Наукова діяльність професора О.С. Скородумова (1902-1982) у контексті боротьби з ерозією ґрунтів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН

Наукова діяльність професора О.С. Скородумова (1902-1982) у контексті боротьби з ерозією ґрунтів

Соловей Галина Михайлівна кандидат історичних наук, завідувач відділу документного забезпечення і збереження наукових фондів

м. Київ

Анотація

Історія розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні сьогодні привертає увагу багатьох істориків науки. Мета статті - відтворити основні життєві віхи, наукову діяльність українського вченого у галузі лісознавства та ґрунтозахисного землеробства, професора О.С. Скородумова. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи історичної достовірності, наукової об'єктивності, наступності та діалектичного розуміння ерозійних процесів, загальнонаукові (аналіз, синтез, класифікація), спеціальні історичні (проблемно-хронологічний, порівняльно- історичний), біографічний та джерелознавчий методи. Джерельна база дослідження охоплює широке коло опублікованих і неопублікованих джерел, її основу складають архівні матеріали та наукові праці О.С. Скородумова. Обґрунтовано, що найбільш плідний період його діяльності охоплює роки в Українському науково-дослідному інституті землеробства (нині - ННЦ «Інститут землеробства НААН»). Упродовж 1956-1973 рр. О.С. Скородумов очолював Лабораторію боротьби з ерозією ґрунтів УкрНДІЗ. Розглянуто творчі здобутки вченого. Встановлено, що наукові інтереси О.С. Скородумова, передусім, зосереджувалися на вивченні проблеми покращення родючості схилових орних земель та продуктивності сільськогосподарських культур, а також розробленні ефективних протиерозійних технологій.

Виявлено науково-методичні підходи вченого до мінімізації ризику ерозії. Узагальнено досвід розробки та впровадження протиерозійних заходів. Відмічено, що особлива увага професора О.С. Скородумова приділялася розвитку агротехнічних прийомів боротьби з ерозією ґрунтів. Низкою дослідів встановлено високу ефективність внесення на змитих ґрунтах органічних та мінеральних добрив. Вчений здійснював наукове керівництво науково-дослідними темами: «Розроблення протиерозійних заходів для Лісостепу і Полісся УРСР», «Розроблення агротехнічних протиерозійних заходів для Лісостепу УРСР» та ін.

Ключові слова: наукова діяльність, О.С. Скородумов, змив ґрунту, ерозія ґрунтів, протиерозійні заходи.

Abstract

Solovei Halyna Mykhailivna Candidate of Historical Sciences, Head of Department of Document Support and Preservation of Scientific Funds, National Scientific Agricultural Library of National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, Kyiv

SCIENTIFIC ACTIVITY OF PROFESSOR O.S. SKORODUMOV (1902-1982) IN THE CONTEXT OF THE FIGHT AGAINST SOIL EROSION

The history of the development of agricultural research in Ukraine today attracts the attention of many historians of science. The purpose of the article is to reproduce the main life milestones, the scientific activity of the Ukrainian scientist in the field of forestry and soil conservation agriculture, Professor of the O.S. Skorodumov. The methodological basis of the research is the general scientific principles of historical reliability, scientific objectivity, continuity and dialectical understanding of erosion processes, general scientific (analysis, synthesis, classification), special historical (problematic-chronological, comparative- historical), biographical and source studies methods. The source base of the research covers a wide range of published and unpublished sources, its basis is archival materials and scientific works of O.S. Skorodumov. It is substantiated that the most fruitful period of his activity covers the years at the Ukrainian Scientific Research Institute of Agriculture (now NSC "Institute of Agriculture of the National Academy of Sciences"). During 1956-1973, O.S. Skorodumov headed the Soil Erosion Control Laboratory of USRIA. The creative achievements of the scientist are considered. It was established that the scientific interests of O.S. Skorodumov, first of all, focused on the study of the problem of improving the fertility of sloping arable land and the productivity of agricultural crops, as well as the development of effective anti-erosion technologies.

The scientist's scientific and methodical approaches to minimizing the risk of erosion have been revealed. The experience of development and implementation of anti-erosion measures is summarized. It was noted that the special attention of professor O.S. Skorodumov devoted herself to the development of agrotechnical methods of combating soil erosion. experiments established a high efficiency of application of organic and mineral fertilizers on washed soils. The scientist carried out scientific guidance on research topics: "Development of anti-erosion measures for the Forest-Steppe and Polissia of the Ukrainian SSR", "Development of agricultural technical anti-erosion measures for the Forest-Steppe of the Ukrainian SSR" and others.

Keywords: research activities, O.S. Skorodumov, soil washing, soil erosion, anti-erosion measures.

Постановка проблеми

У нинішніх умовах екологічної нестабільності в сільському господарстві України все актуальнішими стають питання охорони земельних ресурсів, відновлення та підтримання екологічної рівноваги в агроландшафтах. У зв'язку з цим вивчення досвіду боротьби з ерозією ґрунтів крізь призму історії дасть можливість ефективніше використовувати схилові землі, розробляти базові моделі ресурсозберігаючих ґрунтозахисних екологічно обґрунтованих систем землеробства. На сьогоднішній день важливим є встановлення історичних особливостей розвитку протиерозійних заходів. Виняткового значення набуває узагальнення досвіду окремих учених-аграріїв та практиків.

