Передбачення врожаю мешканцями Українського Полісся: агрометеорологічний досвід

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф

ПЕРЕДБАЧЕННЯ ВРОЖАЮ МЕШКАНЦЯМИ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ: АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНИЙ ДОСВІД

ВАСЯНОВИЧ ОЛЕКСАНДР

кандидат історичних наук, заступник

директора з наукової роботи

Київ

Анотація

передбачення врожай полісся метеорологічний

Науковці різних галузей знань повсякчас цікавляться традиційним досвідом народів для залучення його у практичну діяльність. У всіх народів є значна кількість прикмет, за якими вони визначають, урожайний буде рік чи ні. Найпослідовніше це можна розглянути на прикладі вивчення народної метеорології. Метою публікації є виявлення загальнорегіональних рис та локальних особливостей передбачення врожаю мешканцями Українського Полісся за погодними явищами, спираючись на польові матеріали, зібрані протягом 2002-2019 років у північних районах Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської областей та від переселенців із Чорнобильської зони відчуження за авторським запитальником. Методологія публікації ґрунтується на загальнонаукових принципах та основних вимогах, які висуваються до праць історико-етнологічного спрямування. Для реалізації поставленої мети розглянуто раціональні й ірраціональні прикмети як провісники добробуту селянина, зокрема спостереження за першим громом, снігом, інеєм, бурульками. Важливими критеріями прогнозування був день тижня, коли вперше випадав сніг або іній. У розвідці звернено увагу на Різдвяні святки, які були певною вузловою точкою для передбачення поліщуками врожаю наступного року. Помічено фонетичні збіги словоформ при прогнозуванні врожаю. Оскільки землеробство було основною формою життєдіяльності українців Полісся, то в народній практиці збереглося багато метеорологічних прикмет, спрямованих на прогнозування майбутнього врожаю з незначними локальними особливостями в межах регіону. Таким чином підтверджується практична можливість використання народного досвіду як показників строків проведення польових робіт і різноманітних агротехнічних заходів. Використання позитивних навичок у традиційній агрометеорології (після відповідної перевірки спеціалістами) може бути корисним у сучасній сільськогосподарській практиці, ураховуючи їхні загальнорегіональні та локальні особливості.

Ключові слова: народна метеорологія, прогнозування врожаю, перший грім, сніг, іній, бурульки, Українське Полісся.

Abstract

VASIANOVYCH OLEKSANDR a Ph.D. in History, deputy director for research, State Scientific Center for Protection of Cultural Heritage from Technogenic Disasters (Kyiv, Ukraine)

Scientists of various fields of knowledge are always interested in the traditional experience of people in order to involve it in practical activities. All peoples have many signs by which they determine whether the year will be fruitful or not. This can be considered most consistently on the example of studying folk meteorology. The purpose of the publication is to identify general regional features and local peculiarities of crop forecasting by residents of Ukrainian Polissia as per weather phenomena, based on field materials collected during 2002-2019 in the northern districts of Volyn, Rivne, Zhytomyr, Kyiv, and Chernihiv regions and from emigrants from the Chornobyl exclusion zone using the author's questionnaire. The methodology of the publication is based on general scientific principles and basic requirements that are put forward to works of historical and ethnological direction. To achieve the set goal, rational and irrational signs are used as predictors of the peasant's well-being, in particular, observations of the first thunder, snow, hoarfrost, and icicles. An important criterion for prediction was the day of the week when snow or frost first fell. Attention is drawn to the Christmas holidays, which were a certain nodal point for predicting the next year's harvest by inhabitants of Polissia. Phonetic coincidences of word forms when predicting the harvest are noticed. Since agriculture was the main form of livelihood for Ukrainians in Polissia, many meteorological signs aimed at predicting the future harvest with minor local features within the region have been preserved in folk practice. In this way, the practical possibility ofusing folk experience as indicators of the terms of field work and various agrotechnical measures is confirmed. The use of the positive experience of traditional agrometeorology (after appropriate verification by specialists) can be useful in modern agricultural practice, considering their general regional and local features.

