Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Технологічні заходи як захист посівів пшениці озимої від хвороб

Технологічні заходи як захист посівів пшениці озимої від хвороб

Вивчення впливу технологічних заходів при вирощуванні пшениці озимої на ураженість посівів хворобами. Дослідження проводилися на Донецькій державній сільськогосподарській станції НААН. На контрольному варіанті застосовувався протруювач насіння Фунабен.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 30.03.2024
Размер файла 17,4 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Технологічні заходи як захист посівів пшениці озимої від хвороб

НАУКОВО-ДОСЛІДНА ГРУПА:

Вискуб Роман Станіславович

канд. с.-г. наук, заст. директора з науково-інноваційної діяльності Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція НААН, Україна

Вінюков Олександр Олександрович

д-р с.-г. наук, старш. дослідник, директор

Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція НААН, Україна

Бондарева Ольга Браунівна

канд. техн. наук, старш. наук. співроб., учений секретар

Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція НААН, Україна

Коробова Оксана Миколаївна

канд. с.-г. наук, завідувач відділу селекції та насінництва с.-г. культур Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція НААН, Україна

Анотація

Дослідження були спрямовані на вивчення впливу технологічних заходів при вирощуванні пшениці озимої' на ураженість посівів хворобами. Дослідження проводилися на Донецькій державній сільськогосподарській станції НААН у 2021-2022 рр. На контрольному варіанті застосовувався тільки протруювач насіння Фунабен (2,5 л/т). Застосування схем захисту пшениці озимої з використанням агротехнологічних заходів, що досліджувались, забезпечило підвищення врожайності зерна та зменшення відсотку розвитку хвороб. Найбільш ефективним виявився варіант - протруювач Фунабен (2,5 л/т) + біостимулятор Амалгерол (1,5 л/т) + фунгіцид Ямато (100 мл/т) + прилипач Скаба (30 мл/т). Одержано врожайність 8,1 т/га (+1,6 т/га до контролю) та найменший розвиток хвороб.

Ключові слова: озима пшениця, технологічні заходи, елементи структури врожаю, урожайність, розвиток хвороби.

Для підвищення рівня біологічного потенціалу зернових культур важливе значення має впровадження у виробництво сучасних ефективних конкурентоспроможних технологій вирощування, які повинні базуватися на доборі адаптованих до умов вирощування високопродуктивних сортів та застосуванні сучасних біопрепаратів [1 - 3].

Біопрепарати, які в своєму складі містять мікроелементи, розглядаються як екологічно чистий і економічно вигідний спосіб підвищення врожайності сільськогосподарських культур, що дають змогу більш повно реалізувати їх потенційні природні можливості [4 - 6]. Застосування позакореневих підживлень препаратами, які в своєму складі містять мікроелементи, сприяє мінімізації негативного впливу середовища за зміни клімату, забезпечує підвищення врожайності зерна та зростання ефективності вирощування сільськогосподарських культур.

Метою досліджень було вивчити вплив технологічних заходів при вирощуванні пшениці озимої на ураженість посівів хворобами.

Дослідження виконані на Донецькій державній сільськогосподарській станції НААН у 2021-2022 рр. Ґрунт - чорнозем звичайний малогумусний, важко-суглинний. Посівна площа ділянки - 84 м2, облікова - 76,9 м2. Повторність у дослідах - триразова.

Під час виконання роботи використовувались загальнонаукові методи досліджень: польовий, лабораторний, вимірювально-ваговий, розрахунково- порівняльний, методи математичної статистики.

Дослідження проводилися з використанням атестованих та стандартизованих в Україні методик і методичних підходів, зокрема: Волкодав В. В. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур. (2000) та «Методы селекции и оценки устойчивости пшеницы и ячменя к болезням в странах-членах СЭВ» (1988).

