищий рівень врожайності сої відмічений у варіантах за оранки (20 - 22 см) - 2,39-2,47 т/га, що на 44-52 % більше, ніж на контролі. Внесення гербіцидів на тлі безполицевого обробітку (дискування на 10 -12 см) сприяло формуванню урожаю зерна сої в межах 2,12 -2,20 т/га, за no-till технології - 2,242,32 т/га.

Список бібліографічних посилань

бур'ян соя правобережний лісостеп

1. Swanton, C.J.; Weise, S.F. Integrated Weed Management: The Rationale and Approach. Weed Technol. 1991, 5, 657-663.

2. Lal R. Enhancing ecosystem services with no-till. Renew. Agric. Food Syst. 2013, 28, 102-114.

3. Lal R. The Plow and Agricultural Sustainability. J. Sustain. Agric. 2009, 33, 66-84.

4. Scopel A.L., Ballare C.L.. Sanchez R.A. Induction of extreme light sensitivity in buried weed seeds and its role in the perception of soil cultivations. Plant Cell Environ. 1991, 14, 501-508.

5. Jonas F. Weber, Christoph Kunz, Gerassimos G., Peteinatos Sabine Zikeli, Roland Gerhards.Weed Control Using Conventional Tillage, Reduced Tillage, No-Tillage, and Cover Crops in Organic Soybean. Agriculture. 2017, 7(5), 43.

6. Петриченко В.Ф., Лихочвор В.В., Іванюк С.В. та ін. Соя: монографія. Вінниця: «Діло», 2016. 400 с.

7. Державна служба статистики України. Статистична інформація. Сільське, лісове та рибне господарство. Площі, валові збори та урожайність сільськогосподарських культур за їх видами. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/

8. AgroChart. Огляд ринку. Баланси. Олійні. Соя. Виробництво. URL:

https://www.agrochart.com/uk/usda/section/38/oliini/commodity/20/soia/attribute/4/virobnitstvo/

9. Kassam A., Friedrich T., Derpsch R. and Kienzle J. Overview of the Worldwide Spread of Conservation Agriculture, 2015. URL: http://www.rolfderpsch.com/

10. Paul Teng. Executive Summary Biotech Crops Drive Socio-Economic Development and Sustainable Environment in the New Frontier . 2019 URL: http://www.isaaa.org

11. Heap I. International survay of herbicide - resistant weeds.-2020. URL: https://www.weedscience.com

12. Аускалнієне О., Задорожний В. Метлюг звичайний (Apera spica-venti (L.) P. Beauv): резистентність до гербіцидів в Литві та Україні. Карантин і захист рослин. 2020, С. 50-53

13. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). 3-е изд., перераб. и доп. М., «Колос», 1973. 336 с.

References

1. Swanton, C.J.; Weise, S.F. Integrated Weed Management: The Rationale and Approach. Weed Technol. 1991, 5, 657-663.

2. Lal, R. Enhancing ecosystem services with no-till. Renew. Agric. Food Syst. 2013, 28, 102-114.

3. Lal, R. The Plow and Agricultural Sustainability. J. Sustain. Agric. 2009, 33, 66-84.

4. Scopel, A.L.; Ballare, C.L.; Sanchez, R.A. Induction of extreme light sensitivity in buried weed seeds and its role in the perception of soil cultivations. Plant Cell Environ. 1991, 14, 501 -508.

5. Jonas F. Weber,Christoph Kunz 1,Gerassimos G. Peteinatos 1,Sabine Zikeli Roland Gerhards 1Weed Control Using Conventional Tillage, Reduced Tillage, No-Tillage, and Cover Crops in Organic Soybean// Agriculture 2017, 7(5), 43

6. Petrychenko V.F., Lykhochvor V.V., Ivaniuk S.V. ta in. Soia: monohrafiia. Vinnytsia: «Dilo», 2016. 400 s.

7. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. Statystychna informatsiia. Silske, lisove ta rybn e hospodarstvo. Ploshchi, valovi zbory ta urozhainist silskohospodarskykh kultur za yikh vydamy. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/

8. AgroChart. Ohliad rynku. Balansy. Oliini. Soia. Vyrobnytstvo. URL:

https://www.agrochart.com/uk/usda/section/38/oliini/commodity/20/soia/attribute/4/virobnitstvo/

9. A. Kassam, T. Friedrich, R. Derpsch and J. Kienzle. Overview of the Worldwide Spread of Conservation Agriculture, 2015 URL: http://www.rolfderpsch.com/

10. Paul Teng. Executive Summary Biotech Crops Drive Socio -Economic Development and Sustainable Environment in the New Frontier.2019 URL: http://www.isaaa.org

11. Heap I. International survay of herbicide - resistant weeds.-2020. URL: https://www.weedscience.com

12. Auskalniiene O., Zadorozhnyi V. Metliuh zvychainyi (Apera spica-venti (L.) P. Beauv): rezystentnist do herbitsydiv v Lytvi ta Ukraini // Karantyn i zakhyst roslyn. 2020, S. 50-53

13. Dospekhov B.A. Metodyka polevoho opbita (s osnovamy statystycheskoi obrabotky rezultatov yssledovanyi). 3-e yzd., pererab. y dop. M., «Kolos», 1973. 336 s.

Размещено на Allbest.ru