Keywords: folk meteorology, crop forecasting, first thunder, snow, hoarfrost, icicles, Ukrainian Polissia.

Вступ

Науковці різних галузей знань (медицина, метеорологія, агрономія) повсякчас цікавляться традиційним досвідом народів для залучення його у практичну діяльність. Вироблені століттями практичні навички сприяють осмисленню традиційної народної культури, пристосування її до сучасних потреб. Стратегія виживання українців під час повномасштабної російсько-української війни також значною мірою базувалася на досвіді попередніх поколінь, що містять в основі традиційні способи господарювання.

У всіх народів є багато прикмет, за якими вони визначають, урожайний буде рік чи ні. Деякі з них прикріплені до окремих пір року, місяців і днів, інші - до відомих явищ природи, ще інші - до різноманітних рослинних і тваринних особливостей. Найпослідовніше це можна розглянути на прикладі вивчення народної метеорології. В умовах традиційного суспільства долю врожаю визначають природно-кліматичні умови, адже народи планети мають власний агрокультурний досвід. Звернімося до досвіду поліщуків у цій царині. Південною межею Полісся вважають лінію Володимир-Волинський - Луцьк - Рівне - Новоград-Волинський - Житомир - Київ - Ніжин - уздовж річки Сейм до кордону України з Росією [22, с. 60-61]. Залежно від розташування щодо Дніпра воно поділяється на Правобережне та Лівобережне [19, с. 40]. Спираючись на праці діалектологів і етнологів, професор М. Глушко обґрунтував доцільність виділення в межиріччі Горині та Дніпра Середнього Полісся [13, с. 31-32]. Отже, для позначення певних локальних рис у своїй розвідці будемо оперувати термінами Правобережне, Лівобережне та Західне, Середнє, Східне Полісся. Для позначення населених пунктів використано адміністративно-територіальний устрій на момент фіксації польових матеріалів.

На початку ХХ ст. з'явилася перша й дотепер єдина книга з народної метеорології України. Її автор, В. Василенко, дає загальну характеристику порам року, виділяючи особливості погоди та сільськогосподарських занять. Зокрема, він вирізнив прикмети, які передбачали гарний урожай загалом та окремих сільськогосподарських рослин [6]. Російський дослідник А. Єрмолов звернувся до народних знань народів, які населяли Російську імперію, згрупував приказки, прислів'я, прикмети в окремі блоки, присвячені метеорології та сільському господарству. Для порівняння він залучав матеріали інших європейських народів, що зробило його книгу цікавою та науково-вагомою [15]. У кінці ХХ - на початку ХХІ ст. деякі питання народних методів прогнозування врожаю на теренах Полісся досліджували О. Васянович [12] та О. Федорів [23].

Джерельну базу складають польові матеріали, зібрані автором студій протягом 20022019 років у Волинській, Житомирській, Київській, Рівненській та Чернігівській областях. Матеріали комплексних експедицій Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф лягли в основу звітів про науководослідні роботи [7-11]. Записи, накопичені під час підготовки дисертаційного дослідження «Народна метеорологія українців Центрального Полісся кінця ХІХ - початку ХХІ ст.», зберігаються в Архівних наукових фондах рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України [2-5]. Для порівняння використано опубліковані праці другої половини ХІХ - початку ХХ ст. з різних регіонів України, аби визначити тяглість та загальноукраїнські риси в прогнозуванні врожаю.

Метою дослідження є виявлення загальнорегіональних рис та локальних особливостей передбачення врожаю мешканцями Українського Полісся за погодними явищами.

Виклад основного матеріалу

Українці помітили певний зв'язок між достатком та особливістю погодних умов, що пов'язало основну мету спостережень селянина за погодою із забезпеченням успішної життєдіяльності. Це також сформувало специфічну особливість цих спостережень: часто передбачається не сам характер очікуваної погоди, 63 а те, як вона вплине на ті чи інші сторони життя, насамперед господарського.

