Різні рівні змішанолігандного комплексу цинку, мангану й кобальту в годівлі високопродуктивних корів української червоно-рябої молочної породи в перший період лактації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Різні рівні змішанолігандного комплексу цинку, мангану й кобальту в годівлі високопродуктивних корів української червоно-рябої молочної породи в перший період лактації

Ю.Г. Кропивка, В.С. Бомко

Мета. Вивчення ефективності згодовування різних рівнів змішанолігандного комплексу цинку, мангану і кобальту із Суплексом Se високопродуктивним коровам української червоно -рябої молочної породи у перший період лактації та їх впливу на споживання коровами кормів, продуктивні якості та гематологічні показники крові. Методи. Для досліджень в ТОВ «Терезине» Білоцерківського району Київської області за принципом аналогів відібрали п'ять груп (одну контрольну і чотири дослідні) високопродуктивних корів української червоно-рябої молочної породи по 10 голів у кожній. Піддослідних корів годували однаковими раціонами. Для корів контрольної групи використовували оптимальну дозу змішанолігандного комплексу цинку, мангану й кобальту, яка була встановлена у попередньому досліді з концентрацією в 1 кг сухої речовини (СР) кормосуміші (КС), мг: цинку - 60,8; мангану - 60,8 і кобальту - 0,78. У 2-й дослідній групі концентрація цих мікроелементів була вищою у порівнянні з контролем на 10%, а в 3-й, 4-й і 5-й дослідних групах відповідно на 10, 20 і 30% меншою. Результати. Найкращі результати за показниками молочної продуктивності були отримані від корів 4 - ї дослідної групи. За 80 днів досліду від корів 1 -ї контрольної групи отримали 3080 кг молока натуральної жирності, а в 2-й, 3-й, 4-й і 5-й дослідних групах - відповідно на 48, 112, 200 і 136 кг, або 1,6; 3,6; 6,5 і 4,4% більше. Менші дози мікроелементів забезпечують потреби високопродуктивних корів у них, що позитивно вплинуло на відтворні функції тварин. Найбільш ефективною виявилася доза для корів 4-ї дослідної групи, де тривалість сервіс-періоду становила 78,6 днів проти 91,9 днів у 1-й контрольній групі, а на одне плодотворне осіменіння в цій групі пішло 1,8 разу при 3,1 разу в контролі. Аналіз гематологічних показників піддослідних корів свідчить, що різні рівні змішанолігандних комплексів цинку, мангану й кобальту в складі концентрованих кормів мають позитивний вплив на організм та здоров'я корів у період лактації. Висновки. Найкращі результати показників молочної продуктивності та відтворної функції були отримані від корів 4 -ї дослідної групи, де концентрація цинку, мангану й кобальту за рахунок їх змішанолігандних комплексів в 1 кг СР кормосуміші становила, мг: цинку - 42,6; мангану - 42,6; кобальту - 0,55. Вказана доза мікроелементів позитивно впливала на споживання кормів тваринами, їх витрати на одиницю продукції та гематологічні показники крові корів.

Ключові слова: корови, цинк, манган, кобальт, змішанолігандні комплекси, молочна продуктивність, відтворювальні функції, гематологічні показники.

Kropyvka Yu.H., Bomko V.S. Different levels of mixed-ligande complexes of zinc, manganese and cobalt in feeding highly productive cows of the Ukrainian red-spotted dairy breed the first lactation period

Purpose. To study the effectiveness of feeding different levels of mixed-ligande complex of zinc, manganese and cobalt with Suplex Se to high -yielding cows of the Ukrainian red-spotted dairy breed in the first period of lactation and their impact on feed consumption, productivity and hematological parameters of blood. Methods. Five groups (one control and four experimental) of highly productive cows of the Ukrainian red-spotted dairy breed, 10 heads each, were selected for the research at «Terezyne» farm, Bila Tserkva district, Kyiv region, on the principle of analogues. Experimental cows were fed the same rations. For cows of the control group the optimal dose of a mixed-ligande complex of Zinc, Manganese and Cobalt was used, which was established in a previous experiment with concentration in 1 kg of dry matter (DM) of feed, mg: zinc - 60.8; manganese - 60.8 and cobalt - 0.78. In the 2nd experimental group, concentration of those trace elements was higher compared to the control by 10%, and in the 3rd, 4th and 5th experimental groups, respectively, 10, 20 and 30% lower. Results. The best results in terms of milk productivity were obtained from cows of the 4th experimental group. For 80 days of the experiment from cows of the 1st control group 3080 kg of milk of natural fat content was obtained, and of the 2nd, 3rd, 4th and 5th experimental groups - respectively 48, 112, 200 and 136 kg, or by 1.6; 3.6; 6.5 and 4.4% more. Lower doses of micronutrients meet the needs of highly productive cows in them, which has a positive effect on the reproductive functions of animals. The most effective was the dose for the cows of the 4th experimental group, where duration of the service period was 78.6 days against 91.9 days in the 1st control group, and one fertile insemination in this group took 1.8 times at 3.1 times in control. Analysis of hematological parameters of the experimental cows shows that different levels of mixed-ligande complexes of zinc, manganese and cobalt in concentrated feeds have a positive effect on the body and health of lactating cows. Conclusions. The best results of milk productivity and reproductive function were obtained from cows of the 4th experimental group, where concentration of zinc, manganese and cobalt due to their mixed-ligande complexes in 1 kg of DM feed was, mg: zinc - 42.6; manganese - 42.6; cobalt - 0.55. This dose of trace elements had a positive effect on the consumption of animal feed, their unit cost and hematological parameters of cows' blood.

Key words: cows, zinc, manganese, cobalt, mixed-ligande complexes, milk productivity, reproductive functions, hematological parameters.

Кропывка Ю.Г., Бомко В.С. Разные уровни смешаннолигандного комплекса цинка, марганца и кобальта в кормлении высокопродуктивных коров украинский красно-пёстрой молочной породы в первый период лактации

Цель. Изучение эффективности скармливания разных уровней смешаннолигандного комплекса цинка, марганца и кобальта с Суплексом Se высокопродуктивным коровам украинской красно-пёстрой молочной породы в первый период лактации и их влияние на потребление коровами кормов, продуктивные качества и гематологические показатели крови. Методы. Для исследований в ООО «Терезино» Белоцерковского района Киевской области по принципу аналогов было отобрано пять групп (одну контрольную и четыре исследовательские) высокопродуктивных коров украинской красно-пёстрой молочной породы по 10 голов в каждой. Подопытных коров кормили одинаковыми рационами. Для коров контрольной группы использовали оптимальную дозу смешаннолигандного комплекса цинка, марганца и кобальта, которая была установлена в предыдущем опыте с концентрацией в 1 кг сухого вещества (СВ) кормосмеси (КС), мг: цинка - 60,8; марганца - 60,8 и кобальта - 0,78. Во 2-й опытной группе концентрация этих микроэлементов была выше по сравнению с контролем на 10%, а в 3-й, 4-й и 5-й опытных группах -соответственно на 10, 20 и 30% меньше. Результаты. Наилучшие результаты по показателям молочной продуктивности были получены от коров 4-й опытной группы. За 80 дней опыта от коров 1 -й контрольной группы получили 3080 кг молока натуральной жирности, а во 2-й, 3-й, 4-й и 5-й опытных группах - соответственно на 48, 112, 200 и 136 кг, или 1,6; 3,6; 6,5 и 4,4% больше. Меньшие дозы микроэлементов обеспечивают потребности высокопродуктивных коров в них, что положительно повлияло на воспроизводительные функции животных. Наиболее эффективной оказалась доза для коров 4-й опытной группы, где продолжительность сервис-периода составила 78,6 дней против 91,9 дней в 1-й контрольной группе, а на одно плодотворное осеменение в этой группе использовано 1,8 раза при 3,1 раза в контроле. Анализ гематологических показателей подопытных коров показывает, что разные уровни смешаннолигандных комплексов цинка, марганца и кобальта в составе концентрированных кормов оказывают положительное влияние на организм и здоровье лактирующих коров. Выводы. Наилучшие результаты показателей молочной продуктивности и воспроизводительной функции были получены от коров 4 -й опытной группы, где концентрация цинка, марганца и кобальта за счет их смешаннолигандных комплексов в 1 кг СВ кормосмеси составляла, мг: цинка - 42,6; марганца - 42,6; кобальта - 0,55. Указанная доза микроэлементов положительно влияла на потребление кормов животными, их расход на единицу продукции и гематологические показатели крови коров.

Ключевые слова: коровы, цинк, марганец, кобальт, смешаннолигандный комплекс, молочная продуктивность, воспроизводительные функции, гематологические показатели.

Вступ

Постановка проблеми. Повноцінна збалансована годівля високопродуктивних корів та якісні корми є запорукою успішного і рентабельного молочного скотарства.

У кормах дуже часто не вистачає феруму, купруму, цинку, мангану, кобальту, йоду, а в останні роки селену, які відносяться до біологічно активних речовин, що впливають на обмінні процеси у тваринному організмі [8, 9, 11, 17]. корова цинк манган кобальт

Такі мікроелементи як цинк, манган і кобальт є структурними компонентами багатьох ферментів; вони беруть участь у метаболізмі нуклеїнових кислот, вуглеводів, білків і жирів, а також необхідні для роботи імунної системи; входять до складу багатьох гормонів; впливають на стан шкірного покриву, щільність копитного рогу, сперматогенез, процеси молокоутворення; беруть участь в енергетичному обміні, клітинному диханні; підтримують антиоксидантний статус; регулюють активність розщеплення і всмоктування поживних речовин [1, 2, 5, 7, 8].

За дефіциту цих мікроелементів у раціонах молочних корів порушуються обмінні процеси, що викликають деформацію скелету та паралічі у новонароджених телят. Через їх нестачу в кормах знижується здатність до відтворення, що спричиняє низьку запліднюваність, аборти, можливе розсмоктування плоду та часті гінекологічні захворювання, погіршується засвоєння вітамінів групи В, що негативно впливає на молочну продуктивність та вміст жиру в молоці [1, 5, 7, 18].

Надходження мікроелементів до тваринного організму у вигляді сульфатних і хлоридних сполук, які у шлунково -кишковому каналі легко трансформуються у гідрооксисистеми, що мають низьку біодоступність, призводить до їх дефіциту. До того ж, мікроелементи в складі комбікормів у формі мінеральних солей мають антагоністичні відносини один з одним. Низька засвоюваність мікроелементів із неорганічних сполук підвищує ризик забруднення навколишнього середовища, оскільки вони більшою мірою виділяються з організму, ніж всмоктуються [3, 6, 10, 12].

Органічні форми мікроелементів мають позитивну дію на організм тварини. Кращі результати отримують за використання комплексних сполук металів з амінокислотами або органічними кислотами (лігандами). У такій формі вони легко адсорбуються в кров'яне русло та проникають через мембрану клітин у місця їхньої локалізації. Використання хелатних комплексів у годівлі тварин позитивно впливає на підвищення продуктивності, крім того, вони є більш перспективними з екологічного погляду [5, 7, 12, 15, 16, 19].

Мета досліджень - вивчення ефективності згодовування різних рівнів змішанолігандного комплексу цинку, мангану і кобальту із Суплексом Se високопродуктивним коровам української червоно-рябої молочної породи у перший період лактації та їх впливу на споживання коровами кормів, продуктивні якості та гематологічні показники крові.

Матеріали і методи

Для досліджень, які проводили в ТОВ «Терезине» Білоцерківського району Київської області, за принципом аналогів відібрали п'ять груп (одну контрольну і чотири дослідні) високопродуктивних корів української червоно-рябої молочної породи по 10 голів у кожній. Усі відібрані тварини були чистопородними та клінічно здоровими, середньої вгодованості та утримувались в однакових умовах. Для корів контрольної групи використовували оптимальну дозу змішанолігандного комплексу цинку, мангану й кобальту, яка була встановлена в попередньому досліді [4] з концентрацією в 1 кг сухої речовини (СР) кормосуміші (КС), мг: цинку - 60,8; мангану - 60,8 і кобальту - 0,78. У 2-й дослідній групі концентрація цих мікроелементів була вищою у порівнянні з контролем на 10%, а в 3-й, 4-й і 5-й дослідних групах відповідно на 10, 20 і 30% меншою (табл. 1).

Таблиця 1

Схема науково-господарського досліду, n = 10

Результати досліджень та їх обговорення

Піддослідних корів годували повнораціонною кормовою сумішшю, добова даванка якої була розрахована на 40 кг молока 4%-ї жирності. Кількість спожитої кормосуміші та її поживна цінність для кожної групи піддослідних корів наведена в таблиці 2.

Рівень енергетичного забезпечення піддослідних корів складав порівняно з нормами 103%, а потреба корів у перетравному протеїні задовольнялась на 104,9%. Щодо вмісту в раціонах сухої речовини, то її на 100 кг живої маси припадало 4,85 кг.

Для корів у період лактації, особливо високопродуктивних, надто важливе значення має концентрація енергії в 1 кг сухої речовини. У дослідженнях вміст кормових одиниць (к. од.) в 1 кг сухої речовини раціонів становив 1,04 к. од., що практично відповідає нормам. Концентрація сирого протеїну в 1 кг сухої речовини становила 153,8 г, або 15,4%. У сирому протеїні знаходилось 59,8% легкорозчинної фракції протеїну й 40,2% важкорозчинної фракції протеїну.

До показників, які характеризують збалансованість раціону, належить співвідношення між енергією й перетравним протеїном, або кількість протеїну, яка припадає на 1 к. од. У дослідах на 1 к. од. раціону корів припадало 116,2 г перетравного протеїну, що, в основному, відповідало нормам.

Згідно з нормами, у раціоні дійних корів співвідношення між кількістю цукру й перетравного протеїну повинно бути на рівні 0,8 -1,5 : 1,0, тобто на 100 г перетравного протеїну має припадати 80-150 г цукру. За даними таблиці 2 можна стверджувати, що в раціонах корів співвідношення між вмістом цукру й перетравного протеїну становило 0,85, що відповідало нормам.

Таблиця 2

Раціони годівлі дійних корів живою масою 560 кг, середньодобовий надій , 40 кг молока 4%-ї жирності

Як відомо, ефективність використання поживних речовин кормів у раціоні і їх продуктивна дія певною мірою залежать від того, як вони перетравлюються у травному каналі корови. При цьому на перетравність корму значний вплив справляє рівень клітковини в раціоні. Якщо її вміст становить менше 16% або більше 27-30% від сухої речовини раціону, то перетравність поживних речовин, у тому числі й енергії, знижується. У зв'язку з цим рівень сирої клітковини в раціоні корів повинен контролюватися. Проведений аналіз показав, що в раціонах піддослідних корів міститься сирої клітковини 18,2% від сухої речовини, що знаходиться в межах рекомендованих норм.

До контрольованих критеріїв збалансованості раціонів великої рогатої худоби за мінеральними елементами, зокрема кальцієм і фосфором, належить співвідношення між цими елементами, яке, згідно з нормами, повинно становити 2,0-1,5 : 1,0. З цього приводу слід зазначити, що вміст кальцію й фосфору в раціонах піддослідних корів повністю забезпечував їх потреби в цих елементах. Щодо співвідношення між кальцієм і фосфором, то воно в раціонах було 1,5 до 1, що не суперечить нормам.

Що стосується вмісту в раціонах піддослідних корів інших елементів живлення, у тому числі крохмалю, жиру, калію, магнію, сірки, феруму, купруму, кобальту, мангану, йоду, селену, каротину й вітаміну Д, то вони, в основному, відповідали чинним на сьогодні нормам годівлі.

Поїдання кормосуміші було найкращим у корів дослідних груп. У середньому за дослід на добу роздавали на одну піддослідну голову 57,4 кг кормосуміші. Корови 1-ї контрольної групи поїдали 51,3 кг кормосуміші, 2-ї дослідної - 53,6 кг, 3-ї - 54,2 кг, 4-ї - 55,9 кг і 5-ї дослідної - 55,1 кг, або її споживання становило, відповідно 90,0%, 94,0%, 95,1%, 98,1% і 96,7%.

Уведення в кормосуміші різних рівнів змішанолігандних комплексів цинку, мангану й кобальту вплинуло не лише на поїдання кормосуміші, а й на молочну продуктивність корів. Краще споживання кормосуміші дослідними коровами забезпечило пряму залежність надоїв від цих показників (табл. 3).

У підготовчий період досліду корови як 1 -ї контрольної, так і дослідних груп суттєво не відрізнялися за добовими надоями молока. У дослідний період кормосуміші відрізнялися за концентрацією цинку, мангану й кобальту за рахунок їх змішанолігандних комплексів, що стало основною причиною різної кількості отриманого молока. За 80 днів досліду корови дослідних груп переважали корів 1-ї контрольної групи за середньодобовими надоями натурального молока, і ця різниця складала: 0,6 кг у 2-й дослідній групі; 1,4 кг у

3- й; 2,5 кг у 4-й та 1,7 кг у 5-й дослідній групі, або на 1,6; 3,6; 6,5 та 4,4% відповідно.

Однозначно, зі збільшенням середньодобових надоїв у молоці корів дослідних груп, за винятком 3-ї, відзначено збільшення вмісту жиру на 0,030,07% у порівнянні з контролем. У зв'язку з цим, перевага за середньодобовими надоями 4%-го молока була також більшою у порівнянні з 1-ю контрольною групою й склала у 2-й дослідній групі 0,9 кг (P<0,05), або 2,5%, у 3- й дослідній групі - 1,2 кг (P<0,05), або 3,4%, у 4-й дослідній групі - 3,0 кг, або 8,5% (P<0,001) і в 5-й дослідній групі - 2,1 кг (P<0,01), або 5,9%.

Уміст білка в молоці корів дослідних груп , порівняно з 1-ю контрольною групою, дещо зростав: від 3,26% у контролі до 3,27-3,31% у дослідних групах.

Найкращі результати за молочною продуктивністю були отримані від корів

4- ї дослідної групи, де концентрація цинку, мангану й к обальту за рахунок їх змішанолігандних комплексів в 1 кг СР кормосуміші становила, мг: цинку - 42,6; мангану - 42,6; кобальту - 0,55.

За 80 днів досліду від корів 1-ї контрольної групи отримали 3080 кг молока натуральної жирності, а у 2-й, 3-й, 4-й і 5-й дослідних групах - відповідно на 48 кг, 112, 200 і 136 кг або 1,6; 3,6; 6,5 і 4,4% більше.

Таблиця 3

Продуктивність дослідних корів за 80 днів перших 100 днів лактації і витрати кормів у середньому за дослід (М ± m, n = 10)

Примітка: ¹ - Р < 0,05; ² - Р < 0,01; ³ - Р < 0,001 порівняно з контролем.

Витрати корму на 1 кг молока є основним показником, що визначає ефективність його виробництва. Результати проведених досліджень свідчать, що на виробництво молока корів за різних рівнів змішанолігандних комплексів цинку, мангану й кобальту у раціонах витрати корму на 1 кг молока зі збільшенням продуктивності знижуються. Так найменші витрати корму на 1 кг молока спостерігались у корів 4-ї й 5-ї дослідних груп, яким згодовували раціони зі змішанолігандними комплексами цинку, мангану й кобальту, які були нижчими за контроль на 20-30% в 1 кг СР кормосуміші.

Відомо, що такі мікроелементи, як цинк, манган, кобальт, купрум, селен впливають на відтворні функції корів, тому при проведенні досліджень ефективності використання різних рівнів змішанолігандних комплексів цинку, мангану й кобальту в годівлі високопродуктивних корів вивчено їх відтворювальні функції (табл. 4).

Дані таблиці свідчать, що використання змішанолігандних комплексів цинку, мангану й кобальту позитивно вплинуло на відтворні функції корів. Усі піддослідні тварини протягом досліду прийшли в охоту й були плодотворно запліднені.

Найдовший сервіс-період був у корів 1-ї контрольної групи і складав 91,9 дня, тоді як у 2-й дослідній групі він був меншим на 8,4 дня, у 3 -й - на 12,1 дня, у 4-й - на 13,3 дня і у 5-й дослідній групі - на 10,6 дня, що дає підставу зробити висновок, що змішанолігандні комплекси цинку, мангану й кобальту краще використовуються організмом піддослідних тварин, у результаті чого менші дози цих мікроелементів забезпечують потреби високопродуктивних корів у них, що позитивно вплинуло на відтворні функції тварин.

Таблиця 4

Показники відтворювальної функції корів, (M ± m; n = 10)

При цьому на одне плодотворне осіменіння кожної корови в 1-й контрольній групі знадобилось провести 3,1 запліднень, у 2 -й дослідній групі - 2,5; в 3-й - по 2,2; в 4-й - по 1,8 і 5-й дослідній групі - 2,0.

Найбільш ефективною виявилась доза змішанолігандних комплексів цинку, мангану й кобальту в 1 кг СР кормосуміші, мг: цинку - 42,6, мангану - 42,6, кобальту - 0,55, у результаті чого сервіс-період у 4-й дослідній групі склав

78,6 днів проти 91,9 днів у 1 -й контрольній групі. На одне плодотворне осіменіння в цій групі пішло 1,8 разу при 3,1 разу в контролі.

З метою визначення впливу змішанолігандних комплексів цинку, мангану й кобальту на характер обміну речовин вивчали гематологічні показники крові на початку і в кінці дослідного періодів (табл. 5).

Науково-господарський дослід збігався з першими 20-а днями лактації піддослідних корів, коли в них інтенсивно використовувалися для утворення молозива й молока запаси білків з тіла, вміст білків у сироватці крові знаходився в межах 82,8-84,8 г/л, у тому числі: альбумінів - 51,0-52,3; а-, в- і у-глобулінів - відповідно 9,3-9,8; 9,4-9,9; 12,2-14,3 г/л.

Стосовно еритроцитів у крові корів, то тут теж на початку досліду була відсутня міжгрупова різниця - 9,61-9,73 Т/л. Вміст у крові корів усіх

піддослідних груп лейкоцитів коливався у межах 8,27-8,37 Г/л, гемоглобіну - 111,8-113,3 г/л, фосфору - 1,44-1,59 ммоль/л, кальцію - 2,26-2,28 ммоль/л, натрію - 144,00-145,3 ммоль/л, калію - 5,02-5,14 ммоль/л.

Також необхідно відзначити, що не відрізнялися піддослідні групи корів за показниками лужного резерву крові (42,9 -43,5 мг%), концентрацією каротину (0,385-0,403 мг%) та каталазною й пероксидазною активністю, яка відповідно складала 2,04-2,09 од. Н2О2 та 22,8-23,4 с.

Таблиці 5

Гематологічні показники піддослідних корів (M ± m, n = 3)