Окремого історичного аналізу заслуговує наукова діяльність професора О.С. Скородумова, вітчизняного вченого-агролісомеліоратора, ґрунтознавця-ерозіоніста. Плідна і багатогранна спадщина вченого налічує понад 180 опублікованих праць з теоретичних основ ґрунтозахисного землеробства та практичного їх використання, які й донині привертають увагу науковців і практиків сільського і лісового господарства [23].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Узагальнені дослідження про наукову діяльність О.С. Скородумова в історіографії відсутні. Коротка біографічна довідка подана у виданнях «Календар знаменних і пам'ятних дат в історії сільськогосподарської дослідної справи України на 2022 рік» [3] та «Науковці України ХХ-ХХІ століть: метабібліографія» [7]. Окремі відомості про його творчий доробок можемо почерпнути із наукових праць Г.М. Соловей [23, 24], О.С. Мігунової [6], І.П. Шевченка [26], Л. Коломієць [4]. Натомість цілісні розвідки біографії та наукової діяльності О.С. Скородумова не здійснювалися, дана проблематика не має всебічного висвітлення в працях дослідників. Заповнити наявні прогалини покликана дана стаття.

З огляду на зазначене метою дослідження є відтворення основних віх життєвої та інтелектуальної біографії О.С. Скородумова, окреслення його внеску у розвиток ґрунтозахисного землеробства, розроблення наукових основ застосування протиерозійних заходів на схилах. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи історичної достовірності, наукової об'єктивності, наступності та діалектичного розуміння ерозійних процесів, загальнонаукові та історичні методи, а також джерелознавчий аналіз. Перевага надавалася біографічному методу як ефективному інструментарію відтворення інтелектуальної біографії, що ґрунтується на уявленні про вченого як конкретну модель у контексті еволюції галузевої наукової думки. Основу джерельної бази дослідження складають архівні документи та наукові праці О.С. Скородумова.

Виклад основного матеріалу

Народився Олександр Сергійович Скородумов 23 березня 1902 р. в м. Харкові у сім'ї службовців. Упродовж 1920-1925 рр. навчався у Харківському інституті сільського господарства і лісівництва (нині Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва). Закінчив аспірантуру при науково- дослідній кафедрі ґрунтознавства у цьому ж закладі. Наукові ідеї молодого дослідника розвивалися навколо актуальних на той час питань захисту ґрунтів від ерозії [23]. Після закінчення інституту 5 років (1926-1930 рр.) працював хіміком-ґрунтознавцем в Українському науково-дослідному дорожньому інституті. Наукову діяльність розпочав у 1930 р. на посаді старшого наукового співробітника в Українському науково-дослідному інституті сільськогосподарської меліорації (м. Харків), де трудився до 1932 р. Дванадцять років свого життя О.С. Скородумов віддав службі в армії. Служив на Далекому Сході, в Очакові на Чорноморському флоті, учасник Другої світової війни [3, с.124].

Упродовж 1932-1953 рр., працюючи завідувачем лабораторії, заступником директора з наукової роботи в Українському науково- дослідному інституті лісового господарства та агролісомеліорації (нині УкрНДІЛГА імені Г.М. Висоцького), а в 1953-1956 рр. - заступником директора Інституту лісу АН України, Олександр Сергійович поглиблено вивчав захисний вплив лісових смуг на врожайність сільськогосподарських культур, брав участь у розробці генерального плану агролісомеліоративних робіт в УРСР, після чого полезахисні заходи отримали широкий розвиток.

Ґрунтовним дослідженням О.С. Скородумов розкрив процеси накопичення ґрунтової вологи під лісом, вплив деревних порід на інтенсивність ерозії. Він переконливо показав, що вирубування лісів призводить до змиву і розмиву схилових ґрунтів та зниження їх продуктивності [12]. Молодий учений брав активну участь у комплексній експедиції щодо вивчення та освоєння Нижньодніпровських пісків (1932 р.) під керівництвом Г.В. Висоцького, досліджуючи ґрунти та гідрологічні процеси. Консультантом з питань ґрунтознавства був О.Н. Соколовський. У 1937-1939 рр. було обстежено яружно-балкові системи Чернігівської та Сумської областей (О.С. Скородумов, К.Л. Холуп'як, І.М. Виборний), установлено причини інтенсивного розвитку ерозійних процесів, визначено ефективність гідротехнічних споруд і лісових насаджень щодо закріплення ярів [16, 23]. У процесі цієї роботи Олександр Сергійович розробив метод визначення міцності та вологомісткості лісової підстилки. Результати багаторічних досліджень вчений узагальнив у монографіях «Ґрунти Чорного лісу» (1954), «Ерозія ґрунтів і боротьба з нею» (1955) та «Вплив лісової рослинності на водний режим ґрунту» (1964).

У 1953 р О.С. Скородумов переїхав до Києва і до 1956 р працював заступником директора з наукової роботи Інституту лісу АН УРСР. У 1956 р. захистив кандидатську дисертацію «Вплив лісових насаджень на клімат і ґрунти в посушливому Степу УРСР».

Починаючи з осені 1956 р. наукова діяльність професора О.С. Скородумова пов'язана з лабораторією боротьби з ерозією ґрунтів Українського науково-дослідного інституту землеробства, в якій вчений працював завідувачем до 1973 р. За цей час під його науковим керівництвом здійснено широкомасштабне обстеження ґрунтів України щодо розповсюдження ґрунтової ерозії. Ученим розроблено і впроваджено у виробництво комплекси протиерозійних заходів, які дали змогу скоротити процеси водної та вітрової ерозії на орних землях [13, 15].

У 1957-1960-х рр. науковці В.Н. Дунаєвський, В.О. Пастушенко, Й.І. Пасулько під керівництвом О.С. Скородумова виконували дослідження за темою «Розроблення протиерозійних заходів для Лісостепу і Полісся УРСР» у межах проблеми «Освоєння та вивчення ефективної системи землеробства і підвищення родючості ґрунтів» [25, арк. 40]. Встановлено, що велике значення для боротьби з ерозією ґрунтів мають введення на еродованих схилах кормових ґрунтозахисних сівозмін. Схема сівозмін включає три-чотири поля сумішок багаторічних трав, а також озимі культури, зернобобові і ярі зернові з підсівом трав [8, арк. 96]. О.С. Скородумов обґрунтував методику розроблення протиерозійних заходів при ґрунтових обстеженнях [8, арк. 51-59]. У ґрунтозахисних сівозмінах найбільш продуктивною виявилась сумішка, яка складалась із люцерни (60%), конюшини червоної (10%), тимофіївки (15%), стоколосу безостого (15%). Пласт багаторічних трав у ґрунтозахисних сівозмінах найбільш доцільно використовувати під посів кукурудзи або озимих. Для запобігання змиву ґрунту на схилах кукурудзу та озимі рекомендовано висівати смугами поперек схилу, чергуючи їх зі смугами нерозораного пласта трав наступного поля сівозміни.

Для ефективного вивчення агротехнічних заходів боротьби з водною ерозією ґрунтів О.С. Скородумов розробив Методику [14], у якій описав порядок вибору площі для експериментів, орієнтовні схеми розміщення дослідних ділянок на схилах.

У 1963 р. О.С. Скородумов захистив докторську дисертацію у Московському державному університеті імені М.В. Ломоносова. Звання професора йому присвоєно в 1965 р. за спеціальністю «ґрунтознавство».

Велика увага в дослідницькій справі Олександра Сергійовича приділялась питанням вивчення прийомів протиерозійного обробітку ґрунту. У 1960-х рр. під керівництвом О.С. Скородумова науковці І.І. Білозір, П.О. Платонов, О.П. Ковтун, Ю.А. Василенко на еродованих ґрунтах Київської області вивчали прийоми протиерозійного обробітку зябу та міжрядь просапних культур, а також способи сівби сільськогосподарських культур на схилах. У результаті досліджень було встановлено ефективність на вирівняних односхилових землях зяблевої оранки поперек схилів з ґрунтопоглибленням, боронування плугом з одним знятим відвалом та валкування [1, 26]. Змив ґрунту на ділянках з переривчастим борознуванням скорочується у 6,4, з лункуванням у 4,4, валкуванням в 2-1,9 раза менше порівняно з контролем (71 м3/га) [9, арк. 21].

У 1961-1965 рр. велику увагу приділяли розробці прийомів лункування зябу для зменшення змиву ґрунту. Досліди у Васильківському районі показали, що ромбоподібне лункування збільшувало висоту снігового покриву, запаси води в ґрунті та врожайність зерна вівса, ячменю й гороху (на 1,5-3 ц/га), істотно зменшивши при цьому змив ґрунту. Безстічна ємність створеного нанорельєфу на рівному місці становила 400 м3/га, а на схилах зменшувалась, але навіть при крутизні 9° вона досягала 250-300 м3/га залежно від напряму відкидання пласта. Таким чином, розрахунки безстічної ємності на схилах різної крутизни дозволили рекомендувати ромбоподібне лункування для двоскатих схилів крутизною 2-6°, а коритоподібні лунки - для схилів 6-12° [17, с. 28-29].

Результати досліджень О.С. Скородумова і І.І. Білозера (19611964) показали, що найкращі результати дає оранка з борознуванням, перемичками і грунтопоглибленням. При цьому в утворених заглибленнях на схилі 9° може затримуватися найбільша кількість води, зменшується змив ґрунту в 3,7 раза, нагромаджується волога в 1,5-метровому шарі ґрунту, збільшується ріст рослин гороху, урожайність. Оранка з боронуванням і перемичками зменшує змив ґрунту в 6,4 раза, з лункуванням - в 4,4, утворенням мікролиманів - в 1,3, з валкуванням - в 2 раза [18]. Низкою досліджень запропоновано на схилових землях проводити ґрунтопоглиблення при оранці без обертання (вивертання) на поверхню малородючого шару. З протиерозійною метою поглиблювати орний шар в умовах Карпат до 26-28 см, а в Передкарпатті до 30-32 см [24]. лісознавство ґрунтозахисний землеробство орний

Науковцями рекомендовано оптимальні травосумішки для ґрунтозахисних сівозмін і ділянок постійного залуження, здійснено ґрунтозахисне й агрономічне оцінювання паралельних валів-терас; з'ясовано, що на схилі з валами крутизною до 11° повністю припинявся змив ґрунту за межі поля, поліпшувався режим зволоження; під впливом валів поступово вирівнювався схил, зростала урожайність сільськогосподарських культур [2, арк. 8]. Доведено ефективність застосування на схилах крутизною до 8° сівозмін з 2-3 полями сумішок багаторічних бобових і злакових трав, 1-2 полями пшениці озимої, 1 поле кукурудзи і 1 ярих зернових культур. На схилах крутизною від 8 до 12° рекомендовано вирощування у сівозміні 3-4 полів багаторічних трав і 1-2 полів озимих і ярих зернових культур [11, арк. 33].