Важливого значення на Українському Поліссі надавали першому грому, з яким пов'язували прогнозування врожаю протягом наступного року. Так, на початку ХХ ст. в селах Новоград-Волинського повіту на Волині вважали, що коли вперше загримить, як земля ще не розмерзлася, то це прикмета неврожайного літа [1, с. 379]. У Ніжинському повіті на Чернігівщині зазначали, що якщо загримить на голе дерево, рік буде голий - на все «незрожай» [14, с. 34]. Польові матеріали, зібрані на теренах Полісся на початку ХХІ ст., підтверджують уявлення поліщуків про те, що ранній перший грім передбачає неврожайний рік: Як перший грім на голе дерево, то буде голодний рік, то недобре, врожаю не буде (Піща Шцк. В.) [5, арк. 7]; Як вперше загримить на голе дерево, то неврожай буде, голодовка (Красятичі Плс. К.) [3, арк. 31]; Гром ударів і нєма ні аднаго лістіка, крепка плахі будє год, галадаморни (Архипівка Смн. Ч.) [9, с. 258]. На Східному Поліссі раннє кування зозулі так само віщувало неврожай: Єслі граза - нєту лістья на дєрєвях, значить галадовка будєт. І кукушка прілєтаєт єслі на сухой лєс, то тоже галадовка будєт (Хотіївка Смн. Ч.) [9, с. 258].

На Середньому і Східному Поліссі поширена досить специфічна прикмета, що ранній грім несприятливий для злодіїв: Єслі перший гром на безлистяний ліс, на злодєйов не пануватиме (Барвінки Млн. Ж.) [2, арк. 17]; Як перший грім на голе дерево, то злодіям не буде вести (Великий Карашин Мкр. К.) [3, арк. 71]; [Як гримить на голий ліс. - О. Б.] будуть зладєї голиє, не будуть красти, будуть пападатца (Хмільниця Чрн. Ч.) [11, с. 196]. Імовірно, поява такої прикмети також пов'язана з неврожаєм і пильним оберіганням його господарями.

Трапляються свідчення, що за раннім громом можна прогнозувати майбутню погоду, яка безпосередньо впливає на врожай. Мешканці Правобережного Полісся за першим громом прогнозували громове І мокре літо: Як почуєш гром перші раз, то вже якрозовйєтца дерево, не буде громке лєто. А як ще нема, то буде громке лєто. Може палит, будут грози (Старий Дорогинь Нрд. Ж.) [2, арк. 43]; Як перший раз загремить на голе дерево, до буде грозне лєто (Феневичі Івн. К.) [3, арк. 34]; Як перший раз загримить на голий ліс, то буде громке літо (Острів'я Шцк. В.) [5, арк. 16]. У Новоград-Волинському повіті на Волині на початку ХХ ст. додавали, що ранній грім навесні передбачає холодну весну [1, с. 379], тобто несприятливі для господарювання умови.

Вагоме місце у спостереженнях відводилося стороні світу, звідки чувся перший грім. Свідчення кінця ХІХ - початку ХХ ст. вказують на передбачення таким чином урожаю. У Проскурівському повіті на Поділлі перший грім з південної або східної сторони - до врожаю, із західної - до неврожаю [21, с. 23]. У Куп'янському повіті Слобожанщини гроза зі сходу - до гарного, півдня - помірного, заходу - поганого врожаю [20, с. 40-41]. Натомість українці Середнього Полісся на початку ХХІ ст. в такий спосіб прагнули дізнатися про погоду: Пєрші гром з юговскоє сторони - на тєпле лєто (Хочине Олв. Ж.) [2, арк. 33]; Калісь мая матка казала: Донька, як адціля [перший. - О. В.] гром [показує на схід. - О. В.], значіть будє неграмовє лєто, а як на запад загріміть, то будє гразовє лєто, дащовє (Рудьки Чрб. К.) [3, арк. 61]. Дощові хмари в європейській частині здебільшого переміщаються із заходу; так можна припустити, що вони принесуть зливи, що негативно позначиться на врожаї.

У поліщуків є значна кількість метеорологічних прикмет і ворожінь про погоду, врожай, господарські умови весни та літа за кількістю снігу, інею, зокрема під час Різдвяних святок. За уявленнями українців усьому свій час і своя пора. Так, узимку має бути холодно та сніжно, а влітку - тепло та волого: Як снігу багато, то буде дощу багато літом (Піща Шцк В.) [5, арк. 9]; Як перед Роздвом снєг іде, до буде дощ іти перед Петром (Феневичі Івн. К.) [3, арк. 34]. Значення снігу для землеробства потрійне: 1) він, покриваючи землю, охороняє посіви від вимерзання; 2) збагачує ґрунти поживними речовинами, які разом із зимовими опадами потрапляють у землю при таненні снігу навесні; 3) збагачує ґрунти необхідною вологою. Тому за снігом намагаються прогнозувати врожай: Як сніг на полі, то хліб на столі (Залізниця Лбш. В.) [7, с. 211]; Багата снєгу, дак буде прибулна вада, і уражай же буде, як вада (Лопатні Рпк. Ч.) [8, с. 169]. На Правобережному Поліссі магічного значення в забезпеченні гарного врожаю набував день тижня, коли випадав перший сніг: І треба дивитися, засаджують города, обичноу нас картоплю засажують у той день, у який іде перший сніг (Ветли Лбш. В.) [7, с. 211]; Перший снєг як упаде, до старайся гарбузи садить такого дня, якого першій снєг віпав (Бистричі Брз. Р.) [4, арк. 45].

Доброю ознакою було, коли сніг випадав на суху мерзлу землю - тоді посіви не випрівали. Поліщуки спостерігали за сніговим покривом для передбачення врожаю грибів: Про грібіузнавали колись по шерену. Як пойде снєг і зашерхне так, шо черень тверденькій, то кажуть, шо будуть грібі черенами рости (Старий Дорогинь Нрд. Ж.) [2, арк. 43]; Як гурби снігу, то грибів уже в лісі море. То на гриби сніг (Кропивники Шцк. В.) [5, арк. 28]. Уже за першим снігом можна було передбачити врожай грибів, адже вони так само як і майбутній урожай, залежали від опадів: Якщо пєрші снєг упадє і вже там розтанє, а на стовпчіках залішатца шапочкі такіє, тожє на грібі (Левковичі Овр. Ж.) [2, арк. 46].

Певне місце в прогнозуванні врожаю грибів на Східному Поліссі займали календарні свята: Оце зимою Кутя паслєдня, кажуть Посная, тади як іде снєг, тади кажуть: О, буде грибов багато (Хатилова Гута Чрн. Ч.); На Явдохи, кажуть, як снєг ідє, так будуть грібі (Москалі Чрн. Ч.) [11, с. 197]. У Куп'янському повіті Слобожанщини, якщо на Різдвяний Святвечір сніг іде вранці, - уродить рання гречка, опівдні - середня, увечері - пізня [20, с. 43].

Мешканці Українського Полісся відмічали важливу роль інею для майбутнього врожаю: Як інєй, до тоже кажуть, шо багатий буде год (Потаповичі Овр. Ж.) [2, арк. 35]; Хороший іней великий, так великий буде вражай (Лосівка Смн. Ч.) [9, с. 259]. Трапляються випадки, коли за інеєм намагаються прогнозувати різні сільськогосподарські культури: Як іній, то гречки багато буде. Хороший урожай. І оріхов буде багато, і гриби будуть, усе. Ягоди будуть, як іній (Ловинь Рпк. Ч.) [8, с. 170]. Інколи жителі Полісся за інеєм передбачали не весь урожай, а зернові культури: Як зимою все пообростає інейом, до кажуть тоже на врожай зернових (Піща Шцк. В.) [5, арк. 7]; Гиней на дереві, то врожай буде на всьо, на ярину (Ветли Лбш. В.) [7, с. 211]; Якшо гиней є, то врожай буде зерна (Матейки Мнв. В.) [10, с. 244]; Іней - буде ядрене жито, пашня вся (Рудня Рпк. Ч.) [11, с. 197]; Інєй на вражай і то нє на всє вражай, а на гречку (Сибереж Рпк. Ч.); Як інєй на дєреві, дак на вражай зєрнавих (Даничі Рпк. Ч.) [8, с. 169-170]. За інеєм стежили також на Слобожанщині [16, с. 265].

По всьому регіону поширене прогнозування грибів за інеєм: Як інєй, то на врожай, грібі будуть рості (Блажове Ркт. Р.) [4, арк. 69]; Иней - гриби будуть (Щитинь Лбш. В.) [7, с. 211]; Інєю багата - будє грібов багата (Лісконоги Нвс. Ч.) [9, с. 259]. На Західному Поліссі для цього спостерігали за візерунками, утвореними інеєм на вікнах: На гриби то вгадують по ласицях по окнах. Як є ласиці, то будуть гриби (Нова Руда Мнв. В.) [10, с. 244].

Важливого значення надавалия саме першому дню, коли випадав іній: Треба запоминать у який день перший іней був, тодє у тей день треба садить, сєять, тодє буде гарний урожай (Мироцьке Ксв. К.) [3, арк. 23]; Як вєлікій інєй, то саді картоплю в той дєнь, гарбузи, всє, будє хароший вражай (Редьківка Рпк. Ч.) [8, с. 170]. Визначаючи роль інею для майбутнього врожаю, поліщуки стежили, у який зимовий місяць це явище було най 65 частіше: Іней на врожай хліба: до Різдва - на озимину, а після Різдва - на ярину (Івановичі Чрх. Ж.) [2, арк. 70]; Якщо в січні іней, то буде на яблока, на фрукту врожай, на гречку на все, а якщо іней у грудні місяці, то це считай буде урожай на жито, пшеницю (Пашківка Мкр. К.) [3, арк. 63]. В Ушицькому повіті на Поділлі у другій половині ХІХ ст. спостерігали за формою інею: якщо він наростав у вигляді остюків, то буде врожай ячменю, якщо у вигляді шишок - гречки, квітів - фруктів [21, с. 32].

Досить часто такі прикмети спостереження за інеєм припадають на Різдвяні святки: Як іней буде на Різдво, значить будуть грушки і яблука (Острів'я Шцк. В.) [5, арк. 16]; В празники, в Рожествови, иней, врожай буде на ячмінь (Залізниця Лбш. В.) [7, с. 211]; Як иней на Новий рік, чотирнадцятого січня, то казали, шо буде на врожайний рік (Череваха Мнв. В.) [10, с. 244]; Як на Ражество є іній, значить будєуражайний год на всє (Шибиринівка Чрн. Ч.) [11, с. 197]. У Житомирському повіті на Волині в другій половині ХІХ ст. зафіксовано, що іній напередодні Різдва - до врожаю ранньої гречки [21, с. 32], садовини [18, с. 1167], на Слобожанщині - загалом до врожаю [16, с. 926]. У Старосамбірсьому повіті іній від Різдва до Водохреща призводить до «намолотного» року [17, с. 59].

Для передбачення врожаю на Поліссі стежили також за бурульками: Якшо зімою розтає і багато ото сосулок. Вони щитаютца, як дерево коренем уверх. Якшо їх багато: великиє, маленькиє, всякиє - буде гарний урожай на все (Феневичі Івн. К.) [3, арк. 39]; Сасульки як длінниє, то будє уражай (Пекурівка Грд. Ч.) [11, с. 197]. На Правобережному Поліссі, зважаючи на довжину бурульок, прогнозували урожай льону та конопель: Як довгі бурульки, то завше казали, шо буде довгий льон (Піща Шцк. В.) [5, арк. 7]; Як короткиє сосульки, то буде льон неважни, а тольки длінниє, то буде гарни льон (Підлуби Ємл. Ж.) [2, арк. 109]; Коноплі будут вісокіє расти, як будут сасулки великіє (Опачичі Чрб. К.) [3, арк. 77].

