Термостійкість пробіотичних препаратів у гранульованих комбікормах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Термостійкість пробіотичних препаратів у гранульованих комбікормах

А.В. Гуцол

І.В. Дмитрук

Л.І. Дмитрук

Анотація

термостійкість пробіотичний препарат комбікорм

Мета. Дослідити термостійкість пробіотичних препаратів до і після грануляції комбікормів, порівняти отримані результати. Методи. Загальнонаукові: гіпотеза, експеримент, аналіз та синтез. Специфічні: морфорологічні, біохімічні та статистичні. Для дефініції термостійкості бактеріальних препаратів визначали колонійутворювальну життєздатність клітин бактерій до і після грануляції з експозицією максимального нагріву протягом однієї хвилини. Температуру гранульованих комбікормів (перед охолодженням) встановлювали максимальним термометром. Результати. Встановлено, що підвищення температури готових гранул до 80-82°С суттєво зменшувало колонійутворювальну здатність клітин бактеріального препарату пробіотик БТУ. Так за дози внесення 300 грамів пробіотику БТУ на тонну комбікорму збереженість колоній бактерій штаму Bacillus subtilis зменшилась на 22,2%, за дози внесення 400 грамів препарату на тонну комбікорму збереженість колоній бактерій зменшилась на 58,3%, за дози внесення 500 грамів - на 53,3%. Максимальну стійкість до підвищених температур і тиску виявив пробіотичний препарат субтіформ з терміном витримки до однієї хвилини. Так за дози внесення 300 грамів субтіформу на тонну комбікорму збереженість колоній бактерій іншого штаму Bacillus subtilis зменшилась на 16,0%, за дози внесення 400 грамів препарату на тонну комбікорму - зменшилась на 10%, за дози внесення 500 грамів - на 15,4%.

Висновки. Найбільша збереженість колоній бактерій пробіотичного препарату субтіформ спостерігалась за дози внесення 400 грамів на тонну комбікорму. На основі отриманих результатів можна стверджувати, що термостійкість пробіотичного препарату субтіформ при проведенні грануляції комбікормів була вищою на 38-48% порівняно з препаратом пробіотик БТУ.

Ключові слова: температура, комбікорм, пробіотики, колонії бактерій, штам, Bacillus subtilis.

Hutsol A., Dmytruk I., Dmytruk L.

Thermal stability of probiotic preparations in granulated combined feeds

Abstract

Purpose. To investigate the heat resistance of probiotic preparations before and after granulation of compound feed, to compare the obtained results. Methods. General scientific: hypothesis, experiment, analysis and synthesis. Specific: morphological, biochemical and statistical. To define the heat resistance of bacterial preparations, the colony-forming viability of bacterial cells was determined before and after granulation with exposure to maximum heat for one minute. The temperature of the granulated compound feed (before cooling) was set with a maximum thermometer. Results. It was established that increasing the temperature of the finished granules to 80-82°C significantly reduced the colony-forming ability of the cells of the bacterial preparation “BTU Probiotic”. Thus, at application of a 300 g dose of BTU probiotic per ton of compound feed, survival of bacterial colonies of the Bacillus subtilis strain decreased by 22.2%, at a 400 g dose of the preparation per ton of compound feed, survival of bacterial colonies decreased by 58.3%, at a 500 g dose - decreased by 53.3%. The maximum resistance to elevated temperatures and pressure was shown by the subtiform probiotic preparation with exposure of up to one minute. Thus, at application of 300 g doses of Subtiform per ton of compound feed, survival of bacterial colonies of another strain of Bacillus subtilis decreased by 16.0%, at 400 g doses of the preparation it decreased by 10%, at 500 g doses-decreased by 15.4%. Conclusions. The highest level of the Subtiform probiotic bacterial colonies survival was observed at application of a 400 g dose per ton of compound feed. Based on the obtained results, it can be stated that the heat resistance of the Subtiform probiotic preparation during granulation of compound feed was 38-48% higher compared to the “Probiotic BTU” preparation.

Key words: temperature, compound feed, probiotic, bacterial colonies, strain, Bacillus subtilis.

Постановка проблеми

Проблематикою створення сучасної альтернативи антимікробних засобів за рахунок використання пробіотичних штамів мікроорганізмів займалися багато вітчизняних і зарубіжних вчених. Значний внесок у дослідження пробіотичних мікроорганізмів зробили такі вчені, як О.І. Шкромада, Т.І. Фотіна, Г.А. Фотіна [2], А. Santillo, G. Annicchiarico, М. Caroprese, R. Marino, А. Sevi, М. Albenzio, [3], Z. Tian, Х. Wang, Y. Duan, Y. Zhao [5], M.B. Menegat, J.M. DeRouchey, J.C. Woodworth, S.S., Dritz, M.D, Tokach, R.D. Goodband, [6], В.В. Малина, Л.В. Бондаренко, В.П. Лясота, В.А. Гришко, Ю.О. Балацький, С.П. Бабенко, О.О. Чернявський, М.М. Сломчинський, В.В. Болоховський, В.А. Болоховська [11], В.О. Агеєв. С.В. Дерев'янко [12] та інші.

Водночас питання використання пробіотичних препаратів при виготовленні гранульованих комбікормів потребує дослідження.

Пробіотики - це група живих мікроорганізмів і речовин мікробного походження, які за введення в організм природним шляхом позитивно впливають на фізіологічні, біохімічні та імунні реакції тварини-господаря через стабілізацію й оптимізацію функцій його нормальної мікрофлори.

З урахуванням цільової дії дослідні пробіотики умовно належать до групи, що використовується у функціональному харчуванні, та до препаратів, які застосовують для терапії у разі захворювань бактеріальної й вірусної етіології.

Вміст живих клітин у пробіотиках коливається від 10⁵ до 10¹⁰ колонієутворювальних одиниць на грам [1].

Видозмінення шлункової мікрофлори знижує захисні сили організму тварини, викликає порушення травлення й обміну речовин. Зазначені фактори ризику вимагають розробки нових препаратів для покращення здоров'я молодняку й зміцнення його імунної системи. Застосування сорбованих полікомпонентних пробіотиків зумовлене дією на організм тварин різних чинників, тому їх використовують як протиінфекційний захисний чинник організму, імуномодулятор, покращувач бар'єрних функцій організму загалом, підвищувач метаболічного ефекту застосування, поліпшувач моторики та стабілізатор функцій кишківника.

Пробіотики - бактеріальні препарати, що регулюють мікробіологічні процеси, пов'язані з перетравленням їжі у тварин, які використовують для профілактики кишкових інфекцій [2].

Пробіотики представляють собою корисні мікроорганізми, які у нормі входять до складу кишкового біоценозу, але у недостатній кількості. Потрапляючи у кишково-шлунковий тракт, пробіотичний мікроорганізм заселяє кишечник, тим самим витискає патогенні організми з кишкового епітелію та створює антимікробні умови [2].

За даними А. Santillo, G. Annicchiarico, М. Caroprese [3], пробіотики покращують показники росту, мають позитивний вплив на мікробіоту кишечника та імунну систему.

Таким чином, Z. Rybachuk, О. Shkromada, А. Predko [4] у своїх експериментах довели, що використання пробіотиків безпосередньо для поросят від народження до місячного віку мають максимальний позитивний ефект на їх зростання та мікробіоту кишечника.

За даними Z. Tian, Х. Wang, Y. Duan [5], серед бактерій, що використовуються як пробіотики, Bacillus subtilis є анаеробом і тому використовується в складі кормів через його високу стійкість до умов навколишнього середовища, а також можливість тривалого зберігання за нормальної температури навколишнього середовища.

Як стверджують M.B. Menegat, J.M. DeRouchey, J.C. Woodworth [6], сучасною альтернативою антимікробних засобів є пробіотичні штами мікроорганізмів, наприклад, Bacillus subtilis.

Так S. Yue, Z. Li, F. Hu [7] вважають, що Bacillussubtilis, кишковий мікроб, здатний рости в кишечнику, має властивість споживати кисень, підтримує анаеробне середовище і є необхідним для профілактики та лікування шлунково-кишкових розладів.

А.C. Kalil, T.C. Schooneveld [8] довели, що пробіотики корисні для відновлення балансу кишкової мікрофлори, покращення травлення та профілактики серцево-судинних захворювань.

Як стверджують A.C. Ford, L.A. Harris [9], зараз пробіотики широко використовуються для контролю та профілактики захворювань. Для покращення здоров'я та росту молодняку тварин у корм включають пробіотики в різній кількості. Проведені експерименти з метою дослідження впливу звичайного та надмірного споживання пробіотиків на склад кишкової флори, травлення та здоров'я кишечника у телят, ягнят, поросят. У результаті досліджень було встановлено, що пробіотики є ефективним засобом лікування синдрому подразненого кишечника, хоча те, чому окремі види та штами є найбільш корисними, залишається незрозумілим. Існують суперечки щодо безпеки та впливу пробіотиків на молодняк тварин, зокрема щодо штамів, дозування та тривалості згодовування пробіотиків. Ці чинники слід враховувати, оскільки різні штами, дозування та тривалість використання мають різний вплив та різну ефективність використання.

За даними В.В. Малина, Л.В. Бондаренко, В.П. Лясота та ін. [11], питання пошуку нових ефективних шляхів корекції мікрофлори шлунково-кишкового тракту є одним з найважливіших у сучасній біотехнології. Найбільш виправданим з екологічних позицій методом знищення бактерій та збудників кишкової інфекції є застосування бактеріальних препаратів з живих мікроорганізмів, здатних проявляти антагоністичну і конкурентну дію по відношенню до патогенних мікробів. Пробіотичні препарати захищають нормальну кишкову мікрофлору завдяки стимуляції росту ендогенної популяції корисних бактерій або через внесення в кишечник ряду корисних бактерій шляхом регулярного застосування. Селекція, розробка і впровадження пробіотичних препаратів є пріоритетним напрямком у біотехнології всіх високорозвинених країн. Пробіотичні препарати є одним з найбільш екологічно чистих препаратів. Вони не викликають звикання з боку патогенної мікрофлори і не нагромаджуються в органах та тканинах, не дають побічних ефектів, не шкідливі для людей і навколишнього середовища.

Як стверджує В.О. Агеєв, С.В. Дерев'янко [12, 13], найбільшу ефективність мають препарати спороутворювальних мікроорганізмів роду Bacillus. Завдяки їхньому проростанню у шлунково-кишковому тракті тварин утворюється ряд біологічно активних продуктів. Вони негативно впливають на умовно патогенну мікрофлору й водночас сприяють розвитку корисних бактерій. Для Bacillus licheniformis характерні імуномоделюючі властивості. Ці бактерії стимулюють синтез ендогенного інтерферону, лізоциму, підвищують фагоцитарну активність лейкоцитів, посилюють синтез імуноглобулінів. Встановлено їх антагоністичну дію до ентеробактерій та адгезивну властивість. Пробіотики на основі штамів Bacillus subtilis та Bacillus licheniformis сприяють нормалізації гемоглобіну та гематокриту.

Отже, пробіотики - це ефективні лікувально-профілактичні препарати, їх дія на макроорганізм різнобічна. Застосування пробіотиків необхідне для відновлення нормофлори організму після проведення антибіотикотерапії. Безпечність пробіотиків визнана Всесвітньою організацією охорони здоров'я та разом з Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН розроблені вимоги до безпеки пробіотичних штамів мікроорганізмів [14, 15].

Мета досліджень полягає у визначенні термостійкості пробіотичних препаратів до і після грануляції комбікормів, порівнянні отриманих результатів.

Матеріали і методи

У виробничих умовах Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН було приготовано експериментальні зразки гранул з комбікорму. Сировину для комбікорму подрібнювали на дробарці кормовій універсальній потужністю 4 кВт/год. та діаметром сітки 2 -3 мм в змішувач. Гранулювання проводили в грануляторі з рухливими перфорованими нарізними роликами з пресувальним каналом 6 мм та діаметром матриці 200 мм потужністю 11 кВт/год. На виході отримували гранули діаметром 6 мм. Гранулювання проводили при температурі +60-83°С, продукту на виході +60-75°С. Отримані гранули спрямовували на охолоджувач для швидкого зниження температури корму, щоб температура гранул була не більша ніж на 10^оС від навколишнього середовища з одночасним відділенням дрібних частин і подальшою розфасовкою в крафт-мішки.

Визначення титру життєздатності клітин бактерій в гранульованих кормах проводили методом поверхневого посіву послідовних десятикратних розведень зразків на агаризоване поживне середовище. Засіяні чашки термостатували при температурі 28°С протягом 3 діб.

Результати досліджень та обговорення

До складу комбікорму для молодняку свиней включали зерно ячменю, тритикале, кукурудзи та пшениці, сою екструдовану, пробіотики, а також для балансування комбікорму використовувався премікс фірми Nutrimin (лимонна кислота, ферменти, антиоксиданти, амінокислоти, вітаміни, макро- та мікроелементи).