Відновлення і підвищення родючості змитих ґрунтів неможливе без застосування добрив. Так, упродовж 1961-1967 рр. під керівництвом О.С. Скородумова вивчали ефективність добрив на фоні водозатримних протиерозійних способів обробітку зябу і міжрядь просапних культур. При цьому дійовість органічних і мінеральних добрив значно збільшувалась, а втрати ґрунту внаслідок змиву зменшувалися до 90 % [26, с. 31].

Для підвищення ерозійної стійкості крупнопилуватих ґрунтів було випробувано застосування полімерів [20]. З'ясовано, що для поліпшення фізичних властивостей ґрунтів, зменшення стоку поверхневих вод і змиву ґрунту потрібна невелика кількість поліакриламіду або гідролізованого поліакрилнітрилу.

У статті «Завдання по впровадженню протиерозійних заходів на Україні» [21, с. 3-12] О.С. Скородумов зазначив, що у боротьбі з ерозією ґрунтів необхідно, насамперед, налагодити правильне використання земель, запровадити раціональну організацію території. Землевпорядкування слід проводити з урахуванням рельєфу і можливого розвитку ерозійних процесів.

Останнім часом господарства, землі яких залягають у складних за рельєфом умовах, освоюють польові ґрунтозахисні сівозміни з двома полями багаторічних трав, без чорного пару і цукрових буряків, з обмеженими площами інших просапних культур або зовсім без них. Якщо такі сівозміни розташовані на схилах крутістю 5-12° із середньозмитими ґрунтами, тоді їх слід вважати тут тимчасовим заходом. На таких схилах необхідно впроваджувати кормові ґрунтозахисні сівозміни з 3-4 полями сумішок багаторічних трав і з такою ж кількістю полів однорічних культур. У цих сівозмінах допускаються пунктирні посіви кукурудзи смугами впоперек схилів під захистом вищерозташованих багаторічних культур. На схилах такої ж крутизни (5-12°), але при наявності окремих вимоїн і ярів запроваджують лукопасовищні сівозміни з 5-6 полями багаторічних трав і 1 -2 полями однорічних культур або ж відводять під постійне залуження багаторічними травами. На сильноеродованих ґрунтах доцільно застосовувати докорінне поліпшення пасовищ. У ґрунтозахисних сівозмінах і для покращання пасовищ сільськогосподарські культури рекомендується вирощувати смугами впоперек схилів або вздовж горизонталей, що значно зменшує стік поверхневих вод і змив ґрунтів [21, с. 5].

У монографії [15] автор узагальнив великий пласт статистичного матеріалу щодо впровадження заходів боротьби з ерозією ґрунтів. За 1968-1970 рр. створено ґрунтозахисних смуг 38,9 тис. га, захисних лісових насаджень в ярах, балках, на пісках, вздовж берегів рік і водосховищ 134,1 тис. гектарів. У 1971 р. проведено залуження сильноеродованих земель на площі 157,9 тис. га, смугове розміщення культур - на 88 тис., щілювання пасовищ - на 59, 8 тис., протиерозійний обробіток ґрунту - на 973 тис., регулювання сніготанення - на 1318 тис. га.

Дослідження, проведені лабораторією боротьби з ерозією ґрунтів Українського НДІ землеробства на території УРСР, дали можливість професору О.С. Скородумову видати низку ґрунтовних праць, які є значним теоретичним і практичним внеском у розвиток ґрунтозахисного землеробства України. У монографіях «Землеробство на схилах» (1970) та «Еродовані ґрунти і продуктивність сільськогосподарських культур» (1973) автор у зональному розрізі узагальнив матеріали з вивчення системи заходів боротьби з водною ерозією ґрунтів на полях і пасовищах, запропонував ефективні агротехнічні протиерозійні заходи, розглянув питання правильного використання еродованих земель, раціональної організації території, структури посівних площ, ґрунтозахисних сівозмін, залуження балкових схилів, смугового землеробства, протиерозійного обробітку ґрунту, удобрення і посів сільськогосподарських культур. Учений показав вплив агротехнічних протиерозійних заходів на поверхневий стік вод, змив ґрунту, його водний і поживний режим, урожайність сільськогосподарських культур.

Професор О.С. Скородумов у праці «Еродовані ґрунти і продуктивність сільськогосподарських культур» на основі власних досліджень і узагальнених даних великої кількості літературних джерел, представив характеристику ерозійних процесів і чинників, які їх обумовлюють; фізичних, хімічних, фізико-хімічних і біологічних властивостей еродованих ґрунтів у лісостепових і степових районах України. На фактичному матеріалі показано продуктивність с-г культур на різних елементах рельєфу, на ґрунтах різного ступеня змитості.

Упродовж 1970-1975 рр. Український науково-дослідний інститут землеробства здійснював роботу за темою «Розробити наукові основи і принципи ґрунтозахисних сівозмін і дати рекомендації їх застосування на землях, схильних до водної і вітрової ерозії в районах Української РСР» [24, с. 61-63]. Науковці В.Н. Дунаєвський, А.П. Ковтун, В.О. Пастушенко, О.С. Скородумов здійснювали дослідження за двома напрямами: встановлення продуктивності та протиерозійної ролі сільськогосподарських культур і сівозмін; підбір високопродуктивних травосумішок для ґрунтозахисних сівозмін і для ділянок постійного залуження. Продуктивність і протиерозійну роль сільськогосподарських культур у ґрунтозахисних сівозмінах досліджували на схилах 6-8°. У ґрунтозахисних сівозмінах на схилах крутизною до 5-6° ефективним було вирощування багаторічних трав упродовж 1-2 років, а кукурудзу - у сівозмінах, розміщених на схилах крутизною не більше 5°. Установлено недоцільне заорювання травосумішок 3-4 років використання на середньозмитих і сильнозмитих ґрунтах [13, с. 296]. Обґрунтовано результативність багаторічних трав у 7-пільних сівозмінах з 57,2% насиченням зерновими і зернобобовими культурами, 14,3 - просапними, 28,6% - багаторічними травами, де отримали зерна 1,42 т/га, кормових одиниць - 4,87, перетравного протеїну - 0,40 т/га. Економічно вигідними були сівозміни з дво- і трирічним використанням багаторічних трав, які найкраще захищали ґрунт від ерозії.

Слід відмітити, що Олександр Сергійович неодноразово брав участь у всесоюзних і всеукраїнських з'їздах, нарадах, симпозіумах, конференціях з питань охорони і відновлення родючості ґрунтів. Так, 10-12 листопада 1959 р. у Харкові відбулася нарада по боротьбі з ерозією ґрунтів та підвищенню родючості еродованих ґрунтів України (Долгілевич М.Й. Нарада по боротьбі з ерозією ґрунтів...Вісник с.-г. науки. 1960. С. 93-94.). О.С. Скородумов доповів результати розвідок щодо ерозійної стійкості крупнопилуватих ґрунтів північного Лісостепу. Констатував, що такі ґрунти легко піддаються змиву навіть при крутизні схилу близько 1° [5]. У 1968 р. на розширеному засіданні організаційного бюро Південного відділення ВАСГНІЛ в Українському НДІ землеробства професор О.С. Скородумов доповів про стан проблеми та значення сівозміни як одного з важливих заходів захисту ґрунтів від ерозії. Відмічено, що в Україні у той час існувало понад 10 млн. га ґрунтів, які піддавались ерозії, зокрема більше 3,5 млн. га сильно- та середньозмитих, на яких у першу чергу необхідно впроваджувати протиерозійні ґрунтозахисні сівозміни. В республіці багатьма установами розроблено генеральну схему протиерозійних заходів на 1971-1980 рр., де великої уваги надавали освоєнню ґрунтозахисних сівозмін. Разом з тим їхнє впровадження гальмувала, зокрема, відсутність достатньої кількості насіння багаторічних трав, які на еродованих землях є одними з найпродуктивніших культур і практично припиняють процеси змиву ґрунту. Вчений звернув увагу на необхідності створення в умовах правобережної частини Лісостепу протиерозійної дослідної станції, яка б глибоко досліджувала заходи захисту ґрунтів від ерозії [27].

4-7 червня 1968 р. Олександр Сергійович взяв участь у сесії, присвяченій підсумкам науково-дослідної роботи з питань родючості ґрунтів. Професор О.С. Скородумов на матеріалах Інституту та сільськогосподарських дослідних станцій (Хмельницької, Черкаської, Тернопільської та Чернівецької) показав високу ефективність у боротьбі з ерозією ґрунтів і в підвищенні продуктивності схилових земель таких прийомів, як протиерозійні способи обробітку ґрунту, застосування добрив, спеціальних ґрунтозахисних сівозмін, лісонасаджень та ін. Доповідач підкреслив, що протиерозійні заходи не тільки припиняють процеси ерозії, а й сприяють відновленню родючості цих ґрунтів [5, с. 115-121].

Висновки

Професор О.С. Скородумов зробив вагомий теоретичний і практичний внесок у розвиток ґрунтозахисного землеробства України. Його науковий доробок слугує сучасним дослідникам надійною базою й невичерпним джерелом інформації у розробці протиерозійних заходів. Наукові інтереси вченого зосереджувалися на вивченні проблем сільського і лісового господарств щодо боротьби з ерозією ґрунтів на схилових землях. Зокрема, розроблено та впроваджено у виробництво ґрунтозахисні сівозміни із сумішками багаторічних трав, смугове вирощування сільськогосподарських культур на схилах, протиерозійний обробіток ґрунту та удобрення, створення захисних лісових насаджень. Запропоновано боротьбу з ерозією ґрунтів здійснювати через впровадження травопільної системи землеробства, включаючи правильну організацію території, насадження ґрунтозахисних лісових смуг, застосування передової агротехніки, удобрення та інших. Опубліковані праці О.С. Скородумова засвідчують важливі концепції науковця в контексті розвитку схилового землеробства.

Література

1. Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук «Эффективность противоэрозионной обработки и удобрений на смытых черноземах правобережной северной Лесостепи УССР» (Платонов П.А.). ЦДАВО України. Ф. 4759. Оп.2. Спр.465. 199 арк.

2. Заключительный научный отчет Украинского научно-исследовательского института земледелия по теме: «Разработать агротехнические противоэрозионные мероприятия в условиях Западной Лесостепи УССР» за 1970-1975 гг. Науковий архів ННЦ «Інститут землеробства НААН». Оп. 2. Спр. 702. Арк. 8.

3. Календар знаменних і пам'ятних дат в історії сільськогосподарської дослідної справи України на 2022 рік / НААН, ННСГБ; уклад.: В. А. Вергунов, С. В. Нижник, О. В. Корзун, Д. Ю. Корзун. Вінниця: ТОВ «:ТВОРИ», 2021. С. 124-125.

4. Коломієць Л. Теоретико-методологічні та прикладні аспекти заходів із захисту ґрунтів від ерозії в Україні з врахування локальних та глобальних викликів (у другій половині ХХ - на початку ХХІ ст.). Історія науки і біографістика. № 1, 2021. С. 136-159.

5. Легенький І.М., Якименко В.М. Сесія з питань родючості ґрунтів. Вісник сільськогосподарської науки. 1968. № 10. С. 115-121.

6. Мигунова Е.С. Лесоводство и естественные науки (ботаника, география, почвоведение). Харьков: Изд-во «Майдан», 2001. 612 с.

7. Науковці України ХХ-ХХІ століть: метабібліографія / Ін-т енциклопедичних досліджень НАН України; уклад. М.Г. Железняк, Л.М. Кутник, Т.А. Галькевич. Київ: Академперіодика, 2010. 472 с.

8. Научный отчет о научно-исследовательской работе Лаборатории борьбы с эрозией почв за 1957 г. ЦДАВО України. Ф. 4759. Оп.1. Спр.424. 132 арк.

9. Научный отчет о научно-исследовательской работе Лаборатории борьбы с эрозией почв за 1964 г. ЦДАВО України. Ф. 4759. Оп.1. Спр.872. 167 арк.

10. Научный отчет Украинского научно-исследовательского института земледелия по теме: «Разработать теоретические основы и методы борьбы с водной и ветровой эрозией почв» 1968 г. ЦДАВО України. Ф. 4759. Оп. 2. Спр. 510. 143 арк.

11. Отчет по проблеме «Разработать научные основы и принципы почвозащитных севооборотов и дать рекомендации по их применению на землях, подверженных водной и ветровой эрозии в районах Украинской ССР» за 1965-1974 гг. Науковий архів ННЦ «Інститут землеробства НААН». Оп. 2. Спр. 677. Арк. 33.

12. Скородумов А.С. Влияние лесной растительности на водный режим почвы. Киев: Урожай, 1964. 312 с.

13. Скородумов А.С. Земледелие на склонах. Київ: Урожай, 1969. 428 с.

14. Скородумов А.С. К методике изучения агротехнических приемов борьбы с водной эрозией почв. Борьба с эрозией почв и повышение плодородия эродированных почв Украины, 1962. С. 203-211.

15. Скородумов А.С. Эродированные почвы и продуктивность сельскохозяйственных культур. Киев: Урожай, 1973. 270 с.

16. Скородумов О.С. Вплив лісових насаджень на ґрунти в степу. Київ: Вид-во Укр. академії с-г наук, 1959. 224 с.

17. Скородумов О.С. Протиерозійний обробіток ґрунту в Лісостепу УРСР. Землеробство. Вип. 15, 1968. С. 21-35.

18. Скородумов О.С., Білозер І.Л. Вплив протиерозійної зяблевої оранки на врожай сільськогосподарських культур. Землеробство. Вип. 5 (Обробіток ґрунту і боротьба з ерозією). 1965. С. 125-130.

19. Скородумов О.С., Дунаєвський В.Н., Платонов П.О., Білозер І.І., Ковтун О.П. Агротехнічні протиерозійні заходи в Лісостепу Української РСР. Досягнення ґрунтознавчої науки на Україні. Київ: Урожай, 1964.

20. Скородумов О.С. Ерозійна нестійкість крупнопилуватих ґрунтів і застосування поліакриламіду як засобу боротьби з нею. Полімери в сільському господарстві. 1964.

21. Скородумов О.С. Завдання по впровадженню протиерозійних заходів на Україні. Боротьба з ерозією ґрунтів. 1968. С. 3-12.

22. Скородумов О.С., Пастушенко В.О., Дунаєвський В.Н. Ерозія ґрунтів і боротьба з нею. Київ: Вид-во Української академії сільськогосп. наук, 1961. 238 с.

23. Соловей Г.М. Протиерозійні ґрунтозахисні заходи у науковому доробку професора О.С. Скородумова (1902-1982). Десяті наукові читання, присвячені діяльності О.П. Бородіна: матеріали доповідей, 14 жовтня 2014 р., м. Київ. Київ, 2014. С. 72-74.

24. Соловей Г.М. Протиерозійні заходи у землеробстві Західної України: історія, теорія, практика: монографія. Київ: Аграрна наука, 2021. 176 с.

25. Тематичний план науково-дослідної роботи УкрНДІЗ на 1957-1960 рр. ЦДАВО України. Ф. 4759. Оп.1. Спр. 418. 146 арк.

26. Шевченко І. П. Стан і перспективи розвитку ґрунтозахисного землеробства. Землеробство : Міжвідомчий тематичний науковий збірник. 1999. № 73 С. 28-35.

27. Якименко В.М., Бойко П.І. Нарада з питань побудови сівозмін та впровадження їх у виробництво. Вісник сільськогосподарської науки. 1971. № 7. С.113-115.

References

1. Dissertatsiya na soiskanie uchenoi stepeni kandidata selskokhozyaistvennikh nauk «Effektivnost protivoerozionnoi obrabotki i udobrenii na smitikh chernozemakh pravoberezhnoi severnoi Lesostepi USSR» (Platonov P.A.) [Dissertation for the development of the scientific level of a candidate of agricultural sciences “The effectiveness of protierosic treatments and the introduction of fertilizers on the black soils of the right-bank pivnichny Lisostepu of the URSR” (Platonov P.A.)]. TSDAVO Ukrayiny. F. 4759. Op. 2. Spr. 465. 199 ark. [In Russian]

2. Zaklyuchitelnii nauchnii otchet Ukrainskogo nauchno-issledovatelskogo instituta zemledeliya po teme: «Razrabotat agrotekhnicheskie protivoerozionnie meropriyatiya v usloviyakh Zapadnoi Lesostepi USSR» za 1970-1975 gg. [Final scientific report of the Ukrainian Scientific Research Institute of Agriculture on the topic: “Develop agrotechnical anti-erosion measures in the conditions of the Western Forest- Steppe of the Ukrainian SSR” for 1970-1975]. Naukovyi arkhiv NNTs «Instytut zemlerobstva NAAN». Op. 2. Spr. 702. Ark. 8. [In Russian]

3. (2021) Kalendar znamennykh i pam"yatnykh dat v istoriyi sil's'kohospodars'koyi doslidnoyi spravy Ukrayiny na 2022 rik [Calendar of significant and memorable dates in the history of agricultural research of Ukraine for 2022]; uklad.: V. A. Verhunov, S. V. Nyzhnyk, O. V. Korzun, D. Yu. Korzun. Vinnytsya: TOV «TVORY». S. 124-125. [In Ukrainian]

4. Kolomiyets', L. (2021). Teoretyko-metodolohichni ta prykladni aspekty zakhodiv iz zakhystu gruntiv vid eroziyi v Ukrayini z vrakhuvannya lokal'nykh ta hlobal'nykh vyklykiv (u druhiy polovyni KHKH - na pochatku KHKHI st.) [Theoretical, methodological and applied aspects of measures to protect soils from erosion in Ukraine, taking into account local and global challenges (in the second half of the 20th century - at the beginning of the 21st century)]. Istoriya nauky i biohrafistyka. № 1, S. 136-159.

5. Lehen'kyy, I.M. & Yakymenko, V.M. (1968) Sesiya z pytan' rodyuchosti gruntiv [Session on soil fertility]. Visnyk sil's'kohospodars'koyi nauky. № 10. S. 115-121. [In Ukrainian]

6. Migunova, Ye.S. (2001) Lesovodstvo i yestestvennyye nauki (botanika, geografiya, pochvovedeniye) [Migunova E.S. Forestry and natural sciences (botany, geography, soil science)]. Khar'kov: Izd-vo «Maydan». 612. [In Russian]

7. (2010) Naukovtsi Ukrayiny ХХ-ХХІ stolit': metabibliohrafiya [Scientists of Ukraine of the 20th-21st centuries: metabibliography] / In-t entsyklopedychnykh doslidzhen' NAN Ukrayiny; uklad. M.H. Zheleznyak, L.M. Kutnyk, T.A. Hal'kevych. Kyyiv: Akademperiodyka. 472 s. [In Ukrainian]

8. Nauchnyy otchet o nauchno-issledovatel'skoy rabote Laboratorii bor'by s eroziyey pochv za 1957 g. [Scientific report on the research work of the Soil Erosion Control Laboratory for 1957]. TSDAVO Ukrayiny. F. 4759. Op. 1. Spr. 424. 132 ark. [In Russian]

9. Nauchnyy otchet o nauchno-issledovatel'skoy rabote Laboratorii bor'by s eroziyey pochv za 1964 g. [Scientific report on the research work of the Soil Erosion Control Laboratory for 1964]. TSDAVO Ukrayiny. F. 4759. Op. 1. Spr. 872. 167 ark. [In Russian]

10. Nauchnyy otchet Ukrainskogo nauchno-issledovatel'skogo instituta zemledeliya po teme: «Razrabotat' teoreticheskiye osnovy i metody bor'by s vodnoy i vetrovoy eroziyey pochv» 1968 g. [Scientific report of the Ukrainian Scientific Research Institute of Agriculture on the topic: “Develop theoretical foundations and methods for combating water and wind soil erosion” 1968]. TSDAVO Ukrayiny. F. 4759. Op. 2. Spr. 510. 143 ark. [In Russian]

11. Otchet po probleme «Razrabotat' nauchnyye osnovy i printsipy pochvozashchitnykh sevooborotov i dat' rekomendatsii po ikh primeneniyu na zemlyakh, podverzhennykh vodnoy i vetrovoy erozii v rayonakh Ukrainskoy SSR» za 1965-1974 gg. [Report on the problem “Develop the scientific foundations and principles of soil- protective crop rotations and give recommendations for their use on lands subject to water and wind erosion in the regions of the Ukrainian SSR” for 1965-1974]. Naukovyi arkhiv NNTs «Instytut zemlerobstva NAAN». Op. 2. Spr. 677. Ark. 33. [In Russian]

12. Skorodumov, A.S. (1964). Vliyaniye lesnoy rastitel'nosti na vodnyy rezhim pochvy [The influence of forest vegetation on the water regime of the soil]. Kiyev: Urozhay, 312 s. [In Russian]

13. Skorodumov, A.S. (1969). Zemledeliye na sklonakh [Farming on slopes]. Kiyev: Urozhay, 428 s. [In Russian]

14. Skorodumov, A.S. (1962). K metodike izucheniya agrotekhnicheskikh priyemov bor'by s vodnoy eroziyey pochv [Towards a methodology for studying agrotechnical methods for combating water erosion of soils]. Bor'ba s eroziyey pochv i povysheniye plodorodiya erodirovannykhpochv Ukrainy. S. 203-211. [In Russian]

15. Skorodumov, A.S. (1973) Erodirovannyye pochvy i produktivnost' sel'skokhozyaystvennykh kul'tur [Eroded soils and crop productivity]. Kiyev: Urozhay, 270 s. [In Russian]

16. Skorodumov, O.S. (1959). Vplyv lisovykh nasadzhen' na grunty v stepu [The influence of forest plantations on soils in the steppe]. Kyiv: Vyd-vo Ukr. akademiyi s-h nauk, 224 s. [In Ukrainian]

17. Skorodumov, O.S. (1968) Protyeroziynyy obrobitok gruntu v Lisostepu URSR [Anti-erosion tillage of the soil in the Forest-Steppe of the Ukrainian SSR]. Zemlerobstvo. Vyp. 15, S. 21-35. [In Ukrainian]

18. Skorodumov, O.S. & Bilozer, I.L. (1965) Vplyv protyeroziynoyi zyablevoyi oranky na vrozhay sil's'kohospodars'kykh kul'tur [The effect of anti-erosion plowing on the yield of agricultural crops]. Zemlerobstvo. Vyp. 5 (Obrobitok gruntu i borot'ba z eroziyeyu). S. 125-130. [In Ukrainian]

19. Skorodumov, O.S., Dunayevs'kyy, V.N., Platonov, P.O., Bilozer, I.I. & Kovtun, O.P. (1964) Ahrotekhnichni protyeroziyni zakhody v Lisostepu Ukrayins'koyi RSR [Agrotechnical anti-erosion measures in the Forest Steppe of the Ukrainian SSR]. Dosyahnennya gruntoznavchoyi nauky na Ukrayini. [in Ukrainian]

20. Skorodumov, O.S. (1964) Eroziyna nestiykist' krupnopylyuyuchykh pidstav i zastosuvannya poliakrylamidu yak borot'by z neyu [Erosive instability of coarse-grained bases and the use of polyacrylamide as a means of combating it]. Polimery v sil's'komu hospodarstvi. [in Ukrainian]

21. Skorodumov, O.S. (1968) Zavdannya po vprovadzhennyu protyeroziynykh zakhodiv na Ukrayini [The task of implementing anti-erosion measures in Ukraine]. Borot'ba z eroziyeyu gruntiv. S. 3-12. [in Ukrainian]

22. Skorodumov, O.S., Pastushenko, V.O. & Dunaievskyi, V.N. (1961) Eroziia gruntiv i borotba z neiu [Erosion of soils and fight are against her] Vyd-vo Ukrainskoi akademii silskohosp. nauk. Kyiv. 238. [in Ukrainian].

23. Solovey, H.M. (2014) Protyeroziyni gruntozakhysni zakhody u naukovomu dorobku profesora O.S. Skorodumova (1902-1982) [Anti-erosion soil protection measures in the research work of Professor O.S. Skorodumov (1902-1982)]. Desyati naukovi chytannya, prysvyacheni diyal'nosti O.P. Borodina: materialy dopovidey, 14 zhovtnya 2014 r., m. Kyiv. S. 72-74. [in Ukrainian]

24. Solovey, H.M. (2021) Protyeroziyni zakhody u zemlerobstvi Zakhidnoyi Ukrayiny: istoriya, teoriya, praktyka: monohrafiya [Anti-erosion measures in agriculture of Western Ukraine: history, theory, practice: monograph]. Kyiv: Ahrarna nauka. 176 s. [in Ukrainian]

25. Tematychnyy plan naukovo-doslidnoyi roboty UkrNDIZ na 1957-1960 rr. [Thematic plan of research work of UkrNDIZ for 1957-1960]. TSDAVO Ukrayiny. F. 4759. Op.1. Spr. 418. 146 ark. [in Ukrainian]

26. Shevchenko, I.P. (1999) Stan i perspektyvy rozvytku gruntozakhysnoho zemlerobstva [State and prospects for the development of soil protection agriculture]. Zemlerobstvo. № 73 S. 28-35. [in Ukrainian]

27. Yakymenko, V.M. & Boyko, P.I. (1971) Narada z pytan' pobudovy sivozmin ta vprovadzhennya yikh u vyrobnytstvo [Meeting on the construction of crop rotations and their implementation in production]. Visnyk sil's'kohospodars'koyi nauky. № 7. S. 113-115. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru