Жива маса молодняку великої рогатої худоби як показник розвитку корів української червоно-рябої голштинізованої породи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний біотехнологічний університет, Україна

Кафедра генетики, розведення та селекційних технологій в тваринництві

Жива маса молодняку великої рогатої худоби як показник розвитку корів української червоно-рябої голштинізованої породи

Шевченко Оксана Борисівна

канд. вет. наук, доцент

Федяєва Анна Сергіївна

канд. с-г. наук, ст. викладач

Єрьомін Дмитро Сергійович

аспірант

Фроленко Євген Борисович

магістр

Анотація

худоба живий маса молодняк

У сучасних умовах промислового молочного скотарства ключовою проблемою є вирощування якісного ремонтного молодняка, так як його подальший ріст і розвиток впливають на продуктивність та тривалість використання тварин.

Ключові слова: Селекційно-племінна робота, жива маса, ріст, інтенсивність росту, середньодобовий приріст, продуктивність корів, молочна продуктивність, коефіцієнт молочності

При проведенні селекційно-племінної роботи з великою рогатою худобою, основною вимогою до молодняку є інтенсивність його живої маси [1, 2]. Ріст - це процес збільшення розмірів організму та його маси, який відбувається за рахунок накопичення в ньому, головним чином, білкових речовин [3]. Контроль за ростом тварин проводиться шляхом систематичного визначення їхньої живої маси всього періоду онтогенезу. Контроль вирощування росту та розвитку стає можливим завдяки аналізу середньодобового та відносного приростів, які показують енергію та напруженість росту тварин [4].

Низький рівень годівлі призводять до сповільнення росту тварин, гальмують розвиток репродуктивних органів і молочної залози. Крім того, недорозвинені особини мають погану стійкість до негативного впливу факторів навколишнього середовища, сприятливі до респіраторних захворювань та мають знижену природну резистентність. Вік першого осіменіння є показником, який впливає на майбутню репродуктивну здатність корів, їхню молочність протягом лактації за весь продуктивний період використання. Вік і маса ремонтних телиць різних порід при першому осімінні залежать від інтенсивності їхнього росту. Тому визначення оптимального рівня інтенсивності вирощування ремонтного молодняку, оптимального віку та маси при першому осімінні, має важливе значення у племінному розведенні тварин [5].

У корів з низькою живою масою господарська цінність значно знижується, після чого вони не відзначаються високою продуктивністю та не виявляють майже жодних корисних ознак. З іншого боку, тварини з надто великою масою не є ефективними з точки зору витрат на їх утримання, після отримання продукції, переважно молока, не виправдовують витрати кормів. Крім того, невелике збільшення середньодобового приросту може значно зменшити вік плідного осіменіння телиці. Наприклад, збільшення добового приросту на 50 г у межах від 300 до 450 г скорочує вік осіменіння на 4,5 місяці, а в межах від 500 до 800 г - на 2-3 місяці. Оптимальним для ремонтних телиць залишається рівень вирощування, коли їх середньодобовий приріст становить 750-800 г[6].

Дослідження критеріїв оптимальної живої маси та віку телиці при першому плідному осімінні спрямовані на досягнення високої продуктивності та ефективності у виробництві при збереженні здоров'я та довговічності корів. Тварини, які мають середньодобовий приріст від 550 до 650 грамів протягом перших шести місяців життя, проявляють найвищу молочну продуктивність. Молодняк, який досягає середньодобового приросту понад 750 грамів протягом усього періоду вирощування до 18 місяців, характеризується властивостями м'ясо-молочного типу худоби і демонструє менший коефіцієнт молочності з тваринами, які мають середньодобовий приріст на рівні 600 грамів [7].

Жива маса молодняку господарства у різні вікові періоди знаходиться на високому рівні (табл. 1).

Жива маса теляти при народженні не регламентується «Інструкцією з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід», але, на погляд фахівців тваринництва господарства, знаходиться на належному рівні - 29,7 кг.

Таблиця 1. Динаміка живої маси молодняку, n=50

Телички народжуються фізіологічно здоровими, без видимих вад і недоліків будови тіла. Ступінь мінливості даної ознаки низька і становить Cv=8,6%.

У віці 6-ти місяців телички поступаються стандарту породи на 6,1 кг або на 3,5%, але у віці 12 і 18-ти місяців їх перевага над стандартом породи склала, відповідно, 2,3 та 5,5 кг або 0,8 та 1,4%.

Показники інтенсивності росту молодняку господарства наведено в табл. 2.