Вивчались три схеми захисту пшениці озимої у порівнянні з контролем:

1. Контроль - Фунабен (2,5 л/т);

2. Фунабен (2,5 л/т) + обробка гербіцидом Пледж на 3 день після сівби (80 г/га);

3. Фунабен (2,5 л/т) + Амалгерол (1,5 л/т) + Скаба (30 мл/т) + обробка гербіцидом Пледж у фазі 2-х листків (60 г/га);

4. Фунабен (2,5 л/т) + Амалгерол (1,5 л/т) + Ямато (100 мл/т) + Скаба (30 мл/т).

Фунабен призначений для протруювання насіння зернових культур від цілого спектру хвороб: сажкові хвороби, кореневі гнилі, снігова пліснява та інші.

Амалгерол - це унікальний продукт, який одночасно впливає на рослину, як стимулятор росту, і активує ґрунтову мікрофлору, що, в свою чергу, забезпечує краще поглинання кореневою системою макро- і мікроелементів.

Прилипач Скаба підвищує ефективність фунгіцидів, інсектицидів та гербіцидів через збільшення контактної дії та підвищення стійкості препаратів до змивання, забезпечує більш довготривалий захист.

Фунгіцид Ямато - це поєднання двох діючих речовин з різних хімічних груп з відмінним механізмом дії на патогени, що забезпечує високу ефективність проти таких хвороб як: церкоспороз, септоріоз, фузаріоз, біла та сіра гнилі, антракноз, борошниста роса.

Дослідження проводились на сорті пшениці озимої Ігриста.

Основні елементи структури врожаю залежно від агротехнологічних заходів представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Елементи структури врожаю пшениці озимої залежно від агротехнологічних заходів вирощування

№ з/ п

Варіант

Висо та р осли н, см

Продуктивна кущистість

Довжи-на колосу, см

Кількість зерна в колосі, шт.

Маса 1000 зерен, г

Урожайність, т/га

1

Контроль

70,2

1,1

7,0

30,2

41,4

6,5

2

Фунабен+ Пледж

73,8

1,0

7,5

31,1

41,9

6,4

3

Фунабен+Амалгерол

+ Скаба+ Пледж

72,0

1,2

7,7

30,4

41,6

7,7

4

Фунабен+Амалгерол

+ Ямато+ Скаба

70,2

1,1

8,1

25,1

45,7

8,1

НІР05

0,3

1,5

1,4

0,5

[авторська розробка]

При проведенні досліджень щодо визначення ефективності застосування схем захисту пшениці озимої з використанням вище означених препаратів виявлено, що запропоновані схеми захисту по різному впливали на формування елементів структури урожаю. Так, при застосуванні Фунабен+ Пледж (обробка на 3 день після сівби) сформувалась найнижча серед варіантів продуктивна кущистість - 1,0. На варіанті із використанням Фунабен+

Амалгерол+ Скаба+ Пледж (обробка у фазі 2-х листків) сформована найбільша продуктивна кущистість - 1,2.

Всі варіанти досліду мали позитивний вплив на рослини пшениці озимої при формуванні довжини колосу, маси 1000 зерен та урожайності. Так на всіх варіантах довжина колосу була більша, ніж на контролі. Найбільша довжина колосу - 8,1 см, що на 1,1 см більше ніж на контролі, відмічена на варіанті, де застосовували Фунабен+ Амалгерол+ Ямато+ Скаба. Також застосування цих препаратів сприяло формуванню найбільшої маси 1000 зерен - 45,7 г, і найбільшої урожайності - 8,1 т/га.

Найбільш шкодочинними хворобами на рослинах пшениці озимої в умовах східної частини північного Степу України є борошниста роса, септоріоз та піренофороз. Під час вегетації рослин пшениці озимої було проведено облік розвитку хвороб. Ступінь ураження основними хворобами залежно від застосування препаратів представлені в таблиці 2.

захист посів пшениця озима

Таблиця 2

Розвиток найбільш шкодочинних хвороб пшениці озимої залежно від агротехнологічних заходів

Варіант

Борошниста роса,%

Септоріоз листя,%

Піренофороз,%

Розвиток хвороби, %

Стійкість, бал

Розвиток хвороби,%

Стійкість, бал

Розвиток хвороби,%

Стійкість, бал

Контроль

19

6

19

6

46

4

Фунабен+ Пледж

17

6

16

6

40

4

Фунабен+Амалгерол+

Скаба+ Пледж

15

6

16

6

38

4

Фунабен+Амалгерол+

Ямато+ Скаба

15

6

18

6

35

4

[авторська розробка]

Встановлено, що залежно від застосування різних агротехнологічних заходів при вирощуванні пшениці озимої змінювався відсоток розвитку хвороб. Так, при проведенні обліків щодо розвитку борошнистої роси, встановлено, що найбільший відсоток розвитку хвороби був на контрольному варіанті - 19%. При застосуванні препаратів відсоток розвитку хвороби дещо знижувався, і склав 15-17%.

Обстеження рослин пшениці озимої щодо розвитку септоріозу показало, що розвиток хвороби при застосуванні різних агротехнологічних прийомів коливався в межах 19-16%. Найбільший розвиток хвороби було відмічено на контрольному варіанті - 19%.

При проведенні обліків хвороб, встановлено, що найбільшого розвитку на рослинах пшениці озимої мало таке захворювання, як піренофороз. Розвиток хвороби залежно від заходів агротехнологічних заходів був в межах 35-46%. Найбільший відсоток розвитку піренофорозу відмічено на контрольному варіанті - 46%. Найменшим розвиток хвороби був 35% на варіанті із застосуванням Фунабен+ Амалгерол+ Ямато+ Скаба.

Висновки

Застосування схем захисту пшениці озимої з використанням агротехнологічних заходів, що досліджувались, забезпечує підвищення врожайності зерна та зменшення відсотку розвитку хвороб. Найбільш ефективним виявився варіант із комбінації препаратів Фунабен (2,5 л/т) + Амалгерол (1,5 л/т) + Ямато (100 мл/т) + Скаба (30 мл/т), що забезпечив найбільшу врожайність (8,1 т/га) та найменший розвиток хвороб.

Список використаних джерел:

[1] Іващенко, О. О. & Рудик-Іващенко, О. І. (2011). Напрями адаптації аграрного виробництва до змін клімату. Вісник аграрної науки, (8), 10-12.

[2] Думич, В., Шкоропад, Л. (2018). Дослідження ефективності застосування біопрепаратів у технологіях вирощування озимих зернових культур. Техніка і технології АПК, (2), 19-22.

[3] Бараболя, О. В. Ефективність застосування біопрепаратів на зерні пшениці. Захист і карантин рослин: історія та сьогодення»: матеріали міжнародної наук.- практ. конф., присвяченої 110-річниці створення відділу захисту рослин Полтавської' дослідної станції імені М. І. Вавилова (с.107-108). 24-25 листопада, 2020, Полтава, Україна: ПДАА.

[4] Шерстобоєва, О. В. (2004). Роль мікробіологічних препаратів у підвищенні продуктивності рослин екологічно безпечними засобами. Физиология и биохимия культурных растений, (36/3), 229-235.

[5] Пономаренко, С. П., Медков, А. І., Циганкова, В. А., Андрусевич, Я. В., Бабаянц, О.В. & Галкін, А. П. (2012). Роль регуляторів росту в імунно-захисних реакціях рослин. Посібник хлібороба, (2), 317-319.

[6] Пирог, Т. П., Палійчук, О. І., Іутинська, Г. О. & Шевчук, Т. А. Перспективи використання мікробних поверхнево-активних речовин у рослинництві. (2018). Mikrobiol, (80/3), 115-135. https://doi.org/10.15407/microbioly 80.03.115

[7] Гриник, І. В., Патика, В. П. & Шкатула, Ю. М. (2011). Мікробіологічні основи підвищення врожайності та якості зернових культур. Вісн. Полтавськоїдерж. аграр. акад., (4), 7-11.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены