Деякі особливості адаптації організму свиней під час гібридизації: науково-дослідна група

Размещено на http://www.allbest.ru

Державний біотехнологічний університет, Україна

Деякі особливості адаптації організму свиней під час гібридизації: науково-дослідна група

температура свиня гібридний

Федяєва Анна Сергіївна

канд. с-г. наук, ст. викладач кафедри генетики, розведення та селекційних технологій в тваринництві

Шевченко Оксана Борисівна

канд. вет. наук, доцент, доцент кафедри генетики, розведення та селекційних технологій в тваринництві

Хохлов Анатолій Михайлович

проф. кафедри кафедри генетики, розведення та селекційних технологій в тваринництві

Анотація

Відомо, що свиня, має два механізми терморегуляції: з одного боку, хімічний, який регулює процеси теплопродукції, а з іншого боку, фізичний, який регулює тепловіддачу організму. Дослідження полягали у вивчені температури тіла на різних ділянках шкіри та функції' терморегуляції шляхом локального охолодження тіла у віковій динаміці, що дозволило зробити висновки про розвиток відновної судинної реакції у чистопородних та гібридних поросят і розрізняти внутрішню температуру органів, шкіри, кінцівок і вух.

Ключові слова: адаптація, організм, свині, популяція,онтогенез

Вступ

У будь-якій біологічній популяції адаптація є норма її існування, що забезпечує цій популяції строго певне місце у біоценозі. Формування адаптаційних механізмів у тварин відбувається в онтогенезі під впливом генотипу та середовища [2, 3].

Онтогенез особини за будь-яких умов, як і природних, і штучних, контрольованих і спрямовуються людиною, є процес специфічного

формоутворення. Завдяки цьому механізму впливу зовнішніх факторів перетворюються на внутрішні. Як вважає І.А. Аршавський [1] геном тварини - не суб'єкт, що визначає онтогенез відповідно до коду генетичної інформації, а об'єкт, виконавець, діяльність якого регулюється через відповідні ефектори (гормони, метаболіти, медіатори), що розвиваються фенотипом.

Матеріал та методика досліджень. Для вивчення поставлених питань були використані свині великої білої породи та двох і - трьох-порідні гібриди з використанням кнурів м'ясних порід: ландрас, уельс, естонська беконна та п'єтрена.

Результати досліджень та їх обговорення

Фізична термоадаптація чистопородних та гібридних поросят. Для виживання будь-якого організму необхідно, щоб інтенсивність метаболічних процесів підтримувалася на певному рівні, багато біохімічних реакцій дуже чутливі до температури.

Відомо, що свиня як гомойотермна тварина володіє двома терморегуляторними механізмами: з одного боку - хімічним, що регулює процеси теплопродукції, а з іншого - фізичним, що регулює віддачу тепла організмом. Подальша дослідницька робота полягала в тому, що у віковій динаміці вивчалася температура тіла в різних ділянках шкіри та терморегуляційна функція через локальне охолодження тіла в області лопатки, що дозволяло зробити висновки про формування відновної судинної реакції у чистопорідних та гібридних поросят, а також виявити між температурою внутрішніх органів (ректальна температура) та температурою шкіри, на кінцівках та вухах.

З метою вивчення даного питання з кожного піддослідного посліду відбиралися по 5-10 поросят, у яких вивчалася температура тіла: на загривку, крижі, лопатці, вухах, череві, кінцівках та ректальна у наступні вікові періоди: 5,10,20,30 та 60 днів.

Температуру тіла визначали за допомогою електротермометра з трьома датчиками типу М-60. Поряд з цим враховували температуру повітря в приміщенні свинарника, абсолютну та відносну вологість, швидкість руху та газовий склад повітря.

Мікроклімат приміщень для піддослідних поросят перебував у межах норми. Біометрична обробка даних температури тіла при народженні поросят і в наступні віки показала, що у всіх піддослідних тварин ректальна температура була в межах фізіологічної норми. Однак температура тіла на загривку, крижах, лопатці, вухах, череві та кінцівках у гібридних поросят за участю м'ясних порід ландрас і уельс була значно вищою, ніж у чистопородних поросят великої білої породи і гібридних поросят велика біла естонська беконна.

Відомо, що швидкість біохімічних процесів та хімічних реакцій багато в чому залежать від температури тіла, а тому можна припустити, що обмін речовин, починаючи з моменту народження, у гібридів протікає більш підвищено, ніж у чистопородних поросят.

З віком у поросят спостерігається варіабельність цих ознак. Так, температура тіла у віці 5 днів у піддослідних поросят, в основному, виявлялася за раніше встановленою закономірністю, хоча температура тіла у гібридних поросят з естонською беконною на крижах, лопатках, череві та кінцівках перевищувала температуру тіла чистопородних тварин.

Мінливість температури тіла на крижах у поросят різної породності та віку коливається (Cv = 1,1% до 16,5%), тоді як у новонароджених поросят (Cv = 1,02% до 3,1%). Найбільш відповідальним періодом життєздатності поросят є вік 10-20 днів, коли спостерігається становлення фізичної терморегуляції. У цей період виникає найбільший відмінок поросят. Наші спостереження за температурою тіла у чистопородних та гібридних поросят у віці 5 днів незначно відрізнялися від змін температури тіла у перший день життя тварин.

Однак у віці 20 днів різниця між контрольною та дослідною групами поросят більша, ніж у 5-денному. Так, гібридні поросята великої білої х п'єтрен мали перевищення температури тіла, порівняно з великою білою породою свиней на холці, крижах, лопатці та вухах. Гібридні поросята велика біла х уельс, велика біла х естонська беконна мали відмінності за температурою тіла незначні.

Починаючи з 20-денного віку, у всіх піддослідних поросят спостерігається загальне зниження температури на загривку, крижах, лопатках та кінцівках у межах 32-350 С, яка утримується до 30-денного віку. Однак до 60-денного віку у всіх піддослідних поросят спостерігається незначне зниження температури тіла порівняно з 30-денним віком.

У 60-денному віці більш висока зміна температури на крижах, вухах, кінцівках у гібридних поросят за участю кнурів породи уельс і п'єтрен, порівняно з поросятами великої білої породи.

Нами встановлена достовірна різниця по температурі тіла на крижах у поросят (велика біла х уельс) (td=3,23 при Р>9999) і у поросят (велика біла х пьетрен) td=2,8 при Р0,99 в порівнянні з великої білої породи тварин.

Гібридні поросята за участю кнурів породи ландрас, естонської беконної за цією ознакою мали незначні відмінності, це пов'язано з тим, що використовувані в схрещуванні породи свиней ландрас і естонської беконної в нашій країні мали тривалий період акліматизації, а породи Уельс і п'є.

Однак щодо зміни температури на кінцівках спостерігалася дещо інша закономірність. Гібридні поросята з породою ландрас та естонської беконної достовірно відрізнялися від поросят велика біла (td=5,1 при Р>0,99).

Поруч із, нами вивчався взаємозв'язок між окремими ознаками у чистопородних і помісних поросят. При цьому розраховували коефіцієнт кореляції та критерій достовірності коефіцієнта кореляції. У дослідження були включені такі взаємозв'язки:

на загривку - на крижі - 0,900>0,03, при tr=30;

на крижах - на лопатці 0,961>0,02, при tr=48;

на лопатці - ректальна 0,790>0,076, при tr=13,9.

Таким чином, встановлено, що зі збільшенням ректальної температури тіла достовірно збільшується температура холки, крижів та на лопатках. Однак взаємозв'язки між температурою тіла на череві та на вухах, ректальна та на кінцівках - слабо негативні (r=-0,09). Це вказує на те, що зі збільшенням температури тіла на череві, крижах і ректальній значно знижується температура тіла на вухах і кінцівках, які є органами, що безпосередньо беруть участь у теплообміні із зовнішнім середовищем.

Незважаючи на те, що величина коефіцієнта кореляції у гібридних поросят за вищевказаними взаємозв'язками коливається від 0,980>0,02 з ландрас і до

0,820> 0,07 - з Уельсу, загалом, можна стверджувати, що різниця у величині коефіцієнтів кореляції між чистопорідними поросятами незначна - це свідчить про подібність терморегуляторного механізму в цих тварин.

Про напруженість терморегуляційного механізму у піддослідних поросят судили за відомим градієнтом К = Температура шкіри/температура тіла, що є важливою фізичною константою для розуміння реакції терморегуляції.

Аналіз досліджень показує, що з народження піддослідні поросята мали відмінності по напруженості терморегуляторних механізмів. Так, чистопородні поросята великої білої породи мали К=0,952; велика біла х ландрас - 0,963 або збільшення на 0,011; велика біла х естонська беконна - 0,963 або теж збільшення; велика біла х уельс - 0,943 чи зменшення на 0,09 і велика біла х пьетрен - 0,946 чи зменшення проти поросятами великої білої породи на 0,006.

У двомісячному віці поросята I контрольної та II дослідної груп мали однакові за величиною градієнти К=0,871, тоді як поросята ІІІ - дослідної групи мали збільшення порівняно з ними - на 0,019; IV групи - на 0,029 та V групи - на 0,017.Отже, в однакових умовах вирощування гібридних та чистопородних поросят спостерігається різна величина терморегуляційного коефіцієнта, яка закономірно проявляється в залежності від швидкості росту та скоростиглості тварин.