Висновки

Прогнозування майбутнього врожаю посідає значне місце серед довгострокових метеорологічних прикмет українців Полісся, оскільки землеробство було основною формою їхнього життєзабезпечення. У народній культурі мешканців Українського Полісся здобули поширення раціональні й ірраціональні прикмети як провісники добробуту селянина. Помічена певна тяглість з кінця ХІХ до початку ХХІ ст. загальноукраїнських традицій прогнозування врожаю за метеорологічними ознаками з незначними локальними особливостями в межах регіону. У зв'язку з цим прикладний характер традиційних способів прогнозування погоди з точки зору передбачення врожаю доцільно залучати в сільськогосподарське виробництво для обґрунтування агротехнічних заходів, спрямованих на використання сприятливих факторів при вирощуванні рослин. Використання позитивного досвіду традиційної агрометеорології після відповідної перевірки спеціалістами може бути корисним у сучасній сільськогосподарській практиці, ураховуючи загальнорегіональні та локальні особливості.

Список географічних скорочень

Волинська обл. (В.)

Лбш. - Любешівський р-н Мнв. - Маневицький р-н Шцк. - Шацький р-н Житомирська обл. (Ж.) Ємл. - Ємільчинський р-н Млн. - Малинський р-н Нрд. - Народицький р-н Овр. - Овруцький р-н Олв. - Олевський р-н Чрх. - Черняхівський р-н Київська обл. (К.) Івн. - Іванківський р-н

Ксв. - Києво-Святошинський р-н

Мкр. - Макарівський р-н

Плс. - Поліський р-н

Чрб. - Чорнобильський р-н

Рівненська обл. (Р.)

Брз. - Березнівський р-н

Ркт. - Рокинтнівський р-н

Чернігівська обл. (Ч.)

Грд. - Городнянський р-н

Нсв. - Новгород-Сіверський р-н

Рпк. - Ріпкинський р-н

Смн. - Семенівський р-н

Чрн. - Чернігівський р-н

Джерела та література

1. Абрамов И. Приметы, поверья и заговоры жителей Новоград-Волынского и Заславского уездов. Живая старина. 1913. Вып. ІІІ-IV. С. 378-383.

2. Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України (далі - АНФРФ ІМФЕ). Ф. 14-5. Од. зб. 885. 192 арк.

3. АНФРФ ІМФЕ. Ф. 14-5. Од. зб. 886. 117 арк.

4. АНФРФ ІМФЕ. Ф. 14-5. Од. зб. 889. 129 арк.

5. АНФРФ ІМФЕ. Ф. 14-5. Од. зб. 890. 33 арк.

6. Василенко В. М. Метеорология и земледелие по украинским народным воззрениям с программой для собирания материалов. Полтава, 1908. 91 с.

7. Васянович О. Народні знання // Автоматизований інформаційний фонд науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт і дисертацій Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації (далі - АІФ УкрІНТЕІ). Обл. №: 0217U001750. Комплексне дослідження народної культури постраждалих сіл Любешівського району Волинської області: звіт про НДР. Київ, 2016. С. 182-225.

8. Васянович О. Народні знання // АІФ УкрІНТЕІ. Обл. №: 0219U101402. Комплексне дослідження народної культури постраждалих сіл Ріпкинськогорайону Чернігівської області: звіт про НДР. Київ, 2018. С. 150-177.

9. Васянович О. Народні знання // АІФ УкрІНТЕІ. Обл. №: 0221U104999. Комплексне дослідження народної культури постраждалих сіл Семенівськогорайону Чернігівської області: звіт про НДР. Київ, 2020. С. 225-265.

10. Васянович О. Народні знання // АІФ УкрІНТЕІ. Обл. №: 0219U101401. Комплексне дослідження народної культури постраждалих сіл Маневицького району Волинської області: звіт про НДР. Київ, 2017. С. 213-261.