Таблиця 2. Показники інтенсивності росту молодняку, M±m

Встановлено, що всі досліджені показники інтенсивності росту молодняку вірогідно зменшуються. Так, абсолютний приріст за період росту 0-6 місяців у порівнянні з періодами 6-12 та 12-18 місяців зменшився, відповідно, на 17,8 (Р>0,999) та 21,2 (Р>0,999) кг. Середньодобовий приріст за вказані періоди зменшився, відповідно, на 102 (Р>0,999) та 112,7 г (Р>0,999); відносний приріст - на 87,3 (Р>0,999) та 23,5 % (Р>0,999), а кількість подвоєнь маси - на 4,0 (Р>0,999) та 0,4 рази (Р>0,999).

Жива маса корови при народженні суттєво впливає на подальший її ріст у наступні вікові періоди (табл. 3).

Таблиця 3. Вплив живої маси при народженні на живу масу у наступні вікові періоди, кг (M±m)

Встановлено, що зі збільшенням живої маси корів при народженні, збільшується їх жива маса і у наступні вікові періоди. У віці 6 місяців між суміжними градаціями не встановлено вірогідної різниці за живої масою, то між крайніми варіантами градацій існує різниця у 20,1 кг при Р>0,999.

У віці 12 місяців різниця за живою масою між градаціями вже є більш суттєвою: між 1 та 2 рангами різниця склала 18,5 кг або 7,0% (Р>0,999), між 2 та 3 рангами - 7,8 кг або 2,7% (Р>0,95), між 5 та 6 градаціями - 16,5 кг або 5,5% при Р>0,99, а між крайніми градаціями, тобто між 1 та 6 градаціями, різниця склала 49,9 кг (18,8% при Р>0,999).

У віці 18 місяців зберігається така ж тенденція - відбувається збільшення живої маси зі збільшенням номера градації. Суттєва різниця зберігається 1 та 2 градаціями (8,7 кг, 2,1 %, Р<0,95) і 5 та 6 градаціями - 31,1 кг або 8,0% при Р>0,99.

Доцільно вімітити, що у всі вікові періоди різниця між середніми градаціями незначна і не вірогідна, а розміри значення живої маси знаходяться в межах середнього значення по групі.

Динаміка абсолютного приросту у віковому аспекті має свої особливості і наведена в табл. 4.

Таблиця 4. Вплив живої маси при народженні на абсолютний приріст, кг (M±m)

У вікові періоди 0-6 та 6-12 місяців спостерігається чітка закономірність - із збільшенням рангу градації збільшується абсолютний приріст тіла. Якщо між сусідніми градації різниця не вірогідна (Р<0,95), то між крайніми градаціями встановлена вірогідна різниця у 10,7 кг Р>0,99 (віковий період 0-6 місяців), а у віковий період 6-12 місяців - 11,5 кг при Р>0,99.

У віковий період 12-18 місяців встановлено зменшення значення абсолютного приросту із збільшенням рангу градації. Так, різниця між 1 та 2 -46 градаціями склала, відповідно, 10,8-11,8-11,5 кг (9,5-1 0,3-1 0,1 %), а між 1 та 3-5 градаціями - 19,3-26,2 кг (20,3-29,8%0 привисокій ступіні вірогідності різниці (Р>0,999).

Слід відмітити, що значення абсолютного приросту теличок 4-ї градації (модальний клас) відповідає приблизному значенню даного показника по дослідній групі тварин.

До основних показників інтенсивності росту тварин слугує середньодобовий приріст, тобто приріст живої маси тварини за добу, і визначається він, як правило, у грамах.

Аналіз залежності середньодобового приросту тварин у різних вікових періодах від живої маси при народженні наведено в табл. 5.

Таблиця 5. Вплив живої маси корів при народженні на середньодобовий приріст, г (M±m)

Встановлено, що загальною тенденцією динаміки середньодобових приростів у всі вікові періоди є їх поступове збільшення зі збільшенням рангу градації і зменшення - зі збільшенням вікового періоду.

Так, у період 0-6 місяців встановлено наступне збільшення показника приросту зі збільшенням порядкового номеру градації: 1 -2 градації - 15 г, 2-3-4 градації - 3 г, 4-5 градації - 19 г та 5-6 градації - 19 г.

У віковому періоді 6-12 місяців збільшення середньодобових приростів у розрізі зростання рангу градації відбувається наступним чином: 1-2 градації - 77 г, 2-3 градації - 28 г, 3-4-5 градації - 2 г та 5-6 градації - 54 г.

У віковому періоді 12-18 місяців також відбувається збільшення значення середньодобового приросту з ростом рангу градації живої маси при народженні, але дуже нерівномірно, хвилеподібно - збільшення значення від 1 -ї градації до 2-ї на 41 г з наступним зменшенням від 2-ї градації до 3-ї на 46 г, збільшення значення приросту від 3-ї до 4-ї градації на 40 г з наступним зменшенням від 4-ї до 5-ї градації на 79 г (на 16,4%!) і черговим збільшенням від 5-ї до 6-ї градації на 81 г або на 16,8%.

В цілому, встановлено закономірне зменшення середньодобових приростів по віковим періодам від народження до віку 18 місяців. Так, у тварин 1 -го рангу (з найменшою живою масою при народженні) у відповідності до періоду 0-6, 6-12 та 12-18 місяців зменшення середньодобового приросту склало, відповідно, 181 та 42 г, у тварин 2-го рангу - 119 та 78 г, у тварин 3-го рангу - 92 та 152 г, 4-го рангу - 95 та 114 г, 5-го рангу - 112 та 195 г, 6-го рангу - 77 та 168 г.

Відносний приріст дає характеристику інтенсивності швидкості росту і, у відповідності до загальнобіологічних закономірностей, з віком інтенсивність росту знижується, що характерно і для нашого гурту (табл. 6).

Таблиця 6. Вплив живої маси корів при народженні на відносний приріст, % (M±m)

Встановлена вірогідна різниця за показниками відносного приросту у розрізі вікових груп за всіма рангами градації живої маси при народженні. Так, відносний приріст тварин 1 -го рангу при порівнянні вікової групи 0-6 та 6-12 місяців зменшився на 97,4% (в 3,0 рази!), при порівнянні груп 6-12 та 12-18 місяців - на 13,3% (тільки в 1,4 рази). По наступним градаціям встановлено наступне (відповідно до попереднього порівняння): 2-й ранг - в 3,2 і 1,8 рази, 3-й ранг - в 2,6 і 1,9 рази, 4-й ранг - в 2,6 і 1,8 рази, 5-й ранг - в 2,7 і 2,1 рази та 6-й ранг - в 2,5 і 1,9 рази. В цілому, найбільше зменшення відносного приросту між віковими групами 0-6 та 6-12 місяців відбулося у тварин 2-го рангу - у 3,2 рази, а між групами 6-12 та 12-18 місяців - у тварин 5-го рангу.

Кількість подвоєнь живої маси по віковим періодам також відповідає біологічним закономірностям - зі збільшенням віку зменшується кількість подвоєнь маси тіла (табл. 7).

Таблиця 7. Вплив живої маси корів при народженні на кількість подвоєнь маси тіла, M±m

Загальною закономірністю розвитку даної ознаки є зменшення її значення зі збільшенням віку тварин у розрізі всіх рангів градації живої маси при народженні. Таке зменшення склало при порівнянні вікових груп 0-6 та 6-1 2, 612 та 12-18 місяців, відповідно: 1 -а градація - 4,8 та 0,2 рази, 2-а градація - 4,5 та 0,3 рази, 3-я градація - 4,1 та 0,4 рази, 4-а та 5-а градації - 3,7 та 0,4 рази, 6-а градація - 3,6 та 0,4 рази.

Якщо у віці 0-6 місяців зі збільшенням живої маси при народженні зменшувалася кількість подвоєнь маси тіла, то у віці 6-12 місяців кількість подвоєнь живої маси знаходилася на одному рівні 1,7 рази (виняток - 1-а градація), а у віці 12-18 місяців спостерігається також відносна стабільність даного показника - 1-а та 2-а градації мають значення кількості подвоєнь1,4 рази, а градації 3, 4, 5 та 6-а - мають значення 1,3.

Висновок

Кількість подвоєнь маси тіла може слугувати показником інтенсивності швидкості росту.

Список використаних джерел

1. Буркат В.П. & Полупан Ю.П., Йовенко І.В. (2004) Лінійна оцінка корів за типом (88 с.). К.: Аграрна наука.

2. Кузів М.І., & Федорович Є.І. (2014) Залежність молочної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи від живої маси в період їх вирощування. (68-72) Вісник Сумського НАУ. Серія «Тваринництво». Вип. 2/2 (25).

3. Троценко З.Г. (2010) Вплив темпів розвитку ремонтних телиць української чорнорябої молочної породи на молочну продуктивність корів-первісток. (79-81 с.). Вісник Полтавської державної аграрної академії. Серія «Сільське господарство. Тваринництво». № 2.

4. Гавриленко М.С. & Куновська Н.В. (2005) Ріст телиць голштинської породи залежно від їхньої лінійної належності. (136-138 с.) Розведення і генетика тварин: міжвід. темат. наук. зб. Вип. 38.

5. Федорович Є. (2009) Західний внутрішньопородний тип української чорно-рябої молочної породи. (22-23 с.) Тваринництво України. № 4.

6. Федорович Є.І. & Сірацький Й.З. (2004) Західний внутрішньопородний тип української чорно-рябої молочної породи (385 с).: Господарсько-біологічні та селекційно-генетичні особливості. К.: Науковий світ.

7. Новак І.В. & Федорович В.В. [та ін.]. (2010) Динаміка живої маси корів української чорно-рябої молочної породи у період їх вирощування. (260-264 с.). Біологія тварин. Львів, Т. 12, № 1.

Размещено на Allbest.ru