Пробіотичні препарати субтіформ та пробіотик БТУ у склад гранульованих комбікормів включали з метою вивчення термостійкості пробіотичних препаратів до дії високих температур. До складу цих пробіотичних препаратів входили бактерії Bacillus subtilis різних штамів. Резистентність пробіотичних добавок оцінювали за грануляції зволоженого розсипного комбікорму із попереднім внесення препаратів в дозі 300-500 г/т на обладнанні ТОВ «Артмаш» (гранулятор комбікормів з кільцевою матрицею).

Основні результати досліджень

Для визначення термостійкості бактеріальних препаратів визначали КУО до і після грануляції з експозицією максимального нагріву протягом 1 хвилини. Температуру гранул (перед охолодженням) встановлювали максимальним термометром (табл. 1).

Таблиця 1. Показники колонійутворювальної здатності пробіотичних препаратів на основі Bacillus subtilis

У дослідженнях встановлено, що підвищення температури готових гранул суттєво зменшувало колонійутворювальну здатність препарату пробіотик БТУ. Різне дозування по-різному вплинуло на колонійутворювальну здатність пробіотичного препарату. Так за дози внесення 300 грамів пробіотику БТУ на тонну комбікорму збереженість колоній бактерій даного штаму Bacillus subtilis зменшилась на 22,2%, за дози внесення 400 грамів пробіотику БТУ на тонну комбікорму збереженість колоній бактерій зменшилась на 58,3%, а за дози внесення 500 грамів - зменшилась на 53,3%.

Максимальну стійкість до підвищених температур і тиску виявив пробіотичний препарат субтіформ з терміном витримки до однієї хвилини. Однак, за цих умов також спостерігається різниця у збереженості колоній бактерій. Так за дози внесення 300 грамів субтіформу на тонну комбікорму збереженість колоній бактерій іншого штаму Bacillus subtilis зменшилась на 16,0%, за дози внесення 400 грамів - зменшилась на 10%, за дози 500 грамів - зменшилась на 15,4%. Найбільша збереженість колоній бактерій пробіотичного препарату субтіформ спостерігалась за дози внесення 400 грамів на тонну комбікорму. На основі отриманих результатів можна стверджувати, що термостійкість пробіотичного препарату субтіформ була вищою на 38-48% порівняно з пробіотичним препаратом пробіотик БТУ.

Висновки

Встановлено, що підвищення температури готових гранул до 80-82°С суттєво зменшувало колонійутворювальну здатність бактеріального препарату пробіотик БТУ. Так за дози внесення 300 грамів пробіотику БТУ на тонну комбікорму збереженість колоній бактерій даного штаму Bacillus subtilis зменшилась на 22,2%, за дози внесення 400 грам цього пробіотику на тонну комбікорму - зменшилась на 58,3%, за дози 500 грамів на тонну комбікорму - зменшилась на 53,3%. Максимальну стійкість до підвищених температур і тиску виявив пробіотичний препарат субтіформ з терміном витримки до однієї хвилини. Так за дози внесення 300 грамів субтіформу на тонну комбікорму, збереженість колоній бактерій іншого штаму Bacillus subtilis зменшилась на 16,0%, за дози внесення 400 грамів на тонну комбікорму зменшилась на 10%, за дози 500 грамів - на 15,4%. Найбільша збереженість колоній бактерій пробіотичного препарату субтіформ спостерігалась за дози внесення 400 грамів на тонну комбікорму.

Список бібліографічних посилань

1. Жуков В.П., Гончарук В.В., Дмитрук І.В. та ін. Термостійкість пробіотичних добавок у гранульованому люцерновому сіні. Біологічні процеси оптимізації продукційного процесу культурних рослин: матеріали Всеукраїнської науково-пракатичної онлайн-конференції, присвяченої 60-річчю ІСМАВ НААН (м. Чернігів, 26-27 жовтня 2021 р.). Національна академія аграрних наук України, Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва, Товариство мікробіологів України ім. С.М. Виноградського. Чернігів: видавець Брагинець О.В., 2021. 144-146 с.

2. Шкромада О.І., Фотіна Т.І., Фотіна Г.А. та ін. Вплив Bacillus subtilis на поросят на відлученні. Вісник Сумського національного аграрного університету. Суми, 2022. № 1(56). С. 51-58. DOI https://doi.Org/10.32845/bsnau.vet.2022.1.