Поряд з цим нами вивчалася судинна реактивність шкіри та активність ретикуло-ендотеліальних елементів шкіри у чистопородних та гібридних поросят.

Аплікація на шкіру холоду різко дратувала її рецептори, і реакція кровоносних судин на місцеве подразнення холодом вже було виражено.

У одноденних поросят, що свідчить про наявність у них вроджених елементів фізичної регуляції тепла, при народженні час відновлення температури шкіри після локального охолодження у чистопородних поросят великої білої породи становило - 6,8-0,42 хв; велика біла х ландрас - 5,22-0,40 хв; велика біла х естонська беконна - 7,17-0,40 хв; велика біла х уельс - 4,4600,30 хв і велика біла х п'єтрен - 6,54-0,20 хв.

До 10-ти денного віку судинна реакція шкіри у чистопородних та гібридних поросят була значно нижчою, ніж у перші дні життя. Це вказує на те, що становлення фізичної терморегуляції відбувається поступово і до 20- денного віку спостерігається зниження відповідної реакції в порівнянні з вихідним часом.

Виражена стійкість температурно-судинної реакції у піддослідних поросят починається приблизно з 2-х місячного віку. Однак, гібридні поросята велика біла хестонська беконна за тривалістю періоду відновлення температури шкіри в 30-денному віці майже зберегли його до 60-денного віку, незначно поступалися їм чистопорідні поросята великої білої породи. Отже, тварини цих двох груп були стійкішими до впливу зовнішніх факторів середовища.

Подібна закономірність зберігається для тварин багатопородних комбінацій, коли судинна термоадаптаційна реакція активно виявляється вже першу добу після народження. Час відновлення температури шкіри після локального охолодження у підсвинків I групи (велика біла х ландрас х п'єтрен) - 5,90 0,2 хв; II група (велика біла х уельс х п'єтрен) - 6,60 0,3 хв; III група (велика біла х естонська беконна х п'єтрен) - 6,40 0,6 хв; IV група (велика біла х уельс х ландрас) - 6,0 0,1 хв; V група (велика біла х п'єтр х ландрас) - 5,50 0,1 хвилин і VI група (велика біла х уельс х естонська беконна) - 6,04 0,2 хв. Формування фізичної термаадаптації у піддослідних поросят відбувається більш активно, ніж у чистопородних поросят великої білої породи двопородних гібридів у 20- денному віці. Так, у підсвинків I групи судинна реактивність шкіри склала 10,4 0,9 хвилин або зросла на 3,8 хвилин порівняно з періодом новонародженості (td = 4,14 при Р>0,01). Така закономірність зберігається щодо інших піддослідних груп. Більш скоростиглі тварини мали вищі показники фізіологічної терморегуляторної функції.

Проба Кавецького. Ретикуло-ендотеліальна система (РЕМ), або фізіологічна система сполучної тканини (ФССТ) у синергізі з нервовою системою, гормонами та іншими факторами відіграє величезне значення в обміні речовин, захисті організму від дії несприятливих факторів зовнішнього середовища, мікробів та продуктів їх життєдіяльності. Функціональний стан ретикуло-ендотеліальної системи у поросят у ранньому постнатальному онтогенезі дуже слабкий. Коефіцієнт трипанової проби в перші дні життя у поросят великої білої породи дорівнює: 3,42 0,17 і в подальшому знижується до 2,77 0,22. при цьому виявлено віковий позитивний взаємозв'язок (г=0,43при tr=2,4 та Р>0,05).

Однак і в цьому випадку виявлено генетичні відмінності, коли величина коефіцієнта Кавецького у гібридних поросят при народженні вдвічі перевищує цей показник чистопородних поросят великої білої породи. У наступні віки ці відмінності менш суттєві.

Висновок

Таким чином, можна зробити наступний висновок: на ранніх стадіях постнатального розвитку поросят реактивність організму проявляється в основному на клітинному рівні та в дії імунних антитіл, що надходять з молозивом матері в організм новонародженої тварини. Цей механізм краще розвинений у тварин трипородних, міжлінійних гібридів та синтетичних ліній порівняно з великою білою породою свиней.

Список використаних джерел

Аршавский И.А. (1972). Проблема доместикации животных и растений (с.10-57). Москва: Наука.

Епишко Т.И., Епишко О.А. (2009). Фундаментальные и прикладные аспекты использования днк-технологий в свиноводстве. Современные проблемы интенсификации производства свинины в странах СНГ: матеріали XVI Матеріали науково-практичної конференції (189-194). 26-27 августа, 2009, Гродно: ІТАУ.

Смирнов В.С., Горин В.В., Шейко И.П. (1993). Биотехнология свиноводства. Минск: Уроджай.

Размещено на Allbest.ru