Робоча колекція озимої м’якої пшениці за загальною антиоксидантною здатністю як джерело вихідного матеріалу для селекції сортів з підвищеною біологічною цінністю

Размещено на http://www.allbest.ru

Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН

Робоча колекція озимої м'якої пшениці за загальною антиоксидантною здатністю як джерело вихідного матеріалу для селекції сортів з підвищеною біологічною цінністю

Леонов О.Ю.

Усова З.В.

Суворова К.Ю.

WORKING COLLECTION OF WINTER BREAD WHEAT FOR THE TOTAL ANTIOXIDANT CAPACITY AS A SOURCE OF STARTING MATERIAL FOR CULTIVARS WITH INCREASED BIOLOGICAL VALUE

Aim. To evaluate the diversity of winter bread wheat accessions for the total antioxidant capacity, to identify sources of strong expression of this trait and to form a working collection.

Results and Discussion. The article presents results of studying winter bread wheat accessions in 2016-2020 for the total antioxidant capacity and other valuable economic characteristics. A total antioxidant capacity-based working collection of winter bread wheat has been built up and registered. The working collection comprises 108 accessions, including 80 cultivars from 9 countries worldwide and 28 breeding lines created in the Wheat Breeding Laboratory of the Plant Production Institute named after V.Ya. Yuriev of NAAS. The collection accessions are represented by one botanical species (Triticum aestivum L.) and ten varieties (erythrospermum, lutescens, viridilutescens, aureum, ferrugineum, viridiferrugineum, uralicum, graecum, vavilovii, tschermakianum). The collection was formed on the basis of the total antioxidant capacity (TAOA, chlorogenic acid equivalent, caryopsis color) and economic parameters (growing period length, plant height, resistance to leaf blotch, yield, and grain plumpness). Sources with high levels of the investigated characteristics have been selected: KM 186/2, Blue x Red (SVK), Scorpion (AUS), Viridiferrugineum 2022-87, and Germakianum 2005-87 (RUS). Cultivars with high TAOA and pigmented caryopses were revealed to start earing 2 -5 days later than red-grained cultivars; their yields were significantly inferior to those of Ukrainian cultivars. From them, breeding lines have been originated and included in the working collection: Viridilutescens 5419, Viridilutescens 5619, Hrekum 1875-19, Hrekum 1879-19, and Uralikum 6719. They yielded 6.57-7.87 t/ha in 2020.

Conclusions. As a result of long-term studies in the Wheat Breeding Laboratory of the Plant Production Institute named after V.Ya. Yuriev of NAAS, the total antioxidant capacity-based working collection of winter bread wheat has been formed and registered with the NCPGRU. Sources with high

levels of the total antioxidant capacity and valuable economic characteristics have been identified. From them, breeding lines have been originated and included in the working collection; their yields significantly exceeded those of the parents. This working collection will contribute to the creation of promising and competitive cultivars as a raw material basis to produce healthy foods.

Keywords: total antioxidant capacity, accession, winter bread wheat, expression level, working collection, resistance, yield.

У статті наведено результати вивчення у 2016-2020 роках зразків озимої м'якої пшениці за загальною антиоксидантною здатністю, урожайністю та іншими цінними господарськими ознаками. Сформовано та зареєстровано робочу колекцію озимої м'якої пшениці (Triticum aestivum L.) за загальною антиоксидантною здатністю. Колекція включає 108 зразків, які походять з дев'яти країн світу, диференційовані за вісьмома ознаками та 33 рівнями їх прояву. Зразки колекції подані десятьма різновидами (erythrospermum, lutescens, viridilutescens, аureum, ferrugineum, viridiferrugineum, uralicum, graecum, vavilovii, tschermakianum). Використання робочої колекції дає можливість ефективно залучати перспективні джерела озимої м'якої пшениці з високою загальною антиоксидантною здатністю та достатнім рівнем адаптованості до умов України для створення сортів з підвищеною біологічною цінністю.

Ключові слова: загальна антиоксидантна здатність, зразок, озима м 'яка пшениця, рівень прояву, робоча колекція, стійкість, урожайність.

Вступ

Раціон харчування сучасної людини характеризується значною одноманітністю видів рослин, які використовуються для приготування їжі, у порівнянні з більш ранніми періодами людської історії. Звуження сортименту видів рослин, які вирощуються, спричиняє також збіднення їх хімічного складу [1]. Використання рафінованих продуктів харчування та штучних добавок поряд із зниженням вживання життєво важливих мікроелементів, вітамінів, флавоноїдів та інших біологічно активних речовин, спричиняє зниження антиоксидантного захисту організму людини, підвищує ризик виникнення та розвитку різних захворювань, у першу чергу серцево -судинних та онкологічних.

Концепція функціонального харчування в Європі почала формуватися з середини 90 -х років. За результатами чисельних обговорень було розроблено підсумковий документ під назвою «Наукова концепція функціональних продуктів харчування в Європі» (Scientific Concepts of Functions Food in Europe) [1]. Відповідно до цієї концепції, продукти функціонального харчування це окрема група, яка не належить до категорії лікарських препаратів або лікувального харчування, однак використовується для покращення функціонування систем організму і поліпшення здоров'я людини. Існує декілька обов'язкових умов, без яких продукт не може вважатися функціональним. Насамперед, усі його складові повинні мати природне походження. Через це з'явилась необхідність пошуку відповідних харчових джерел.

До речовин, які сприяють профілактиці ряду серйозних захворювань людини, належать антоціани, а одним з важливих параметрів якості харчових продуктів та інгредієнтів є їх антиоксидантна здатність [2]. У зв'язку з цим, цільнозерні продукти, отримані з кольорового зерна злаків, які містять окрім харчових волокон природні пігменти і антиоксиданти, особливо зацікавлюють і все більше використовуються для виробництва продуктів функціонального харчування [3]. На теперішній час загальний вміст антиоксидантів та їх антиоксидантна здатність достатньо повно визначені в овочах і фруктах. В окремих зразках злаків вміст природних антиоксидантів досягає рівня, характерного для фруктів та ягід. В останні роки в провідних країнах світу проводяться дослідження з вивчення вмісту антиоксидантів у зерні різних культурних злаків. В Україні лише незначна кількість наукових досліджень присвячена вивченню цих важливих хімічних сполук у зерні злакових культур. Слід відзначити, що, хоча зернові культури є одним з основних компонентів харчування людини, досліджень у напрямку визначення їх антиоксидантної здатності проведено недостатньо [2].

Найсильніші природні антиоксиданти -- флавоноїди, дещо слабші -- вітаміни Е, С та каротиноїди [4]. Разом з флавоноїдами до сильних антиоксидантів належать фенольні кислоти -- похідні бензойної та коричної кислот. Антоціани -- це водорозчинні рослинні пігменти, які належать до групи поліфенольних сполук-флавоноїдів. Вони мають профілактичні властивості проти розвитку серцево-судинних, онкологічних захворювань, а також деяких неврологічних, зокрема хвороби Альцгеймера та Паркінсона. Колір зерна фіолетовозерних сортів пшениці визначається наявністю цианідин-3-глюкозида, основного антоціану пшениці, локалізованого, головним чином в перикарпії зернівки [5].

Світовий ринок функціональних продуктів інтенсивно розвивається, щорічно збільшуючись на 15 - 20 %, що відбиває сучасний тренд -- потяг населення до корисного та збалансованого харчування [6]. Створення сортів із забарвленим зерном (фіолетовим, блакитним, зеленим, чорним) є світовим трендом у селекції злаків, створено такі сорти рису, сорго, кукурудзи, пшениці. Значних успіхів у використанні злаків із забарвленим зерном для виробництва продуктів функціонального харчування досягнуто в країнах Південно-Східної Азії, Європи, Північної Америки. В Україні цей напрям поки що розвивається дуже повільно, головним чином через відсутність вихідного матеріалу із забарвленим зерном [7]. На сьогоднішній день до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні внесено два сорти озимої м'якої пшениці, із зерна яких можуть виготовлятися продукти, які міститимуть антоціани [8, 9]. Тому формування робочої колекції озимої м'якої пшениці за загальною антиоксидантною здатністю сприятиме створенню перспективних та конкурентоспроможних сортів, як сировинної бази для виготовлення продуктів функціонального харчування.

Мета наукового дослідження полягала у оцінці генетичного різноманіття зразків, їх систематизації та виділенні джерел високої загальної антиоксидантної здатності та цінних господарських ознак і формуванні робочої колекції озимої м'якої пшениці.

Генетичні ресурси озимої пшениці є одним із важливих компонентів біологічного різноманіття Triticum aestivum L., бо являють собою фактичну цінність для виготовлення продуктів функціонального харчування, виробництва сировини для промисловості, розвитку екологічно безпечного виробництва. Тому формування робочої колекції озимої м'якої пшениці за загальною антиоксидантною здатністю сприятиме створенню перспективних конкурентоспроможних сортів та покращенню раціону харчування населення України. озима пшениця антиоксидантний урожайність

Матеріали, методи та умови дослідження

Матеріалом для досліджень у 2016-2020 роках були 108 зразків озимої м'якої пшениці: 61 зразок походженням з дев'яти країн світу (Україна, Росія, Угорщина, Литва, Словаччина, Чехія, Казахстан, Австрія, Румунія), отриманий з колекції НЦГРРУ, 19 сортів та 28 селекційних ліній озимої м'якої пшениці, створених в лабораторії селекції пшениці Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН.

Вивчення зразків проводили за загальноприйнятими методиками [10 -12].

Загальну антиоксидантну здатність (АОЗ) визначали з використанням DPPH (2,2 -diphenyl-1- picrylhydrazyl) як джерела стабільного вільного радикала, згідно з методом, описаним у статті Arabshahi-Deloue S., Urooj A. (2007) [13]. Компаунд DPPH добре відомий як пастка для інших вільних радикалів. Тому DPPH широко використовується як індикатор для визначення уповільнення вільнорадикальної хімічної реакції при додаванні зразків, що мають АОЗ [14]. Сам DPPH у розчині має темно фіолетовий колір та інтенсивно поглинає світло у видимій області спектру за довжини хвилі 517 нм, а в процесі нейтралізації знебарвлюється або стає солом'яно -жовтим. Ця властивість DPPH дозволяє здійснювати візуальний моніторинг реакції нейтралізації та розрахунок початкової активності вільних радикалів при зниженні інтенсивності поглинання за довжини хвилі 517 нм [15]. Визначення антиоксидантної здатності проводили з використанням спектрофотометра Shimadzu UV-VIS-1800.

Здатність зразків нейтралізувати стабільний вільний радикал DPPH (загальна АОЗ) визначали як:

Загальна АОЗ (%) = 100 х (A-B)/A,

де А -- поглинання світла контрольним зразком (замість спиртового екстракту зерен до розчину DPPH додається 80 % розчин спирту етилового), В -- поглинання світла дослідним зразком [16].

Однак цей показник дуже відносний і залежить від умов проведення експерименту, концентрації DPPH, співвідношення обсягів розчину стабільного радикала та екстрактів насіння, температури та інших чинників проведення аналізу. Тому рекомендовано отримані дані визначати в одиницях еквівалента стандарту антиоксидантної здатності, в якості якого найчастіше використовують аскорбінову кислоту, Тролакс (синтетичний водорозчинний аналог токоферолу), галову кислоту та ін. [17]. У наших дослідах в якості стандарту антиоксидантної здатності (АОЗ) використовується хлорогенова кислота і антиоксидантна здатність визначається в мкг хлорогенової кислоти на 1 г насіння зразка відповідно до даних калібрувального графіка.

Польові дослідження проводили на полях селекційної сівозміни Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН (сел. Елітне, Харківський р-н, Харківська обл. -- місце знаходження, 195 м над рівнем моря). Ґрунти являють потужні слабко лужні чорноземи, попередник -- пар. Агротехніка - загальноприйнята для зони лісостепу України.

Погодні умови 2016-2020 років складалися по різному для росту та розвитку рослин озимої пшениці. Для початку вегетації вкрай несприятливим забезпечення вологою було в серпні -- жовтні 2015 року, коли за три місяці випало лише 11,3 мм опадів, через що сходи після непарових попередників були отримані лише в лютому, а після парових попередників були дуже нерівномірними. За аналогічний період 2018 року випало 54,6 мм, що також удвічі менше за норму. Крім того за серпень -- вересень 2017 року випало лише 37,1 мм опадів, а 2019 року -- 26,6 мм і лише жовтневі опади дозволили отримати ще восени повні сходи. Таким чином, серед років досліджень лише у 2016 умови зволоження в критичний для отримання сходів пшениці озимої період наближались до середнього багаторічного рівня.

Середня температура січня 2016 року склала -7,5°С, а 2017 -6,5°С, що при наявності снігового покриву не склало критичних умов перезимівлі. Більш теплі умови січня -- лютого 2018 та 2019 років з достатньою кількістю опадів у вигляді снігу сприяли поширенню снігової плісняви, яка і стала головним чинником зниження зимостійкості окремих ліній. Наприкінці 2019 -- початку 2020 року стійкого переходу середньодобових температур через 0 С не спостерігалось. Таким чином, у роки дослідження не відзначалось жорстких умов перезимівлі.

Перехід середньодобових температур через 0 °С спостерігався у другій -- третій декадах лютого, крім 2018 року, коли від'ємні температури протрималися до квітня. Відповідно, відновлення вегетації рослин озимої пшениці починалося в березні або у квітні.

Кількість опадів за період квітень -- липень у 2016 та 2020 роках перевищувала багаторічний рівень, а у 2017, 2018 та 2019 роках суттєво йому поступалася, але відносно

рівномірний їх розподіл за місяцями не спричинив значного погіршення стану рослин. При цьому у 2019 році середньодобова температура повітря у червні склала 24,8 С, що істотно пришвидшило достигання озимої пшениці.

Погодні умови років досліджень відрізнялись за температурним режимом та рівнем вологозабезпечення, що дало можливість оцінити та диференціювати зразки за врожайністю, виповненістю й розміром зерна, стійкістю до хвороб, виділити кращі генотипи.

Результати та їх обговорення

Робочу колекцію озимої м'якої пшениці сформовано за ознаками, серед яких окрім показників загальної АОЗ (еквівалент хлорогенової кислоти, колір зернівки) наведено цінні господарські ознаки: тривалість вегетаційного періоду, висота рослин, стійкість до хвороб, урожайність, оцінка зерна. Виділено 33 еталони різних рівнів прояву ознак, серед яких 15 нових еталонів за показниками : колір зернівки, ЗАОЗ, ЗАОЗ (еквівалент хлорогенової кислоти) (табл. 1).

Таблиця 1. Зразки-еталони робочої колекції озимої м'якої пшениці за загальною антиоксидантною здатністю

Проведена оцінка ЗАОЗ 108 зразків озимої м'якої пшениці показала діапазон мінливості у 2017 році в межах 30,8 % (еквівалент хлорогенової кислоти (ехгк) 450 мкг/г), -- 59,6 % (ехгк 871 мкг/г), у 2018 році: 25,1 % (ехгк 327 мкг/г) -- 43,4 % (ехгк 565 мкг/г), у 2019 році: 25,7 %(ехгк 334 мкг/г) -- 40,4 % (526 мкг/г), а у 2020 році -- від 26,9 % (ехгк 330 мкг/г) до 37,3 % (ехгк 421 мкг/г). Необхідно відзначити, що рівень загальної АОЗ у 2017 році був вищим, порівняно з іншими роками досліджень. Так середнє значення загальної АОЗ в досліді у 2017 році склало 35,9 % (ехгк 524 мкг/г), у 2018 році -- 32,2 % (ехгк 419 мкг/г), 2019 р. -- 31,0 % (ехгк 403 мкг/г), 2020 р. -- 32,4 % (ехгк 398 мкг/г).

У межах дослідженої вибірки максимальні значення (в середньому) загальної АОЗ були у зразків з блакитним зерном: KM 186/2 (Словаччина) 44,2 % (ехгк 645 мкг/г), Скорпіон (Scorpion) (Австрія) 42,6 % (ехгк 623 мкг/г), Виридиферругинеум 2022-87 (Росія) 45,0 % (ехгк 657 мкг/г), Гермакианум 2005-87 (Росія) 45,02 % (ехгк 658 мкг/г), найвищий рівень мав зразок з фіолетовим зерном Blue х Red (Словаччина) 54,4 % (ехгк 794 мкг/г), що може бути пов'язано з кількістю антоціанидів та проантоціанидів в оболонках зерна цього сорту [18]. Необхідно відзначити, що рівень загальної АОЗ цих зразків у всі роки досліджень істотно перевищував середнє значення по досліду. Мінімальні рівні загальної АОЗ було визначено у зразків з червоним зерном: Ампір (Україна) 30,8 % (ехгк 450 мкг/г), Боровиця (Україна) 31,0 % (ехгк 453 мкг/г), Еритроспермум 19114 (Україна) 25,6 % (ехгк 334 мкг/г), білозерних ліній: Грекум 1226-18 (Україна) 29,7 % (ехгк 386 мкг/г), Ауреум 1279-18 (Україна) 29,6 % (ехгк 385 мкг/г). Інші досліджені зразки за рівнем загальної АОЗ мали низьке або дуже низьке значення.

За результатами польових досліджень встановлено, що сорти з високою загальною АОЗ та кольоровим забарвленням зернівки виколошувались на 2-5 діб пізніше за червонозерні сорти, мали висоту рослин 110 - 140 см, що призводить до вилягання у роки з підвищеною кількістю опадів. За стійкістю до септоріозу листя суттєвих відмінностей не спостерігалось. За врожайністю вони істотно поступалися українським селекційним сортам (на 200 - 500 г/м2).

Для ефективного використання в селекційних програмах зразки мають поєднувати в своєму генотипі разом з високою загальною антиоксидантною здатністю цінні господарські ознаки (урожайність, стійкість до хвороб). Виділено перспективні зразки пшениці м'якої озимої з середніми та високими значеннями загальної АОЗ (44,2 - 54,4 %). Характеристика даних зразків за врожайністю та цінними господарськими ознаками наведена в таблиці 2. Кращими за комплексом цінних господарських ознак у поєднанні з високою загальною АОЗ були зразки Blue х Red та KM 186/2 (SVK) (54,4 % та 44,2 % відповідно).

Зразки озимої м'якої пшениці з високою загальною АОЗ використано в гібридизації для створення сортів озимої пшениці спеціального призначення. Селекційні лінії, отримані в ході досліджень, мали рівень загальної АОЗ 37,3 % (ехгк 457 мкг/г) -- 40,4 % (ехгк 526 мкг/г), їх урожайність у роки досліджень (2019-2020 роки) коливалась в межах 657-830 г/м2.

Таблиця 2. Урожайність та цінні господарські ознаки зразків озимої м'якої пшениці з високою загальною АОЗ, 2017-2020 рр.

Перспективні селекційні лінії поєднували в своєму генотипі цінні ознаки: Ауреум 1279-18 (АС таскіппоп//Харківська 96/F.S.401), Грекум 1226-18 (Ь1б8-26/Мудрість одеська)

Грекум 1875-19 (Білява/Е166-14), Грекум 1879-19 (L144-0KH-4/L168-27) мали біле зерно, характеризувались високою врожайністю та виповненістю зернівки; Віріділютесценс 5419 (Агра/КМ 186/2), Віріділютесценс 5619 (Агра/КМ 186/2) -- мали зелене зерно, підвищений рівень урожайності та середню загальну АОЗ. За результатами досліджень ці лінії включено до робочої колекції та закладено на довгострокове зберігання.

До складу колекції включено сім цінних зразків зареєстрованих у НЦГРРУ: Фермерка, Гармоніка, Краса ланів, Подолянка, Bona Dea, Метелиця харківська, Мазурок.

Висновки

За результатами багаторічного вивчення в лабораторії селекції пшениці Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН сформовано і зареєстровано (Свідоцтво № 315 від 2 4.10.2022 р.) робочу колекцію озимої м'якої пшениці за загальною антиоксидантною здатністю, до якої залучено 108 зразків різного еколого-географічного походження, диференційовані за вісьмома ознаками та 33 рівнями їх прояву. Виділено джерела з високим рівнем прояву загальної антиоксидантної здатності та господарських ознак: KM 186/2, Blue х Red (Словаччина), Scorpion (Австрія), Виридиферругинеум 2022-87, Гермакианум 2005-87 (Росія). За їх участі створені та включені до робочої колекції селекційні лінії : Віріділютесценс 5419, Віріділютесценс 5619, Грекум 1875-19, Грекум 1879-19, Уралікум 6719, урожайність яких в 2019-2020 р. становила 657-830 г/м2. Використання зразків колекції сприятиме створенню перспективних та конкурентоспроможних сортів для виготовлення продуктів здорового (функціонального) харчування.

Список літератури

Scientific concepts of functional foods in Europe consensus document. 1999. British Journal of Nutrition, V. 81. №4, P.1-27. doi:10.1017/S0007114599000471

Моргун В. В., Рибалка О. І. Стратегія генетичного поліпшення зернових злаків з метою забезпечення продовольчої безпеки, лікувально -профілактичного харчування та потреб переробної промисловості. Вісник Національної академії наук України. 2017. № 3. С. 54-64. doi: 10.15407/visn2017.03.054

lametti S., Abbasi Parizad P., Bonomi F., Marengo M. Pigmented grains as a source of bioactives. Encyclopedia of food security and sustainability. 2019. V. 1. Р. 261-269. doi: 10.1016/B978-0-08- 100596-5.22385-8

Яшин А. Я., Яшин Я. Н., Федина П. А., Черноусова Н. И. Определение природных антиоксидантов в пищевых злаках и бобовых культурах. Аналитика. 2012. № 2(1). С. 32-36.

Abdel-Aal E.-S. M., Young J. C., Rabalski I. Anthocyanin composition in black, blue, pink, purple, and red cereal grains. Journal of Agricultural and Food Chemistry. 2006. V. 54. P. 4696-4704. doi: 10.1021/jf0606609

Пахуча Е. В., Сєвідова І. О. Тенденції розвитку міжнародного ринку функціональних продуктів. Бізнес-навігатор. 2022. Вип. 1(68). С. 83-87. doi:10.32847/business-navigator.68-26

Капрельянц Л. В., Єгорова А. В., Труфкаті Л. В., Пожіткова Л. Г. Функціональні продукти харчування: перспективи в Україні. Харчова наука і технологія. 2019. Т. 13, № 2. С. 15-23. doi:10.15673/fst.v13i2.1382

Рибалка О. І., Поліщук С. С. Нові сорти зернових культур для створення продуктів здорового (функціонального) харчування. Збірник наукових праць Селекційно -генетичного інституту- Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення. 2013. № 22. С. 13-26.

Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2023 рік. Реєстр чинний станом на 03.02.2023. Київ: Міністерство аграрної політики та продовольства України

2019-2022, 2023. URL: https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin_(gaTa звернення

03.02.23)

Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. Москва: Колос, 1985. 423 с.

Методика проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні. Загальна частина/за ред. С. О. Ткачик, О. І. Присяжнюк, Н. В. Лещук. Вінниця: УІЕСР, 2017. 119 с.

Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп'яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні. За ред. С.О. Ткачик, Вінниця: УІЕСР, 2016. 82 с.

Arabshahi-Deloue S., Urooj A. Antioxidant Properties of Various Solvent Extracts of Mulberry (Morus

indica L.) Leaves. Food Chem. 2007. V. 102, Is. 4, P. 1233-1240.

doi: 10.1016/j.foodchem.2006.07.013

Mishra K., Ojha H., Chaudhury N.K. Estimation of antiradical properties of antioxidants using DPPH

assay: A critical review and results. 2012. V. 130, Is. 4, P.1036-1043. doi: 10.1016/ j.

foodchem.2011.07127.

Chen X. Q., Nagao N., Itani T., Irifune K. Anti-oxidative analysis, and identification and quantification of anthocyanin pigments in different coloured rice. Food Chem. 2012. V. 135, № 4. Р. 2783-2788. doi: 10.1016/j. foodchem.2012.06.098.

Поздняков В. В., Василенко А. А. Использование тест-систем для оценки общей

антиоксидантной активности семян. Селекція і насінництво. 2017. Вип. 112. С. 153-163.

doi: 10.30835/2413-7510.2017.120443

Analysis of antioxidant-rich phytochemicals/edited by Z. Xu and L. R. Howard. Wiley-Blackwell. 2012. 391 p. doi: 10.1002/9781118229378

Li Y, Ma D, Sun D, Wang C, Zhang J, Xie Y, Guo T. Total phenolic, flavonoid content, and antioxidant activity of flour, noodles, and steamed bread made from different colored wheat grains by three milling methods. The Crop Journal. 2015. V. 3, № 4. Р. 328-334. doi: 10.1016/j.cj.2015.04.004

References

Scientific Concepts of Functional Foods in Europe Consensus Document. 1999. British Journal of Nutrition, 81(4):1-27. doi: 10.1017/S0007114599000471

Morhun VV, Rybalka OI. 2017. Strategy of genetic improvement of cereals aimed at food safety, restorative and preventive nutrition and processing industry needs. Visnyk Natsionalnoi Akademii Nauk Ukrainy. 3: 54-64. doi: 10.15407/visn2017.03.054

Iametti S, Abbasi Parizad P, Bonomi F, Marengo M. 2019. Pigmented grains as a source of bioactives.

Encyclopedia of food security and sustainability. 1: 261-269. doi: 10.1016/B978-0-08-100596-

5.22385-8

Yashin А, Yashin Ya, Fedina P, Chernousova N. 2012. Determination of natural antioxidants in food cereals and legumes. Analitika. 2(1): 32-36.

Abdel-Aal E-SM, Young JC, Rabalski I. 2006. Anthocyanin composition in black, blue, pink, purple, and red cereal grains. Journal of Agricultural and Food Chemistry. 54: 4696-4704.

Pakhucha Ye, Sievidova I. 2022. Trends in the development of the international functional product market. Biznes-Navihator. 1(68): 83-87. doi: 10.32847/business-navigator.68-26

Kapreliants L, Yehorova A, Trufkati L, Pozhitkova L. 2019. Functional foods: prospects in Ukraine. Kharchova Nauka i Tekhnolohiia. 13(2): 15-23. doi: 10.15673/fst.v13i2.1382

Rybalka OI, Polishchuk SS. 2013. New cereal varieties for healthy (functional) nutrition. Zbirnyk Naukovykh Prats Selektsiino Henetychnoho Instytutu-Natsionalnoho Tsentru Nasinneznavstva ta Sortovyvchennia. 22: 13-26.

State Register of Plant Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine in 2023. Valid as of 02/03/2023. Kyiv: Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine. [Internet]. [cited 2023 Feb 03]; Available from: https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin

Dospekhov BA. 1985. Methods of field experimentation. Moscow: Kolos. 351 р.

Tkachyk SO, Prysiazhniuk OI, Leshchuk NV, editors. 2016. Methods of qualifying examination of plant varieties for suitability for dissemination in Ukraine. General part. 4th revised and extended edition. Vinnytsia: FOP Korzun DYu. 119 р. [Internet]. [cited 2023 Feb 12]; Available from: https://sops.gov.ua/uploads/page/5b7e5c0ed8332.pdf

Tkachyk SO, editor. 2016. Examination methods of cereal, groats crop and grain legume varieties for suitability for dissemination in Ukraine. Vinnytsia: FOP Korzun DYu. 2016; 82 р. [Internet]. [cited 2023 Feb 20]; Available from: https://sops.gov.ua/ uploads/page/ 5b7d6a4993544.pdf

Arabshahi-Deloue S, Urooj A. 2007. Antioxidant properties of various solvent extracts of mulberry (Morus indica L.) leaves. Food Chemistry. 102. 1233-1240. doi: 10.1016/j.foodchem.2006.07.013

Chen XQ, Nagao N, Itani T, Irifune K. 2012. Anti-oxidative analysis, and identification and quantification of anthocyanin pigments in different coloured rice. Food Chemistry. 135(4): 2783-2788. doi: 10.1016/j. Foodchem.2012.06.098

Mishra K, Ojha H, Chaudhury NK. 2012. Estimation of antiradical properties of antioxidants using

DPPH assay: A critical review and results. Food Chemistry. 130(4): 1036-1043. doi: 10.1016/

j.foodchem.2011.07127

Pozdnyakov VV, Vasilenko AA. 2017.Tests for assessing the total antioxidant activity in seeds. Selektsiia i Nasinnytsnvo. 112: 153-163. doi: 10.30835/2413-7510.2017.120443

Xu Z, Howard LR, editors. 2012. Analysis of antioxidant-rich phytochemicals. Wiley-Blackwell. 391 p. doi: 10.1002/9781118229378

Li Y, Ma D, Sun D, Wang C, Zhang J, Xie Y, Guo T. 2015. Total phenolic, flavonoid content, and antioxidant activity of flour, noodles, and steamed bread made from different colored wheat grains by three milling methods. The Crop Journal. 3(4): 328-334. doi: 10.1016/j.cj.2015.04.004

Размещено на Allbest.ru