3. Santillo, A., Annicchiarico, G., Caroprese, et.al. Probiotics in milk replacer influence lamb immune function and meat quality. Animal : an international journal of animal bioscience, 2012, 6(2), 339345. https://doi.org/10.1017/S1751731111001571.

4. Rybachuk, Z., Shkromada, O., Predko, A., Dudchenko, Y. Influence of probiotics “Immunobacterin-D” on biocenoses and development of the gastrointestinal tract of calves. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary Sciences, 2020. № 22(98), 22-27. https: //doi.org/ 10.32718/nvlvet9804.

5. Tian, Z., Wang, X., Duan, Y., et.al. Dietary Supplementation With Bacillus subtilis Promotes Growth and Gut Health of Weaned Piglets. Frontiers in veterinary science, 2021. 7. https://doi.org/10.3389/fvets.2020.60077229.

6. Menegat, M.B., DeRouchey, J.M., Woodworth, J.C., et.al. Effects of Bacillus subtilis C-3102 on sow and progeny performance, fecal consistency, and fecal microbes during gestation, lactation, and nursery periods 1,2. Journal of animal science, 2019, 97(9), 3920-3937. https://doi.org/10.1093/jas/skz236.

7. Yue, S., Li, Z., Hu, F., & Picimbon, J.F. Curing piglets from diarrhea and preparation of a healthy microbiome with Bacillus treatment for industrial animal breeding. Scientific reports, 2020. 10(1). https://doi.org/10.1038/s41598-020-75207-1.

8. Kalil A.C., & Schooneveld, T.C. Probiotics and antibiotic-associated diarrhoea. Lancet (London, England), 2014, 383(9911), 29-30. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(13)62734-8.

9. Ford, A.C., Harris, L.A., Lacy, B.E., Quigley, E., & Moayyedi, P. Systematic review with metaanalysis: the efficacy of prebiotics, probiotics, synbiotics and antibiotics in irritable bowel syndrome. Alimentary pharmacology & therapeutics, 2018, 48(10), 1044-1060. https://doi.org/10.1111/apt.15001.

10. Ritchie, M.L., & Romanuk, T.N. A meta-analysis of probiotic efficacy for gastrointestinal diseases. PloS one, 2012, 7(4), e34938. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0034938.

11. Малина В.В., Бондаренко Л.В., Лясота В.П. та ін. Перспективи застосування пробіотичних та ферментних препаратів у свинарстві: Монографія. Біла Церква, 2017. 243 с.

12. Агеєв В.О., Дерев'янко С.В. Фактори антагоністичної активності штамів бактерій - компонентів пробіотичних препаратів БПС-44 та БПС-Л. Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького. 2010. Том 12. № 2(44). Частина 1, c. 3-9.

13. Gregor Reid, Jana Jass, M. Tom Sebulsky, John K. McCormick. Potential uses of probiotics in clinical practice. Clinical microbiology review. 2003. Vol. 16, № 4. P. 658-672.

14. Fielding J. Probiotics in animal health. Probiotics international LTD Lipooc. Hampshire, 1986. P. 1-7.

15. Mingmongkolchai, S., Panbangred, W. Bacillus probiotics: an alternative to antibiotics for livestock production. Journal of applied microbiology, 2018, 124(6), 1334-1346. https://doi.org/10.1111/jam.13690.

References

1. Zhukov V.P., Honcharuk V.V., Dmytruk I.V. et al. Termostiikist probiotychnykh dobavok u hranulovanomu liutsernovomu sini [Heat stability of probiotic supplements in pelleted alfalfa hay]. Biolohichni protsesy optymizatsii produktsiinoho protsesu kulturnykh roslyn: materialy Vseukrainskoi naukovo-prakatychnoi konferentsii [Biological processes of optimizing the production process of cultivated plants: proceedings of the All-Ukrainian scientific and practical conference]. Natsionalna akademiia ahrarnykh nauk Ukrainy, Instytut silskohospodarskoi mikrobiolohii ta ahropromyslovoho vyrobnytstva, Tovarystvo mikrobiolohiv Ukrainy im. S.M. Vynohradskoho [National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, Institute of Agricultural Microbiology and Agro-Industrial Production, The S.M. Vinohradskyi Society of Microbiologists of Ukraine]. Chernihiv, October 26-27, 2021, pp. 144-146 [in Ukrainian].

2. Shkromada O.I., Fotina T.I., Fotina H.A. et al. Vplyv Bacillus subtilis na porosiat na vidluchenni [Effects of Bacillus subtilis on weaning piglets]. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu [Bulletin of the Sumy National Agrarian University]. Sumy, 2022, no. 1(56), pp. 51-58. https://doi.org/10.32845/bsnau.vet.2022.1 [in Ukrainian].

3. Santillo, A., Annicchiarico, G., Caroprese, M., Marino, R., Sevi, A., & Albenzio, M. Probiotics in milk replacer influence lamb immune function and meat quality. Animal: an international journal of animal bioscience, 2012, no. 6(2), pp. 339-345. https://doi.org/10.1017/S1751731111001571.

4. Rybachuk, Z., Shkromada, O., Predko, A., & Dudchenko, Y. Influence of probiotics “Immunobacterin-D” on biocenoses and development of the gastrointestinal tract of calves. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary Sciences, 2020, no. 22(98), pp. 22-27. https://doi.org/10.32718/nvlvet9804.

5. Tian, Z., Wang, X., Duan, Y., Zhao, Y., Zhang, W., Azad, M., Wang, Z., Blachier, F., & Kong, X. Dietary Supplementation With Bacillus subtilis Promotes Growth and Gut Health of Weaned Piglets. Frontiers in veterinary science, 2021, no. 7. https://doi.org/10.3389/fvets.2020.60077229.

6. Menegat, M.B., DeRouchey, J.M., Woodworth, J.C., Dritz, S.S., Tokach, M.D., & Goodband, R.D. Effects of Bacillus subtilis C-3102 on sow and progeny performance, fecal consistency, and fecal microbes during gestation, lactation, and nursery periods 1,2. Journal of animal science, 2019, no. 97(9), pp. 3920-3937. https://doi.org/10.1093/j as/skz236.

7. Yue, S., Li, Z., Hu, F., & Picimbon, J.F. Curing piglets from diarrhea and preparation of a healthy microbiome with Bacillus treatment for industrial animal breeding. Scientific reports, 2020, no. 10(1). https://doi.org/10.1038/s41598-020-75207-1.

8. Kalil A.C., & Schooneveld, T.C. Probiotics and antibiotic-associated diarrhoea. Lancet (London, England), 2014, no. 383(9911), pp. 29-30. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(13)62734-8.

9. Ford, A.C., Harris, L.A., Lacy, B.E., Quigley, E., & Moayyedi, P. Systematic review with metaanalysis: the efficacy of prebiotics, probiotics, synbiotics and antibiotics in irritable bowel syndrome. Alimentary pharmacology & therapeutics, 2018, no. 48(10), pp. 1044-1060. https://doi.org/10.1111/apt.15001.

10. Ritchie, M.L., & Romanuk, T.N. A meta-analysis of probiotic efficacy for gastrointestinal diseases. PloS one, 2012, no. 7(4), pp. e34938. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0034938.

11. Malyna V.V., Bondarenko L.V., Liasota V.P. et al. (2017). Perspektyvy zastosuvannia probiotychnykh ta fermentnykh preparativ u svynarstvi: Monohrafiia [Prospects for the use of probiotic and enzyme preparations in pig farming: Monograph]. Bila Tserkva, 243 p. [in Ukrainian].

12. Aheiev V.O., Derevianko S.V. Faktory antahonistychnoi aktyvnosti shtamiv bakterii-komponentiv probiotychnykh preparativ BPS-44 ta BPS-L [Factors of antagonistic activity of bacterial strains-components of probiotic preparations BPS-44 and BPS-L]. Naukovyi visnyk LNUVMBT imeni S.Z. Gzhytskoho [Scientific Bulletin of the S.Z. Gzhitskyi LNUVMBT], 2010, vol. 12, no. 2(44), part 1, pp. 3-9 [in Ukrainian].

13. Gregor Reid, Jana Jass, M. Tom Sebulsky, John K. McCormick. Potential uses of probiotics in clinical practice. Clinical microbiology review, 2003, vol. 16, no. 4, pp. 658-672.

14. Fielding J. Probiotics in animal health. Probiotics international LTD Lipooc. Hampshire, 1986. pp. 1-7.

15. Mingmongkolchai, S., Panbangred, W. Bacillus probiotics: an alternative to antibiotics for livestock production. Journal of applied microbiology, 2018, no. 124(6), pp. 1334-1346. https://doi.org/10.1111/jam.13690.

Размещено на Allbest.ru