11. Васянович О. Народні знання // АІФ УкрІНТЕІ. Обл. №: 0221U100471. Комплексне дослідження народної культури постраждалих сіл Чернігівського району Чернігівської області: звіт про НДР. Київ, 2019. С. 167-209.

12. Васянович О. Своєрідність народних агрометеорологічних знань на Поліссі. Матеріали до української етнології. 2004. Вип. 4 (7). С. 22-25.

13. Глушко М. Середнє Полісся у системі етнографічного районування України: локація, межі (за матеріалами наукових досліджень другої половини ХХ - початку ХХІ ст.). Вісник Львівського університету. Серія історична. 2008. Вип. 43. С. 15-33.

14. Грінченко Б. Д. Из уст народа. Малорусские рассказы, сказки и пр. Чернигов, 1900. 488 с.

15. Ермолов А. С. Народные приметы на урожай. Санкт-Петербург, 1912. 152 с.

16. Жизнь и творченство крестьян Харьковской губернии. Очерки по этнографии края / под ред. В. В. Иванова. Харьков: Издание Харьковского губернского статистического комитета, 1898. Т. 1. 1013 с.

17. Зубрицький М. Народний календар, народні звичаї і повірки, прив'язані до днів в тижні і до рокових свят. Матеріали українсько-руської етнології. 1900. Т. ІІІ. С. 33-60.

18. Левицкий А. Церковно-приходская летопись села Глубочка Житомирского уезда, Волынской губернии. Волынские епархиальные ведомости. 1898. № 33. С. 1164-1168.

19. Мороз М. А., Чаквин И. В. Полесье как историко-этнографическая область, ее локализация и границы. Полесье. Материальная культура. Київ: Наукова думка, 1988. C. 28-40.

20. П. И. Кое-что из народных примет, касающихся погоды и урожая. Этнографическое обозрение. 1897. № 2. С. 17-43.

21. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Императорским русским географическим обществом. Юго-западный отдел. Материалы и исследования, собранные действ. чл. П. П. Чубинским. Санкт-Петербург, 1872. Т. 1. ХХХ, 467 с.

22. Українське народознавство: навч. посібник / за ред. С. П. Павлюка, Р. Ф. Кирчіва. Львів: Фенікс, 1994. 608 с.

23. Федорів О. Із народної метеорології поліщуків. Жовтень. 1984. № 5. С. 99-104.

References

1. ABRAMOV, Ivan. Signs, Beliefs and Incantations of Inhabitants of Novohrad-Volynskyi and Zaslav Districts. The Living Antiquity, 1913, iss. III-IV, pp. 378-383 [in Russian].

2. NASU M. Rylskyi Institute ofArt Studies, Folkloristics and Ethnology, Archival Scientific Funds of Manuscripts and Audio-Recordings (thereafter - NASU IASFE ASFMAR): f. 14-5, u.i. 885, 192 folios.

3. NASU IASFE ASFMAR: f. 14-5, u.i. 886, 117 folios.

4. NASU IASFE ASFMAR: f. 14-5, u.i. 889, 129 folios.

5. NASU IASFE ASFMAR: f. 14-5, u.i. 890, 33 folios.

6. VASILENKO, Viktor. Meteorology and Agriculture According to Ukrainian Folk Beliefs, With a Programme for Collecting Materials. Poltava, 1908, 91 pp. [in Russian].

7. VASIANOVYCH, Oleksandr. Folk Knowledge. In: Automated Information Fund of Research and Development Projects and Dissertations of the Ukrainian Institute of Scientific and Technical Expertise and Information (hereinafter - AIF UkrISTEI). Record No.: 0217U001750. A Comprehensive Study of Folk Culture of the Affected Villages of Liubeshiv District (Volyn Region): A Report on RP. Kyiv, 2016, pp. 182-225 [in Ukrainian].

8. VASIANOVYCH, Oleksandr. Folk Knowledge. In: AIF UkrISTEI. Record No.: 0219U101402. A Comprehensive Study of Folk Culture of the Affected Villages of Ripky District (Chernihiv Region): A Report on RP. Kyiv, 2018, pp. 150177 [in Ukrainian].

9. VASIANOVYCH, Oleksandr. Folk Knowledge. In: AIF UkrISTEI. Record No.: 0221U104999. A Comprehensive Study of Folk Culture of the Affected Villages of Semenivka District (Chernihiv Region): A Report on RP. Kyiv, 2020, pp. 225265 [in Ukrainian].

10. VASIANOVYCH, Oleksandr. Folk Knowledge. In: AIF UkrISTEI. Record No.: 0219U101401. A Comprehensive Study of Folk Culture of the Affected Villages of Manevychi District (Volyn Region): A Report on RP. Kyiv, 2017, pp. 213261 [in Ukrainian].

11. VASIANOVYCH, Oleksandr. Folk Knowledge. In: AIF UkrISTEI. Record No.: 0221U100471. A Comprehensive Study of Folk Culture of the Affected Villages of Chernihiv District (Chernihiv Region): A Report on RP. Kyiv, 2019, pp. 167209 [in Ukrainian].

12. VASIANOVYCH, Oleksandr. Peculiarities ofFolk Agrometeorological Knowledge in Polissia. Materials to Ukrainian Ethnology, 2004, iss. 4 (7), pp. 22-25 [in Ukrainian].

13. HLUSHKO, Mykhailo. Middle Polissia in the System of Ethnographic Zoning of Ukraine: Its Location and Boundaries (Based on Research Materials of the Second Half of the 20th to Early 21st Century). Bulletin of the Lviv University. History Series. 2008, iss. 43, pp. 15-33 [in Ukrainian].

14. GRINCHENKO, Boris. Vox Populi. Lesser Russian Stories, Fairy Tales and So Forth. Chernigov, 1900, 488 pp. [in Russian].

15. YERMOLOV, Aleksey. Folk Crop Signs. St. Petersburg, 1912, 152 pp. [in Russian].

16. IVANOV Vasiliy, ed. Activities and Creation of Peasants of the Kharkov Province. Essays on the Ethnography of the Region. An edition of the Kharkov Provincial Statistical Committee, 1898, vol. 1, 1013 pp. [in Russian].

17. ZUBRYTSKYI, Mykhailo. Folk Calendar, Folk Customs and Beliefs Related to Days of Week and Annual Holidays. Materials to Ukrainian-Ruthenian Ethnology, 1900, vol. III, pp. 33-60 [in Ukrainian].

18. LEVITSKY, Andrey. Parish Records of the Village of Hlybochok, Zhytomyr District, Volyn Province. Volyn Eparchial Gazette, 1898, no. 33, pp. 1164-1168 [in Russian].

19. MOROZ, Miroslav, Igor CHAKVIN. Polissia as a Historical and Ethnographic Region, its Localization and Boundaries. Polissia. A Material Culture. Kyiv: Naukova Dumka, 1988, pp. 28-40 [in Russian].

20. P. I. Some of the Folk Signs Related to Weather and Harvest. Ethnographic Review, 1897, no. 2, pp. 1743 [in Russian].

21. CHUBINSKIY, Pavel, compiler. Proceedings of the Ethnographic-Statistical Expedition to the West Russian Territory, Dispatched by the Imperial Russian Geographical Society. Southwest Department. Materials and Studies Collected by Full Member P. P. Chubinskiy. St. Petersburg, 1872, vol. 1, XXX, 467 pp. [in Russian].

22. PAVLIUK, Stepan, Roman KYRCHIV eds. The Ukrainian Ethnology: A Study Guide. Lviv: Phoenix, 1994, 608 pp. [in Ukrainian].

23. FEDORIV Oksana. From Folk Meteorology of Polishchuks. October, 1984, no. 5, pp. 99-104 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru