Агрохімічний стан земельних ресурсів досліджуваних агрогосподарств східного регіону Опілля

Размещено на http://allbest.ru

Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут»

Агрохімічний стан земельних ресурсів досліджуваних агрогосподарств східного регіону Опілля

Анотація

З метою забезпечення збалансованого розвитку агроекосистем та раціонального природокористування важливе значення має перехід аграрного сектора на альтернативні методи господарювання. Організація сільськогосподарської території є першим етапом на шляху перетворення природної екосистеми в агроекосистему, а межі типів організації сільськогосподарської території формують природні кордони агроекосистем. Базою виконання роботи вибрано дослідження екологічного стану природних ресурсів сільськогосподарських підприємств різних форм господарювання східного регіону Опілля, а саме агроекосистеми двох господарств, як порівняння традиційного та біоорганічного методу господарювання і впливу на екосистеми на території Бережанського регіону (Дослідження агроекосистем у ТзОВ «Жива земля Потутори» (органічний метод землеробства) с. Потутори, Бережанського регіону та ТОВ «Агропродсервіс» с. Козлів Тернопільського району. Метою є обґрунтування екологічних підходів та аналіз практичних рекомендацій щодо формування механізму розвитку екобезпечного землеробства та надання екологічної оцінки агроландшафтів для можливості органічного вирощування сільськогосподарських культур. Матеріали і методи визначення проводили згідно з методикою суцільного ґрунтово-агрохімічного моніторингу сільськогосподарських угідь України. За кількістю врожаю, фермери альтернативних господарств, в більшості випадків, не можуть конкурувати з фермерами традиційних господарств. Задовільна кількість врожаю абсолютно залежить від кількості використання гною та компосту, а також від площі, яку фермери можуть виділити для бобових культур.

Ключові слова: гумус, агроландшафт, поживні речовини, показник кислотності середовища ґрунту, агрохімічні показники.

Стан ґрунтового покриву сільськогосподарських ландшафтів є головним джерелом, що забезпечує сталий розвиток біосфери. За останні десятиліття ґрунти України втратили 8-10% гумусу. Нині вміст поживних речовин в орному шарі зменшився у 2,5-3 рази.

Внаслідок інтенсивного обробітку землі, використання агрохімікатів і далі виснажується, тоншає її родючий шар. Крім того, рослини, вирощені на деградованих ґрунтах, вражаються багатьма хворобами. Фундамент екологічного землегосподарства - земля, як жива система в якій відображаються суть між землею, рослинами, тваринами і людиною. Як в природі взагалі, так і в землеробстві зміна одного компоненту такої системи може сильно відобразитися на інших.

Екологічне сільське господарство (альтернативне, шкодуюче) - це система господарювання, яка спирається на обмінні, на накопичувальні в господарстві органічні добрива (залишки рослин, гній, зелена маса) і методи нехімічного контролю бур'янів, шкідників, хвороб. Структура ґрунту і покращення родючості - це основа рослинної продукції в екологічному господарстві. Принципи ведення органічного землеробства, випас худоби та використання природних систем у дикій природі, які використовуються для одержання врожаю, мають існувати збалансовано та за природними циклами. Ці цикли універсальні, але при цьому характер їх проходження залежить від місця розташування. Таке господарювання далекоглядне в порівнянні зі звичайною хімізацією в кількох аспектах:

- природоохоронний (зберігаються від забруднення поверхневі та підземні води, зберігається життєдіяльність та родючість ґрунту, не руйнується його структура, зберігається верхній врожайний ярус, в дерні живучі мікроорганізми, збільшується їх різновидність);

- економічний (використовуються місцеві ресурси, зменшуються виробничі витрати);

- соціальний (екопродукти не шкодять людському здоров'ю, створюються нові робочі місця, зберігаються малі господарства);

Культурний (зберігається етнокультура, зберігається самобутність видів краю).

Шляхи екоземлеробства зображені на рис 1. [1].

Рис 1. Шляхи екоземлеробства

В альтернативному способі ведення господарювання підживлення передбачено їх поповнення із 3 джерел: різних органічних матеріалів; важкорозчинних мінералів; азотфіксуючих рослин [1].

Метою є вивчення та обґрунтування екологічних підходів і практичних рекомендацій щодо формування механізму розвитку екобезпечного землеробства; визначення агроекологічного стану агроландшафтів, що знаходяться у межах зон впливу техногенних об'єктів, а також проведення аналізу стану територій, що підлягають методам органічного землеробства за комплексом показників, ступінь порушення екологічної рівноваги в балансі гумусу й основних поживних елементів та еколого-агрохімічного стану земель інтенсивного сільськогосподарського використання східного регіону Опілля. землеробство агроландшафт біоорганічний екосистема

Дослідження агроекосистем у ТзОВ «Жива земля Потутори» (органічний метод землеробства) 300 гектарів землі, з яких 200 -- орної, 34 дійні корови, город з овочами і травами -- про це господарство дбають 15 осіб, двоє з яких -- швейцарці (Еліас де Бур та Крістіна Лібергер). Тут не просто дотримуються принципів органічного виробництва, а й застосовують систему біодинамічного сільського господарства, що її розробив австрійський філософ-містик Рудольф Штайнер, відомий зокрема як творець вальдорфської педагогіки.

Світоглядно біодинамічне землеробство передбачає сприйняття ферми як цілісного організму, трактування ґрунту як живого й застосування натуральних, спеціальним чином виготовлених матеріалів для роботи з ґрунтом, компостом і рослинами.

Крістіна Лібергер у Швейцарії викладала у Вальдорфській школі городництво, а в Потуторах курує напрям вирощування трав. Біодинамічне землеробство у вирощуванні трав полягає в тому, що використовують компост і багато ручної праці.

За результатами досліджень проведена агрохімічна оцінка стану ґрунтів сільськогосподарських підприємств ТзОВ «Жива Земля Потутори» с. Потутори, Бережанського регіону та ТОВ «Агропродсервіс» с. Козлів Тернопільського району.

Екологічне та агрохімічне обстеження ґрунтів в господарстві ТзОВ «Жива Земля Потутори» на площі 24 гектари, відібрано 22 зразки - 33 аналізи по вище вказаних показниках і методах, а в господарстві ТОВ «Агропродсервіс» проведено на площі 28 гектарів, всього відібрано 16 зразків, в яких проведено 26 аналізів.

Судячи з даних по господарствах Бережанського регіону можна сказати наступне: вміст лужногідралізованого азоту на низькому рівні, адже азот мінеральних добрив майже повністю втрачається у рік його внесення, даний елемент - найбільш важливий елемент, як основа всіх живих організмів, дози застосування азоту в підживлення визначають окремо для кожного поля.

Розподіл площ за ступенем вмісту рухомого фосфору в ґрунтах ТзОВ «Жива Земля Потутори»: переважають площі з середнім ступенем забезпечення 69 мг/кг ґрунту.

Щодо вмісту рухомого фосфору в іншому господарстві середньозважений показник - 127 мг/кг, фосфор покращує розвиток кореневої системи та енергетичний обмін в рослині.

Середньозважений показник вмісту калію є високим та складає 125, 124 мг/кг ґрунту, калій сприяє росту рослини, її стійкості до сприятливих температур, зменшує вимерзання, підвищує вміст цукрів.

Відносно середньозваженого вмісту рухомої форми сірки показник господарства ТзОВ «Жива Земля Потутори» - низький 5,0 мг/кг, ТОВ «Агропродсервіс» - середній 7,0 мг/кг.

В цілому по господарствах середньозважений вміст гумусу 2,41% та 2,73 % відповідно середній.

По ступеню кислотності в господарстві ТзОВ «Жива Земля Потутори» 7,98 % грунти слабо кислі: (pH сол. 5,1-5,5), близькі до нейтральних 10,3 %, (pH сол. 5,6-6,0) та нейтральні - 81,7 % (pH сол. >6,0).

Щодо ступеня кислотності по господарству ТОВ «Агропродсервіс» відмічено наступне: 20,2% ґрунти слабо кислі - (pH сол. 5,1-5,5), близькі до нейтральних на площі 35,6 %, (pH сол. 5,66,0) та нейтральні - 44,2 %, (pH сол. >6,0).

На території досліджуваних господарств розповсюдженні ґрунти з реакцією ґрунтового розчину від слабо кислих до нейтральних. Середньозважений показник кислотності pH сол. - 6,3, а гідролітична кислотність 1,77 мг-екв/100г ґрунту (табл. 1), pH сол. - 5,9, а гідролітична кислотність 1,92 мг-екв/100г ґрунту (табл. 2).

Варто окремо розглянути проблему про вміст лужногідралізованого азоту, який переважно на низькому рівні, адже азот мінеральних добрив майже повністю втрачається у рік його внесення, даний елемент - найбільш важливий елемент, як основа всіх живих організмів. Слід зазначити значну просторову неоднорідність забезпечення азоту навіть у межах одного поля, що вимагає диференційованого підходу під час розроблення системи підживлення.

При розрахунку доз внесення азотних добрив враховується залишковий нітрат ґрунту. Основні форми азоту, які виділяють у складі добрив: Амідна (NH2). Перетворюється у ґрунті в амонійну, а пізніше нітратну форму. Амонійна (NH4).

Амонійна форма азоту частково перетворюється у нітратну. Нітратна (NO3). Не затримується ґрунтом і легко вимивається у глибші шари.

Рис 2. Схема колообігу нітрогену [1]

У зв'язку з гострою нестачею азоту в ґрунтах вище згаданих підприємств він стає лімітуючим фактором і під час розроблення системи живлення внесення цього елементу має бути пріоритетним. Нестача азоту сильно гальмує ріст і розвиток рослини.

Проявляється у вигляді хлорозу. Листя стає світло-зеленим, дрібним передчасно жовтіє з кінчиків. У зернових колосових сповільнюється кущіння, стебла короткі. На культурах спостерігається погіршення цвітіння, раннє опадання зав'язі. Також, зважаючи на високу здатність азоту до повторної реутилізації та добре розвинуту трав'яну рослинність, можна припустити, що на початку вегетаційного періоду запаси лужногідролізованого азоту в досліджуваних ґрунтах можуть збільшуватись на 15 - 20% порівняно із зафіксованими показниками.

Урожайність може значно зменшитися, якщо дефіцит азоту супроводжує весь вегетаційний період [2].

Ми запропонували досліджуваним господарствам альтернативні шляхи збагачення ґрунту азотом:

1. Компост, з'являються технології його прискореного виробництва. Так, розроблена і постійно удосконалюється технологія прискореної природної деградації органічних речовин у контрольованих умовах. В результаті компостування за 60-65 днів отримується цінне добриво, в якому вміст органічних речовин - не менше 75%, та не менше 50% поживних речовин в легкодоступній для рослин формі. Також в ньому відсутня патогенна мікрофлора в небезпечних концентраціях, життєздатне насіння бур'янів, добриво має слабо-лужну або нейтральну реакцію. У результаті високотемпературної біоферментації компостної маси в аеробних умовах збільшується поживна цінність готової продукції, забезпечується її екологічність. Параметри готового продукту: температура - 30-350С, вологість - 32- 38%, вміст вуглекислого газу - до 8%, вміст кисню - до 12%, діючої речовини в 1 т компосту - не менше 50-70 кг, в тому числі азоту - 15-20 кг, фосфору - 10- 15 кг, калію - 15-20 кг. В залежності від субстрату вміст NPK у компості може бути в межах 1,35; 0,57; 0,97, він має темний колір. Заслуговує на увагу зміна запаху компостного матеріалу - від смердючого до «запаху землі», обумовленого продуктами життєдіяльності актиноміцетів. При внесенні компосту, водночас із покращенням поживного режиму, ґрунт збагачується органічними речовинами, поліпшуються його фізичні та хімічні властивості [3].

2. «Зелені» органічні добрива - сидерати. Спеціальні посіви рослин, надземна маса яких частково або повністю заробляється у ґрунт, називають сидерацією, а саму культуру - сидератом. Сидеральні культури, а їх - понад 60 видів збагачують ґрунт поживними речовинами, покращують структуру його верхнього шару, водний, повітряний, тепловий, фітосанітарний режими та сприяють захисту ґрунту від ерозії. Зелене добриво є невичерпним, постійно поновлюваним джерелом органічної речовини. Сидерати сприяють природному відтворенню родючості ґрунту. На полях, зайнятих ними, не пересушується верхній шар, не гине біота, а лише сприяє фотосинтезу, збільшуючи накопичення поживних речовин. У якості сидеральних культур використовують багаторічні бобові трави (еспарцет виколистий, люцерну посівну), однорічні бобові (вика яра), котрі більш корисні для збагачення ґрунту поживними речовинами, а також гречку, редьку олійну, гірчицю, а також сумішки вика яра та овес посівний, редька олійна та овес посівний, фацелію, амарант, рапс, райграс.

3. Вирощування бобових культур

4. Система мінімального обробітку ґрунту

5.Застосування біопрепаратів (у якості добрив, інокулянтів, біодеструкторів, засобів захисту від хвороб та шкідників)

Рис 3. Шляхи збагачення ґрунту азотом

Виходячи з проведених спостережень, можна сказати, що допустимі умови для вирощування зернових, технічних та кормових культур за потужністю гумусового шару (перебувають у межах від 35-45 см) сформувалися на всіх досліджуваних полях, дані спостережень у табл. 3, 4. За реакцією ґрунтового середовища та за вмістом гумусу ґрунти господарств характеризуються оптимальними умовами з метою вирощування як кормових і технічних культур, так і зернових. Дана ситуація обумовлена тим, що загалом ґрунти мають нейтральну реакцію, а також досліджувані поля характеризуються середньою забезпеченістю ґрунтів за вмістом гумусу (знаходиться в межах 2,03,5% на всіх ділянках), за винятком окремих полів - ТзОВ «Жива Земля Потутори», характеризується недопустимими умовами), дана ситуація обумовлює задовільні умови для формування високоякісних врожаїв сільськогосподарських культур. Щодо забезпечення азотом, тут є потреби внесення до показників для оптимальних умов при вирощуванні зернових та технічних культур необхідно, щоб ґрунти були забезпечені вмістом азоту більше ніж 200 мг/кг ґрунту.

За вмістом рухомих форм фосфору ґрунти досліджуваних ділянок характеризуються підвищеним та високим забезпеченням, що обумовлює оптимальні та допустимі умови для вирощування як зернових і технічних культур, так і для кормових. Вміст даного показника в ґрунтах ТОВ «Агропродсервіс» коливається в межах від 80,0 до 185 мг/кг ґрунту, а в ТзОВ «Жива Земля Потутори» вміст даного показника в ґрунтах з оптимальними та допустимими умови коливається в межах від 57,0 до 109 мг/кг ґрунту.

Вміст в ґрунтах ТОВ «Агропродсервіс» обмінного калію коливається від 106,0 до 136 мг/кг ґрунт, що, в свою чергу, обумовлює оптимальні та допустимі умови для вирощування кормових, технічних та зернових культур, аналогічна ситуація і в ТзОВ «Жива Земля Потутори» - вміст обмінного калію коливається від 70,0 до 165 мг/кг ґрунту.

Висновок

Отже, результати спостережень підтверджують, що в сільськогосподарських підприємствах ТОВ «Жива Земля Потутори» та ТОВ «Агропродсервіс» переважають поля агроекосистем з оптимальними умовами для вирощування зернових, технічних та кормових культур. Наведено рекомендації щодо напрямків активізації діяльності у сфері екологізації аграрного землекористування, підвищення родючості ґрунтів збалансованого використання наявного земельно-ресурсного потенціалу в аграрній галузі. За кількістю врожаю, фермери альтернативних господарств, в більшості випадків, не можуть конкурувати з фермерами традиційних господарств. Задовільна кількість врожаю абсолютно залежить від кількості використання гною та компосту, а також від площі, яку фермери можуть виділити для бобових культур.

Список використаних джерел

[1] Гололобова O. O., Василець Я. С. (2018). Агроекологічне обґрунтування поводження з органічними відходами при виробництві гуматів. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. Вип.30, с. 131-136. https://doi.org/10.26565/1992- 4224-2018-30-11.

[2] Ласло О.О. (2009). Органічне землеробство - шлях до екологічно безпечної продукції. Вісник Полтавської державної аграрної академії. № 1., с. 137 - 139.

[3] Павлів А. В. (2016). Паспортизація сільськогосподарських підприємств Тернопільської області Бережанського району ТЗОВ «Жива земля Потутори» та

[4] ТОВ «Крона». Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького. Серія: Сільськогосподарські науки,. Том 18 № 1 (65) Частина 3, с. 214-217.

Размещено на Allbest.ru